Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Погонич-крихітка | ||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
| Porzana pusilla (Pallas, 1776) | ||||||||||||||
 Араел поширення погонича-крихітки гніздування осіле проживання зимування | ||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||
| Zapornia pusilla | ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Погонич-крихітка (Porzana pusilla) — вид птахів з роду Погонич (Porzana) родини Пастушкові. Один з 6-ти видів роду. В Україні залітний птах, можливе гніздування. Населяє водно-болотні угіддя, веде прихований спосіб життя, тому на очі трапляється рідко.
Опис
Морфологічні ознаки
Маса тіла близько 40 г, довжина тіла 17-19 см, розмах крил 33-37 см. Дорослий самець зверху рудувато-бурий, із чорними плямами і білими рисками; смуги над очима, горло, шия з боків і спереду, воло і груди синювато-сірі; на череві, підхвісті і боках тулуба темно-сірі та білі смуги; махові пера бурі; хвіст рудувато-бурий; дзьоб зеленкуватий; ноги бурі; райдужна оболонка ока червонувата. У дорослої самки горло білувате; за очима буруваті плями. У молодого птаха голова, шия і низ бурі; на грудях, боках тулуба, череві і підхвісті білі смуги; райдужна оболонка ока зеленкувата.
Від малого погонича відрізняється цілком зеленкуватим дзьобом і коротшою частиною першорядних махових пер, яку видно з — під третьорядних, а також білими смугами на боках тулуба.
Звуки
Видає характерне «тррр», з якого складається короткий шлюбний крик; крик тривоги — тихе «тьюік» і голосне «крррік».
Поширення
Ареал погонича-крихітки великий, охоплює Європу, південну Азію, Африку, Японію, Мадагаскар, Австралію і Нову Зеландію.
В Африці населяє північні області Марокко, північні області Алжиру, пониззя Нілу. Південна Африка на північ до Анголи й Абіссінського нагір'я. Євразія від атлантичного на заході до тихоокеанського узбережжя на сході. На північ до Нідерландів, Австрії, Чехії і Словаччини, в європейській Росії приблизно до 58-ї паралелі (центральна частина Кіровської області), в Західному Сибіру приблизно до 57-ї паралелі, до Красноярська, в області Байкалу приблизно по 54-ї паралелі, в області Вітімського плоскогір'я приблизно до 55-ї паралелі, далі на схід північна межа ареалу, ймовірно, розміщується південніше до гирла Уссурі. На південь до узбережжя Середземного моря, південно-західного і середнього Ірану, Афганістану, Кашміру, Синьцзяну, Монголії, провінції Хубей, північної частини Корейського півострова. Острови: Хоккайдо, Хонсю, ймовірно — південний Сахалін. Австралія, острови: Мадагаскар, Тасманія, Нова Зеландія, Нова Гвінея, Чатем.
Зимує по всій Індії, в Пакистані, Бірмі, Південно-Східній Азії, Південно-Східному Китаї, в Месопотамії, в дельті Ніла.
На території України трапляється переважно в межах Закарпатської рівнини.
Чисельність
Чисельність в Європі невисока — оцінена в 760—3200 пар.
Місця існування
Гніздяться на зарослих мілководних озерах, прісних і солонуватих, різної площі та типу. Тяжіють до відкритих плес серед заростей очерету та рогозу, чаполочі та осоки, заселяє внутрішньоозерні і прибережні сплавини, низинні болота, дельти річок, затоплені луки, очеретяно-чаполочеві займища, невеликі ставки, зарості вздовж каналів і канав. Оптимальні для гніздування ландшафти — рівнинні, сильно заболочені степові і лісостепові ділянки з великою кількістю озер, річок і боліт, дельти великих південних річок; на прольоті і зимівлях — великі озера і річки з великими заростями надводної рослинності, морські затоки та лимани.
