Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Синиця чубата | ||||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
| Lophophanes cristatus (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||||
 | ||||||||||||||||||
| Синоніми | ||||||||||||||||||
| Parus cristatus Linnaeus, 1758 | ||||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||||
|
Синиця чубата (Lophophanes cristatus, раніше — Parus cristatus) — невеликий птах родини синицевих (Paridae). Характерний мешканець хвойних лісів. В Україні осілий, кочовий вид. Охороняється Бернською конвенцією.
Опис
Морфологічні ознаки
Маса тіла 10-13 г. Довжина тіла близько 12 см. У дорослого птаха голова зверху чорно-бура, пера з білою верхівкою; на потилиці великий загострений «чуб»; щоки білі, окреслені ззаду чорними смугами; горло чорне; на боках шиї чорні смуги, які заходять на задню частину шиї; спина, плечі, покривні пера верху крил, поперек і надхвістя сірувато-бурі; низ білий, на боках тулуба і череві сірувато-вохристий відтінок; махові і стернові пера бурі; дзьоб чорний; ноги сірувато-бурі. У молодого птаха «чуб» менший, іноді ледь помітний; пера «чуба» і горла бурі; темні смуги на задній частині шиї розвинені слабо або відсутні.
Дорослий птах від решти синиць відрізняється довгим «чубом», а молодий — тим, що пера верху голови з білою верхівкою.
Голос
Пісня — короткі мелодійні трелі; часто подає пискливе «ці — ці — чрр — чрр».
Поширення та характер перебування
Ареал
Поширена на більшій частині Європи, хоча відсутня у Великій Британії (за виключенням Каледонського лісу в Шотландії), на Апеннінах та на півночі Скандинавії. На півночі Європи зустрічається до межі лісів — в Норвегії до 65° пн. ш., у Швеції, Фінляндії і Карелії до 67° пн. ш., далі на схід до районів Архангельська та Сиктивкара. Далі на схід межа ареалу різко відсувається на південь та доходить до східних схилів Уралу в районі Єкатеринбургу, після чого повертає на захід.
Південна межа ареалу проходить через північне узбережжя Середземного моря в Іспанії та Франції, південну межу Альп, Албанію, центральну Грецію, Болгарію, південне підніжжя Карпат, Волинську і Подільську височини, центральну і східну Україну до 50° пн. ш., Воронезьку, Пензенську і Самарську області Росії.
В Україні поширена в лісовій і значній частині лісостепової смуги, а також Карпатах. У центральній Україні найбільш південною точкою гніздування є околиці м. Черкас.
Характер перебування
Як правило, осілий птах, менше ніж інші синиці схильна до сезонних переміщень. Лише на крайній півночі ареалу — на Кольському півострові відмічені нерегулярні кочівлі на відстань не більше 100 км.
Під час зимових кочівель трапляється в лісах і парках на півночі Дніпропетровщини і Запорізького Придніпров'я.
Чисельність
Чисельність в Європі оцінена в 6,1—12,0 млн пар, в Україні — 75—95 тис. пар. Спостерігається скорочення чисельності популяції.
Гніздування
Населяє хвойні ліси, у листяних не зустрічається. Гніздиться середньовікових та стиглих соснових та ялинових лісах, інколи — в молодих (але за наявності дупел). У мішаних хвойно-листяних лісах зустрічається рідко. Близького сусідства з людиною уникає.
Гніздиться поодинокими парами. Гніздо влаштовує в дуплах з вузьким вхідним отвором (25-30 мм), в трухлявих пнях тощо. Гнізда розміщують невисоко над землею, на висоті 0,5-2 м. Птахи очищують дупла від деревної трухи, нерідко розширюють, а в трухлявих пнях можуть майже повністю видовбувати дупла. Інколи гніздиться в старих дуплах дятлів або в пустотах між гілками гнізд хижих птахів. Гніздо будує з моху з незначною домішкою лишайників, волосся, шерсті. Лоток вистилається шерстю, інколи з додаванням рослинного пуху, павутиння та коконів комах. У кладці 5-9 (частіше 6-7) яєць. Шкаралупа блискуча, молочно-біла, поверхневі плями світло- і темно-іржаво-червоні, глибокі — червонувато-фіолетові. Біля тупого полюсу яйця плями розташовуються більш щільно, утворюючи віночок. Середні розміри яєць 16,39×12,69 мм.
До відкладання яєць приступають раніше інших видів синиць — наприкінці березня — на початку квітня. У деяких пар протягом року буває два виводки. Другі кладки з'являються у червні. Насиджує тільки самка протягом 13-15 діб. Після вильоту з гнізд ще 23-25 днів молодих птахів підгодовують дорослі.
