Шпакові | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Звичайний шпак (Sturnus vulgaris) | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Роди | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Шпа́кові (Sturnidae) — родина невеликих співочих горобцеподібних птахів, що складається з 104—118 видів, розбитих на 25-32 роди. Вважають, що їх найближчими родичами є представники родин дронгових (Dicruridae), воронових (Corvidae), вивільгових (Oriolidae) і пересмішникових (Mimidae).
Опис
Шпакові — невеликі або середнього розміру птахи завдовжки 16,5-42 см. Як правило, злегка приземисті, щільної статури, з відносно коротким, прямокутної форми хвостом. Крила довгі, такі, звужуються на кінцях. Дзьоб майже такої ж довжини, як і голова; злегка заломлений на кінчику, без зубців у кінця надклювья. Дзьоб може значно розрізнятися у різних видів: наприклад, у звичайного шпака він тонкий і гострий, тоді як у Aplonis brunneicapilla — могутній і затуплений. У деяких видів на голові є чубок, як наприклад у рожевого шпака. Ноги сильні, адаптовані як для сидіння на гілці дерев, так і пересування по землі. Оперення густе, в більшості випадків темного кольору, часто з металевим блиском. У багатьох видів на шиї є подовжене пір'я, яке особливо добре помітне у самців.
Розповсюдження
Ці птахи переважно поширені у Євразії і Африці (виняток — шпак-малюк блискотливий (Aplonis metallica), природний ареал якого знаходиться в Новій Гвінеї і на північному сході Австралії). Деякі види, зокрема звичайний шпак, були свідомо інтродуковані до Північної Америки, Австралії і Нової Зеландії, де розповсюдилися на обширній території. Найбільше видове біорізноманіття шпакових спостерігається в тропічному поясі Старого Світу, особливо в Африці.
Характерні біотопи для різних видів варіюють. Значна кількість птахів мешкає в лісистій місцевості: від лісів помірного поясу до вологих тропічних лісів, що пов'язане з їх потребою використовувати як гнізда дупла старих дерев. Інші види, особливо пов'язані з сезонною міграцією, мешкають на відкритих просторах: степах, напівпустелях або африканських саванах. Крім перелітних, зустрічаються як осілі, так і кочівні птахи.
Соціальна поведінка
У соціальному плані майже все шпакові зазвичай триматися зграями і часто селяться невеликими колоніями. У окремих видів розмір зграї може досягати гігантських розмірів: наприклад, багатотисячні зграї звичайного шпака в небі можуть виглядати як чорна хмара, що синхронно пересувається у різних напрямках (Мурмурація). Серед виключень можна назвати види Lamprotornis shelleyi і Aplonis grandis, які ведуть в основному відособлений спосіб життя.
Деякі види поводяться досить агресивно щодо інших видів птахів, витісняючи їх з традиційних ареалів. Наприклад, інтродукований з Європи до Північної Америки звичайний шпак успішно конкурує з деякими видами дятлів за право зайняти дупло, придатне для будівництва гнізда.
Розмноження
Більшість шпакових гніздиться у всіляких природних нішах: дуплах дерев, тріщинах скель, поглибленнях під обривами тощо. Не нехтують і шпаківнями. Багато лісових видів безпосередньо залежать від дятлів або бородастиків (Megalaima), які сприяють збільшенню місць, придатних для гніздів'я. Часто не здатні побудувати своє власне гніздо, але компенсують це агресивним характером по відношенню до інших птахів. Моріо аравійський (Onychognathus tristramii) з Ізраїлю і Йорданії селиться в міжгір'ях скель. Небагато видів самих будують собі гнізда, як це робить африканський мерл багатобарвний (Lamprotornis superbus), чиє гніздо являє собою недбалий кулястий витвір у кущах акації. Природне або побудоване гніздо зсередини укладається різною рослинністю, пір'ям інших птахів або різноманітним побутовим сміттям. У облаштуванні гнізда беруть участь як самець, так і самка.
Зазвичай кладка складається з 4-7 яєць, монотонних або з цятками. Частіше за все яйце блідо блакитного кольору, але іноді зустрічаються білі або кремові яйця.
Систематика
Родина шпакових (Sturnidae) була запропонована французьким ерудитом Костянтином Самуелем Рафінеском у 1815 році. Шпаки належать до надродини Muscicapoidea разом із дроздами, мухоловками та пронурками, які досить віддаленими родичами, а також Mimidae (пересмішники). Останні, очевидно, є найближчими живими родичами Sturnidae, замінюють їх в Америці та ведуть досить подібний, але самотній спосіб життя.
Роди
- Орієнтально-Австралійська клада
- Шпак-малюк (Aplonis) — 24 види;
- Міно (Mino) — 3 види;
- Шпак-білощок (Basilornis) — 3 види;
- Мінданайський шпак-білощок (Goodfellowia) — 1 вид;
- Колето (Sarcops) — 1 вид;
- Строката майна (Streptocitta) — 2 види;
- Сулавеська майна (Enodes) — 1 вид;
- Товстодзьоба майна (Scissirostrum) — 1 вид;
- Золоточуба майна (Ampeliceps) — 1 вид;
- Бео (Gracula) — 6 видів;
- Майна (Acridotheres) — 10 видів;
- Сірий шпак (Spodiopsar) — 2 види;
- Строкатий шпак (Gracupica) — 4 види;
- Східний шпак (Agropsar — 2 види;
- Шпачок (Sturnia) — 5 видів;
- Цейлонський шпак (Sturnornis) — 1 вид;
- Балійський шпак (Leucopsar) — 1 вид;
- Реюньйонський шпак (Fregilupus) — 1 вид;
- Родригійський шпак (Necropsar) — 1 вид;
- Афротропічно-Палеарктична клада
- Рожевий шпак (Pastor) — 1 вид;
- Шпак (Sturnus) — 2 види;
- Жовтоголовий шпак (Creatophora) — 1 вид;
- Чорночеревий мерл (Notopholia]]) — 1 вид;
- Пурпуровоголовий мерл (Hylopsar) — 2 види;
- Мерл (Lamprotornis) — 23 види;
- Мадагаскарський мерл (Hartlaubius) — 1 вид;
- Шпак-куцохвіст (Cinnyricinclus) — 1 вид;
- Моріо (Onychognathus) — 11 видів;
- Шпак-гострохвіст (Poeoptera) — 3 види;
- Рудочеревий шпак-куцохвіст (Pholia) — 1 вид;
- Кенійський шпак-куцохвіст (Arizelopsar) — 1 вид;
- Азійський мерл (Saroglossa) — 1 вид;
- Біловолий шпак (Grafisia) — 1 вид;
- Ефіопський шпак (Speculipastor) — 1 вид;
- Білокрилий мерл (Neocichla) — 1 вид;
- Клада Rhabdornis
- Філіпінник (Rhabdornis) — 4 види;
- Некласифікований
- Маврикійський шпак (Cryptopsar) — 1 вид.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Шпакові |
- Sturnidae Encyclopaedia Britannica
Література
- Feare, C. The Starling. Oxford, England: Oxford University Press, 1984.
