Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Y Гончих Псів або Ла Суперба Y CVn Y Canum Venaticorum La Superba змінна зоря у сузір ї Гончих Псів відома своїм яскраво

Y Гончих Псів

Y Гончих Псів

Y Гончих Псів або Ла Суперба (Y CVn, Y Canum Venaticorum, La Superba) — змінна зоря у сузір'ї Гончих Псів, відома своїм яскраво-червоним кольором.

Ла Суперба
image
Розташування Y Гончих Псів
Дані спостереження
Епоха J2000.0
Сузір’я Гончі Пси
Пряме піднесення 12г 45х 07.83с
Схилення +45° 26′ 24.92″
Видима зоряна величина (V) +4.86 to +7.32
Характеристики
Спектральний клас C54J(N3)
Показник кольору (B−V) 2.54
Показник кольору (U−B) 6.62
Тип змінності SRb
Астрометрія
Променева швидкість (Rv) 15.30 км/c
Власний рух (μ) Пр.сх.: -2.20 мас/р
Схил.: 13.05 мас/р
Паралакс (π) 3.12 ± 0.34 мас
Відстань прибл. 1000 св. р.
(прибл. 320 пк)
Абсолютна зоряна
величина (MV) 		{{{absmag_v}}}
Фізичні характеристики
Маса 3 (непевно) M☉
Радіус 307-390 R☉
Світність 4 853-5,800 L☉
Ефективна температура 2 750 2 600-3 200 K
Інші позначення
La Superba, Y Canum Venaticorum, HR 4846, HD 110914, BD+46°1817, FK5 1327, HIP 62223, SAO 44317, GC 17342, 152 
Посилання
SIMBADдані для Y+CVn

Видимість

image
Крива блиску Y CVn, в тому числі фотоелектричних вимірювань RGB

Ла Суперба — це напіврегулярна змінна зоря, які змінює свою яскравість приблизно на одну величину протягом приблизно 160-денного циклу і має більш повільну змінність у ширшому діапазоні. Астрономами були запропоновані періоди у 194 і 186 днів, з резонансом між періодами.

Y CVn є однією з найбільш червоних відомих зір і однією з найяскравіших червоних гігантів — вуглецевих зірок. Це найяскравіша з відомих J-зір, які є дуже рідкісним типом вуглецевих зір і містять велику кількість вуглецю-13 (атомів вуглецю з 7 нейтронів замість звичайних 6). У 19 столітті астроном Анджело Секкі, вражений її красою, подарував зорі її власну назву Ла Суперба.

Характеристики

image
Y CVn і моделювання від Celestia

Кутовий діаметр Ла Суперба була виміряний у розмірі 13,81 mas. Вважається, що він має бути пульсуючим, але цього не видно за результатами вимірів. На відстані до зорі 320 парсек, це відповідає радіусу у 2,2 а.о. (473 радіуси Сонця. Якби зоря розташовувалась на місці Сонця, її поверхня виходила б за межі орбіти Марса.

Температура зорі визначена на рівні близько 2750 К, що робить її однією з найхолодніших відомих «справжніх» зір. Її ледь видно неозброєним оком, а її червоний колір дуже видимий вже в бінокль. В інфрачервоному діапазоні світність Ла Суперба в кілька тисяч разів потужніша, а ніж у Сонця в інфрачервоному діапазоні.

Еволюція

Після того, як зорі масою в декілька разів більше маси Сонця завершують перетворення водню на гелій у ядрі, у них починається горіння водню в оболонці, вище виродженого гелієвого ядра і відбувається «розпухання» зорі до стану червоного гіганта. Коли ядро досягає досить високої температури, відбувається т. зв. спалах гелієвого ядра, що розпочинає етап горіння гелієвого ядра на горизонтальному відгалуженні. Коли гелій у ядрі вичерпується, лишається вироджене вуглецево-кисневе ядро. Ядерний синтез продовжується у водневому та гелієвому шарах на різних глибинах зорі, а сама вона збільшує світність на асимптотичному відгалуженні гігантів (АВГ). Ла Суперба зараз є саме АВГ-зорею.

У АВГ-зір ядерний синтез рухається вгору від ядра процесом сильної глибокої конвекції, відомим як зачерпування (англ. dredge-up), що створює надлишок вуглецю у зовнішній атмосфері, де утворюються монооксид вуглецю та інші хімічні сполуки. Ці молекули, як правило, поглинають випромінювання на коротких хвилях, у результаті чого спектр зорі має ще менше синього і фіолетового порівняно зі звичайними червоними гігантами, що надає зорі її виразний червоний колір.

Ла Суперба, швидше за все, перебуває на завершальній стадії ядерного синтезу залишку її вторинного палива (гелію) у вуглець і втрачає масу приблизно в мільйон разів швидше, ніж сонячний вітер. Вона також оточена оболонкою раніше викинутої речовини діаметром  2,5 св. р., що може свідчити про те, що колись зоря втрачала масу ще в 50 разів швидше, ніж зараз. Тому вважається, що Ла Суперба майже готова скинути свої зовнішні шари й утворити планетарну туманність, залишивши ядро у вигляді білого карлика.

Примітки

  1. Van Leeuwen, F. (2007). Validation of the new Hipparcos reduction. Astronomy and Astrophysics. 474 (2): 653. arXiv:0708.1752. Bibcode:2007A&A...474..653V. doi:10.1051/0004-6361:20078357.
  2. Samus, N. N.; Durlevich, O. V. та ін. (2009). VizieR Online Data Catalog: General Catalogue of Variable Stars (Samus+ 2007-2013). VizieR On-line Data Catalog: B/gcvs. Originally published in: 2009yCat....102025S. 1: 02025. Bibcode:2009yCat....102025S.
  3. Shenavrin, V. I.; Taranova, O. G.; Nadzhip, A. E. (2011). Search for and study of hot circumstellar dust envelopes. Astronomy Reports. 55: 31. Bibcode:2011ARep...55...31S. doi:10.1134/S1063772911010070.
  4. Ducati, J. R. (2002). VizieR Online Data Catalog: Catalogue of Stellar Photometry in Johnson's 11-color system. CDS/ADC Collection of Electronic Catalogues. 2237: 0. Bibcode:2002yCat.2237....0D.
  5. Gontcharov, G. A. (2006). Pulkovo Compilation of Radial Velocities for 35 495 Hipparcos stars in a common system. Astronomy Letters. 32 (11): 759. arXiv:1606.08053. Bibcode:2006AstL...32..759G. doi:10.1134/S1063773706110065.
  6. Jim Kaler. La Superba. Архів оригіналу за 20 червня 2012. Процитовано 21 листопада 2015.
  7. De Beck, E.; Decin, L.; De Koter, A.; Justtanont, K.; Verhoelst, T.; Kemper, F.; Menten, K. M. (2010). Probing the mass-loss history of AGB and red supergiant stars from CO rotational line profiles. II. CO line survey of evolved stars: derivation of mass-loss rate formulae. Astronomy and Astrophysics. 523: A18. arXiv:1008.1083. Bibcode:2010A&A...523A..18D. doi:10.1051/0004-6361/200913771. A18.
  8. Luttermoser, Donald G.; Brown, Alexander (1992). A VLA 3.6 centimeter survey of N-type carbon stars. Astrophysical Journal. 384: 634. Bibcode:1992ApJ...384..634L. doi:10.1086/170905.
  9. Ramstedt, S.; Olofsson, H. (2014). The 12CO/13CO ratio in AGB stars of different chemical type. Connection to the 12C/13C ratio and the evolution along the AGB. Astronomy & Astrophysics. 566: A145. arXiv:1405.6404. Bibcode:2014A&A...566A.145R. doi:10.1051/0004-6361/201423721.
  10. Neilson, Hilding R.; Ignace, Richard; Smith, Beverly J.; Henson, Gary; Adams, Alyssa M. (2014). Evidence of a Mira-like tail and bow shock about the semi-regular variable V CVn from four decades of polarization measurements. Astronomy & Astrophysics. 568: A88. arXiv:1407.5644. Bibcode:2014A&A...568A..88N. doi:10.1051/0004-6361/201424037.
  11. 50 Deep Sky Objects for 50mm Binoculars. Binocular Astronomy. Patrick Moore’s Practical Astronomy Series. 2007. с. 107. doi:10.1007/978-1-84628-788-6_9. ISBN .
  12. McCarthy, M. F. (1994). Angelo Secchi and the Discovery of Carbon Stars. The MK process at 50 years. A powerful tool for astrophysical insight Astronomical Society of the Pacific Conference Series. 60: 224. Bibcode:1994ASPC...60..224M.
  13. Quirrenbach, A.; Mozurkewich, D.; Hummel, C. A.; Buscher, D. F.; Armstrong, J. T. (1994). Angular diameters of the carbon stars UU Aurigae, Y Canum Venaticorum, and TX PISCIUM from optical long-baseline interferometry. Astronomy and Astrophysics. 285: 541. Bibcode:1994A&A...285..541Q.
  14. Зачерпування // Астрономічний енциклопедичний словник / за заг. ред. І. А. Климишина та А. О. Корсунь. — Львів : Голов. астроном. обсерваторія НАН України : Львів. нац. ун-т ім. Івана Франка, 2003. — С. 165. — .
  15. Abia, C.; Dominguez, I.; Gallino, R.; Busso, M.; Masera, S.; Straniero, O.; De Laverny, P.; Plez, B.; Isern, J. (2002). S‐Process Nucleosynthesis in Carbon Stars. The Astrophysical Journal. 579 (2): 817. arXiv:astro-ph/0207245. Bibcode:2002ApJ...579..817A. doi:10.1086/342924.
  16. Libert, Y.; Gérard, E.; Le Bertre, T. (2007). The formation of a detached shell around the carbon star Y CVn. Monthly Notices of the Royal Astronomical Society. 380 (3): 1161. arXiv:0706.4211. Bibcode:2007MNRAS.380.1161L. doi:10.1111/j.1365-2966.2007.12154.x.

Див. також

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Y Gonchih Psiv abo La Superba Y CVn Y Canum Venaticorum La Superba zminna zorya u suzir yi Gonchih Psiv vidoma svoyim yaskravo chervonim kolorom La Superba Roztashuvannya Y Gonchih Psiv Dani sposterezhennya Epoha J2000 0 Suzir ya Gonchi Psi Pryame pidnesennya 12g 45h 07 83s Shilennya 45 26 24 92 Vidima zoryana velichina V 4 86 to 7 32 Harakteristiki Spektralnij klas C54J N3 Pokaznik koloru B V 2 54 Pokaznik koloru U B 6 62 Tip zminnosti SRb Astrometriya Promeneva shvidkist Rv 15 30 km c Vlasnij ruh m Pr sh 2 20 mas r Shil 13 05 mas r Paralaks p 3 12 0 34 mas Vidstan pribl 1000 sv r pribl 320 pk Absolyutna zoryana velichina MV absmag v Fizichni harakteristiki Masa 3 nepevno M Radius 307 390 R Svitnist 4 853 5 800 L Efektivna temperatura 2 750 2 600 3 200 K Inshi poznachennya La Superba Y Canum Venaticorum HR 4846 HD 110914 BD 46 1817 FK5 1327 HIP 62223 SAO 44317 GC 17342 152 PosilannyaSIMBADdani dlya Y CVnVidimistKriva blisku Y CVn v tomu chisli fotoelektrichnih vimiryuvan RGB La Superba ce napivregulyarna zminna zorya yaki zminyuye svoyu yaskravist priblizno na odnu velichinu protyagom priblizno 160 dennogo ciklu i maye bilsh povilnu zminnist u shirshomu diapazoni Astronomami buli zaproponovani periodi u 194 i 186 dniv z rezonansom mizh periodami Y CVn ye odniyeyu z najbilsh chervonih vidomih zir i odniyeyu z najyaskravishih chervonih gigantiv vuglecevih zirok Ce najyaskravisha z vidomih J zir yaki ye duzhe ridkisnim tipom vuglecevih zir i mistyat veliku kilkist vuglecyu 13 atomiv vuglecyu z 7 nejtroniv zamist zvichajnih 6 U 19 stolitti astronom Andzhelo Sekki vrazhenij yiyi krasoyu podaruvav zori yiyi vlasnu nazvu La Superba HarakteristikiY CVn i modelyuvannya vid Celestia Kutovij diametr La Superba bula vimiryanij u rozmiri 13 81 mas Vvazhayetsya sho vin maye buti pulsuyuchim ale cogo ne vidno za rezultatami vimiriv Na vidstani do zori 320 parsek ce vidpovidaye radiusu u 2 2 a o 473 radiusi Soncya Yakbi zorya roztashovuvalas na misci Soncya yiyi poverhnya vihodila b za mezhi orbiti Marsa Temperatura zori viznachena na rivni blizko 2750 K sho robit yiyi odniyeyu z najholodnishih vidomih spravzhnih zir Yiyi led vidno neozbroyenim okom a yiyi chervonij kolir duzhe vidimij vzhe v binokl V infrachervonomu diapazoni svitnist La Superba v kilka tisyach raziv potuzhnisha a nizh u Soncya v infrachervonomu diapazoni EvolyuciyaPislya togo yak zori masoyu v dekilka raziv bilshe masi Soncya zavershuyut peretvorennya vodnyu na gelij u yadri u nih pochinayetsya gorinnya vodnyu v obolonci vishe virodzhenogo geliyevogo yadra i vidbuvayetsya rozpuhannya zori do stanu chervonogo giganta Koli yadro dosyagaye dosit visokoyi temperaturi vidbuvayetsya t zv spalah geliyevogo yadra sho rozpochinaye etap gorinnya geliyevogo yadra na gorizontalnomu vidgaluzhenni Koli gelij u yadri vicherpuyetsya lishayetsya virodzhene vuglecevo kisneve yadro Yadernij sintez prodovzhuyetsya u vodnevomu ta geliyevomu sharah na riznih glibinah zori a sama vona zbilshuye svitnist na asimptotichnomu vidgaluzhenni gigantiv AVG La Superba zaraz ye same AVG zoreyu U AVG zir yadernij sintez ruhayetsya vgoru vid yadra procesom silnoyi glibokoyi konvekciyi vidomim yak zacherpuvannya angl dredge up sho stvoryuye nadlishok vuglecyu u zovnishnij atmosferi de utvoryuyutsya monooksid vuglecyu ta inshi himichni spoluki Ci molekuli yak pravilo poglinayut viprominyuvannya na korotkih hvilyah u rezultati chogo spektr zori maye she menshe sinogo i fioletovogo porivnyano zi zvichajnimi chervonimi gigantami sho nadaye zori yiyi viraznij chervonij kolir La Superba shvidshe za vse perebuvaye na zavershalnij stadiyi yadernogo sintezu zalishku yiyi vtorinnogo paliva geliyu u vuglec i vtrachaye masu priblizno v miljon raziv shvidshe nizh sonyachnij viter Vona takozh otochena obolonkoyu ranishe vikinutoyi rechovini diametrom 2 5 sv r sho mozhe svidchiti pro te sho kolis zorya vtrachala masu she v 50 raziv shvidshe nizh zaraz Tomu vvazhayetsya sho La Superba majzhe gotova skinuti svoyi zovnishni shari j utvoriti planetarnu tumannist zalishivshi yadro u viglyadi bilogo karlika PrimitkiVan Leeuwen F 2007 Validation of the new Hipparcos reduction Astronomy and Astrophysics 474 2 653 arXiv 0708 1752 Bibcode 2007A amp A 474 653V doi 10 1051 0004 6361 20078357 Samus N N Durlevich O V ta in 2009 VizieR Online Data Catalog General Catalogue of Variable Stars Samus 2007 2013 VizieR On line Data Catalog B gcvs Originally published in 2009yCat 102025S 1 02025 Bibcode 2009yCat 102025S Shenavrin V I Taranova O G Nadzhip A E 2011 Search for and study of hot circumstellar dust envelopes Astronomy Reports 55 31 Bibcode 2011ARep 55 31S doi 10 1134 S1063772911010070 Ducati J R 2002 VizieR Online Data Catalog Catalogue of Stellar Photometry in Johnson s 11 color system CDS ADC Collection of Electronic Catalogues 2237 0 Bibcode 2002yCat 2237 0D Gontcharov G A 2006 Pulkovo Compilation of Radial Velocities for 35 495 Hipparcos stars in a common system Astronomy Letters 32 11 759 arXiv 1606 08053 Bibcode 2006AstL 32 759G doi 10 1134 S1063773706110065 Jim Kaler La Superba Arhiv originalu za 20 chervnya 2012 Procitovano 21 listopada 2015 De Beck E Decin L De Koter A Justtanont K Verhoelst T Kemper F Menten K M 2010 Probing the mass loss history of AGB and red supergiant stars from CO rotational line profiles II CO line survey of evolved stars derivation of mass loss rate formulae Astronomy and Astrophysics 523 A18 arXiv 1008 1083 Bibcode 2010A amp A 523A 18D doi 10 1051 0004 6361 200913771 A18 Luttermoser Donald G Brown Alexander 1992 A VLA 3 6 centimeter survey of N type carbon stars Astrophysical Journal 384 634 Bibcode 1992ApJ 384 634L doi 10 1086 170905 Ramstedt S Olofsson H 2014 The 12CO 13CO ratio in AGB stars of different chemical type Connection to the 12C 13C ratio and the evolution along the AGB Astronomy amp Astrophysics 566 A145 arXiv 1405 6404 Bibcode 2014A amp A 566A 145R doi 10 1051 0004 6361 201423721 Neilson Hilding R Ignace Richard Smith Beverly J Henson Gary Adams Alyssa M 2014 Evidence of a Mira like tail and bow shock about the semi regular variable V CVn from four decades of polarization measurements Astronomy amp Astrophysics 568 A88 arXiv 1407 5644 Bibcode 2014A amp A 568A 88N doi 10 1051 0004 6361 201424037 50 Deep Sky Objects for 50mm Binoculars Binocular Astronomy Patrick Moore s Practical Astronomy Series 2007 s 107 doi 10 1007 978 1 84628 788 6 9 ISBN 978 1 84628 308 6 McCarthy M F 1994 Angelo Secchi and the Discovery of Carbon Stars The MK process at 50 years A powerful tool for astrophysical insight Astronomical Society of the Pacific Conference Series 60 224 Bibcode 1994ASPC 60 224M Quirrenbach A Mozurkewich D Hummel C A Buscher D F Armstrong J T 1994 Angular diameters of the carbon stars UU Aurigae Y Canum Venaticorum and TX PISCIUM from optical long baseline interferometry Astronomy and Astrophysics 285 541 Bibcode 1994A amp A 285 541Q Zacherpuvannya Astronomichnij enciklopedichnij slovnik za zag red I A Klimishina ta A O Korsun Lviv Golov astronom observatoriya NAN Ukrayini Lviv nac un t im Ivana Franka 2003 S 165 ISBN 966 613 263 X Abia C Dominguez I Gallino R Busso M Masera S Straniero O De Laverny P Plez B Isern J 2002 S Process Nucleosynthesis in Carbon Stars The Astrophysical Journal 579 2 817 arXiv astro ph 0207245 Bibcode 2002ApJ 579 817A doi 10 1086 342924 Libert Y Gerard E Le Bertre T 2007 The formation of a detached shell around the carbon star Y CVn Monthly Notices of the Royal Astronomical Society 380 3 1161 arXiv 0706 4211 Bibcode 2007MNRAS 380 1161L doi 10 1111 j 1365 2966 2007 12154 x Div takozhSpisok zirok suzir ya Gonchih PsivPosilannyahttp www backyard astro com deepsky top100 11 html Arhivovano 20 chervnya 2012 u WebCite http jumk de astronomie big stars la superba shtml Arhivovano 20 chervnya 2012 u WebCite

Дата публікації:
Топ