Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Золотомушка червоночуба | ||||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Дорослий самець номінативного підвиду, Англія | ||||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||
| Regulus ignicapilla (Temminck, 1820) | ||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||
|
Золотому́шка червоночу́ба (Regulus ignicapillus) — дрібний птах родини золотомушкових (Regulidae). Один з 5-ти видів роду. Найменший (поряд з золотомушкою жовточубою) птах фауни України. В Україні осілий, кочовий, перелітний вид. Гніздиться номінативний підвид. Для Гірського Криму описаний ендемічний підвид — R. i. tauricus.
Опис
Морфологічні ознаки
Дуже дрібний птах: довжина тіла — 9 см, маса — 4–6,5 г. Дорослий самець зверху оливково-зелений; на тім'ї жовтогарячо-червона пляма, яка окреслена спереду і з боків чорним; над оком біла «брова»; через очі проходять чорні смужки; горло білувате, з вохристим відтінком, який є на боках шиї; решта низу білувата, з легким бурим відтінком; на покривних перах крила дві вузькі жовтуваті смужки; махові і стернові пера бурі; дзьоб чорно-бурий; ноги бурі. У дорослої самки яка схожа на дорослого самця, пляма на голові жовта; вохристий відтінок лише по боках шиї. У молодого птаха голова оливково-зелена, крім чорнуватої вуздечки і білуватих «брів». Від жовточубої золотомушки відрізняється білими «бровами» і чорними смужками, які проходять через очі, а дорослий птах — також поперечною чорною смужкою на лобі, дорослий самець — крім того, яскравою жовтогарчо-червоною плямою на тім'ї.
Голос
Пісня — дзвінка трель «сі-сі-сісі-сіт», з посиленням на кінці; поклик — неголосне «сіі-сі-сі».
Ареал виду та поширення в Україні
Гніздовий ареал охоплює Північну Африку, більшість території Європи, Малу Азію. В Україні гніздиться в гірських місцевостях Карпат та Криму, локально трапляється на Західному Поліссі. Відомі зальоти в різні райони України (Одеська, Херсонська, Чернівецька, Львівська, Київська області).
Чисельність і причини її зміни
В Європі гніздиться 3,3–6,7 млн пар, що становить 75–94% світової популяції; статус виду — сприятливий, стан більшості європейських популяцій стабільний. В Україні поширений локально. Загальна чисельність оцінюється в 400 пар, у Карпатах не відома, в Криму низька (150–200 пар). У Криму навесні самці, що співають, трапляються через 150–200 м один від одного (в лісах), у парках м. Ялта — 5–6 на 20 га, у Карпатах — до 2–3 на 100–1000 га гніздопридатних біотопів. Негативні чинники: зростання об'ємів лісогосподарських робіт у гніздовий період, зменшення площі старих лісів, порушення ярусності, зростання площ монокультур, яких вид уникає.
Особливості біології
В різних частинах ареалу осілий або перелітний птах. В Україні гніздовий перелітний на заході країни, у Криму трапляється і взимку. У Криму обирає гірські хвойні ліси, а також лісопарки і парки, у Карпатах — мішані ялицево-букові та смереково-букові ліси, на Західному Поліссі — старі сосняки. У періоди міграцій трапляється у степовій та лісостеповій зонах. Моногам. Гніздовий період у Криму починається з кінця лютого, у Карпатах — з кінця квітня. Протягом року має два виводки (1-й — у травні–червні, 2-й — червні–серпні). Гнізда глибокі, вистелені товстим шаром моху. Вони зазвичай висячі, кріпляться на нижньому боці гілки. У кладці 7–11 яєць. Будує гніздо та насиджує кладку (14–16 днів) самка. Пташенята вилітають через 15–16 днів після вилуплення. Живиться переважно комахами та їх личинками, а також павуками.
Охорона
Знаходиться під охороною Бернської конвенції (Додаток ІІ). Включено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус — неоцінений). Охороняється у Карпатському біосферному заповіднику, Кримському природному заповіднику, Ялтинському гірсько-лісовому природному заповіднику, природних заповідниках «Мис Мартьян», «Ґорґани».
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. − Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. − 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
Посилання
- Костін С. Ю., Горбань І. М. Золотомушка червоночуба // Червона книга України. Тваринний світ / під ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 481.
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
- Золотомушка червоночуба в Червоній книзі України [ 3 вересня 2014 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Zolotomushka chervonochuba Doroslij samec nominativnogo pidvidu Angliya Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Zolotomushkovi Regulidae Rid Zolotomushka Regulus Vid Zolotomushka chervonochuba Binomialna nazva Regulus ignicapilla Temminck 1820 Posilannya Vikishovishe Category Regulus ignicapilla Vikividi Regulus ignicapillus ITIS 562697 MSOP 22735002 NCBI 73322 Zolotomu shka chervonochu ba Regulus ignicapillus dribnij ptah rodini zolotomushkovih Regulidae Odin z 5 ti vidiv rodu Najmenshij poryad z zolotomushkoyu zhovtochuboyu ptah fauni Ukrayini V Ukrayini osilij kochovij perelitnij vid Gnizditsya nominativnij pidvid Dlya Girskogo Krimu opisanij endemichnij pidvid R i tauricus OpisMorfologichni oznaki Doroslij samec Duzhe dribnij ptah dovzhina tila 9 sm masa 4 6 5 g Doroslij samec zverhu olivkovo zelenij na tim yi zhovtogaryacho chervona plyama yaka okreslena speredu i z bokiv chornim nad okom bila brova cherez ochi prohodyat chorni smuzhki gorlo biluvate z vohristim vidtinkom yakij ye na bokah shiyi reshta nizu biluvata z legkim burim vidtinkom na pokrivnih perah krila dvi vuzki zhovtuvati smuzhki mahovi i sternovi pera buri dzob chorno burij nogi buri U dorosloyi samki yaka shozha na doroslogo samcya plyama na golovi zhovta vohristij vidtinok lishe po bokah shiyi U molodogo ptaha golova olivkovo zelena krim chornuvatoyi vuzdechki i biluvatih briv Vid zhovtochuboyi zolotomushki vidriznyayetsya bilimi brovami i chornimi smuzhkami yaki prohodyat cherez ochi a doroslij ptah takozh poperechnoyu chornoyu smuzhkoyu na lobi doroslij samec krim togo yaskravoyu zhovtogarcho chervonoyu plyamoyu na tim yi Golos Pisnya dzvinka trel si si sisi sit z posilennyam na kinci poklik negolosne sii si si Areal vidu ta poshirennya v UkrayiniGnizdovij areal ohoplyuye Pivnichnu Afriku bilshist teritoriyi Yevropi Malu Aziyu V Ukrayini gnizditsya v girskih miscevostyah Karpat ta Krimu lokalno traplyayetsya na Zahidnomu Polissi Vidomi zaloti v rizni rajoni Ukrayini Odeska Hersonska Chernivecka Lvivska Kiyivska oblasti Chiselnist i prichini yiyi zminiV Yevropi gnizditsya 3 3 6 7 mln par sho stanovit 75 94 svitovoyi populyaciyi status vidu spriyatlivij stan bilshosti yevropejskih populyacij stabilnij V Ukrayini poshirenij lokalno Zagalna chiselnist ocinyuyetsya v 400 par u Karpatah ne vidoma v Krimu nizka 150 200 par U Krimu navesni samci sho spivayut traplyayutsya cherez 150 200 m odin vid odnogo v lisah u parkah m Yalta 5 6 na 20 ga u Karpatah do 2 3 na 100 1000 ga gnizdopridatnih biotopiv Negativni chinniki zrostannya ob yemiv lisogospodarskih robit u gnizdovij period zmenshennya ploshi starih lisiv porushennya yarusnosti zrostannya plosh monokultur yakih vid unikaye Osoblivosti biologiyiGnizdo Regulus ignicapilla V riznih chastinah arealu osilij abo perelitnij ptah V Ukrayini gnizdovij perelitnij na zahodi krayini u Krimu traplyayetsya i vzimku U Krimu obiraye girski hvojni lisi a takozh lisoparki i parki u Karpatah mishani yalicevo bukovi ta smerekovo bukovi lisi na Zahidnomu Polissi stari sosnyaki U periodi migracij traplyayetsya u stepovij ta lisostepovij zonah Monogam Gnizdovij period u Krimu pochinayetsya z kincya lyutogo u Karpatah z kincya kvitnya Protyagom roku maye dva vivodki 1 j u travni chervni 2 j chervni serpni Gnizda gliboki visteleni tovstim sharom mohu Voni zazvichaj visyachi kriplyatsya na nizhnomu boci gilki U kladci 7 11 yayec Buduye gnizdo ta nasidzhuye kladku 14 16 dniv samka Ptashenyata vilitayut cherez 15 16 dniv pislya viluplennya Zhivitsya perevazhno komahami ta yih lichinkami a takozh pavukami OhoronaZnahoditsya pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi Dodatok II Vklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 status neocinenij Ohoronyayetsya u Karpatskomu biosfernomu zapovidniku Krimskomu prirodnomu zapovidniku Yaltinskomu girsko lisovomu prirodnomu zapovidniku prirodnih zapovidnikah Mis Martyan Gorgani PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 PosilannyaKostin S Yu Gorban I M Zolotomushka chervonochuba Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit pid red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 481 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 H Zolotomushka chervonochuba v Chervonij knizi Ukrayini 3 veresnya 2014 u Wayback Machine