Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Слуква | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Scolopax rusticola (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||
 Ареал лісової слукви Гніздування Осіле проживання Зимування | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Слу́ква лісова, або вальдшне́п (від нім. Waldschnepfe — «лісовий баранець»), раніше наголошення ва́льдшнеп, ва́люш, ва́люшень (Scolopax rusticola) — птах ряду сивкоподібних, родини баранцевих. Довжина тіла 34 — 38 см, маса 200—460 г. Мисливський птах.
Опис
Птах досить великий, розміром сизого голуба, щільної статури з довгим прямим дзьобом. Довжина тіла 33-38 см, розмах крил 55-65 см, маса 210—460 г. Забарвлення захисне — в цілому іржаво-бурувате, із чорними, сірими або рудими плямами у верхній частині тіла. Низ більш блідий — кремовий або жовтувато-сірий, з чорними поперечними смугами. Таке забарвлення добре камуфлює птицю на тлі торішнього листя. Дзьоб прямий, циліндричної форми, може досягати 7-9 см в довжину. Очі розташовані високо і помітно зрушені назад — так, що круговий огляд збільшується до 360°. Між початком дзьоба і оком є добре помітна темно-коричнева смуга. У верхній частині голови також є одна світла і дві темні поздовжні смуги. Крила широкі і відносно короткі, політ схожий на совиний. Статевий диморфізм не виражений, молоді птахи відрізняються від дорослих лише малопомітною відмінністю в малюнку крила.
Ареал та місця існування
Улюблені місця слукви — вологі хвойні й листяні ліси. В Україні звичайний гніздовий, перелітний птах північної частини Полісся, Карпат і Закарпаття; інколи зустрічається в Лісостепу. У межах природного ареалу інші схожі види не зустрічаються. Найближчий вид (а, можливо, і конспеціфічний йому) — Scolopax mira, що мешкає виключно на двох невеликих островах на півдні Японії. Останній виділяється білим кільцем пір'я навколо очей (у звичайної слукви ділянка голої шкіри), темною смугою на хвості і вужчими крилами.
Розмноження
Навесні, особливо в туманні й дощові вечори, самці виходять на шлюбні польоти. Під час таких спокійних польотів на невеликій висоті над деревами самець слукви через певні інтервали часу кричить «кнортт-кнортт-пісп». Якщо «кнортт» чути здалеку, то високий звук «пісп» лише зблизька. Один самець за вечір робить 2-3 польоти. У квітні польоти закінчуються перед першими жаб'ячими концертами, а в травні перед співами дрімлюги.
Живлення
Слуква живиться дощовими червами, комахами, молюсками тощо.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Вальдшнеп // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
- Вальдшнеп // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Валюш // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
- Валюш // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Валюшень // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : Перун, 2005. — .
- Валюшень // Словник української мови : в 11 т. — Київ : Наукова думка, 1970—1980.
- Killian Mullarney, Lars Svensson, Dan Zetterström, & Peter J. Grant. Птиці Європи = Birds of Europe. — Princeton : Princeton University Press, 2000. — С. 150. — .
- Рябицев В. К. Птицы Урала, Приуралья и Западной Сибири. — Екаретинбург : Издательство Уральского университета, 2001. — . з джерела 10 червня 2015
- Woodcock (англійською) . Енциклопедія Британіка онлайн. Архів оригіналу за 26 лютого 2012. Процитовано 9 вересня 2008.
- (рос.) Карри-Линдал К. Европа. — М.: Прогресс, 1981.
Література
- Фауна України / Кістяківський О. Б. — К. : АН УРСР, 1957. — Т. 4. Птахи: Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини. — 432 с.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- (рос.) Фокин C. Ю., Зверев П. А. Вальдшнеп и охота на него. — М. : Вече, 2003. — 381 с.
Посилання
- Слуква // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1776-1777. — 1000 екз.
- (рос.)
 | Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Slukva Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Sivkopodibni Charadriiformes Rodina Barancevi Scolopacidae Rid Slukva Scolopax Vid Slukva lisova Binomialna nazva Scolopax rusticola Linnaeus 1758 Areal lisovoyi slukvi Gnizduvannya Osile prozhivannya Zimuvannya Posilannya Vikishovishe Category Scolopax rusticola Vikividi Scolopax rusticola EOL 45509170 ITIS 176578 MSOP 22693052 NCBI 100826 Fossilworks 365982 Slu kva lisova abo valdshne p vid nim Waldschnepfe lisovij baranec ranishe nagoloshennya va ldshnep va lyush va lyushen Scolopax rusticola ptah ryadu sivkopodibnih rodini barancevih Dovzhina tila 34 38 sm masa 200 460 g Mislivskij ptah yajce Scolopax rusticola rusticola Tuluzkij muzej Zapit Slukva perenapravlyaye syudi div takozh Slukva rid OpisPtah dosit velikij rozmirom sizogo goluba shilnoyi staturi z dovgim pryamim dzobom Dovzhina tila 33 38 sm rozmah kril 55 65 sm masa 210 460 g Zabarvlennya zahisne v cilomu irzhavo buruvate iz chornimi sirimi abo rudimi plyamami u verhnij chastini tila Niz bilsh blidij kremovij abo zhovtuvato sirij z chornimi poperechnimi smugami Take zabarvlennya dobre kamuflyuye pticyu na tli torishnogo listya Dzob pryamij cilindrichnoyi formi mozhe dosyagati 7 9 sm v dovzhinu Ochi roztashovani visoko i pomitno zrusheni nazad tak sho krugovij oglyad zbilshuyetsya do 360 Mizh pochatkom dzoba i okom ye dobre pomitna temno korichneva smuga U verhnij chastini golovi takozh ye odna svitla i dvi temni pozdovzhni smugi Krila shiroki i vidnosno korotki polit shozhij na sovinij Statevij dimorfizm ne virazhenij molodi ptahi vidriznyayutsya vid doroslih lishe malopomitnoyu vidminnistyu v malyunku krila Areal ta miscya isnuvannyaUlyubleni miscya slukvi vologi hvojni j listyani lisi V Ukrayini zvichajnij gnizdovij perelitnij ptah pivnichnoyi chastini Polissya Karpat i Zakarpattya inkoli zustrichayetsya v Lisostepu U mezhah prirodnogo arealu inshi shozhi vidi ne zustrichayutsya Najblizhchij vid a mozhlivo i konspecifichnij jomu Scolopax mira sho meshkaye viklyuchno na dvoh nevelikih ostrovah na pivdni Yaponiyi Ostannij vidilyayetsya bilim kilcem pir ya navkolo ochej u zvichajnoyi slukvi dilyanka goloyi shkiri temnoyu smugoyu na hvosti i vuzhchimi krilami RozmnozhennyaNavesni osoblivo v tumanni j doshovi vechori samci vihodyat na shlyubni poloti Pid chas takih spokijnih polotiv na nevelikij visoti nad derevami samec slukvi cherez pevni intervali chasu krichit knortt knortt pisp Yaksho knortt chuti zdaleku to visokij zvuk pisp lishe zblizka Odin samec za vechir robit 2 3 poloti U kvitni poloti zakinchuyutsya pered pershimi zhab yachimi koncertami a v travni pered spivami drimlyugi ZhivlennyaSlukva zhivitsya doshovimi chervami komahami molyuskami tosho PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Valdshnep Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Valdshnep Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Valyush Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Valyush Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Valyushen Velikij tlumachnij slovnik suchasnoyi ukrayinskoyi movi z dod i dopov uklad i gol red V T Busel 5 te vid K Irpin Perun 2005 ISBN 966 569 013 2 Valyushen Slovnik ukrayinskoyi movi v 11 t Kiyiv Naukova dumka 1970 1980 Killian Mullarney Lars Svensson Dan Zetterstrom amp Peter J Grant Ptici Yevropi Birds of Europe Princeton Princeton University Press 2000 S 150 ISBN 978 0 691 05054 6 Ryabicev V K Pticy Urala Priuralya i Zapadnoj Sibiri Ekaretinburg Izdatelstvo Uralskogo universiteta 2001 ISBN 5 7525 0825 8 z dzherela 10 chervnya 2015 Woodcock anglijskoyu Enciklopediya Britanika onlajn Arhiv originalu za 26 lyutogo 2012 Procitovano 9 veresnya 2008 ros Karri Lindal K Evropa M Progress 1981 LiteraturaFauna Ukrayini Kistyakivskij O B K AN URSR 1957 T 4 Ptahi Zagalna harakteristika ptahiv Kurini Golubi Ryabki Pastushki Zhuravli Drofi Kuliki Martini 432 s Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 ros Fokin C Yu Zverev P A Valdshnep i ohota na nego M Veche 2003 381 s PosilannyaSlukva Ukrayinska mala enciklopediya 16 kn u 8 t prof Ye Onackij Nakladom Administraturi UAPC v Argentini Buenos Ajres 1965 T 7 kn XIV Literi Sen Sti S 1776 1777 1000 ekz ros Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi