Мунія іржаста | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Іржаста мунія (підвид L. p. punctulata) | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Lonchura punctulata (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Ареал виду | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Loxia punctulata Linnaeus, 1758 Munia punctulata (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Му́нія іржаста (Lonchura punctulata) — вид горобцеподібних птахів родини астрильдових (Estrildidae). Мешкає в Південній і Південно-Східній Азії. Часто утримується в неволі.
Опис
Довжина птаха становить 10-12,5 см, розмах крил 5,2-5,8 см, довжина хвоста 4,3-4,5 г, вага 12-16 г. Верхня частина тіла коричнева, голова темно-коричнева. Нижня частина тіла біла, поцяткована чорнувато-коричневим або чорним лускоподібним візерунком. Центральні стернові пері і верхні покривні пера хвоста охристі, решта стернових пер темно-коричневі з охристими краями. Очі червонувато-карі, дзьоб короткий, міцний, чорний, лапи сизі. Вокалізація включає різноманітні трелі і посвисти.
Виду не притаманний статевий диморфізм, хоча у самців горло і візерунок на нижній частині тіла можуть бути дещо більш темними, ніж у самиць. У молодих птахів верхня частина тіла коричнювато-охриста, нижня частина тіла світло-охриста, темні плями на ній відсутні. Линька у них відбувається у віці 6-8 місяців і може тривати до 5 місяців.
Підвиди
Виділяють одинадцять підвидів:
- L. p. punctulata (Linnaeus, 1758) — північ Пакистану, Індія (за винятком північного сходу), Непал, Шрі-Ланка;
- L. p. subundulata (Godwin-Austen, 1874) — Бутан, Північно-Східна Індія, Бангладеш і західна М'янма;
- L. p. yunnanensis Parkes, 1958 — південно-східний Тибет, південний Сичуань, Юньнань, північна М'янма;
- L. p. topela (Swinhoe, 1863) — південна М'янма, Таїланд, південно-східний Китай, Тайвань, Хайнань, Індокитай;
- L. p. cabanisi (Sharpe, 1890) — Філіппіни, північний Калімантан (узбережжя західного Сабаха і Брунея);
- L. p. fretensis (Kloss, 1931) — південь Малайського півострова, Суматра і сусідні острови, зокрема Ніас;
- L. p. nisoria (Temminck, 1830) — південний і західний Калімантан, Ява, Балі і західні Малі Зондські острови (Ломбок, Сумбава);
- L. p. sumbae Mayr, 1944 — Сумба;
- L. p. blasii (Stresemann, 1912) — центральні і східні Малі Зондські острови (від Флореса до Тимора), південні Молуккські острови (острови Танімбар);
- L. p. baweana Hoogerwerf, 1963 — острів Бавеан (на північ від Яви);
Поширення і екологія
Іржасті мунії мешкають в Пакистані, Індії, Непалі, Бутані, Бангладеш, М'янмі, Китаї, Таїланді, Лаосі, В'єтнамі, Камбоджі, Малайзії, Індонезії, Брунеї, Східному Тиморі, на Шрі-Ланці, Тайвані і Філіппінах, спостерігалися в Афганістані. Також вони були інтродуковані в різних частинах світу, зокрема на сході Австралії, на Маврикії і Реюньйоні, на острові Гаїті, на Ямайці, Кубі і Пуерто-Рико, на Сейшельських і Каролінських островах, на островах Рюкю (Японія), на Гаваях, локально на півдні Флориди і в Каліфорнії. Іржасті мунії живуть в різноманітних природних середовищ, віддають перевагу відкритим, порослим травою місцевостям поблизу води, трапляться на плантаціях і в садах, на рисових полях, поблизу людських поселень. Зазвичай вони зустрічаються на рівнинах, однак в передгір'ях Гімалаїв зустрічаються на висоті 2500 м над рівнем моря, а в горах Нілґірі на висоті до 2100 м над рівнем моря.
Поведінка
Іржасті мунії є дуже соціальними птахами, зазвичай вони зустрічаються невеликими зграйками, однак іноді можуть утворювати зграї до сотні птахів . Вони живляться переважно насінням трав, іноді також дрібними ягодами і комахами. Початок сезону розмноження різниться в залежності від регіону, однак пік гніздування зазвичай припадає на сезон мусонних дощів. В Гімалаях на великій висоті птахи гніздяться переважно у серпні та вересні, на східному узбережжі Австралії майже протягом всього року.
