Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Пінгві́нові (Spheniscidae) — родина кілегрудих птахів. Родина пінгвінові є єдиною групою ряду пінгвіноподібні. Пінгвіни є досить відокремленою групою птахів, що має давнє походження. Ряд налічує 6 родів і 16 видів, які утворюють одну родину. Окрім того, відомо 36 викопних видів. Найстародавніші рештки пінгвінів знайдені в Новій Зеландії (нижній міоцен). Найдавнішим видом був пінгвін Kairuku waitaki.
| Пінгвінові | |
|---|---|
 | |
| Пінгвін антарктичний з пташенятами | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Клада: | Austrodyptornithes |
| Ряд: | Пінгвіноподібні (Sphenisciformes) Sharpe, 1891 |
| Родина: | Пінгвінові (Spheniscidae) Bonaparte, 1831 |
| Сучасні роди | |
 | |
| Мапа поширення усіх видів пінгвінових | |
 Вікісховище: Spheniscidae | |
Загальна характеристика
Літати і бігати пінгвіни не можуть, але чудово плавають і . Наприклад, очкові пінгвіни пірнають на глибину до 130 м, плавають зі швидкістю 6,6 км/год; за день під час годування птахи пропливають близько 27 км, причому на глибині понад 3 м проводять в середньому близько 80 хв на добу. По суші пінгвіни ходять незграбно, перевалюючись і тримаючи тулуб вертикально. У разі потреби вони падають черевом на сніг і ковзають по ньому, відштовхуючись всіма чотирма кінцівками. Швидкість пересування 3–6 км/год. Передні кінцівки пінгвінів видозмінені в еластичні , які завдяки особливому устрою скелета перебувають у напіврозтягнутому стані й під час плавання під водою обертаються в плечовому суглобі майже гвинтоподібно. До добре розвиненого кіля грудини прикріплені могутні грудні м'язи, що керують рухом крил-ластів. У деяких видів пінгвінів грудна мускулатура складає чверть всієї маси тіла, що значно більше, ніж у багатьох птахів, що літають. Кістки, що утворюють скелет крил, дошкоподібно сплющені. За щільністю кісток пінгвіни сильно відрізняються від інших птахів і схожі на морських ссавців. За розмірами пінгвіни різні. Найбільший — імператорський пінгвін (масою 35–40 кг) — досягає в довжину 117 см. Найдрібніший — малий пінгвін заввишки 30–33 см. Статура у пінгвінів щільна, тіло трохи стиснуте в спинно-черевному напрямі. Ноги короткі, товсті, мають по 4 пальці, сполучені плавальними перетинками. Ноги віднесені далеко назад, завдяки чому забезпечується вертикальне положення тулуба на суші. У будові короткого хвоста, що складається з 16–20 пір'їн, на який спирається птах коли стоїть, є риси, схожі з будовою хвоста дятлів. Шия товста і гнучка, дзьоб сильний і гострий. Ротовий апарат діє як насос, всмоктуючи струмінь води разом з дрібною здобиччю. Оперення дуже густе, аптерії відсутні. Дрібне пір'я нагадує щільно прилеглі до тіла лусочки. Забарвлення у більшості видів подібне: темна (чорна) спина і біле черево. Линяння у пінгвінів відбувається раз на рік. Нове пір'я росте під старим, виштовхуючи його, і старе оперення сходить з тіла лахміттям. Під час линяння пінгвіни живуть на суші, в укритому від вітру місці, і нічого не їдять. У негніздовий час зграї пінгвінів мандрують морем, віддаляючись від місць гніздування на багато сотень (до 1000) кілометрів. Більшість птахів повертаються на колишні місця гніздувань. Ворогів у пінгвінів небагато. У морі для них небезпечні морський леопард і косатка, на суші для пташенят — поморник.
Поширення
Пінгвіни поширені в холодних частинах південної півкулі, головним чином в Антарктиці й . Деякі види зустрічаються біля південних країв Австралії, Африки, Південної Америки, а там, де в тропіки входять холодні течії, вони зустрічаються до екватора (Галапагоські острови). Географічне розповсюдження пінгвінів значною мірою пов'язане з температурою вод океану, в якому птахи проводять дві третини життя. Вважають, що один з основних чинників, які формують ареали того або іншого виду пінгвінів, — це здатність пташенят цього виду переходити до життя у воді певної температури. Наприклад, для пташенят королівського пінгвіна необхідно, щоб вода на поверхні моря прогрілася до +5 °C. Північна межа розповсюдження більшості видів пінгвінів проходить в межах морської ізотерми +15 −16 °C, що проходить приблизно між 47° 30' і 41°30' пд. ш.
