Non bis in idem (лат.) — принцип юридичної відповідальності, який полягає в тому, що особа не може бути притягнута до юридичної відповідальності двічі за одне й те саме правопорушення.
Принцип «non bis in idem» походить з античних часів. Демосфен зазначав, що давньогрецький закон забороняє судити одну й ту саму людину двічі з одного приводу. Принцип був закріплений і у Зводі законів Юстиніана (Corpus Juris Civilis).
Дію принципу «non bis in idem» обмежували внутрішнім законодавством держави, кримінально-правовою сферою. Пізніше він піднявся до статусу міжнародно визнаного права людини, де він є невід'ємною складовою права на справедливий судовий розгляд.
Міжнародне закріплення принципу
Принцип було визнано в різних країнах та закріплено в таких документах :
п. 7, ст. 14 – «Міжнародного пакту про громадянські та політичні права» (1966 р.): «Ніхто не повинен бути вдруге засуджений чи покараний за злочин, за який він уже був остаточно засуджений або виправданий, відповідно до закону і кримінально-процесуального права кожної країни»;
ст. 53-57 – «Конвенції Ради Європи про міжнародне визнання вироків у кримінальних справах» (1970 р.);
ст. 4, Протоколу №7 – «Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод» (1950 р., доповнена протоколом №7 1984 р.): «Нікого не може бути вдруге притягнено до суду або покарано в порядку кримінального провадження під юрисдикцією однієї і тієї самої держави за правопорушення, за яке його вже було остаточно виправдано або засуджено відповідно до закону та кримінальної процедури цієї держави»;
ст. 10 – «Статуту Міжнародного Трибуналу для колишньої Югославії»;
ст. 20 – «Міжнародного кримінального суду»;
ст. 50 – «Хартії Європейського Союзу про основні права» (2000 р.); п. 2, ст. 7 – Конвенції Співдружності Незалежних Держав «Про права і основні свободи людини». (1995р.)
Закріплення принципу в українському праві
В Україні принцип «non bis in idem» закріплено в ч. 1 ст. 61 «Конституції України»: «Ніхто не може бути двічі притягнений до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення».
У ч. 2 ст. 7 КК України передбачено: «Якщо особи зазнали кримінального покарання за межами України, вони не можуть бути притягнені в Україні до кримінальної відповідальності за ці злочини».
Частина 1, ст.19 КПК України: «Ніхто не може бути двічі обвинуваченим або покараним за кримінальне правопорушення, за яким він був виправданий або засуджений на підставі вироку суду, що набрав законної сили», містить конкретизацію принципу. При тлумаченні цієї статті в КПК України потрібно необхідно розуміти поняття «обвинувачення», «притягнення до кримінальної відповідальності», яке міститься у ч. 1 ст. 3 КПК України. «Обвинувачення – це твердження про вчинення особою діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, висунуте в порядку, встановленому КПК України». «Притягнення до кримінальної відповідальності – стадія кримінального провадження, яка починається з моменту повідомлення особі про підозру вчинення кримінального правопорушення».
У ч. 1, ст. 50 КК України говориться, що покарання є заходом примусу, що застосовується від імені держави за вироком суду до особи, визнаної винною у вчиненні злочину, і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого. Покарання – найбільш поширена форма реалізації кримінальної відповідальності.
Складним у розумінні принципу «non bis in idem» є поняття – «двічі за одне і те саме правопорушення». Зміст цього принципу може бути сприйнятий як заборона притягати фізичну та юридичну особу двічі до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення, але особа може бути притягнена за злочин до різних видів відповідальності, нести цивільно-правову, адміністративну чи кримінальну відповідальність, що не суперечить принципу «non bis in idem») .
Ніхто не може бути двічі покараним або обвинуваченим за правопорушення, за яке він був не тільки засуджений, але і виправданий.
Принцип «non bis in idem» у практиці Європейського суду з прав людини
Принцип «non bis in idem» у правових позиціях ЄСПЛ становить сукупність матеріально-правових та процесуально-правових положень, які судом не виокремлюються. Коли ЄСПЛ розглядає спірні питання, то надає перевагу процесуальним аспектам.
Матеріально-правова складова правила «non bis in idem» розглядає, 1) що розуміють під правопорушенням, за яке неможливо притягти особу двічі до юридичної відповідальності за одне і те саме правопорушення а також, 2) що саме розуміють під подвійним покаранням.
ЄСПЛ не відокремлює у принципі «non bis in idem» матеріально-правовий та процесуально-правовий компоненти. Між ними є тісний зв’язок, який характеризує, що одночасне кримінальне переслідування особи, навіть в окремих процесах, за одні і ті ж факти не оцінюються Судом як порушення.
Яскравим прикладом є справа Garaudy v. France. Заявник, французький письменник, у «Основні міфи ізраїльської політики», у певних фрагментах заперечує злочини проти людяності, підбурює до расової чи релігійної ненависті чи насильстві, наводить неправильні твердження. Щодо кожного фрагменту книжки (які містили відповідні твердження) були порушені окремі кримінальні справи, які розглядалися в окремих провадженнях, але одними і тими ж суддями, в один і той же час. Всі справи завершилися в один день обвинувальними вироками. Суд не побачив у цій справі порушення принципу «non bis in idem», оскільки розглядав окремі правопорушення. ЄСПЛ вбачає таку аргументацію непереконливою. Єдиною причиною відсутності у цій справі порушення ст. 4 Протоколу №7 Конвенції є те, що на момент винесення кожного з обвинувальних вироків не було ще остаточного рішення по справі.
Разом із тим у рішенні Franz Fischer v. Austria ЄСПЛ встановив, що головна мета ст. 4 Протоколу № 7 полягає в забороні повторного кримінального процесу, який вже був завершений прийняттям остаточного рішення.
Проте у рішенні справи Радчиков против РФ ЄСПЛ зазначає, що не розглядається як порушення ст. 4 Протоколу №7 повторний розгляд справи згідно із законом та кримінальними процесуальними нормами відповідної держави, але в тому випадку, якщо є відомості про нові або ново виявлені обставини та якщо в ході попереднього розгляду були допущені істотні порушення, що вплинули на результат розгляду справи.
У рішенні справи Gradinger v. Austria ЄСПЛ сформулював критерії оцінки двох правопорушень як тотожних. Тотожність стосується не лише назви правопорушень за законом, але, що головніше, змісту та мети правопорушень. Виходячи з цього, ЄСПЛ визнав таким, що порушує ст. 4 Протоколу №7, стягнення із заявника адміністративного штрафу за керування транспортом у стані сп’яніння, оскільки раніше він вже був засуджений за це саме діяння як за кримінальний злочин (ЄСПЛ розцінив ці адміністративне правопорушення і злочин як одне і те саме діяння).
У практиці ЄСПЛ розглядалися питання можливості одночасної кваліфікації одного діяння як: злочину та адміністративного правопорушення; злочину та фінансового правопорушення; злочину та конституційного правопорушення; злочину та дисциплінарного проступку, злочину та цивільно-правового делікту.