Іржасті мунії гніздяться колоніями. Їхні гнізда мають куполоподібну форму з бічним входом, робляться з переплетених травинок і листя бамбука та інших рослин, розміщуються на дереві, майже впритул одне до одного. В Індії іржасті мунії зазвичай гніздяться на деревах Zanthoxylum asiaticum, Gymnosporia montana і Senegalia chundra. В кладці від 4 до 6, іноді до 10 яєць. Інкубаційний період триває 10-16 днів. І самиці, і самці будують гніздо, насиджують кладку і доглядають за пташенятами. Пташенята покидають гніздо через 21-25 днів після вилуплення, однак батьки продовжують піклуватися про них ще деякий час.
Примітки
- BirdLife International (2016). Lonchura punctulata: інформація на сайті МСОП (версія 2022.1) (англ.) 28 вересня 2022
- Edwards, George (1743). A Natural History of Uncommon Birds. Т. Part 1. London: Printed for the author at the College of Physicians. с. 40, Plate 40.
- Linnaeus, Carl (1758). Systema Naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis (Latin) . Т. 1 (вид. 10th). Holmiae (Stockholm): Laurentii Salvii. с. 173.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- (1926). The Fauna of British India Birds including Ceylon and Burma. Birds. Т. 3 (вид. 2nd). London: Taylor and Francis. с. 91.
- Paynter, Raymond A. Jr, ред. (1968). Check-List of Birds of the World. Т. 14. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology.
- Rasmussen, P.C.; Anderton, J.C. (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Т. Volume 2. Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 673. ISBN .
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2022). Waxbills, parrotfinches, munias, whydahs, Olive Warbler, accentors, pipits. IOC World Bird List Version 12.2. International Ornithologists' Union. Процитовано 28 вересня 2022.
- Burton, M.; Burton, R. (2002). International Wildlife Encyclopedia. New York, NY: Marshal Cavendish. ISBN .
- Forshaw J; Mark Shephard; Anthony Pridham. Grassfinches in Australia. Csiro Publishing. с. 267—268.
- Eguchi, K.; Amano, H.E. (2004). Invasive Birds in Japan (PDF). Global Environmental Research. 8 (1): 29—39.
- Moulton, M.P. (1993). The All-or-None Pattern in Introduced Hawaiian Passeriforms: The role of competition sustained. The American Naturalist. 141 (1): 105—119. doi:10.1086/285463. JSTOR 2462765.
- Moulton, M. P.; ; Ferris, D. K. (1992). Competition, resource use and habitat selection in two introduced Hawaiian Mannikins. Biotropica. 24 (1): 77—85. doi:10.2307/2388475. JSTOR 2388475.
- Duncan, R.A. (2009). The status of the nutmeg mannikin (Lonchura punctulata) in the extreme western panhandle of Florida (PDF). Florida Field Naturalist. 37 (3): 96—97.
- Garrett, K.L. (2000). The juvenile nutmeg mannikin: identification of a little brown bird (PDF). Western Birds. 31 (2): 130—131.
- Baptista, L.F.; Lawson, R.; Visser, E.; Bell, D. A. (1999). Relationships of some mannikins and waxbills in the estrildidae. Journal für Ornithologie. 140 (2): 179—192. doi:10.1007/BF01653597.
- Restall, R. (1997). Munias and Mannikins. Yale University Press. с. 97—105. ISBN .
- Moynihan, M.; Hall, M.F. (1954). Hostile, Sexual, and Other Social Behaviour Patterns of the Spice Finch (Lonchura punctulata) in captivity. Behaviour. 7 (1): 33—76. doi:10.1163/156853955X00021.
- Mehta, P. (1997). Spotted Munia Lonchura punctulata feeding on scat?. Newsletter for Birdwatchers. 37 (1): 16.
