Inostrancevia Час існування: лопінг (вучіапін—чангсінгій), 259–251.9 млн р. т. | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Біологічна класифікація | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
† Inostrancevia alexandri Amalitsky, 1922 | ||||||||||||||
Інші види | ||||||||||||||
| ||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||
Список синонімів
| ||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||
|
Inostrancevia — викопний рід великих м'ясоїдних терапсидів, що населяв територію сучасної європейської частини Росії та Південної Африки у пізню пермську епоху. Перші відомі скам'янілості цього горгонопса були знайдені в 1890-х роках у сточищі Північної Двіни, де були виявлені два майже повних скелети. Згодом на різних теренах було знайдено ще низку викопних матеріалів, які призвели до плутанини щодо точної кількості видів, до того, як три з них були офіційно визнані: I. alexandri, I. latifrons та I. uralensis. Дослідження 2023 року, проведені в Південній Африці, виявили досить добре збережені рештки роду, які відносять до окремого виду — I. africana. Ізольована ліва верхня щелепа дозволяє припустити, що Inostrancevia також мешкала в Танзанії в ранньому лопінгу. Перші рештки були відкриті російським палеонтологом В. П. Амалицьким в 1898 та описані в 1922 році. Назву роду дано на честь російського палеонтолога А. Іностранцева, який описав таксон.
Іностранцевія — найбільший з відомих горгонопсів, найбільші викопні екземпляри якого сягають приблизно від 3 м до 3,5 м завдовжки. Тварина характеризується міцним скелетом, широким черепом і дуже розвиненим зубним рядом, з великими іклами, що могли сягати 15 см завдовжки й, ймовірно, використовувалися для здирання шкіри зі здобичі. Як і більшість інших горгонопсів, Inostrancevia мала особливо великий кут розкриття щелепи, що дозволяло наносити смертельні укуси.
Рід спочатку класифікувався як близький до африканських таксонів, таких як або , але філогенетичні аналізи, опубліковані 2018 року, розглядають його приналежним до групи похідних російських горгонопсів, разом з іншими родами, як , і . Доісторичні російські та південноафриканські фауни, де зустрічалася Inostrancevia, були річковими екосистемами з численними іншими тетраподами, де вона, ймовірно, була найвищим хижаком.
Опис
Іностранцевія — горгонопс з досить міцною морфологією, іспанський палеонтолог Маурісіо Антон описує їх як «збільшену версію» . Горгонопси мали міцний скелет, але довгі, як для терапсидів, кінцівки, дещо схожі на собачі, хоча і з вивернутими назовні ліктями. Невідомо, чи були нессавцеві терапсиди, такі як горгонопси, вкриті волоссям чи ні.
Зразки PIN 2005/1578 і PIN 1758, що належали виду I. alexandri, є одними з найбільших і найповніших скам'янілостей горгонопсів, виявлених на сьогодні. Обидва екземпляри мають довжину близько 3 м, причому тільки черепи сягають понад 50 см завдовжки. Однак I. latifrons, хоч і відомий за більш фрагментарними зразками, за оцінками, мав ще більші розміри: довжина його черепа становила 60 см — це вказує на те, що він мав би сягати 3,5 м і важити 300 кг. Розміри I. uralensis невідомі через дуже неповні рештки, але, схоже, він був менший за I. latifrons.
Примітки
- Kukhtinov, D. A.; Lozovsky, V. R.; Afonin, S. A.; Voronkova, E. A. (2008). Non-marine ostracods of the Permian-Triassic transition from sections of the East European platform. Bollettino della Società Geologica Italiana. 127 (3): 717—726.
- Kammerer, Christian F.; Viglietti, Pia A.; Butler, Elize; Botha, Jennifer (2022). Rapid turnover of top predators in African terrestrial faunas around the Permian-Triassic mass extinction. Current Biology. 33 (11): 2283—2290. doi:10.1016/j.cub.2023.04.007. PMID 37220743. S2CID 258835757.
- Antón, Mauricio (2013). Sabertooth. Bloomington, Indiana: Indiana University Press. ISBN . OCLC 857070029.
- Benoit, J.; Manger, P. R.; Rubidge, B. S. (9 травня 2016). Palaeoneurological clues to the evolution of defining mammalian soft tissue traits. Scientific Reports (англ.). Т. 6, № 1. doi:10.1038/srep25604. ISSN 2045-2322. PMC 4860582. PMID 27157809. Процитовано 23 червня 2024.
{{}}
: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () - Prothero, Donald R.; Tamura, Nobumichi (24 січня 2022). Vertebrate Evolution: From Origins to Dinosaurs and Beyond (англ.) (вид. перше). Boca Raton: CRC Press. doi:10.1201/9781003128205-4. ISBN .
- Benton, Michael J.; Shishkin, Mikhail A.; Unwin, David M.; Kurochkin, Evgenii N. (2000). The age of dinosaurs in Russia and Mongolia. Cambridge: Cambridge University Press. ISBN .
Це незавершена стаття з палеонтології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Inostrancevia Chas isnuvannya loping vuchiapin changsingij 259 251 9 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ NZmontovanij skelet I alexandri PIN 1758 sho eksponuyetsya v Muzeyi nauki Trento ItaliyaBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Plazuni Reptilia Ryad Terapsidi Therapsida Rodina Gorgonopsi Gorgonopsidae Pidrodina Rid Inostrancevia Amalitsky 1922Tipovij vid Inostrancevia alexandri Amalitsky 1922Inshi vidiI latifrons Pravoslavlev 1927I uralensis Tatarinov 1974I africana Kammerer et al 2023SinonimiSpisok sinonimiv Sinonimi rodu Amalitzkia Pravoslavlev 1927 Sinonimi I alexandri I proclivis Pravoslavlev 1927 Sinonimi I latifrons Amalitzkia vladimiri Pravoslavlev 1927 Amalitzkia annae Pravoslavlev 1927 I vladimiri Vyushkov 1953PosilannyaVikishovishe InostranceviaEOL 4528294Fossilworks 39127 Inostrancevia vikopnij rid velikih m yasoyidnih terapsidiv sho naselyav teritoriyu suchasnoyi yevropejskoyi chastini Rosiyi ta Pivdennoyi Afriki u piznyu permsku epohu Pershi vidomi skam yanilosti cogo gorgonopsa buli znajdeni v 1890 h rokah u stochishi Pivnichnoyi Dvini de buli viyavleni dva majzhe povnih skeleti Zgodom na riznih terenah bulo znajdeno she nizku vikopnih materialiv yaki prizveli do plutanini shodo tochnoyi kilkosti vidiv do togo yak tri z nih buli oficijno viznani I alexandri I latifrons ta I uralensis Doslidzhennya 2023 roku provedeni v Pivdennij Africi viyavili dosit dobre zberezheni reshtki rodu yaki vidnosyat do okremogo vidu I africana Izolovana liva verhnya shelepa dozvolyaye pripustiti sho Inostrancevia takozh meshkala v Tanzaniyi v rannomu lopingu Pershi reshtki buli vidkriti rosijskim paleontologom V P Amalickim v 1898 ta opisani v 1922 roci Nazvu rodu dano na chest rosijskogo paleontologa A Inostranceva yakij opisav takson Inostranceviya najbilshij z vidomih gorgonopsiv najbilshi vikopni ekzemplyari yakogo syagayut priblizno vid 3 m do 3 5 m zavdovzhki Tvarina harakterizuyetsya micnim skeletom shirokim cherepom i duzhe rozvinenim zubnim ryadom z velikimi iklami sho mogli syagati 15 sm zavdovzhki j jmovirno vikoristovuvalisya dlya zdirannya shkiri zi zdobichi Yak i bilshist inshih gorgonopsiv Inostrancevia mala osoblivo velikij kut rozkrittya shelepi sho dozvolyalo nanositi smertelni ukusi Rid spochatku klasifikuvavsya yak blizkij do afrikanskih taksoniv takih yak abo ale filogenetichni analizi opublikovani 2018 roku rozglyadayut jogo prinalezhnim do grupi pohidnih rosijskih gorgonopsiv razom z inshimi rodami yak i Doistorichni rosijski ta pivdennoafrikanski fauni de zustrichalasya Inostrancevia buli richkovimi ekosistemami z chislennimi inshimi tetrapodami de vona jmovirno bula najvishim hizhakom OpisDiagrama sho demonstruye rozmiri I latifrons u porivnyanni z lyudinoyu Inostranceviya gorgonops z dosit micnoyu morfologiyeyu ispanskij paleontolog Maurisio Anton opisuye yih yak zbilshenu versiyu Gorgonopsi mali micnij skelet ale dovgi yak dlya terapsidiv kincivki desho shozhi na sobachi hocha i z vivernutimi nazovni liktyami Nevidomo chi buli nessavcevi terapsidi taki yak gorgonopsi vkriti volossyam chi ni Zrazki PIN 2005 1578 i PIN 1758 sho nalezhali vidu I alexandri ye odnimi z najbilshih i najpovnishih skam yanilostej gorgonopsiv viyavlenih na sogodni Obidva ekzemplyari mayut dovzhinu blizko 3 m prichomu tilki cherepi syagayut ponad 50 sm zavdovzhki Odnak I latifrons hoch i vidomij za bilsh fragmentarnimi zrazkami za ocinkami mav she bilshi rozmiri dovzhina jogo cherepa stanovila 60 sm ce vkazuye na te sho vin mav bi syagati 3 5 m i vazhiti 300 kg Rozmiri I uralensis nevidomi cherez duzhe nepovni reshtki ale shozhe vin buv menshij za I latifrons PrimitkiKukhtinov D A Lozovsky V R Afonin S A Voronkova E A 2008 Non marine ostracods of the Permian Triassic transition from sections of the East European platform Bollettino della Societa Geologica Italiana 127 3 717 726 Kammerer Christian F Viglietti Pia A Butler Elize Botha Jennifer 2022 Rapid turnover of top predators in African terrestrial faunas around the Permian Triassic mass extinction Current Biology 33 11 2283 2290 doi 10 1016 j cub 2023 04 007 PMID 37220743 S2CID 258835757 Anton Mauricio 2013 Sabertooth Bloomington Indiana Indiana University Press ISBN 978 0 253 01042 1 OCLC 857070029 Benoit J Manger P R Rubidge B S 9 travnya 2016 Palaeoneurological clues to the evolution of defining mammalian soft tissue traits Scientific Reports angl T 6 1 doi 10 1038 srep25604 ISSN 2045 2322 PMC 4860582 PMID 27157809 Procitovano 23 chervnya 2024 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite news title Shablon Cite news cite news a Obslugovuvannya CS1 Storinki z PMC z inshim formatom posilannya Prothero Donald R Tamura Nobumichi 24 sichnya 2022 Vertebrate Evolution From Origins to Dinosaurs and Beyond angl vid pershe Boca Raton CRC Press doi 10 1201 9781003128205 4 ISBN 978 1 003 12820 5 Benton Michael J Shishkin Mikhail A Unwin David M Kurochkin Evgenii N 2000 The age of dinosaurs in Russia and Mongolia Cambridge Cambridge University Press ISBN 978 0 521 55476 3 Ce nezavershena stattya z paleontologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi