Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Станісла́вчик — село в Україні, у Золочівському районі Львівської області. Відстань до центру громади становить 19 км, що проходить автошляхом місцевого значення. Відстань до найближчої залізничної станції Броди становить 22 км.
| село Станіславчик | |||
|---|---|---|---|
| |||
 | |||
| Країна |  Україна | ||
| Область | Львівська | ||
| Район | Золочівський | ||
| Громада | Бродівська міська громада | ||
| Основні дані | |||
| Засноване | 1626 | ||
| Населення | 436 | ||
| Площа | 1,672 км² | ||
| Густота населення | 275,12 осіб/км² | ||
| Поштовий індекс | 80622 | ||
| Телефонний код | +380 3266 | ||
| Географічні дані | |||
| Географічні координати | 50°10′13″ пн. ш. 24°54′50″ сх. д. / 50.17028° пн. ш. 24.91389° сх. д.Координати: 50°10′13″ пн. ш. 24°54′50″ сх. д. / 50.17028° пн. ш. 24.91389° сх. д. | ||
| Середня висота над рівнем моря | 201 м | ||
| Водойми | Стир | ||
| Відстань до обласного центру | 119 км | ||
| Відстань до районного центру | 19 км | ||
| Найближча залізнична станція | Броди | ||
| Відстань до залізничної станції | 22 км | ||
| Місцева влада | |||
| Адреса ради | 80622, Львівська обл., Бродівський р-н, с. Станіславчик | ||
| Сільський голова | Котовська Надія Романівна | ||
| Карта | |||
  Станіславчик | |||
 Станіславчик | |||
| Мапа | |||
| | |||
Колишній орган місцевого самоврядування — Станіславчицька сільська рада, якій підпорядковані села Станіславчик, Збруї, Бордуляки, Монастирок. Населення становить 436 осіб у 2018 році.
Історія
Історичне минуле сіл сягає в глибину тисячоліть. Територія була заселена ще в кам'яну добу. На околицях придибуються типологічно близькі до пізньопалеолітичних та мезолітичних ужиткові знаряддя діяльності: крем'яні ножі, рубила, скребки, наконечники стріл. За археологічними знахідками на території села Бордуляки виявлено існування ранньослов'янського поселення VI—VII століття.
Стародавній переказ оповідає, що село Станіславчик в давнину було розташоване на лівому березі річки Стир, в урочищі «Горби», яке збереглося й досі. Під час набігів татар село було спалене. Трагічною була доля жителів: майже всі вони загинули, частина похована в завалах підземних ходів, що вели в село. Інша оселилась вже на правому березі Стиру, розпочавши нову сторінку історії села.
Літописна історія Станіславчика починається від 1626 року — коли руський воєвода Іван Данилович заснував парафію у поселенні Станіслав над Стиром.
Забудова містечка у XVII столітті яскраво втілює містобудівні принципи середньовічної будівельної культури і залучена до мистецтва бароко.
Бачив край і події національно-визвольної війни середини XVII століття. Події Берестецької битви залишилися в топонімі «Бордуляки». Прибився сюди козак Бордуляк. Щоб не попадати на очі ляхам побудував собі хату в очеретах Стиру. З часом рід козака розрісся. Село стало Бордуляки (це прізвище і тепер досить часто зустрічається), а місце де була хата козака збереглося в назві присілка «Козаки». Збруї ж отримали свою назву від умільців-майстрів, що славилися виготовленням збруї для коней. У назві «Панькова» відображено діяльність людини. У польських мапах (картах) ця місцевість позначена Шимонівкою від імені власника. Пізніше Пенькове, Панькова — як місце масової вирубки лісів. Окраїна, кут — Кути (лише у 1964 році приєднані до Бродівського району).
У 1760 році після смерті Станіслава Потоцького та подальшого розвалу Польщі землі поступово переходять у власність євреїв, що до початку другої світової війни опанували весь сектор економіки сіл. Жителі переважно займалися вирубкою лісу, деревообробкою, рільництвом та вирощуванням хмелю. Боднарство, столярство, плетіння з лози, викурювання смоли, виготовлення гонт залишило свій відбиток у сучасних прізвищах жителів села (Столяр, Бондарук, Гонтарик).