- Nuijens, F.W.; Zweers, G.A. (1997). Characters discriminating two seed husking mechanisms in finches (Fringillidae: Carduelinae) and estrildids (Passeridae: Estrildinae). Journal of Morphology. 232 (1): 1—33. doi:10.1002/(SICI)1097-4687(199704)232:1<1::AID-JMOR1>3.0.CO;2-G. PMID 29852621.
- Avery, M. L. (1980). Diet and breeding seasonality among a population of sharp-tailed munias, Lonchura striata, in Malaysia (PDF). The Auk. 97: 160—166. doi:10.1093/auk/97.1.160.
- Sikdar, M.; Kar, A.; Prakash, P. (1992). Role of humidity in the seasonal reproduction of male spotted munia, Lonchura punctulata. Journal of Experimental Zoology. 264 (1): 82—84. doi:10.1002/jez.1402640112.
- Gokula, V. (2001). Nesting ecology of the Spotted Munia Lonchura punctulata in Mudumalai Wildlife Sanctuary (South India). Acta Ornithologica. 36 (1): 1—5. doi:10.3161/068.036.0107.
- Sharma, R.C.; Bhatt, D.; Sharma, R.K. (2004). Breeding success of the tropical Spotted Munia Lonchura punctulata in urbanized and forest habitats. Ornithological Science. 3 (2): 113—117. doi:10.2326/osj.3.113.
- Lamba, B.S. (1974). Nest construction technique of the Spotted Munia, Lonchura punctulata. Journal of the Bombay Natural History Society. 71 (3): 613—616.
Джерела
- Jürgen Nicolai (Hrsg.), Joachim Steinbacher (Hrsg.), Renate van den Elzen, Gerhard Hofmann: Prachtfinken – Australien, Ozeanien, Südostasien. Eugen Ulmer Verlag, Stuttgart 2001, .
- Peter Clement, Alan Harris, John Davis: Finches and Sparrows. An Identification Guide. Christopher Helm, London 1993, .
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muniya irzhastaIrzhasta muniya pidvid L p punctulata Ohoronnij statusNajmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciyaDomen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Astrildovi Estrildidae Rid Muniya Lonchura Vid Muniya irzhastaBinomialna nazvaLonchura punctulata Linnaeus 1758 Areal viduPidvidi Div tekst SinonimiLoxia punctulata Linnaeus 1758 Munia punctulata Linnaeus 1758 PosilannyaVikishovishe Lonchura punctulataVikividi Lonchura punctulataITIS 179619MSOP 22719821NCBI 414892 Mu niya irzhasta Lonchura punctulata vid gorobcepodibnih ptahiv rodini astrildovih Estrildidae Meshkaye v Pivdennij i Pivdenno Shidnij Aziyi Chasto utrimuyetsya v nevoli OpisIrzhasta muniyaIrzhasta muniyaPara irzhastih munijMaloda irzhasta muniya Dovzhina ptaha stanovit 10 12 5 sm rozmah kril 5 2 5 8 sm dovzhina hvosta 4 3 4 5 g vaga 12 16 g Verhnya chastina tila korichneva golova temno korichneva Nizhnya chastina tila bila pocyatkovana chornuvato korichnevim abo chornim luskopodibnim vizerunkom Centralni sternovi peri i verhni pokrivni pera hvosta ohristi reshta sternovih per temno korichnevi z ohristimi krayami Ochi chervonuvato kari dzob korotkij micnij chornij lapi sizi Vokalizaciya vklyuchaye riznomanitni treli i posvisti Vidu ne pritamannij statevij dimorfizm hocha u samciv gorlo i vizerunok na nizhnij chastini tila mozhut buti desho bilsh temnimi nizh u samic U molodih ptahiv verhnya chastina tila korichnyuvato ohrista nizhnya chastina tila svitlo ohrista temni plyami na nij vidsutni Linka u nih vidbuvayetsya u vici 6 8 misyaciv i mozhe trivati do 5 misyaciv PidvidiVidilyayut odinadcyat pidvidiv L p punctulata Linnaeus 1758 pivnich Pakistanu Indiya za vinyatkom pivnichnogo shodu Nepal Shri Lanka L p subundulata Godwin Austen 1874 Butan Pivnichno Shidna Indiya Bangladesh i zahidna