Mużyckaja prauda (укр. Мужицька правда) — перша білоруськомовна газета на території сучасної Білорусі.
Перший номер газети | ||||
Тип | суспільно-політична газета | |||
---|---|---|---|---|
Мова | білоруська (латинка) | |||
Видавець | Кастусь Каліновський | |||
Формат | аркуш паперу | |||
| ||||
Засновано | 1862 | |||
Редактор | Кастусь Калиновський, Врублевський Валерій Антоній, Q2833820? і Q6535746? | |||
Припинення публікацій | 1863 | |||
Головний офіс | Гродно, Російська імперія | |||
Mużyckaja prauda у Вікісховищі | ||||
Друкувалася латиницею з застосуванням польського алфавіту. Нелегально видавалася в 1862—1863 роках в Гродненській області (останній номер, очевидно, був надрукований у Вільно) К. Калиновським разом з Феліксом Рожанським, Станиславом Сангінимі і Валерієм Врублевським .
Мала невеликий формат у вигляді листків і значний тираж. Вийшли 7 номерів: № 1-6 (липень-грудень 1862), № 7 (червень 1863). Кожен номер підписувався псевдонімом «Ясько — господар з-під Вільно». Збереглися окремі номери-передруки (№ 5, 7), про що свідчать певні відмінності в тексті та інший шрифт. Поширювалася по всій Білорусі, в Польщі, Литві, Латвії, а також у північно-західних регіонах Росії.
Газета відзначалася гострою соціальною пропагандистсько-агітаційною спрямованістю. Статті були побудовані у формі бесіди, своїм змістом нагадували твори тодішньої російської літератури революційно-демократичного напряму. Розглядала переважно питання землі і волі, політичної та соціально-економічної нерівності, національної самостійності. Проводила ідею загальної збройної боротьби за краще життя, стверджувала, що «… ми дізналися, де сила і правда, і будемо знати, як робити треба, щоб дістати землю і свободу. Візьмемося, хлопці, за руки і тримаємося разом!»(№ 1). Послідовно виступала з критикою антинародного царського маніфесту 1861, відзначала, що «ніякої в ньому немає правди, немає з нього для нас ніякої користі» (№ 1). Викриваючи характер селянської реформи 1861, відзначала, що народу потрібні не маніфест, а реальна свобода, і не та, «яку цар захоче дати, але яку ми самі, мужики, між собою зробимо» (№ 3). Відстоювала право білоруського народу самостійно вирішувати свою долю, здобувати освіту, видавати підручники рідною мовою. Зачіпала питання існування різних конфесій, більш прихильно ставилася до уніатства, з засудженням — до православ'я, яке виражало інтереси царської влади (№ 6). Висловлювала негативне ставлення до тодішньої системи рекрутських повинностей терміном в 25 років. Окремі питання (походження кріпосного права, існування конфесій) трактувалися в газеті спрощено, однобічно.
Мова «Мужицкої правди» є народною, емоційно-образною, насиченою фольклорною символікою, літературними тропами (епітетами, метафорами, порівняннями), збагачена новими лексемами і поняттями; в ній з'явилися витоки публіцистичного жанру, що починав розвиватися в новій білоруській літературі.
Публікації
- Беларуская літаратура XIX ст.: Хрэстаматыя. 2 выд. Мн., 1988; (біл.)
- Жыві ў свабодзе: Кн. пра Каліноўскага. Мн., 1996; (біл.)
- Каліноўскі К. За нашую вольнасць Тв., дак. Мн., 1999. (біл.)
Див. також
Література
- Баршчэўскі А. Агляд публіцыстычна-літаратурнай спадчыны Кастуся Каліноўскага // Навукова-літаратурны эборнік і беларускі каляндар 1961. Беласток, 1960; (біл.)
- Говін С. «Мужыцкая праўда» // БелЭн у 18 т. Т. 11. Мн., 2000; (біл.)
- Кісялёў Г. 3 думай пра Беларусь. Мн., 1966; (біл.)
- Лойка А. Гісторыя беларускай літаратуры. Дакастрычніцкі перыяд. Ч. 1—2. 2 выд. Мн., 1989; (біл.)
- Лушчыцкі І. Нарысы па гісторыі грамадска-палітычнай і філасофскай думкі ў Беларусі ў другой палавіне XIX ст. Мн., 1958; (біл.)
- Маляўка М. Аб ідэйна-тэмапычным і структурным адзінстве «Мужыцкай праўды» // Беларуская літаратура. Мн., 1979. Вып. 7; (біл.)
- Паўстанне на Беларусі 1863 года: «Мужыцкая Праўда» і лісты «з-пад шыбеніцы» / тэксты і каментарыі: Я. Запруднік і Т. Э. Бэрд. — Нью-Ёрк: Фундацыя імя П. Крэчэўскага, 1980. — (Дакументы беларускай гісторыі). (біл.)
- Станкевіч А. Кастусь Каліноўскі: «Мужыцкая праўда» і ідэя незалежнасці Беларусі. Вільня, 1933; (біл.)
- Цікоцкі М. 3 гісторыі беларускай журналістыкі XIX ст. Мн., 1960. (біл.)
