Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Pacem in Terris (укр. Мир на Землі) — енцикліка Папи Римського Івана XXIII, присвячена правам та обов'язкам людини, взаєминам цивільної влади і суспільства, мирного співіснування держав і проблем миру, також відома як «Послання світові» Папи Івана XXIII. Поряд з такими енцикліками як «Rerum Novarum», «Graves de Communi Re», «Quadragesimo Anno», «Centesimus Annus», деклараціями «Dignitatis Humanae» і «Gaudium et Spes» є одним з найбільш відомих католицьких документів XX століття.
Історія
Енцикліка була опублікована 11 квітня 1963 року, перед святом Пасхи. «Pacem in Terris» — була не першим документом Івана XXIII, присвяченим миру. За чотири з половиною роки свого перебування у Ватикані, Понтифік оголосив чимало промов й опублікував цілий ряд послань, в яких закликав державних діячів покласти край «гонці озброєнь» і вирішувати всі спірні питання за столом перемовин.
Назва
Згідно з традицією, папські енцикліки іменуються за їх першими словами. Відповідно, словами «Мир на Землі» починається перше речення енцикліки «Мир на Землі, що в усі часи прагнуть люди, може бути відновлений і зміцнений тільки при повному дотриманні порядку, створеного Богом».
Структура
- Вступ
- Порядок у Всесвіті: Порядок в людині
- Частина I. Порядок серед людей
- Права: Обов'язки
- Частина II. Відносини між людьми і громадською владою всередині держави
- Частина III. Відносини між державами
- Частина IV. Відносини людей і держав зі світовим співтовариством
- Частина V. Пастирські звернення
Зміст
Порядок поміж людьми
Перша частина енцикліки «Порядок серед людей» (порядність) — зазначає три явища, що характеризують сучасну епоху:
- економічний та соціальний прогрес робітничого класу, завдяки якому трудящі вимагають поваги до свого розуму й волі і заперечують свавілля експлуатації;
- вступ жінки в активне суспільне життя означає кінець її безправному становищу, як каже енцикліка, — «положення інструменту» (інструментального використання) — і знаменує піднесення жінки як особистості у всіх сферах життя, як домашній, так і суспільній;
- глибоке перетворення соціально-політичної конфігурації, коли зникає почуття національної приниженості або національної переваги, а також широко поширюється переконання, що всі люди рівні відповідно природної гідності.
Ця частина енцикліки в соціальному відношенні дає дуже багато, бо відображає реальність соціалізації світу, показує глибину діючих соціальних змін, що відкидають колишні форми соціального буття як не відповідні правді й приймають нові, більш піднесені форми, встановлюють справжню правду, в світлі якої соціальна нерівність й експлуатація людини людиною, нерівноправне становище жіночої частини людського роду, всякого роду расові та нацистські збочення виглядають як протиріччя справедливості.
Права й обов'язки людини
У першій частині енцикліки Іван XXIII підкреслює, що основою будь-якого добре організованого суспільства є принцип, згідно з яким кожна людина (особа) — це, перш за все особистість, тобто істота, обдарована розумом і вільною волею. Таким чином людина є об'єктом загальних, непорушних і невід'ємних прав.
Папа наполегливо наголошував, що кожна людина має право на життя, на , на необхідні і достатні кошти для матеріально гідного існування, які стосуються харчування, одягу, оселі, відпочинку, медичної допомоги та соціального забезпечення. Людина має право на допомогу під час хвороби, інвалідності, вдівства, старості, безробіття, всякий раз, коли він позбавляється засобів до існування у зв'язку з обставинами, що не залежать від його волі.
Кожна людина має також право на повагу до його як особистості. Повинна охоронятися його репутація, гарантуватися свобода в пошуках істини, у вираженні думок, в його прагненні до творчості в мистецтві. Людина має право на об'єктивну інформацію. Ніхто не може бути відірваний від надбання [en] культури, від отримання основної та професійної освіти. Папа відзначав, що
«Слід влаштувати так, щоби в міру заслуг кожного, йому була дана можливість отримання вищих ступенів освіти, заняття суспільного положення, несення відповідальності в міру, відповідно його можливостям, талантам і компетенції».
