Кунжу́т індійський (Sesamum indicum L.), також кунджу́д або сеза́м — рослина роду сезам (Sesamum), що росте в дикому вигляді в тропічній і південній Африці та широко розводиться в тропічних районах Азії і Америки. Олійна культура, насіння широко використовується в кулінарії.
Кунжут індійський | |
---|---|
Біологічна класифікація | |
Царство: | Рослини (Plantae) |
Клада: | Судинні рослини (Tracheophyta) |
Клада: | Покритонасінні (Angiosperms) |
Клада: | Евдикоти (Eudicots) |
Клада: | Айстериди (Asterids) |
Порядок: | Губоцвіті (Lamiales) |
Родина: | Кунжутові (Pedaliaceae) |
Рід: | Кунжут (Sesamum) |
Вид: | S. indicum |
Біноміальна назва | |
Sesamum indicum |
Морфологічна характеристика
Однорічна рослина. Нижні листки протилежні, решта чергуються. Квіти в пазухах листків, віночок трубчастий, дещо неправильної форми, жовтуватий. Зустрічаються форми з блакитними або пурпуровими квітами. 4 тичинки, з них 2 довші за інші. Плід — коробочка з численним насінням. Насіння містить до 60 % олії.
Харчова цінність
Дані харчування — смаженого та сухого незбираного кунжуту
Харчова цінність в 100 г (3,5 унції):
Насіння смажене | Насіння сушене | |
---|---|---|
Енергія | 565 ккал (+2360 кДж) | 573 ккал (2400 кДж) |
Вуглеводи | 25,7 г | 23.45 г |
Цукор | 0,48 г | 0,3 г |
Харчові волокна | 14,0 г | 11,8 г |
Жир | 48,00 г | 49,7 г |
Білок | 16.96 г | 17,7 г |
Вітаміни: | ||
Тіамін (B1) | 0,8 мг (70 %ДН) | 0,8 мг (70 %ДН) |
Рибофлавін (В2) | 0,25 мг (21 %ДН) | 0,25 мг (21 %ДН) |
Нікотинова кислота (В3) | 4.6 мг (31 %ДН) | 4.5 мг (30 %ДН) |
Фолієва кислота (В9) | 98 мкг (25 %ДН) | 97 мкг (24 %ДН) |
Корисні речовини: | ||
Кальцій | 989 мг (99 %ДН) | 975 мг (98 %ДН) |
Залізо | 14.8 мг (114 %ДН) | 14.6 мг (112 %ДН) |
Магній | 356 мг (100 %ДН) | 351 мг (99 %ДН) |
Марганець | 2,5 мг (119 %ДН) | 2,5 мг (119 %ДН) |
Фосфор | 638 мг (91 %ДН) | 629 мг (90 %ДН) |
Калій | 475 мг (10 %ДН) | 468 мг (10 %ДН) |
Натрій | 11 мг (1 %ДН) | 11 мг (1 %ДН) |
Цинк | 7.16 мг (7 %ДН) | 7.8 мг (82 %ДН) |
Використання
- Збір кунжуту
- Плід кунжуту з насінням
- Зернятка кунжуту
- Козинаки з кунжуту
Кунжут людям відомий з давніх-давен — завдяки своєму насінню, яке рослина ніби сама пропонує перехожим. Насіння міститься у коробочках, які у стиглому вигляді розкриваються, як тільки їх торкаються, або ж навіть від різкого звуку, наприклад плескання долоні. Власне, завдяки цій своїй особливості сезам потрапив до казки — в деяких перекладах ще й під арабським іменем — в якій печера відкривалася від однієї згадки про його зернятка.
Ще одна корисна властивість кунжуту — він росте навіть на бідних ґрунтах, іноді на самій межі пустелі, там, де інші культурні рослини гинуть. Спочатку кунжут просто їли. Потім навчилися виробляти з нього борошно і пекти хліб. Використовували його також для виготовлення напоїв, зокрема й хмільних, на кшталт пива. І зрештою почали видобувати олію.