Уродженець села Бордуляки письменник Тимофій Бордуляк посів чільне місце в сузір'ї відомих українських новелістів кінця XIX — початку XX століть.
1 липня 1925 року з Радехівського повіту вилучена сільська гміна Станіславчик та приєднана до Бродівського повіту.
1 квітня 1930 року вилучена частина земель села Нивиці Радехівського повіту Тернопільського воєводства і включена до сільської гміни Станіславчик Бродського повіту, 15 червня 1934 року — ще значна частина земель села Нивиці передана селу Станіславчик.
21 серпня 1934 року село стало центром об'єднаної ґміни Станіславчик у Бродівському повіті, до якої було включено ще 4 села.
На 1 січня 1939 року в селі налічувалося 1240 мешканців, з них: 770 українців, 70 поляків, 250 євреїв і 150 німців та інших національностей.
Перша і Друга світові війни принесли великі спустошення та руйнування краю. Змінився етнічний склад населення, різко зменшився його кількісний склад. Багато сільчан брали безпосередню участь у воєнних кампаніях Другої світової війни (формуваннях УПА, лавах Радянської Армії). Багато з них зазнали поневірянь сибірських таборів та важкої остарбайтерської долі Німеччини. У зв'язку з антисемітською політикою більшість євреїв фізично знищується, а решта залишають край. Досі на території Станіславчика зберігся єврейський цвинтар. У результаті повоєнних переселень майже повністю зникає чисельна польська громада.
У 1949 році селянські господарства сіл об'єднуються в колгоспи («ім. Калініна» — с. Станіславчик, «Нове життя» — с. Монастирок, «17 вересня» — с. Бордуляки). Укрупнене господарство у 1963 році перейменовано в колгосп ім. Котовського, а 1976 року колгосп реорганізований у спеціалізоване господарство — хмелерадгосп.
5 лютого 1965 року Указом Президії Верховної Ради Української РСР передано Станіславчицьку сільраду Радехівського району до складу Бродівського району.
Якісно нова сторінка в історії сіл розпочалася з здобуттям Україною незалежності. Населення повністю підтримує курс на побудову демократичної, суверенної, незалежної держави (висока виборча активність, участь в різноманітних акціях, членство в політичних партіях і громадських організаціях). Стабілізується економічне життя (заохочується підприємницька ініціатива в сферах обслуговування, деревообробки, будівництва). Значні зрушення відбуваються в духовній сфері (реставровані і побудовані церковні храми, засновано музей Народної творчості і побуту, висипано символічні могили як вдячну пам'ять борцям за волю, що загинули під час національно-визвольних змагань, функціонують будинки «Просвіти», бібліотеки та ін.).
Населення
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
| Мова | Відсоток |
|---|---|
| українська | 99,78% |
| російська | 0,22% |
Пам'ятки
- Дерев'яна церква святого Архистратига Михаїла, споруджена у 1799 році. на рівній ділянці біля правого берега річки Стир. У 1877 році проведено ремонт церкви, під час якого поруч з нею була споруджена дерев'яна, двоярусна дзвіниця. Під час наступної реконструкції 1881 року ґонтові покриття бані, дахів та піддашшя замінили бляхою. У міжвоєнний період проєкт нової церкви виконав архітектор Євген Нагірний, але через початок війни він не був реалізований. У 1947 році через співпрацю з УПА та переховування упівця у церкві, був заарештований та вивезений до Сибіру парох храму отець Петро Штурмай. Того ж року церква стала православною. У 1991 році офіційно зареєстрована греко-католицька громада. Першим настоятелем храму був отець Ярослав Царик. Від 2004 року адміністратором храму є отець Степан Главацький. Нині церква перебуває у користуванні однойменної громади української греко-католицької церкви та належить до Бродівського деканату Сокальсько-Жовківської єпархії УГКЦ.