Стосунки між людьми й державною владою
Друга частина — «Відносини між людьми і цивільною владою всередині окремих політичних товариств» — передбачає більш досконалі і більш демократичні структури державного устрою, обумовлені соціальним оновленням. Тут також виділяються три моменти:
- точно і ясно сформулювати головні положення хартії основних прав людини;
- прагнення конституційно обґрунтувати діяльність цивільної влади, а також відносини між громадянами і державою, при яких головне є те, щоби визнавати, поважати, погоджувати, оберігати й розширювати права та обов'язки громадян;
- заперечення такої діяльності індивідуальних осіб або вузьких угруповань, які нав'язували би свою волю й свій порядок є антидемократичним для переважної більшості.
«Згадані устремління, — йдеться в енцикліці, — є безперечною ознакою того, що люди в нову епоху набули більш живу свідомість власної гідності, … свідомість, що спонукає до активної участі в суспільному житті та вимагає, щоби права людської особистості, права невід'ємні й недоторканні, були закріплені в позитивних правових порядках».
Відносини між державами
У третій частині, названій «Відносини між політичними товариствами», констатується найбільш очевидна правда часу, про необхідність виключно мирного розвитку людства. Енцикліка відзначає, що між людьми все більшого поширення набуває переконання про неможливість вирішення спорів між народами, за допомогою зброї та необхідності вирішувати такі питання тільки шляхом переговорів; що думка про війну, як засіб вирішення міждержавних суперечок в атомну епоху, коли використання атомної зброї принесло би величезні руйнування й безмірні страждання, повинно бути виключене; що, на жаль, страх змушує людей марнувати нечувані кошти на новітнє озброєння; що, однак, можна сподіватися на краще усвідомлення людьми сполучних уз при зустрічах і переговорах відповідальних керівників народів; що люди, відклавши страх, повинні перейнятися любов'ю, яка виразиться «в лояльному різнобічному співробітництві, що несе з собою багато блага».
Відносини людей і держав зі світовим співтовариством
У четвертій частині «Відносини людей і політичних товариств з суспільством всесвітнім» мова йде про цінності Організації Об'єднаних Націй, що поставила собі головною метою збереження й зміцнення миру між народами, розвиток між ними дружніх відносин, заснованих на принципах рівності, взаємної поваги, багатостороннього співробітництва у всіх областях спільного життя. Тут також зазначається, що найважливішим актом ООН є «Загальна декларація прав людини».
Всесвіт і людство
Свою енцикліку Папа Іван XXIII починає з твердження про те, що мир на Землі — це об'єкт сподівань людства всіх часів. Він може бути досягнутий і може бути укріплений, якщо буде перебувати в повній згоді з порядком, створеному Богом. У цьому людство переконується щодня і щогодини, в цьому переконує його прогрес науки та технічні досягнення. Бог створив Всесвіт Своєю щедрістю, премудрістю і добротою. Бог створив людину розумною і вільною за образом та подобою Своєю, поставив його на чолі світобудови.
«Науково-технічний прогрес свідчить про те, якому дивовижному порядкові підпорядковані всі істоти й сили світобудови, що робить явним велич людини, який осягає цей порядок і винаходить знаряддя, необхідні для того, щоби підкоряти сили Всесвіту і витягати з них користь»
Всесвіт створений гармонійно і впорядковано. Але ця впорядкованість знаходиться в хворобливому протиріччі з безладом, створюваному людьми в своїх особистих і міжнародних взаєминах. Між ними вкорінюється думка, що лише сила може врегулювати ці відносини. «Однак, — пише Папа, — Творець світу вклав в людську природу уявлення про порядок, що закликає совість поважати порядок».
Пастирське звернення
У заключній частині, названій «Пастирські звернення» Іван XXIII підводить підсумки всьому, сказаному ним вище. Він також закликає всіх людей доброї волі брати активну участь у громадському та політичному житті, діючи, таким чином на благо суспільства:
«Ми знову закликаємо наших чад виконувати свій обов'язок — брати діяльну участь у громадському житті та сприяти здійсненню загального блага всього людства і своїх держав. У світлі віри і рухомі любов'ю, докладайте зусиль до того, щоб установи, створені для економічних, соціальних, культурних та політичних цілей, не перешкоджали, а допомагали людям удосконалюватися як в світському, так і в духовному плані».