Розмноження
Погонич-крихітка — моногамний птах, проте пари утворюються лише на період розмноження. Утворення пар відбувається на місцях гніздування, самці прилітають дещо раніше самок і займають ділянки в заростях. Облаштовують гнізда в заломах надводної рослинності, на осокових купині серед води, на плаваючих наносах. Зазвичай гніздо торкається основою води, рідше знаходиться на висоті 10-20 см над водою. Гнізда розташовані приховано, вони добре вкриті з боків і зверху природним дахом зі стебел і листя; на осокових купинах птахи заплітають зверху зелене листя і стебла, споруджуючи подобу даху. Найчастіше погоничі-крихітки облаштовують гнізда поблизу чистої води або на купині, з усіх боків оточеній водою; до гнізда птахи підходять вплав або по плаваючих стеблах рослин. Гніздо будують обидва члени пари за 10-12 днів. Воно виглядає як чашоподібна споруда, сплетена з сухих дрібних стебел і листя очерету, рогозу, осоки або чаполочі. Відкладання яєць починається в кінці травня — на початку червня. Як правило — одна кладка за сезон. Але повсюдно терміни гніздування дуже розтягнуті, з середини травня по липень. Повна кладка складається з 6-10, зазвичай з 8 яєць. Насиджування починається з передостаннього або останнього яйця. Насиджують обидва члени пари, але самка проводить на гнізді значно більше часу, ніж самець. При наближенні небезпеки птах, що насиджує, завчасно покидає гніздо і перебуває поряд за 0.5-2 м, видаючи свою присутність неголосним криком. Тривалість інкубації кладки 17-20 днів. Обсохнувши, пташенята залишають гніздо з одним із батьків, зазвичай самцем, у той час як самка продовжує насиджувати інші яйця. З вилупленням всіх пташенят виводок водять обоє батьків у межах гніздової ділянки в густих заростях. На ночівлю виводок повертається на гніздо або ж на спеціально зроблене гніздо-платформу. Батьки годують пташенят перші 4 дні, періодично обігріваючи їх. Пізніше пташенята починають скльовувати їжу самостійно, але продовжують випрошувати її у батьків, приймаючи своєрідну позу — «випрошування», властиву всім пастушковим. Підрослі пташенята ведуть відносно самостійний спосіб життя в межах заростей сімейної ділянки, можуть переміщуватися там і без батьків, але на ніч продовжують збиратися разом. Повністю самостійними пташенята стають у віці 35-40 днів, коли вони набувають здатності літати, але аж до відльоту трапляються виводки з льотними молодими птахами. На крило пташенята піднімаються в середині липня-серпня. За небезпеки пухові пташенята й поршки рятуються вплав, пірнають рідко, зазвичай майстерно ховаючись між стебел.
Живлення
Це всеїдні птахи, але основу живлення складає тваринна їжа: дрібні комахи і їх личинки, дрібні молюски, рідше поїдаються насіння водних рослин. Їжу погонич-крихітка здобуває з поверхні землі і води, зкльовуючи її зі стебел і листя рослин, зазвичай в заростях або вздовж межі заростей, рідше на відкритих мулистих мілинах і мілководдях. Під час полювання робить короткі пробіжки, завмирає і оглядається, рідше повільно ходить або плаває, оглядаючи листя. Зазвичай у шлунках міститься незначна кількість гастролітів у вигляді дрібного піску.
Загрози та охорона
Погоничу-крихітці загрожує ряд чинників, таких як знищення водно-болотних угідь в результаті меліорації, знищення заплав та вологих луків, осінні пали очеретів, раптовий спуск води з водосховищ, відстріл птахів мисливцями.
Для збереження виду необхідне раціональне ведення сільського господарства та вологих луках, збереження та відновлення водно-болотних угідь (боліт, малих річок, тощо), заборона полювання та контроль за спалюванням очерету.
Вид охороняється Бонською та Бернською конвенціями, а також Угодою про збереження афро-євразійських мігруючих водно-болотних птахів.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — ISBN 966-7710-22-Х.
- Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
Література
- Фауна Украины. Т. 4. Птахи. Загальна характеристика птахів. Курині. Голуби. Рябки. Пастушки. Журавлі. Дрофи. Кулики. Мартини / О. Б. Кістяківський. — К : Вид-во АН УРСР, 1957. — 432 с.
Джерела
- BirdLife International 2012. Zapornia pusilla. The IUCN Red List of Threatened Species. Version 2015.2. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 13 August 2015.(англ.)
- Погонич-крихітка на сайті AviBase(англ.)
- Фото, відео та голос на сайті Internet Bird Collection
- Голос на сайті Xeno-canto
- Baillon's crake species text in The Atlas of Southern African Birds
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pogonich krihitka source source Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Zhuravlepodibni Gruiformes Rodina Pastushkovi Rallidae Rid Pogonich Porzana Vid Pogonich krihitka Binomialna nazva Porzana pusilla Pallas 1776 Arael poshirennya pogonicha krihitki gnizduvannya osile prozhivannya zimuvannya Sinonimi Zapornia pusilla Posilannya Vikishovishe Porzana pusilla Vikividi Porzana pusilla EOL 915410 ITIS 176251 NCBI 54492 Pogonich krihitka Porzana pusilla vid ptahiv z rodu Pogonich Porzana rodini Pastushkovi Odin z 6 ti vidiv rodu V Ukrayini zalitnij ptah mozhlive gnizduvannya Naselyaye vodno bolotni ugiddya vede prihovanij sposib zhittya tomu na ochi traplyayetsya ridko OpisMorfologichni oznaki source source source source source source Porzana pusilla Masa tila blizko 40 g dovzhina tila 17 19 sm rozmah kril 33 37 sm Doroslij samec zverhu ruduvato burij iz chornimi plyamami i bilimi riskami smugi nad ochima gorlo shiya z bokiv i speredu volo i grudi sinyuvato siri na cherevi pidhvisti i bokah tuluba temno siri ta bili smugi mahovi pera buri hvist ruduvato burij dzob zelenkuvatij nogi buri rajduzhna obolonka oka chervonuvata U dorosloyi samki gorlo biluvate za ochima buruvati plyami U molodogo ptaha golova shiya i niz buri na grudyah bokah tuluba cherevi i pidhvisti bili smugi rajduzhna obolonka oka zelenkuvata Vid malogo pogonicha vidriznyayetsya cilkom zelenkuvatim dzobom i korotshoyu chastinoyu pershoryadnih mahovih per yaku vidno z pid tretoryadnih a takozh bilimi smugami na bokah tuluba Zvuki Vidaye harakterne trrr z yakogo skladayetsya korotkij shlyubnij krik krik trivogi tihe tyuik i golosne krrrik PoshirennyaAreal pogonicha krihitki velikij ohoplyuye Yevropu pivdennu Aziyu Afriku Yaponiyu Madagaskar Avstraliyu i Novu Zelandiyu V Africi naselyaye pivnichni oblasti Marokko pivnichni oblasti Alzhiru ponizzya Nilu Pivdenna Afrika na pivnich do Angoli j Abissinskogo nagir ya Yevraziya vid atlantichnogo na zahodi do tihookeanskogo uzberezhzhya na shodi Na pivnich do Niderlandiv Avstriyi Chehiyi i Slovachchini v yevropejskij Rosiyi priblizno do 58 yi paraleli centralna chastina Kirovskoyi oblasti v Zahidnomu Sibiru priblizno do 57 yi paraleli do Krasnoyarska v oblasti Bajkalu priblizno po 54 yi paraleli v oblasti Vitimskogo ploskogir ya priblizno do 55 yi paraleli dali na shid pivnichna mezha arealu jmovirno rozmishuyetsya pivdennishe do girla Ussuri Na pivden do uzberezhzhya Seredzemnogo morya pivdenno zahidnogo i serednogo Iranu Afganistanu Kashmiru Sinczyanu Mongoliyi provinciyi Hubej pivnichnoyi chastini Korejskogo pivostrova Ostrovi Hokkajdo Honsyu jmovirno pivdennij Sahalin Avstraliya ostrovi Madagaskar Tasmaniya Nova Zelandiya Nova Gvineya Chatem Zimuye po vsij Indiyi v Pakistani Birmi Pivdenno Shidnij Aziyi Pivdenno Shidnomu Kitayi v Mesopotamiyi v delti Nila Na teritoriyi Ukrayini traplyayetsya perevazhno v mezhah Zakarpatskoyi rivnini ChiselnistChiselnist v Yevropi nevisoka ocinena v 760 3200 par Miscya isnuvannyaGnizdyatsya na zaroslih milkovodnih ozerah prisnih i solonuvatih riznoyi ploshi ta tipu Tyazhiyut do vidkritih ples sered zarostej ocheretu ta rogozu chapolochi ta osoki zaselyaye vnutrishnoozerni i priberezhni splavini nizinni bolota delti richok zatopleni luki ocheretyano chapolochevi zajmisha neveliki stavki zarosti vzdovzh kanaliv i kanav Optimalni dlya gnizduvannya landshafti rivninni silno zabolocheni stepovi i lisostepovi dilyanki z velikoyu kilkistyu ozer richok i bolit delti velikih pivdennih richok na proloti i zimivlyah veliki ozera i richki z velikimi zarostyami nadvodnoyi roslinnosti morski zatoki ta limani RozmnozhennyaYajce v oologichnij kolekciyi Pogonich krihitka monogamnij ptah prote pari utvoryuyutsya lishe na period rozmnozhennya Utvorennya par vidbuvayetsya na miscyah gnizduvannya samci prilitayut desho ranishe samok i zajmayut dilyanki v zarostyah Oblashtovuyut gnizda v zalomah nadvodnoyi roslinnosti na osokovih kupini sered vodi na