Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Tarsipedidae | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Tarsipes rostratus | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
 Поширення нектарокускуса | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
П'яткоходові (Tarsipedidae) — родина ссавців з когорти сумчасті (Marsupialia), що містить один вид тварин, які живляться майже виключно нектаром і пилком квітів.
Морфологія
Морфометрія. Довжина голови й тіла: 65-90 мм, довжина хвоста: 70-105 мм, вага: 7-12 грам.
Опис. Голова блідо-коричнева, тіло сіро-коричневе з трьома темними смугами вздовж спини. Центральна смуга, яка є найбільш чорною, простягається від голови до початку хвоста. Дві зовнішні смуги слабші й не досягають хвоста. Нижні частини тіла блідо-жовтуваті чи білі; кінцівки блідо-рудуваті; ступні білі. Деякі особини більш сірі але смуги присутні завжди. Хутро досить грубе й коротке. Довгий канчукоподібний хвіст майже безволосий і має голу чіпку дистальну частину.
Цю тваринку можна відрізнити від інших дрібних австралійських сумчастих за його забарвленням і його надзвичайно довгим писочком, що становить приблизно дві третини від довжини решти голови. Довгий язик, щетинистий на кінці, може витягуватись на близько 25 мм за кінчик носа. Пара нижніх різців це єдині добре розвинені зуби, щонайменше 20 інших зубів зводяться до невеликих кілочків, відображаючи м'яку їжу тварини. Всі пальці, крім об'єднаних другого і третього пальців задніх ніг, які оснащені функціональними кігті, розширені до кінця й несуть короткі нігті подібно до довгоп'ята (Tarsius). Самиці мають добре розвинену сумку і чотири молочні залози. Нижньощелепна кістка надзвичайно делікатна. М'язи щелеп редуковані й слабкі.
Поведінка
Tarsipes rostratus селиться на деревних і чагарникових пустищах південного заходу Західної Австралії і є активним, спритним дереволазом. Їсть лише пилок і нектар квітів, лише трохи розширюючи свій раціон тими комахами, що живуть у квітах. Він рухається на короткі відстані до дерев і чагарників, які містять їх улюблені квіти, і кілька тварини можуть зібратися в одному бажаному місці. Він часто висить вниз головою, особливо під час жилення на квітах. Іноді Tarsipes rostratus знаходить притулок в гніздах пустельних птахів, хоча він часто будує свої власні сховки. Одна особина зазвичай має постійну домашню територія близько 1 гектара. У неволі вони дуже товариські, тримаючись по двоє чи більше. Тварини часто потрапляють у стан заціпеніння в холодну або сиру погоду, і імовірно, збивання в купу допомагає звести до мінімуму втрати тепла. Великі дорослі самиці дуже мало взаємодіють одна з одною і є домінуючими для самців; коли в них потомство, вони можуть вигнати інших осіб з їх діапазону.
Розмноження
Самиці з потомством у сумці помічались протягом усього року, але переважно на початку осені, взимку і навесні, коли пилку й нектару найбільше. Самиці поліеструсні й деякі народжують принаймні двічі на рік. Діапаузи такі як в кенгурових також мають місце. Сплячий ембріон утримується в матці поки мати годує молоком дитинча, а як тільки воно буде відлучене від молока, ембріон відновлює свій розвиток. Активний період вагітності, здається, 21-28 днів. Народжується від одного до чотирьох, але найчастіше два три дитинча. Ці тварини мають найменшу відому вагу при народженні: до 5 міліграм. Лактація триває близько 10 тижнів, перші 8 тижнів молодь залишається в сумці і протягом останніх 2-х тижнів вони залишаються у сховку, поки матір споживає їжу. Дорослих розмірів молодь досягає приблизно на 8 місяць, і самиці можуть розмножуватися в перший рік їх життя. Після піку розмноження навесні слідує різкий спад населення, тому що більшість особин не живуть більше року.
Джерела
- Маркевич, О. П. Номенклатура // Маркевич О. П., Татарко К. І. Російсько-українсько-латинський зоологічний словник. — Київ : Наук. думка, 1983. — С. 233.
- Харчук С. & Загороднюк І. Родини ссавців світу: огляд таксонів та їхні українські назви // Geo & Bio. — 2019. — Вип. 17. — С. 85–115. — DOI:.
- Ronald M. Nowak. Walker's mammals of the world. — JHU Press, 1999. — Т. 2. — С. 143. — .
- Terry A. Vaughan, James M. Ryan, Nicholas J. Czaplewski. Mammalogy. — Jones & Bartlett Learning, 2011. — С. 103. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tarsipedidae Tarsipes rostratus Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hrebetni Chordata Klas Ssavci Mammalia Infraklas Sumchasti Marsupialia Ryad Kuskusopodibni Diprotodontia Pidryad Kuskusovidi Phalangeriformes Nadrodina Petauroidea Rodina P yatkohodovi Tarsipedidae Gervais amp Verreaux 1842 Rid P yatkohid Tarsipes Gervais amp Verreaux 1842 Vid P yatkohid smugastij Tarsipes rostratus Poshirennya nektarokuskusa Posilannya Vikishovishe Tarsipes rostratus EOL 323836 ITIS 609844 MSOP 40583 NCBI 38632 P yatkohodovi Tarsipedidae rodina ssavciv z kogorti sumchasti Marsupialia sho mistit odin vid tvarin yaki zhivlyatsya majzhe viklyuchno nektarom i pilkom kvitiv MorfologiyaMorfometriya Dovzhina golovi j tila 65 90 mm dovzhina hvosta 70 105 mm vaga 7 12 gram Opis Golova blido korichneva tilo siro korichneve z troma temnimi smugami vzdovzh spini Centralna smuga yaka ye najbilsh chornoyu prostyagayetsya vid golovi do pochatku hvosta Dvi zovnishni smugi slabshi j ne dosyagayut hvosta Nizhni chastini tila blido zhovtuvati chi bili kincivki blido ruduvati stupni bili Deyaki osobini bilsh siri ale smugi prisutni zavzhdi Hutro dosit grube j korotke Dovgij kanchukopodibnij hvist majzhe bezvolosij i maye golu chipku distalnu chastinu Cyu tvarinku mozhna vidrizniti vid inshih dribnih avstralijskih sumchastih za jogo zabarvlennyam i jogo nadzvichajno dovgim pisochkom sho stanovit priblizno dvi tretini vid dovzhini reshti golovi Dovgij yazik shetinistij na kinci mozhe vityaguvatis na blizko 25 mm za kinchik nosa Para nizhnih rizciv ce yedini dobre rozvineni zubi shonajmenshe 20 inshih zubiv zvodyatsya do nevelikih kilochkiv vidobrazhayuchi m yaku yizhu tvarini Vsi palci krim ob yednanih drugogo i tretogo palciv zadnih nig yaki osnasheni funkcionalnimi kigti rozshireni do kincya j nesut korotki nigti podibno do dovgop yata Tarsius Samici mayut dobre rozvinenu sumku i chotiri molochni zalozi Nizhnoshelepna kistka nadzvichajno delikatna M yazi shelep redukovani j slabki PovedinkaTarsipes rostratus selitsya na derevnih i chagarnikovih pustishah pivdennogo zahodu Zahidnoyi Avstraliyi i ye aktivnim spritnim derevolazom Yist lishe pilok i nektar kvitiv lishe trohi rozshiryuyuchi svij racion timi komahami sho zhivut u kvitah Vin ruhayetsya na korotki vidstani do derev i chagarnikiv yaki mistyat yih ulyubleni kviti i kilka tvarini mozhut zibratisya v odnomu bazhanomu misci Vin chasto visit vniz golovoyu osoblivo pid chas zhilennya na kvitah Inodi Tarsipes rostratus znahodit pritulok v gnizdah pustelnih ptahiv hocha vin chasto buduye svoyi vlasni shovki Odna osobina zazvichaj maye postijnu domashnyu teritoriya blizko 1 gektara U nevoli voni duzhe tovariski trimayuchis po dvoye chi bilshe Tvarini chasto potraplyayut u stan zacipeninnya v holodnu abo siru pogodu i imovirno zbivannya v kupu dopomagaye zvesti do minimumu vtrati tepla Veliki dorosli samici duzhe malo vzayemodiyut odna z odnoyu i ye dominuyuchimi dlya samciv koli v nih potomstvo voni mozhut vignati inshih osib z yih diapazonu RozmnozhennyaSamici z potomstvom u sumci pomichalis protyagom usogo roku ale perevazhno na pochatku oseni vzimku i navesni koli pilku j nektaru najbilshe Samici poliestrusni j deyaki narodzhuyut prinajmni dvichi na rik Diapauzi taki yak v kengurovih takozh mayut misce Splyachij embrion utrimuyetsya v matci poki mati goduye molokom ditincha a yak tilki vono bude vidluchene vid moloka embrion vidnovlyuye svij rozvitok Aktivnij period vagitnosti zdayetsya 21 28 dniv Narodzhuyetsya vid odnogo do chotiroh ale najchastishe dva tri ditincha Ci tvarini mayut najmenshu vidomu vagu pri narodzhenni do 5 miligram Laktaciya trivaye blizko 10 tizhniv pershi 8 tizhniv molod zalishayetsya v sumci i protyagom ostannih 2 h tizhniv voni zalishayutsya u shovku poki matir spozhivaye yizhu Doroslih rozmiriv molod dosyagaye priblizno na 8 misyac i samici mozhut rozmnozhuvatisya v pershij rik yih zhittya Pislya piku rozmnozhennya navesni sliduye rizkij spad naselennya tomu sho bilshist osobin ne zhivut bilshe roku DzherelaMarkevich O P Nomenklatura Markevich O P Tatarko K I Rosijsko ukrayinsko latinskij zoologichnij slovnik Kiyiv Nauk dumka 1983 S 233 Harchuk S amp Zagorodnyuk I Rodini ssavciv svitu oglyad taksoniv ta yihni ukrayinski nazvi Geo amp Bio 2019 Vip 17 S 85 115 DOI 10 15407 gb 2019 17 085 Ronald M Nowak Walker s mammals of the world JHU Press 1999 T 2 S 143 ISBN 0801857899 Terry A Vaughan James M Ryan Nicholas J Czaplewski Mammalogy Jones amp Bartlett Learning 2011 S 103 ISBN 0763762997