Відгуки
Агентство ТАРС у день опублікування енцикліки відзначало:
«Нова енцикліка, з якою Папа Іван XXIII звернувся до кліру, вірних і всіх людей доброї волі, викликала величезний відгук у всьому світі, оскільки вона присвячена питанню, що хвилює людство, а саме — збереження миру на нашій планеті».
Генеральний секретар ООН У Тан на прес-конференції 12 квітня 1963 року заявив:
«Я прочитав енцикліку „Pacem in Terris“ з глибоким задоволенням і хвилюванням. Його Святість Папа Іван XXIII закликав до огородження життя людського, докладання людських знань не до справи смерті, а до справи життя й гідності людини та людської громади. Вона внесе значний і високо знаменний внесок в зусилля всіх тих, хто переконаний, що рід людський наділений достатньою мудрістю, щоб забезпечити своє самозбереження».
Професор Джон Бернал, голова Всесвітньої ради миру звернувся до Папи Івана XXIII з особливим посланням, в якому писав:
«Захисники миру в усьому світі з радістю вітають Вашу історичну енцикліку „Pacem in Terris“. Вона принесла їм величезне задоволення і вдихнула в них нову енергію в боротьбі за досягнення великих гуманних цілей, перерахованих Вами: негайне припинення ядерних випробувань, заборона ядерної зброї, закінчення гонки озброєнь, прагнення до всесвітнього, загального і контрольованого роззброєння, припинення расової дискримінації й визнання рівності всіх людей. Ваш хвилюючий заклик на користь дозволу всіх міжнародних позовів шляхом переговорів, так само як і Ваше звернення до злагоди та співпраці між усіма людьми доброї волі на користь світу і в ім'я людства, до якого всі ми належимо, свідчить про глибоку проникливість і любов до роду людського. Люди завжди будуть згадувати з великою вдячністю Ваш заклик, який надихне не тільки тих, хто працює над справою світу, а й мільйони людських істот, яким до цих пір не вистачало впевненості та надії, щоби чинити так само».
Цікаві факти
- Композитор Даріус Мійо використовував уривки з оригінального тексту енцикліки в своїй останній однойменної хоральної симфонії.
- Енцикліка «Pacem in Terris» — перша в історії Церкви енцикліка, церемонія підписання якої Понтифіком передавалася по телебаченню.
- На згадку про енцикліку «Pacem in Terris», в 1964 р. було засновано премію [en]», яка присуджується людям і організаціям, що сприяють утвердженню миру. Шість одержувачів премії «Pacem in Terris Award» згодом отримали Нобелівську премію миру.
- Засновник Вікіпедії Джиммі Вейлз вважає, що Папська енцикліка «Pacem in terris» все ще актуальна.
Див. також
Примітки
- лат. Pacem in terris, quam homines universi cupidissime quovis tempore appetiverunt, condi confirmarique non posse constat, nisi ordine, quem Deus constituit, sancte servato. Див. Pacem in Terris, 1.
- Ibid, 22.
- Ibid, 5.
- Ibid, 6-10.
- Ibid, 7-9, 11-13.
- Ibid, 7.
- Ibid, 46.
- Ibid, 67.
- Юлиуш Стройновский, 'Summa Иоанна XXIII:' Литературная газета, № 68 (4655) от 8 июня 1963 г.
- Pacem in Terris, 1.
- Ibid, 3.
- Ibid, 76.
- (рос.)Известия, 11 апреля 1963 года.
- (рос.)Никодим Ротов, Иоанн XXIII, Папа Римский, Вена, 1984 — С.541.
- Ibid, — С.541-542 .
- Schulz, Reinhard. Darius Milhaud Symphonies 10-12 (CD liner notes). CPO, 1996. p. 9.
-
![image]()
Video - Darius Milhaud - Pacem in terris (49:46) на YouTube - (рос.)Берман Олег (03.05.2012). . Katolik.ru. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
Джерела
- Ротов Никодим, Иоанн XXIII, Папа Римский, Вена, 1984.
