Leyland Mini

Mini — модель малого та дешевого міського автомобіля з поперечно розташованим двигуном та приводом на передні колеса під логотипом Mini вироблялась компаніями Austin Motor Company і Morris Motor Company в 1959–2000 роках у Великій Британії. Модель на ринку користувалася великим попитом і тому трохи пізніше 1959 до випуску цієї моделі приєдналися також інші англійські автобудівники: British Motor Corporation (BMC), British Leyland та Rover.

Міні
Logo since 2015 Mini випуску 1959 року
Виробник	Austin Motor Company Morris Motor Company British Motor Corporation British Leyland Rover
Також називається	Austin Mini, Austin Se7en, AUTHI Mini, Innocenti Mini Minor, Innocenti Mini t, Leyland Mini, Leyland Mini Clubman, Morris Mini, Riley Elf, Rover Mini, Wolseley 1000, Wolseley Hornet
Роки виробництва	1959-2000
Наступник(и)	Mini (BMW)
Клас	Суперміні
Стиль кузова	Хетчбек
Компонування	передній привід
Двигун(и)	Бензиновий двигун
Колісна база	2036 мм
Довжина	3054 мм
Ширина	1397 мм
Висота	1346 мм
Маса	617-686 кг
Подібні	Citroën 2CV Fiat 500 Fiat 600 NSU Prinz Renault 4/Renault 5 Volkswagen Käfer Suzuki Fronte ЗАЗ-965 Fiat 127
Дизайнер	Алек Іссігоніс

Дизайн розроблений Алеком Іссігонісом. Mini вважається британською «іконою» або «культовим авто» 1960-х років.

Всього було виготовлено 5 505 874 автомобілів Mini.

З 2001 року концерн BMW випускає інший автомобіль під цим же логотипом.

Історія

Mini випуску 2000 року

1959 року сер Алек Іссігоніс представив перший малогабаритний автомобіль Austin Mini з поперечним розташуванням двигуна. Аж до середини 1950-х років у Великій Британії не існувало доступного компактного автомобіля. Саме в цей час перед Алеком Іссігонісом, дизайнером і конструктором компанії British Motor Corporation, поставлено завдання розробити малогабаритний автомобіль для чотирьох осіб. В результаті відбулася справжня революція в області дизайну компактних автомобілів. Практично все в новій машині було втілено вперше, зокрема, коробка передач, інтегрована з масляним картером, і багато іншого. Поєднання переднього приводу з поперечним розташуванням двигуна дозволило випускати автомобіль з довжиною кузова 3 метри при збереженні обсягу салону. Все це принесло Алеку Іссігонісу репутацію генія.

1961 року Джон Купер, конструктор Формули-1, був настільки захоплений надійністю і керованістю крихітного автомобіля, що вирішив забезпечити його потужнішим двигуном, дисковими гальмами і контрастним двокольоровим забарвленням, що стало згодом візитною карткою Mini. Модифікація Mini Cooper — саме так була названа нова спортивна версія — стала бажаним гостем у найпрестижніших кварталах Лондона.

1963 року з'явилась нова модель Mini Cooper S з потужнішим двигуном. Саме ця машина стала справжньою легендою автоспорту. 1964 року Mini Cooper перемагає в найскладнішому ралі на планеті: . Водіїв Падді Гопкірка і Генрі Ліддона вшановували, як героїв, а сам автомобіль безстрашно кинув виклик більшим і досвідченішим суперникам, назавжди підкоривши серця любителів автоперегонів. Перемога виявилася не випадковою: вже наступного року команда і також зійшли на найвищу сходинку п'єдесталу, а 1967 року Mini Cooper S під управлінням і знову виявився переможцем ралі Монте-Карло.

1969 року на екрани світу вийшов фільм (англ. The Italian Job). Героями цієї гангстерської стрічки були не тільки неперевершений Майкл Кейн і , але і Mini — за його допомогою вдалося створити найбільшу дорожню пробку в історії кінематографу. У 1970-ті роки Mini став найуспішнішим за обсягом продажів автомобілем в Європі. 1986 року з конвеєра зійшов п'ятимільйонний Mini. В 1989–1990 років Mini був нерозривно пов'язаний з ім'ям (якого зіграв англійський актор-комік Роуен Аткінсон).

2000 року відбувся випуск чотирьох спеціальних модифікацій і закінчилося виробництво старої британської моделі Міні.

Двигуни

• 848 см³ (0.8 л) Р4 34-37 к.с.
• 950 см³ (1.0 л) Р4
• 970 см³ (1.0 л) Р4 65 к.с.
• 997 см³ (1.0 л) Р4 54-55 к.с.
• 998 см³ (1.0 л) Р4 44-60 к.с.
• 1,071 см³ (1.1 л) Р4 70 к.с.
• 1,098 см³ (1.1 л) Р4 48 к.с.
• 1,275 см³ (1.3 л) Р4 58-76 к.с.

Міні від BMW

Докладніше: Mini (BMW)

Враховуючи ринковий успіх модерної реплікації колись успішної, історичної і також «культової» моделі «Жука» (VW New Beetle, випуск з 1997 р.), керівництво концерну BMW вирішило в 2001 році розпочати випуск власної моделі «Міні» з трохи трансформованою назвою Міні. Але вже в преміум-класі, як і все, що випускається під маркою BMW. Оновлений старий автозавод в Оксфорді почав випуск нової моделі Mini.

Міні в кіно

• у британському детективі «Італійське пограбування» (The Italian Job), з Майклом Кейном в головній ролі (1968)
• У бойовому трилері Ідентифікація Борна (2002) герой Метта Деймона ганяє на старенькому пошарпаному Mini на шаленій швидкості вузькими вулицями Амстердама, робить запаморочливі маневри, іноді навіть на двох колесах.
• Модель Mini Cooper жовтого кольору з чорним капотом є постійним супутником головного персонажа британського коміка Ровена Аткінсона в популярному серіалі «Містер Бін» та його численних мультиплікаціних версіях-продовженнях.
• У фільмі "Пограбування по-італійськи" Героїня Шарліз Терон під`їжджає до свого офісу на червоному "Mini" 2000 року випуску.

Примітки

1. Reed, Chris (2003). Complete Classic Mini 1959-2000. Orpington: Motor Racing. ISBN .
2. Reed, Chris (1994). Complete Mini: 35 Years Of Production History, Model Changes, Performance Data. Croydon: MRP. ISBN .
3. Clausager, Anders (1997). Essential Mini Cooper. Bideford, Devon: Bay View Books. ISBN .

Посилання

• Austin Memories—History of Austin and Longbridge [ 23 лютого 2011 у Wayback Machine.]
• Autopedia entry for Austin Mini [ 27 квітня 2011 у Wayback Machine.]
• Mini, каталог посилань Open Directory Project
• Heritage Motor Centre—A collection of British heritage cars and artefacts, including many historic Minis, Mini prototypes, and an Issigonis collection. [ 27 лютого 2013 у Wayback Machine.]