Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Гаїчка-пухляк або гаїчка чорноголова (Poecile montanus, раніше — Parus montanus) — невеликий птах родини синицевих (Paridae). Мешканець хвойних лісів Євразії. В Україні осілий, кочовий вид. Охороняється Бернською конвенцією.
| Гаїчка-пухляк | |
|---|---|
 | |
| Біологічна класифікація | |
| Царство: | Тварини (Animalia) |
| Тип: | Хордові (Chordata) |
| Клас: | Птахи (Aves) |
| Ряд: | Горобцеподібні (Passeriformes) |
| Родина: | Синицеві (Paridae) |
| Рід: | Гаїчка (Poecile) |
| Вид: | Гаїчка-пухляк (P. montanus) |
| Біноміальна назва | |
| Poecile montanus (, 1827) | |
 | |
| Синоніми | |
| Parus montanus | |
Систематика та таксономія
Перший науковий опис виду під назвою Parus cinereus montanus був здійснений шведським натуралістом у 1827 році. До недавнього часу гаїчку-пухляка відносили до роду Синиця (Parus). На основі останніх досліджень гаїчку-пухляка виділяють до іншого роду — Poecile. Остання класифікація знайшла відображення у авторитетних джерелах, зокрема у виданні «Handbook of the Birds of the World»
Виділяють 14 підвидів гаїчки-пухляка:
- P. m. affinis Przevalski, 1876;
- P. m. anadyrensis , 1932;
- P. m. baicalensis Swinhoe, 1871;
- P. m. borealis , 1843;
- P. m. kamtschatkensis Bonaparte, 1850;
- P. m. kleinschmidti Hellmayr, 1900;
- P. m. montanus , 1827;
- P. m. restrictus Hellmayr, 1900;
- P. m. rhenanus , 1900;
- P. m. sachalinensis Lönnberg, 1908;
- P. m. salicarius C.L. Brehm, 1831;
- P. m. songarus , 1873;
- P. m. uralensis , 1927;
- P. m. stoetzneri , 1921;
- P. m. weigoldicus Kleinschmidt, 1921.
Опис
Морфологічні ознаки
Маса тіла 9-12 г. Довжина тіла близько 12 см. У дорослого птаха верх голови і горло бурувато-чорні; щоки і боки шиї білі; спина, плечові пера, поперек, надхвістя і покривні пера верху крил бурувато-сірі; низ білуватий, на боках тулуба і череві сірувато-вохристий відтінок; на складеному крилі на другорядних махових перах білувата пляма; махові і стернові пера бурі; дзьоб сірувато-чорний; ноги сірувато-бурі. Молодий птах схожий на дорослого, але верх голови і горло бурі.
Від болотяної гаїчки відрізняється більшою чорною плямою на горлі, білуватою плямою на другорядних махових перах на складеному крилі та відсутністю металічного полиску на голові, але достовірно — лише покликом.
Голос
Вокальний репертуар гаїчки-пухляка не такий різноманітний, як у близького виду — болотяної гаїчки. Пісня — мелодійне швидке «ті — ті — ті — ті — ті», поклик — різке «джіі — джіі» або «ціі — ціі — ціі».
Поширення
Ареал охоплює зону лісів Євразії на схід від Великої Британії і центральних районів Франції до узбережжя Тихого океану й Японських островів. На півночі зустрічається до межі деревної рослинності, досягаючи лісотундри — в Скандинавії і Фінляндії до 69—70° пн. ш., європейській частині Росії та Західному Сибіру до Єнісею до 68° пн. ш., далі на схід — до 66-ї паралелі.
На півдні досягає смуги лісостепу і в окремих випадках степу. У Франції зустрічається до 46° пн. ш., у центральній Європі до південної межі Альп, Балканських, Родопських гір та південних меж Карпат. В Україні південна межа ареалу проходить південніше Волино-Подільської височини, через Київську, Полтавську і Харківську області. У Росії через Воронезьку, Пензенську, Саратовську, Самарську та Оренбурзьку. Далі на схід межа ареалу проходить через Казахстан в районі 52-ї паралелі, Каркаралінськ і хребет Саур, далі Монгольський і Гобійський Алтай, Сахалін, Хоккайдо, Хонсю і можливо північні Курильські острови.
В Україні поширена в лісовій та лісостеповій смузі. Під час зимових кочівель трапляється в лісах і парках Дніпропетровщини, Запорізького Придніпров'я та Приазов'я.
Чисельність
Чисельність в Європі оцінена в 24—42 млн пар, в Україні — 170–210 тис. пар. Чисельність має тенденцію до повільного скорочення.
