Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Михайло Семенович Цвєт | |
|---|---|
 | |
| Народився | 14 травня 1872 Асті, П'ємонт, Італія |
| Помер | 26 червня 1919 (47 років) Воронеж, Російська СФРР |
| Поховання | d |
| Країна |  Російська імперія |
| Діяльність | ботанік, біолог, хімік, фізіолог, біохімік |
| Alma mater | Женевський університет |
| Галузь | ботаніка, фізіологія рослин, біохімія |
| Заклад | Юрьївський університет, Варшавський університет |
| Науковий ступінь | доктор ботаніки |
| Відомий завдяки: | створення адсорбційної хроматографії |
| написання іншими мовами: Tsvett, Tswett, Tswet, Zwet, Cvet | |
 Цвєт Михайло Семенович у Вікісховищі | |
Миха́йло Семе́нович Цвєт (* 14 травня 1872, Асті, Італія — † 26 червня 1919, Воронеж, Росія) — російський ботанік та фізіолог рослин, винахідник хроматографії. Досліджував фотосинтетичні пігменти листя рослин, у чистому вигляді отримав хлорофіли a, c, b та деякі з ізомерів ксантофілу.
Біографія
Швейцарський період життя
Народився 1872 року в Асті, що в Італії. Його мати була італійкою, а батько — російським чиновником. Його мати померла незабаром після його народження. Дитинство та юність пройшли у Женеві. Початкову освіту здобував у коледжі Гайяр (Лозанна, 1881—1885). Закінчив Женевську гімназію 1891 року та вступив на фізико-математичний факультет Женевського університету. Найбільший вплив у той час на Михайла Семеновича мали ботаніки Р. Шода та Ж. Тюрі.
У 1893 році Цвєт стає бакалавром фізичних та природничих наук, вирішує присвятити себе вивченню рослин.
У 1896 році відправляє до Женеви остаточний варіант дисертації на тему: «Вивчення фізіології клітини. Матеріали до розуміння руху протоплазми, плазматичних мембран та хлоропластів». У жовтні цього року отримує диплом доктора природничих наук Женевського університету, у грудні того ж року прибуває до Петербургу, не знаючи, що вчений ступінь Женевського університету у Росії не визнається. Чому вчений змінив Швейцарію на Росію, достеменно не відомо. В Петербурзі Михайло Семенович познайомився з такими вченими, як І. П. Бородін, , А. М. Бекетов, М. С. Воронін, .
Російський період
У лабораторії Фамінцина, який займався вивченням природи хлоропластів, біології лишайників, питаннями симбіозу, окрім нього та штатних співробітників працювали такі вчені, як: , В. В. Лепешкін (вивчав загальні властивості протоплазми), В. В. Половцов (займався вивченням дихання рослин) Цвєт продовжив вивчення хлоропластів. Проте для викладання йому потрібно заново захищати дисертацію. До її захисту та магістерських іспитів він готувався поряд із роботою у Біологічній лабораторії Лесгафта.
1899 рік — Цвєт успішно склав магістерські іспити в Казанському університеті. 15 грудня — повідомлення «Про хлорглобін» на засіданні ботанічного відділення Санкт-Петербурзького товариства дослідників природи.
19 квітня 1900 року —— на засіданні ботанічного відділення Санкт-Петербурзького товариства дослідників природи виступає з доповіддю «Про природу хлорглобіну»(рос.) та стає дійсним членом цього товариства.
23 вересня 1901 року — захист магістерської дисертації у Казанському університеті.
26 листопада 1901 року — на конкурсній основі прийнятий на посаду асистента кафедри анатомії та фізіології рослин Варшавського університету, очолювану Д. І. Івановським.
30 грудня 1901 року — на ХІ зібранні дослідників природи та лікарів у Петербурзі робить доповідь «Методи та задачі фізіологічного дослідження хлорофілу»(рос.), у якому вперше повідомив про метод адсорбційної хроматографії.
Варшавський період
січень 1902 — червень 1915 року — Варшавський період життя вченого. Михайло Семенович зосереджується на вдосконаленні хроматографічного методу та на його застосуванні для розподілу пігментів зеленого листя.
8 березня 1903 року на засіданні ботанічного відділення Варшавського товариства дослідників природи робить доповідь на тему: «Про нову категорію адсорбційних явищ та про застосування їх до біохімічного аналізу», де вперше описує метод цього аналізу.
1905 рік — у зв'язку із студентськими виступами заняття в університеті припинено, Цвєт шукає додатковий заробіток, за сумісництвом викладаючи ботаніку та сільське господарство у Варшавському ветеринарному інституті та ботаніку на хімічному та гірничому відділеннях Варшавської політехніки.
16 вересня 1907 року одружується на .
28 листопада 1910 року — захищає у Варшавському університеті дисертацію «Хромофіли у рослинному та тваринному світі»(рос.) та отримує ступінь доктора ботаніки.
червень 1915 — Варшаву займають німецькі війська, Цвєт на відпочинку в Одесі. Як наслідок, Цвєт залишився без роботи. Під час пошуку роботи подавав кандидатуру на завідувача кафедрою анатомії та фізіології рослин Новоросійського університету в Одесі, проте не пройшов.
Останні роки життя
24 березня 1917 року М. С. Цвєта обрано одинарним професором Юрьєвського університету, призначено директором ботанічного саду університету.
вересень 1917 року — починає роботу в університеті, прийнято рішення про евакуацію університету до Воронежа, у зв'язку з наступом німецьких військ (лютий 1918). Німецьке керівництво припинило викладання російською, ректору та професорам пропонувалось «добровільно залишити Ліфляндію».
31 серпня 1918 року — родина Цвєта евакуювалась до Воронежа, куди прибула 7 вересня. Дорога видалась важкою, у вченого розвивалась хвороба серця.
Симон Шноль, зокрема, у праці «Три пори Цвєта», що ввійшла до книги «Герої та злодії російської науки»(рос.) про той період життя вченого згадує:
 | Після війн та революцій, у період розрухи, холоду, голоду за ініціативою М. Горького для порятунку інтелектуальної еліти була створена «Центральна комісія по покращенню побуту вчених» (ЦКБВ). Комісія визначала, кому належить виділити продовольчий пайок та дрова, а кому ні. Та сама легенда стверджує, що проти видачі пайка Цвєту виступив Тимірязєв — він не вважав Цвєта важливим для держави. У Воронежі, тяжко хворий, без пайка… Оригінальний текст (рос.) После войн и революций, в период разрухи, голода, холода по инициативе М. Горького для спасения интеллектуальной элиты страны была создана "Центральная комиссия по улучшению быта ученых" (ЦКБУ). Комиссия определяла, кому следует выделить продовольственный паек и дрова, а кому нет. Та же легенда утверждает, что против выдачи пайка М.С.Цвету возразил Тимирязев — он не счел Цвета важным для государства. В Воронеже, тяжело больной, без пайка… |  |
7 жовтня 1918 року — М. С. Цвєт подав докладну записку щодо утворення ботанічної кафедри у знову створеному Воронезькому університеті.
9 квітня 1919 року — розпочав читання лекцій. Стояти він не міг та читав їх сидячи.
26 червня 1919 року — вченого не стало. Поховано у Воронежі, місцезнаходження могили невідоме.
Наукова діяльність
Михайло Семенович Цвєт у своїй науковій діяльності працював у галузі фізіології рослин, ботаніки та хімії. Почавши із робіт з анатомії рослин та дослідження хлоропластів, вчений продовжував роботу над цими темами усе життя. Наукові здобутки Цвєта (зокрема метод адсорбційної хроматографії та виділення хлорофілів a, b та с) стали важливим внеском у розвиток світової науки. Нижче подано короткий список робіт та публікацій вченого.
1894 рік — перша публікація з анатомії рослин, премія Г. Деві.
1896 рік — робота «Дослідження фізіології клітини», отримання ступеню доктора наук Женевського університету, початок роботи у фотофізіологічній лабораторії Петербурзької АН.
19 квітня 1900 року — доповідь «Про природу хлорглобіну»(рос.), вступ до Петербурзького товариства дослідників природи.
23 вересня 1901 року — захист магістерської дисертації у Казанському університеті за темою: «Фізико-хімічна будова хлорофільного зерна».
30 грудня 1901 — ХІ зібранні дослідників природи та лікарів у Петербурзі робить доповідь «Методи та задачі фізіологічного дослідження хлорофілу»(рос.), у якому вперше повідомив про метод адсорбційної хроматографії.
1902 рік — обраний дійсним членом Німецького ботанічного товариства.
8 березня 1903 року — на засіданні ботанічного відділення Варшавського товариства дослідників природи робить доповідь на тему: «Про нову категорію адсорбційних явищ та про застосування їх до біохімічного аналізу», де вперше описує метод цього аналізу.
21 червня 1906 року — стаття «Фізико-хімічні дослідження хлорофілу. Адсорбція» («Physicalisch-chemische Studien uber das Chlorophyll. Die Adsorbtionen.» Ber. Dtsch. bot. Gel., Bd.24, S. 235—244(нім.)).
21 липня 1906 року — стаття «Адсорбційний аналіз та хроматографічний метод. Застосування у хімії хлорофілу» («Adsorbtionanalyse und chromatographische Methode. Anwendung auf die Chemie des Chlorophylls» Ber. Dtsch. bot. Gel., Bd.24, S. 384—393(нім.)).
20 листопада 1910 року — захист дисертації у Варшавському університеті на тему «Хромофіли у рослинному та тваринному світі»(рос.).
22 грудня 1911 року — доповідь на другому Менделеєвському з'їзді «Сучасний стан хімії хлорофілу», премія РАН ім. М. М. Ахматова за книгу «Хромофіли у рослинному та тваринному світі».
січень 1914 року — публікація останньої роботи про штучний антоціан.
січень 1918 року — висунення на Нобелівську премію (присвоєно за дослідження хлорофілу Ріхарду Вільштеттеру 1915 року).
Пам'ять
На його честь названо астероїд.
Джерела
- М. С. Цвєт на dic.academic.ru(рос.) [ 13 листопада 2014 у Wayback Machine.]
- (рос.)
- http://www.znanie-sila.ru/projects/issue_85.html [ 25 грудня 2005 у Wayback Machine.]
- IPNI, Tswett
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
avtor vidiv Mihajlo Semenovich CvyetNarodivsya14 travnya 1872 1872 05 14 Asti P yemont ItaliyaPomer26 chervnya 1919 1919 06 26 47 rokiv Voronezh Rosijska SFRRPohovannyadKrayinaRosijska imperiyaDiyalnistbotanik biolog himik fiziolog biohimikAlma materZhenevskij universitetGaluzbotanika fiziologiya roslin biohimiyaZakladYuryivskij universitet Varshavskij universitetNaukovij stupindoktor botanikiVidomij zavdyaki stvorennya adsorbcijnoyi hromatografiyinapisannya inshimi movami Tsvett Tswett Tswet Zwet Cvet Cvyet Mihajlo Semenovich u Vikishovishi Tswett ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Cvyet Mihajlo Semenovich Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI Miha jlo Seme novich Cvyet 14 travnya 1872 Asti Italiya 26 chervnya 1919 Voronezh Rosiya rosijskij botanik ta fiziolog roslin vinahidnik hromatografiyi Doslidzhuvav fotosintetichni pigmenti listya roslin u chistomu viglyadi otrimav hlorofili a c b ta deyaki z izomeriv ksantofilu BiografiyaShvejcarskij period zhittya Narodivsya 1872 roku v Asti sho v Italiyi Jogo mati bula italijkoyu a batko rosijskim chinovnikom Jogo mati pomerla nezabarom pislya jogo narodzhennya Ditinstvo ta yunist projshli u Zhenevi Pochatkovu osvitu zdobuvav u koledzhi Gajyar Lozanna 1881 1885 Zakinchiv Zhenevsku gimnaziyu 1891 roku ta vstupiv na fiziko matematichnij fakultet Zhenevskogo universitetu Najbilshij vpliv u toj chas na Mihajla Semenovicha mali botaniki R Shoda ta Zh Tyuri U 1893 roci Cvyet staye bakalavrom fizichnih ta prirodnichih nauk virishuye prisvyatiti sebe vivchennyu roslin U 1896 roci vidpravlyaye do Zhenevi ostatochnij variant disertaciyi na temu Vivchennya fiziologiyi klitini Materiali do rozuminnya ruhu protoplazmi plazmatichnih membran ta hloroplastiv U zhovtni cogo roku otrimuye diplom doktora prirodnichih nauk Zhenevskogo universitetu u grudni togo zh roku pribuvaye do Peterburgu ne znayuchi sho vchenij stupin Zhenevskogo universitetu u Rosiyi ne viznayetsya Chomu vchenij zminiv Shvejcariyu na Rosiyu dostemenno ne vidomo V Peterburzi Mihajlo Semenovich poznajomivsya z takimi vchenimi yak I P Borodin A M Beketov M S Voronin Rosijskij period U laboratoriyi Famincina yakij zajmavsya vivchennyam prirodi hloroplastiv biologiyi lishajnikiv pitannyami simbiozu okrim nogo ta shtatnih spivrobitnikiv pracyuvali taki vcheni yak V V Lepeshkin vivchav zagalni vlastivosti protoplazmi V V Polovcov zajmavsya vivchennyam dihannya roslin Cvyet prodovzhiv vivchennya hloroplastiv Prote dlya vikladannya jomu potribno zanovo zahishati disertaciyu Do yiyi zahistu ta magisterskih ispitiv vin gotuvavsya poryad iz robotoyu u Biologichnij laboratoriyi Lesgafta 1899 rik Cvyet uspishno sklav magisterski ispiti v Kazanskomu universiteti 15 grudnya povidomlennya Pro hlorglobin na zasidanni botanichnogo viddilennya Sankt Peterburzkogo tovaristva doslidnikiv prirodi 19 kvitnya 1900 roku na zasidanni botanichnogo viddilennya Sankt Peterburzkogo tovaristva doslidnikiv prirodi vistupaye z dopoviddyu Pro prirodu hlorglobinu ros ta staye dijsnim chlenom cogo tovaristva 23 veresnya 1901 roku zahist magisterskoyi disertaciyi u Kazanskomu universiteti 26 listopada 1901 roku na konkursnij osnovi prijnyatij na posadu asistenta kafedri anatomiyi ta fiziologiyi roslin Varshavskogo universitetu ocholyuvanu D I Ivanovskim 30 grudnya 1901 roku na HI zibranni doslidnikiv prirodi ta likariv u Peterburzi robit dopovid Metodi ta zadachi fiziologichnogo doslidzhennya hlorofilu ros u yakomu vpershe povidomiv pro metod adsorbcijnoyi hromatografiyi Varshavskij period sichen 1902 cherven 1915 roku Varshavskij period zhittya vchenogo Mihajlo Semenovich zoseredzhuyetsya na vdoskonalenni hromatografichnogo metodu ta na jogo zastosuvanni dlya rozpodilu pigmentiv zelenogo listya 8 bereznya 1903 roku na zasidanni botanichnogo viddilennya Varshavskogo tovaristva doslidnikiv prirodi robit dopovid na temu Pro novu kategoriyu adsorbcijnih yavish ta pro zastosuvannya yih do biohimichnogo analizu de vpershe opisuye metod cogo analizu 1905 rik u zv yazku iz studentskimi vistupami zanyattya v universiteti pripineno Cvyet shukaye dodatkovij zarobitok za sumisnictvom vikladayuchi botaniku ta silske gospodarstvo u Varshavskomu veterinarnomu instituti ta botaniku na himichnomu ta girnichomu viddilennyah Varshavskoyi politehniki 16 veresnya 1907 roku odruzhuyetsya na 28 listopada 1910 roku zahishaye u Varshavskomu universiteti disertaciyu Hromofili u roslinnomu ta tvarinnomu sviti ros ta otrimuye stupin doktora botaniki cherven 1915 Varshavu zajmayut nimecki vijska Cvyet na vidpochinku v Odesi Yak naslidok Cvyet zalishivsya bez roboti Pid chas poshuku roboti podavav kandidaturu na zaviduvacha kafedroyu anatomiyi ta fiziologiyi roslin Novorosijskogo universitetu v Odesi prote ne projshov Ostanni roki zhittya 24 bereznya 1917 roku M S Cvyeta obrano odinarnim profesorom Yuryevskogo universitetu priznacheno direktorom botanichnogo sadu universitetu veresen 1917 roku pochinaye robotu v universiteti prijnyato rishennya pro evakuaciyu universitetu do Voronezha u zv yazku z nastupom nimeckih vijsk lyutij 1918 Nimecke kerivnictvo pripinilo vikladannya rosijskoyu rektoru ta profesoram proponuvalos dobrovilno zalishiti Liflyandiyu 31 serpnya 1918 roku rodina Cvyeta evakuyuvalas do Voronezha kudi pribula 7 veresnya Doroga vidalas vazhkoyu u vchenogo rozvivalas hvoroba sercya Simon Shnol zokrema u praci Tri pori Cvyeta sho vvijshla do knigi Geroyi ta zlodiyi rosijskoyi nauki ros pro toj period zhittya vchenogo zgaduye Pislya vijn ta revolyucij u period rozruhi holodu golodu za iniciativoyu M Gorkogo dlya poryatunku intelektualnoyi eliti bula stvorena Centralna komisiya po pokrashennyu pobutu vchenih CKBV Komisiya viznachala komu nalezhit vidiliti prodovolchij pajok ta drova a komu ni Ta sama legenda stverdzhuye sho proti vidachi pajka Cvyetu vistupiv Timiryazyev vin ne vvazhav Cvyeta vazhlivim dlya derzhavi U Voronezhi tyazhko hvorij bez pajka Originalnij tekst ros Posle vojn i revolyucij v period razruhi goloda holoda po iniciative M Gorkogo dlya spaseniya intellektualnoj elity strany byla sozdana Centralnaya komissiya po uluchsheniyu byta uchenyh CKBU Komissiya opredelyala komu sleduet vydelit prodovolstvennyj paek i drova a komu net Ta zhe legenda utverzhdaet chto protiv vydachi pajka M S Cvetu vozrazil Timiryazev on ne schel Cveta vazhnym dlya gosudarstva V Voronezhe tyazhelo bolnoj bez pajka 7 zhovtnya 1918 roku M S Cvyet podav dokladnu zapisku shodo utvorennya botanichnoyi kafedri u znovu stvorenomu Voronezkomu universiteti 9 kvitnya 1919 roku rozpochav chitannya lekcij Stoyati vin ne mig ta chitav yih sidyachi 26 chervnya 1919 roku vchenogo ne stalo Pohovano u Voronezhi misceznahodzhennya mogili nevidome Naukova diyalnistMihajlo Semenovich Cvyet u svoyij naukovij diyalnosti pracyuvav u galuzi fiziologiyi roslin botaniki ta himiyi Pochavshi iz robit z anatomiyi roslin ta doslidzhennya hloroplastiv vchenij prodovzhuvav robotu nad cimi temami use zhittya Naukovi zdobutki Cvyeta zokrema metod adsorbcijnoyi hromatografiyi ta vidilennya hlorofiliv a b ta s stali vazhlivim vneskom u rozvitok svitovoyi nauki Nizhche podano korotkij spisok robit ta publikacij vchenogo 1894 rik persha publikaciya z anatomiyi roslin premiya G Devi 1896 rik robota Doslidzhennya fiziologiyi klitini otrimannya stupenyu doktora nauk Zhenevskogo universitetu pochatok roboti u fotofiziologichnij laboratoriyi Peterburzkoyi AN 19 kvitnya 1900 roku dopovid Pro prirodu hlorglobinu ros vstup do Peterburzkogo tovaristva doslidnikiv prirodi 23 veresnya 1901 roku zahist magisterskoyi disertaciyi u Kazanskomu universiteti za temoyu Fiziko himichna budova hlorofilnogo zerna 30 grudnya 1901 HI zibranni doslidnikiv prirodi ta likariv u Peterburzi robit dopovid Metodi ta zadachi fiziologichnogo doslidzhennya hlorofilu ros u yakomu vpershe povidomiv pro metod adsorbcijnoyi hromatografiyi 1902 rik obranij dijsnim chlenom Nimeckogo botanichnogo tovaristva 8 bereznya 1903 roku na zasidanni botanichnogo viddilennya Varshavskogo tovaristva doslidnikiv prirodi robit dopovid na temu Pro novu kategoriyu adsorbcijnih yavish ta pro zastosuvannya yih do biohimichnogo analizu de vpershe opisuye metod cogo analizu 21 chervnya 1906 roku stattya Fiziko himichni doslidzhennya hlorofilu Adsorbciya Physicalisch chemische Studien uber das Chlorophyll Die Adsorbtionen Ber Dtsch bot Gel Bd 24 S 235 244 nim 21 lipnya 1906 roku stattya Adsorbcijnij analiz ta hromatografichnij metod Zastosuvannya u himiyi hlorofilu Adsorbtionanalyse und chromatographische Methode Anwendung auf die Chemie des Chlorophylls Ber Dtsch bot Gel Bd 24 S 384 393 nim 20 listopada 1910 roku zahist disertaciyi u Varshavskomu universiteti na temu Hromofili u roslinnomu ta tvarinnomu sviti ros 22 grudnya 1911 roku dopovid na drugomu Mendeleyevskomu z yizdi Suchasnij stan himiyi hlorofilu premiya RAN im M M Ahmatova za knigu Hromofili u roslinnomu ta tvarinnomu sviti sichen 1914 roku publikaciya ostannoyi roboti pro shtuchnij antocian sichen 1918 roku visunennya na Nobelivsku premiyu prisvoyeno za doslidzhennya hlorofilu Rihardu Vilshtetteru 1915 roku Pam yatNa jogo chest nazvano asteroyid DzherelaM S Cvyet na dic academic ru ros 13 listopada 2014 u Wayback Machine ros http www znanie sila ru projects issue 85 html 25 grudnya 2005 u Wayback Machine IPNI Tswett