Ця стаття використовує голі URL посилання для посилань на джерела що може призвести до en Будь ласка допоможіть удоскона

У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Цитіпаті (значення).

Цитіпаті
Час існування: пізня крейда,
~75–71 млн р. т.

PreꞒ

Ꞓ

▼

Модель Citipati osmolskae у .

Біологічна класифікація

Домен:	Ядерні (Eukaryota)
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клас:	Завропсиди (Sauropsida)
Надряд:	Динозаври (Dinosauria)
Ряд:	Ящіротазові (Saurischia)
Підряд:	Тероподи (Theropoda)
Родина:	Овірапторові (Oviraptoridae)
Рід:	*Цитіпаті (Citipati)* Clark, Norell, & Barsbold, 2001

Види

C. osmolskae (Типовий вид)
Clark, Norell, & Barsbold, 2001
C. sp
vide Clark, Norell, & Barsbold, 2001

Посилання

Вікісховище:	Citipati
Віківиди:	Citipati
EOL:	47458594
Fossilworks:	57023

Цитіпаті (Citipati, зі санскриту «господар похоронного вогню») — рід овірапторових динозаврів. Жили у пізній крейді, єдині залишки цитіпаті знайдено на території сучасної Монголії, у пустелі Гобі. Це один з найвідоміших овірапторидів, через кількість добре збережених скелетів, зокрема декількох екземплярів, знайдених над кладками яєць у позиції висиджування. Ці зразки допомогли підтвердити зв'язок між і птахами.

Опис

Цитіпаті були завдовжки приблизно 3 метри. Це найбільші після гігантораптора відомі . Як і в решти овірапторидів, цитіпаті мали довгу шию та короткий хвіст (порівняно з більшістю інших тероподів). Череп короткий, пневматичний (усіяний отворами у кістковій структурі) і закінчувався міцним, беззубим дзьобом. Можливо найбільшою особливістю Citipati був високий , схожий до таких у сучасних казуарів. Гребінь був порівняно низьким у типового виду, C. osmolskae, та вищим і тупішим в екземпляра, якому ще не унікальну назву (тимчасово названий Citipati sp.).

Назва

Назва Citipati складена зі слів на санскриті citi, що означає «похоронний вогонь, вогонь для кремації» та pati, що означає «хазяїн». У фольклорі тибетських буддистів, цитіпаті називалися двоє аскетів, яких обезголовив злодій, поки ті були глибоко у трансі. Цитіпаті часто зображаються як пара танцюючих скелетів, оточених полум'ям, звідси назва добре збережених овірапториних скелетів. Типовий вид Цитіпаті, Citipati osmolskae, названий Clark et al., в честь Halszka Osmólska, видатного палеонтолога, який спеціалізувався на овірапторидах та інших монгольських тероподах.

Палеобіологія

Яйце зі збереженим ембріоном *Citipati osmolskae*

Гніздування, яйця, та ембріони

Гніздо екземпляра *Citipati osmolskae* у у Нью-Йорку.

Як мінімум чотири екземпляри Citipati знайдено у позиції висиджування, найвідоміший з яких, великий екземпляр на прізвисько «Велика Матуся», був вперше анонсований у 1995, описаний у 1999, та віднесений до роду Citipati у 2001. Усі ці екземпляри, що гніздились, розташовані зверху кладок яєць, з кінцівками, розставленими симетрично на сторонах кладки, передні кінцівки прикривали периметр кладки. Ця поза використовується сьогодні тільки птахами і підтримує поведінковий зв'язок між птахами та тероподами. Висиджувальна позиція Citipati також підтримує гіпотезу про те, що овірапториди мали оперені передні кінцівки. Руки, які розгортаються уздовж боків гнізда, не могли б покрити собою усіх яєць, якби вони не мали покриття з пір'я.

Оскільки закам'янілі яйця динозаврів є рідкісними, яйця цитіпаті та овірапторидів загалом є досить відомими. Разом з чотирма відомими висиджуючими екземплярами в пустелі Гобі було відкрито десятки ізольованих овірапториних гнізд. Яйця Citipati за формою подібні до витягнутих овалів і за текстурою та структурою шкаралупи нагадують яйця страусинових. У гнізді вони зазвичай лежали концентричними колами (до 3 шарів), а весь виводок міг складатися з 22 яєць. Яйця цитіпаті найбільші зі всіх овірапторидних (бл. 18 см). Для порівняння, яйця овіраптора були лише до 14 см завдовжки.

Примітки

. Архів оригіналу за 29 вересня 2008. Процитовано 24 серпня 2007.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()
Clark, J.M., Norell, M.A., & Barsbold, R. (2001). «Two new oviraptorids (Theropoda: Oviraptorosauria), upper Cretaceous Djadokhta Formation, Ukhaa Tolgod, Mongolia.» Journal of Vertebrate Paleontology 21(2):209-213., June 2001.
Norell, M.A., Clark, J.M., Chiappe, L.M., and Dashzeveg, D. (1995). «A nesting dinosaur.» Nature 378:774-776.
Clark, J.M., Norell, M.A., & Chiappe, L.M. (1999). «An oviraptorid skeleton from the Late Cretaceous of Ukhaa Tolgod, Mongolia, preserved in an avianlike brooding position over an oviraptorid nest.» American Museum Novitates, 3265: 36 pp., 15 figs.; (American Museum of Natural History) New York. (5.4.1999).
Paul, G.S. (2002). Dinosaurs of the Air: The Evolution and Loss of Flight in Dinosaurs and Birds. Baltimore: Johns Hopkins University Press.
Varricchio, D.J. (2000). "Reproduction and Parenting", in Paul, G.S. (ed.). The Scientific American Book of Dinosaurs. New York: St. Martin's Press, pp. 279–293.

Посилання

Citipati osmolskae на DigiMorph(англ.)
Citipati на Dinosauricon(англ.)
Citipati на Dinoweb(рос.)
Cranial Anatomy of Citipati osmolskae (Theropoda, Oviraptorosauria), and a Reinterpretation of the Holotype of Oviraptor philoceratops/ JAMES M. CLARK, MARK A. NORELL, AND TIMOTHY ROWE, PDF(англ.)
Citipati на The Paleobiology Database(англ.)
Скелетні реконструкції на paleograveyard.com
Citipati на Dino Directory(англ.)

[1] . Архів оригіналу за 29 вересня 2008. Процитовано 24 серпня 2007.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

[clark2001-2] Clark, J.M., Norell, M.A., & Barsbold, R. (2001). «Two new oviraptorids (Theropoda: Oviraptorosauria), upper Cretaceous Djadokhta Formation, Ukhaa Tolgod, Mongolia.» Journal of Vertebrate Paleontology 21(2):209-213., June 2001.

[norell1995-3] Norell, M.A., Clark, J.M., Chiappe, L.M., and Dashzeveg, D. (1995). «A nesting dinosaur.» Nature 378:774-776.

[clark1999-4] Clark, J.M., Norell, M.A., & Chiappe, L.M. (1999). «An oviraptorid skeleton from the Late Cretaceous of Ukhaa Tolgod, Mongolia, preserved in an avianlike brooding position over an oviraptorid nest.» American Museum Novitates, 3265: 36 pp., 15 figs.; (American Museum of Natural History) New York. (5.4.1999).

[paul2002-5] Paul, G.S. (2002). Dinosaurs of the Air: The Evolution and Loss of Flight in Dinosaurs and Birds. Baltimore: Johns Hopkins University Press.

[varricchio2000-6] Varricchio, D.J. (2000). "Reproduction and Parenting", in Paul, G.S. (ed.). The Scientific American Book of Dinosaurs. New York: St. Martin's Press, pp. 279–293.