«Понселе» (Q141) (фр. Poncelet (Q141) — військовий корабель, великий океанський підводний човен типу «Редутабль» військово-морських сил Франції часів Другої світової війни.
«Понселе» (Q141) | ||
---|---|---|
Poncelet (Q141) | ||
Схема підводного човна типу «Редутабль» | ||
Верф | Arsenal de Lorient, Лор'ян | |
Під прапором | Франція | |
Належність | Військово-морські сили Франції | |
Порт приписки | Брест, Касабланка, Дакар | |
На честь | Жана-Віктора Понселе — видатного французького математика та інженера, члена Французької академії наук | |
Закладений | 3 березня 1927 | |
Спуск на воду | 10 квітня 1929 | |
Введений до складу флоту | 1 вересня 1932 | |
На службі | 1932—1940 | |
Загибель | 7 листопада 1940 року серйозно пошкоджений у районі Порт-Жантіля, Габон, глибинними бомбами британського шлюпу та затоплений екіпажем | |
Сучасний статус | затоплений | |
Бойовий досвід | Друга світова війна Битва за Атлантику * Габонська операція | |
Проєкт | ||
Тип ПЧ | великий патрульний дизель-електричний підводний човен 1-го класу | |
Основні характеристики | ||
Швидкість (надводна) | 17,5 вузлів (32,4 км/год) | |
Швидкість (підводна) | 10 вузлів (18,6 км/год) | |
Гранична глибина занурення | 80 м | |
Дальність плавання | 14 000 миль (26 000 км) на швидкості 7 вузлів (надводна) 10 000 миль (18 600 км) на швидкості 10 вузлів (надводна) 4 000 миль (7 000 км) на швидкості 17 вузлів (надводна) 90 миль (170 км) на швидкості 7 вузлів (підводна) | |
Екіпаж | 64 офіцери та матроси | |
Розміри | ||
Довжина найбільша (по КВЛ) | 92,30 м | |
Ширина корпусу найб. | 8,1 м | |
Середня осадка (по КВЛ) | 4,40 м | |
Водотоннажність надводна | 1572 тонни | |
Силова установка | ||
Дизель-електрична: 2 × дизельних двигуни Sulzer 2 × електродвигуни | ||
Гвинти | 2 | |
Потужність | 1200 к.с. (дизель) 1000 к. с. (електродвигун) | |
Озброєння | ||
Артилерія | 1 × 100-мм гармата | |
Торпедно- мінне озброєння | 9 × 550-мм торпедних апаратів 2 × 400-мм торпедних апарати 13 торпед | |
ППО | 1 × 13,2-мм великокаліберний кулемет M1929 |
Підводний човен «Понселе» був закладений 3 березня 1927 року на верфі компанії Arsenal de Lorient у Лор'яні. 10 квітня 1929 року він був спущений на воду, а 1 вересня 1932 року увійшов до складу ВМС Франції.
Історія служби
Підводний човен проходив службу в лавах французького флоту.
18 червня 1940 року внаслідок наближення військ вермахту до порту Брест «Понселе» евакуювали до Касабланки (разом з підводними човнами «Касаб'янка», «Сфакс», «Сірсе», «Персе», «Аякс», «Каліпсо», «Тетіс», «Медузе», «Сібил», «Амазон», «Антіоп», «Орфей» і «Амфітріт»).
Після поразки Франції у Західній кампанії літом 1940 року корабель продовжив службу у складі військово-морських сил уряду Віші. Після того, як 3 липня 1940 року Британський королівський флот атакував ескадру ВМС Франції в Мерс-ель-Кебір, у Французькому Марокко, «Понселе» було разом з «Касаб'янкою» та «Сфаксом» перевели в зону патрулювання біля Французького Марокко. Ці три підводні човни разом забезпечували безперервну присутність у морі з 6 до 18 липня 1940 року, доки підводні човни «Амфітріт», «Каліпсо» та «Медузе» не замінили їх.