- Cramp, S., and C.M. Perrins, eds. The Birds of the Western Palearctic, Vol. 8. Oxford, England: Oxford University Press, 1994.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Shpakovi Zvichajnij shpak Sturnus vulgaris Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Pidryad Spivochi ptahi Passeri Infraryad Passerida Nadrodina Muscicapoidea Rodina Shpakovi Sturnidae Rafinesque 1815 Rodi Acridotheres Ampeliceps Aplonis Basilornis Buphagus Cinnyricinclus Creatophora Enodes Fregilupus Gracula Grafisia Lamprotornis Leucopsar Mino Neocichla Onychognathus Poeoptera Sarcops Saroglossa Scissirostrum Speculipastor Streptocitta Sturnus Posilannya Vikishovishe Sturnidae Vikividi Sturnidae EOL 1607 ITIS 179635 NCBI 9170 Fossilworks 134484 Shpa kovi Sturnidae rodina nevelikih spivochih gorobcepodibnih ptahiv sho skladayetsya z 104 118 vidiv rozbitih na 25 32 rodi Vvazhayut sho yih najblizhchimi rodichami ye predstavniki rodin drongovih Dicruridae voronovih Corvidae vivilgovih Oriolidae i peresmishnikovih Mimidae OpisShpakovi neveliki abo serednogo rozmiru ptahi zavdovzhki 16 5 42 sm Yak pravilo zlegka prizemisti shilnoyi staturi z vidnosno korotkim pryamokutnoyi formi hvostom Krila dovgi taki zvuzhuyutsya na kincyah Dzob majzhe takoyi zh dovzhini yak i golova zlegka zalomlenij na kinchiku bez zubciv u kincya nadklyuvya Dzob mozhe znachno rozriznyatisya u riznih vidiv napriklad u zvichajnogo shpaka vin tonkij i gostrij todi yak u Aplonis brunneicapilla mogutnij i zatuplenij U deyakih vidiv na golovi ye chubok yak napriklad u rozhevogo shpaka Nogi silni adaptovani yak dlya sidinnya na gilci derev tak i peresuvannya po zemli Operennya guste v bilshosti vipadkiv temnogo koloru chasto z metalevim bliskom U bagatoh vidiv na shiyi ye podovzhene pir ya yake osoblivo dobre pomitne u samciv RozpovsyudzhennyaCi ptahi perevazhno poshireni u Yevraziyi i Africi vinyatok shpak malyuk bliskotlivij Aplonis metallica prirodnij areal yakogo znahoditsya v Novij Gvineyi i na pivnichnomu shodi Avstraliyi Deyaki vidi zokrema zvichajnij shpak buli svidomo introdukovani do Pivnichnoyi Ameriki Avstraliyi i Novoyi Zelandiyi de rozpovsyudilisya na obshirnij teritoriyi Najbilshe vidove bioriznomanittya shpakovih sposterigayetsya v tropichnomu poyasi Starogo Svitu osoblivo v Africi Harakterni biotopi dlya riznih vidiv variyuyut Znachna kilkist ptahiv meshkaye v lisistij miscevosti vid lisiv pomirnogo poyasu do vologih tropichnih lisiv sho pov yazane z yih potreboyu vikoristovuvati yak gnizda dupla starih derev Inshi vidi osoblivo pov yazani z sezonnoyu migraciyeyu meshkayut na vidkritih prostorah stepah napivpustelyah abo afrikanskih savanah Krim perelitnih zustrichayutsya yak osili tak i kochivni ptahi Socialna povedinkaU socialnomu plani majzhe vse shpakovi zazvichaj trimatisya zgrayami i chasto selyatsya nevelikimi koloniyami U okremih vidiv rozmir zgrayi mozhe dosyagati gigantskih rozmiriv napriklad bagatotisyachni zgrayi zvichajnogo shpaka v nebi mozhut viglyadati yak chorna hmara sho sinhronno peresuvayetsya u riznih napryamkah Murmuraciya Sered viklyuchen mozhna nazvati vidi Lamprotornis shelleyi i Aplonis grandis yaki vedut v osnovnomu vidosoblenij sposib zhittya Deyaki vidi povodyatsya dosit agresivno shodo inshih vidiv ptahiv vitisnyayuchi yih z tradicijnih arealiv Napriklad introdukovanij z Yevropi do Pivnichnoyi Ameriki zvichajnij shpak uspishno konkuruye z deyakimi vidami dyatliv za pravo zajnyati duplo pridatne dlya budivnictva gnizda RozmnozhennyaBilshist shpakovih gnizditsya u vsilyakih prirodnih nishah duplah derev trishinah skel pogliblennyah pid obrivami tosho Ne nehtuyut i shpakivnyami Bagato lisovih vidiv bezposeredno zalezhat vid dyatliv abo borodastikiv Megalaima yaki spriyayut zbilshennyu misc pridatnih dlya gnizdiv ya Chasto ne zdatni pobuduvati svoye vlasne gnizdo ale kompensuyut ce agresivnim harakterom po vidnoshennyu do inshih ptahiv Morio aravijskij Onychognathus tristramii z Izrayilyu i Jordaniyi selitsya v mizhgir yah skel Nebagato vidiv samih buduyut sobi gnizda yak ce robit afrikanskij merl bagatobarvnij Lamprotornis superbus chiye gnizdo yavlyaye soboyu nedbalij kulyastij vitvir u kushah akaciyi Prirodne abo pobudovane gnizdo zseredini ukladayetsya riznoyu roslinnistyu pir yam inshih ptahiv abo riznomanitnim pobutovim smittyam U oblashtuvanni gnizda berut uchast yak samec tak i samka Zazvichaj kladka skladayetsya z 4 7 yayec monotonnih abo z cyatkami Chastishe za vse yajce blido blakitnogo koloru ale inodi zustrichayutsya bili abo kremovi yajcya SistematikaRodina shpakovih Sturnidae bula zaproponovana francuzkim eruditom Kostyantinom Samuelem Rafineskom u 1815 roci Shpaki nalezhat do nadrodini Muscicapoidea razom iz drozdami muholovkami ta pronurkami yaki dosit viddalenimi rodichami a takozh Mimidae peresmishniki Ostanni ochevidno ye najblizhchimi zhivimi rodichami Sturnidae zaminyuyut yih v Americi ta vedut dosit podibnij ale samotnij sposib zhittya Rodi Oriyentalno Avstralijska klada Shpak malyuk polinezijskij Aplonis tabuensis Shpak malyuk Aplonis 24 vidi Mino Mino 3 vidi Shpak biloshok Basilornis 3 vidi Mindanajskij shpak biloshok Goodfellowia 1 vid Koleto Sarcops 1 vid Strokata majna Streptocitta 2 vidi Sulaveska majna Enodes 1 vid Tovstodzoba majna Scissirostrum 1 vid Zolotochuba majna Ampeliceps 1 vid Beo Gracula 6 vidiv Majna Acridotheres 10 vidiv Sirij shpak Spodiopsar 2 vidi Strokatij shpak Gracupica 4 vidi Shidnij shpak Agropsar 2 vidi Shpachok Sturnia 5 vidiv Cejlonskij shpak Sturnornis 1 vid Balijskij shpak Leucopsar 1 vid Reyunjonskij shpak Fregilupus 1 vid Rodrigijskij shpak Necropsar 1 vid Afrotropichno Palearktichna klada Merl kapskij Lamprotornis nitens Rozhevij shpak Pastor 1 vid Shpak Sturnus 2 vidi Merl bagatobarvnij Zhovtogolovij shpak Creatophora 1 vid Chornocherevij merl Notopholia 1 vid Purpurovogolovij merl Hylopsar 2 vidi Merl Lamprotornis 23 vidi Madagaskarskij merl Hartlaubius 1 vid Shpak kucohvist Cinnyricinclus 1 vid Morio Onychognathus 11 vidiv Shpak gostrohvist Poeoptera 3 vidi Rudocherevij shpak kucohvist Pholia 1 vid Kenijskij shpak kucohvist Arizelopsar 1 vid Azijskij merl Saroglossa 1 vid Bilovolij shpak Grafisia 1 vid Efiopskij shpak Speculipastor 1 vid Bilokrilij merl Neocichla 1 vid Klada Rhabdornis Filipinnik Rhabdornis 4 vidi Neklasifikovanij Mavrikijskij shpak Cryptopsar 1 vid PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Shpakovi Sturnidae Encyclopaedia BritannicaLiteraturaFeare C The Starling Oxford England Oxford University Press 1984 Cramp S and C M Perrins eds The Birds of the Western Palearctic Vol 8 Oxford England Oxford University Press 1994 Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi