Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Югославські залізниці (хорв. Jugoslavenske željeznice; мак. Југословенски железници, Jugoslovenski železnici; серб. Југословенске железнице, Jugoslovenske železnice; словен. Jugoslovanske železnice), зі стандартною абревіатурою JŽ (ЈЖ кирилицею), була державною залізничною компанією Югославії, яка діяла з 1920-х до 1990-х років.
 | |
 | |
| Тип | залізнична компанія |
|---|---|
| Правова форма | d |
| Статус | не активна |
| Повна назва | Югославські залізниці |
| Засновано | 1918 |
| Закриття (ліквідація) | 2004 |
| Штаб-квартира |  Белград |
| Роки функціонування | з 1918 |
| Країна |  Югославія |
| Продукція | залізничний транспорт |
 Югославські залізниці у Вікісховищі | |
Історія
Компанія була вперше створена як Національна залізниця в Королівстві сербів, хорватів та словенців, включивши вже існуючі залізничні компанії. У 1929 році вона була перейменована разом з країною на "Югославські державні залізниці" ( JDŽ '). У 1941 р. залізниця припинила своє існування та створено дві нові залізничні компанії: Хорватська державна залізниця (HDŽ) та Сербська державна залізниця (SDŽ). Залізниця була відновлена після Другої світової війни. У 1952 році перейменована на Югославські залізниці.
Припинила своє існування після розпаду Югославії в 1990-х. З активів залізниці формувалися кілька компаній-правонаступників:
- (ŽCG) - Чорногорія
- Hrvatske željeznice (HŽ) - Хорватія
- Željeznice Federacije Bosne i Hercegovine (ŽFBiH) - Федерація Боснії і Герцеговини, Боснія і Герцеговина
- Željeznice Republike Srpske (ŽRS) - Республіка Сербська, Боснія і Герцеговина
- Makedonski Železnici (MŽ) - Македонія
- Slovenske železnice (SŽ) Словенія
- Železnice Srbije (ŽS) - Сербія
- Hekurudhat e Kosovës - Косово
Рухомий склад
На початку JŽ використовували в основному австрійські та угорські парові локомотиви. Електровози та тепловози були введені з 1960-х років; електричні локомотиви були придбані в «Ansaldo» (Італія); Alstom, ACEA також поставив кілька класів, також були ліцензійні локомотиви, побудовані в Хорватії та фірмою «Electroputere» в Румунії; в 1980-х роках на заводі «Раде Кончар» було розроблено вітчизняний електровоз JŽ серії 442.
Більшість магістральних тепловозів були від «Electro-Motive Diesel» зі значною кількістю конструкцій, розроблених фірмою «Brissonneau et Lotz» (деякі побудовані за ліцензією заводом «Джуро Джакович»). Маневрові тепловози були придбані у «MAVAG», «Jenbacher werke», а також ліцензійні, створені на заводі «Джуро Джакович». Залізниця також експлуатувала локомотиви з Людиновського тепловозобудівного заводу (нині — Росія), колишні маневрові тепловози «DB V60» (Німеччина) і потужні типу «Krauss-Maffei ML 2200 C'C'».
Залізничні вагони, електро- і дизель-поїзди поставлялися з Іспанії, Італії, Угорщини та Німеччини від різних виробників.
Система класифікації
Нова система нумерації була випробувана на нові стандартні локомотиви, побудовані з 1930 року. Всі локомотиви перенумеровані на 1935 рік, що було справедливим для парових двигунів.
Локомотиви на боснійських датчиках 760 мм (2 фути 5 15/16 дюйми) були класифіковані на 70-98 і на 600 мм (1 фут 11 5/8 дюймів) калібру 99,2, 99,3 і 99,4.
Тринадцятизначна система позначення класів використовувалась з кінця 1950-х рр. - перша цифра вказала потужність транспортного засобу: 3 - зазначений локомотив DC 3 кВ; 4, 25 кВ змінного струму; 6 дизельних електричних; 7 дизельних гідравлічних; 8 дизельних механічних та 9 інфраструктурних або робочих транспортних засобів. Друга цифра позначає колісну колію та розташування осі: 0, вузькоколійний вагон; 1, стандартний колісний вагон; Числа від 2 до 6 вказали локомотив із таким числом ведучих мостів. Третя цифра позначає різні класи у описі типу. Четверта цифра позначає підтипи класу, а останні два цифри - номер транспортного засобу (починаючи з 01).
Вагони
Доступні вагони з колишньої Югославської залізниці, а також вагони з в'їзду з усієї Європи, проте багато з них не в робочому стані. На даний момент всі локомотивні пасажирські поїзди використовували SJ, а у випадку InterCity - одне перевезення Makedonski Železnici.
Примітки
- Theo Stolz; Christophe Stolz (ред.), Die Aufteilung des JŽ-Triebfahrzeugparkes, www.le-rail.ch (German) , архів оригіналу за 15 березня 2014, процитовано 13 жовтня 2017
Посилання
- Frank Válóczy (ред.), Railways of the former Yugoslavia, архів оригіналу за 26 October 2009
- Winchester, Clarence, ред. (1936), In central Europe, Railway Wonders of the World, с. 1454—1463, архів оригіналу за 20 листопада 2017, процитовано 13 жовтня 2017 illustrated description of the railways of Yugoslavia in the 1930s.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Yugoslavski zaliznici horv Jugoslavenske zeljeznice mak Јugoslovenski zheleznici Jugoslovenski zeleznici serb Јugoslovenske zheleznice Jugoslovenske zeleznice sloven Jugoslovanske zeleznice zi standartnoyu abreviaturoyu JZ ЈZh kiriliceyu bula derzhavnoyu zaliznichnoyu kompaniyeyu Yugoslaviyi yaka diyala z 1920 h do 1990 h rokiv Јugoslovenski zheleznici ЈZhTipzaliznichna kompaniyaPravova formaderzhavna zaliznicyadStatusne aktivnaPovna nazvaYugoslavski zalizniciZasnovano1918Zakrittya likvidaciya 2004Shtab kvartiraBelgradRoki funkcionuvannyaz 1918KrayinaYugoslaviyaProdukciyazaliznichnij transport Yugoslavski zaliznici u Vikishovishi Zmist 1 Istoriya 2 Ruhomij sklad 2 1 Vagoni 3 Primitki 4 PosilannyaIstoriyared nbsp Zaliznichna karta Yugoslaviyi 1920 h rr Kompaniya bula vpershe stvorena yak Nacionalna zaliznicya v Korolivstvi serbiv horvativ ta slovenciv vklyuchivshi vzhe isnuyuchi zaliznichni kompaniyi U 1929 roci vona bula perejmenovana razom z krayinoyu na Yugoslavski derzhavni zaliznici JDZ U 1941 r zaliznicya pripinila svoye isnuvannya ta stvoreno dvi novi zaliznichni kompaniyi Horvatska derzhavna zaliznicya HDZ ta Serbska derzhavna zaliznicya SDZ Zaliznicya bula vidnovlena pislya Drugoyi svitovoyi vijni U 1952 roci perejmenovana na Yugoslavski zaliznici Pripinila svoye isnuvannya pislya rozpadu Yugoslaviyi v 1990 h Z aktiviv zaliznici formuvalisya kilka kompanij pravonastupnikiv Zeljeznica Crne Gore ZCG Chornogoriya Hrvatske zeljeznice HZ Horvatiya Zeljeznice Federacije Bosne i Hercegovine ZFBiH Federaciya Bosniyi i Gercegovini Bosniya i Gercegovina Zeljeznice Republike Srpske ZRS Respublika Serbska