8 серпня 1940 року Військово-морські сили Франції провели реорганізацію, згідно з якою «Понселе» та «Персе» перевели до 6-ї дивізії підводних човнів і перевели їх до Дакара в Сенегалі. 2 вересня 1940 року «Понселе» вирушив із Дакару разом з авізо та транспортному судні-перевізнику бананів «Кап-де-Пальм», який був завантажений військами та припасами. «Понселе» супроводжував «Кап де Пальм», коли воно наблизилося до на узбережжі Габону — тоді території Французької Екваторіальної Африки — щоб висадити війська, але висадку було скасовано, коли французи виявили британські сили в Маюмбі. Потім «Понселе» перевели до Порт-Жантіля в Габоні. Станом на 26 жовтня 1940 року він базувався в Порт-Жантілі.
7 листопада 1940 року війська Вільної Франції розпочали десантну операцію, намагаючись захопити Габон у вішістського уряду, що призвело до битви за Габон. У той час «Понселе», який знаходився в Порт-Жантілі, і , який знаходився в Лібревілі, були єдиними кораблями Віші, доступними для захисту Габону. Британські війська забезпечили прикриття для висадки, і о 06:30 7 листопада важкий крейсер Королівського флоту «Девоншир» — флагман командувача британської оперативної групи адмірала Джона Каннінгема — запустив летючий човен-біплан «Валрус» для пошуку «Понселе». Коли льотчик повернувся, він доповів, що «Понселе» стоїть на якорі біля Порт-Жантіля, на відстані 8 морських миль (15 км) від мису Лопес.
«Понселе» відправила приблизно чверть або третину (за різними джерелами) свого екіпажу на берег, щоб підсилити французький гарнізон Віші в Порт-Жантілі, однак командир раптом отримав наказ атакувати транспорти, що перевозили французькі війська вторгнення. З екіпажем, який залишався на борту, французький підводний човен вирушив до бухти Балейньє, де побачив щогли бойового шлюпа Королівського флоту , який здійснював протичовнове патрулювання на північ і північний схід від мису Лопес. О 16:15 «Мілфорд» повідомив, що «Понселе» рухався зиґзаґом на поверхні з курсом 60 градусів, а сам «Мілфорд» розвивав швидкість 16 вузлів.
О 16:50 летючий човен виявив «Понселе» і атакував його двома 100-фунтовими (45 кг) глибинними бомбами, пошкодивши та змусивши зануритися під воду. О 17:20 в бій з човном вступив «Мілфорд». «Понселе» випустив торпеду по «Мілфорду», яка пройшла під «Мілфордом», не вибухнувши. Французький човен спробував випустити другу торпеду, але вона застрягла в трубі, випустила токсичний дим всередину підводного човна та створила витік. «Мілфорд» уразив човен глибинною бомбою, пошкодивши ворожий корабель та примусивши піднятися на поверхню, а потім відкрив по «Понселе» стрільбу з гармат. Човен знову занурився, але був вже надто сильно пошкоджений, щоб витримати занурення, а екіпаж зіткнувся з небезпекою асфіксії через дим, що утворився через несправну торпеду. Оцінивши ситуацію, командир «Понселе», Бертран де Сосін дю Пон де Голт (фр. Pierre Henri Bertrand de Saussine du Pont de Gault) наказав підводному човну спливти, а екіпажу покинути корабель.
Переконавшись, що його екіпаж у безпеці, де Сосін повернувся на борт «Понселе» і відкрив крани, затопивши свій човен. Французький офіцер вирішив залишитися на борту, коли підводний човен тонув, і затонув разом зі своїм кораблем, єдиний член екіпажу «Понселе», який загинув під час його затоплення.
«Мілфорд» підняв на борт усіх 54 вцілілих — трьох офіцерів і 51 матроса.
Див. також
Примітки
- Виноски
- Джерела
Посилання
- FR Poncelet. на uboat.net. (англ.)
- SUBMARINES REDOUTABLE 1st class submarines (1931—1939)(англ.)
Література
- Jean L'Herminier, Casabianca, Éditions France-Empire, first year edition 1953, year 1992, (фр.)