Розмноження і ріст
Усі пінгвіни моногамні, пари у них постійні. У морі вони зазвичай тримаються зграями, на суші під час розмноження — утворюють колонії, розмір яких може досягати сотень тисяч пар. Гніздові колонії у більшості видів розташовані на низьких кам'янистих берегах. Одні види роблять на поверхні землі прості гнізда, інші влаштовують гнізда в норах або заглибинах скель (пінгвін перуанський). Самиця імператорського пінгвіна відкладає єдине яйце на лапи й накриває його зверху шкірною складкою. Зазвичай в кладці буває 2 яйця, рідше одне, дуже рідко 3. Насиджують зазвичай обоє батьків. Насиджування, як правило, триває близько місяця (30–39 днів), в імператорського пінгвіна 62–66 днів, у королівського 54 дні. Пташеня імператорського пінгвіна, що тільки що вилупилося, важить 315 грамів, пінгвіна Аделі 80–90 грамів. Пташенята покриті густим пухом і до кінця другого тижня життя сліпі. У пташенят температура тіла вища, ніж у дорослих птахів. У воду пташенята йдуть тільки після линяння. Смертність пташенят дуже висока: від голоду, холоду і хижаків (поморників) часто гине до 70% всіх пташенят, що вилупилися. Приблизно до тритижневого віку з пташенятами постійно тримається один з дорослих птахів. Потім батьки покидають пташенят і лише зрідка повертаються їх годувати. З того часу пташенята починають об'єднуватися в своєрідні тісні групи — «ясла». У яслах може бути від 3 до 64 пташенят (зазвичай їх близько десятка). Масове утворення ясел збігається з іншим явищем: у цей же час в колонію з моря повертаються птахи, що не розмножуються цьогоріч, — статево незрілі 2–3-річні пінгвіни і птахи, що втратили кладки. Цей період має назву «реокупація». Реокупація грає велику роль в житті колонії й підвищує виживання пташенят, оскільки дорослі птахи, що не розмножуються, зазвичай розташовані по периферії колонії, разом з батьками активно відганяють поморників, від яких гине до чверті всіх пташенят. Поморники нападають майже виключно на поодиноких пташенят, і утворення ясел також знижує загибель останніх. Якщо в колонії дорослих птахів більше, ніж пташенят, то ясла зазвичай не утворюються.
Їжа
Дорослі пінгвіни живляться дрібними рибами, дрібними головоногими молюсками і планктонними ракоподібними, головним чином рачками-евфавзиїдами (криль). Згідно з даними останніх досліджень, у чубатого і золотоволосого пінгвінів за час вигодовування пташенят, яке триває 70 днів, дорослі приносять пташенятам їжу приблизно 30 разів. Пташеня чубатого пінгвіна отримує за одне годування до 0,65 кг, а за весь час вигодовування до 15 кг крилю, пташеня золотоволосого пінгвіна — відповідно 2 кг і 33 кг.
Енергоефективність пінгвінів
за допомогою пір'я
У середньому пінгвіни мають в 3 рази більше пір'їн ніж інші птахи. Пір'їни малі й жорсткі й розташовані так щільно, що формують повітряну подушку між шкірою та пухом, що служить надійною теплоізоляцією. Однак, кожна пір'їна керується м'язом, що дозволяє південноафриканським пінгвінам розкривати цей захист і позбавлятися зайвого тепла.
за допомогою ходи
Пересування перевальцем характерне усім видам пінгвінів. За відсотком енергії, яка зберігається протягом одного кроку — міра, відома також як швидкість відновлення — пінгвіни дуже ефективні: у той час як швидкість відновлення людини, наприклад, близько 65 відсотків, для імператорських пінгвінів цей показник становить 80 відсотків — один з найвищих серед наземних тварин — і це завдяки руху з боку в бік. Ефективність завдячує використанню гармонійного руху подібно перевернутому маятнику. При русі маятника існує безперервне перетворення потенційної енергії в кінетичну, енергія розсіюється тільки через виснаження. Як і в маятника в кінці кожного коливання в пінгвінів накопичується енергія, яка використовується при наступному кроці.
за допомогою груп
Аби з'явилося потомство, імператорські пінгвіни-самці повинні 105–115 днів витримати на холоді, що опускається до −50 градусів за Цельсієм. Було виявлено, що самцям, які збились у групи вдається підтримувати швидкість метаболізму, яка на 25% нижча, ніж виміряна для самотніх птахів. Пінгвіни в малих групах також не можуть тулитися ефективно. Лише збившись у великі стада (сотні й тисячі особин) пінгвіни можуть висидіти яйця. Різниця температур між центром великої групи й периферії може сягати півсотні градусів, і центральним самцям необхідно час від часу перебиратися на периферію, аби уникнути перегрівання. Імператорські пінгвіни не туляться одне до одного щільно, замість цього вони ледь торкаються, таким чином залишаючи зовнішній, ізоляційний шар пір'я непом'ятим. Це дуже важливо й тому варто котромусь члену групи трішки зсунутись, і це викликає ланцюгову реакцію сусідів, які зміщуються так, аби відновити потрібну дистанцію.
Значення для людини
Там, де пінгвіни стикалися з людиною, місцеві мешканці у невеликій кількості використовували їхнє м'ясо в їжу, збирали яйця. Під час розвитку китобійного промислу в Антарктиці пінгвінів почали винищувати китобої. Поступово заселялися субантарктичні острови, на них завозили наземних тварин, які перейшли на живлення пінгвінами, їхніми яйцями та пташенятами. У останні десятиліття численні наукові бази в Антарктиці й розвиток туризму також спричиняють зменшення чисельності пінгвінів, особливо видів з обмеженим ареалом.
Науковці встановили на Антарктичному півострові камери зовнішнього спостереження, аби стежити за колоніями пінгвінів.
Значення в інформаційних технологіях
Пінгвін також є емблемою сімейства операційних систем «Лінукс». Пінгвін, що зображений на логотипі лінукс, має ім'я Тукс.
Викопні роди пінгвінів
- Ряд Sphenisciformes (базальні чи не з'ясовані таксони):
- Anthropodyptes, Arthrodytes, , Crossvallia, , Kupoupou, Kaiika, Korora, Inguza, Muriwaimanu, Nucleornis, , Palaeoapterodytes, Pseudaptenodytes, Sequiwaimanu, Tasidyptes, Tereingaornis, Tonniornis, Wimanornis
- Родина Spheniscidae:
- Waimanu, Kumimanu, Delphinornis, Marambiornis, Mesetaornis, Perudyptes, Anthropornis, Palaeeudyptes, Icadyptes, Pachydyptes, Inkayacu, Kairuku, Paraptenodytes, Archaeospheniscus, Duntroonornis, Platydyptes, Dege, Marplesornis
- Підродина
- Підродина
Примітки
- Ancel A, Visser H, Handrich Y, Masman D, LeMaho Y. Energy saving in huddling penguins. Nature. 1997;385:304–305
- . Архів оригіналу за 24 червня 2016. Процитовано 13 квітня 2016.
Див. також
- 6790 Пінгвін — астероїд, названий на честь пінгвінів.
- Inkayacu — вимерлий рід пінгвінів
- Голубине молоко
Джерела
| Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Category:Spheniscidae |
- Семейство Пингвиновые (Spheniscidae) [ 3 квітня 2007 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pingvi novi Spheniscidae rodina kilegrudih ptahiv Rodina pingvinovi ye yedinoyu grupoyu ryadu pingvinopodibni Pingvini ye dosit vidokremlenoyu grupoyu ptahiv sho maye davnye pohodzhennya Ryad nalichuye 6 rodiv i 16 vidiv yaki utvoryuyut odnu rodinu Okrim togo vidomo 36 vikopnih vidiv Najstarodavnishi reshtki pingviniv znajdeni v Novij Zelandiyi nizhnij miocen Najdavnishim vidom buv pingvin Kairuku waitaki Pingvinovi Period isnuvannya 62 0 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ Npiznij danij nash chas Pingvin antarktichnij z ptashenyatami Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Klada Austrodyptornithes Ryad Pingvinopodibni Sphenisciformes Sharpe 1891 Rodina Pingvinovi Spheniscidae Bonaparte 1831 Suchasni rodi Aptenodytes Eudyptes Eudyptula Megadyptes Pygoscelis Spheniscus Mapa poshirennya usih vidiv pingvinovih Vikishovishe Spheniscidae U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Pingvin znachennya Zagalna harakteristikaLitati i bigati pingvini ne mozhut ale chudovo plavayut i Napriklad ochkovi pingvini pirnayut na glibinu do 130 m plavayut zi shvidkistyu 6 6 km god za den pid chas goduvannya ptahi proplivayut blizko 27 km prichomu na glibini ponad 3 m provodyat v serednomu blizko 80 hv na dobu Po sushi pingvini hodyat nezgrabno perevalyuyuchis i trimayuchi tulub vertikalno U razi potrebi voni padayut cherevom na snig i kovzayut po nomu vidshtovhuyuchis vsima chotirma kincivkami Shvidkist peresuvannya 3 6 km god Peredni kincivki pingviniv vidozmineni v elastichni yaki zavdyaki osoblivomu ustroyu skeleta perebuvayut u napivroztyagnutomu stani j pid chas plavannya pid vodoyu obertayutsya v plechovomu suglobi majzhe gvintopodibno Do dobre rozvinenogo kilya grudini prikripleni mogutni grudni m yazi sho keruyut ruhom kril lastiv U deyakih vidiv pingviniv grudna muskulatura skladaye chvert vsiyeyi masi tila sho znachno bilshe nizh u bagatoh ptahiv sho litayut Kistki sho utvoryuyut skelet kril doshkopodibno splyusheni Za shilnistyu kistok pingvini silno vidriznyayutsya vid inshih ptahiv i shozhi na morskih ssavciv Za rozmirami pingvini rizni Najbilshij imperatorskij pingvin masoyu 35 40 kg dosyagaye v dovzhinu 117 sm Najdribnishij malij pingvin zavvishki 30 33 sm Statura u pingviniv shilna tilo trohi stisnute v spinno cherevnomu napryami Nogi korotki tovsti mayut po 4 palci spolucheni plavalnimi peretinkami Nogi vidneseni daleko nazad zavdyaki chomu zabezpechuyetsya vertikalne polozhennya tuluba na sushi U budovi korotkogo hvosta sho skladayetsya z 16 20 pir yin na yakij spirayetsya ptah koli stoyit ye risi shozhi z budovoyu hvosta dyatliv Shiya tovsta i gnuchka dzob silnij i gostrij Rotovij aparat diye yak nasos vsmoktuyuchi strumin vodi razom z dribnoyu zdobichchyu Operennya duzhe guste apteriyi vidsutni Dribne pir ya nagaduye shilno prilegli do tila lusochki Zabarvlennya u bilshosti vidiv podibne temna chorna spina i bile cherevo Linyannya u pingviniv vidbuvayetsya raz na rik Nove pir ya roste pid starim vishtovhuyuchi jogo i stare operennya shodit z tila lahmittyam Pid chas linyannya pingvini zhivut na sushi v ukritomu vid vitru misci i nichogo ne yidyat U negnizdovij chas zgrayi pingviniv mandruyut morem viddalyayuchis vid misc gnizduvannya na bagato soten do 1000 kilometriv Bilshist ptahiv povertayutsya na kolishni miscya gnizduvan Vorogiv u pingviniv nebagato U mori dlya nih nebezpechni morskij leopard i kosatka na sushi dlya ptashenyat pomornik PoshirennyaPingvini poshireni v holodnih chastinah pivdennoyi pivkuli golovnim chinom v Antarktici j Deyaki vidi zustrichayutsya bilya pivdennih krayiv Avstraliyi Afriki Pivdennoyi Ameriki a tam de v tropiki vhodyat holodni techiyi voni zustrichayutsya do ekvatora Galapagoski ostrovi Geografichne rozpovsyudzhennya pingviniv znachnoyu miroyu pov yazane z temperaturoyu vod okeanu v yakomu ptahi provodyat dvi tretini zhittya Vvazhayut sho odin z osnovnih chinnikiv yaki formuyut areali togo abo inshogo vidu pingviniv ce zdatnist ptashenyat cogo vidu perehoditi do zhittya u vodi pevnoyi temperaturi Napriklad dlya ptashenyat korolivskogo pingvina neobhidno shob voda na poverhni morya progrilasya do 5 C Pivnichna mezha rozpovsyudzhennya bilshosti vidiv pingviniv prohodit v mezhah morskoyi izotermi 15 16 C sho prohodit priblizno mizh 47 30 i 41 30 pd sh Rozmnozhennya i ristUsi pingvini monogamni pari u nih postijni U mori voni zazvichaj trimayutsya zgrayami na sushi pid chas rozmnozhennya utvoryuyut koloniyi rozmir yakih mozhe dosyagati soten tisyach par Gnizdovi koloniyi u bilshosti vidiv roztashovani na nizkih kam yanistih beregah Odni vidi roblyat na poverhni zemli prosti gnizda inshi vlashtovuyut gnizda v norah abo zaglibinah skel pingvin peruanskij Samicya imperatorskogo pingvina vidkladaye yedine yajce na lapi j nakrivaye jogo zverhu shkirnoyu skladkoyu Zazvichaj v kladci buvaye 2 yajcya ridshe odne duzhe ridko 3 Nasidzhuyut zazvichaj oboye batkiv Nasidzhuvannya yak pravilo trivaye blizko misyacya 30 39 dniv v imperatorskogo pingvina 62 66 dniv u korolivskogo 54 dni Ptashenya imperatorskogo pingvina sho tilki sho vilupilosya vazhit 315 gramiv pingvina Adeli 80 90 gramiv Ptashenyata pokriti gustim puhom i do kincya drugogo tizhnya zhittya slipi U ptashenyat temperatura tila visha nizh u doroslih ptahiv U vodu ptashenyata jdut tilki pislya linyannya Smertnist ptashenyat duzhe visoka vid golodu holodu i hizhakiv pomornikiv chasto gine do 70 vsih ptashenyat sho vilupilisya Priblizno do tritizhnevogo viku z ptashenyatami postijno trimayetsya odin z doroslih ptahiv Potim batki pokidayut ptashenyat i lishe zridka povertayutsya yih goduvati Z togo chasu ptashenyata pochinayut ob yednuvatisya v svoyeridni tisni grupi yasla U yaslah mozhe buti vid 3 do 64 ptashenyat zazvichaj yih blizko desyatka Masove utvorennya yasel zbigayetsya z inshim yavishem u cej zhe chas v koloniyu z morya povertayutsya ptahi sho ne rozmnozhuyutsya cogorich statevo nezrili 2 3 richni pingvini i ptahi sho vtratili kladki Cej period maye nazvu reokupaciya Reokupaciya graye veliku rol v zhitti koloniyi j pidvishuye vizhivannya ptashenyat oskilki dorosli ptahi sho ne rozmnozhuyutsya zazvichaj roztashovani po periferiyi koloniyi razom z batkami aktivno vidganyayut pomornikiv vid yakih gine do chverti vsih ptashenyat Pomorniki napadayut majzhe viklyuchno na poodinokih ptashenyat i utvorennya yasel takozh znizhuye zagibel ostannih Yaksho v koloniyi doroslih ptahiv bilshe nizh ptashenyat to yasla zazvichaj ne utvoryuyutsya YizhaDorosli pingvini zhivlyatsya dribnimi ribami dribnimi golovonogimi molyuskami i planktonnimi rakopodibnimi golovnim chinom rachkami evfavziyidami kril Zgidno z danimi ostannih doslidzhen u chubatogo i zolotovolosogo pingviniv za chas vigodovuvannya ptashenyat yake trivaye 70 dniv dorosli prinosyat ptashenyatam yizhu priblizno 30 raziv Ptashenya chubatogo pingvina otrimuye za odne goduvannya do 0 65 kg a za ves chas vigodovuvannya do 15 kg krilyu ptashenya zolotovolosogo pingvina vidpovidno 2 kg i 33 kg Energoefektivnist pingvinivza dopomogoyu pir ya U serednomu pingvini mayut v 3 razi bilshe pir yin nizh inshi ptahi Pir yini mali j zhorstki j roztashovani tak shilno sho formuyut povitryanu podushku mizh shkiroyu ta puhom sho sluzhit nadijnoyu teploizolyaciyeyu Odnak kozhna pir yina keruyetsya m yazom sho dozvolyaye pivdennoafrikanskim pingvinam rozkrivati cej zahist i pozbavlyatisya zajvogo tepla za dopomogoyu hodi Peresuvannya perevalcem harakterne usim vidam pingviniv Za vidsotkom energiyi yaka zberigayetsya protyagom odnogo kroku mira vidoma takozh yak shvidkist vidnovlennya pingvini duzhe efektivni u toj chas yak shvidkist vidnovlennya lyudini napriklad blizko 65 vidsotkiv dlya imperatorskih pingviniv cej pokaznik stanovit 80 vidsotkiv odin z najvishih sered nazemnih tvarin i ce zavdyaki ruhu z boku v bik Efektivnist zavdyachuye vikoristannyu garmonijnogo ruhu podibno perevernutomu mayatniku Pri rusi mayatnika isnuye bezperervne peretvorennya potencijnoyi energiyi v kinetichnu energiya rozsiyuyetsya tilki cherez visnazhennya Yak i v mayatnika v kinci kozhnogo kolivannya v pingviniv nakopichuyetsya energiya yaka vikoristovuyetsya pri nastupnomu kroci za dopomogoyu grup Abi z yavilosya potomstvo imperatorski pingvini samci povinni 105 115 dniv vitrimati na holodi sho opuskayetsya do 50 gradusiv za Celsiyem Bulo viyavleno sho samcyam yaki zbilis u grupi vdayetsya pidtrimuvati shvidkist metabolizmu yaka na 25 nizhcha nizh vimiryana dlya samotnih ptahiv Pingvini v malih grupah takozh ne mozhut tulitisya efektivno Lishe zbivshis u veliki stada sotni j tisyachi osobin pingvini mozhut visiditi yajcya Riznicya temperatur mizh centrom velikoyi grupi j periferiyi mozhe syagati pivsotni gradusiv i centralnim samcyam neobhidno chas vid chasu perebiratisya na periferiyu abi uniknuti peregrivannya Imperatorski pingvini ne tulyatsya odne do odnogo shilno zamist cogo voni led torkayutsya takim chinom zalishayuchi zovnishnij izolyacijnij shar pir ya nepom yatim Ce duzhe vazhlivo j tomu varto kotromus chlenu grupi trishki zsunutis i ce viklikaye lancyugovu reakciyu susidiv yaki zmishuyutsya tak abi vidnoviti potribnu distanciyu Znachennya dlya lyudiniTam de pingvini stikalisya z lyudinoyu miscevi meshkanci u nevelikij kilkosti vikoristovuvali yihnye m yaso v yizhu zbirali yajcya Pid chas rozvitku kitobijnogo promislu v Antarktici pingviniv pochali vinishuvati kitoboyi Postupovo zaselyalisya subantarktichni ostrovi na nih zavozili nazemnih tvarin yaki perejshli na zhivlennya pingvinami yihnimi yajcyami ta ptashenyatami U ostanni desyatilittya chislenni naukovi bazi v Antarktici j rozvitok turizmu takozh sprichinyayut zmenshennya chiselnosti pingviniv osoblivo vidiv z obmezhenim arealom Naukovci vstanovili na Antarktichnomu pivostrovi kameri zovnishnogo sposterezhennya abi stezhiti za koloniyami pingviniv Znachennya v informacijnih tehnologiyahPingvin takozh ye emblemoyu simejstva operacijnih sistem Linuks Pingvin sho zobrazhenij na logotipi linuks maye im ya Tuks Simvol OS Linuks Pingvin TaksVikopni rodi pingvinivRyad Sphenisciformes bazalni chi ne z yasovani taksoni Anthropodyptes Arthrodytes Crossvallia Kupoupou Kaiika Korora Inguza Muriwaimanu Nucleornis Palaeoapterodytes Pseudaptenodytes Sequiwaimanu Tasidyptes Tereingaornis Tonniornis Wimanornis Rodina Spheniscidae Waimanu Kumimanu Delphinornis Marambiornis Mesetaornis Perudyptes Anthropornis Palaeeudyptes Icadyptes Pachydyptes Inkayacu Kairuku Paraptenodytes Archaeospheniscus Duntroonornis Platydyptes Dege Marplesornis Pidrodina Eretiscus Palaeospheniscus Pidrodina MadrynornisPrimitkiAncel A Visser H Handrich Y Masman D LeMaho Y Energy saving in huddling penguins Nature 1997 385 304 305 Arhiv originalu za 24 chervnya 2016 Procitovano 13 kvitnya 2016 Div takozh6790 Pingvin asteroyid nazvanij na chest pingviniv Inkayacu vimerlij rid pingviniv Golubine molokoDzherelaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Category Spheniscidae Semejstvo Pingvinovye Spheniscidae 3 kvitnya 2007 u Wayback Machine