Bosniya i Gercegovina Makedonski Zeleznici MZ Makedoniya Slovenske zeleznice SZ Sloveniya Zeleznice Srbije ZS Serbiya Hekurudhat e Kosoves KosovoRuhomij skladred Na pochatku JZ vikoristovuvali v osnovnomu avstrijski ta ugorski parovi lokomotivi Elektrovozi ta teplovozi buli vvedeni z 1960 h rokiv elektrichni lokomotivi buli pridbani v Ansaldo Italiya Alstom ACEA takozh postaviv kilka klasiv takozh buli licenzijni lokomotivi pobudovani v Horvatiyi ta firmoyu Electroputere v Rumuniyi v 1980 h rokah na zavodi Rade Konchar bulo rozrobleno vitchiznyanij elektrovoz JZ seriyi 442 1 Bilshist magistralnih teplovoziv buli vid Electro Motive Diesel zi znachnoyu kilkistyu konstrukcij rozroblenih firmoyu Brissonneau et Lotz deyaki pobudovani za licenziyeyu zavodom Dzhuro Dzhakovich Manevrovi teplovozi buli pridbani u MAVAG Jenbacher werke a takozh licenzijni stvoreni na zavodi Dzhuro Dzhakovich Zaliznicya takozh ekspluatuvala lokomotivi z Lyudinovskogo teplovozobudivnogo zavodu nini Rosiya kolishni manevrovi teplovozi DB V60 Nimechchina i potuzhni tipu Krauss Maffei ML 2200 C C 1 Zaliznichni vagoni elektro i dizel poyizdi postavlyalisya z Ispaniyi Italiyi Ugorshini ta Nimechchini vid riznih virobnikiv 1 Sistema klasifikaciyi Nova sistema numeraciyi bula viprobuvana na novi standartni lokomotivi pobudovani z 1930 roku Vsi lokomotivi perenumerovani na 1935 rik sho bulo spravedlivim dlya parovih dviguniv Lokomotivi na bosnijskih datchikah 760 mm 2 futi 5 15 16 dyujmi buli klasifikovani na 70 98 i na 600 mm 1 fut 11 5 8 dyujmiv kalibru 99 2 99 3 i 99 4 Trinadcyatiznachna sistema poznachennya klasiv vikoristovuvalas z kincya 1950 h rr persha cifra vkazala potuzhnist transportnogo zasobu 3 zaznachenij lokomotiv DC 3 kV 4 25 kV zminnogo strumu 6 dizelnih elektrichnih 7 dizelnih gidravlichnih 8 dizelnih mehanichnih ta 9 infrastrukturnih abo robochih transportnih zasobiv Druga cifra poznachaye kolisnu koliyu ta roztashuvannya osi 0 vuzkokolijnij vagon 1 standartnij kolisnij vagon Chisla vid 2 do 6 vkazali lokomotiv iz takim chislom veduchih mostiv Tretya cifra poznachaye rizni klasi u opisi tipu Chetverta cifra poznachaye pidtipi klasu a ostanni dva cifri nomer transportnogo zasobu pochinayuchi z 01 1 Vagonired Dostupni vagoni z kolishnoyi Yugoslavskoyi zaliznici a takozh vagoni z v yizdu z usiyeyi Yevropi prote bagato z nih ne v robochomu stani Na danij moment vsi lokomotivni pasazhirski poyizdi vikoristovuvali SJ a u vipadku InterCity odne perevezennya Makedonski Zeleznici Primitkired a b v g Theo Stolz Christophe Stolz red Die Aufteilung des JZ Triebfahrzeugparkes www le rail ch German arhiv originalu za 15 bereznya 2014 procitovano 13 zhovtnya 2017Posilannyared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Jugoslovenske zeleznice Frank Valoczy red Railways of the former Yugoslavia arhiv originalu za 26 October 2009 Winchester Clarence red 1936 In central Europe Railway Wonders of the World s 1454 1463 arhiv originalu za 20 listopada 2017 procitovano 13 zhovtnya 2017 illustrated description of the railways of Yugoslavia in the 1930s Otrimano z https uk wikipedia org wiki Yugoslavski zaliznici