Тетерук | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Самець тетерука | ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Tetrao tetrix (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||
Поширення тетерука | ||||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||||
Lyrurus tetrix L. | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Тетеру́к євразійський (Tetrao tetrix, раніше Lyrurus tetrix) — птах ряду Куроподібних, родини Фазанових, поширений у лісовій і лісостеповій смугах Європи й Азії. На початку XIX ст. траплявся по всій Україні, згодом його було винищено на більшій частині її території, зберігся лише на Поліссі та подекуди в Карпатах.
Зовнішній вигляд
Птахи середніх розмірів, маса самців у середньому 1,2-1,4 кг (зрідка до 1,7 кг), самок — менше 1 кг (інколи до 1,3 кг). Довжина тіла сягає 60 см. Самці відрізняються синювато-чорним забарвленням оперення, в якому різко виділяються білі дзеркальця на крилах і біле підхвістя. Самки сірувато-коричневі, строкаті, також з білими дзеркалами на крилах.
Поширення
Тетерук населяє степову і лісостепову зони Євразії від Британських островів на сході до Сіхоте-Аліню. У Західній та Центральній Європі нині найчастіше трапляється у гірських лісах та на вересових пустищах, де ареал зазвичай має чітко виражений острівний характер. На півдні під впливом оранки степів і зменшення лісів ареал його скорочується, на півночі ж завдяки вирубці лісів займана територія поступово розширюється. В Україні поширений на Поліссі, у Карпатах та на півночі лісостепової смуги.
Особливості біології
Напівосілий птах, місцями робить незначні сезонні кочівлі, більш регулярні в гірських районах. В деякі роки спостерігаються масові переселення тетеруків, пов'язані, ймовірно, з неврожаєм кормів.
Тетерук мешканець узлісь і лісостепу. У гніздовий час він віддає перевагу березовим лісам, що чергуються з зерновими полями, осиковими та липовими лісами по сусідству з великими вирубками і згарищами, лісовим узліссям і рідкому дрібноліссю з обов'язковою присутністю ягідників і сухих ділянок, необхідних для влаштування гнізд. Глухих високостовбурних лісів уникає.
Осілість у тетерука помітно менша, ніж у інших тетерукових. Якщо умови існування сприятливі, то велика частина птахів живе протягом усього життя на порівняно невеликій території, розміри якої не перевищують звичайно 10 км². Однак у випадку неврожаю зимових кормів (березових сережок або зерна), надмірному збільшенні чисельності в якому-небудь районі, тетеруки здатні робити масові переміщення, що часом приймають характер сезонних міграцій.
Шлюбна поведінка
Шлюбне пожвавлення в самців починається задовго до появи перших проталин. Своєрідна, що нагадує булькіт води, що переливається, пісня тетерука, так зване бурмотання, буває чутна вже з початку березня. Однак дійсне токування самців починається пізніше — у другій половині квітня — початку травня, коли з відкритих місць уже зійде сніг. Тетерукове токовище розташовується на відкритому місці, на верхових болотах, на вирубках, але особливо часто на сінокісних луках, жовтих від торішньої трави. На півночі тетеруки токують навіть на льоді озер. Кількість самців на току залежить від загальної чисельності птахів у даному районі і може коливатися від декількох особин до декількох десятків птахів. Зараз повсюдно переважають токовища, де токують 5-12 самців, і помітно почастішали випадки, коли тетеруки токують поодинці.
У розпал шлюбної активності самці токують з винятковим запалом, і гарне токовище, можна знайти на слух за кілька кілометрів. Самці з'являються на токовище в повній темряві, незадовго до світанку, і відразу ж починають токування, розподіляючи по своїх ділянках. Кожний токуючий самець має на токовищі свою визначену ділянку, що він активно охороняє. У розпал току на межах ділянок раз у раз відбуваються сутички між сусідніми самцями.