- Дерев'яний костел Святої Трійці, споруджений у XIX столітті та мав одну навуй та два захристя — праворуч і ліворуч від пресвітерія — та присінка. Костел був невеликий, адже 1880 року у Станіславчику та сусідніх Бордуляках, які належали до місцевої парафії, мешкало трохи більше 300 католиків. Храм прослужив вірянам до початку другої світової війни, а з приходом радянської влади у 1939 році його було закрито. По війні депортації та репатріація поляків назавжди змінили етнічний склад Станіславчика – із середини 1940-х років до костелу вже не було кому ходити. Нині стан святині незадовільний: підлога згнила, ґонтовий дах, яким була накрита святиня, зруйнувався та впав усередину, залишилися стояти лише стіни, залишки розпису, які покрив мох та лишайники.
- Перший камінь під будівництво церкви Покрову Пресвятої Богородиці, був закладений 1990 року, а 2006 року храм освячений на честь Покрову Пресвятої Богородиці владикою Михаїлом Колтуном. На парафії діє братство «Апостольства молитви», організовуються прощі. У церкві зберігаються мощі святителя Миколая Мирликійського, а також мощі імператриці Олени, які подаровані у 1904 році митрополитом Галицьким та Архієпископом Львівським Андреєм Шептицьким. Лікарі ветеринарної медицини Бродівського району пожертвували для храму бічний престіл, освячений на честь цілителя Пантелеймона з часткою мощей святого.
- Кіркут — старий юдейський цвинтар.
Відомі люди
- о. Данило Танячкевич — український греко-католицький священик, громадсько-політичний діяч-народовець, публіцист, почесний член «Просвіти», посол до Австрійського парламенту. Був помічником пароха місцевої церкви у 1867-1868 роках.
Примітки
- Поштові індекси та відділення поштового зв’язку України: ВПЗ с. Станіславчик. services.ukrposhta.com. Укрпошта. Процитовано 6 травня 2020.
- Коди автоматичного міжміського зв'язку: Львівська область. ukrtelecom.ua. Укртелеком. Процитовано 6 травня 2020.
- Прогноз погоди в с. Станіславчик. weather.in.ua. Процитовано 6 травня 2020.
- Станіславчицька сільська рада. rada.info. Процитовано 6 травня 2020.
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 29 kwietnia 1925 roku w sprawie włączenia gmin: Ruda brodzka, Monastyrek brodzki, Stanisławczyk i Bordulaki do powiatu Brody. isap.sejm.gov.pl (пол.). Сейм Речі Посполитої. Процитовано 6 травня 2020.
- Rozporządzenie Ministra Spraw Wewnętrznych z dnia 15 marca 1930 roku o zmianie granic gmin Niwice i Stanisławczyk w powiecie radziechowskim, województwie tarnopolskiem. isap.sejm.gov.pl (пол.). Сейм Речі Посполитої. Процитовано 6 травня 2020.
- Rozporządzenie Rady Ministrów z dnia 28 maja 1934 roku o zmianie granic powiatów radziechowskiego i brodzkiego w województwie tarnopolskiem. isap.sejm.gov.pl (пол.). Сейм Речі Посполитої. Процитовано 6 травня 2020.
- Podział powiatu brodzkiego w województwie tarnopolskiem na gminy wiejskie. prawo.pl (пол.). Процитовано 6 травня 2020.
- Кубійович, 1983.
- Про внесення змін до Указу Президії Верховної Ради Української РСР від 4 січня 1965 року «Про внесення змін в адміністративне районування Української РСР». zakon3.rada.gov.ua. Верховна Рада України. Процитовано 6 травня 2020.
- https://socialdata.org.ua/projects/mova-2001/
- Церква святого архістратига Михайла (1799). decerkva.org.ua. Процитовано 6 травня 2020.
- Бродівський деканат. Храм святого Архістратига Михаїла с. Станіславчик. sokaleparchy.org.ua. Сокальсько-Жовківська єпархія УГКЦ. Процитовано 6 травня 2020.
- Костел Святої Трійці ХІХ ст. derev.org.ua. Процитовано 6 травня 2020.
- Забутий костел. monitor-press.com. Процитовано 6 травня 2020.
- Збожна, 2008.
Джерела
- Вуйцик В., Івасейко С., Слободян В. Українські церкви Бродівського району. — Львів : Місіонер, 2000. — 192 с.
- Збожна О. Мій край святий, мій народ дорогий, я люблю його як тата, як маму, як мої діти (До І65-Ї річниці від дня народження о. Данила Танячкевича) // Збірник праць ТО НТШ. Том 4: Видатні постаті в українській культурі і науці / Тернопільський міський осередок Наукового товариства ім. Шевченка; ред. кол.: М. Андрейчин, Б. Андрушків, І. Вергелес, О. Збожна та ін. — Тернопіль : Рада, 2008. — 380 с. — (Штрихи до портретів славних земляків)
- Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — 174 с. — .
- Топилко С. Втрати в архітектурно-планувальній структурі містечок Галичини від 1939 до 1990-х років
- Історія міст і сіл Української РСР: У 26 т. Львівська область / Тронько П. Т. (голова) та ін. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — С. 170.
- Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР: (Иллюстрированный справочник-каталог) / Н. Жариков, И. Артеменко и др. — Киев : Будівельник, 1985. — Т. 3. — 339 с. (рос.)
 | Це незавершена стаття з географії Львівської області. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi naseleni punkti z takoyu nazvoyu Stanislavchik Stanisla vchik selo v Ukrayini u Zolochivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Vidstan do centru gromadi stanovit 19 km sho prohodit avtoshlyahom miscevogo znachennya Vidstan do najblizhchoyi zaliznichnoyi stanciyi Brodi stanovit 22 km selo StanislavchikGerbCerkva svyatogo Arhistratiga Mihayila 1799 Cerkva svyatogo Arhistratiga Mihayila 1799 Krayina UkrayinaOblast LvivskaRajon ZolochivskijGromada Brodivska miska gromadaOsnovni daniZasnovane 1626Naselennya 436Plosha 1 672 km Gustota naselennya 275 12 osib km Poshtovij indeks 80622Telefonnij kod 380 3266Geografichni daniGeografichni koordinati 50 10 13 pn sh 24 54 50 sh d 50 17028 pn sh 24 91389 sh d 50 17028 24 91389 Koordinati 50 10 13 pn sh 24 54 50 sh d 50 17028 pn sh 24 91389 sh d 50 17028 24 91389Serednya visota nad rivnem morya 201 mVodojmi StirVidstan do oblasnogo centru 119 kmVidstan do rajonnogo centru 19 kmNajblizhcha zaliznichna stanciya BrodiVidstan do zaliznichnoyi stanciyi 22 kmMisceva vladaAdresa radi 80622 Lvivska obl Brodivskij r n s StanislavchikSilskij golova Kotovska Nadiya RomanivnaKartaStanislavchikStanislavchikMapa Stanislavchik u Vikishovishi Kolishnij organ miscevogo samovryaduvannya Stanislavchicka silska rada yakij pidporyadkovani sela Stanislavchik Zbruyi Bordulyaki Monastirok Naselennya stanovit 436 osib u 2018 roci IstoriyaIstorichne minule sil syagaye v glibinu tisyacholit Teritoriya bula zaselena she v kam yanu dobu Na okolicyah pridibuyutsya tipologichno blizki do piznopaleolitichnih ta mezolitichnih uzhitkovi znaryaddya diyalnosti krem yani nozhi rubila skrebki nakonechniki stril Za arheologichnimi znahidkami na teritoriyi sela Bordulyaki viyavleno isnuvannya rannoslov yanskogo poselennya VI VII stolittya Starodavnij perekaz opovidaye sho selo Stanislavchik v davninu bulo roztashovane na livomu berezi richki Stir v urochishi Gorbi yake zbereglosya j dosi Pid chas nabigiv tatar selo bulo spalene Tragichnoyu bula dolya zhiteliv majzhe vsi voni zaginuli chastina pohovana v zavalah pidzemnih hodiv sho veli v selo Insha oselilas vzhe na pravomu berezi Stiru rozpochavshi novu storinku istoriyi sela Litopisna istoriya Stanislavchika pochinayetsya vid 1626 roku koli ruskij voyevoda Ivan Danilovich zasnuvav parafiyu u poselenni Stanislav nad Stirom Zabudova mistechka u XVII stolitti yaskravo vtilyuye mistobudivni principi serednovichnoyi budivelnoyi kulturi i zaluchena do mistectva baroko Bachiv kraj i podiyi nacionalno vizvolnoyi vijni seredini XVII stolittya Podiyi Beresteckoyi bitvi zalishilisya v toponimi Bordulyaki Pribivsya syudi kozak Bordulyak Shob ne popadati na ochi lyaham pobuduvav sobi hatu v ocheretah Stiru Z chasom rid kozaka rozrissya Selo stalo Bordulyaki ce prizvishe i teper dosit chasto zustrichayetsya a misce de bula hata kozaka zbereglosya v nazvi prisilka Kozaki Zbruyi zh otrimali svoyu nazvu vid umilciv majstriv sho slavilisya vigotovlennyam zbruyi dlya konej U nazvi Pankova vidobrazheno diyalnist lyudini U polskih mapah kartah cya miscevist poznachena Shimonivkoyu vid imeni vlasnika Piznishe Penkove Pankova yak misce masovoyi virubki lisiv Okrayina kut Kuti lishe u 1964 roci priyednani do Brodivskogo rajonu U 1760 roci pislya smerti Stanislava Potockogo ta podalshogo rozvalu Polshi zemli postupovo perehodyat u vlasnist yevreyiv sho do pochatku drugoyi svitovoyi vijni opanuvali ves sektor ekonomiki sil Zhiteli perevazhno zajmalisya virubkoyu lisu derevoobrobkoyu rilnictvom ta viroshuvannyam hmelyu Bodnarstvo stolyarstvo pletinnya z lozi vikuryuvannya smoli vigotovlennya gont zalishilo svij vidbitok u suchasnih prizvishah zhiteliv sela Stolyar Bondaruk Gontarik Urodzhenec sela Bordulyaki pismennik Timofij Bordulyak posiv chilne misce v suzir yi vidomih ukrayinskih novelistiv kincya XIX pochatku XX stolit 1 lipnya 1925 roku z Radehivskogo povitu viluchena silska gmina Stanislavchik ta priyednana do Brodivskogo povitu 1 kvitnya 1930 roku viluchena chastina zemel sela Nivici Radehivskogo povitu Ternopilskogo voyevodstva i vklyuchena do silskoyi gmini Stanislavchik Brodskogo povitu 15 chervnya 1934 roku she znachna chastina zemel sela Nivici peredana selu Stanislavchik 21 serpnya 1934 roku selo stalo centrom ob yednanoyi gmini Stanislavchik u Brodivskomu poviti do yakoyi bulo vklyucheno she 4 sela Na 1 sichnya 1939 roku v seli nalichuvalosya 1240 meshkanciv z nih 770 ukrayinciv 70 polyakiv 250 yevreyiv i 150 nimciv ta inshih nacionalnostej Persha i Druga svitovi vijni prinesli veliki spustoshennya ta rujnuvannya krayu Zminivsya etnichnij sklad naselennya rizko zmenshivsya jogo kilkisnij sklad Bagato silchan brali bezposerednyu uchast u voyennih kampaniyah Drugoyi svitovoyi vijni formuvannyah UPA lavah Radyanskoyi Armiyi Bagato z nih zaznali poneviryan sibirskih taboriv ta vazhkoyi ostarbajterskoyi doli Nimechchini U zv yazku z antisemitskoyu politikoyu bilshist yevreyiv fizichno znishuyetsya a reshta zalishayut kraj Dosi na teritoriyi Stanislavchika zberigsya yevrejskij cvintar U rezultati povoyennih pereselen majzhe povnistyu znikaye chiselna polska gromada U 1949 roci selyanski gospodarstva sil ob yednuyutsya v kolgospi im Kalinina s Stanislavchik Nove zhittya s Monastirok 17 veresnya s Bordulyaki Ukrupnene gospodarstvo u 1963 roci perejmenovano v kolgosp im Kotovskogo a 1976 roku kolgosp reorganizovanij u specializovane gospodarstvo hmeleradgosp 5 lyutogo 1965 roku Ukazom Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR peredano Stanislavchicku silradu Radehivskogo