plavayuchih nanosah Zazvichaj gnizdo torkayetsya osnovoyu vodi ridshe znahoditsya na visoti 10 20 sm nad vodoyu Gnizda roztashovani prihovano voni dobre vkriti z bokiv i zverhu prirodnim dahom zi stebel i listya na osokovih kupinah ptahi zaplitayut zverhu zelene listya i stebla sporudzhuyuchi podobu dahu Najchastishe pogonichi krihitki oblashtovuyut gnizda poblizu chistoyi vodi abo na kupini z usih bokiv otochenij vodoyu do gnizda ptahi pidhodyat vplav abo po plavayuchih steblah roslin Gnizdo buduyut obidva chleni pari za 10 12 dniv Vono viglyadaye yak chashopodibna sporuda spletena z suhih dribnih stebel i listya ocheretu rogozu osoki abo chapolochi Vidkladannya yayec pochinayetsya v kinci travnya na pochatku chervnya Yak pravilo odna kladka za sezon Ale povsyudno termini gnizduvannya duzhe roztyagnuti z seredini travnya po lipen Povna kladka skladayetsya z 6 10 zazvichaj z 8 yayec Nasidzhuvannya pochinayetsya z peredostannogo abo ostannogo yajcya Nasidzhuyut obidva chleni pari ale samka provodit na gnizdi znachno bilshe chasu nizh samec Pri nablizhenni nebezpeki ptah sho nasidzhuye zavchasno pokidaye gnizdo i perebuvaye poryad za 0 5 2 m vidayuchi svoyu prisutnist negolosnim krikom Trivalist inkubaciyi kladki 17 20 dniv Obsohnuvshi ptashenyata zalishayut gnizdo z odnim iz batkiv zazvichaj samcem u toj chas yak samka prodovzhuye nasidzhuvati inshi yajcya Z viluplennyam vsih ptashenyat vivodok vodyat oboye batkiv u mezhah gnizdovoyi dilyanki v gustih zarostyah Na nochivlyu vivodok povertayetsya na gnizdo abo zh na specialno zroblene gnizdo platformu Batki goduyut ptashenyat pershi 4 dni periodichno obigrivayuchi yih Piznishe ptashenyata pochinayut sklovuvati yizhu samostijno ale prodovzhuyut viproshuvati yiyi u batkiv prijmayuchi svoyeridnu pozu viproshuvannya vlastivu vsim pastushkovim Pidrosli ptashenyata vedut vidnosno samostijnij sposib zhittya v mezhah zarostej simejnoyi dilyanki mozhut peremishuvatisya tam i bez batkiv ale na nich prodovzhuyut zbiratisya razom Povnistyu samostijnimi ptashenyata stayut u vici 35 40 dniv koli voni nabuvayut zdatnosti litati ale azh do vidlotu traplyayutsya vivodki z lotnimi molodimi ptahami Na krilo ptashenyata pidnimayutsya v seredini lipnya serpnya Za nebezpeki puhovi ptashenyata j porshki ryatuyutsya vplav pirnayut ridko zazvichaj majsterno hovayuchis mizh stebel ZhivlennyaCe vseyidni ptahi ale osnovu zhivlennya skladaye tvarinna yizha dribni komahi i yih lichinki dribni molyuski ridshe poyidayutsya nasinnya vodnih roslin Yizhu pogonich krihitka zdobuvaye z poverhni zemli i vodi zklovuyuchi yiyi zi stebel i listya roslin zazvichaj v zarostyah abo vzdovzh mezhi zarostej ridshe na vidkritih mulistih milinah i milkovoddyah Pid chas polyuvannya robit korotki probizhki zavmiraye i oglyadayetsya ridshe povilno hodit abo plavaye oglyadayuchi listya Zazvichaj u shlunkah mistitsya neznachna kilkist gastrolitiv u viglyadi dribnogo pisku Zagrozi ta ohoronaPogonichu krihitci zagrozhuye ryad chinnikiv takih yak znishennya vodno bolotnih ugid v rezultati melioraciyi znishennya zaplav ta vologih lukiv osinni pali ocheretiv raptovij spusk vodi z vodoshovish vidstril ptahiv mislivcyami Dlya zberezhennya vidu neobhidne racionalne vedennya silskogo gospodarstva ta vologih lukah zberezhennya ta vidnovlennya vodno bolotnih ugid bolit malih richok tosho zaborona polyuvannya ta kontrol za spalyuvannyam ocheretu Vid ohoronyayetsya Bonskoyu ta Bernskoyu konvenciyami a takozh Ugodoyu pro zberezhennya afro yevrazijskih migruyuchih vodno bolotnih ptahiv PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 H Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 LiteraturaFauna Ukrainy T 4 Ptahi Zagalna harakteristika ptahiv Kurini Golubi Ryabki Pastushki Zhuravli Drofi Kuliki Martini O B Kistyakivskij K Vid vo AN URSR 1957 432 s DzherelaBirdLife International 2012 Zapornia pusilla The IUCN Red List of Threatened Species Version 2015 2 lt www iucnredlist org gt Downloaded on 13 August 2015 angl Pogonich krihitka na sajti AviBase angl Foto video ta golos na sajti Internet Bird Collection Golos na sajti Xeno canto Baillon s crake species text in The Atlas of Southern African Birds