Марти нівка село в Україні у Прилуцькому районі Чернігівської області Населення становить 794 особи Входить до складу Па

Марти́нівка — село в Україні, у Прилуцькому районі Чернігівської області. Населення становить 794 особи. Входить до складу Парафіївської селищної громади.

село Мартинівка
Країна	Україна
Область	Чернігівська область
Район	Прилуцький район
Громада	Парафіївська селищна громада
Облікова картка	картка ВР
Основні дані
Засноване	1500
Населення	794
Площа	4,412 км²
Густота населення	179,96 осіб/км²
Поштовий індекс	16711
Телефонний код	+380 4633
Географічні дані
Географічні координати	^{H G O}
Середня висота над рівнем моря	138 м
Водойми	Остер


Місцева влада
Адреса ради	16730, Чернігівська обл., Ічнянський р-н, смт Парафіївка, вул. Тараса Шевченка, буд. 95
Карта
Мартинівка
Мартинівка
Мапа

У Вікіпедії є статті про інші населені пункти з такою назвою: Мартинівка.

Географія

Село Мартинівка розташоване на півночі району, на лівому березі річки Остер, вище за течією на відстані 4 км розташоване село Смолове Ніжинського району, нижче за течією на відстані 1 км розташоване село Більмачівка, на протилежному березі — Круглолугівка.

Відстань від Чернігова — близько 160 км (автошляхами — 183 км), до Ічні — 30 км. Найближча залізнична станція — Більмачівка на лінії Бахмач — Прилуки Полтавської дирекції залізничних перевезень за 2,5 км.

Площа села близько 4,5 км². Висота над рівнем моря — 138 м.

Історія

Село засноване у першій половині XVII століття на території Чернігівського воєводства Речі Посполитої, на землях ніжинської ланової шляхти Засновником села є чернігівський скарбник, лановий шляхтич . 1648 р. Мартинівка зафіксована на Спеціальній карті Гійома де Боплана і віднесена до так званих крупичпільських ґрунтів.

З 1648 стає козацьким поселенням Занківської сотніПрилуцького полку Гетьманщини. Річ Посполита у 1660-тих спробувала повернути короні Мартинівку, але безрезультатно. Формальним власником Мартинівки числився польський шляхтич Єжи Ґодлевський, який посилався на свої власницькі права ще до Хмельниччини.

У селі була Церква в ім’я Св. Апостола та Євангеліста Іоанна Богослова

Є на мапі 1812 року.

У селі володарському та козачому Мартиновка (Мартыновка) у 1859 році була церква та 312 дворів де жило 1774 особи (825 чоловічої та 949 жіночої статі)

На фронтах Другої світової війни билися 425 жителів, 250 з них за мужність і відвагу, проявлені в боях, нагороджені орденами і медалями СРСР, 183 — загинули. У 1957 році комуністична влада спорудила пам'ятник радянським воякам, що загинули в боях за Мартиновку.

У повоєнний період у селі знаходилася центральна садиба колгоспу «Перемога», за яким було закріплено 6635 гектарів сільськогосподарських угідь, у тому числі 4999 га орної землі. Це були багатогалузеві господарства, де вирощували зернові і технічні культури, займалося м'ясо-молочним тваринництвом.

На початку 1970-х населення села становило 1470 осіб. Нині в селі живе 794 мешканці.

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова	Відсоток
українська	99,37%
російська	0,63%

Інфраструктура

У селі є клуб, бібліотека, дільнича лікарня, магазини, відділення зв'язку. Діє церква, яка перебуває у підпорядкуванні УПЦ Київського патріархату.

єпископом є Чернігівський і Ніжинський владика Євстратій.

настоятель церкви св. Іоана Богослова — священик Михайло

Видатні земляки

В селі народився Семенченко Кузьма Олександрович (1896—1965) — учасник Першої і Другої світових війн, генерал-майор танкових військ Герой Радянського Союзу.

Див. також

Перелік населених пунктів, що постраждали від Голодомору 1932—1933 (Чернігівська область)

Примітки

Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради [ 11 липня 2018 у Wayback Machine.]
Маршрут від Чернігова до Мартинівки.^{[недоступне посилання]} Розрахунок Карта Онлайн [ 7 листопада 2012 у Wayback Machine.]
Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Мартинівка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]
Петро Кулаковський. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої 1618—1648. — Київ, 2006. — С. 280
Присяжні книги 1654 року. С. 148, 153
(PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 11 грудня 2021.
Пам'ятки історії Східної Європи. Т. 5. С. 425—427
. www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.
ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021.
Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.

Література

Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.
Martynówka, wś, pow. borzeński // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1885. — Т. VI. — S. 141. (пол.)— S. 141. (пол.)

Посилання

Мартинівка на вебсайті Верховної Ради України [ 11 липня 2018 у Wayback Machine.]
Прогноз погоди в селі Мартинівка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]

Ця стаття ґрунтується на матеріалах енциклопедичного видання «Історія міст і сіл УРСР».
Відтак у ній може бути відсутньою або викривленою інформація про періоди Української революції, Голодоморів, Другої Світової війни та сучасності.
Ви можете проєкту, дописавши її.

[BP-1] Станом на 2012 рік. Облікова картка населеного пункту на сайті Верховної Ради [ 11 липня 2018 у Wayback Machine.]

[kartaonline-2] Маршрут від Чернігова до Мартинівки.^{[недоступне посилання]} Розрахунок Карта Онлайн [ 7 листопада 2012 у Wayback Machine.]

[3] Інформація про населений пункт. Прогноз погоди в селі Мартинівка [ 20 грудня 2011 у Wayback Machine.]

[4] Петро Кулаковський. Чернігово-Сіверщина у складі Речі Посполитої 1618—1648. — Київ, 2006. — С. 280

[5] Присяжні книги 1654 року. С. 148, 153

[:0-6] (PDF) (укр.). Український науково-дослідницкий інститут архівної справи та документознавства. Архів оригіналу (PDF) за 21 січня 2022. Процитовано 11 грудня 2021.

[7] Пам'ятки історії Східної Європи. Т. 5. С. 425—427

[8] . www.etomesto.ru. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 12 грудня 2021.

[9] ИнфоРост, Н. П. . elib.shpl.ru. Архів оригіналу за 12 грудня 2021. Процитовано 11 грудня 2021.

[IMSU-10] Історія міст і сіл Української РСР. — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР. — 15 000 прим.