rajonu do skladu Brodivskogo rajonu Yakisno nova storinka v istoriyi sil rozpochalasya z zdobuttyam Ukrayinoyu nezalezhnosti Naselennya povnistyu pidtrimuye kurs na pobudovu demokratichnoyi suverennoyi nezalezhnoyi derzhavi visoka viborcha aktivnist uchast v riznomanitnih akciyah chlenstvo v politichnih partiyah i gromadskih organizaciyah Stabilizuyetsya ekonomichne zhittya zaohochuyetsya pidpriyemnicka iniciativa v sferah obslugovuvannya derevoobrobki budivnictva Znachni zrushennya vidbuvayutsya v duhovnij sferi restavrovani i pobudovani cerkovni hrami zasnovano muzej Narodnoyi tvorchosti i pobutu visipano simvolichni mogili yak vdyachnu pam yat borcyam za volyu sho zaginuli pid chas nacionalno vizvolnih zmagan funkcionuyut budinki Prosviti biblioteki ta in NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotokukrayinska 99 78 rosijska 0 22 Pam yatkiDerev yana cerkva svyatogo Arhistratiga Mihayila sporudzhena u 1799 roci na rivnij dilyanci bilya pravogo berega richki Stir U 1877 roci provedeno remont cerkvi pid chas yakogo poruch z neyu bula sporudzhena derev yana dvoyarusna dzvinicya Pid chas nastupnoyi rekonstrukciyi 1881 roku gontovi pokrittya bani dahiv ta piddashshya zaminili blyahoyu U mizhvoyennij period proyekt novoyi cerkvi vikonav arhitektor Yevgen Nagirnij ale cherez pochatok vijni vin ne buv realizovanij U 1947 roci cherez spivpracyu z UPA ta perehovuvannya upivcya u cerkvi buv zaareshtovanij ta vivezenij do Sibiru paroh hramu otec Petro Shturmaj Togo zh roku cerkva stala pravoslavnoyu U 1991 roci oficijno zareyestrovana greko katolicka gromada Pershim nastoyatelem hramu buv otec Yaroslav Carik Vid 2004 roku administratorom hramu ye otec Stepan Glavackij Nini cerkva perebuvaye u koristuvanni odnojmennoyi gromadi ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi ta nalezhit do Brodivskogo dekanatu Sokalsko Zhovkivskoyi yeparhiyi UGKC Derev yanij kostel Svyatoyi Trijci sporudzhenij u XIX stolitti ta mav odnu navuj ta dva zahristya pravoruch i livoruch vid presviteriya ta prisinka Kostel buv nevelikij adzhe 1880 roku u Stanislavchiku ta susidnih Bordulyakah yaki nalezhali do miscevoyi parafiyi meshkalo trohi bilshe 300 katolikiv Hram prosluzhiv viryanam do pochatku drugoyi svitovoyi vijni a z prihodom radyanskoyi vladi u 1939 roci jogo bulo zakrito Po vijni deportaciyi ta repatriaciya polyakiv nazavzhdi zminili etnichnij sklad Stanislavchika iz seredini 1940 h rokiv do kostelu vzhe ne bulo komu hoditi Nini stan svyatini nezadovilnij pidloga zgnila gontovij dah yakim bula nakrita svyatinya zrujnuvavsya ta vpav useredinu zalishilisya stoyati lishe stini zalishki rozpisu yaki pokriv moh ta lishajniki Pershij kamin pid budivnictvo cerkvi Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici buv zakladenij 1990 roku a 2006 roku hram osvyachenij na chest Pokrovu Presvyatoyi Bogorodici vladikoyu Mihayilom Koltunom Na parafiyi diye bratstvo Apostolstva molitvi organizovuyutsya proshi U cerkvi zberigayutsya moshi svyatitelya Mikolaya Mirlikijskogo a takozh moshi imperatrici Oleni yaki podarovani u 1904 roci mitropolitom Galickim ta Arhiyepiskopom Lvivskim Andreyem Sheptickim Likari veterinarnoyi medicini Brodivskogo rajonu pozhertvuvali dlya hramu bichnij prestil osvyachenij na chest cilitelya Pantelejmona z chastkoyu moshej