Живлення
Основний корм у весняно-літній період — дрібні безхребетні та їх личинки, в першу чергу жуки (довгоносики та листоїди), метелики на всіх стадіях розвитку та павуки. Восени та взимку чубата синиця переключається на споживання насіння дерев (сосни, ялиці, псевдотсуги, бука, берези, вільхи). Протягом усього року запасає їжу, особливо інтенсивно з вересня по жовтень та з березня по червень. Запаси ховає у тріщинах кори, між хвоїнками, серед лишайників. Птахи не запам'ятовують конкретне розташування таких місць, однак пізніше синиці здобувають цей корм завдяки осілому способу життя. Зроблені запаси використовують також інші види синиць.
Охорона
Вид занесений до Додатку ІІ Бернської конвенції (охоронна категорія: підлягає особливій охороні).
Систематика
До недавнього часу вид відносили до роду Синиця (Parus). На основі останніх досліджень чубату синицю відносять до іншого роду — Lophophanes. Остання класифікація знайшла відображення у авторитетних джерелах, зокрема у виданні «Handbook of the Birds of the World»
Виділяють 7 підвидів чубатої синиці:
- Lophophanes cristatus abadiei (Jouard, 1929)
- Lophophanes cristatus baschkirikus Snigirewski, 1931
- Lophophanes cristatus bureschi (Von Jordans, 1940)
- Lophophanes cristatus cristatus (Linnaeus, 1758)
- Lophophanes cristatus mitratus (C. L. Brehm, 1831)
- Lophophanes cristatus scoticus Prazak, 1897
- Lophophanes cristatus weigoldi (Tratz, 1914)
Галерея
-
![image]()
-
![image]()
-
![image]()
Зображення чубатої синиці на поштовій марці СРСР -
![image]()
У Міжрічинському ландшафтному парку, Чернігівщина. -
![image]()
Яйця Lophophanes cristatus в оологічній колекції, Тулузький музей
Джерела. Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фауна України. Охоронні категорії: довідник / За ред. О. Годзевської і Г. Фесенка. — Київ, 2010. — 80 с. (с. 37)
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Степанян Л. С. Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .
- Гаврилюк М. Н. О редких гнездящихся воробьиных птицах Черкасщины // Беркут. — 2004. — Т. 13, вып. 1. — С. 18-22.
- Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Птахи: Горобцеподібні : моногр. / В. Л. Булахов, А. А. Губкін, О. Л. Пономаренко, О. Є. Пахомов; за заг. ред. О. Є. Пахомова. — Д. : Вид-во ДНУ, 2015. — 522 с. (с. 270—271)
- Петроченко В. І. Біорізноманіття хребетних тварин Національного заповідника «Хортиця» // Сучасні проблеми біології, екології та хімії : Матеріали міжнарод. наук. конф. — Запоріжжя, 2007. — С. 416—417
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — .
- Gosler, Andrew; Clement, Peter. Family Paridae (Tits and Chickadees) // Handbook of the birds of the world. — Barcelona: Lynx Edicions, 2007. — Volume 12: Picathartes to Tits and Chickadees. — .
- Gill, Frank B.; Slikas, Beth; Sheldon, Frederick H. (2005). Phylogeny of titmice (Paridae): II. Species relationships based on sequences of the mitochondrial cytochrome-b gene. . 122: 121—143. doi:10.1642/0004-8038(2005)122[0121:POTPIS]2.0.CO;2.
Література
- Воинственский М. А. Пищухи, поползни, синицы УССР. Биология, систематика, хозяйственное значение. — К.: Изд-во КГУ, 1949. — 122 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Sinicya chubata Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Nadryad Kilegrudi Neognathae Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Sinicevi Paridae Rid Chubata sinicya Lophophanes Vid Sinicya chubata Binomialna nazva Lophophanes cristatus Linnaeus 1758 Sinonimi Parus cristatus Linnaeus 1758 Posilannya Vikishovishe Category Lophophanes cristatus Vikividi Lophophanes cristatus ITIS 560873 MSOP 147871 NCBI 156565 Sinicya chubata 1 Lophophanes cristatus ranishe Parus cristatus nevelikij ptah rodini sinicevih Paridae Harakternij meshkanec hvojnih lisiv V Ukrayini osilij kochovij vid Ohoronyayetsya Bernskoyu konvenciyeyu 2 Zmist 1 Opis 1 1 Morfologichni oznaki 1 2 Golos 2 Poshirennya ta harakter perebuvannya 2 1 Areal 2 2 Harakter perebuvannya 3 Chiselnist 4 Gnizduvannya 5 Zhivlennya 6 Ohorona 7 Sistematika 8 Galereya 9 Dzherela Primitki 10 LiteraturaOpisred Morfologichni oznakired nbsp Molodij ptah Masa tila 10 13 g Dovzhina tila blizko 12 sm U doroslogo ptaha golova zverhu chorno bura pera z biloyu verhivkoyu na potilici velikij zagostrenij chub shoki bili okresleni zzadu chornimi smugami gorlo chorne na bokah shiyi chorni smugi yaki zahodyat na zadnyu chastinu shiyi spina plechi pokrivni pera verhu kril poperek i nadhvistya siruvato buri niz bilij na bokah tuluba i cherevi siruvato vohristij vidtinok mahovi i sternovi pera buri dzob chornij nogi siruvato buri U molodogo ptaha chub menshij inodi led pomitnij pera chuba i gorla buri temni smugi na zadnij chastini shiyi rozvineni slabo abo vidsutni Doroslij ptah vid reshti sinic vidriznyayetsya dovgim chubom a molodij tim sho pera verhu golovi z biloyu verhivkoyu 3 Golosred source source Golos chubatoyi sinici Pisnya korotki melodijni treli chasto podaye pisklive ci ci chrr chrr Poshirennya ta harakter perebuvannyared Arealred Poshirena na bilshij chastini Yevropi hocha vidsutnya u Velikij Britaniyi za viklyuchennyam Kaledonskogo lisu v Shotlandiyi na Apenninah ta na pivnochi Skandinaviyi Na pivnochi Yevropi zustrichayetsya do mezhi lisiv v Norvegiyi do 65 pn sh u Shveciyi Finlyandiyi i Kareliyi do 67 pn sh dali na shid do rajoniv Arhangelska ta Siktivkara Dali na shid mezha arealu rizko vidsuvayetsya na pivden ta dohodit do shidnih shiliv Uralu v rajoni Yekaterinburgu pislya chogo povertaye na zahid Pivdenna mezha arealu prohodit cherez pivnichne uzberezhzhya Seredzemnogo morya v Ispaniyi ta Franciyi pivdennu mezhu Alp Albaniyu centralnu Greciyu Bolgariyu pivdenne pidnizhzhya Karpat Volinsku i Podilsku visochini centralnu i shidnu Ukrayinu do 50 pn sh Voronezku Penzensku i Samarsku oblasti Rosiyi 4 V Ukrayini poshirena v lisovij i znachnij chastini lisostepovoyi smugi a takozh Karpatah 3 U centralnij Ukrayini najbilsh pivdennoyu tochkoyu gnizduvannya ye okolici m Cherkas 5 Harakter perebuvannyared Yak pravilo osilij ptah menshe nizh inshi sinici shilna do sezonnih peremishen Lishe na krajnij pivnochi arealu na Kolskomu pivostrovi vidmicheni neregulyarni kochivli na vidstan ne bilshe 100 km Pid chas zimovih kochivel traplyayetsya v lisah i parkah na pivnochi Dnipropetrovshini i Zaporizkogo Pridniprov ya 6 7 Chiselnistred Chiselnist v Yevropi ocinena v 6 1 12 0 mln par v Ukrayini 75 95 tis par Sposterigayetsya skorochennya chiselnosti populyaciyi 8 Gnizduvannyared nbsp Hvojnij lis tipovij biotop chubatoyi sinici Naselyaye hvojni lisi u listyanih ne zustrichayetsya Gnizditsya serednovikovih ta stiglih sosnovih ta yalinovih lisah inkoli v molodih ale za nayavnosti dupel U mishanih hvojno listyanih lisah zustrichayetsya ridko Blizkogo susidstva z lyudinoyu unikaye Gnizditsya poodinokimi parami Gnizdo vlashtovuye v duplah z vuzkim vhidnim otvorom 25 30 mm v truhlyavih pnyah tosho Gnizda rozmishuyut nevisoko nad zemleyu na visoti 0 5 2 m Ptahi ochishuyut dupla vid derevnoyi truhi neridko rozshiryuyut a v truhlyavih pnyah mozhut majzhe povnistyu vidovbuvati dupla Inkoli gnizditsya v starih duplah dyatliv abo v pustotah mizh gilkami gnizd hizhih ptahiv Gnizdo buduye z mohu z neznachnoyu domishkoyu lishajnikiv volossya shersti Lotok vistilayetsya sherstyu inkoli z dodavannyam roslinnogo puhu pavutinnya ta kokoniv komah U kladci 5 9 chastishe 6 7 yayec Shkaralupa bliskucha molochno bila poverhnevi plyami svitlo i temno irzhavo chervoni gliboki chervonuvato fioletovi Bilya tupogo polyusu yajcya plyami roztashovuyutsya bilsh shilno utvoryuyuchi vinochok Seredni rozmiri yayec 16 39 12 69 mm 9 Do vidkladannya yayec pristupayut ranishe inshih vidiv sinic naprikinci bereznya na pochatku kvitnya U deyakih par protyagom roku buvaye dva vivodki Drugi kladki z yavlyayutsya u chervni Nasidzhuye tilki samka protyagom 13 15 dib 9 Pislya vilotu z gnizd she 23 25 dniv molodih ptahiv pidgodovuyut dorosli 10 Zhivlennyared Osnovnij korm u vesnyano litnij period dribni bezhrebetni ta yih lichinki v pershu chergu zhuki dovgonosiki ta listoyidi meteliki na vsih stadiyah rozvitku ta pavuki Voseni ta vzimku chubata sinicya pereklyuchayetsya na spozhivannya nasinnya derev sosni yalici psevdotsugi buka berezi vilhi Protyagom usogo roku zapasaye yizhu osoblivo intensivno z veresnya po zhovten ta z bereznya po cherven Zapasi hovaye u trishinah kori mizh hvoyinkami sered lishajnikiv Ptahi ne zapam yatovuyut konkretne roztashuvannya takih misc odnak piznishe sinici zdobuvayut cej korm zavdyaki osilomu sposobu zhittya Zrobleni zapasi vikoristovuyut takozh inshi vidi sinic Ohoronared Vid zanesenij do Dodatku II Bernskoyi konvenciyi ohoronna kategoriya pidlyagaye osoblivij ohoroni 2 Sistematikared Do nedavnogo chasu vid vidnosili do rodu Sinicya Parus Na osnovi ostannih doslidzhen chubatu sinicyu vidnosyat do inshogo rodu Lophophanes 11 Ostannya klasifikaciya znajshla vidobrazhennya u avtoritetnih dzherelah zokrema u vidanni Handbook of the Birds of the World 10 Vidilyayut 7 pidvidiv chubatoyi sinici 10 Lophophanes cristatus abadiei Jouard 1929 Lophophanes cristatus baschkirikus Snigirewski 1931 Lophophanes cristatus bureschi Von Jordans 1940 Lophophanes cristatus cristatus Linnaeus 1758 Lophophanes cristatus mitratus C L Brehm 1831 Lophophanes cristatus scoticus Prazak 1897 Lophophanes cristatus weigoldi Tratz 1914 Galereyared nbsp nbsp nbsp Zobrazhennya chubatoyi sinici na poshtovij marci SRSR nbsp U Mizhrichinskomu landshaftnomu parku Chernigivshina nbsp Yajcya Lophophanes cristatus v oologichnij kolekciyi Tuluzkij muzejDzherela Primitkired Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 a b Fauna Ukrayini Ohoronni kategoriyi dovidnik Za red O Godzevskoyi i G Fesenka Kiyiv 2010 80 s s 37 a b Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Stepanyan L S Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 Gavrilyuk M N O redkih gnezdyashihsya vorobinyh pticah Cherkasshiny Berkut 2004 T 13 vyp 1 S 18 22 Biologichne riznomanittya Ukrayini Dnipropetrovska oblast Ptahi Gorobcepodibni monogr V L Bulahov A A Gubkin O L Ponomarenko O Ye Pahomov za zag red O Ye Pahomova D Vid vo DNU 2015 522 s s 270 271 Petrochenko V I Bioriznomanittya hrebetnih tvarin Nacionalnogo zapovidnika Horticya Suchasni problemi biologiyi ekologiyi ta himiyi Materiali mizhnarod nauk konf Zaporizhzhya 2007 S 416 417 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 a b Pticy Belorussii Spravochnik opredelitel gnezd i yaic M E Nikiforov B V Yaminskij L P Shklyarov Minsk Vysh shk 1989 479 s ISBN 5 339 00209 8 a b v Gosler Andrew Clement Peter Family Paridae Tits and Chickadees Handbook of the birds of the world Barcelona Lynx Edicions 2007 Volume 12 Picathartes to Tits and Chickadees ISBN 84 96553 42 6 Gill Frank B Slikas Beth Sheldon Frederick H 2005 Phylogeny of titmice Paridae II Species relationships based on sequences of the mitochondrial cytochrome b gene Auk 122 121 143 doi 10 1642 0004 8038 2005 122 0121 POTPIS 2 0 CO 2 Literaturared Voinstvenskij M A Pishuhi popolzni sinicy USSR Biologiya sistematika hozyajstvennoe znachenie K Izd vo KGU 1949 122 s Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Sinicya chubata amp oldid 43158546