Макропод звичайний | ||||||||||||||||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Пара макроподів: ліворуч самка, праворуч самець | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||||||||||||||||
Macropodus opercularis (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||||||||||||||||
|
Макропо́д звича́йний (Macropodus opercularis) — тропічний прісноводний вид риб з підродини макроподових, родини осфронемових, підряду лабіринтових. В акваріумах відомий також під назвою ра́йська ри́бка (англ. Paradise Fish).
Вид був описаний Карлом Ліннеєм ще 1758 року в десятому виданні його знаменитої «Systema Naturae» під назвою Labrus opercularis. Він є першим відомим представником роду макропод (Macropodus). Видова назва opercularis має латинське походження й стосується темної, у світлій облямівці плями на зябрових кришках (operculum = зяброва кришка), присутньої у цього виду.
Поширення
Природний ареал макропода охоплює Південний Китай до басейну Янцзи на півночі, включаючи провінцію Юньнань, Гонконг, острів Хайнань, а також Тайвань, Північний і Центральний В'єтнам. Крім того, зустрічається на північному сході Лаосу (провінція Сіангкхуанг) та на японських островах Рюкю, що відділяють Східнокитайське море від Тихого океану.
Північна межа поширення виду проходить приблизно 33 паралеллю, на широті міста Нанкін. Середня температура повітря може падати тут до 0 °C у грудні/січні й підійматися до 27 °C у липні, що відповідає помірному клімату Центральної Європи. Південною межею ареалу звичайного макропода вважається басейн річки Донгнай (в'єт. Đồng Nai) у Південному В'єтнамі. Найвідоміша південна популяція водиться у високогірній місцевості Далат, де клімат також помірний.
Макропод може жити в широкому діапазоні типів водойм та екологічних умов. Це можуть бути малі річки, затоки й бічні ділянки великих річок, ставки, озера, зрошувальні канали, заливні луки, рисові поля, канави та калюжі, часто заболочені. Зазвичай це мілкі водойми з густою рослинністю та стоячою або з повільною течією водою. Нерідко макроподів можна зустріти в застійних водоймах з дуже низьким вмістом кисню. У річках китайських низовин заходять в зону дії морських припливів із солонуватою водою.
Риби, особливо північних частин ареалу, добре пристосовані до прохолодної води (до +15°С), невимогливі до якості води та їжі. Показник pH в середовищах існування звичайного макропода може становити 6,0-8,0; твердість води 5-19° dH; температура 16-26 °C. Харчується комахами, безхребетними та дрібною рибою.
Природне середовище існування макроподів часто змінюється через зміну рівня води, і це змушує риб шукати собі нові місця проживання. Стан популяцій Macropodus opercularis у природі оцінюється як такий, що викликає найменше занепокоєння оскільки цей вид має велику територію поширення і немає жодних відомих загроз його існуванню. Загрозу видові може становити руйнування середовища його існування та забруднення водойм через використання пестицидів на сільськогосподарських землях. Чисельність популяції виду в деяких районах зменшилась.
Дуже популярний серед акваріумістів вид, і тому він широко перевозився по всьому світу. Завдяки своїй високій адаптивності звичайний макропод був інтродукований в багатьох країнах тропічної й субтропічної зони. Дикі популяції існують в Японії, Кореї, Малайзії, на острові Ява в Індонезії, на Мадагаскарі, в Південній Індії (в районі Ченнаї), Флориді (США).
Через великий ареал були сумніви, чи не ховається під назвою Macropodus opercularis декілька окремих видів. Зокрема кандидатами на цю роль розглядалися китайська та в'єтнамська популяції. Однак у результаті аналізу забарвлення, а також меристичних та морфометричних показників суттєвої різниці між ними не було виявлено.
Діапазон поширення звичайного макропода включає зони, де цей вид симпатричний кожному з інших видів роду Macropodus. Спостереження, здійснені в Центральному В'єтнамі, показують, що M. spechti зустрічається переважно у верхів'ях, а M. opercularis більше в нижній течії річок.
Опис
Макроподи мають міцне, видовжене, яйцеподібне за формою, спереду лише трохи, а на хвостовому стеблі сильно стиснуте з боків тіло. Довгі спинний і анальний плавці в самця загострені й закінчуються ниточками. Такі самі вирости є й на ліроподібному хвостовому плавці. Самці можуть виростати до 10-11 см завдовжки, самки менші — до 9 см.
У спинному плавці 13-17 твердих і 5-8 м'яких променів, в анальному 15-22 твердих і 8-15 м'яких, в черевних по 1 твердому і 5 м'яких, в грудних плавцях по 11 променів (усі м'які). У бічній лінії 29-32 луски. Хребців 25-29.
Це досить барвиста риба. Основне забарвлення риб може сильно варіювати, може бути оранжевим, червоним, червонувато-коричневим, коричнюватим, оливково-коричневим, зеленкувато-коричневим, зеленкувато-сірим або просто сірим. Спинка темніша, черево світле. Найхарактерніша деталь забарвлення — це 7-12 пар широких вертикальних червоних або коричнево-червоних та синьо-зелених, блакитних або зелених смуг, що чергуються між собою. Всі смуги приблизно однакової ширини, іноді вони розгалужуються, іноді перериваються. Зяброві кришки червоні або оранжеві з характерною великою синьою до чорного плямою. Темна смуга, перетинаючи очі, пов'язує цю пляму з кінчиком морди.
Червоно-синій смугастий малюнок заходить на спинний та анальний плавці. Хвостовий плавець червоний або червоно-коричневий, вкритий блакитними крапками і рисками, має блискучу блакитну облямівку. Спинний плавець синій, з такими ж рисками, як на хвості, по краю він має білу облямівку. Анальний плавець спереду блакитний, ззаду червоний, також має білу облямівку. Черевні плавці яскраво-червоні з білими кінчиками, грудні прозорі й практично не забарвлені.
Самці помітно більші за самок, мають яскравіше забарвлення, плавці у них більші й мають довші «нитки». Забарвлення самок жовтувато-коричневе з мало помітними поперечними смугами.
Інтенсивність забарвлення макроподів може суттєво змінюватись залежно від статі, віку та стану риб. Найвищою вона буває в збуджених самців у період нересту й під час бійок. Натомість перелякані риби виглядають зовсім світлими й блідими. Пригнічені самці, що займають нижчий ранг в ієрархії, за забарвленням майже не відрізняються від самок. У молодих екземплярів вертикальні смуги нечіткі, можуть бути й взагалі відсутні, а забарвлення буває однорідним, блідо-жовто-коричневим; самці та самки майже не відрізняються між собою.
Біологія
Дихання
Як і всі лабіринтові риби, макроподи мають спеціальний допоміжний орган дихання — лабіринт. Розташований у зябрах, він дозволяє рибам дихати атмосферним повітрям. Стінки лабіринтового органу насичені численними кровоносними судинами, завдяки яким кров постійно збагачується киснем. Періодично риби спливають до поверхні води за черговим ковтком повітря. Такий спосіб дихання дозволяє макроподам виживати у бідних на кисень або забруднених водоймах. В екстремальній ситуації вони можуть певний час залишатися живими взагалі без води.
Харчування
У природі спосіб харчування макроподів пристосовується до конкретних умов. Хоча ці риби всеїдні, перевагу вони надають їжі тваринного походження. Це переважно комахоїдна риба. Макроподи хапають комах, що впали на поверхню води, а часто навіть вистрибують із води і ловлять їх прямо у повітрі. Крім того, вони харчуються дрібними водними безхребетними, що складають зоопланктон, дрібними рибками.
Поведінка
Належить до числа солітарних тварин, що живуть по одинці, й утворює пари лише на час нересту. З настанням нерестового періоду агресивність самців помітно зростає, вони починають битися між собою. При цьому, загрожуючи своєму супернику, самці напружують тіло й підіймають спинний плавець. Вони завзято б'ються й завдають один одному пошкоджень.
Макропод — це денна тварина з добре розвиненою системою зорової комунікації, певні зміни її внутрішнього стану добре видно неозброєним оком. Ці риби виявляють генетичну схильність до дослідження неспецифічних видів риб і здатні розпізнавати та уникати хижаків. При цьому вони виробляють певну стратегію поведінки, залежно від результатів зустрічей з ними. Лабораторні дослідження виявили 13 способів поведінки макроподів: втеча (здійснюється за рахунок рухів хвоста), повільний рівномірний рух (без використання хвоста), рух поштовхами (серія швидких рухів із раптовими зупинками), повзання (рух уперед лише за допомогою швидкого биття грудних плавців), надзвичайно швидкий звивистий рух, ковтання повітря (час від часу риба спливає до поверхні за ковтком повітря для лабіринтового органу), кидання на їжу з витягнутою щелепою, стояння під поверхнею, стояння в товщі води (в обох випадках риба стоїть на місці, утримуючись за рахунок грудних плавців), відпочинок (риба стоїть біля дна, так що її анальний і хвостовий плавці торкаються ґрунту), похиле стояння (риба стоїть нерухомо під кутом 20-40 градусів до горизонталі, спинний, хвостовий та анальний плавці у неї складені, а грудні швидко рухаються), «замерзання» (риба нерухома, рухаються лише зяброві кришки та зрідка очі). Реагуючи на хижака, макропод зазвичай вдається до втечі або здійснює надзвичайно швидкий звивистий рух.
Розмноження
Перед нерестом самці макроподів будують серед рослин, що плавають на поверхні води, гнізда з піни. Тут перебуватиме перебувати ікра, поки з неї не виведуться мальки. Самець плаває біля поверхні, втягує в рот порцію повітря й обволікає його плівкою зі слини, а тоді випускає невеликі бульбашки, «цеглини», що використовуються при будівництві гнізда. Він видуває їх із рота, і ті спливають до поверхні води, самець лише підправляє їх. Гніздо макроподів — це такий собі плавучий круглястий килимок розміром 5-6 см (іноді до 10 см) у перетині й 1-2 см заввишки. Гніздо з піни допомагає зберегти ікру в брудній болотяній воді. Воно доволі міцне. Будівництво може тривати від декількох годин до декількох днів, зазвичай 1-2 дні. У цей час самець не терпить нікого, хто б заважав йому.
Коли гніздо буде готове, поведінка самця різко змінюється. Він не тільки перестає ганяти самку, а ще й заманює її під гніздо, виконуючи ритуальний танок. Забарвлення самця в цей час стає особливо яскравим. Він розправляє свої спинний, анальний та хвостовий плавці й демонструє свою красу. Самка, навпаки, стає блідішою. Потім відбувається складний ритуал спаровування, який ініціює самка, штовхаючи носом самця в бік. Нерест відбувається під гніздом. Самець складає плавці й вигинає своє тіло у формі літери U. Самка запливає у цей вигин, а самець міцно стискає її й перевертає черевом догори. У цей момент риби здригаються, викидається й запліднюється порція ікри, після чого самець і самка розходяться. Весь акт триває декілька секунд. Велика краплина жиру підносить прозорі кульки ікри на поверхню. Знесилені риби в заціпенінні повільно падають до дна. Першим приходить до тями самець. Дбайливий батько поквапливо ловить ротом ротом ікринки й випльовує їх у гніздо. Іноді він дозволяє самочці допомогти йому. Навіть ті ікринки, що відразу потрапили в піну, самець ще раз втягне у рот і виплюне, щоб змити з ікринки мікроорганізми. Крім механічного очищення, це й своєрідне дезінфікування ікри. Слина лабіринтових риб має здатність вбивати збудників хвороб.
Ікринки в макроподів дрібні, молочного жовтувато-кремового або навіть червонуватого кольору. За один акт відкладається 10-30 ікринок. Нерест триває декілька годин. Чергові акти відкладання з різними за часом інтервалами повторюються знову і знову й тривають допоки самка не скине всю ікру. Макроподи доволі продуктивні риби, за нерест буває 500—800, а часто й понад 1000 ікринок.
У гнізді ікра перебуває в найсприятливіших умовах, маючи тут багато кисню, потрібного для розвитку. Тривалість інкубаційного періоду може бути різною: за температури 30°C — приблизно 30 годин, за 27°C — 48 годин, але може бути й до 96 годин. Після цього з гнізда звисає маленьке чорне «волосся» — це хвостики личинок, що вилупились із ікри. Вони харчуються зі своїх жовткових мішків. На 4-5-й день після нересту личинки перетворюються на мальків, починають вільно плавати й самостійно харчуватися.
Самець охороняє гніздо до появи мальків і доглядає за ним. Він підбирає ікринки, що випали із гнізда й повертає їх назад. Те саме він згодом робить і з личинками. Крім того, він постійно підтримує гніздо, додаючи до нього нові бульбашки. Після того, як мальки попливуть, гніздо розпадається. Макроподи — відмінні батьки, на відміну від інших лабіринтових риб, вони продовжують доглядати за потомством і після його розпливання. За небезпеки батько подає малькам спеціальний сигнал, і малята збираються коло нього, опиняючись у безпеці під охороною. Самки не беруть участі у батьківському піклуванні чи охороні території.
Звичайний макропод досягає зрілості за 70-90 днів і в лабораторних умовах може прожити до 6 років.
- Гніздо з бульбашок
- Личинки у гнізді
- Виводяться мальки
Утримування в акваріумі
Для рибальства вид нецікавий, але має комерційне значення в торгівлі акваріумними рибами.
Історія
Макропод є другим, після золотої рибки, мешканцем домашніх акваріумів і водночас першою тепловодною акваріумною рибкою. В Європу він був завезений у другій половині XIX ст. У 1869 році з китайського міста Нінбо на військовому кораблі «Імператриця» французький офіцер привіз до Парижа екзотичних риб, які були зовсім не схожі на золотих рибок. Це були відомі тепер макроподи. Вони зацікавили французького вченого-натураліста П'єра Карбоньє. Біологічні особливості, поведінка і процес розмноження вразили вченого. Рибки збудували з повітряних бульбашок гніздо, що плавало на поверхні води, відклали туди ікру, і, що найдивовижніше — самець немов нянька доглядав за мальками. Новина сколихнула уяву багатьох любителів природи. Тодішній Париж вирував. Легкість розмноження макроподів дала змогу розгорнути вигідну торгівлю. Через сім років макроподи потрапили до Німеччини.
Макропод вразив європейців своїми яскравими барвами та пишними плавцями. Вид походив із Китаю, а його фантастична зовнішність спровокувала сумніви, чи може така риба реально існувати в дикій природі. Припускали, що це форма, штучно виведена китайцями. Рибка стала швидко поширюватись серед європейських акваріумістів. Уже в кінці ХІХ ст. в акваріумах, крім простої неокультуреної форми, з'явилася варіація з великими вуалевими плавцями й яскравим забарвленням. Саме ці рибки були відомі під назвою «райських». До наших днів ця декоративна форма не збереглась і вважається втраченою.
Імпорт великої кількості нових цікавих видів тропічних риб суттєво потіснив макроподів в домашніх акваріумах, не в останню чергу цьому сприяло широке застосування обігрівачів та інших технічних засобів. Проте й зараз макроподи належать до популярних видів і постійно присутні в торгівлі акваріумними рибами. Макроподи з дикої природи рідко трапляються в продажу, адже вид розводиться в неволі в широких масштабах.
Виведені породи
Відомо декілька порід макроподів, забарвлення котрих суттєво відрізняється від основної форми. Блакитна форма зустрічається в природі, інші виведені в акваріумах.
Блакитний макропод має світле синьо-сіре основне забарвлення з дуже темними, майже чорними смугами на тілі; візуально це викликає інверсію кольорів: яскраво-блакитні поперечні смуги на темному тлі. Хвостовий плавець також дуже темний до чорного. На спині помітні фіолетово-сині барви.
Макроподи-альбіноси були виведені в Німеччині 1933 року. Синій колір на тілі у них замінений на білий, темна пляма на зябрових кришках відсутня. Загальний тон тіла молочно-білий з жовтим або рожевим відтінком, черево світліше. На боках чергуються білі та оранжево-червоні смуги різної насиченості (залежно від конкретної особини). Всі плавці, крім незабарвлених грудних, оранжеві. Очі яскраво-червоні.
Дві інші породи (червона та оранжева) зустрічаються дуже рідко. Червоні макроподи мають яскраво-червоне тіло, спина та верхня частина голови коричневі, черево та горло сині, зяброві кришки яскраво-червоні, без синьої плями, на хвостовому стеблі є декілька синіх смуг. Хвостовий плавець червоний, з блакитною блискучою облямівкою. Спинний та анальний плавці сині з блискучою блакитною облямівкою, на основу останнього поширюється червоне забарвлення тіла. Черевні плавці блакитні, перший подовжений промінь має яскравий червоний колір. Грудні плавці прозорі, не забарвлені.
В оранжевого макропода тіло та голова жовто-рожевого кольору, смуги відсутні, на зябрових кришках є блакитна пляма. Всі плавці, за винятком незабарвлених грудних, жовтого кольору, біля основи яскравіші, ближче до кінця білішають.
Селекціонери працюють над формою та забарвленням класичного макропода. Багато уваги приділяється чистоті кольорів, смуги мають мати бути рівними, не розгалужуватись. Плавці мають відповідати встановленим стандартам, зокрема верхня та нижня частини хвостового плавця мають бути симетричними. Породисті екземпляри експонуються на міжнародних виставках.
Умови утримання
Риси, характерні для макропода (невибагливість до кормів, якості води, а також здатність протистояти багатьом хворобам) пояснюють його популярність в початківців. Макроподи мають здатність зчищати і з'їдати водорості. Крім того, макроподи ще й санітари акваріума. Вони надають своєму хазяїнові неоціненну допомогу, винищуючи гідр і планарій в акваріумі. Занесені разом з кормом із природних водойм, гідри нападають на мальків, жалять дорослих риб. Щоб позбутися їх, потрібно на кілька днів до акваріума без риб пустити голодних макроподів. Тому не дивно, що вже понад сто років ця чудова рибка успішно культивується акваріумістами всього світу.
Макроподів тримають як у звичайних акваріумах для тропічних риб, так і в холодноводних (без обігріву) акваріумах, а влітку й у садових ставках. Макроподам потрібен акваріум на 50—100 л. Головну роль під час утримання цих риб відіграє не об'єм води для дихання, а вільне місце, де б вони могли вільно плавати. Зважаючи на особливості біології, пара макроподів може досить довго жити в невеличкому добре засадженому рослинами акваріумі за температури 18—30 °C, навіть якщо їх годувати виключно штучними кормами. Місцями мають бути густі зарості рослин. Бажана наявність рослин, що плавають на поверхні води: риччія, водяна папороть, пістія тощо. У той же час на поверхні має залишатися й вільне місце, щоб риби мали доступ до атмосферного повітря. Акваріум декорують корінням, корчами, стеблами тростини. Разом із кущами рослин вони ще надають макроподам необхідні схованки. Темне дно підкреслює забарвлення риб. Макроподи можуть плавати в усіх шарах води.