M yanma L p yunnanensis Parkes 1958 pivdenno shidnij Tibet pivdennij Sichuan Yunnan pivnichna M yanma L p topela Swinhoe 1863 pivdenna M yanma Tayiland pivdenno shidnij Kitaj Tajvan Hajnan Indokitaj L p cabanisi Sharpe 1890 Filippini pivnichnij Kalimantan uzberezhzhya zahidnogo Sabaha i Bruneya L p fretensis Kloss 1931 pivden Malajskogo pivostrova Sumatra i susidni ostrovi zokrema Nias L p nisoria Temminck 1830 pivdennij i zahidnij Kalimantan Yava Bali i zahidni Mali Zondski ostrovi Lombok Sumbava L p sumbae Mayr 1944 Sumba L p blasii Stresemann 1912 centralni i shidni Mali Zondski ostrovi vid Floresa do Timora pivdenni Molukkski ostrovi ostrovi Tanimbar L p baweana Hoogerwerf 1963 ostriv Bavean na pivnich vid Yavi Poshirennya i ekologiyaIrzhasti muniyi meshkayut v Pakistani Indiyi Nepali Butani Bangladesh M yanmi Kitayi Tayilandi Laosi V yetnami Kambodzhi Malajziyi Indoneziyi Bruneyi Shidnomu Timori na Shri Lanci Tajvani i Filippinah sposterigalisya v Afganistani Takozh voni buli introdukovani v riznih chastinah svitu zokrema na shodi Avstraliyi na Mavrikiyi i Reyunjoni na ostrovi Gayiti na Yamajci Kubi i Puerto Riko na Sejshelskih i Karolinskih ostrovah na ostrovah Ryukyu Yaponiya na Gavayah lokalno na pivdni Floridi i v Kaliforniyi Irzhasti muniyi zhivut v riznomanitnih prirodnih seredovish viddayut perevagu vidkritim poroslim travoyu miscevostyam poblizu vodi traplyatsya na plantaciyah i v sadah na risovih polyah poblizu lyudskih poselen Zazvichaj voni zustrichayutsya na rivninah odnak v peredgir yah Gimalayiv zustrichayutsya na visoti 2500 m nad rivnem morya a v gorah Nilgiri na visoti do 2100 m nad rivnem morya PovedinkaIrzhasti muniyi ye duzhe socialnimi ptahami zazvichaj voni zustrichayutsya nevelikimi zgrajkami odnak inodi mozhut utvoryuvati zgrayi do sotni ptahiv Voni zhivlyatsya perevazhno nasinnyam trav inodi takozh dribnimi yagodami i komahami Pochatok sezonu rozmnozhennya riznitsya v zalezhnosti vid regionu odnak pik gnizduvannya zazvichaj pripadaye na sezon musonnih doshiv V Gimalayah na velikij visoti ptahi gnizdyatsya perevazhno u serpni ta veresni na shidnomu uzberezhzhi Avstraliyi majzhe protyagom vsogo roku Irzhasti muniyi gnizdyatsya koloniyami Yihni gnizda mayut kupolopodibnu formu z bichnim vhodom roblyatsya z perepletenih travinok i listya bambuka ta inshih roslin rozmishuyutsya na derevi majzhe vpritul odne do odnogo V Indiyi irzhasti muniyi zazvichaj gnizdyatsya na derevah Zanthoxylum asiaticum Gymnosporia montana i Senegalia chundra V kladci vid 4 do 6 inodi do 10 yayec Inkubacijnij period trivaye 10 16 dniv I samici i samci buduyut gnizdo nasidzhuyut kladku i doglyadayut za ptashenyatami Ptashenyata pokidayut gnizdo cherez 21 25 dniv pislya viluplennya odnak batki prodovzhuyut pikluvatisya pro nih she deyakij chas PrimitkiBirdLife International 2016 Lonchura punctulata informaciya na sajti MSOP versiya 2022 1 angl 28 veresnya 2022 Edwards George 1743 A Natural History of Uncommon Birds T Part 1 London Printed for the author at the College of Physicians s 40 Plate 40 Linnaeus Carl 1758 Systema Naturae per regna tria naturae secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis Latin T 1 vid 10th Holmiae Stockholm Laurentii Salvii s 173 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 1926 The Fauna of British India Birds including Ceylon and Burma Birds T 3 vid 2nd London Taylor and Francis s 91 Paynter