- Стройновский Юлиуш, «Summa Иоанна XXIII»: Литературная газета, № 68 (4655) от 8 июня 1963 г.
Посилання
- (англ.)John XXIII (11.04.1963). . vatican.va. Libreria Editrice Vaticana. Архів оригіналу за 29 березня 2020. Процитовано 29 березня 2020.
- (англ.)«An Appeal to the Heart of Humanity», Montreal Gazette, April 13, 1963 [ 11 квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pacem in Terris ukr Mir na Zemli enciklika Papi Rimskogo Ivana XXIII prisvyachena pravam ta obov yazkam lyudini vzayeminam civilnoyi vladi i suspilstva mirnogo spivisnuvannya derzhav i problem miru takozh vidoma yak Poslannya svitovi Papi Ivana XXIII Poryad z takimi enciklikami yak Rerum Novarum Graves de Communi Re Quadragesimo Anno Centesimus Annus deklaraciyami Dignitatis Humanae i Gaudium et Spes ye odnim z najbilsh vidomih katolickih dokumentiv XX stolittya IstoriyaEnciklika bula opublikovana 11 kvitnya 1963 roku pered svyatom Pashi Pacem in Terris bula ne pershim dokumentom Ivana XXIII prisvyachenim miru Za chotiri z polovinoyu roki svogo perebuvannya u Vatikani Pontifik ogolosiv chimalo promov j opublikuvav cilij ryad poslan v yakih zaklikav derzhavnih diyachiv poklasti kraj gonci ozbroyen i virishuvati vsi spirni pitannya za stolom peremovin NazvaZgidno z tradiciyeyu papski encikliki imenuyutsya za yih pershimi slovami Vidpovidno slovami Mir na Zemli pochinayetsya pershe rechennya encikliki Mir na Zemli sho v usi chasi pragnut lyudi mozhe buti vidnovlenij i zmicnenij tilki pri povnomu dotrimanni poryadku stvorenogo Bogom StrukturaVstupPoryadok u Vsesviti Poryadok v lyudiniChastina I Poryadok sered lyudejPrava Obov yazkiChastina II Vidnosini mizh lyudmi i gromadskoyu vladoyu vseredini derzhavi Chastina III Vidnosini mizh derzhavami Chastina IV Vidnosini lyudej i derzhav zi svitovim spivtovaristvom Chastina V Pastirski zvernennyaZmistPoryadok pomizh lyudmi Persha chastina encikliki Poryadok sered lyudej poryadnist zaznachaye tri yavisha sho harakterizuyut suchasnu epohu ekonomichnij ta socialnij progres robitnichogo klasu zavdyaki yakomu trudyashi vimagayut povagi do svogo rozumu j voli i zaperechuyut svavillya ekspluataciyi vstup zhinki v aktivne suspilne zhittya oznachaye kinec yiyi bezpravnomu stanovishu yak kazhe enciklika polozhennya instrumentu instrumentalnogo vikoristannya i znamenuye pidnesennya zhinki yak osobistosti u vsih sferah zhittya yak domashnij tak i suspilnij gliboke peretvorennya socialno politichnoyi konfiguraciyi koli znikaye pochuttya nacionalnoyi prinizhenosti abo nacionalnoyi perevagi a takozh shiroko poshiryuyetsya perekonannya sho vsi lyudi rivni vidpovidno prirodnoyi gidnosti Cya chastina encikliki v socialnomu vidnoshenni daye duzhe bagato bo vidobrazhaye realnist socializaciyi svitu pokazuye glibinu diyuchih socialnih zmin sho vidkidayut kolishni formi socialnogo buttya yak ne vidpovidni pravdi j prijmayut novi bilsh pidneseni formi vstanovlyuyut spravzhnyu pravdu v svitli yakoyi socialna nerivnist j ekspluataciya lyudini lyudinoyu nerivnopravne stanovishe zhinochoyi chastini lyudskogo rodu vsyakogo rodu rasovi ta nacistski zbochennya viglyadayut yak protirichchya spravedlivosti Prava j obov yazki lyudini U pershij chastini encikliki Ivan XXIII pidkreslyuye sho osnovoyu bud yakogo dobre organizovanogo suspilstva ye princip zgidno z yakim kozhna lyudina osoba ce persh za vse osobistist tobto istota obdarovana rozumom i vilnoyu voleyu Takim chinom lyudina ye ob yektom zagalnih neporushnih i nevid yemnih prav Papa napoleglivo nagoloshuvav sho kozhna lyudina maye pravo na zhittya na na neobhidni i dostatni koshti dlya materialno gidnogo isnuvannya yaki stosuyutsya harchuvannya odyagu oseli vidpochinku medichnoyi dopomogi ta socialnogo zabezpechennya Lyudina maye pravo na dopomogu pid chas hvorobi invalidnosti vdivstva starosti bezrobittya vsyakij raz koli vin pozbavlyayetsya zasobiv do isnuvannya u zv yazku z obstavinami sho ne zalezhat vid jogo voli Kozhna lyudina maye takozh pravo na povagu do jogo yak osobistosti Povinna ohoronyatisya jogo reputaciya garantuvatisya svoboda v poshukah istini u virazhenni dumok v jogo pragnenni do tvorchosti v mistectvi Lyudina maye pravo na ob yektivnu informaciyu Nihto ne mozhe buti vidirvanij vid nadbannya en kulturi vid otrimannya osnovnoyi ta profesijnoyi osviti Papa vidznachav sho Slid vlashtuvati tak shobi v miru zaslug kozhnogo jomu bula dana mozhlivist otrimannya vishih stupeniv osviti zanyattya suspilnogo polozhennya nesennya vidpovidalnosti v miru vidpovidno jogo mozhlivostyam talantam i kompetenciyi Stosunki mizh lyudmi j derzhavnoyu vladoyu Druga chastina Vidnosini mizh lyudmi i civilnoyu vladoyu vseredini okremih politichnih tovaristv peredbachaye bilsh doskonali i bilsh demokratichni strukturi derzhavnogo ustroyu obumovleni socialnim onovlennyam Tut takozh vidilyayutsya tri momenti tochno i yasno sformulyuvati golovni polozhennya hartiyi osnovnih prav lyudini pragnennya konstitucijno obgruntuvati diyalnist civilnoyi vladi a takozh vidnosini mizh gromadyanami i derzhavoyu pri yakih golovne ye te shobi viznavati povazhati pogodzhuvati oberigati j rozshiryuvati prava ta obov yazki gromadyan zaperechennya takoyi diyalnosti individualnih osib abo vuzkih ugrupovan yaki nav yazuvali bi svoyu volyu j svij poryadok ye antidemokratichnim dlya perevazhnoyi bilshosti Zgadani ustremlinnya jdetsya v enciklici ye bezperechnoyu oznakoyu togo sho lyudi v novu epohu nabuli bilsh zhivu svidomist vlasnoyi gidnosti svidomist sho sponukaye do aktivnoyi uchasti v suspilnomu zhitti ta vimagaye shobi prava lyudskoyi osobistosti prava nevid yemni j nedotorkanni buli zakripleni v pozitivnih pravovih poryadkah Vidnosini mizh derzhavami U tretij chastini nazvanij Vidnosini mizh politichnimi tovaristvami konstatuyetsya najbilsh ochevidna pravda chasu pro neobhidnist viklyuchno mirnogo rozvitku lyudstva Enciklika vidznachaye sho mizh lyudmi vse bilshogo poshirennya nabuvaye perekonannya pro nemozhlivist virishennya sporiv mizh narodami za dopomogoyu zbroyi ta neobhidnosti virishuvati taki pitannya tilki shlyahom peregovoriv sho dumka pro vijnu yak zasib virishennya mizhderzhavnih superechok v atomnu epohu koli vikoristannya atomnoyi zbroyi prineslo bi velichezni rujnuvannya j bezmirni strazhdannya povinno buti viklyuchene sho na zhal strah zmushuye lyudej marnuvati nechuvani koshti na novitnye ozbroyennya sho odnak mozhna spodivatisya na krashe usvidomlennya lyudmi