Акваріум обов'язково має бути тісно накритий склом, розташованим на відстані 4-5 см над поверхнею води. З одного боку, риби матимуть шар вологого теплого повітря, потрібного їм для дихання. З іншого боку, це не дозволяє макроподам вистрибнути з акваріуму (вони доволі вправно стрибають над водою).
До якості води риби не вимогливі, вид дуже добре адаптується й може жили у воді з різними характеристиками. Твердість може коливатися в межах 5-30° dGH, показник pH 5,8-8,0. Так само невибагливі макроподи й до температури води, вони витримують як похолодання до 15 °C, так і нагрів до 35 °C; оптимальними є показники 21-24 °C. Раз на тиждень треба замінювати 1/10 об'єму води на свіжу, у свіжішій воді макроподи б'ються особливо часто. Риби люблять яскраве освітлення.
З годівлею макроподів проблем не виникає. Годують їх будь-яким кормом: живим, рослинним, зрідка сухим. Можна використовувати корми-замінювачі: яловичину, ікру тощо. У принципі, макроподи можуть жити й розмножуватись навіть на сушеній дафнії, проте очевидну перевагу вони надають живим кормам: трубковик, мотиль та інші личинки комарів. Зазвичай годують риб 1-2 рази на день. Важливо добре годувати риб перед нерестом. Якісний корм також сприяє більш насиченому забарвленню.
Макроподи їдять молюсків, спритно витягаючи їх за ногу з черепашки. Буквально за кілька днів вони можуть знищити в акваріумі всю популяцію равликів Planorbella duryi або Radix balthica.
Макроподи — дуже стійкі й витривалі риби, в акваріумі з нормальним доглядом хворіють рідко. Інтенсивність забарвлення суттєво залежить від умов утримання і стану риб. На жаль, яскраве забарвлення у макроподів доводиться спостерігати нечасто, в акваріумах зараз переважають бліді й маловиразні популяції, у яких замість червоного кольору в забарвленні присутній оранжевий.
Характер
Макропод давно зарекомендував себе як розумна і цікава рибка. Він впізнає свого хазяїна й дуже прив'язаний до нього, з цими рибами цікаво спілкуватися.
Падіння популярності макроподів серед акваріумістів багато в чому пов'язане з агресивним характером цих риб. Макроподи — забіякуватий і виразно територіальний вид. Вони ворогують як між собою, так і з іншими рибами. У дикій природі макроподи займають території, які вони захищають, там вони живуть і розмножуються. В акваріумі вони дотримуються тих самих принципів. Кожен самець має утворити свою власну територію й захищати її.
Через свій характер макроподи мало підходять до спільному акваріуму. Їхніми сусідами не можуть бути занадто малі або малорухливі риби. У жодному разі не можна тримати разом з макроподами риб з великими плавцями, бо ті швидко позбавляться їх. Макроподи — досвідчені мисливці, й будь-яку дрібну рибу вони можуть з'їсти. У той же час не можна тримати макроподів разом із іншими міцними рибами, які можуть стати для них конкурентами у встановлення контролю над акваріумом. Вони битимуться між собою, а, якщо сусід виявиться сильнішим, макропод змушений буде ховатися й постійно перебуватиме в стресовому стані.
Найкращим варіантом є просторий видовий акваріум, в якому тримають групу приблизно з п'яти риб. У таких умовах краще спостерігати поведінку макроподів. Шляхом бійок серед них встановлюється ієрархічна драбина на чолі з найбільшим і найагресивнішим самцем. Під час бійок макроподи завдають один одному пошкоджень, але до загибелі слабшого це зазвичай не призводить; переможений тікає з поля бою й ховається в гущавині рослин.
Агресивність різних популяцій макроподів і навіть окремих екземплярів може бути різною, серед них зустрічаються й мирні рибки. Помічено, що виведені породи є менш агресивними. Якщо молодих макроподів вирощувати в спільному акваріумі, вони звикають до своїх сусідів і, коли виростають, не чіпають їх. Але кожну нову рибу вони переслідуватимуть.
Розведення
Розведення макроподів не викликає труднощів. Риби починають розмножуватись маючи розмір 5-6 сантиметрів завдовжки. Нерест може відбуватися й у спільному акваріумі, проте макроподи в цей час стають настільки агресивними, що загрожують не тільки спокою, але й життю сусідів. Тому краще розводити цих риб в окремому нерестовищі.
Розмножувати макроподів можна в посудинах невеликих об'ємів, але рекомендується, щоб місткість нерестовища становила 40-80 л, рівень води близько 15 см. Субстратом для нересту може бути ричія, рогата папороть або будь-які інші рослини, що плавають на поверхні води. Вони знадобляться самцеві при будівництві гнізда. Самка повинна мати схованки з густих кущів рослин, каміння, корчів, горщиків для квітів, шкаралупи кокосового горіха тощо. Акваріум заповнюють на 3/4 старою акваріумною водою і на 1/4 м'якою свіжою водою. Оптимальною є нейтральна (рН близько 7,0), м'яка (10° dH) вода з температурою 25-28 °C, хоча вистачає й 22-24 °C.
Нерест парний. Для розведення відбирають найбільші й найкрасивіші екземпляри. Самка повинна бути великою, щоб вона не стала жертвою агресивного самця. Відібраних рибок розлучають на тиждень-два й посилено годують різноманітними, переважно живими кормами 1-2 рази на день, щоб вони набрали хороших кондицій. При цьому уникають циклопів і дафній, бо після годівлі ними риби нерідко з'їдають своє потомство.
Готові до нересту плідники відразу після того, як їх посадили до нерестовища, починають цікавитись одне одним. Ініціатором завжди є самець. Самка, яка готова до ікрометання, має здуте черевце, наповнене ікрою. Самка, яка ще не готова до нересту, мусить триматися подалі від гнізда, самець буває дуже активний і може покалічити її. Старі самці стають з кожним нерестом усе агресивнішими і часто вбивають самку. У таких випадках рекомендується спочатку розділяти самця і самку в акваріумі прозорою перегородкою поки самець не збудує на своїй половині гніздо.
Відомі випадки, коли самець будує гніздо не на поверхні води, а в дуплах корчів або в інших місцях, де гніздо чимось захищене зверху й не може спливти.
Додаток свіжої води, зменшення її рівня та підвищення температури води на 2-3 °C стимулюють початок нересту. Коли умови є «правильними», самець, оглянувши кожний закуток і переконавшись, що там немає суперників, починає будувати з бульбашок повітря плавуче гніздо на поверхні води. Нерест починається з того, що самка підпливає до гнізда, біля якого знаходиться самець. Після кожного акту ікрометання самка на певний час ховається серед рослин, щоб перепочити.
Після нересту в гнізді залишається до 1000 ікринок. Тільки-но нерест закінчиться, самку слід забрати з нерестовища. Турботи по догляду за ікрою бере на себе самець. У цей час він стає надзвичайно агресивним, маленький вартовий нападає на кожного, хто наблизиться до гнізда. Якщо самку вчасно не виловити, самець може вбити її. Батько не тільки охороняє гніздо, але й постійно підбудовує його, ловить ікринки, а згодом личинок, що випадають із нього, і повертає їх назад.
Зразковий догляд за потомством в акваріумах спостерігається рідко. Зазвичай самець швидко починає нехтувати своєю територією й гніздом. Трапляється, що самець не набув батьківських інстинктів або йому заважають несприятливі умови, і він кидає гніздо та з'їдає ікру. Такого самця треба негайно прибрати з нерестовища. Ікра розвиватиметься самостійно. Щоб вона не загинула від грибкових хвороб, у воду додають 2—3 краплі 1 %-ного розчину метиленового синього на кожний літр води.
Для досягнення найкращих результатів при розведенні риб температура під час нересту та інкубації ікри повинна бути постійною. Через 30-50 годин з ікри прокльовуються маленькі личинки й повисають під гніздом. На п'ятий день гніздо розпадається, а крихітні мальки починають вільно плавати навколо свого батька й самостійно харчуватися. В цей час самця треба висадити. Він не їсть мальків, але краще його прибрати, його батьківські обов'язки на цьому скінчилися.
Стартовий корм: інфузорії, коловертки, (живий пил). Невелику кількість мальків можна виростити навіть на подрібненому крутому яєчному жовтку або розтертій сушеній дафнії, вівсяному борошні. Цікаво, що вигодувати мальків у перші дні допомагає гніздо. Рослинні частинки, слина, яка містить білки, втрачає до того часу бактерицидні властивості й починає розкладатися. Під гніздом збираються хмари інфузорій, коловерток, дрібних черв'ячків, а потім і рачки. Такі самі скупчення дрібних істот є й серед коріння плавучих рослин.
Мальки макроподів — справжні ненажери; їжі в акваріумі повинно бути багато, щоб мальки плавали серед неї. Вони швидко ростуть, і вже за кілька днів їх можна годувати наупліусами артемій (Artemia salina), що тільки-но вилупились, а за 10-12 днів — дрібними циклопами. Кожних два дні 2/3 об'єму води обережно замінюють на свіжу, в акваріумі підтримують належну чистоту. За нормальних умов утримання і достатнього простору приплід росте рівномірно. Проте за нестачі корму одні мальки ростуть швидше за інших, а згодом великі мальки починають полювати менших. Задля запобігання канібалізму молодь сортують за розміром.
Лабіринт починає допомагати малькам дихати через З—5 тижнів після народження. Коли мальки дихають тільки зябрами, рівень води в нерестовищі зберігається невисоким, воду постійно продувають дуже дрібними бульбашками повітря. Не можна в цей час знижувати температуру води. Сигналом, що мальки почали дихати також за допомогою лабіринту, є їхня поведінка: вони регулярно спливають до поверхні води й заковтують повітря. Тепер можна підвищити рівень води у виростковому акваріумі й поступово, на 1—2°С на тиждень, знижувати її температуру.
Помічено, що за низьких температур молодь росте повільніше, але рибки мають міцніше тіло. За високої температури у них спостерігається ранній розвиток плавців, і виростають карликові рибки.
У віці кількох місяців молодь набуває забарвлення дорослих риб. Статева зрілість у молодих макроподів настає у 5-7 місяців. Тривалість життя у неволі становить 5-8 років.
Див. також
Примітки
- Thomas Seehaus. Macropodus in garden ponds. , pp. 41-46 (англ.)
- Robert Gerlai, Wim E. Crusio, and Vilmos Csányi. Inheritance of Species-Specific Behaviors in the Paradise Fish (Macropodus opercularis): A Diallel Study. Behavior Genetics, Vol. 20, No. 4, 1990, pp. 487-498 (англ.)
- Huckstorf, V. (2012) Macropodus opercularis: інформація на сайті МСОП (версія 2019-2) (англ.) 04.10.2019
- J. D. M. Knight and S. Balasubramanian. On a record of two alien fish species (Teleostei: Osphronemidae) from the natural waters of Chennai, Tamil Nadu, India [ 5 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. Journal of Threatened Taxa 7(3): 7044-7046 ISSN 0974-7893 (англ.)
- Tom Winstanley & Kendall D. Clements. Morphological re-examination and taxonomy of the genus Macropodus (Perciformes: Osphronemidae) [ 29 липня 2019 у Wayback Machine.]. Zootaxa No. 1908, pp. 1-27, Magnolia Press, 2008 ISSN 1175-5326 (англ.)
- Jens Kühne. News on the ‘Heaven Peak‘ (Wolken Pass) Paradise fish. , pp. 81-85 ISSN 0937-177X (англ.)
- Adam Miklosi, Vilmos Csanyi, and Robert Gerlai. Antipredator Behavior in Paradise Fish (Macropodus opercularis) Larvae: The Role of Genetic Factors and Paternal Influence. Behavior Genetics, Vol. 27, No. 3, 1997 pp. 191-200 (англ.)
- Шереметьєв І. І. Акваріумні риби.—К.: Рад. шк., 1989,—221 с.
- Рудь М. П. Акваріум школяра.-К.: Рад.шк., 1990.-64с.
- Рудь М. П. Акваріум школяра.-К.: Рад.шк., 1990.-64с.
- Thomas Reich. Paradise Fish (Blue Paradise Gourami) [ 29 серпня 2019 у Wayback Machine.]. Spruce Pets (англ.)
- Clarice Brough CFS, Barbara Roth. Paradise Fish, Macropodus opercularis, Blue Paradise Gourami [ 5 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. Animal-World (англ.)
- Der Paradiesfisch — Macropodus opercularis [ 27 вересня 2019 у Wayback Machine.]. Der große Aquarium Ratgeber (нім.)
Джерела
- Рудь М. П. Акваріум школяра.-К.: Рад.шк., 1990.-64с.
- Шереметьєв І. І. Акваріумні риби.—К.: Рад. шк., 1989,—221 с.
- Tom Winstanley & Kendall D. Clements. Morphological re-examination and taxonomy of the genus Macropodus (Perciformes: Osphronemidae). Zootaxa No. 1908, pp. 1-27, Magnolia Press, 2008 ISSN 1175-5334 (англ.)
- Hans-Joachim Richter. Das Buch der Labyrinthfische. Melsungen [u.a.]: Verlag J. Neumann-Neudamm, 1983, S. 61-62. (нім.)
- Froese R., Pauly D. (eds.) (2019). Macropodus opercularis на FishBase. Версія за квітень 2019 року. (англ.)
- Clarice Brough CFS, Barbara Roth. Paradise Fish, Macropodus opercularis, Blue Paradise Gourami [ 5 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. Animal-World (англ.)
- Huckstorf, V. (2012) Macropodus opercularis: інформація на сайті МСОП (версія 2019-2) (англ.) 05.10.2019
- А. С. Полонский. Содержание и разведение аквариумных рыб. Москва: Агропромиздат, 1991, с. 355-356: Макропод обыкновенный [ 18 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. (рос.)
- И. Паличка. Почтенный макропод [ 10 липня 2019 у Wayback Machine.]. Из сборника Мир тропических рыб; пер. с англ. К. Ф. Дзержинского и М. Ф. Золочевской; под ред. Ж. А. Черняева. Москва: Колос, 1992, с. 215-218. (рос.)
- М. Н. Ильин. Аквариумное рыбоводство [ 15 листопада 2010 у Wayback Machine.]. Москва: Издательство Московского университета, 1977, с. 366-367 (рос.)
- Paradise Fish (Macropodus opercularis) [ 18 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. Tropical Fish Keeping (англ.)
- Den Paradiesfisch — Macropodus opercularis [ 28 листопада 2018 у Wayback Machine.]. Wolfgangs Makropoden (нім.)
- Thomas Reich. Paradise Fish (Blue Paradise Gourami) [ 29 серпня 2019 у Wayback Machine.]. Spruce Pets (англ.)
- Thomas Reich. Breeding the Paradise Fish, Macropodus opercularis [ 18 серпня 2019 у Wayback Machine.]. Spruce Pets (англ.)
- Род Macropodus-2 [ 6 листопада 2019 у Wayback Machine.]. Aquafisher (Любителям аквариума) (рос.)
- Ingo Schindler. News on the taxonomy and distribution of Macropodus species. . Zeitschrift der IGL, ISSN 0937-177X, pp. 9-12 (англ.)
Посилання
- Ю. Митрохин. От райской рыбки до сегодняшнего макропода [ 18 жовтня 2019 у Wayback Machine.]. «Рыбоводство», 1985, № 2, с. 24-27 (рос.)
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Makropod zvichajnij Para makropodiv livoruch samka pravoruch samec Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Pidcarstvo Spravzhni bagatoklitinni Eumetazoa Tip Hordovi Chordata Pidtip Cherepni Craniata Nadklas Shelepni Gnathostomata Klas Promeneperi Actinopterygii Pidklas Novoperi Neopterygii Infraklas Kostisti ribi Teleostei Nadryad Akantoperi Acanthopterygii Ryad Labirintovi Anabantiformes Pidryad Povzunovidni Anabantoidei Rodina Osfronemovi Osphronemidae Pidrodina Makropodovi Macropodusinae Rid Makropod Macropodus Vid Makropod zvichajnij Binomialna nazva Macropodus opercularis Linnaeus 1758 Sinonimi Labrus opercularis Linnaeus 1758 Chaetodon chinensis Bloch 1790 Macropodus chinensis Bloch 1790 Macropodus viridiauratus Lacepede 1801 Macropodus venustus Cuvier 1831 Macropodus filamentosus Oshima 1919 Posilannya Vikishovishe Macropodus opercularis Vikividi Macropodus opercularis EOL 203995 ITIS 172642 MSOP 166051 NCBI 158451 Makropo d zvicha jnij Macropodus opercularis tropichnij prisnovodnij vid rib z pidrodini makropodovih rodini osfronemovih pidryadu labirintovih V akvariumah vidomij takozh pid nazvoyu ra jska ri bka angl Paradise Fish Vid buv opisanij Karlom Linneyem she 1758 roku v desyatomu vidanni jogo znamenitoyi Systema Naturae pid nazvoyu Labrus opercularis Vin ye pershim vidomim predstavnikom rodu makropod Macropodus Vidova nazva opercularis maye latinske pohodzhennya j stosuyetsya temnoyi u svitlij oblyamivci plyami na zyabrovih krishkah operculum zyabrova krishka prisutnoyi u cogo vidu PoshirennyaPrirodnij areal makropoda ohoplyuye Pivdennij Kitaj do basejnu Yanczi na pivnochi vklyuchayuchi provinciyu Yunnan Gonkong ostriv Hajnan a takozh Tajvan Pivnichnij i Centralnij V yetnam Krim togo zustrichayetsya na pivnichnomu shodi Laosu provinciya Siangkhuang ta na yaponskih ostrovah Ryukyu sho viddilyayut Shidnokitajske more vid Tihogo okeanu Pivnichna mezha poshirennya vidu prohodit priblizno 33 paralellyu na shiroti mista Nankin Serednya temperatura povitrya mozhe padati tut do 0 C u grudni sichni j pidijmatisya do 27 C u lipni sho vidpovidaye pomirnomu klimatu Centralnoyi Yevropi Pivdennoyu mezheyu arealu zvichajnogo makropoda vvazhayetsya basejn richki Dongnaj v yet Đồng Nai u Pivdennomu V yetnami Najvidomisha pivdenna populyaciya voditsya u visokogirnij miscevosti Dalat de klimat takozh pomirnij Makropod mozhe zhiti v shirokomu diapazoni tipiv vodojm ta ekologichnih umov Ce mozhut buti mali richki zatoki j bichni dilyanki velikih richok stavki ozera zroshuvalni kanali zalivni luki risovi polya kanavi ta kalyuzhi chasto zabolocheni Zazvichaj ce milki vodojmi z gustoyu roslinnistyu ta stoyachoyu abo z povilnoyu techiyeyu vodoyu Neridko makropodiv mozhna zustriti v zastijnih vodojmah z duzhe nizkim vmistom kisnyu U richkah kitajskih nizovin zahodyat v zonu diyi morskih pripliviv iz solonuvatoyu vodoyu Ribi osoblivo pivnichnih chastin arealu dobre pristosovani do proholodnoyi vodi do 15 S nevimoglivi do yakosti vodi ta yizhi Pokaznik pH v seredovishah isnuvannya zvichajnogo makropoda mozhe stanoviti 6 0 8 0 tverdist vodi 5 19 dH temperatura 16 26 C Harchuyetsya komahami bezhrebetnimi ta dribnoyu riboyu Prirodne seredovishe isnuvannya makropodiv chasto zminyuyetsya cherez zminu rivnya vodi i ce zmushuye rib shukati sobi novi miscya prozhivannya Stan populyacij Macropodus opercularis u prirodi ocinyuyetsya yak takij sho viklikaye najmenshe zanepokoyennya oskilki cej vid maye veliku teritoriyu poshirennya i nemaye zhodnih vidomih zagroz jogo isnuvannyu Zagrozu vidovi mozhe stanoviti rujnuvannya seredovisha jogo isnuvannya ta zabrudnennya vodojm cherez vikoristannya pesticidiv na silskogospodarskih zemlyah Chiselnist populyaciyi vidu v deyakih rajonah zmenshilas Duzhe populyarnij sered akvariumistiv vid i tomu vin shiroko perevozivsya po vsomu svitu Zavdyaki svoyij visokij adaptivnosti zvichajnij makropod buv introdukovanij v bagatoh krayinah tropichnoyi j subtropichnoyi zoni Diki populyaciyi isnuyut v Yaponiyi Koreyi Malajziyi na ostrovi Yava v Indoneziyi na Madagaskari v Pivdennij Indiyi v rajoni Chennayi Floridi SShA Cherez velikij areal buli sumnivi chi ne hovayetsya pid nazvoyu Macropodus opercularis dekilka okremih vidiv Zokrema kandidatami na cyu rol rozglyadalisya kitajska ta v yetnamska populyaciyi Odnak u rezultati analizu zabarvlennya a takozh meristichnih ta morfometrichnih pokaznikiv suttyevoyi riznici mizh nimi ne bulo viyavleno Diapazon poshirennya zvichajnogo makropoda vklyuchaye zoni de cej vid simpatrichnij kozhnomu z inshih vidiv rodu Macropodus Sposterezhennya zdijsneni v Centralnomu V yetnami pokazuyut sho M spechti zustrichayetsya perevazhno u verhiv yah a M opercularis bilshe v nizhnij techiyi richok OpisSamec Macropodus opercularis Makropodi mayut micne vidovzhene yajcepodibne za formoyu speredu lishe trohi a na hvostovomu stebli silno stisnute z bokiv tilo Dovgi spinnij i analnij plavci v samcya zagostreni j zakinchuyutsya nitochkami Taki sami virosti ye j na liropodibnomu hvostovomu plavci Samci mozhut virostati do 10 11 sm zavdovzhki samki menshi do 9 sm U spinnomu plavci 13 17 tverdih i 5 8 m yakih promeniv v analnomu 15 22 tverdih i 8 15 m yakih v cherevnih po 1 tverdomu i 5 m yakih v grudnih plavcyah po 11 promeniv usi m yaki U bichnij liniyi 29 32 luski Hrebciv 25 29 Ce dosit barvista riba Osnovne zabarvlennya rib mozhe silno variyuvati mozhe buti oranzhevim chervonim chervonuvato korichnevim korichnyuvatim olivkovo korichnevim zelenkuvato korichnevim zelenkuvato sirim abo prosto sirim Spinka temnisha cherevo svitle Najharakternisha detal zabarvlennya ce 7 12 par shirokih vertikalnih chervonih abo korichnevo chervonih ta sino zelenih blakitnih abo zelenih smug sho cherguyutsya mizh soboyu Vsi smugi priblizno odnakovoyi shirini inodi voni rozgaluzhuyutsya inodi pererivayutsya Zyabrovi krishki chervoni abo oranzhevi z harakternoyu velikoyu sinoyu do chornogo plyamoyu Temna smuga peretinayuchi ochi pov yazuye cyu plyamu z kinchikom mordi Chervono sinij smugastij malyunok zahodit na spinnij ta analnij plavci Hvostovij plavec chervonij abo chervono korichnevij vkritij blakitnimi krapkami i riskami maye bliskuchu blakitnu oblyamivku Spinnij plavec sinij z takimi zh riskami yak na hvosti po krayu vin maye bilu oblyamivku Analnij plavec speredu blakitnij zzadu chervonij takozh maye bilu oblyamivku Cherevni plavci yaskravo chervoni z bilimi kinchikami grudni prozori j praktichno ne zabarvleni Samci pomitno bilshi za samok mayut yaskravishe zabarvlennya plavci u nih bilshi j mayut dovshi nitki Zabarvlennya samok zhovtuvato korichneve z malo pomitnimi poperechnimi smugami Intensivnist zabarvlennya makropodiv mozhe suttyevo zminyuvatis zalezhno vid stati viku ta stanu rib Najvishoyu vona buvaye v zbudzhenih samciv u period nerestu j pid chas bijok Natomist perelyakani ribi viglyadayut zovsim svitlimi j blidimi Prignicheni samci sho zajmayut nizhchij rang v iyerarhiyi za zabarvlennyam majzhe ne vidriznyayutsya vid samok U molodih ekzemplyariv vertikalni smugi nechitki mozhut buti j vzagali vidsutni a zabarvlennya buvaye odnoridnim blido zhovto korichnevim samci ta samki majzhe ne vidriznyayutsya mizh soboyu BiologiyaDihannya Yak i vsi labirintovi ribi makropodi mayut specialnij dopomizhnij organ dihannya labirint Roztashovanij u zyabrah vin dozvolyaye ribam dihati atmosfernim povitryam Stinki labirintovogo organu nasicheni chislennimi krovonosnimi sudinami zavdyaki yakim krov postijno zbagachuyetsya kisnem Periodichno ribi splivayut do poverhni vodi za chergovim kovtkom povitrya Takij sposib dihannya dozvolyaye makropodam vizhivati u bidnih na kisen abo zabrudnenih vodojmah V ekstremalnij situaciyi voni mozhut pevnij chas zalishatisya zhivimi vzagali bez vodi Harchuvannya U prirodi sposib harchuvannya makropodiv pristosovuyetsya do konkretnih umov Hocha ci ribi vseyidni perevagu voni nadayut yizhi tvarinnogo pohodzhennya Ce perevazhno komahoyidna riba Makropodi hapayut komah sho vpali na poverhnyu vodi a chasto navit vistribuyut iz vodi i lovlyat yih pryamo u povitri Krim togo voni harchuyutsya dribnimi vodnimi bezhrebetnimi sho skladayut zooplankton dribnimi ribkami Povedinka source source source source Video pokazuye borotbu dvoh samciv source source source source Video sho pokazuye yak para vidkladaye ikru Makropod i jogo gnizdo z bulbashok na poverhni vodi Nalezhit do chisla solitarnih tvarin sho zhivut po odinci j utvoryuye pari lishe na chas nerestu Z nastannyam nerestovogo periodu agresivnist samciv pomitno zrostaye voni pochinayut bitisya mizh soboyu Pri comu zagrozhuyuchi svoyemu superniku samci napruzhuyut tilo j pidijmayut spinnij plavec Voni zavzyato b yutsya j zavdayut odin odnomu poshkodzhen Makropod ce denna tvarina z dobre rozvinenoyu sistemoyu zorovoyi komunikaciyi pevni zmini yiyi vnutrishnogo stanu dobre vidno neozbroyenim okom Ci ribi viyavlyayut genetichnu shilnist do doslidzhennya nespecifichnih vidiv rib i zdatni rozpiznavati ta unikati hizhakiv Pri comu voni viroblyayut pevnu strategiyu povedinki zalezhno vid rezultativ zustrichej z nimi Laboratorni doslidzhennya viyavili 13 sposobiv povedinki makropodiv vtecha zdijsnyuyetsya za rahunok ruhiv hvosta povilnij rivnomirnij ruh bez vikoristannya hvosta ruh poshtovhami seriya shvidkih ruhiv iz raptovimi zupinkami povzannya ruh upered lishe za dopomogoyu shvidkogo bittya grudnih plavciv nadzvichajno shvidkij zvivistij ruh kovtannya povitrya chas vid chasu riba splivaye do poverhni za kovtkom povitrya dlya labirintovogo organu kidannya na yizhu z vityagnutoyu shelepoyu stoyannya pid poverhneyu stoyannya v tovshi vodi v oboh vipadkah riba stoyit na misci utrimuyuchis za rahunok grudnih plavciv vidpochinok riba stoyit bilya dna tak sho yiyi analnij i hvostovij plavci torkayutsya gruntu pohile stoyannya riba stoyit neruhomo pid kutom 20 40 gradusiv do gorizontali spinnij hvostovij ta analnij plavci u neyi skladeni a grudni shvidko ruhayutsya zamerzannya riba neruhoma ruhayutsya lishe zyabrovi krishki ta zridka ochi Reaguyuchi na hizhaka makropod zazvichaj vdayetsya do vtechi abo zdijsnyuye nadzvichajno shvidkij zvivistij ruh Rozmnozhennya Pered nerestom samci makropodiv buduyut sered roslin sho plavayut na poverhni vodi gnizda z pini Tut perebuvatime perebuvati ikra poki z neyi ne vivedutsya malki Samec plavaye bilya poverhni vtyaguye v rot porciyu povitrya j obvolikaye jogo plivkoyu zi slini a todi vipuskaye neveliki bulbashki ceglini sho vikoristovuyutsya pri budivnictvi gnizda Vin viduvaye yih iz rota i ti splivayut do poverhni vodi samec lishe pidpravlyaye yih Gnizdo makropodiv ce takij sobi plavuchij kruglyastij kilimok rozmirom 5 6 sm inodi do 10 sm u peretini j 1 2 sm zavvishki Gnizdo z pini dopomagaye zberegti ikru v brudnij bolotyanij vodi Vono dovoli micne Budivnictvo mozhe trivati vid dekilkoh godin do dekilkoh dniv zazvichaj 1 2 dni U cej chas samec ne terpit nikogo hto b zavazhav jomu Koli gnizdo bude gotove povedinka samcya rizko zminyuyetsya Vin ne tilki perestaye ganyati samku a she j zamanyuye yiyi pid gnizdo vikonuyuchi ritualnij tanok Zabarvlennya samcya v cej chas staye osoblivo yaskravim Vin rozpravlyaye svoyi spinnij analnij ta hvostovij plavci j demonstruye svoyu krasu Samka navpaki staye blidishoyu Potim vidbuvayetsya skladnij ritual sparovuvannya yakij iniciyuye samka shtovhayuchi nosom samcya v bik Nerest vidbuvayetsya pid gnizdom Samec skladaye plavci j viginaye svoye tilo u formi literi U Samka zaplivaye u cej vigin a samec micno stiskaye yiyi j perevertaye cherevom dogori U cej moment ribi zdrigayutsya vikidayetsya j zaplidnyuyetsya porciya ikri pislya chogo samec i samka rozhodyatsya Ves akt trivaye dekilka sekund Velika kraplina zhiru pidnosit prozori kulki ikri na poverhnyu Znesileni ribi v zacipeninni povilno padayut do dna Pershim prihodit do tyami samec Dbajlivij batko pokvaplivo lovit rotom rotom ikrinki j viplovuye yih u gnizdo Inodi vin dozvolyaye samochci dopomogti jomu Navit ti ikrinki sho vidrazu potrapili v pinu samec she raz vtyagne u rot i viplyune shob zmiti z ikrinki mikroorganizmi Krim mehanichnogo ochishennya ce j svoyeridne dezinfikuvannya ikri Slina labirintovih rib maye zdatnist vbivati zbudnikiv hvorob Ikrinki v makropodiv dribni molochnogo zhovtuvato kremovogo abo navit chervonuvatogo koloru Za odin akt vidkladayetsya 10 30 ikrinok Nerest trivaye dekilka godin Chergovi akti vidkladannya z riznimi za chasom intervalami povtoryuyutsya znovu i znovu j trivayut dopoki samka ne skine vsyu ikru Makropodi dovoli produktivni ribi za nerest buvaye 500 800 a chasto j ponad 1000 ikrinok U gnizdi ikra perebuvaye v najspriyatlivishih umovah mayuchi tut bagato kisnyu potribnogo dlya rozvitku Trivalist inkubacijnogo periodu mozhe buti riznoyu za temperaturi 30 C priblizno 30 godin za 27 C 48 godin ale mozhe buti j do 96 godin Pislya cogo z gnizda zvisaye malenke chorne volossya ce hvostiki lichinok sho vilupilis iz ikri Voni harchuyutsya zi svoyih zhovtkovih mishkiv Na 4 5 j den pislya nerestu lichinki peretvoryuyutsya na malkiv pochinayut vilno plavati j samostijno harchuvatisya Samec ohoronyaye gnizdo do poyavi malkiv i doglyadaye za nim Vin pidbiraye ikrinki sho vipali iz gnizda j povertaye yih nazad Te same vin zgodom robit i z lichinkami Krim togo vin postijno pidtrimuye gnizdo dodayuchi do nogo novi bulbashki Pislya togo yak malki poplivut gnizdo rozpadayetsya Makropodi vidminni batki na vidminu vid inshih labirintovih rib voni prodovzhuyut doglyadati za potomstvom i pislya jogo rozplivannya Za nebezpeki batko podaye malkam specialnij signal i malyata zbirayutsya kolo nogo opinyayuchis u bezpeci pid ohoronoyu Samki ne berut uchasti u batkivskomu pikluvanni chi ohoroni teritoriyi Zvichajnij makropod dosyagaye zrilosti za 70 90 dniv i v laboratornih umovah mozhe prozhiti do 6 rokiv Gnizdo z bulbashok Lichinki u gnizdi Vivodyatsya malkiUtrimuvannya v akvariumiDlya ribalstva vid necikavij ale maye komercijne znachennya v torgivli akvariumnimi ribami Istoriya Zobrazhennya makropoda v akvariumnomu vidanni 1893 r Makropod ye drugim pislya zolotoyi ribki meshkancem domashnih akvariumiv i vodnochas pershoyu teplovodnoyu akvariumnoyu ribkoyu V Yevropu vin buv zavezenij u drugij polovini XIX st U 1869 roci z kitajskogo mista Ninbo na vijskovomu korabli Imperatricya francuzkij oficer priviz do Parizha ekzotichnih rib yaki buli zovsim ne shozhi na zolotih ribok Ce buli vidomi teper makropodi Voni zacikavili francuzkogo vchenogo naturalista P yera Karbonye Biologichni osoblivosti povedinka i proces rozmnozhennya vrazili vchenogo Ribki zbuduvali z povitryanih bulbashok gnizdo sho plavalo na poverhni vodi vidklali tudi ikru i sho najdivovizhnishe samec nemov nyanka doglyadav za malkami Novina skolihnula uyavu bagatoh lyubiteliv prirodi Todishnij Parizh viruvav Legkist rozmnozhennya makropodiv dala zmogu rozgornuti vigidnu torgivlyu Cherez sim rokiv makropodi potrapili do Nimechchini Makropod vraziv yevropejciv svoyimi yaskravimi barvami ta pishnimi plavcyami Vid pohodiv iz Kitayu a jogo fantastichna zovnishnist sprovokuvala sumnivi chi mozhe taka riba realno isnuvati v dikij prirodi Pripuskali sho ce forma shtuchno vivedena kitajcyami Ribka stala shvidko poshiryuvatis sered yevropejskih akvariumistiv Uzhe v kinci HIH st v akvariumah krim prostoyi neokulturenoyi formi z yavilasya variaciya z velikimi vualevimi plavcyami j yaskravim zabarvlennyam Same ci ribki buli vidomi pid nazvoyu rajskih Do nashih dniv cya dekorativna forma ne zbereglas i vvazhayetsya vtrachenoyu Import velikoyi kilkosti novih cikavih vidiv tropichnih rib suttyevo potisniv makropodiv v domashnih akvariumah ne v ostannyu chergu comu spriyalo shiroke zastosuvannya obigrivachiv ta inshih tehnichnih zasobiv Prote j zaraz makropodi nalezhat do populyarnih vidiv i postijno prisutni v torgivli akvariumnimi ribami Makropodi z dikoyi prirodi ridko traplyayutsya v prodazhu adzhe vid rozvoditsya v nevoli v shirokih masshtabah Vivedeni porodi Vidomo dekilka porid makropodiv zabarvlennya kotrih suttyevo vidriznyayetsya vid osnovnoyi formi Blakitna forma zustrichayetsya v prirodi inshi vivedeni v akvariumah Blakitnij makropod maye svitle sino sire osnovne zabarvlennya z duzhe temnimi majzhe chornimi smugami na tili vizualno ce viklikaye inversiyu koloriv yaskravo blakitni poperechni smugi na temnomu tli Hvostovij plavec takozh duzhe temnij do chornogo Na spini pomitni fioletovo sini barvi Makropodi albinosi buli vivedeni v Nimechchini 1933 roku Sinij kolir na tili u nih zaminenij na bilij temna plyama na zyabrovih krishkah vidsutnya Zagalnij ton tila molochno bilij z zhovtim abo rozhevim vidtinkom cherevo svitlishe Na bokah cherguyutsya bili ta oranzhevo chervoni smugi riznoyi nasichenosti zalezhno vid konkretnoyi osobini Vsi plavci krim nezabarvlenih grudnih oranzhevi Ochi yaskravo chervoni Dvi inshi porodi chervona ta oranzheva zustrichayutsya duzhe ridko Chervoni makropodi mayut yaskravo chervone tilo spina ta verhnya chastina golovi korichnevi cherevo ta gorlo sini zyabrovi krishki yaskravo chervoni bez sinoyi plyami na hvostovomu stebli ye dekilka sinih smug Hvostovij plavec chervonij z blakitnoyu bliskuchoyu oblyamivkoyu Spinnij ta analnij plavci sini z bliskuchoyu blakitnoyu oblyamivkoyu na osnovu ostannogo poshiryuyetsya chervone zabarvlennya tila Cherevni plavci blakitni pershij podovzhenij promin maye yaskravij chervonij kolir Grudni plavci prozori ne zabarvleni V oranzhevogo makropoda tilo ta golova zhovto rozhevogo koloru smugi vidsutni na zyabrovih krishkah ye blakitna plyama Vsi plavci za vinyatkom nezabarvlenih grudnih zhovtogo koloru bilya osnovi yaskravishi blizhche do kincya bilishayut Selekcioneri pracyuyut nad formoyu ta zabarvlennyam klasichnogo makropoda Bagato uvagi pridilyayetsya chistoti koloriv smugi mayut mati buti rivnimi ne rozgaluzhuvatis Plavci mayut vidpovidati vstanovlenim standartam zokrema verhnya ta nizhnya chastini hvostovogo plavcya mayut buti simetrichnimi Porodisti ekzemplyari eksponuyutsya na mizhnarodnih vistavkah Umovi utrimannya Risi harakterni dlya makropoda nevibaglivist do kormiv yakosti vodi a takozh zdatnist protistoyati bagatom hvorobam poyasnyuyut jogo populyarnist v pochatkivciv Makropodi mayut zdatnist zchishati i z yidati vodorosti Krim togo makropodi she j sanitari akvariuma Voni nadayut svoyemu hazyayinovi neocinennu dopomogu vinishuyuchi gidr i planarij v akvariumi Zaneseni razom z kormom iz prirodnih vodojm gidri napadayut na malkiv zhalyat doroslih rib Shob pozbutisya yih potribno na kilka dniv do akvariuma bez rib pustiti golodnih makropodiv Tomu ne divno sho vzhe ponad sto rokiv cya chudova ribka uspishno kultivuyetsya akvariumistami vsogo svitu Makropodiv trimayut yak u zvichajnih akvariumah dlya tropichnih rib tak i v holodnovodnih bez obigrivu akvariumah a vlitku j u sadovih stavkah Makropodam potriben akvarium na 50 100 l Golovnu rol pid chas utrimannya cih rib vidigraye ne ob yem vodi dlya dihannya a vilne misce de b voni mogli vilno plavati Zvazhayuchi na osoblivosti biologiyi para makropodiv mozhe dosit dovgo zhiti v nevelichkomu dobre zasadzhenomu roslinami akvariumi za temperaturi 18 30 C navit yaksho yih goduvati viklyuchno shtuchnimi kormami Miscyami mayut buti gusti zarosti roslin Bazhana nayavnist roslin sho plavayut na poverhni vodi richchiya vodyana paporot pistiya tosho U toj zhe chas na poverhni maye zalishatisya j vilne misce shob ribi mali dostup do atmosfernogo povitrya Akvarium dekoruyut korinnyam korchami steblami trostini Razom iz kushami roslin voni she nadayut makropodam neobhidni shovanki Temne dno pidkreslyuye zabarvlennya rib Makropodi mozhut plavati v usih sharah vodi Akvarium obov yazkovo maye buti tisno nakritij sklom roztashovanim na vidstani 4 5 sm nad poverhneyu vodi Z odnogo boku ribi matimut shar vologogo teplogo povitrya potribnogo yim dlya dihannya Z inshogo boku ce ne dozvolyaye makropodam vistribnuti z akvariumu voni dovoli vpravno stribayut nad vodoyu Do yakosti vodi ribi ne vimoglivi vid duzhe dobre adaptuyetsya j mozhe zhili u vodi z riznimi harakteristikami Tverdist mozhe kolivatisya v mezhah 5 30 dGH pokaznik pH 5 8 8 0 Tak samo nevibaglivi makropodi j do temperaturi vodi voni vitrimuyut yak poholodannya do 15 C tak i nagriv do 35 C optimalnimi ye pokazniki 21 24 C Raz na tizhden treba zaminyuvati 1 10 ob yemu vodi na svizhu u svizhishij vodi makropodi b yutsya osoblivo chasto Ribi lyublyat yaskrave osvitlennya Z godivleyu makropodiv problem ne vinikaye Goduyut yih bud yakim kormom zhivim roslinnim zridka suhim Mozhna vikoristovuvati kormi zaminyuvachi yalovichinu ikru tosho U principi makropodi mozhut zhiti j rozmnozhuvatis navit na sushenij dafniyi prote ochevidnu perevagu voni nadayut zhivim kormam trubkovik motil ta inshi lichinki komariv Zazvichaj goduyut rib 1 2 razi na den Vazhlivo dobre goduvati rib pered nerestom Yakisnij korm takozh spriyaye bilsh nasichenomu zabarvlennyu Makropodi yidyat molyuskiv spritno vityagayuchi yih za nogu z cherepashki Bukvalno za kilka dniv voni mozhut znishiti v akvariumi vsyu populyaciyu ravlikiv Planorbella duryi abo Radix balthica Makropodi duzhe stijki j vitrivali ribi v akvariumi z normalnim doglyadom hvoriyut ridko Intensivnist zabarvlennya suttyevo zalezhit vid umov utrimannya i stanu rib Na zhal yaskrave zabarvlennya u makropodiv dovoditsya sposterigati nechasto v akvariumah zaraz perevazhayut blidi j malovirazni populyaciyi u yakih zamist chervonogo koloru v zabarvlenni prisutnij oranzhevij Harakter Makropod davno zarekomenduvav sebe yak rozumna i cikava ribka Vin vpiznaye svogo hazyayina j duzhe priv yazanij do nogo z cimi ribami cikavo spilkuvatisya Padinnya populyarnosti makropodiv sered akvariumistiv bagato v chomu pov yazane z agresivnim harakterom cih rib Makropodi zabiyakuvatij i virazno teritorialnij vid Voni voroguyut yak mizh soboyu tak i z inshimi ribami U dikij prirodi makropodi zajmayut teritoriyi yaki voni zahishayut tam voni zhivut i rozmnozhuyutsya V akvariumi voni dotrimuyutsya tih samih principiv Kozhen samec maye utvoriti svoyu vlasnu teritoriyu j zahishati yiyi Cherez svij harakter makropodi malo pidhodyat do spilnomu akvariumu Yihnimi susidami ne mozhut buti zanadto mali abo maloruhlivi ribi U zhodnomu razi ne mozhna trimati razom z makropodami rib z velikimi plavcyami bo ti shvidko pozbavlyatsya yih Makropodi dosvidcheni mislivci j bud yaku dribnu ribu voni mozhut z yisti U toj zhe chas ne mozhna trimati makropodiv razom iz inshimi micnimi ribami yaki mozhut stati dlya nih konkurentami u vstanovlennya kontrolyu nad akvariumom Voni bitimutsya mizh soboyu a yaksho susid viyavitsya silnishim makropod zmushenij bude hovatisya j postijno perebuvatime v stresovomu stani Najkrashim variantom ye prostorij vidovij akvarium v yakomu trimayut grupu priblizno z p yati rib U takih umovah krashe sposterigati povedinku makropodiv Shlyahom bijok sered nih vstanovlyuyetsya iyerarhichna drabina na choli z najbilshim i najagresivnishim samcem Pid chas bijok makropodi zavdayut odin odnomu poshkodzhen ale do zagibeli slabshogo ce zazvichaj ne prizvodit peremozhenij tikaye z polya boyu j hovayetsya v gushavini roslin Agresivnist riznih populyacij makropodiv i navit okremih ekzemplyariv mozhe buti riznoyu sered nih zustrichayutsya j mirni ribki Pomicheno sho vivedeni porodi ye mensh agresivnimi Yaksho molodih makropodiv viroshuvati v spilnomu akvariumi voni zvikayut do svoyih susidiv i koli virostayut ne chipayut yih Ale kozhnu novu ribu voni peresliduvatimut Rozvedennya Samec makropoda Macropodus opercularis Rozvedennya makropodiv ne viklikaye trudnoshiv Ribi pochinayut rozmnozhuvatis mayuchi rozmir 5 6 santimetriv zavdovzhki Nerest mozhe vidbuvatisya j u spilnomu akvariumi prote makropodi v cej chas stayut nastilki agresivnimi sho zagrozhuyut ne tilki spokoyu ale j zhittyu susidiv Tomu krashe rozvoditi cih rib v okremomu nerestovishi Rozmnozhuvati makropodiv mozhna v posudinah nevelikih ob yemiv ale rekomenduyetsya shob mistkist nerestovisha stanovila 40 80 l riven vodi blizko 15 sm Substratom dlya nerestu mozhe buti richiya rogata paporot abo bud yaki inshi roslini sho plavayut na poverhni vodi Voni znadoblyatsya samcevi pri budivnictvi gnizda Samka povinna mati shovanki z gustih kushiv roslin kaminnya korchiv gorshikiv dlya kvitiv shkaralupi kokosovogo goriha tosho Akvarium zapovnyuyut na 3 4 staroyu akvariumnoyu vodoyu i na 1 4 m yakoyu svizhoyu vodoyu Optimalnoyu ye nejtralna rN blizko 7 0 m yaka 10 dH voda z temperaturoyu 25 28 C hocha vistachaye j 22 24 C Nerest parnij Dlya rozvedennya vidbirayut najbilshi j najkrasivishi ekzemplyari Samka povinna buti velikoyu shob vona ne stala zhertvoyu agresivnogo samcya Vidibranih ribok rozluchayut na tizhden dva j posileno goduyut riznomanitnimi perevazhno zhivimi kormami 1 2 razi na den shob voni nabrali horoshih kondicij Pri comu unikayut ciklopiv i dafnij bo pislya godivli nimi ribi neridko z yidayut svoye potomstvo Gotovi do nerestu plidniki vidrazu pislya togo yak yih posadili do nerestovisha pochinayut cikavitis odne odnim Iniciatorom zavzhdi ye samec Samka yaka gotova do ikrometannya maye zdute cherevce napovnene ikroyu Samka yaka she ne gotova do nerestu musit trimatisya podali vid gnizda samec buvaye duzhe aktivnij i mozhe pokalichiti yiyi Stari samci stayut z kozhnim nerestom use agresivnishimi i chasto vbivayut samku U takih vipadkah rekomenduyetsya spochatku rozdilyati samcya i samku v akvariumi prozoroyu peregorodkoyu poki samec ne zbuduye na svoyij polovini gnizdo Vidomi vipadki koli samec buduye gnizdo ne na poverhni vodi a v duplah korchiv abo v inshih miscyah de gnizdo chimos zahishene zverhu j ne mozhe splivti Dodatok svizhoyi vodi zmenshennya yiyi rivnya ta pidvishennya temperaturi vodi na 2 3 C stimulyuyut pochatok nerestu Koli umovi ye pravilnimi samec oglyanuvshi kozhnij zakutok i perekonavshis sho tam nemaye supernikiv pochinaye buduvati z bulbashok povitrya plavuche gnizdo na poverhni vodi Nerest pochinayetsya z togo sho samka pidplivaye do gnizda bilya yakogo znahoditsya samec Pislya kozhnogo aktu ikrometannya samka na pevnij chas hovayetsya sered roslin shob perepochiti Pislya nerestu v gnizdi zalishayetsya do 1000 ikrinok Tilki no nerest zakinchitsya samku slid zabrati z nerestovisha Turboti po doglyadu za ikroyu bere na sebe samec U cej chas vin staye nadzvichajno agresivnim malenkij vartovij napadaye na kozhnogo hto nablizitsya do gnizda Yaksho samku vchasno ne viloviti samec mozhe vbiti yiyi Batko ne tilki ohoronyaye gnizdo ale j postijno pidbudovuye jogo lovit ikrinki a zgodom lichinok sho vipadayut iz nogo i povertaye yih nazad Zrazkovij doglyad za potomstvom v akvariumah sposterigayetsya ridko Zazvichaj samec shvidko pochinaye nehtuvati svoyeyu teritoriyeyu j gnizdom Traplyayetsya sho samec ne nabuv batkivskih instinktiv abo jomu zavazhayut nespriyatlivi umovi i vin kidaye gnizdo ta z yidaye ikru Takogo samcya treba negajno pribrati z nerestovisha Ikra rozvivatimetsya samostijno Shob vona ne zaginula vid gribkovih hvorob u vodu dodayut 2 3 krapli 1 nogo rozchinu metilenovogo sinogo na kozhnij litr vodi Dlya dosyagnennya najkrashih rezultativ pri rozvedenni rib temperatura pid chas nerestu ta inkubaciyi ikri povinna buti postijnoyu Cherez 30 50 godin z ikri proklovuyutsya malenki lichinki j povisayut pid gnizdom Na p yatij den gnizdo rozpadayetsya a krihitni malki pochinayut vilno plavati navkolo svogo batka j samostijno harchuvatisya V cej chas samcya treba visaditi Vin ne yist malkiv ale krashe jogo pribrati jogo batkivski obov yazki na comu skinchilisya Startovij korm infuzoriyi kolovertki zhivij pil Neveliku kilkist malkiv mozhna virostiti navit na podribnenomu krutomu yayechnomu zhovtku abo roztertij sushenij dafniyi vivsyanomu boroshni Cikavo sho vigoduvati malkiv u pershi dni dopomagaye gnizdo Roslinni chastinki slina yaka mistit bilki vtrachaye do togo chasu baktericidni vlastivosti j pochinaye rozkladatisya Pid gnizdom zbirayutsya hmari infuzorij kolovertok dribnih cherv yachkiv a potim i rachki Taki sami skupchennya dribnih istot ye j sered korinnya plavuchih roslin Malki makropodiv spravzhni nenazheri yizhi v akvariumi povinno buti bagato shob malki plavali sered neyi Voni shvidko rostut i vzhe za kilka dniv yih mozhna goduvati naupliusami artemij Artemia salina sho tilki no vilupilis a za 10 12 dniv dribnimi ciklopami Kozhnih dva dni 2 3 ob yemu vodi oberezhno zaminyuyut na svizhu v akvariumi pidtrimuyut nalezhnu chistotu Za normalnih umov utrimannya i dostatnogo prostoru priplid roste rivnomirno Prote za nestachi kormu odni malki rostut shvidshe za inshih a zgodom veliki malki pochinayut polyuvati menshih Zadlya zapobigannya kanibalizmu molod sortuyut za rozmirom Labirint pochinaye dopomagati malkam dihati cherez Z 5 tizhniv pislya narodzhennya Koli malki dihayut tilki zyabrami riven vodi v nerestovishi zberigayetsya nevisokim vodu postijno produvayut duzhe dribnimi bulbashkami povitrya Ne mozhna v cej chas znizhuvati temperaturu vodi Signalom sho malki pochali dihati takozh za dopomogoyu labirintu ye yihnya povedinka voni regulyarno splivayut do poverhni vodi j zakovtuyut povitrya Teper mozhna pidvishiti riven vodi u virostkovomu akvariumi j postupovo na 1 2 S na tizhden znizhuvati yiyi temperaturu Pomicheno sho za nizkih temperatur molod roste povilnishe ale ribki mayut micnishe tilo Za visokoyi temperaturi u nih sposterigayetsya rannij rozvitok plavciv i virostayut karlikovi ribki U vici kilkoh misyaciv molod nabuvaye zabarvlennya doroslih rib Stateva zrilist u molodih makropodiv nastaye u 5 7 misyaciv Trivalist zhittya u nevoli stanovit 5 8 rokiv Div takozhAkvariumistika Korm akvariumnih ribPrimitkiThomas Seehaus Macropodus in garden ponds pp 41 46 angl Robert Gerlai Wim E Crusio and Vilmos Csanyi Inheritance of Species Specific Behaviors in the Paradise Fish Macropodus opercularis A Diallel Study Behavior Genetics Vol 20 No 4 1990 pp 487 498 angl Huckstorf V 2012 Macropodus opercularis informaciya na sajti MSOP versiya 2019 2 angl 04 10 2019 J D M Knight and S Balasubramanian On a record of two alien fish species Teleostei Osphronemidae from the natural waters of Chennai Tamil Nadu India 5 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Journal of Threatened Taxa 7 3 7044 7046 ISSN 0974 7893 angl Tom Winstanley amp Kendall D Clements Morphological re examination and taxonomy of the genus Macropodus Perciformes Osphronemidae 29 lipnya 2019 u Wayback Machine Zootaxa No 1908 pp 1 27 Magnolia Press 2008 ISSN 1175 5326 angl Jens Kuhne News on the Heaven Peak Wolken Pass Paradise fish pp 81 85 ISSN 0937 177X angl Adam Miklosi Vilmos Csanyi and Robert Gerlai Antipredator Behavior in Paradise Fish Macropodus opercularis Larvae The Role of Genetic Factors and Paternal Influence Behavior Genetics Vol 27 No 3 1997 pp 191 200 angl Sheremetyev I I Akvariumni ribi K Rad shk 1989 221 s ISBN 5 330 00394 6 Rud M P Akvarium shkolyara K Rad shk 1990 64s ISBN 5 330 01196 5 Rud M P Akvarium shkolyara K Rad shk 1990 64s ISBN 5 330 01196 5 Thomas Reich Paradise Fish Blue Paradise Gourami 29 serpnya 2019 u Wayback Machine Spruce Pets angl Clarice Brough CFS Barbara Roth Paradise Fish Macropodus opercularis Blue Paradise Gourami 5 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Animal World angl Der Paradiesfisch Macropodus opercularis 27 veresnya 2019 u Wayback Machine Der grosse Aquarium Ratgeber nim DzherelaRud M P Akvarium shkolyara K Rad shk 1990 64s ISBN 5 330 01196 5 Sheremetyev I I Akvariumni ribi K Rad shk 1989 221 s ISBN 5 330 00394 6 Tom Winstanley amp Kendall D Clements Morphological re examination and taxonomy of the genus Macropodus Perciformes Osphronemidae Zootaxa No 1908 pp 1 27 Magnolia Press 2008 ISSN 1175 5334 angl Hans Joachim Richter Das Buch der Labyrinthfische Melsungen u a Verlag J Neumann Neudamm 1983 S 61 62 ISBN 3 7888 0292 8 nim Froese R Pauly D eds 2019 Macropodus opercularis na FishBase Versiya za kviten 2019 roku angl Clarice Brough CFS Barbara Roth Paradise Fish Macropodus opercularis Blue Paradise Gourami 5 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Animal World angl Huckstorf V 2012 Macropodus opercularis informaciya na sajti MSOP versiya 2019 2 angl 05 10 2019 A S Polonskij Soderzhanie i razvedenie akvariumnyh ryb Moskva Agropromizdat 1991 s 355 356 Makropod obyknovennyj 18 zhovtnya 2019 u Wayback Machine ISBN 5 10 000860 1 ros I Palichka Pochtennyj makropod 10 lipnya 2019 u Wayback Machine Iz sbornika Mir tropicheskih ryb per s angl K F Dzerzhinskogo i M F Zolochevskoj pod red Zh A Chernyaeva Moskva Kolos 1992 s 215 218 ISBN 5 10 003033 X ros M N Ilin Akvariumnoe rybovodstvo 15 listopada 2010 u Wayback Machine Moskva Izdatelstvo Moskovskogo universiteta 1977 s 366 367 ros Paradise Fish Macropodus opercularis 18 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Tropical Fish Keeping angl Den Paradiesfisch Macropodus opercularis 28 listopada 2018 u Wayback Machine Wolfgangs Makropoden nim Thomas Reich Paradise Fish Blue Paradise Gourami 29 serpnya 2019 u Wayback Machine Spruce Pets angl Thomas Reich Breeding the Paradise Fish Macropodus opercularis 18 serpnya 2019 u Wayback Machine Spruce Pets angl Rod Macropodus 2 6 listopada 2019 u Wayback Machine Aquafisher Lyubitelyam akvariuma ros Ingo Schindler News on the taxonomy and distribution of Macropodus species Zeitschrift der IGL ISSN 0937 177X pp 9 12 angl PosilannyaYu Mitrohin Ot rajskoj rybki do segodnyashnego makropoda 18 zhovtnya 2019 u Wayback Machine Rybovodstvo 1985 2 s 24 27 ros