Рішення у справі Oliveira v. Switzerland. Пані Олівейра, керуючи автомобілем у неправильно розрахувала швидкість з огляду на погодні умови внаслідок цього її автомобіль виїхав на смугу зустрічного руху, де зіштовхнувся з іншим автомобілем, водій якого в результаті зіткнення отримав серйозні тілесні ушкодження. Спочатку її визнали винною в адміністративному правопорушенні, згодом – в кримінальному. Цюрихський окружний суд (Bezirksgericht) у рішенні зазначає, що принцип «non bis in idem» притягнення до адміністративної відповідальності виключає можливість подальшого кримінального переслідування особи, проте оскільки ретельне розслідування показало, що ті самі факти становлять більш серйозне, кримінально-каране порушення, то перше рішення і покарання, повинні бути скасовані. Розмір штрафу у другому процесі був зменшений, з урахуванням вже сплаченої суми стягнення на підставі першого рішення. ЄСПЛ за цією справою дійшов висновку, що це типовий приклад, коли одне діяння становить два окремих правопорушення. У таких випадках, на думку ЄСПЛ, переважно більше покарання поглинає менше. ,
Так, у справі Ponsetti and Chesnel v. France Суд визнав, навмисне неподана декларація про доходи, як фінансове правопорушення та кримінально-караного ухилення від сплати податків, не суперечить принципу «non bis in idem». Суд роз’яснив, що це різні правопорушення. Так на підставі ст. 1728 «Загального Податкового кодексу» (General Tax Code) на заявника були накладені фінансові санкції у вигляді збільшення належних до сплати сум податків за рахунок штрафу та пені. ЄСПЛ неодноразово наголошував, що той факт, що одне діяння становить два правопорушення, не суперечить ст. 4 Протоколу № 7 Конвенції, тобто поняття ідеальної сукупності порушень кримінально-правового характеру цілком узгоджується з принципом «non bis in idem». По суті, ЄСПЛ проводить розмежування складів злочинів, а в деяких випадках і відмежування від інших видів правопорушень.
Разом із тим практика Європейського Суду з прав людини щодо застосування ст. 4 проколу № 7 Конвенції є непослідовною та в деяких випадках, навіть, суперечливою. Цей недолік визнає й сам Суд.
Також у практиці ЄСПЛ дія принципу «non bis in idem» поширюються лише на кримінально-правову сферу, але межі якої Суд розуміє значно ширше, ніж національні юрисдикції держав-членів Ради Європи. ЄСПЛ відносить до кримінально-правових окремі види адміністративних правопорушень.
З практики ЄСПЛ випливає, що не є подвійним покаранням застосування до особи поряд з основним покаранням позбавлення права займатися певною діяльністю, заміна штрафу позбавленням волі у випадку несплати штрафу.
Принцип «non bis in idem» у зв'язку зі складеним злочином
Негативним під час притягнення до відповідальності за складені злочини є те, що на практиці особа (яка дає правову оцінку скоєного) не завжди належним чином встановлює, що має місце одиничний складений злочин, а не сукупність. У такому разі кваліфікація здійснюється, наприклад, за статтями, що передбачають лише частини складеного злочину, або за статтею про складений злочин та статтею про його частину, які утворюють сукупність. Це є порушенням принципу «non bis in idem».
Більше того, створення законодавцем складених злочинів шляхом додавання кваліфікуючої ознаки, що є самостійним складом злочину, є порушенням принципу «non bis in idem». Порушення полягає у тому, що фактично законодавець сам встановлює кримінальну відповідальність двічі за одне, даючи дві правові оцінки одному і тому ж діянню, спочатку – як самостійному злочину і вдруге – як складовій частині іншого злочину. Це не сприяє дотриманню принципу «non bis in idem» на практиці .
Принцип «non bis in idem» в інших галузях права
Конституція України гарантує кожній особі, що вона не може бути двічі притягнена за одне й те саме правопорушення не тільки до кримінальної, а й до адміністративної, дисциплінарної, цивільно-правової, матеріальної та інших видів відповідальності.
Примітки
- Хилюк С. Кримінально-правові аспекти правила NON BIS IN IDEM у практиці європейського суду з прав людини./ Вісник Львівського університету. Серія юридична. Випуск 55. 2012 р. — с. 254-26
- Кримінальний процесуальний кодекс України, Науково-практичний коментар, Харків, видавництво «Право»,2012 р. - с. 60-62.
- Грошевий Ю.М., Тацій В.Я., ТуманянцА.Р., та ін. Кримінальний процес : підручник, за ред. В.Я.Тація, Ю.М. Грошевого, О.В. Капліної, О.Г. Шило. – Х. : Право, 2013. – 107-108 с.
- Рішення ЄСПЛ у справі Oliveira v. Switzerland
- Рішення ЄСПЛ у справі Ponsetti and Chesnel v. France
- Гнатів І.М. Правова природа складених злочинів крізь призму принципу «NON BIS IN IDEM», Часопис Академії адвокатури України – #14 (1’2012) м. Львів, 2012 р. с. 4
Посилання
- Заборона подвійного покарання [ 20 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Юридична енциклопедія : [у 6 т.] / ред. кол.: Ю. С. Шемшученко (відп. ред.) [та ін.]. — К. : Українська енциклопедія ім. М. П. Бажана, 1998. — Т. 2 : Д — Й. — 744 с. — .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Non bis in idem lat princip yuridichnoyi vidpovidalnosti yakij polyagaye v tomu sho osoba ne mozhe buti prityagnuta do yuridichnoyi vidpovidalnosti dvichi za odne j te same pravoporushennya Princip non bis in idem pohodit z antichnih chasiv Demosfen zaznachav sho davnogreckij zakon zaboronyaye suditi odnu j tu samu lyudinu dvichi z odnogo privodu Princip buv zakriplenij i u Zvodi zakoniv Yustiniana Corpus Juris Civilis Diyu principu non bis in idem obmezhuvali vnutrishnim zakonodavstvom derzhavi kriminalno pravovoyu sferoyu Piznishe vin pidnyavsya do statusu mizhnarodno viznanogo prava lyudini de vin ye nevid yemnoyu skladovoyu prava na spravedlivij sudovij rozglyad Mizhnarodne zakriplennya principuPrincip bulo viznano v riznih krayinah ta zakripleno v takih dokumentah p 7 st 14 Mizhnarodnogo paktu pro gromadyanski ta politichni prava 1966 r Nihto ne povinen buti vdruge zasudzhenij chi pokaranij za zlochin za yakij vin uzhe buv ostatochno zasudzhenij abo vipravdanij vidpovidno do zakonu i kriminalno procesualnogo prava kozhnoyi krayini st 53 57 Konvenciyi Radi Yevropi pro mizhnarodne viznannya virokiv u kriminalnih spravah 1970 r st 4 Protokolu 7 Konvenciyi pro zahist prav lyudini ta osnovopolozhnih svobod 1950 r dopovnena protokolom 7 1984 r Nikogo ne mozhe buti vdruge prityagneno do sudu abo pokarano v poryadku kriminalnogo provadzhennya pid yurisdikciyeyu odniyeyi i tiyeyi samoyi derzhavi za pravoporushennya za yake jogo vzhe bulo ostatochno vipravdano abo zasudzheno vidpovidno do zakonu ta kriminalnoyi proceduri ciyeyi derzhavi st 10 Statutu Mizhnarodnogo Tribunalu dlya kolishnoyi Yugoslaviyi st 20 Mizhnarodnogo kriminalnogo sudu st 50 Hartiyi Yevropejskogo Soyuzu pro osnovni prava 2000 r p 2 st 7 Konvenciyi Spivdruzhnosti Nezalezhnih Derzhav Pro prava i osnovni svobodi lyudini 1995r Zakriplennya principu v ukrayinskomu praviV Ukrayini princip non bis in idem zakripleno v ch 1 st 61 Konstituciyi Ukrayini Nihto ne mozhe buti dvichi prityagnenij do yuridichnoyi vidpovidalnosti odnogo vidu za odne j te same pravoporushennya U ch 2 st 7 KK Ukrayini peredbacheno Yaksho osobi zaznali kriminalnogo pokarannya za mezhami Ukrayini voni ne mozhut buti prityagneni v Ukrayini do kriminalnoyi vidpovidalnosti za ci zlochini Chastina 1 st 19 KPK Ukrayini Nihto ne mozhe buti dvichi obvinuvachenim abo pokaranim za kriminalne pravoporushennya za yakim vin buv vipravdanij abo zasudzhenij na pidstavi viroku sudu sho nabrav zakonnoyi sili mistit konkretizaciyu principu Pri tlumachenni ciyeyi statti v KPK Ukrayini potribno neobhidno rozumiti ponyattya obvinuvachennya prityagnennya do kriminalnoyi vidpovidalnosti yake mistitsya u ch 1 st 3 KPK Ukrayini Obvinuvachennya ce tverdzhennya pro vchinennya osoboyu diyannya peredbachenogo zakonom Ukrayini pro kriminalnu vidpovidalnist visunute v poryadku vstanovlenomu KPK Ukrayini Prityagnennya do kriminalnoyi vidpovidalnosti stadiya kriminalnogo provadzhennya yaka pochinayetsya z momentu povidomlennya osobi pro pidozru vchinennya kriminalnogo pravoporushennya U ch 1 st 50 KK Ukrayini govoritsya sho pokarannya ye zahodom primusu sho zastosovuyetsya vid imeni derzhavi za virokom sudu do osobi viznanoyi vinnoyu u vchinenni zlochinu i polyagaye v peredbachenomu zakonom obmezhenni prav i svobod zasudzhenogo Pokarannya najbilsh poshirena forma realizaciyi kriminalnoyi vidpovidalnosti Skladnim u rozuminni principu non bis in idem ye ponyattya dvichi za odne i te same pravoporushennya Zmist cogo principu mozhe buti sprijnyatij yak zaborona prityagati fizichnu ta yuridichnu osobu dvichi do yuridichnoyi vidpovidalnosti odnogo vidu za odne j te same pravoporushennya ale osoba mozhe buti prityagnena za zlochin do riznih vidiv vidpovidalnosti nesti civilno pravovu administrativnu chi kriminalnu vidpovidalnist sho ne superechit principu non bis in idem Nihto ne mozhe buti dvichi pokaranim abo obvinuvachenim za pravoporushennya za yake vin buv ne tilki zasudzhenij ale i vipravdanij Princip non bis in idem u praktici Yevropejskogo sudu z prav lyudiniPrincip non bis in idem u pravovih poziciyah YeSPL stanovit sukupnist materialno pravovih ta procesualno pravovih polozhen yaki sudom ne viokremlyuyutsya Koli YeSPL rozglyadaye spirni pitannya to nadaye perevagu procesualnim aspektam Materialno pravova skladova pravila non bis in idem rozglyadaye 1 sho rozumiyut pid pravoporushennyam za yake nemozhlivo prityagti osobu dvichi do yuridichnoyi vidpovidalnosti za odne i te same pravoporushennya a takozh 2 sho same rozumiyut pid podvijnim pokarannyam YeSPL ne vidokremlyuye u principi non bis in idem materialno pravovij ta procesualno pravovij komponenti Mizh nimi ye tisnij zv yazok yakij harakterizuye sho odnochasne kriminalne peresliduvannya osobi navit v okremih procesah za odni i ti zh fakti ne ocinyuyutsya Sudom yak porushennya Yaskravim prikladom ye sprava Garaudy v France Zayavnik francuzkij pismennik u Osnovni mifi izrayilskoyi politiki u pevnih fragmentah zaperechuye zlochini proti lyudyanosti pidburyuye do rasovoyi chi religijnoyi nenavisti chi nasilstvi navodit nepravilni tverdzhennya Shodo kozhnogo fragmentu knizhki yaki mistili vidpovidni tverdzhennya buli porusheni okremi kriminalni spravi yaki rozglyadalisya v okremih provadzhennyah ale odnimi i timi zh suddyami v odin i toj zhe chas Vsi spravi zavershilisya v odin den obvinuvalnimi virokami Sud ne pobachiv u cij spravi porushennya principu non bis in idem oskilki rozglyadav okremi pravoporushennya YeSPL vbachaye taku argumentaciyu neperekonlivoyu Yedinoyu prichinoyu vidsutnosti u cij spravi porushennya st 4 Protokolu 7 Konvenciyi ye te sho na moment vinesennya kozhnogo z obvinuvalnih virokiv ne bulo she ostatochnogo rishennya po spravi Razom iz tim u rishenni Franz Fischer v Austria YeSPL vstanoviv sho golovna meta st 4 Protokolu 7 polyagaye v zaboroni povtornogo kriminalnogo procesu yakij vzhe buv zavershenij prijnyattyam ostatochnogo rishennya Prote u rishenni spravi Radchikov protiv RF YeSPL zaznachaye sho ne rozglyadayetsya yak porushennya st 4 Protokolu 7 povtornij rozglyad spravi zgidno iz zakonom ta kriminalnimi procesualnimi normami vidpovidnoyi derzhavi ale v tomu vipadku yaksho ye vidomosti pro novi abo novo viyavleni obstavini ta yaksho v hodi poperednogo rozglyadu buli dopusheni istotni porushennya sho vplinuli na rezultat rozglyadu spravi U rishenni spravi Gradinger v Austria YeSPL sformulyuvav kriteriyi ocinki dvoh pravoporushen yak totozhnih Totozhnist stosuyetsya ne lishe nazvi pravoporushen za zakonom ale sho golovnishe zmistu ta meti pravoporushen Vihodyachi z cogo YeSPL viznav takim sho porushuye st 4 Protokolu 7 styagnennya iz zayavnika administrativnogo shtrafu za keruvannya transportom u stani sp yaninnya oskilki ranishe vin vzhe buv zasudzhenij za ce same diyannya yak za kriminalnij zlochin YeSPL rozciniv ci administrativne pravoporushennya i zlochin yak odne i te same diyannya U praktici YeSPL rozglyadalisya pitannya mozhlivosti odnochasnoyi kvalifikaciyi odnogo diyannya yak zlochinu ta administrativnogo pravoporushennya zlochinu ta finansovogo pravoporushennya zlochinu ta konstitucijnogo pravoporushennya zlochinu ta disciplinarnogo prostupku zlochinu ta civilno pravovogo deliktu Rishennya u spravi Oliveira v Switzerland Pani Olivejra keruyuchi avtomobilem u nepravilno rozrahuvala shvidkist z oglyadu na pogodni umovi vnaslidok cogo yiyi avtomobil viyihav na smugu zustrichnogo ruhu de zishtovhnuvsya z inshim avtomobilem vodij yakogo v rezultati zitknennya otrimav serjozni tilesni ushkodzhennya Spochatku yiyi viznali vinnoyu v administrativnomu pravoporushenni zgodom v kriminalnomu Cyurihskij okruzhnij sud Bezirksgericht u rishenni zaznachaye sho princip non bis in idem prityagnennya do administrativnoyi vidpovidalnosti viklyuchaye mozhlivist podalshogo kriminalnogo peresliduvannya osobi prote oskilki retelne rozsliduvannya pokazalo sho ti sami fakti stanovlyat bilsh serjozne kriminalno karane porushennya to pershe rishennya i pokarannya povinni buti skasovani Rozmir shtrafu u drugomu procesi buv zmenshenij z urahuvannyam vzhe splachenoyi sumi styagnennya na pidstavi pershogo rishennya YeSPL za ciyeyu spravoyu dijshov visnovku sho ce tipovij priklad koli odne diyannya stanovit dva okremih pravoporushennya U takih vipadkah na dumku YeSPL perevazhno bilshe pokarannya poglinaye menshe Tak u spravi Ponsetti and Chesnel v France Sud viznav navmisne nepodana deklaraciya pro dohodi yak finansove pravoporushennya ta kriminalno karanogo uhilennya vid splati podatkiv ne superechit principu non bis in idem Sud roz yasniv sho ce rizni pravoporushennya Tak na pidstavi st 1728 Zagalnogo Podatkovogo kodeksu General Tax Code na zayavnika buli nakladeni finansovi sankciyi u viglyadi zbilshennya nalezhnih do splati sum podatkiv za rahunok shtrafu ta peni YeSPL neodnorazovo nagoloshuvav sho toj fakt sho odne diyannya stanovit dva pravoporushennya ne superechit st 4 Protokolu 7 Konvenciyi tobto ponyattya idealnoyi sukupnosti porushen kriminalno pravovogo harakteru cilkom uzgodzhuyetsya z principom non bis in idem Po suti YeSPL provodit rozmezhuvannya skladiv zlochiniv a v deyakih vipadkah i vidmezhuvannya vid inshih vidiv pravoporushen Razom iz tim praktika Yevropejskogo Sudu z prav lyudini shodo zastosuvannya st 4 prokolu 7 Konvenciyi ye neposlidovnoyu ta v deyakih vipadkah navit superechlivoyu Cej nedolik viznaye j sam Sud Takozh u praktici YeSPL diya principu non bis in idem poshiryuyutsya lishe na kriminalno pravovu sferu ale mezhi yakoyi Sud rozumiye znachno shirshe nizh nacionalni yurisdikciyi derzhav chleniv Radi Yevropi YeSPL vidnosit do kriminalno pravovih okremi vidi administrativnih pravoporushen Z praktiki YeSPL viplivaye sho ne ye podvijnim pokarannyam zastosuvannya do osobi poryad z osnovnim pokarannyam pozbavlennya prava zajmatisya pevnoyu diyalnistyu zamina shtrafu pozbavlennyam voli u vipadku nesplati shtrafu Princip non bis in idem u zv yazku zi skladenim zlochinomNegativnim pid chas prityagnennya do vidpovidalnosti za skladeni zlochini ye te sho na praktici osoba yaka daye pravovu ocinku skoyenogo ne zavzhdi nalezhnim chinom vstanovlyuye sho maye misce odinichnij skladenij zlochin a ne sukupnist U takomu razi kvalifikaciya zdijsnyuyetsya napriklad za stattyami sho peredbachayut lishe chastini skladenogo zlochinu abo za statteyu pro skladenij zlochin ta statteyu pro jogo chastinu yaki utvoryuyut sukupnist Ce ye porushennyam principu non bis in idem Bilshe togo stvorennya zakonodavcem skladenih zlochiniv shlyahom dodavannya kvalifikuyuchoyi oznaki sho ye samostijnim skladom zlochinu ye porushennyam principu non bis in idem Porushennya polyagaye u tomu sho faktichno zakonodavec sam vstanovlyuye kriminalnu vidpovidalnist dvichi za odne dayuchi dvi pravovi ocinki odnomu i tomu zh diyannyu spochatku yak samostijnomu zlochinu i vdruge yak skladovij chastini inshogo zlochinu Ce ne spriyaye dotrimannyu principu non bis in idem na praktici Princip non bis in idem v inshih galuzyah pravaKonstituciya Ukrayini garantuye kozhnij osobi sho vona ne mozhe buti dvichi prityagnena za odne j te same pravoporushennya ne tilki do kriminalnoyi a j do administrativnoyi disciplinarnoyi civilno pravovoyi materialnoyi ta inshih vidiv vidpovidalnosti PrimitkiHilyuk S Kriminalno pravovi aspekti pravila NON BIS IN IDEM u praktici yevropejskogo sudu z prav lyudini Visnik Lvivskogo universitetu Seriya yuridichna Vipusk 55 2012 r s 254 26 Kriminalnij procesualnij kodeks Ukrayini Naukovo praktichnij komentar Harkiv vidavnictvo Pravo 2012 r s 60 62 Groshevij Yu M Tacij V Ya TumanyancA R ta in Kriminalnij proces pidruchnik za red V Ya Taciya Yu M Groshevogo O V Kaplinoyi O G Shilo H Pravo 2013 107 108 s Rishennya YeSPL u spravi Oliveira v Switzerland Rishennya YeSPL u spravi Ponsetti and Chesnel v France Gnativ I M Pravova priroda skladenih zlochiniv kriz prizmu principu NON BIS IN IDEM Chasopis Akademiyi advokaturi Ukrayini 14 1 2012 m Lviv 2012 r s 4PosilannyaZaborona podvijnogo pokarannya 20 veresnya 2020 u Wayback Machine Yuridichna enciklopediya u 6 t red kol Yu S Shemshuchenko vidp red ta in K Ukrayinska enciklopediya im M P Bazhana 1998 T 2 D J 744 s ISBN 966 7492 00 8