spoluchnih uz pri zustrichah i peregovorah vidpovidalnih kerivnikiv narodiv sho lyudi vidklavshi strah povinni perejnyatisya lyubov yu yaka virazitsya v loyalnomu riznobichnomu spivrobitnictvi sho nese z soboyu bagato blaga Vidnosini lyudej i derzhav zi svitovim spivtovaristvom U chetvertij chastini Vidnosini lyudej i politichnih tovaristv z suspilstvom vsesvitnim mova jde pro cinnosti Organizaciyi Ob yednanih Nacij sho postavila sobi golovnoyu metoyu zberezhennya j zmicnennya miru mizh narodami rozvitok mizh nimi druzhnih vidnosin zasnovanih na principah rivnosti vzayemnoyi povagi bagatostoronnogo spivrobitnictva u vsih oblastyah spilnogo zhittya Tut takozh zaznachayetsya sho najvazhlivishim aktom OON ye Zagalna deklaraciya prav lyudini Vsesvit i lyudstvo Svoyu encikliku Papa Ivan XXIII pochinaye z tverdzhennya pro te sho mir na Zemli ce ob yekt spodivan lyudstva vsih chasiv Vin mozhe buti dosyagnutij i mozhe buti ukriplenij yaksho bude perebuvati v povnij zgodi z poryadkom stvorenomu Bogom U comu lyudstvo perekonuyetsya shodnya i shogodini v comu perekonuye jogo progres nauki ta tehnichni dosyagnennya Bog stvoriv Vsesvit Svoyeyu shedristyu premudristyu i dobrotoyu Bog stvoriv lyudinu rozumnoyu i vilnoyu za obrazom ta podoboyu Svoyeyu postaviv jogo na choli svitobudovi Naukovo tehnichnij progres svidchit pro te yakomu divovizhnomu poryadkovi pidporyadkovani vsi istoti j sili svitobudovi sho robit yavnim velich lyudini yakij osyagaye cej poryadok i vinahodit znaryaddya neobhidni dlya togo shobi pidkoryati sili Vsesvitu i vityagati z nih korist Vsesvit stvorenij garmonijno i vporyadkovano Ale cya vporyadkovanist znahoditsya v hvoroblivomu protirichchi z bezladom stvoryuvanomu lyudmi v svoyih osobistih i mizhnarodnih vzayeminah Mizh nimi vkorinyuyetsya dumka sho lishe sila mozhe vregulyuvati ci vidnosini Odnak pishe Papa Tvorec svitu vklav v lyudsku prirodu uyavlennya pro poryadok sho zaklikaye sovist povazhati poryadok Pastirske zvernennya U zaklyuchnij chastini nazvanij Pastirski zvernennya Ivan XXIII pidvodit pidsumki vsomu skazanomu nim vishe Vin takozh zaklikaye vsih lyudej dobroyi voli brati aktivnu uchast u gromadskomu ta politichnomu zhitti diyuchi takim chinom na blago suspilstva Mi znovu zaklikayemo nashih chad vikonuvati svij obov yazok brati diyalnu uchast u gromadskomu zhitti ta spriyati zdijsnennyu zagalnogo blaga vsogo lyudstva i svoyih derzhav U svitli viri i ruhomi lyubov yu dokladajte zusil do togo shob ustanovi stvoreni dlya ekonomichnih socialnih kulturnih ta politichnih cilej ne pereshkodzhali a dopomagali lyudyam udoskonalyuvatisya yak v svitskomu tak i v duhovnomu plani VidgukiAgentstvo TARS u den opublikuvannya encikliki vidznachalo Nova enciklika z yakoyu Papa Ivan XXIII zvernuvsya do kliru virnih i vsih lyudej dobroyi voli viklikala velicheznij vidguk u vsomu sviti oskilki vona prisvyachena pitannyu sho hvilyuye lyudstvo a same zberezhennya miru na nashij planeti Generalnij sekretar OON U Tan na pres konferenciyi 12 kvitnya 1963 roku zayaviv Ya prochitav encikliku Pacem in Terris z glibokim zadovolennyam i hvilyuvannyam Jogo Svyatist Papa Ivan XXIII zaklikav do ogorodzhennya zhittya lyudskogo dokladannya lyudskih znan ne do spravi