Це незавершена стаття про газету. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Це незавершена стаття з історії Білорусі. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Muzyckaja prauda ukr Muzhicka pravda persha biloruskomovna gazeta na teritoriyi suchasnoyi Bilorusi Muzyckaja prauda ukr Muzhicka pravdaPershij nomer gazetiTip suspilno politichna gazetaMova biloruska latinka Vidavec Kastus KalinovskijFormat arkush paperuZasnovano 1862Redaktor Kastus Kalinovskij Vrublevskij Valerij Antonij Q2833820 i Q6535746 Pripinennya publikacij 1863 0 Golovnij ofis Grodno Rosijska imperiya Muzyckaja prauda u Vikishovishi Drukuvalasya latiniceyu z zastosuvannyam polskogo alfavitu Nelegalno vidavalasya v 1862 1863 rokah v Grodnenskij oblasti ostannij nomer ochevidno buv nadrukovanij u Vilno K Kalinovskim razom z Feliksom Rozhanskim Stanislavom Sanginimi i Valeriyem Vrublevskim Mala nevelikij format u viglyadi listkiv i znachnij tirazh Vijshli 7 nomeriv 1 6 lipen gruden 1862 7 cherven 1863 Kozhen nomer pidpisuvavsya psevdonimom Yasko gospodar z pid Vilno Zbereglisya okremi nomeri peredruki 5 7 pro sho svidchat pevni vidminnosti v teksti ta inshij shrift Poshiryuvalasya po vsij Bilorusi v Polshi Litvi Latviyi a takozh u pivnichno zahidnih regionah Rosiyi Gazeta vidznachalasya gostroyu socialnoyu propagandistsko agitacijnoyu spryamovanistyu Statti buli pobudovani u formi besidi svoyim zmistom nagaduvali tvori todishnoyi rosijskoyi literaturi revolyucijno demokratichnogo napryamu Rozglyadala perevazhno pitannya zemli i voli politichnoyi ta socialno ekonomichnoyi nerivnosti nacionalnoyi samostijnosti Provodila ideyu zagalnoyi zbrojnoyi borotbi za krashe zhittya stverdzhuvala sho mi diznalisya de sila i pravda i budemo znati yak robiti treba shob distati zemlyu i svobodu Vizmemosya hlopci za ruki i trimayemosya razom 1 Poslidovno vistupala z kritikoyu antinarodnogo carskogo manifestu 1861 vidznachala sho niyakoyi v nomu nemaye pravdi nemaye z nogo dlya nas niyakoyi koristi 1 Vikrivayuchi harakter selyanskoyi reformi 1861 vidznachala sho narodu potribni ne manifest a realna svoboda i ne ta yaku car zahoche dati ale yaku mi sami muzhiki mizh soboyu zrobimo 3 Vidstoyuvala pravo biloruskogo narodu samostijno virishuvati svoyu dolyu zdobuvati osvitu vidavati pidruchniki ridnoyu movoyu Zachipala pitannya isnuvannya riznih konfesij bilsh prihilno stavilasya do uniatstva z zasudzhennyam do pravoslav ya yake virazhalo interesi carskoyi vladi 6 Vislovlyuvala negativne stavlennya do todishnoyi sistemi rekrutskih povinnostej terminom v 25 rokiv Okremi pitannya pohodzhennya kriposnogo prava isnuvannya konfesij traktuvalisya v gazeti sprosheno odnobichno Mova Muzhickoyi pravdi ye narodnoyu emocijno obraznoyu nasichenoyu folklornoyu simvolikoyu literaturnimi tropami epitetami metaforami porivnyannyami zbagachena novimi leksemami i ponyattyami v nij z yavilisya vitoki publicistichnogo zhanru sho pochinav rozvivatisya v novij biloruskij literaturi PublikaciyiBelaruskaya litaratura XIX st Hrestamatyya 2 vyd Mn 1988 bil Zhyvi y svabodze Kn pra Kalinoyskaga Mn 1996 bil Kalinoyski K Za nashuyu volnasc Tv dak Mn 1999 bil Div takozhGazeta Grodzienska Wiadomosci GrodzienskieLiteraturaBarshcheyski A Aglyad publicystychna litaraturnaj spadchyny Kastusya Kalinoyskaga Navukova litaraturny ebornik i belaruski kalyandar 1961 Belastok 1960 bil Govin S Muzhyckaya prayda BelEn u 18 t T 11 Mn 2000 bil Kisyalyoy G 3 dumaj pra Belarus Mn 1966 bil Lojka A Gistoryya belaruskaj litaratury Dakastrychnicki peryyad Ch 1 2 2 vyd Mn 1989 bil Lushchycki I Narysy pa gistoryi gramadska palitychnaj i filasofskaj dumki y Belarusi y drugoj palavine XIX st Mn 1958 bil Malyayka M Ab idejna temapychnym i strukturnym adzinstve Muzhyckaj praydy Belaruskaya litaratura Mn 1979 Vyp 7 bil Paystanne na Belarusi 1863 goda Muzhyckaya Prayda i listy z pad shybenicy teksty i kamentaryi Ya Zaprudnik i T E Berd Nyu York Fundacyya imya P Krecheyskaga 1980 Dakumenty belaruskaj gistoryi bil Stankevich A Kastus Kalinoyski Muzhyckaya prayda i ideya nezalezhnasci Belarusi Vilnya 1933 bil Cikocki M 3 gistoryi belaruskaj zhurnalistyki XIX st Mn 1960 bil Ce nezavershena stattya pro gazetu Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Ce nezavershena stattya z istoriyi Bilorusi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi