Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Південноруські державні "господарські" замки — це невеликі укріплення, у більшій кількості випадків дерев'яні у XVI столітті, навколо яких поступово осідало напіввійськове, напівземлеробське і промислове населення, готове сховатися за його стінами при першій звістці про наближення ворога. Замки були надзвичайно важливим засобом колонізації країни.
Причини виникнення замків
Століттями населення України вело тривожне та неспокійне життя. Відкриті простори її земель були постійним об'єктом нападів спершу монголо-татарських орд, а пізніше кримсько-татарських та турецьких військ. Існування житлових поселень в таких умовах було можливим лише під захистом міцних мурів замків. За дослідженнями Е. Руліковського, навіть у в XVI—XVIII ст., внаслідок татарських набігів, приблизно що двадцять років кожне українське поселення зникало. Заселення пустинних земель було можливим лише за наявності оборонних замків, які в разі небезпеки могли захистити населення. Таким чином на місці давньоруських городищ будуються оборонні замки. Під захистом замків можливе було будування також і міст.
Україна за давніх часів була для східної та середньої Європи затулою від різних степових хижаків, що пересувалися з Азії до Європи. Особливо таку роль відігравала вона в XIV—XVII ст., коли на південно-східних кордонах України — в чорноморських степах та в Криму залягли татари. В половині XV ст. ці татари остаточно відокремилися були від Золотої Орди й зорганізувалися в Кримське ханство, що приєдналося до Туреччини. Ця Татарська держава, зорганізована на зразок азійських кочових хижацьких держав, за ввесь час свого існування провадила надзвичайно просту політику: жила коштом сусідніх держав — Московської, Литовської і Польської. Татари ці жили тим, що постійно нападали на прикордонні землі названих держав, себ-то на Україну, грабували її майно та забирали в полон людей. А тому що татари були під зверхністю Туреччини, то, бувало, на Україну разом з ними приходили й турки теж руйнувати українські поселення.
Татари нападали звичайно трьома шляхами, що були вигідні для кінних наїздів: Кучманським, Чорним і Волоським. Перший шлях проходив по вододілу сточищ Дністра та Бога (суч. Півд. Буг), приблизно по лінії теперішньої залізниці, що йде від Жмеринки до Одеси. Другий татарський шлях тягся по вододілу між Богом і Дніпром, по Вінниччині та Літинщині. Називався цей шлях Чорним. Третій татарський шлях — Волоський ішов на правому березі Дністра по Бессарабії-Волощині. Йдучи цим шляхом татари переправлялися в кількох місцях через Дністер, і з'являлися на Поділлю; іноді йшли уверх по Дністру і нападали на Покуття, Буковину и Галичину.
Замки таки були досить добрим захистом від татар, бо татарські чамбули, що нападали на Україну, не були регулярним військом, що вміло добувати фортеці; це були чамбули, озброєні луками, шаблями, ножами та арканами, і мали успіх у своїм грабіжництві головне тому, що швидко могли пересуватися. Добувати замків вони не силкувалися, хіба іноді разом з турецьким військом нападали на якийсь слабенький замок і нищили його, як це було з замком у місті Рові в половині XV ст.
Монументальне будівництво на Україні, в XIV—XVII ст. мало осібний архітектурний характер відповідно до умов життя в цій прикордонній, неспокійній країні. В порівнянню з попередніми часами велико-князівськими та галицькими, характер архітектури на Україні міняється: замість великих монументальних храмів, якими пишалися українські міста за князівських часів, замість палаців князів та бояр з'являються по різних містах, містечках та селах оборонні замки з баштами, амбразурами, зубчастими стінами на зразок західно-європейських замків.
Замки України були державні й приватні. Державні замки будувалися й утримувалися на державні кошти і називалися в коронних (польських) землях— королівськими, а в литовських — господарськими. Приватні замки будували заможніші землевласники в їх головних поселеннях, де часто жили й самі землевласники. Утримувалися оті замки на кошти власників та населення (в містах).
Державні замки на Україні містилися там, де були південно-східні кордони Польського королівства й та ВКЛ. Головні замки були такі: на Київщині — Київський, Канівський і Черкаський; на Волині — Житомирський, Овруцький, Луцький, Кременецький та Володимирський; на Брацлавщині — Брацлавський й Вінницький, на Поділлю (в Подільському воєводстві) — Кам'янецький, Летичівський та Барський. На Поділлю були ще державні замки в Смотричу, Скалі, Ольчедаєві, Бакоті та в інших місцях, але вони були знищені в XV ст., в часи боротьби Литви й Польщі за Поділля.
Більшість вищеназваних замків тепер не існує; тільки місця їх зазначені земляними валами, ровами та румовиськами, а часом не можна навіть відшукати місця, де був замок (Бакота).
Внаслідок того, що Кримське ханство підпало під зверхність Османської імперії, посилюються татарські напади на українські землі. так в 1478 р. був зруйнований Брацлав, в 1482 р. — Київ, причому воєвода Іван Ходкевич був забраний в полон, де й помер. В 1495 був знищений Володимир-Волинський, потім знову Брацлав, в 1498 — Чернігів. татарські набіги почали проникати вже за р. Прип'ять і в землі Литви. Ці спустошливі набіги за часів Менглі Гірея були причиною того, що південні українські землі надовго стали пусткою, а північні жили у постійному страху від чергових нападів.
В XVI ст. відбувається знову поступове освоєння пустинних земель. Першими передумовами були відбудовані господарські замки. Так в XVI ст. в Черкаському повіті не було жодного поселення окрім Черкаського замку та міста при ньому. В Канівському повіті було декілька поселень в урочищах, але зимували вони також під захистом замків. те саме було в Житомирському та Остерському повітах. Оборонні замки поставали на «татарських шляхах» та на переправах, а також на порубіжжі, яке з часом посувалось все далі на Південь.
Основні українські замки
В кін. XIV ст. та на поч. XV ст. виникають ряд таких міст: Черкаси, Звенигород, Дашів, Чуднів, Вінниця, Брацлав, Хмільник, Летичів.
Розташування та архітектурні особливості
Стrуктура пізніших замків наслідувала структуру давньоруських городищ. Так це були властиво замки, які відповідали давньоруському дитинцю (городу), з острогом або замковим містом навколо нього, стіни складалися з городень з «заборолою», які відповідають замковим «обланкам». Городища, як і замки мали вежі та підйомні мости.
Замки як правило будувалися на підвищеній місцевості. Якщо умови для існування замку були не достатньо сприятливими для захисту, то замки переносили на інше місце. Таким чином був перенесений Вінницький замок, а Остерський переносився кілька разів. Міста будувалися на деякій відстані від замків та відділялися від них ровом, до замку вели підйомні мости. Замки будувались з дерева або каміння.
Загальний тип замку на Україні був такий. Будували замок на високій горі, природно-непідступній, що її по можливості обмивала вода, або облягали болота. Найчастіше для замка вибирали гору, що виходила рогом або мисом до двох ярів, що сходилися в тім місці. Ріг той, коли він мав зв'язок з якою горою або високорівнею, відрізували ровом і валом (часом кількома) і таким чином утворювалася для замка довгаста площа. Ту площу по контуру гори обводили валами, де була в цьому потреба, а навкруги ставили стіни — в давнину дерев'яні, а пізніше муровані, особливо там, де було доволі каміння. В кутах площі замку бували башти. Для в'їзду робили браму в башті, а часом було і дві брами.
Управління
Управляли замками старости або воєводи, які мали як військові так адміністративні і судові повноваження. Якщо вони були відсутніми, то тоді їхні повноваження виконували «намісники» або «підстарости». Мозирський, Житомирський та Чорнобильський старости були обмеженні в військових повноваженнях, ці функції були покладені на київського воєводу. В зв'язку з Люблінською унією була введена посада каштеляна при замку, який ніяких функцій не виконував, а мав лише право на місце в сенаті. Інколи старости управляли двома замками, наприклад Канівським та Черкаським або Вінницьким та Брацлавським. В великих замках (Києві, Черкасах, Вінниці, Брацлаві стояли військові гарнізони «драби». Управляли гарнізонами — ротмістри.
Оборона повітів була покладена на населення, яке повинно було нести військову службу, їх виставляли землевласники повітів. Одиницею була «служба», яка складала 200 десятин, на Волині їй відповідало «дворище», яке не мало встановлених розмірів. Таких службовців називали «пахолками» , вони повинні були мати коня, озброєння, дерев'яну «павезу», панцир, меч або корд .
Військову службу несли також бояри та слуги (панцерні, замкові, ординські, путні). Ці службовці користувалися за службу землею в декілька волок.
Військову службу повинні були нести також міщани. Для винагороди на службу містам надавались значні земельні наділи навколо міста, які розподілялись для тих, хто ніс військову службу. В прирубіжних повітах військову службу повинні були нести також і селяни (замкові або приватні). таким чином умови життя перетворювали все населення на суцільну міліцію.
Замість військових гарнізонів, які вимагали значних коштів на їх утримання, прикордонні старости створювали козацькі роти. В XVI ст. козаки були при Київському, Канівському, Вінницькому, Брацлавському, Черкаському замках (250). Одні з них мали свої будинки в містах або власні земельні наділи, а інші прости відбували найману службу.
Охорона
Вдень замки охороняла сторожа, а вночі — «кликуни». Оплата їх здійснювалася за рахунок податку з міщан або населення повіту. Інколи цю службу відбували по черзі з повітового населення. Охороняли деякі замки також «драби» (солдати). Міста при замках охороняла сторожа, яку утримували самі міщани. В тих повітах, де відбувались часті напади татарів, окрім охорони замку була ще «польна» сторожа. Ця охоронна була кінною і стояла вона на татараських шляхах на валах, могилах, сохах. Така сторожа стояла не увесь рік і утримувалась за рахунок міщан або також усіх жителів. Інколи така сторожа стояла на 20 миль від замку (Житомирського) або 30 миль (Овруцького).
Див. також
Література
- Грушевский, Михаил, Южнорусские господарские замки в половине XVI века: ист.-стат. очерк / М. Грушевский. — [Киев: Тип. Императ. Ун-та Св. Владимира, 1890. — [3], 33 c.] [ 9 листопада 2020 у Wayback Machine.]
- Городския поселения в Российской империи, Том 1, (Волинська губернія), ст. 366 [ 29 січня 2018 у Wayback Machine.],
- 2 (Київська губернія ст. 391, Катериносклавська губернія, ст. 127 Том 5 , Час. 1 (Харківська губернія)
- Том 4 (Подільська, Полтавська, ст. 132 , Таврійська губернія ст. 634) [ 29 січня 2018 у Wayback Machine.],
- Том 5, Ч. 2, ст. 1 — Херсонська губернія, Чернігівська губернія — ст. 253 [ 29 січня 2018 у Wayback Machine.]
Примітки
- Твори: у 50 т. / М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань (голов. ред.), І. Гирич та ін. — . — Львів: Видавництво "Світ", 2002 — .. —
Т. 5 / НАН України. Інститут української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського; М. С. Грушевський; редкол.: П. Сохань, І. Гирич, О. Тодійчук. — Львів: Видавництво "Світ", 2003. — 592 с.: іл. — 7000 пр.. — (Серія "Історичні студії та розвідки": 1888-1896). — . — 966-6063-276-7 (т. 5)
Посилання
- Сторожевщина // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1966. — Т. 8, кн. XV : Літери Ст — Уц. — С. 1848. — 1000 екз.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pivdennoruski derzhavni gospodarski zamki ce neveliki ukriplennya u bilshij kilkosti vipadkiv derev yani u XVI stolitti navkolo yakih postupovo osidalo napivvijskove napivzemlerobske i promislove naselennya gotove shovatisya za jogo stinami pri pershij zvistci pro nabli zhennya voroga Zamki buli nadzvichajno vazhlivim zasobom kolonizaciyi krayini Prichini viniknennya zamkivStolittyami naselennya Ukrayini velo trivozhne ta nespokijne zhittya Vidkriti prostori yiyi zemel buli postijnim ob yektom napadiv spershu mongolo tatarskih ord a piznishe krimsko tatarskih ta tureckih vijsk Isnuvannya zhitlovih poselen v takih umovah bulo mozhlivim lishe pid zahistom micnih muriv zamkiv Za doslidzhennyami E Rulikovskogo navit u v XVI XVIII st vnaslidok tatarskih nabigiv priblizno sho dvadcyat rokiv kozhne ukrayinske poselennya znikalo Zaselennya pustinnih zemel bulo mozhlivim lishe za nayavnosti oboronnih zamkiv yaki v razi nebezpeki mogli zahistiti naselennya Takim chinom na misci davnoruskih gorodish buduyutsya oboronni zamki Pid zahistom zamkiv mozhlive bulo buduvannya takozh i mist Ukrayina za davnih chasiv bula dlya shidnoyi ta serednoyi Yevropi zatuloyu vid riznih stepovih hizhakiv sho peresuvalisya z Aziyi do Yevropi Osoblivo taku rol vidigravala vona v XIV XVII st koli na pivdenno shidnih kordonah Ukrayini v chornomorskih stepah ta v Krimu zalyagli tatari V polovini XV st ci tatari ostatochno vidokremilisya buli vid Zolotoyi Ordi j zorgani zuvalisya v Krimske hanstvo sho priyednalosya do Turechchini Cya Tatarska derzhava zorganizovana na zrazok azijskih kochovih hizhackih derzhav za vves chas svogo isnuvannya provadila nadzvichajno prostu politiku zhila koshtom susidnih derzhav Moskovskoyi Litovskoyi i Polskoyi Tatari ci zhili tim sho postijno napadali na prikordonni zemli nazvanih derzhav seb to na Ukrayinu grabuvali yiyi majno ta zabirali v polon lyudej A tomu sho tatari buli pid zverhnistyu Turechchini to buvalo na Ukrayinu razom z nimi prihodili j turki tezh rujnuvati ukrayinski poselennya Tatari napadali zvichajno troma shlyahami sho buli vigidni dlya kinnih nayizdiv Kuchmanskim Chornim i Voloskim Pershij shlyah prohodiv po vododilu stochish Dnistra ta Boga such Pivd Bug priblizno po liniyi teperishnoyi zaliznici sho jde vid Zhmerinki do Odesi Drugij tatarskij shlyah tyagsya po vododilu mizh Bogom i Dniprom po Vinnichchini ta Litinshini Nazivavsya cej shlyah Chornim Tretij tatarskij shlyah Voloskij ishov na pravomu berezi Dnistra po Bessarabiyi Voloshini Jduchi cim shlyahom tatari perepravlyalisya v kilkoh miscyah cherez Dnister i z yavlyalisya na Podillyu inodi jshli uverh po Dnistru i napadali na Pokuttya Bukovinu i Galichinu Zamki taki buli dosit dobrim zahistom vid tatar bo tatarski chambuli sho napadali na Ukrayinu ne buli regulyarnim vijskom sho vmilo dobuvati forteci ce buli chambuli ozbroyeni lukami shablyami nozhami ta arkanami i mali uspih u svoyim grabizhnictvi golovne tomu sho shvidko mogli peresuvatisya Dobuvati zamkiv voni ne silkuvalisya hiba inodi razom z tureckim vijskom napadali na yakijs slabenkij zamok i nishili jogo yak ce bulo z zamkom u misti Rovi v polovini XV st Monumentalne budivnictvo na Ukrayini v XIV XVII st malo osibnij arhitekturnij harakter vidpovidno do umov zhittya v cij prikordonnij nespokijnij krayini V porivnyannyu z poperednimi chasami veliko knyazivskimi ta galickimi harakter arhitekturi na Ukrayini minyayetsya zamist velikih monumentalnih hramiv yakimi pishalisya ukrayinski mista za knyazivskih chasiv zamist palaciv knyaziv ta boyar z yavlyayutsya po riznih mistah mistechkah ta selah oboronni zamki z bashtami ambrazurami zubchastimi stinami na zrazok zahidno yevropejskih zamkiv Zamki Ukrayini buli derzhavni j privatni Derzhavni zamki buduvalisya j utrimuvalisya na derzhavni koshti i nazivalisya v koronnih polskih zemlyah korolivskimi a v litovskih gospodarskimi Privatni zamki buduvali zamozhnishi zemlevlasniki v yih golovnih poselennyah de chasto zhili j sami zemlevlasniki Utrimuvalisya oti zamki na koshti vlasnikiv ta naselennya v mistah Derzhavni zamki na Ukrayini mistilisya tam de buli pivdenno shidni kordoni Polskogo korolivstva j ta VKL Golovni zamki buli taki na Kiyivshini Kiyivskij Kanivskij i Cherkaskij na Volini Zhitomirskij Ovruckij Luckij Kremeneckij ta Volodimirskij na Braclavshini Braclavskij j Vinnickij na Podillyu v Podilskomu voyevodstvi Kam yaneckij Letichivskij ta Barskij Na Podillyu buli she derzhavni zamki v Smotrichu Skali Olchedayevi Bakoti ta v inshih miscyah ale voni buli znisheni v XV st v chasi borotbi Litvi j Polshi za Podillya Bilshist vishenazvanih zamkiv teper ne isnuye tilki miscya yih zaznacheni zemlyanimi valami rovami ta rumoviskami a chasom ne mozhna navit vidshukati miscya de buv zamok Bakota Vnaslidok togo sho Krimske hanstvo pidpalo pid zverhnist Osmanskoyi imperiyi posilyuyutsya tatarski napadi na ukrayinski zemli tak v 1478 r buv zrujnovanij Braclav v 1482 r Kiyiv prichomu voyevoda Ivan Hodkevich buv zabranij v polon de j pomer V 1495 buv znishenij Volodimir Volinskij potim znovu Braclav v 1498 Chernigiv tatarski nabigi pochali pronikati vzhe za r Prip yat i v zemli Litvi Ci spustoshlivi nabigi za chasiv Mengli Gireya buli prichinoyu togo sho pivdenni ukrayinski zemli nadovgo stali pustkoyu a pivnichni zhili u postijnomu strahu vid chergovih napadiv V XVI st vidbuvayetsya znovu postupove osvoyennya pustinnih zemel Pershimi peredumovami buli vidbudovani gospodarski zamki Tak v XVI st v Cherkaskomu poviti ne bulo zhodnogo poselennya okrim Cherkaskogo zamku ta mista pri nomu V Kanivskomu poviti bulo dekilka poselen v urochishah ale zimuvali voni takozh pid zahistom zamkiv te same bulo v Zhitomirskomu ta Osterskomu povitah Oboronni zamki postavali na tatarskih shlyahah ta na perepravah a takozh na porubizhzhi yake z chasom posuvalos vse dali na Pivden Osnovni ukrayinski zamkiV kin XIV st ta na poch XV st vinikayut ryad takih mist Cherkasi Zvenigorod Dashiv Chudniv Vinnicya Braclav Hmilnik Letichiv Roztashuvannya ta arhitekturni osoblivosti Struktura piznishih zamkiv nasliduvala strukturu davnoruskih gorodish Tak ce buli vlastivo zamki yaki vidpovidali davnoruskomu ditincyu gorodu z ostrogom abo zamkovim mistom navkolo nogo stini skladalisya z goroden z zaboroloyu yaki vidpovidayut zamkovim oblankam Gorodisha yak i zamki mali vezhi ta pidjomni mosti Zamki yak pravilo buduvalisya na pidvishenij miscevosti Yaksho umovi dlya isnuvannya zamku buli ne dostatno spriyatlivimi dlya zahistu to zamki perenosili na inshe misce Takim chinom buv perenesenij Vinnickij zamok a Osterskij perenosivsya kilka raziv Mista buduvalisya na deyakij vidstani vid zamkiv ta viddilyalisya vid nih rovom do zamku veli pidjomni mosti Zamki buduvalis z dereva abo kaminnya Zagalnij tip zamku na Ukrayini buv takij Buduvali zamok na visokij gori prirodno nepidstupnij sho yiyi po mozhlivosti obmivala voda abo oblyagali bolota Najchastishe dlya zamka vibirali goru sho vihodila rogom abo misom do dvoh yariv sho shodilisya v tim misci Rig toj koli vin mav zv yazok z yakoyu goroyu abo visokorivneyu vidrizuvali rovom i valom chasom kilkoma i takim chinom utvoryuvalasya dlya zamka dovgasta plosha Tu ploshu po konturu gori obvodili valami de bula v comu potreba a navkrugi stavili stini v davninu derev yani a piznishe murovani osoblivo tam de bulo dovoli kaminnya V kutah ploshi zamku buvali bashti Dlya v yizdu robili bramu v bashti a chasom bulo i dvi brami Upravlinnya Upravlyali zamkami starosti abo voyevodi yaki mali yak vijskovi tak administrativni i sudovi povnovazhennya Yaksho voni buli vidsutnimi to todi yihni povnovazhennya vikonuvali namisniki abo pidstarosti Mozirskij Zhitomirskij ta Chornobilskij starosti buli obmezhenni v vijskovih povnovazhennyah ci funkciyi buli pokladeni na kiyivskogo voyevodu V zv yazku z Lyublinskoyu uniyeyu bula vvedena posada kashtelyana pri zamku yakij niyakih funkcij ne vikonuvav a mav lishe pravo na misce v senati Inkoli starosti upravlyali dvoma zamkami napriklad Kanivskim ta Cherkaskim abo Vinnickim ta Braclavskim V velikih zamkah Kiyevi Cherkasah Vinnici Braclavi stoyali vijskovi garnizoni drabi Upravlyali garnizonami rotmistri Oborona povitiv bula pokladena na naselennya yake povinno bulo nesti vijskovu sluzhbu yih vistavlyali zemlevlasniki povitiv Odiniceyu bula sluzhba yaka skladala 200 desyatin na Volini yij vidpovidalo dvorishe yake ne malo vstanovlenih rozmiriv Takih sluzhbovciv nazivali paholkami voni povinni buli mati konya ozbroyennya derev yanu pavezu pancir mech abo kord Vijskovu sluzhbu nesli takozh boyari ta slugi pancerni zamkovi ordinski putni Ci sluzhbovci koristuvalisya za sluzhbu zemleyu v dekilka volok Vijskovu sluzhbu povinni buli nesti takozh mishani Dlya vinagorodi na sluzhbu mistam nadavalis znachni zemelni nadili navkolo mista yaki rozpodilyalis dlya tih hto nis vijskovu sluzhbu V prirubizhnih povitah vijskovu sluzhbu povinni buli nesti takozh i selyani zamkovi abo privatni takim chinom umovi zhittya peretvoryuvali vse naselennya na sucilnu miliciyu Zamist vijskovih garnizoniv yaki vimagali znachnih koshtiv na yih utrimannya prikordonni starosti stvoryuvali kozacki roti V XVI st kozaki buli pri Kiyivskomu Kanivskomu Vinnickomu Braclavskomu Cherkaskomu zamkah 250 Odni z nih mali svoyi budinki v mistah abo vlasni zemelni nadili a inshi prosti vidbuvali najmanu sluzhbu Ohorona Vden zamki ohoronyala storozha a vnochi klikuni Oplata yih zdijsnyuvalasya za rahunok podatku z mishan abo naselennya povitu Inkoli cyu sluzhbu vidbuvali po cherzi z povitovogo naselennya Ohoronyali deyaki zamki takozh drabi soldati Mista pri zamkah ohoronyala storozha yaku utrimuvali sami mishani V tih povitah de vidbuvalis chasti napadi tatariv okrim ohoroni zamku bula she polna storozha Cya ohoronna bula kinnoyu i stoyala vona na tataraskih shlyahah na valah mogilah sohah Taka storozha stoyala ne uves rik i utrimuvalas za rahunok mishan abo takozh usih zhiteliv Inkoli taka storozha stoyala na 20 mil vid zamku Zhitomirskogo abo 30 mil Ovruckogo Div takozhZamki Ukrayini Podilski zamkiLiteraturaGrushevskij Mihail Yuzhnorusskie gospodarskie zamki v polovine XVI veka ist stat ocherk M Grushevskij Kiev Tip Imperat Un ta Sv Vladimira 1890 3 33 c 9 listopada 2020 u Wayback Machine Gorodskiya poseleniya v Rossijskoj imperii Tom 1 Volinska guberniya st 366 29 sichnya 2018 u Wayback Machine 2 Kiyivska guberniya st 391 Katerinosklavska guberniya st 127 Tom 5 Chas 1 Harkivska guberniya Tom 4 Podilska Poltavska st 132 Tavrijska guberniya st 634 29 sichnya 2018 u Wayback Machine Tom 5 Ch 2 st 1 Hersonska guberniya Chernigivska guberniya st 253 29 sichnya 2018 u Wayback Machine PrimitkiTvori u 50 t M S Grushevskij redkol P Sohan golov red I Girich ta in Lviv Vidavnictvo Svit 2002 ISBN 966 603 223 5 T 5 NAN Ukrayini Institut ukrayinskoyi arheografiyi ta dzhereloznavstva imeni M S Grushevskogo M S Grushevskij redkol P Sohan I Girich O Todijchuk Lviv Vidavnictvo Svit 2003 592 s il 7000 pr Seriya Istorichni studiyi ta rozvidki 1888 1896 ISBN 966 603 223 6 966 6063 276 7 t 5 PosilannyaStorozhevshina Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1966 T 8 kn XV Literi St Uc S 1848 1000 ekz