Іракський султанат або Султанат Сельджуків в Іраку (1118—1194 роки) — держава в арабському та аджемському Іраку (Месопотамія і західний Іран) й Закавказзі в зі столицею в Хамадані, яка утворилася внаслідок процесу розпаду Сельджуцької імперії. Султани практично не проводили активної зовнішньої політики, більше опікувалися утримання належних їм володінь. Більшість часу приділяли боротьбі між представниками династії Сельджукидів.
Іракський султанат | |||||||||||||
| |||||||||||||
Столиця | Хамадан | ||||||||||||
Мови | фарсі огузька арабська | ||||||||||||
Релігії | іслам християнство зороастризм | ||||||||||||
Форма правління | монархія | ||||||||||||
султан | Махмуд II | ||||||||||||
Історичний період | Середньовіччя | ||||||||||||
- Засновано | 1118 | ||||||||||||
- Ліквідовано | 1194 | ||||||||||||
| |||||||||||||
Сьогодні є частиною | Іран Ірак | ||||||||||||
Історія
Заснування
Протягом кінця 1090-х років відбувся фактичний розподіл Сельджуцької імперії між братами Мухаммедом I і Ахмадом Санджаром. Останній номінально визнавав владу першого як султана Великих Сельджуків. У 1118 році новий султан Махмуд II вирішив приборкати владу Санджара в Хорасані. Втім на бік останнього перейшов рід Какуїдів, що мав вплив у центральній Персії. В результаті Махмуд II зазнав поразки й вимушений був визнати Санджара султаном Великих Сельджуків, передавши йому Мазендеран, Кум, Дамгас, Рей і Демавенд. У свою чергу Махмуд II став султаном Іраку, куди увійшли землі від кордонів Конійського султанату до Хорасану, а саме Месопотамія (сучасний Ірак), Кавказ з васальними грузинськими, вірменськими державами, Ширваном, Західний Іран (так званий Аджемський Ірак), південна Персія. Столицею Махмуд II обрав місто Гамадан.
З самого початку Сельджуки Іраку стикнулися зі спробою стати незалежними окремих емірів та князів по свій державі. Протягом 1120-х років доводилося придушувати численні повстання. Втім протягом 1121—1125 роках було втрачено Грузію та Ширван, які здобули незалежність, завдавши поразки військам Іракського султанату.
Боротьба між претендентами
З 1131 році, часу смерті Махмуда II, починається майже безкінечна боротьба за владу між представниками панівної династії, що ще більше послабило центральний уряд та посилило місцевих намісників: емірів та атабеків (вихователів синів з роду Сельджукидів). На деякий час війна припинилася у 1134 році зі сходження на трон Масуда, але вже у 1136 розпочалася з новою силою, що завершилася у 1137 році.
Протягом 1130-х років спалахнуло декілька повстань емірів, що намагалися відокремитися. Користуючись послабленням султанату, багдадські халіфи протягом 112—1138] років повернули собі політичну владу в межах Арабського Іраку, а потім і Хузистана. Водночас стали самостійними Зангіди в Мосулі та Алеппо. Цим скористалися нові претенденти, що виступили проти султана Масуда.
Втім протягом 1147—1148 років вдалося стабілізувати ситуацію. Також було налагоджено стосунки в родині Сельджукидів. В цей же час Іракський султанат став повністю незалежним від султана Великих сельджуків, що зазнав поразка від кара-китаїв. Але вже 1152 році боротьба за владу поновилася й тривала до 1161 року
Занепад
В XII ст. султанат складався з низки напівнезалежних еміратів. Володарями найбільших з них були Ільдегізіди в Азербайджані, Салгуріди в Фарсі, Хазараспіди в Лурістане, Зангіди в північному Іраку та Алеппо, інші — іменувалися атабеками, що володіли важливими містами. Ільдегізіди, володіючи Азербайджаном, протягом 30 років керували всім Іракським султанатом від імені фактично безвладних Сельджукидів — Арслан-шаха і Тогрула III. У 1194 році володіння іракських Сельджукидів — майже весь Західний Іран — були завойовані військами хорезмшаха Текіша.
Султани
Сельджукиди
- Махмуд II, 1118/1119—1131] роки
- Дауд, 1131—1132 роки
- Тогрул II, 1132—1134 роки
- Гіяс ад-Дін Масуд, 1134—1152 роки
- Малік-шах, 1152—1153 роки (вперше)
- Мухаммед, 1153—1159 роки
- Сулейман-шах, 1159—1160 роки (вперше)
- Малік-шах, 1160 рік (вдруге)
- Сулейман-шах, 1160—1161 роки (вдруге)
- Арслан-шах, 1161—1176 роки
- Тогрул III, 1176—1189 роки
- Санджар, 1189—1191 роки
Ільдегізіди
- Кизил-Арслан, 1191 рік
Сельджукиди
- Тогрул III, 1191—1194 роки
Джерела
- C.E. Bosworth, The Political and Dynastic History of the Iranian World, The Cambridge History of Iran, Vol. 5, ed. John Andrew Boyle, (Cambridge University Press, 1968)
- J. A. Boyle (Hrsg.): The Cambridge History of Iran, Volume 5, The Saljuq and Mongol Periods. Cambridge u.a. 1968.
- A.C.S. Peacock, The Great Seljuk Empire, (Edinburgh University Press, 2015)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Irakskij sultanat abo Sultanat Seldzhukiv v Iraku 1118 1194 roki derzhava v arabskomu ta adzhemskomu Iraku Mesopotamiya i zahidnij Iran j Zakavkazzi v zi stoliceyu v Hamadani yaka utvorilasya vnaslidok procesu rozpadu Seldzhuckoyi imperiyi Sultani praktichno ne provodili aktivnoyi zovnishnoyi politiki bilshe opikuvalisya utrimannya nalezhnih yim volodin Bilshist chasu pridilyali borotbi mizh predstavnikami dinastiyi Seldzhukidiv Irakskij sultanat1118 1194 Stolicya HamadanMovi farsi oguzka arabskaReligiyi islam hristiyanstvo zoroastrizmForma pravlinnya monarhiyasultan Mahmud IIIstorichnij period Serednovichchya Zasnovano 1118 Likvidovano 1194Poperednik NastupnikSeldzhucka imperiya Derzhava HorezmshahivBagdadskij halifatZangidiSogodni ye chastinoyu Iran IrakIstoriyaZasnuvannya Protyagom kincya 1090 h rokiv vidbuvsya faktichnij rozpodil Seldzhuckoyi imperiyi mizh bratami Muhammedom I i Ahmadom Sandzharom Ostannij nominalno viznavav vladu pershogo yak sultana Velikih Seldzhukiv U 1118 roci novij sultan Mahmud II virishiv priborkati vladu Sandzhara v Horasani Vtim na bik ostannogo perejshov rid Kakuyidiv sho mav vpliv u centralnij Persiyi V rezultati Mahmud II zaznav porazki j vimushenij buv viznati Sandzhara sultanom Velikih Seldzhukiv peredavshi jomu Mazenderan Kum Damgas Rej i Demavend U svoyu chergu Mahmud II stav sultanom Iraku kudi uvijshli zemli vid kordoniv Konijskogo sultanatu do Horasanu a same Mesopotamiya suchasnij Irak Kavkaz z vasalnimi gruzinskimi virmenskimi derzhavami Shirvanom Zahidnij Iran tak zvanij Adzhemskij Irak pivdenna Persiya Stoliceyu Mahmud II obrav misto Gamadan Z samogo pochatku Seldzhuki Iraku stiknulisya zi sproboyu stati nezalezhnimi okremih emiriv ta knyaziv po svij derzhavi Protyagom 1120 h rokiv dovodilosya pridushuvati chislenni povstannya Vtim protyagom 1121 1125 rokah bulo vtracheno Gruziyu ta Shirvan yaki zdobuli nezalezhnist zavdavshi porazki vijskam Irakskogo sultanatu Borotba mizh pretendentami Z 1131 roci chasu smerti Mahmuda II pochinayetsya majzhe bezkinechna borotba za vladu mizh predstavnikami panivnoyi dinastiyi sho she bilshe poslabilo centralnij uryad ta posililo miscevih namisnikiv emiriv ta atabekiv vihovateliv siniv z rodu Seldzhukidiv Na deyakij chas vijna pripinilasya u 1134 roci zi shodzhennya na tron Masuda ale vzhe u 1136 rozpochalasya z novoyu siloyu sho zavershilasya u 1137 roci Protyagom 1130 h rokiv spalahnulo dekilka povstan emiriv sho namagalisya vidokremitisya Koristuyuchis poslablennyam sultanatu bagdadski halifi protyagom 112 1138 rokiv povernuli sobi politichnu vladu v mezhah Arabskogo Iraku a potim i Huzistana Vodnochas stali samostijnimi Zangidi v Mosuli ta Aleppo Cim skoristalisya novi pretendenti sho vistupili proti sultana Masuda Vtim protyagom 1147 1148 rokiv vdalosya stabilizuvati situaciyu Takozh bulo nalagodzheno stosunki v rodini Seldzhukidiv V cej zhe chas Irakskij sultanat stav povnistyu nezalezhnim vid sultana Velikih seldzhukiv sho zaznav porazka vid kara kitayiv Ale vzhe 1152 roci borotba za vladu ponovilasya j trivala do 1161 roku Zanepad V XII st sultanat skladavsya z nizki napivnezalezhnih emirativ Volodaryami najbilshih z nih buli Ildegizidi v Azerbajdzhani Salguridi v Farsi Hazaraspidi v Luristane Zangidi v pivnichnomu Iraku ta Aleppo inshi imenuvalisya atabekami sho volodili vazhlivimi mistami Ildegizidi volodiyuchi Azerbajdzhanom protyagom 30 rokiv keruvali vsim Irakskim sultanatom vid imeni faktichno bezvladnih Seldzhukidiv Arslan shaha i Togrula III U 1194 roci volodinnya irakskih Seldzhukidiv majzhe ves Zahidnij Iran buli zavojovani vijskami horezmshaha Tekisha SultaniSeldzhukidi Mahmud II 1118 1119 1131 roki Daud 1131 1132 roki Togrul II 1132 1134 roki Giyas ad Din Masud 1134 1152 roki Malik shah 1152 1153 roki vpershe Muhammed 1153 1159 roki Sulejman shah 1159 1160 roki vpershe Malik shah 1160 rik vdruge Sulejman shah 1160 1161 roki vdruge Arslan shah 1161 1176 roki Togrul III 1176 1189 roki Sandzhar 1189 1191 rokiIldegizidi Kizil Arslan 1191 rikSeldzhukidi Togrul III 1191 1194 rokiDzherelaC E Bosworth The Political and Dynastic History of the Iranian World The Cambridge History of Iran Vol 5 ed John Andrew Boyle Cambridge University Press 1968 J A Boyle Hrsg The Cambridge History of Iran Volume 5 The Saljuq and Mongol Periods Cambridge u a 1968 A C S Peacock The Great Seljuk Empire Edinburgh University Press 2015