Місця існування
Населяє переважно хвойні та мішані ліси тайгового типу. Типовими місцями існування є сосонові бори, сосняки з домішками різних листяних порід, ялинові та ялиново-листяні ліси зі старими деревами й трухлявими пеньками. У мішаних лісах обирає ділянки з переважанням сосен або ялин. Зрідка оселяється поблизу людини, інколи гніздиться у великих лісопарках.
Гніздування
Осілий птах. Гніздиться окремими парами в дуплах, які зазвичай видовбує у гнилих пеньках, обламаних сухих або трухлявих стовбурах дерев на висоті 0,5-1,5 м. Рідше використовує готові порожнини, але завжди розчищає та поглиблює їх. Діаметр льотка не перевищує 25-35 мм. Гніздо влаштовує з різноманітного матеріалу — з луб'яних волокон, шматочків трухлявої деревини, моху, стебел сухих трав, з лусочок соснових бруньок. Для висилки використовує шерсть та волосся тварин, додаючи до них рослинний пух, павутиння. У виключних випадках для будівництва гнізда використовує дуже мало матеріалу або взагалі обходиться без нього — тоді в гнізді не буває нічого, крім трухлого дерева.
Кладка складається з 6-9 (зазвичай 7-8), зрідка з 5 або 10 яєць. Шкаралупа блискуча, молочно-біла, вкрита нещільними або більш густими поверхневими плямами іржаво-коричневого кольору, що часто утворює біля тупого кінця віночок. Глибокі плями мають червонувато-фіолетовий відтінок. Середні розміри яєць 15,81×12,37 мм.
Пари утворюються взимку у перший рік життя і, як правило, зберігаються, поки один з партнерів не загине. Відкладання яєць відбувається у різних регіонах від початку квітня до початку травня. Протягом року один виводок, але інколи буває і два. Насиджує самка протягом 14-15 діб. Пташенята стають здатними до польоту через 17-20 діб.
Живлення
Живиться дрібними безхребетними та їх личинками. Влітку раціон дорослих птахів приблизно порівну складається з тваринних і рослинних кормів, тоді як взимку рослинна їжа складає до трьох чвертей раціону. Серед рослинної їжі споживають головним чином насіння хвойних дерев — сосни, ялини, ялівцю. Молодих птахів вигодовують гусеницями метеликів, павуками та личинками пильщиків із наступним додаванням рослинних кормів. Дорослі особини у великій кількості споживають павуків, дрібних жуків (особливо довгоносиків), метеликів на всіх стадіях розвитку, рівнокрилих, перетинчастокрилих та двокрилих.
Охорона
Вид занесений до Додатку ІІ Бернської конвенції (охоронна категорія: підлягає особливій охороні).
Джерела
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 37)
- Gill, Frank B.; Slikas, Beth; Sheldon, Frederick H. (2005). Phylogeny of titmice (Paridae): II. Species relationships based on sequences of the mitochondrial cytochrome-b gene. . 122: 121—143. doi:10.1642/0004-8038(2005)122[0121:POTPIS]2.0.CO;2.
- Gosler, Andrew; Clement, Peter. Family Paridae (Tits and Chickadees) // Handbook of the birds of the world. — Barcelona: Lynx Edicions, 2007. — Volume 12: Picathartes to Tits and Chickadees. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .
- Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Птахи: Горобцеподібні : моногр. / В. Л. Булахов, А. А. Губкін, О. Л. Пономаренко, О. Є. Пахомов; за заг. ред. О. Є. Пахомова. — Д. : Вид-во ДНУ, 2015. — 522 с. (с. 268—269)
- Петроченко В. І. Біорізноманіття хребетних тварин Національного заповідника «Хортиця» // Сучасні проблеми біології, екології та хімії : Матеріали міжнарод. наук. конф. — Запоріжжя, 2007. — С. 416—417
- Птицы нашего города / А. И. Кошелев, В. А. Кошелев, А. Н. Николенко, Л. В. Пересадько; под. общ. ред. А. И. Кошелева. — Мелитополь, 2006. — 178 с. (с. 88—89)
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — .
Література
- Воинственский М. А. Пищухи, поползни, синицы УССР. Биология, систематика, хозяйственное значение. — К.: Изд-во КГУ, 1949. — 122 с.