Токуючий тетерук витягає шию і голову паралельно землі, широко розкриває хвіст, злегка відставляє крила, і в такій позі дрібними кроками пересувається ділянкою, виконуючи раз за разом свою пісню. Цілком розкритий хвіст стоїть вертикально або навіть закидається на спину. Час від часу самець випрямляється, вивертає груди і видає голосне шипляче чуфиркання.
Самки з'являються на світанку і спочатку літають окраїнами токовища, видаючи закличні звуки, а потім направляються в центр токовища до обраних ними самців. З появою самок інтенсивність токування різко підсилюється, а з їхнім зникненням поступово згасає. Токуючі тетеруки не втрачають своєї пильності ні на секунду, і підібратися до токовища на близьку відстань надзвичайно складно.
Гніздування
Самки влаштовують гнізда поблизу токовища. У кладці здебільшого 7-9 яєць, хоча знаходили і великі кладки на 13 яєць. Термін висиджування становить 23-25 днів. Виводки спочатку тримаються густої трави на окраїнах луків біля лісових узлісь, а потім, коли пташенята досить підростуть, перебираються на ягідники.
Пізно восени відбувається формування зграй, що бувають як змішаними, так і що складаються або з самців, або з самок. Зимові зграї тетеруків можуть нараховувати по кілька сотень птахів, причому така зграя проводить усю зиму в межах невеликої території.
Тетеруки не дуже морозостійкі, навіть при помірних морозах -20°С, проводять під снігом 23 години на добу. У таких ситуаціях у птахів буває тільки одна годівля — зранку. Вийшовши з підсніжних камер, тетеруки летять до найближчих беріз, потім швидко набивають там свої зоби і знову зариваються під сніг.
Живлення
Тетерук — рослиноїдний птах; тваринні корми споживаються пташенятами в ранньому віці, у дорослих вони мають невелике значення. Набір кормів значний: у кормовому раціоні є 80 видів рослин і 30 видів тварин. Особливо різноманітний він у весняно-літній період. У цей час у найбільшій кількості споживаються листки, пуп'янки, квіти, насіння багатьох трав'янистих і чагарникових рослин. Узимку птахи вживають переважно бруньки, сережки берези, вільхи, верби, осики, ягоди ялівця, а також шишечки соснової «озимини». Пташенята в перший тиждень харчуються майже винятково тваринами: павуками, жуками, гусінню, клопами, цикадами, комарами, мухами, а пізніше переходять на рослинні корми.
Вороги, несприятливі фактори
У природі в тетерука досить багато ворогів, серед яких особливої уваги заслуговує яструб великий і лисиця. Узимку ланцюжки лисячих слідів тягнуться, як правило, тими місцями, де особливо охоче ночують тетеруки. Однак основний вплив на чисельність птахів робить погода того часу, коли відбувається масове вилуплення пташенят. Останнім часом чисельність тетеруків сильно скоротилася під дією різноманітних антропогенних факторів. Особливо згубними для птахів виявилися гранульовані добрива й інша с/г хімія, а також лінії електропередач. Усе це призвело до того, що з промислового виду тетерук перетворився в порівняно нечисленного птаха, полювання на якого заборонене у всіх районах.
Охорона
Включено до Червоної книги України (1994, 2009), Бернської (Додаток ІІІ) конвенції. З метою охорони слід заборонити збір ягід, прокладання туристичних маршрутів та випасання худоби у гніздових і виводкових стаціях; регулювати чисельність ворогів виду, особливо бродячих собак і котів; налагодити штучне розведення з наступною інтродукцією у природне середовище.
Див. також
- 8598 Тетрікс — астероїд, названий на честь цього виду птахів.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Геннадій Васильович; Бокотей Андрій Андрійович (2007). Анотований список українських наукових назв птахів фауни України (з характеристикою статусу видів) (PDF) (українською) . Київ—Львів: ЛНУ ім. І.Я. Франка; Державний природознавчий музей НАН України; ТзОВ "Ромус-Поліграф". с. — 16. ISBN .
{{}}
: Перевірте значення|isbn=
: недійсний символ () - Lutz D. Schmadel. Dictionary of Minor Planet Names. — 5-th Edition. — Berlin, Heidelberg : Springer-Verlag, 2003. — 992 (XVI) с. — .
Література
- Кратюк О. Л. Тетерук // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К.: Глобалконсалтинг, 2009. — С. 439.
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж — Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995. — .
- Тетерук в Червоній книзі України
Посилання
- Тетерук // Універсальний словник-енциклопедія. — 4-те вид. — К. : Тека, 2006.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Teteruk Samec teteruka Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Kuropodibni Galliformes Rodina Fazanovi Phasianidae Pidrodina Teterukovi Tetraoninae Rid Teteruk Tetrao Vid Teteruk yevrazijskij Binomialna nazva Tetrao tetrix Linnaeus 1758 Poshirennya teteruka Sinonimi Lyrurus tetrix L Posilannya Vikishovishe Tetrao tetrix Vikividi Tetrao tetrix ITIS 553891 MSOP 22679480 NCBI 109040 Ne plutati z Teteriv Zapit Teterev perenapravlyaye syudi div takozh inshi znachennya U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Teteruk znachennya Teteru k yevrazijskij Tetrao tetrix ranishe Lyrurus tetrix ptah ryadu Kuropodibnih rodini Fazanovih poshirenij u lisovij i lisostepovij smugah Yevropi j Aziyi Na pochatku XIX st traplyavsya po vsij Ukrayini zgodom jogo bulo vinisheno na bilshij chastini yiyi teritoriyi zberigsya lishe na Polissi ta podekudi v Karpatah Zovnishnij viglyadSamicya Lyrurus tetrix tetrix Ptahi serednih rozmiriv masa samciv u serednomu 1 2 1 4 kg zridka do 1 7 kg samok menshe 1 kg inkoli do 1 3 kg Dovzhina tila syagaye 60 sm Samci vidriznyayutsya sinyuvato chornim zabarvlennyam operennya v yakomu rizko vidilyayutsya bili dzerkalcya na krilah i bile pidhvistya Samki siruvato korichnevi strokati takozh z bilimi dzerkalami na krilah PoshirennyaTeteruk naselyaye stepovu i lisostepovu zoni Yevraziyi vid Britanskih ostroviv na shodi do Sihote Alinyu U Zahidnij ta Centralnij Yevropi nini najchastishe traplyayetsya u girskih lisah ta na veresovih pustishah de areal zazvichaj maye chitko virazhenij ostrivnij harakter Na pivdni pid vplivom oranki stepiv i zmenshennya lisiv areal jogo skorochuyetsya na pivnochi zh zavdyaki virubci lisiv zajmana teritoriya postupovo rozshiryuyetsya V Ukrayini poshirenij na Polissi u Karpatah ta na pivnochi lisostepovoyi smugi Osoblivosti biologiyiNapivosilij ptah miscyami robit neznachni sezonni kochivli bilsh regulyarni v girskih rajonah V deyaki roki sposterigayutsya masovi pereselennya teterukiv pov yazani jmovirno z nevrozhayem kormiv Teteruk meshkanec uzlis i lisostepu U gnizdovij chas vin viddaye perevagu berezovim lisam sho cherguyutsya z zernovimi polyami osikovimi ta lipovimi lisami po susidstvu z velikimi virubkami i zgarishami lisovim uzlissyam i ridkomu dribnolissyu z obov yazkovoyu prisutnistyu yagidnikiv i suhih dilyanok neobhidnih dlya vlashtuvannya gnizd Gluhih visokostovburnih lisiv unikaye Osilist u teteruka pomitno mensha nizh u inshih teterukovih Yaksho umovi isnuvannya spriyatlivi to velika chastina ptahiv zhive protyagom usogo zhittya na porivnyano nevelikij teritoriyi rozmiri yakoyi ne perevishuyut zvichajno 10 km Odnak u vipadku nevrozhayu zimovih kormiv berezovih serezhok abo zerna nadmirnomu zbilshenni chiselnosti v yakomu nebud rajoni teteruki zdatni robiti masovi peremishennya sho chasom prijmayut harakter sezonnih migracij Shlyubna povedinkaShlyubne pozhvavlennya v samciv pochinayetsya zadovgo do poyavi pershih protalin Svoyeridna sho nagaduye bulkit vodi sho perelivayetsya pisnya teteruka tak zvane burmotannya buvaye chutna vzhe z pochatku bereznya Odnak dijsne tokuvannya samciv pochinayetsya piznishe u drugij polovini kvitnya pochatku travnya koli z vidkritih misc uzhe zijde snig Teterukove tokovishe roztashovuyetsya na vidkritomu misci na verhovih bolotah na virubkah ale osoblivo chasto na sinokisnih lukah zhovtih vid torishnoyi travi Na pivnochi teteruki tokuyut navit na lodi ozer Kilkist samciv na toku zalezhit vid zagalnoyi chiselnosti ptahiv u danomu rajoni i mozhe kolivatisya vid dekilkoh osobin do dekilkoh desyatkiv ptahiv Zaraz povsyudno perevazhayut tokovisha de tokuyut 5 12 samciv i pomitno pochastishali vipadki koli teteruki tokuyut poodinci U rozpal shlyubnoyi aktivnosti samci tokuyut z vinyatkovim zapalom i garne tokovishe mozhna znajti na sluh za kilka kilometriv Samci z yavlyayutsya na tokovishe v povnij temryavi nezadovgo do svitanku i vidrazu zh pochinayut tokuvannya rozpodilyayuchi po svoyih dilyankah Kozhnij tokuyuchij samec maye na tokovishi svoyu viznachenu dilyanku sho vin aktivno ohoronyaye U rozpal toku na mezhah dilyanok raz u raz vidbuvayutsya sutichki mizh susidnimi samcyami Tokuyuchij teteruk vityagaye shiyu i golovu paralelno zemli shiroko rozkrivaye hvist zlegka vidstavlyaye krila i v takij pozi dribnimi krokami peresuvayetsya dilyankoyu vikonuyuchi raz za razom svoyu pisnyu Cilkom rozkritij hvist stoyit vertikalno abo navit zakidayetsya na spinu Chas vid chasu samec vipryamlyayetsya vivertaye grudi i vidaye golosne shiplyache chufirkannya Samki z yavlyayutsya na svitanku i spochatku litayut okrayinami tokovisha vidayuchi zaklichni zvuki a potim napravlyayutsya v centr tokovisha do obranih nimi samciv Z poyavoyu samok intensivnist tokuvannya rizko pidsilyuyetsya a z yihnim zniknennyam postupovo zgasaye Tokuyuchi teteruki ne vtrachayut svoyeyi pilnosti ni na sekundu i pidibratisya do tokovisha na blizku vidstan nadzvichajno skladno GnizduvannyaSamki vlashtovuyut gnizda poblizu tokovisha U kladci zdebilshogo 7 9 yayec hocha znahodili i veliki kladki na 13 yayec Termin visidzhuvannya stanovit 23 25 dniv Vivodki spochatku trimayutsya gustoyi travi na okrayinah lukiv bilya lisovih uzlis a potim koli ptashenyata dosit pidrostut perebirayutsya na yagidniki Pizno voseni vidbuvayetsya formuvannya zgraj sho buvayut yak zmishanimi tak i sho skladayutsya abo z samciv abo z samok Zimovi zgrayi teterukiv mozhut narahovuvati po kilka soten ptahiv prichomu taka zgraya provodit usyu zimu v mezhah nevelikoyi teritoriyi Teteruki ne duzhe morozostijki navit pri pomirnih morozah 20 S provodyat pid snigom 23 godini na dobu U takih situaciyah u ptahiv buvaye tilki odna godivlya zranku Vijshovshi z pidsnizhnih kamer teteruki letyat do najblizhchih beriz potim shvidko nabivayut tam svoyi zobi i znovu zarivayutsya pid snig ZhivlennyaTeteruk roslinoyidnij ptah tvarinni kormi spozhivayutsya ptashenyatami v rannomu vici u doroslih voni mayut nevelike znachennya Nabir kormiv znachnij u kormovomu racioni ye 80 vidiv roslin i 30 vidiv tvarin Osoblivo riznomanitnij vin u vesnyano litnij period U cej chas u najbilshij kilkosti spozhivayutsya listki pup yanki kviti nasinnya bagatoh trav yanistih i chagarnikovih roslin Uzimku ptahi vzhivayut perevazhno brunki serezhki berezi vilhi verbi osiki yagodi yalivcya a takozh shishechki sosnovoyi ozimini Ptashenyata v pershij tizhden harchuyutsya majzhe vinyatkovo tvarinami pavukami zhukami gusinnyu klopami cikadami komarami muhami a piznishe perehodyat na roslinni kormi Vorogi nespriyatlivi faktoriU prirodi v teteruka dosit bagato vorogiv sered yakih osoblivoyi uvagi zaslugovuye yastrub velikij i lisicya Uzimku lancyuzhki lisyachih slidiv tyagnutsya yak pravilo timi miscyami de osoblivo ohoche nochuyut teteruki Odnak osnovnij vpliv na chiselnist ptahiv robit pogoda togo chasu koli vidbuvayetsya masove viluplennya ptashenyat Ostannim chasom chiselnist teterukiv silno skorotilasya pid diyeyu riznomanitnih antropogennih faktoriv Osoblivo zgubnimi dlya ptahiv viyavilisya granulovani dobriva j insha s g himiya a takozh liniyi elektroperedach Use ce prizvelo do togo sho z promislovogo vidu teteruk peretvorivsya v porivnyano nechislennogo ptaha polyuvannya na yakogo zaboronene u vsih rajonah OhoronaVklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 Bernskoyi Dodatok III konvenciyi Z metoyu ohoroni slid zaboroniti zbir yagid prokladannya turistichnih marshrutiv ta vipasannya hudobi u gnizdovih i vivodkovih staciyah regulyuvati chiselnist vorogiv vidu osoblivo brodyachih sobak i kotiv nalagoditi shtuchne rozvedennya z nastupnoyu introdukciyeyu u prirodne seredovishe Div takozh8598 Tetriks asteroyid nazvanij na chest cogo vidu ptahiv PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko Gennadij Vasilovich Bokotej Andrij Andrijovich 2007 Anotovanij spisok ukrayinskih naukovih nazv ptahiv fauni Ukrayini z harakteristikoyu statusu vidiv PDF ukrayinskoyu Kiyiv Lviv LNU im I Ya Franka Derzhavnij prirodoznavchij muzej NAN Ukrayini TzOV Romus Poligraf s 16 ISBN 966 8734 08 4 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite book title Shablon Cite book cite book a Perevirte znachennya isbn nedijsnij simvol dovidka Lutz D Schmadel Dictionary of Minor Planet Names 5 th Edition Berlin Heidelberg Springer Verlag 2003 992 XVI s ISBN 3 540 00238 3 LiteraturaKratyuk O L Teteruk Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 439 Enciklopediya ukrayinoznavstva Slovnikova chastina v 11 t Naukove tovaristvo imeni Shevchenka gol red prof d r Volodimir Kubijovich Parizh Nyu Jork Molode zhittya 1955 1995 ISBN 5 7707 4049 3 Teteruk v Chervonij knizi UkrayiniPosilannyaTeteruk Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006