Raymond A Jr red 1968 Check List of Birds of the World T 14 Cambridge Massachusetts Museum of Comparative Zoology Rasmussen P C Anderton J C 2005 Birds of South Asia The Ripley Guide T Volume 2 Smithsonian Institution and Lynx Edicions s 673 ISBN 978 84 87334 66 5 Gill Frank Donsker David red 2022 Waxbills parrotfinches munias whydahs Olive Warbler accentors pipits IOC World Bird List Version 12 2 International Ornithologists Union Procitovano 28 veresnya 2022 Burton M Burton R 2002 International Wildlife Encyclopedia New York NY Marshal Cavendish ISBN 9780761472865 Forshaw J Mark Shephard Anthony Pridham Grassfinches in Australia Csiro Publishing s 267 268 Eguchi K Amano H E 2004 Invasive Birds in Japan PDF Global Environmental Research 8 1 29 39 Moulton M P 1993 The All or None Pattern in Introduced Hawaiian Passeriforms The role of competition sustained The American Naturalist 141 1 105 119 doi 10 1086 285463 JSTOR 2462765 Moulton M P Ferris D K 1992 Competition resource use and habitat selection in two introduced Hawaiian Mannikins Biotropica 24 1 77 85 doi 10 2307 2388475 JSTOR 2388475 Duncan R A 2009 The status of the nutmeg mannikin Lonchura punctulata in the extreme western panhandle of Florida PDF Florida Field Naturalist 37 3 96 97 Garrett K L 2000 The juvenile nutmeg mannikin identification of a little brown bird PDF Western Birds 31 2 130 131 Baptista L F Lawson R Visser E Bell D A 1999 Relationships of some mannikins and waxbills in the estrildidae Journal fur Ornithologie 140 2 179 192 doi 10 1007 BF01653597 Restall R 1997 Munias and Mannikins Yale University Press s 97 105 ISBN 978 0 300 07109 2 Moynihan M Hall M F 1954 Hostile Sexual and Other Social Behaviour Patterns of the Spice Finch Lonchura punctulata in captivity Behaviour 7 1 33 76 doi 10 1163 156853955X00021 Mehta P 1997 Spotted Munia Lonchura punctulata feeding on scat Newsletter for Birdwatchers 37 1 16 Nuijens F W Zweers G A 1997 Characters discriminating two seed husking mechanisms in finches Fringillidae Carduelinae and estrildids Passeridae Estrildinae Journal of Morphology 232 1 1 33 doi 10 1002 SICI 1097 4687 199704 232 1 lt 1 AID JMOR1 gt 3 0 CO 2 G PMID 29852621 Avery M L 1980 Diet and breeding seasonality among a population of sharp tailed munias Lonchura striata in Malaysia PDF The Auk 97 160 166 doi 10 1093 auk 97 1 160 Sikdar M Kar A Prakash P 1992 Role of humidity in the seasonal reproduction of male spotted munia Lonchura punctulata Journal of Experimental Zoology 264 1 82 84 doi 10 1002 jez 1402640112 Gokula V 2001 Nesting ecology of the Spotted Munia Lonchura punctulata in Mudumalai Wildlife Sanctuary South India Acta Ornithologica 36 1 1 5 doi 10 3161 068 036 0107 Sharma R C Bhatt D Sharma R K 2004 Breeding success of the tropical Spotted Munia Lonchura punctulata in urbanized and forest habitats Ornithological Science 3 2 113 117 doi 10 2326 osj 3 113 Lamba B S 1974 Nest construction technique of the Spotted Munia Lonchura punctulata Journal of the Bombay Natural History Society 71 3 613 616 DzherelaJurgen Nicolai Hrsg Joachim Steinbacher Hrsg Renate van den Elzen Gerhard Hofmann Prachtfinken Australien Ozeanien Sudostasien Eugen Ulmer Verlag Stuttgart 2001 ISBN 3 8001 3249 4 Peter Clement Alan Harris John Davis Finches and Sparrows An Identification Guide Christopher Helm London 1993 ISBN 0 7136 8017 2 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi