Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Історія
Україна за давніх часів була для східної та середньої Європи прикриттям від різних степових хижаків, що пересувалися з Азії до Європи. Особливо таку роль відігравала вона в XIV–XVII ст., коли на південно-східних границях України — в чорноморських степах та в Криму кочували татари. В половині XV ст. татари остаточно відокремилися від Золотої орди і заснували в Кримське ханство, що приєдналося до Туреччини. Ця Татарська держава, організована на зразок азійських кочових хижацьких держав, за ввесь час свого існування провадила надзвичайно просту політику: жила коштом сусідніх держав — Московської, Литовської і Польської. Ці татари жили тим, що постійно нападали на прикордонні землі сусідніх держав, тобто на Україну, грабували її майно та забирали в полон людей. А тому що татари були під зверхністю Туреччини, то, бувало, що на Україну разом з ними приходили й турки теж руйнувати українські поселення. Особливо страждало від цих нападів Поділля, що лежало скраю українських земель, і саме ті місцевості, де людність була густіша й заможніша.
Татари нападали на Поділля звичайно трьома шляхами, що були вигідні для кінних наїздів: Кучманським, Чорним і Волоським. Перший шлях проходив по вододілу сточищ Дністра та Бога, приблизно по лінії теперішньої залізниці, що йде від Жмеринки до Одеси. Другий татарський шлях тягся по вододілу між Богом і Дніпром, по Вінниччині та Літинщині. Називався цей шлях Чорним, певне через те, що пролягав від Чорного лісу. Третій татарський шлях — Волоський, йшов по правому березі Дністра по Басарабії-Волощині. Йдучи цим шляхом татари переправлялися в кількох місцях через Дністер і з'являлися на Поділлю; іноді йшли уверх по Дністру і нападали на Покуття, Буковину і Галичину. Мало не кожного року, а часом і по кілька разів на рік татарські чамбули бували на Поділлю і найгірше допікали тим, що забирали в полон людей. Українсько-руські невільники були головною підвалиною економічного життя татарської держави і частково турецької. Невільничі торги в Криму, Малій Азії, Італії, на островах Середземного моря були переповнені невільниками з України. Особливо «ходовим крамом» були молоді українки. Багато було таких невільниць із Поділля.
Поділля, окрім лютих сусідів татар, мало ще інших, що теж нерідко непокоїли подільські поселення і пустошили їх; це були волохи, що займали задністрянські простори і були теж під зверхністю турецьких султанів. Від тих ворожих нападів і татар і волохів Поділля, як і вся Україна, не мало доброго захисту від своєї державної влади. Литовська й Польська держави, до яких належала Україна, не мали достатньої військової сили, щоб не допускати до України азійських кочівників.
У таких тяжких обставинах прикордонного життя, в постійній боротьбі осілої української людності з степовими розбійниками, доводилося людям самим шукати способів захисту від ворожих нападів, від руйнування свого житла й майна, від неволі та смерті.
Для захисту людність Поділля передусім користувалася тими схованками, які залишилися були ще з часів передісторичних, коли первісна людина ховалася від стихій та звірів у печерах, що їх багато є в басейні Дністра, по берегах як самої цієї праслов'янської ріки, так і її лівих приток. Народні перекази й досі вказують на значення тих печер, як схованок від татарських нападів.
Але такі природні захисти для подільської людності були недостатні і крім того небезпечні, бо — як згадують люди — часом вороги видушували димом людей у печерах. Людності треба було мати інші схованки від ворогів. І то тому ще за давніх часів стали в Україні будувати оборонні замки. Особливо багато повстало замків на Західному Поділлю, де будівельний міцний матеріал — каміння — був під руками на всякому місці. І такі замки були досить добрим захистом від татар, бо татарські чамбули, що нападали на Україну, це не було якесь регулярне військо, що вміло добувати фортеці; це були розбійники, озброєні луками, шаблями, ножами та арканами, і мали успіх у своїм грабіжництві головне тому, що швидко могли пересуватися. Їхньою метою були грабіжницькі напади та швидка втеча, тому вони ніколи не нападали на замки, хіба іноді разом з турками на невеликі з метою пограбування.
Монументальне будівництво на Поділлі
Монументальне будівництво в Україні, особливо на Поділлі, в XIV–XVII ст. мало осібний архітектурний характер відповідно до умов життя в цій прикордонній, неспокійній країні. В порівнянню з попередніми часами велико-князівськими та галицькими, характер архітектури в Україні міняється: замість великих монументальних храмів, якими пишалися українські міста за князівських часів, замість палаців князів та бояр з'являються по різних містах, містечках та селах оборонні замки з баштами, амбразурами, зубчастими стінами на зразок західноєвропейських феодальних замків.
Навіть церковна архітектура Поділля тих часів набирала характеру замкового. Церкви та костьоли, жидівські синагоги будувалися невеликі, з міцними мурами, баштами, амбразурами та стрільницями. Яскравий зразок такого церковного будівництва являє собою мурована церква в с. Сутківцях на Летичівщині. Успенська церква в м. Межибожі (так само на Летичівщині) XVII ст. з дуже грубими мурами, вона має потайну кімнату в бані, хід до якої зроблено в стіні. Іванівська церква в Кам'янці мала міцну муровану дзвіницю-башту з амбразурами. Кам'янецький вірменський костьол мав теж потайну кімнату в бані і стрільниці в дзвіниці. Муровані синагоги в м. Сатанові на Проскурівщині і в м. Шаргороді на Могилівщині мали вигляд невеликих замків.
Види замків
Замки в Україні були державні й приватні. Державні замки будувалися й утримувалися на державні кошти і називалися в коронних (польських) землях— королівськими, а в литовських — господарськими. Приватні замки будували заможніші землевласники в їх головних поселеннях, де часто жили й самі землевласники. Утримувалися такі замки на кошти власників та людності (в містах).
Приватних замків було багато особливо на Західному Поділлі.
Державні замки в Україні містилися там, де були південно-східні границі Польщі й Литви. Головні замки були такі: на Київщині — Київський, Канівський і Черкаський; на Волині — Житомирський, Овруцький, Луцький, Кременецький та Володимирський; на Брацлавщині — Брацлавський й Вінницький, на Поділлю (в Подільському воєводстві) — Кам'янецький, Летичівський та Барський. На Поділлю були ще державні замки в Смотричі, Скалі, Ольчедаєві, Бакоті та в інших місцях, але вони були знищені в XV ст., в часи боротьби Литви й Польщі за Поділля.
Більшість вищеназваних замків тепер не існує; тільки місця їх зазначені земляними валами, ровами та румовиськами, а часом не можна навіть відшукати місця, де був замок (Бакота).
Хоч державних замків в Україні здебільшого не залишилися, але збереглися більш-менш докладні офіційні описи замків Київщини та Брацлавщини 1545 та 1552 pp. Ці описи видано, із них можна уявити собі, що то були за замки, який був фортифікаційний тип їх тощо.
Тип замку на Поділлі
Загальний тип замку в Україні був такий. Будували замок на високій горі, природно-непідступній, що її по можливості обмивала вода, або облягали болота. Найчастіше для замку вибирали гору, що виходила рогом або мисом до двох ярів, що сходилися в тім місці. Ріг той, коли він мав зв'язок з якою горою або високорівнею, відрізували ровом і валом (часом кількома) і таким чином утворювалася для замка подовгувата площа. Ту площу по контуру гори обводили валами, де була в цьому потреба, а навкруги ставили стіни — в давнину дерев'яні, а пізніше муровані, особливо там, де було доволі каміння. В кутах площі замку бували башти. Для в'їзду робили браму в башті, а часом було і дві брами.
Стародавніх докладних описів приватних замків України, подібних до описів державних замків, нема. Але зате деякі замки приватні збереглися, якщо не цілком, то залишилися значні рештки їх. Особливо треба сказати це про Західне Поділля, де замки були муровані.
За тими рештками замків, що залишилися на Поділлі до наших часів, часто не можна собі уявити, які саме були замки. Часто тільки по фундаментах мурів та по ровах і валах можна накреслити план замку. Плани замків були різні. Часом вони мали правильну форму довгастого чотирикутника, часом квадрата, часом трикутника, а іноді п'ятикутника. Деколи план замку був неправильної форми. Чим давніший був час заснування замку, тим менш правильний був його план щодо геометричної форми.
Під час нападу на Поділля кочівників основним призначенням замків була їх оборонна спроможність, а не окраса. Тому замки в той час будували з міцними стінами.
За пізніших часів, коли життя в Україні стало спокійніше, коли не потрібно було вже оборонятися від татар, то українські пани почали будувати замки на оздобу маєтків, для вигоди свого життя; такі замки будовано в певному архітектурному стилі, з архітектурними прикрасами. Це були замки-палаци, якими хотіли повеличатися. Згодом стали називати замками панські палаци, що часом нічого спільного з замками не мали.
Інше
Література
- http://www.tovtry.km.ua/ua [ 27 вересня 2013 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
MedzhibizhChervonogradLetichivSidorivZinkivChornij OstrivIstoriyaUkrayina za davnih chasiv bula dlya shidnoyi ta serednoyi Yevropi prikrittyam vid riznih stepovih hizhakiv sho peresuvalisya z Aziyi do Yevropi Osoblivo taku rol vidigravala vona v XIV XVII st koli na pivdenno shidnih granicyah Ukrayini v chornomorskih stepah ta v Krimu kochuvali tatari V polovini XV st tatari ostatochno vidokremilisya vid Zolotoyi ordi i zasnuvali v Krimske hanstvo sho priyednalosya do Turechchini Cya Tatarska derzhava organizovana na zrazok azijskih kochovih hizhackih derzhav za vves chas svogo isnuvannya provadila nadzvichajno prostu politiku zhila koshtom susidnih derzhav Moskovskoyi Litovskoyi i Polskoyi Ci tatari zhili tim sho postijno napadali na prikordonni zemli susidnih derzhav tobto na Ukrayinu grabuvali yiyi majno ta zabirali v polon lyudej A tomu sho tatari buli pid zverhnistyu Turechchini to buvalo sho na Ukrayinu razom z nimi prihodili j turki tezh rujnuvati ukrayinski poselennya Osoblivo strazhdalo vid cih napadiv Podillya sho lezhalo skrayu ukrayinskih zemel i same ti miscevosti de lyudnist bula gustisha j zamozhnisha Tatari napadali na Podillya zvichajno troma shlyahami sho buli vigidni dlya kinnih nayizdiv Kuchmanskim Chornim i Voloskim Pershij shlyah prohodiv po vododilu stochish Dnistra ta Boga priblizno po liniyi teperishnoyi zaliznici sho jde vid Zhmerinki do Odesi Drugij tatarskij shlyah tyagsya po vododilu mizh Bogom i Dniprom po Vinnichchini ta Litinshini Nazivavsya cej shlyah Chornim pevne cherez te sho prolyagav vid Chornogo lisu Tretij tatarskij shlyah Voloskij jshov po pravomu berezi Dnistra po Basarabiyi Voloshini Jduchi cim shlyahom tatari perepravlyalisya v kilkoh miscyah cherez Dnister i z yavlyalisya na Podillyu inodi jshli uverh po Dnistru i napadali na Pokuttya Bukovinu i Galichinu Malo ne kozhnogo roku a chasom i po kilka raziv na rik tatarski chambuli buvali na Podillyu i najgirshe dopikali tim sho zabirali v polon lyudej Ukrayinsko ruski nevilniki buli golovnoyu pidvalinoyu ekonomichnogo zhittya tatarskoyi derzhavi i chastkovo tureckoyi Nevilnichi torgi v Krimu Malij Aziyi Italiyi na ostrovah Seredzemnogo morya buli perepovneni nevilnikami z Ukrayini Osoblivo hodovim kramom buli molodi ukrayinki Bagato bulo takih nevilnic iz Podillya Podillya okrim lyutih susidiv tatar malo she inshih sho tezh neridko nepokoyili podilski poselennya i pustoshili yih ce buli volohi sho zajmali zadnistryanski prostori i buli tezh pid zverhnistyu tureckih sultaniv Vid tih vorozhih napadiv i tatar i volohiv Podillya yak i vsya Ukrayina ne malo dobrogo zahistu vid svoyeyi derzhavnoyi vladi Litovska j Polska derzhavi do yakih nalezhala Ukrayina ne mali dostatnoyi vijskovoyi sili shob ne dopuskati do Ukrayini azijskih kochivnikiv U takih tyazhkih obstavinah prikordonnogo zhittya v postijnij borotbi osiloyi ukrayinskoyi lyudnosti z stepovimi rozbijnikami dovodilosya lyudyam samim shukati sposobiv zahistu vid vorozhih napadiv vid rujnuvannya svogo zhitla j majna vid nevoli ta smerti Dlya zahistu lyudnist Podillya peredusim koristuvalasya timi shovankami yaki zalishilisya buli she z chasiv peredistorichnih koli pervisna lyudina hovalasya vid stihij ta zviriv u pecherah sho yih bagato ye v basejni Dnistra po beregah yak samoyi ciyeyi praslov yanskoyi riki tak i yiyi livih pritok Narodni perekazi j dosi vkazuyut na znachennya tih pecher yak shovanok vid tatarskih napadiv Ale taki prirodni zahisti dlya podilskoyi lyudnosti buli nedostatni i krim togo nebezpechni bo yak zgaduyut lyudi chasom vorogi vidushuvali dimom lyudej u pecherah Lyudnosti treba bulo mati inshi shovanki vid vorogiv I to tomu she za davnih chasiv stali v Ukrayini buduvati oboronni zamki Osoblivo bagato povstalo zamkiv na Zahidnomu Podillyu de budivelnij micnij material kaminnya buv pid rukami na vsyakomu misci I taki zamki buli dosit dobrim zahistom vid tatar bo tatarski chambuli sho napadali na Ukrayinu ce ne bulo yakes regulyarne vijsko sho vmilo dobuvati forteci ce buli rozbijniki ozbroyeni lukami shablyami nozhami ta arkanami i mali uspih u svoyim grabizhnictvi golovne tomu sho shvidko mogli peresuvatisya Yihnoyu metoyu buli grabizhnicki napadi ta shvidka vtecha tomu voni nikoli ne napadali na zamki hiba inodi razom z turkami na neveliki z metoyu pograbuvannya Monumentalne budivnictvo na PodilliMonumentalne budivnictvo v Ukrayini osoblivo na Podilli v XIV XVII st malo osibnij arhitekturnij harakter vidpovidno do umov zhittya v cij prikordonnij nespokijnij krayini V porivnyannyu z poperednimi chasami veliko knyazivskimi ta galickimi harakter arhitekturi v Ukrayini minyayetsya zamist velikih monumentalnih hramiv yakimi pishalisya ukrayinski mista za knyazivskih chasiv zamist palaciv knyaziv ta boyar z yavlyayutsya po riznih mistah mistechkah ta selah oboronni zamki z bashtami ambrazurami zubchastimi stinami na zrazok zahidnoyevropejskih feodalnih zamkiv Navit cerkovna arhitektura Podillya tih chasiv nabirala harakteru zamkovogo Cerkvi ta kostoli zhidivski sinagogi buduvalisya neveliki z micnimi murami bashtami ambrazurami ta strilnicyami Yaskravij zrazok takogo cerkovnogo budivnictva yavlyaye soboyu murovana cerkva v s Sutkivcyah na Letichivshini Uspenska cerkva v m Mezhibozhi tak samo na Letichivshini XVII st z duzhe grubimi murami vona maye potajnu kimnatu v bani hid do yakoyi zrobleno v stini Ivanivska cerkva v Kam yanci mala micnu murovanu dzvinicyu bashtu z ambrazurami Kam yaneckij virmenskij kostol mav tezh potajnu kimnatu v bani i strilnici v dzvinici Murovani sinagogi v m Satanovi na Proskurivshini i v m Shargorodi na Mogilivshini mali viglyad nevelikih zamkiv Vidi zamkivZamki v Ukrayini buli derzhavni j privatni Derzhavni zamki buduvalisya j utrimuvalisya na derzhavni koshti i nazivalisya v koronnih polskih zemlyah korolivskimi a v litovskih gospodarskimi Privatni zamki buduvali zamozhnishi zemlevlasniki v yih