- François-Emmanuel Brézet, Histoire de la marine allemande: 1939—1945, Paris, Perrin, 1999, 398 p.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ponsele Q141 fr Poncelet Q141 vijskovij korabel velikij okeanskij pidvodnij choven tipu Redutabl vijskovo morskih sil Franciyi chasiv Drugoyi svitovoyi vijni Ponsele Q141 Poncelet Q141 Shema pidvodnogo chovna tipu Redutabl Verf Arsenal de Lorient Lor yan Pid praporom Franciya Nalezhnist Vijskovo morski sili Franciyi Port pripiski Brest Kasablanka Dakar Na chest Zhana Viktora Ponsele vidatnogo francuzkogo matematika ta inzhenera chlena Francuzkoyi akademiyi nauk Zakladenij 3 bereznya 1927 Spusk na vodu 10 kvitnya 1929 Vvedenij do skladu flotu 1 veresnya 1932 Na sluzhbi 1932 1940 Zagibel 7 listopada 1940 roku serjozno poshkodzhenij u rajoni Port Zhantilya Gabon glibinnimi bombami britanskogo shlyupu ta zatoplenij ekipazhem Suchasnij status zatoplenij Bojovij dosvid Druga svitova vijna Bitva za Atlantiku Gabonska operaciya Proyekt Tip PCh velikij patrulnij dizel elektrichnij pidvodnij choven 1 go klasu Osnovni harakteristiki Shvidkist nadvodna 17 5 vuzliv 32 4 km god Shvidkist pidvodna 10 vuzliv 18 6 km god Granichna glibina zanurennya 80 m Dalnist plavannya 14 000 mil 26 000 km na shvidkosti 7 vuzliv nadvodna 10 000 mil 18 600 km na shvidkosti 10 vuzliv nadvodna 4 000 mil 7 000 km na shvidkosti 17 vuzliv nadvodna 90 mil 170 km na shvidkosti 7 vuzliv pidvodna Ekipazh 64 oficeri ta matrosi Rozmiri Dovzhina najbilsha po KVL 92 30 m Shirina korpusu najb 8 1 m Serednya osadka po KVL 4 40 m Vodotonnazhnist nadvodna 1572 tonni Silova ustanovkaDizel elektrichna 2 dizelnih dviguni Sulzer 2 elektrodviguniGvinti 2 Potuzhnist 1200 k s dizel 1000 k s elektrodvigun Ozbroyennya Artileriya 1 100 mm garmata Torpedno minne ozbroyennya 9 550 mm torpednih aparativ 2 400 mm torpednih aparati 13 torped PPO 1 13 2 mm velikokalibernij kulemet M1929 Ponsele Rajon zagibeli Ponsele Pidvodnij choven Ponsele buv zakladenij 3 bereznya 1927 roku na verfi kompaniyi Arsenal de Lorient u Lor yani 10 kvitnya 1929 roku vin buv spushenij na vodu a 1 veresnya 1932 roku uvijshov do skladu VMS Franciyi Istoriya sluzhbiPidvodnij choven prohodiv sluzhbu v lavah francuzkogo flotu 18 chervnya 1940 roku vnaslidok nablizhennya vijsk vermahtu do portu Brest Ponsele evakuyuvali do Kasablanki razom z pidvodnimi chovnami Kasab yanka Sfaks Sirse Perse Ayaks Kalipso Tetis Meduze Sibil Amazon Antiop Orfej i Amfitrit Pislya porazki Franciyi u Zahidnij kampaniyi litom 1940 roku korabel prodovzhiv sluzhbu u skladi vijskovo morskih sil uryadu Vishi Pislya togo yak 3 lipnya 1940 roku Britanskij korolivskij flot atakuvav eskadru VMS Franciyi v Mers el Kebir u Francuzkomu Marokko Ponsele bulo razom z Kasab yankoyu ta Sfaksom pereveli v zonu patrulyuvannya bilya Francuzkogo Marokko Ci tri pidvodni chovni razom zabezpechuvali bezperervnu prisutnist u mori z 6 do 18 lipnya 1940 roku doki pidvodni chovni Amfitrit Kalipso ta Meduze ne zaminili yih 8 serpnya 1940 roku Vijskovo morski sili Franciyi proveli reorganizaciyu zgidno z yakoyu Ponsele ta Perse pereveli do 6 yi diviziyi pidvodnih chovniv i pereveli yih do Dakara v Senegali 2 veresnya 1940 roku Ponsele virushiv iz Dakaru razom z avizo ta transportnomu sudni perevizniku bananiv Kap de Palm yakij buv zavantazhenij vijskami ta pripasami Ponsele suprovodzhuvav Kap de Palm koli vono nablizilosya do na uzberezhzhi Gabonu todi teritoriyi Francuzkoyi Ekvatorialnoyi Afriki shob visaditi vijska ale visadku bulo skasovano koli francuzi viyavili britanski sili v Mayumbi Potim Ponsele pereveli do Port Zhantilya v Gaboni Stanom na 26 zhovtnya 1940 roku vin bazuvavsya v Port Zhantili 7 listopada 1940 roku vijska Vilnoyi Franciyi rozpochali desantnu operaciyu namagayuchis zahopiti Gabon u vishistskogo uryadu sho prizvelo do bitvi za Gabon U toj chas Ponsele yakij znahodivsya v Port Zhantili i yakij znahodivsya v Librevili buli yedinimi korablyami Vishi dostupnimi dlya zahistu Gabonu Britanski vijska zabezpechili prikrittya dlya visadki i o 06 30 7 listopada vazhkij krejser Korolivskogo flotu Devonshir flagman komanduvacha britanskoyi operativnoyi grupi admirala Dzhona Kanningema zapustiv letyuchij choven biplan Valrus dlya poshuku Ponsele Koli lotchik povernuvsya vin dopoviv sho Ponsele stoyit na yakori bilya Port Zhantilya na vidstani 8 morskih mil 15 km vid misu Lopes Ponsele vidpravila priblizno chvert abo tretinu za riznimi dzherelami svogo ekipazhu na bereg shob pidsiliti francuzkij garnizon Vishi v Port Zhantili odnak komandir raptom otrimav nakaz atakuvati transporti sho perevozili francuzki vijska vtorgnennya Z ekipazhem yakij zalishavsya na bortu francuzkij pidvodnij choven virushiv do buhti Balejnye de pobachiv shogli bojovogo shlyupa Korolivskogo flotu yakij zdijsnyuvav protichovnove patrulyuvannya na pivnich i pivnichnij shid vid misu Lopes O 16 15 Milford povidomiv sho Ponsele ruhavsya zigzagom na poverhni z kursom 60 gradusiv a sam Milford rozvivav shvidkist 16 vuzliv O 16 50 letyuchij choven viyaviv Ponsele i atakuvav jogo dvoma 100 funtovimi 45 kg glibinnimi bombami poshkodivshi ta zmusivshi zanuritisya pid vodu O 17 20 v bij z chovnom vstupiv Milford Ponsele vipustiv torpedu po Milfordu yaka projshla pid Milfordom ne vibuhnuvshi Francuzkij choven sprobuvav vipustiti drugu torpedu ale vona zastryagla v trubi vipustila toksichnij dim vseredinu pidvodnogo chovna ta stvorila vitik Milford uraziv choven glibinnoyu bomboyu poshkodivshi vorozhij korabel ta primusivshi pidnyatisya na poverhnyu a potim vidkriv po Ponsele strilbu z garmat Choven znovu zanurivsya ale buv vzhe nadto silno poshkodzhenij shob vitrimati zanurennya a ekipazh zitknuvsya z nebezpekoyu asfiksiyi cherez dim sho utvorivsya cherez nespravnu torpedu Ocinivshi situaciyu komandir Ponsele Bertran de Sosin dyu Pon de Golt fr Pierre Henri Bertrand de Saussine du Pont de Gault nakazav pidvodnomu chovnu splivti a ekipazhu pokinuti korabel Perekonavshis sho jogo ekipazh u bezpeci de Sosin povernuvsya na bort Ponsele i vidkriv krani zatopivshi svij choven Francuzkij oficer virishiv zalishitisya na bortu koli pidvodnij choven tonuv i zatonuv razom zi svoyim korablem yedinij chlen ekipazhu Ponsele yakij zaginuv pid chas jogo zatoplennya Milford pidnyav na bort usih 54 vcililih troh oficeriv i 51 matrosa Div takozhLuigi Settembrini 1930 HMS Regent N41 U 141 1940 Ro 60 Lembit pidvodnij choven USS Silversides SS 236 PrimitkiVinoski DzherelaPosilannyaFR Poncelet na uboat net angl SUBMARINES REDOUTABLE 1st class submarines 1931 1939 angl LiteraturaJean L Herminier Casabianca Editions France Empire first year edition 1953 year 1992 ISBN 978 2 7048 0704 8 fr Francois Emmanuel Brezet Histoire de la marine allemande 1939 1945 Paris Perrin 1999 398 p ISBN 978 2 262 01337 0