Посилання
- BirdLife International 2012. Parus montanus. The IUCN Red List of Threatened Species. Version 2014.2. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 15 November 2014. [ 3 вересня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gayichka puhlyak abo gayichka chornogolova Poecile montanus ranishe Parus montanus nevelikij ptah rodini sinicevih Paridae Meshkanec hvojnih lisiv Yevraziyi V Ukrayini osilij kochovij vid Ohoronyayetsya Bernskoyu konvenciyeyu Gayichka puhlyak Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Sinicevi Paridae Rid Gayichka Poecile Vid Gayichka puhlyak P montanus Binomialna nazva Poecile montanus 1827 Sinonimi Parus montanus yajce Poecile montanus borealis Tuluzkij muzejSistematika ta taksonomiyaPershij naukovij opis vidu pid nazvoyu Parus cinereus montanus buv zdijsnenij shvedskim naturalistom u 1827 roci Do nedavnogo chasu gayichku puhlyaka vidnosili do rodu Sinicya Parus Na osnovi ostannih doslidzhen gayichku puhlyaka vidilyayut do inshogo rodu Poecile Ostannya klasifikaciya znajshla vidobrazhennya u avtoritetnih dzherelah zokrema u vidanni Handbook of the Birds of the World Vidilyayut 14 pidvidiv gayichki puhlyaka P m affinis Przevalski 1876 P m anadyrensis 1932 P m baicalensis Swinhoe 1871 P m borealis 1843 P m kamtschatkensis Bonaparte 1850 P m kleinschmidti Hellmayr 1900 P m montanus 1827 P m restrictus Hellmayr 1900 P m rhenanus 1900 P m sachalinensis Lonnberg 1908 P m salicarius C L Brehm 1831 P m songarus 1873 P m uralensis 1927 P m stoetzneri 1921 P m weigoldicus Kleinschmidt 1921 OpisMorfologichni oznaki Masa tila 9 12 g Dovzhina tila blizko 12 sm U doroslogo ptaha verh golovi i gorlo buruvato chorni shoki i boki shiyi bili spina plechovi pera poperek nadhvistya i pokrivni pera verhu kril buruvato siri niz biluvatij na bokah tuluba i cherevi siruvato vohristij vidtinok na skladenomu krili na drugoryadnih mahovih perah biluvata plyama mahovi i sternovi pera buri dzob siruvato chornij nogi siruvato buri Molodij ptah shozhij na doroslogo ale verh golovi i gorlo buri Vid bolotyanoyi gayichki vidriznyayetsya bilshoyu chornoyu plyamoyu na gorli biluvatoyu plyamoyu na drugoryadnih mahovih perah na skladenomu krili ta vidsutnistyu metalichnogo polisku na golovi ale dostovirno lishe poklikom Golos source source Pisnya gayichki puhlyaka Vokalnij repertuar gayichki puhlyaka ne takij riznomanitnij yak u blizkogo vidu bolotyanoyi gayichki Pisnya melodijne shvidke ti ti ti ti ti poklik rizke dzhii dzhii abo cii cii cii PoshirennyaAreal ohoplyuye zonu lisiv Yevraziyi na shid vid Velikoyi Britaniyi i centralnih rajoniv Franciyi do uzberezhzhya Tihogo okeanu j Yaponskih ostroviv Na pivnochi zustrichayetsya do mezhi derevnoyi roslinnosti dosyagayuchi lisotundri v Skandinaviyi i Finlyandiyi do 69 70 pn sh yevropejskij chastini Rosiyi ta Zahidnomu Sibiru do Yeniseyu do 68 pn sh dali na shid do 66 yi paraleli Na pivdni dosyagaye smugi lisostepu i v okremih vipadkah stepu U Franciyi zustrichayetsya do 46 pn sh u centralnij Yevropi do pivdennoyi mezhi Alp Balkanskih Rodopskih gir ta pivdennih mezh Karpat V Ukrayini pivdenna mezha arealu prohodit pivdennishe Volino Podilskoyi visochini cherez Kiyivsku Poltavsku i Harkivsku oblasti U Rosiyi cherez Voronezku Penzensku Saratovsku Samarsku ta Orenburzku Dali na shid mezha arealu prohodit cherez Kazahstan v rajoni 52 yi paraleli Karkaralinsk i hrebet Saur dali Mongolskij i Gobijskij Altaj Sahalin Hokkajdo Honsyu i mozhlivo pivnichni Kurilski ostrovi V Ukrayini poshirena v lisovij ta lisostepovij smuzi Pid chas zimovih kochivel traplyayetsya v lisah i parkah Dnipropetrovshini Zaporizkogo Pridniprov ya ta Priazov ya ChiselnistChiselnist v Yevropi ocinena v 24 42 mln par v Ukrayini 170 210 tis par Chiselnist maye tendenciyu do povilnogo skorochennya Miscya isnuvannyaNaselyaye perevazhno hvojni ta mishani lisi tajgovogo tipu Tipovimi miscyami isnuvannya ye sosonovi bori sosnyaki z domishkami riznih listyanih porid yalinovi ta yalinovo listyani lisi zi starimi derevami j truhlyavimi penkami U mishanih lisah obiraye dilyanki z perevazhannyam sosen abo yalin Zridka oselyayetsya poblizu lyudini inkoli gnizditsya u velikih lisoparkah GnizduvannyaOsilij ptah Gnizditsya okremimi parami v duplah yaki zazvichaj vidovbuye u gnilih penkah oblamanih suhih abo truhlyavih stovburah derev na visoti 0 5 1 5 m Ridshe vikoristovuye gotovi porozhnini ale zavzhdi rozchishaye ta pogliblyuye yih Diametr lotka ne perevishuye 25 35 mm Gnizdo vlashtovuye z riznomanitnogo materialu z lub yanih volokon shmatochkiv truhlyavoyi derevini mohu stebel suhih trav z lusochok sosnovih brunok Dlya visilki vikoristovuye sherst ta volossya tvarin dodayuchi do nih roslinnij puh pavutinnya U viklyuchnih vipadkah dlya budivnictva gnizda vikoristovuye duzhe malo materialu abo vzagali obhoditsya bez nogo todi v gnizdi ne buvaye nichogo krim truhlogo dereva Kladka skladayetsya z 6 9 zazvichaj 7 8 zridka z 5 abo 10 yayec Shkaralupa bliskucha molochno bila vkrita neshilnimi abo bilsh gustimi poverhnevimi plyamami irzhavo korichnevogo koloru sho chasto utvoryuye bilya tupogo kincya vinochok Gliboki plyami mayut chervonuvato fioletovij vidtinok Seredni rozmiri yayec 15 81 12 37 mm Pari utvoryuyutsya vzimku u pershij rik zhittya i yak pravilo zberigayutsya poki odin z partneriv ne zagine Vidkladannya yayec vidbuvayetsya u riznih regionah vid pochatku kvitnya do pochatku travnya Protyagom roku odin vivodok ale inkoli buvaye i dva Nasidzhuye samka protyagom 14 15 dib Ptashenyata stayut zdatnimi do polotu cherez 17 20 dib ZhivlennyaZhivitsya dribnimi bezhrebetnimi ta yih lichinkami Vlitku racion doroslih ptahiv priblizno porivnu skladayetsya z tvarinnih i roslinnih kormiv todi yak vzimku roslinna yizha skladaye do troh chvertej racionu Sered roslinnoyi yizhi spozhivayut golovnim chinom nasinnya hvojnih derev sosni yalini yalivcyu Molodih ptahiv vigodovuyut gusenicyami metelikiv pavukami ta lichinkami pilshikiv iz nastupnim dodavannyam roslinnih kormiv Dorosli osobini u velikij kilkosti spozhivayut pavukiv dribnih zhukiv osoblivo dovgonosikiv metelikiv na vsih stadiyah rozvitku rivnokrilih peretinchastokrilih ta dvokrilih OhoronaVid zanesenij do Dodatku II Bernskoyi konvenciyi ohoronna kategoriya pidlyagaye osoblivij ohoroni DzherelaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fauna Ukrayini Ohoronni kategoriyi dovidnik Za red O Godzevskoyi i G Fesenka Kiyiv 2010 80 s s 37 Gill Frank B Slikas Beth Sheldon Frederick H 2005 Phylogeny of titmice Paridae II Species relationships based on sequences of the mitochondrial cytochrome b gene 122 121 143 doi 10 1642 0004 8038 2005 122 0121 POTPIS 2 0 CO 2 Gosler Andrew Clement Peter Family Paridae Tits and Chickadees Handbook of the birds of the world Barcelona Lynx Edicions 2007 Volume 12 Picathartes to Tits and Chickadees ISBN 84 96553 42 6 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Stepanyan L S Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 Biologichne riznomanittya Ukrayini Dnipropetrovska oblast Ptahi Gorobcepodibni monogr V L Bulahov A A Gubkin O L Ponomarenko O Ye Pahomov za zag red O Ye Pahomova D Vid vo DNU 2015 522 s s 268 269 Petrochenko V I Bioriznomanittya hrebetnih tvarin Nacionalnogo zapovidnika Horticya Suchasni problemi biologiyi ekologiyi ta himiyi Materiali mizhnarod nauk konf Zaporizhzhya 2007 S 416 417 Pticy nashego goroda A I Koshelev V A Koshelev A N Nikolenko L V Peresadko pod obsh red A I Kosheleva Melitopol 2006 178 s s 88 89 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Pticy Belorussii Spravochnik opredelitel gnezd i yaic M E Nikiforov B V Yaminskij L P Shklyarov Minsk Vysh shk 1989 479 s ISBN 5 339 00209 8 LiteraturaVoinstvenskij M A Pishuhi popolzni sinicy USSR Biologiya sistematika hozyajstvennoe znachenie K Izd vo KGU 1949 122 s PosilannyaBirdLife International 2012 Parus montanus The IUCN Red List of Threatened Species Version 2014 2 lt www iucnredlist org gt Downloaded on 15 November 2014 3 veresnya 2016 u Wayback Machine