golovnih poselennyah de chasto zhili j sami zemlevlasniki Utrimuvalisya taki zamki na koshti vlasnikiv ta lyudnosti v mistah Privatnih zamkiv bulo bagato osoblivo na Zahidnomu Podilli Derzhavni zamki v Ukrayini mistilisya tam de buli pivdenno shidni granici Polshi j Litvi Golovni zamki buli taki na Kiyivshini Kiyivskij Kanivskij i Cherkaskij na Volini Zhitomirskij Ovruckij Luckij Kremeneckij ta Volodimirskij na Braclavshini Braclavskij j Vinnickij na Podillyu v Podilskomu voyevodstvi Kam yaneckij Letichivskij ta Barskij Na Podillyu buli she derzhavni zamki v Smotrichi Skali Olchedayevi Bakoti ta v inshih miscyah ale voni buli znisheni v XV st v chasi borotbi Litvi j Polshi za Podillya Bilshist vishenazvanih zamkiv teper ne isnuye tilki miscya yih zaznacheni zemlyanimi valami rovami ta rumoviskami a chasom ne mozhna navit vidshukati miscya de buv zamok Bakota Hoch derzhavnih zamkiv v Ukrayini zdebilshogo ne zalishilisya ale zbereglisya bilsh mensh dokladni oficijni opisi zamkiv Kiyivshini ta Braclavshini 1545 ta 1552 pp Ci opisi vidano iz nih mozhna uyaviti sobi sho to buli za zamki yakij buv fortifikacijnij tip yih tosho Tip zamku na PodilliZagalnij tip zamku v Ukrayini buv takij Buduvali zamok na visokij gori prirodno nepidstupnij sho yiyi po mozhlivosti obmivala voda abo oblyagali bolota Najchastishe dlya zamku vibirali goru sho vihodila rogom abo misom do dvoh yariv sho shodilisya v tim misci Rig toj koli vin mav zv yazok z yakoyu goroyu abo visokorivneyu vidrizuvali rovom i valom chasom kilkoma i takim chinom utvoryuvalasya dlya zamka podovguvata plosha Tu ploshu po konturu gori obvodili valami de bula v comu potreba a navkrugi stavili stini v davninu derev yani a piznishe murovani osoblivo tam de bulo dovoli kaminnya V kutah ploshi zamku buvali bashti Dlya v yizdu robili bramu v bashti a chasom bulo i dvi brami Starodavnih dokladnih opisiv privatnih zamkiv Ukrayini podibnih do opisiv derzhavnih zamkiv nema Ale zate deyaki zamki privatni zbereglisya yaksho ne cilkom to zalishilisya znachni reshtki yih Osoblivo treba skazati ce pro Zahidne Podillya de zamki buli murovani Za timi reshtkami zamkiv sho zalishilisya na Podilli do nashih chasiv chasto ne mozhna sobi uyaviti yaki same buli zamki Chasto tilki po fundamentah muriv ta po rovah i valah mozhna nakresliti plan zamku Plani zamkiv buli rizni Chasom voni mali pravilnu formu dovgastogo chotirikutnika chasom kvadrata chasom trikutnika a inodi p yatikutnika Dekoli plan zamku buv nepravilnoyi formi Chim davnishij buv chas zasnuvannya zamku tim mensh pravilnij buv jogo plan shodo geometrichnoyi formi Pid chas napadu na Podillya kochivnikiv osnovnim priznachennyam zamkiv bula yih oboronna spromozhnist a ne okrasa Tomu zamki v toj chas buduvali z micnimi stinami Za piznishih chasiv koli zhittya v Ukrayini stalo spokijnishe koli ne potribno bulo vzhe oboronyatisya vid tatar to ukrayinski pani pochali buduvati zamki na ozdobu mayetkiv dlya vigodi svogo zhittya taki zamki budovano v pevnomu arhitekturnomu stili z arhitekturnimi prikrasami Ce buli zamki palaci yakimi hotili povelichatisya Zgodom stali nazivati zamkami panski palaci sho chasom nichogo spilnogo z zamkami ne mali InsheUkrayinski zamki istorichnij naris Literaturahttp www tovtry km ua ua 27 veresnya 2013 u Wayback Machine