svyatogo Kirkut starij yudejskij cvintar Vidomi lyudio Danilo Tanyachkevich ukrayinskij greko katolickij svyashenik gromadsko politichnij diyach narodovec publicist pochesnij chlen Prosviti posol do Avstrijskogo parlamentu Buv pomichnikom paroha miscevoyi cerkvi u 1867 1868 rokah PrimitkiPoshtovi indeksi ta viddilennya poshtovogo zv yazku Ukrayini VPZ s Stanislavchik services ukrposhta com Ukrposhta Procitovano 6 travnya 2020 Kodi avtomatichnogo mizhmiskogo zv yazku Lvivska oblast ukrtelecom ua Ukrtelekom Procitovano 6 travnya 2020 Prognoz pogodi v s Stanislavchik weather in ua Procitovano 6 travnya 2020 Stanislavchicka silska rada rada info Procitovano 6 travnya 2020 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 29 kwietnia 1925 roku w sprawie wlaczenia gmin Ruda brodzka Monastyrek brodzki Stanislawczyk i Bordulaki do powiatu Brody isap sejm gov pl pol Sejm Rechi Pospolitoyi Procitovano 6 travnya 2020 Rozporzadzenie Ministra Spraw Wewnetrznych z dnia 15 marca 1930 roku o zmianie granic gmin Niwice i Stanislawczyk w powiecie radziechowskim wojewodztwie tarnopolskiem isap sejm gov pl pol Sejm Rechi Pospolitoyi Procitovano 6 travnya 2020 Rozporzadzenie Rady Ministrow z dnia 28 maja 1934 roku o zmianie granic powiatow radziechowskiego i brodzkiego w wojewodztwie tarnopolskiem isap sejm gov pl pol Sejm Rechi Pospolitoyi Procitovano 6 travnya 2020 Podzial powiatu brodzkiego w wojewodztwie tarnopolskiem na gminy wiejskie prawo pl pol Procitovano 6 travnya 2020 Kubijovich 1983 Pro vnesennya zmin do Ukazu Prezidiyi Verhovnoyi Radi Ukrayinskoyi RSR vid 4 sichnya 1965 roku Pro vnesennya zmin v administrativne rajonuvannya Ukrayinskoyi RSR zakon3 rada gov ua Verhovna Rada Ukrayini Procitovano 6 travnya 2020 https socialdata org ua projects mova 2001 Cerkva svyatogo arhistratiga Mihajla 1799 decerkva org ua Procitovano 6 travnya 2020 Brodivskij dekanat Hram svyatogo Arhistratiga Mihayila s Stanislavchik sokaleparchy org ua Sokalsko Zhovkivska yeparhiya UGKC Procitovano 6 travnya 2020 Kostel Svyatoyi Trijci HIH st derev org ua Procitovano 6 travnya 2020 Zabutij kostel monitor press com Procitovano 6 travnya 2020 Zbozhna 2008 DzherelaVujcik V Ivasejko S Slobodyan V Ukrayinski cerkvi Brodivskogo rajonu Lviv Misioner 2000 192 s Zbozhna O Mij kraj svyatij mij narod dorogij ya lyublyu jogo yak tata yak mamu yak moyi diti Do I65 Yi richnici vid dnya narodzhennya o Danila Tanyachkevicha Zbirnik prac TO NTSh Tom 4 Vidatni postati v ukrayinskij kulturi i nauci Ternopilskij miskij oseredok Naukovogo tovaristva im Shevchenka red kol M Andrejchin B Andrushkiv I Vergeles O Zbozhna ta in Ternopil Rada 2008 380 s Shtrihi do portretiv slavnih zemlyakiv Kubijovich V Etnichni grupi pivdennozahidnoyi Ukrayini Galichini na 1 1 1939 Visbaden 1983 174 s ISBN 3 447 02376 7 Topilko S Vtrati v arhitekturno planuvalnij strukturi mistechok Galichini vid 1939 do 1990 h rokiv Istoriya mist i sil Ukrayinskoyi RSR U 26 t Lvivska oblast Tronko P T golova ta in Kiyiv Golovna redakciya URE AN URSR 1968 S 170 Pamyatniki gradostroitelstva i arhitektury Ukrainskoj SSR Illyustrirovannyj spravochnik katalog N Zharikov I Artemenko i dr Kiev Budivelnik 1985 T 3 339 s ros Ce nezavershena stattya z geografiyi Lvivskoyi oblasti Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi