Сидорів

Си́дорів (пол. Sidorów) — село в Україні, у Гусятинській селищній громаді Чортківського району Тернопільської області. Розташоване на річці Збруч, на південному сході району. До 2020 адміністративний центр Сидорівської сільської ради, якій було підпорядковане с. Шидлівці. В 1949 році до Сидорова приєднано хутір . Відоме Сидорівським замком.

село Сидорів
Країна	Україна
Область	Тернопільська область
Район	Чортківський район
Громада	Гусятинська селищна громада
Облікова картка	Сидорів
Основні дані
Засноване	1380
Населення	1 125
Територія	5.073 км²
Густота населення	221.76 осіб/км²
Поштовий індекс	48208
Телефонний код	+380 3557
Географічні дані
Географічні координати	49°00′46″ пн. ш. 26°10′01″ сх. д. / 49.01278° пн. ш. 26.16694° сх. д. / 49.01278; 26.16694Координати: 49°00′46″ пн. ш. 26°10′01″ сх. д. / 49.01278° пн. ш. 26.16694° сх. д. / 49.01278; 26.16694
Водойми	річки Слобідка, Збруч
Найближча залізнична станція	Гусятин
Місцева влада
Адреса ради	с. Сидорів, Гусятинський р-н, Тернопільська обл., 48208
Сільський голова	Бесяда Іван Володимирович
Карта
Сидорів
Сидорів
Мапа
Сидорів у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 724-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області» увійшло до складу Гусятинської селищної громади.

Населення — 1168 осіб (2007).

Природні умови

Поблизу села є .

Розміщення

Сидорів лежи́ть за 12 км від Гусятина.

Археологічні дані

Поблизу села виявлено археологічні пам'ятки трипільської культури

Історія

Перша писемна згадка — 7 жовтня 1398 року.

5 квітня 1547 року король Сигізмунд І Старий дав привілей Якубові Потоцькому на заснування міста Сидорів. Разом з тим запровадив в місті щотижневі торги в суботу та щорічні на свято Ядвіги.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці

Історія Сидорова пов'язана насамперед з родиною Калиновських гербу Калинова.

Герб Калинова

Представником роду був генерал подільських земель Валентин-Олександр Калиновський (дружина Ельжбета Струсь. Вони мали трьох синів, з яких наймолодший — Марцін — став польним коронним гетьманом, після смерти братів успадкував багато земель на Поділлі: Вінницю, Умань, у Сидорові був родовий замок. Тут у 1640 році гетьман наказав поставити на горі острівця, утвореного річками Суходіл та Слобідка, кам'яний замок (нині залишилися тільки руїни).

У 1672 році замок був узятий турками, в 1673 — відвойований військами Речі Посполитої. Три роки тут був комендантом Ян Самуель Хшановський з дружиною Анною, яка пізніше відзначилася при обороні замку Теребовлі в 1676 р. Ян Хжановський залишив замок, який знову зайняли турки, значно знищивши його. Пізніше замок був відбудований за сприяння ще одного представника родини Калиновських — кам'янецького каштеляна Марціна Калиновського, який виділив кошти для побудови тут також незвичайного за архітектурою костелу, в якому пізніше — обидвоє — були поховані. Після смерті власника Людвіка Калиновського Сидорів перейшов до його доньки Теклі, яка була одружена з Бельським, пізніше — до її доньки Анелі М'ячинської.

Опісля на початку XIX ст. замок купив Іґнатій Пайґерт — так Сидорів перейшов до родини Пайґертів, якій належав до 1941 року. Поет та художник Йозеф Пайґерт мав тут величезну бібліотеку. Останні з родини Пайґертів не дбали про замок і він почав занепадати.

У 1840 році Пайґерт збудував на заході Сидорова новий палац, біля палацу були парк, фонтан.

У ХІХ ст. поселення мало власну символіку — печатку з зображенням дерева, під яким стоїть плугатар з плугом (кілька примірників такої печатки, датованих 1870 р., збереглися в колекції документів краєзнавця Антонія Шнайдера).

25 липня 1920 року в бою під Сидоровом окрема кінна дивізія армії УНР ущент розгромила ворожу більшовицьку кінноту і два полки більшовицької піхоти 123-ї пішої бригади разом з їх командирами.

Діяли філії українських товариств «Просвіта», «Січ», «Сокіл», «Луг» та інших.

Релігія

• церква Різдва Пресвятої Богородиці (1812, кам'яна, мурована, УГКЦ),
• костел Непорочного Зачаття Пречистої Діви Марії (1628).

Пам'ятки

Сидорівський замок

Сидорівський
костел

Костел

Костел

Костел

Інтер'єр костелу

Костел

• руїни Сидорівського замку
• пам'ятник воїнам-односельцям, полеглим у німецько-радянській війні (1984 р.)
• насипано символічну могилу Борцям за волю України (1990),
• встановлено пам'ятний хрест на честь скасування панщини.

Соціальна сфера

Працюють ЗОШ 1-2 ступ., клуб, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, 4 торговельних та 1 розважальний заклади.

Відомі люди

Народилися

• Євген Левицький — український громадсько-політичний діяч, публіцист.
• Корнило Троян — український громадський діяч.
• Вітольд Пайгерт — живописець.
• та Пайгерти — поети і перекладачі.
• Владислав Стеслович — польський юрист, політичний та державний діяч.

Перебували

• Яків Головацький — письменник та освітній діяч.

Поховані

• Марцін Калиновський — коронний гетьман
• Марцін Калиновський — кам'янецький каштелян

Примітки

1. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Тернопільської області. www.kmu.gov.ua (ua) . Процитовано 5 жовтня 2021.
2. MRPS IV/1, №7831

Джерела

• Гадиняк І., Хаварівський Б. Сидорів // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 254. — .
• Inlender A. Illustrirter Führer auf den k.k. Österr. Staatsbahnen für die Strecken… — Wien : Steyrermühl, ca 1895. — 101 s. — S. 94—95. (нім.)
• Sidorów // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1889. — Т. X. — S. 480. (пол.) — S. 480. (пол.)
• Skrzypecki T. H. Potok Złoty na tle historii polskich kresów południowo-wschodnich. — Opole : Solpress, 2010. — 256 s. — . (пол.)

Посилання

Зовнішні відеофайли
	Подорожні замальовки — с. Сидорів на YouTube // Тернопільська філія НТКУ. — 2016. — 25 вересня.

• Замки та храми України:
  • Сидорів
  • Сидорів — костел
  • Сидорівський замок
• Пам'ятки України: Сидорів
• Дикий замок^{[недоступне посилання з травня 2019]}