smerti a do spravi zhittya j gidnosti lyudini ta lyudskoyi gromadi Vona vnese znachnij i visoko znamennij vnesok v zusillya vsih tih hto perekonanij sho rid lyudskij nadilenij dostatnoyu mudristyu shob zabezpechiti svoye samozberezhennya Profesor Dzhon Bernal golova Vsesvitnoyi radi miru zvernuvsya do Papi Ivana XXIII z osoblivim poslannyam v yakomu pisav Zahisniki miru v usomu sviti z radistyu vitayut Vashu istorichnu encikliku Pacem in Terris Vona prinesla yim velichezne zadovolennya i vdihnula v nih novu energiyu v borotbi za dosyagnennya velikih gumannih cilej pererahovanih Vami negajne pripinennya yadernih viprobuvan zaborona yadernoyi zbroyi zakinchennya gonki ozbroyen pragnennya do vsesvitnogo zagalnogo i kontrolovanogo rozzbroyennya pripinennya rasovoyi diskriminaciyi j viznannya rivnosti vsih lyudej Vash hvilyuyuchij zaklik na korist dozvolu vsih mizhnarodnih pozoviv shlyahom peregovoriv tak samo yak i Vashe zvernennya do zlagodi ta spivpraci mizh usima lyudmi dobroyi voli na korist svitu i v im ya lyudstva do yakogo vsi mi nalezhimo svidchit pro gliboku proniklivist i lyubov do rodu lyudskogo Lyudi zavzhdi budut zgaduvati z velikoyu vdyachnistyu Vash zaklik yakij nadihne ne tilki tih hto pracyuye nad spravoyu svitu a j miljoni lyudskih istot yakim do cih pir ne vistachalo vpevnenosti ta nadiyi shobi chiniti tak samo Cikavi faktiKompozitor Darius Mijo vikoristovuvav urivki z originalnogo tekstu encikliki v svoyij ostannij odnojmennoyi horalnoyi simfoniyi Enciklika Pacem in Terris persha v istoriyi Cerkvi enciklika ceremoniya pidpisannya yakoyi Pontifikom peredavalasya po telebachennyu Na zgadku pro encikliku Pacem in Terris v 1964 r bulo zasnovano premiyu en yaka prisudzhuyetsya lyudyam i organizaciyam sho spriyayut utverdzhennyu miru Shist oderzhuvachiv premiyi Pacem in Terris Award zgodom otrimali Nobelivsku premiyu miru Zasnovnik Vikipediyi Dzhimmi Vejlz vvazhaye sho Papska enciklika Pacem in terris vse she aktualna Div takozhZagalna deklaraciya prav lyudini Lyudi dobroyi voli Genderna politika Socialna doktrina katolickoyi cerkvi Spisok enciklikPrimitkilat Pacem in terris quam homines universi cupidissime quovis tempore appetiverunt condi confirmarique non posse constat nisi ordine quem Deus constituit sancte servato Div Pacem in Terris 1 Ibid 22 Ibid 5 Ibid 6 10 Ibid 7 9 11 13 Ibid 7 Ibid 46 Ibid 67 Yuliush Strojnovskij Summa Ioanna XXIII Literaturnaya gazeta 68 4655 ot 8 iyunya 1963 g Pacem in Terris 1 Ibid 3 Ibid 76 ros Izvestiya 11 aprelya 1963 goda ros Nikodim Rotov Ioann XXIII Papa Rimskij Vena 1984 S 541 Ibid S 541 542 Schulz Reinhard Darius Milhaud Symphonies 10 12 CD liner notes CPO 1996 p 9 Video Darius Milhaud Pacem in terris 49 46 na YouTube ros Berman Oleg 03 05 2012 Katolik ru Arhiv originalu za 29 bereznya 2020 Procitovano 29 bereznya 2020 DzherelaRotov Nikodim Ioann XXIII Papa Rimskij Vena 1984 Strojnovskij Yuliush Summa Ioanna XXIII Literaturnaya gazeta 68 4655 ot 8 iyunya 1963 g Posilannya angl John XXIII 11 04 1963 vatican va Libreria Editrice Vaticana Arhiv originalu za 29 bereznya 2020 Procitovano 29 bereznya 2020 angl An Appeal to the Heart of Humanity Montreal Gazette April 13 1963 11 kvitnya 2016 u Wayback Machine