Кобилочка-цвіркун | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Locustella naevia (Boddaert, 1783) | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Коби́лочка-цвірку́н, цвірку́н (Locustella naevia) — горобцеподібний птах родини кобилочкових. Один із 3-х видів роду у фауні України, статус — гніздовий, перелітний. Невеликий (завбільшки з горобця) мешканець чагарниково-трав'яних заростей на заплавних луках. Веде потайний спосіб життя.
Опис
Морфологічні ознаки
Маса тіла 13-14 г. Довжина тіла близько 13 см. Забарвлення невиразне. Оперення верху буре, з чорно-бурими плямами на спині і покривних перах крил; «брови» білуваті, часто непомітні; низ білуватий, на боках тулуба дрібні темні риски; надхвістя і підхвістя з виразними темними рисками; махові пера бурі; хвіст східчастий, бурий, іноді з ледь помітними темними поперечними смугами; дзьоб бурий; ноги світло-бурі. Статевий диморфізм не виражений.
Від решти кобилочок відрізняється темними плямами на спині і покривних перах крил, виразними темними рисками на надхвісті і підхвісті, а також піснею.
Звуки
Співає в сутінках і вночі. Пісня — довготривале «црррр…», що нагадує пісню солов'їної кобилочки, але вища за тональністю і повільніша. Безперервна трель може тривати одну — дві хвилини. Після короткої перерви у декілька секунд кобилочка знову починає стрекотати.
Поширення
Кобилочка-цвіркун поширена в Євразії від північної частини Піренейського півострова, західної Франції і північної Італії на схід до Мінусинської угловини, південно-східного Алтаю, угловини Великих Озер у північно-західній Монголії, котловини оз. Зайсан. На північ до Британських островів, південно-східної Швеції, південної Фінляндії, Онезького озера, між Онезьким озером і Уральським хребтом до 61-ї паралелі, в басейні Іртишу до 59-ї паралелі, від долини Іртишу межа простягається до Салаірського кряжу і Мінусінськоїугловини. На південь до середньої Італії, колишньої Югославії, північного і північно-західного узбережжя Чорного моря, Грузії, Вірменії. У долині Волги на південь до 49-ї паралелі, в долині Уралу до 50-ї паралелі, до нижньої і середньої частини Сирдар'ї, Алайського і Ферганського хребтів, долини Атбаши у Внутрішньому Тянь-Шані, східної котловини озера Іссик-Куль, ймовірно до Східного Тянь-Шаня. Є знахідки на південніх Курильських островах (Кунашир, Шикотан, Ітуруп), де гніздування передбачається.
Зимує в тропічній Африці.
В Україні гніздовий і перелітний птах лісової смуги, крім Карпат. Найбільш численним є у Західному Поліссі. Мігрує на всій території.
Чисельність
Чисельність в Європі оцінена в 840 тис.—2,2 млн пар, в Україні — 5—8 тис. пар.
Місця існування
Населяє більш відкриті місця, ніж близький до нього вид — кобилочка солов'їна. Це заплавні луки (переважно мокрі) з високою, але розрідженою рослинністю і групами кущів, вербово-очеретяні зарості вздовж берегів водойм (річок, стариць, ставків). Оселяється також у вологих молодих лісах по узліссям, на галявинах, по берегах канав та невеликих річок. Може оселятись на полях із багаторічними травами або зерновими культурами на меліорованих землях, перелогах, пустирях та в інших відкритих антропогенних ландшафтах. Під час прольоту трапляється у високотрав'ї та чагарниках уздовж річок, озер та ставків, у густому бур'яні та у лісосмугах.
Гніздування
Статева зрілість настає у віці близько одного року. Птахи прилітають на місця гніздування на території України в ІІІ декаді квітня — першій половині травня. Гніздиться окремими парами. Гніздо влаштовують на землі, воно ретельно приховане. Гніздо будують обидва птахи, в ямці під травою або купкою сухого очерету. Будівельний матеріал викладається у формі рихлої чаші, краї якої лише трохи піднімаються над краєм ямки. Лоток птахи вистилають тонкою травою, пір'ям, шерстю. Кладку з 4-7 рожевувато-білих, з рожевими плямами яєць насиджують обидва птахи, 13-15 діб. Середні розміри яєць кобилочки-цвіркуна в Європі — 17,90×13,72 мм. Відкладання яєць відбувається в травні. Пташенята залишаються в гнізді приблизно 2 тижні. Відліт триває в серпні-вересні.
Живлення
Живиться різноманітними безхребетними: павуками, молюсками, комахами та їх личинками.
Загрози та охорона
На чисельність виду може негативно впливати осушення боліт, оскільки зарослі очеретом, травою і чагарниками перезволожені ділянки є основним біотопом, де гніздиться та живиться птах.
Перебуває під охороною Бернської конвенції.
Посилання
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України (польовий визначник). — К., 2002. — 416 с. — .
- Конспект орнитологической фауны СССР. — М. : Наука, 1990. — 727 с. — .
- BirdLife International. Birds in Europe: population estimates, trends and conservation status. — Cambridge, UK: BirdLife International, 2004. — 374 pp. (BirdLife Conservation Series No. 12).
- Птицы Белоруссии: Справочник-определитель гнезд и яиц / М.Е. Никифоров, Б.В. Яминский, Л.П. Шкляров. — Минск : Выш. шк, 1989. — 479 с. — .
Джерела
- BirdLife International 2014. Locustella naevia. The IUCN Red List of Threatened Species. Version 2015.2. <www.iucnredlist.org>. Downloaded on 30 July 2015 [ 26 Квітня 2016 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Kobilochka cvirkun Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Kobilochkovi Locustellidae Rid Kobilochka Locustella Vid Kobilochka cvirkun Binomialna nazva Locustella naevia Boddaert 1783 Posilannya Vikishovishe Locustella naevia Vikividi Locustella naevia ITIS 560839 MSOP 22714657 NCBI 260105 Kobi lochka cvirku n cvirku n Locustella naevia gorobcepodibnij ptah rodini kobilochkovih Odin iz 3 h vidiv rodu u fauni Ukrayini status gnizdovij perelitnij Nevelikij zavbilshki z gorobcya meshkanec chagarnikovo trav yanih zarostej na zaplavnih lukah Vede potajnij sposib zhittya OpisMorfologichni oznaki Masa tila 13 14 g Dovzhina tila blizko 13 sm Zabarvlennya nevirazne Operennya verhu bure z chorno burimi plyamami na spini i pokrivnih perah kril brovi biluvati chasto nepomitni niz biluvatij na bokah tuluba dribni temni riski nadhvistya i pidhvistya z viraznimi temnimi riskami mahovi pera buri hvist shidchastij burij inodi z led pomitnimi temnimi poperechnimi smugami dzob burij nogi svitlo buri Statevij dimorfizm ne virazhenij Vid reshti kobilochok vidriznyayetsya temnimi plyamami na spini i pokrivnih perah kril viraznimi temnimi riskami na nadhvisti i pidhvisti a takozh pisneyu Zvuki source source Fragment pisni kobilochki cvirkuna Spivaye v sutinkah i vnochi Pisnya dovgotrivale crrrr sho nagaduye pisnyu solov yinoyi kobilochki ale visha za tonalnistyu i povilnisha Bezperervna trel mozhe trivati odnu dvi hvilini Pislya korotkoyi perervi u dekilka sekund kobilochka znovu pochinaye strekotati PoshirennyaKobilochka cvirkun poshirena v Yevraziyi vid pivnichnoyi chastini Pirenejskogo pivostrova zahidnoyi Franciyi i pivnichnoyi Italiyi na shid do Minusinskoyi uglovini pivdenno shidnogo Altayu uglovini Velikih Ozer u pivnichno zahidnij Mongoliyi kotlovini oz Zajsan Na pivnich do Britanskih ostroviv pivdenno shidnoyi Shveciyi pivdennoyi Finlyandiyi Onezkogo ozera mizh Onezkim ozerom i Uralskim hrebtom do 61 yi paraleli v basejni Irtishu do 59 yi paraleli vid dolini Irtishu mezha prostyagayetsya do Salairskogo kryazhu i Minusinskoyiuglovini Na pivden do serednoyi Italiyi kolishnoyi Yugoslaviyi pivnichnogo i pivnichno zahidnogo uzberezhzhya Chornogo morya Gruziyi Virmeniyi U dolini Volgi na pivden do 49 yi paraleli v dolini Uralu do 50 yi paraleli do nizhnoyi i serednoyi chastini Sirdar yi Alajskogo i Ferganskogo hrebtiv dolini Atbashi u Vnutrishnomu Tyan Shani shidnoyi kotlovini ozera Issik Kul jmovirno do Shidnogo Tyan Shanya Ye znahidki na pivdennih Kurilskih ostrovah Kunashir Shikotan Iturup de gnizduvannya peredbachayetsya Zimuye v tropichnij Africi V Ukrayini gnizdovij i perelitnij ptah lisovoyi smugi krim Karpat Najbilsh chislennim ye u Zahidnomu Polissi Migruye na vsij teritoriyi ChiselnistChiselnist v Yevropi ocinena v 840 tis 2 2 mln par v Ukrayini 5 8 tis par Miscya isnuvannyaNaselyaye bilsh vidkriti miscya nizh blizkij do nogo vid kobilochka solov yina Ce zaplavni luki perevazhno mokri z visokoyu ale rozridzhenoyu roslinnistyu i grupami kushiv verbovo ocheretyani zarosti vzdovzh beregiv vodojm richok staric stavkiv Oselyayetsya takozh u vologih molodih lisah po uzlissyam na galyavinah po beregah kanav ta nevelikih richok Mozhe oselyatis na polyah iz bagatorichnimi travami abo zernovimi kulturami na meliorovanih zemlyah perelogah pustiryah ta v inshih vidkritih antropogennih landshaftah Pid chas prolotu traplyayetsya u visokotrav yi ta chagarnikah uzdovzh richok ozer ta stavkiv u gustomu bur yani ta u lisosmugah GnizduvannyaYajce kobilochki cvirkuna v oologichnij kolekciyi Stateva zrilist nastaye u vici blizko odnogo roku Ptahi prilitayut na miscya gnizduvannya na teritoriyi Ukrayini v III dekadi kvitnya pershij polovini travnya Gnizditsya okremimi parami Gnizdo vlashtovuyut na zemli vono retelno prihovane Gnizdo buduyut obidva ptahi v yamci pid travoyu abo kupkoyu suhogo ocheretu Budivelnij material vikladayetsya u formi rihloyi chashi krayi yakoyi lishe trohi pidnimayutsya nad krayem yamki Lotok ptahi vistilayut tonkoyu travoyu pir yam sherstyu Kladku z 4 7 rozhevuvato bilih z rozhevimi plyamami yayec nasidzhuyut obidva ptahi 13 15 dib Seredni rozmiri yayec kobilochki cvirkuna v Yevropi 17 90 13 72 mm Vidkladannya yayec vidbuvayetsya v travni Ptashenyata zalishayutsya v gnizdi priblizno 2 tizhni Vidlit trivaye v serpni veresni ZhivlennyaZhivitsya riznomanitnimi bezhrebetnimi pavukami molyuskami komahami ta yih lichinkami Zagrozi ta ohoronaNa chiselnist vidu mozhe negativno vplivati osushennya bolit oskilki zarosli ocheretom travoyu i chagarnikami perezvolozheni dilyanki ye osnovnim biotopom de gnizditsya ta zhivitsya ptah Perebuvaye pid ohoronoyu Bernskoyi konvenciyi PosilannyaFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Fesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik K 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Konspekt ornitologicheskoj fauny SSSR M Nauka 1990 727 s ISBN 5 02 005300 7 BirdLife International Birds in Europe population estimates trends and conservation status Cambridge UK BirdLife International 2004 374 pp BirdLife Conservation Series No 12 Pticy Belorussii Spravochnik opredelitel gnezd i yaic M E Nikiforov B V Yaminskij L P Shklyarov Minsk Vysh shk 1989 479 s ISBN 5 339 00209 8 DzherelaBirdLife International 2014 Locustella naevia The IUCN Red List of Threatened Species Version 2015 2 lt www iucnredlist org gt Downloaded on 30 July 2015 26 Kvitnya 2016 u Wayback Machine