Спочатку люди збирали зернятка дикого кунжуту — він і зараз росте в Африці. А близько 3500 року до нашої ери навчилася й самі вирощувати його для своїх потреб. Швидше за все це сталося в Індії — хоча деякі дослідники кажуть про ту ж Африку чи, навпаки, Далекий Схід. Принаймні, ми напевно знаємо, що мешканці найдавніших міст долини Інду — Хараппи і Мохенджо-Даро — не лише самі споживали кунжут, а й постачали його до Месопотамії.
Достеменно не відомо, як вони називали рослину. Але вчені вважають, що мова, якою розмовляли в долині Інду, була близькою до нинішніх говірок Південної Індії. А там кунжут називають «ел» або «еллі». Можливо, саме від цього імені походить і шумерська назва кунжутової олії, «ілу», яку згодом запозичили інші народи для позначення олії взагалі.
Сам кунжут, який швидко навчилися вирощувати й в Месопотамії, шумери називали по-іншому, «геші» — тобто «масна трава». А в мові їхніх сусідів аккадців той самий вислів звучав як «шамашаму» — ось звідки й взявся той самий арабський «сімсім» та грецький і український «сезам». Назва «кунжут» є перською і походить від іще давньоарійського слова «кунг», яким позначали насіння трави.
В Китаї кунжут отримав назву «хума» — тобто «чужинські» чи навіть «варварські коноплі». Втім, смак кунжутової олії китайцям зрештою сподобався більше, аніж конопляної — зараз її використання вважають одним із «стовпів китайської кухні»..
Сьогодні насіння кунжуту використовується як для виробництва олії, так і в борошняних виробах (булочки, випічка). Особливо інтенсивний смак і аромат мають смажені зернятка кунжуту. Їх також використовують як приправу.
В Китаї та на Сході вважається, що зернятка кунжуту подовжують життя. В Аюрведі кунжутова олія використовується зовнішньо при захворюваннях шкіри.
В Україні з кунжуту роблять козинаки.
Рослина підходить для вирощування в Україні, оскільки її вегетаційний період складає 120—140 днів. З XVIII сторіччя кунжут — намагалися вирощувати в Криму. Втім справа йшла важко, доводилося навіть обіцяти особливі нагороди тим, хто наважувався відводити землі під цю культуру. У 1960-ті рр. радянська влада заборонила сіяти кунжут в українському Причорномор'ї, бо це начебто ознака розкоші. Запорізька область у 2015 році планувала почати сіяти кунжут для створення нових робочих місць, але підвела погода.
Примітки
- Sesamum indicum // Словник українських наукових і народних назв судинних рослин / Ю. Кобів. — Київ : Наукова думка, 2004. — 800 с. — (Словники України). — .
- Доброчаева Д. Н., Котов М. И., Прокудин Ю. Н., и др. Определитель высших растений Украины. — К. : Наук. думка, 1987.
- . Еспресо. 2019-04-28. Архів оригіналу за 3 травня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
Література
- Васильченко И. Т. Sesamum orientale L. — Кунжут восточный // Флора СССР. В 30 т. / Начато при руководстве и под главной редакцией акад. В. Л. Комарова; Ред. тома Б. К. Шишкин. — М.—Л.: Изд-во АН СССР, 1958. — Т. XXIII. — С. 12—13. — 776 с. — 2300 экз.
Посилання
- Кунжут східний // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 227. — .
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Кунжут індійський |
- Кунжут східний (Sesamum indicum); кунжут індійський [ 24 вересня 2014 у Wayback Machine.]
- ОЛІЯ СЕЗАМОВА (КУНЖУТОВА) [ 8 травня 2016 у Wayback Machine.] //Фармацевтична енциклопедія
Це незавершена стаття про квіткові рослини. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kunzhu t indijskij Sesamum indicum L takozh kundzhu d abo seza m roslina rodu sezam Sesamum sho roste v dikomu viglyadi v tropichnij i pivdennij Africi ta shiroko rozvoditsya v tropichnih rajonah Aziyi i Ameriki Olijna kultura nasinnya shiroko vikoristovuyetsya v kulinariyi Kunzhut indijskij Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Klada Ajsteridi Asterids Poryadok Gubocviti Lamiales Rodina Kunzhutovi Pedaliaceae Rid Kunzhut Sesamum Vid S indicum Binomialna nazva Sesamum indicum L 1753Morfologichna harakteristikaOdnorichna roslina Nizhni listki protilezhni reshta cherguyutsya Kviti v pazuhah listkiv vinochok trubchastij desho nepravilnoyi formi zhovtuvatij Zustrichayutsya formi z blakitnimi abo purpurovimi kvitami 4 tichinki z nih 2 dovshi za inshi Plid korobochka z chislennim nasinnyam Nasinnya mistit do 60 oliyi Harchova cinnistDani harchuvannya smazhenogo ta suhogo nezbiranogo kunzhutu Harchova cinnist v 100 g 3 5 unciyi Nasinnya smazhene Nasinnya sushene Energiya 565 kkal 2360 kDzh 573 kkal 2400 kDzh Vuglevodi 25 7 g 23 45 g Cukor 0 48 g 0 3 g Harchovi volokna 14 0 g 11 8 g Zhir 48 00 g 49 7 g Bilok 16 96 g 17 7 g Vitamini Tiamin B1 0 8 mg 70 DN 0 8 mg 70 DN Riboflavin V2 0 25 mg 21 DN 0 25 mg 21 DN Nikotinova kislota V3 4 6 mg 31 DN 4 5 mg 30 DN Foliyeva kislota V9 98 mkg 25 DN 97 mkg 24 DN Korisni rechovini Kalcij 989 mg 99 DN 975 mg 98 DN Zalizo 14 8 mg 114 DN 14 6 mg 112 DN Magnij 356 mg 100 DN 351 mg 99 DN Marganec 2 5 mg 119 DN 2 5 mg 119 DN Fosfor 638 mg 91 DN 629 mg 90 DN Kalij 475 mg 10 DN 468 mg 10 DN Natrij 11 mg 1 DN 11 mg 1 DN Cink 7 16 mg 7 DN 7 8 mg 82 DN VikoristannyaZbir kunzhutu Plid kunzhutu z nasinnyam Zernyatka kunzhutu Kozinaki z kunzhutu Kunzhut lyudyam vidomij z davnih daven zavdyaki svoyemu nasinnyu yake roslina nibi sama proponuye perehozhim Nasinnya mistitsya u korobochkah yaki u stiglomu viglyadi rozkrivayutsya yak tilki yih torkayutsya abo zh navit vid rizkogo zvuku napriklad pleskannya doloni Vlasne zavdyaki cij svoyij osoblivosti sezam potrapiv do kazki v deyakih perekladah she j pid arabskim imenem v yakij pechera vidkrivalasya vid odniyeyi zgadki pro jogo zernyatka She odna korisna vlastivist kunzhutu vin roste navit na bidnih gruntah inodi na samij mezhi pusteli tam de inshi kulturni roslini ginut Spochatku kunzhut prosto yili Potim navchilisya viroblyati z nogo boroshno i pekti hlib Vikoristovuvali jogo takozh dlya vigotovlennya napoyiv zokrema j hmilnih na kshtalt piva I zreshtoyu pochali vidobuvati oliyu Spochatku lyudi zbirali zernyatka dikogo kunzhutu vin i zaraz roste v Africi A blizko 3500 roku do nashoyi eri navchilasya j sami viroshuvati jogo dlya svoyih potreb Shvidshe za vse ce stalosya v Indiyi hocha deyaki doslidniki kazhut pro tu zh Afriku chi navpaki Dalekij Shid Prinajmni mi napevno znayemo sho meshkanci najdavnishih mist dolini Indu Harappi i Mohendzho Daro ne lishe sami spozhivali kunzhut a j postachali jogo do Mesopotamiyi Dostemenno ne vidomo yak voni nazivali roslinu Ale vcheni vvazhayut sho mova yakoyu rozmovlyali v dolini Indu bula blizkoyu do ninishnih govirok Pivdennoyi Indiyi A tam kunzhut nazivayut el abo elli Mozhlivo same vid cogo imeni pohodit i shumerska nazva kunzhutovoyi oliyi ilu yaku zgodom zapozichili inshi narodi dlya poznachennya oliyi vzagali Sam kunzhut yakij shvidko navchilisya viroshuvati j v Mesopotamiyi shumeri nazivali po inshomu geshi tobto masna trava A v movi yihnih susidiv akkadciv toj samij visliv zvuchav yak shamashamu os zvidki j vzyavsya toj samij arabskij simsim ta greckij i ukrayinskij sezam Nazva kunzhut ye perskoyu i pohodit vid ishe davnoarijskogo slova kung yakim poznachali nasinnya travi V Kitayi kunzhut otrimav nazvu huma tobto chuzhinski chi navit varvarski konopli Vtim smak kunzhutovoyi oliyi kitajcyam zreshtoyu spodobavsya bilshe anizh konoplyanoyi zaraz yiyi vikoristannya vvazhayut odnim iz stovpiv kitajskoyi kuhni Sogodni nasinnya kunzhutu vikoristovuyetsya yak dlya virobnictva oliyi tak i v boroshnyanih virobah bulochki vipichka Osoblivo intensivnij smak i aromat mayut smazheni zernyatka kunzhutu Yih takozh vikoristovuyut yak pripravu V Kitayi ta na Shodi vvazhayetsya sho zernyatka kunzhutu podovzhuyut zhittya V Ayurvedi kunzhutova oliya vikoristovuyetsya zovnishno pri zahvoryuvannyah shkiri V Ukrayini z kunzhutu roblyat kozinaki Roslina pidhodit dlya viroshuvannya v Ukrayini oskilki yiyi vegetacijnij period skladaye 120 140 dniv Z XVIII storichchya kunzhut namagalisya viroshuvati v Krimu Vtim sprava jshla vazhko dovodilosya navit obicyati osoblivi nagorodi tim hto navazhuvavsya vidvoditi zemli pid cyu kulturu U 1960 ti rr radyanska vlada zaboronila siyati kunzhut v ukrayinskomu Prichornomor yi bo ce nachebto oznaka rozkoshi Zaporizka oblast u 2015 roci planuvala pochati siyati kunzhut dlya stvorennya novih robochih misc ale pidvela pogoda PrimitkiSesamum indicum Slovnik ukrayinskih naukovih i narodnih nazv sudinnih roslin Yu Kobiv Kiyiv Naukova dumka 2004 800 s Slovniki Ukrayini ISBN 966 00 0355 2 Dobrochaeva D N Kotov M I Prokudin Yu N i dr Opredelitel vysshih rastenij Ukrainy K Nauk dumka 1987 Espreso 2019 04 28 Arhiv originalu za 3 travnya 2020 Procitovano 1 travnya 2020 LiteraturaVasilchenko I T Sesamum orientale L Kunzhut vostochnyj Flora SSSR V 30 t Nachato pri rukovodstve i pod glavnoj redakciej akad V L Komarova Red toma B K Shishkin M L Izd vo AN SSSR 1958 T XXIII S 12 13 776 s 2300 ekz PosilannyaKunzhut shidnij Likarski roslini enciklopedichnij dovidnik za red A M Grodzinskogo Kiyiv Vidavnictvo Ukrayinska Enciklopediya im M P Bazhana Ukrayinskij virobnicho komercijnij centr Olimp 1992 S 227 ISBN 5 88500 055 7 Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kunzhut indijskij Kunzhut shidnij Sesamum indicum kunzhut indijskij 24 veresnya 2014 u Wayback Machine OLIYa SEZAMOVA KUNZhUTOVA 8 travnya 2016 u Wayback Machine Farmacevtichna enciklopediya Ce nezavershena stattya pro kvitkovi roslini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi