Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Герпесвіруси | ||||||
|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||
| Класифікація вірусів | ||||||
| ||||||
| Підродина
Підродина
Підродина
Підродина Unassigned
| ||||||
Посилання | ||||||
|
Герпесвіруси (Herpesviridae) — родина ДНК-вмісних вірусів, які можуть уражати людину і різноманітних тварин. Натепер відомо близько 200 вірусів в цій родині. Вони спричиняють хронічні ураження з довічною персистенцією в організмі уражених. Відомо 8 типів герпесвірусів, що спричиняють хвороби у людини.
Морфологія віріонів
Віріони мають діаметр 120–150 нм. Внутрішній компонент представлений ядром розміром 75 нм, що містить ДНК, намотану навколо циліндричної маси. Ядро знаходиться у білковому капсиді, розміром 100–110 нм. Капсид складається з 162 однакових, геометрично правильних білкових структур — капсомерів. Капсомери точно підібрані і припасовані одне до одного, формуючи ікосаедр. Капсомери на гранях представляють шестикутні призми, а на кожній з 12-ти вершин капсомери п'ятигранні. Капсид оточений аморфним білковим тегументом і все це заключено у глікопротеїнову оболонку з шипиками на поверхні. Між капсидом та ліпопротеїновою оболонкою розташований шар, розмір якого значно варіює у різних герпесвірусів. Усередині зрілого віріона міститься 35–45 різних білкових молекул.
Фізико — хімічні та фізичні властивості
Молекулярна маса віріонів 1 000•106, плавуча щільність віріонів у хлориді цезія 1,26–1,29 г/мл, плавуча щільність капсидів 1,3–1,31 г/мл.
Віруси термолабільні, чутливі до ефіру, детергентів, інактивуются при pH < 4,0.
Геном
Геном являє собою лінійну дволанцюгову ДНК з молекулярною масою 80-150•106. Геном складається з двох ковалентно зв'язаних фрагментів — довгого що містить 82 % ДНК та короткого що містить 18 % ДНК. Кожен фрагмент має специфічний нуклеотидний склад, для якого характерне багаторазове повторення кінцевих нуклеотидів.
Розмір геному 120–240 kb.
Реплікація: Цитоплазматична/ядерна
- Вірус взаємодіє з рецепторами клітини-хазяїна через великий поверхневий антиген та входить до клітини за невідомим механізмом.
- Релаксована циркулярна ДНК та капсид транспортуються за допомогою мікротрубочок в ядро, де ДНК вивільнюється через ядерні пори і перетворюється на ковалентно замкнену циркулярну ДНК.
- Транскрипція прегеномних РНК і субгеномних мРНК, що здійснюється РНК—полімеразою II, спричинює синтез усіх вірусних протеїнів.
- Прегеномні РНК разом з Р-протеїном та зворотно транскрибованою (-) ДНК, ковалентно зв'язаною з Р-протеїном, вкриваються капсидною оболонкою.
- (+) ДНК синтезується з (-) ДНК. Утворюються нові релаксовані циркулярні ДНК.
- Збірка віріонів в цитоплазмі за участі мембран клітин системи мононуклеарних фагоцитів (СМФ) та відбруньковування від мембрани клітини.
Біохімічна структура
Віріони містять ДНК (6 % від сухої масси), білки (70 %), ліпіди (22 %), вуглеводи (1,5–2 %). Ліпіди знаходяться у складі ліпопротеїнової оболонки, вуглеводи — у складі глікопротеїнів, що формують шипики на ліпопротеїновій оболонці.
В складі герпесвірусів є приблизно 35–45 поліпептидів з молекулярною масою 12•103–140•103 в тому числі 5 глікопротеїнів, що позначаються gA, gB, gC, gD, gE. Глікопротеїни знаходяться на зовнішній поверхні ліпопротеїнової оболонки. Крім структурних білків в зараженій клітини синтезується до 20-ти неструктурних білків.
Віруси мають ряд антигенів, зв'язаних як з внутрішніми білками, так і з гліюкопротеїнами. Основними імуногенами є глікопротеїни gB, gC, gD. Ці білки індукують нейтралізуючі вірус антитіла та клітинну імунну відповідь організму.
Біологічні властивості
Детальніші відомості з цієї теми ви можете знайти в статті Герпесвірусні інфекції.
У клітинах уражених тканин утворюються внутрішньоядерні включення. Ранні включення (тільця Каудрі) містять ДНК і заповнюють все ядро, відтісняючи хроматин до краю ядра. Пізні включення не містять ДНК.
Для герпесвірусів характерна довічна персистенція у вигляді дволанцюгової кільцевої ДНК у нейронах чуттєвих гангліїв. Герпесвіруси патогенні для багатьох видів лабораторних тварин — мишей, пацюків, кролів, морських свинок, хом'яків, собак, мавп, у яких вони спричиняють гарячку і енцефаліт, а у кролів — ще й кератокон'юктивіт.
Джерела
- Медична мікробіологія, вірусологія та імунологія: підручник для студентів вищих медичних закладів/за редакцією В. П. Широбокова. Вінниця: Нова книга. 2010.
- Ryan KJ; Ray CG (editors) (2004). Sherris Medical Microbiology (вид. 4th ed.). McGraw Hill. .
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Gerpesvirusi Klasifikaciya virusiv Grupa I Ryad Rodina Herpesviridae Pidrodina Unassigned Pidrodina Cytomegalovirus Unassigned Pidrodina Unassigned Pidrodina Unassigned Unassigned Posilannya Vikishovishe Herpesviridae EOL 5016 NCBI 10292 Gerpesvirusi Herpesviridae rodina DNK vmisnih virusiv yaki mozhut urazhati lyudinu i riznomanitnih tvarin Nateper vidomo blizko 200 virusiv v cij rodini Voni sprichinyayut hronichni urazhennya z dovichnoyu persistenciyeyu v organizmi urazhenih Vidomo 8 tipiv gerpesvirusiv sho sprichinyayut hvorobi u lyudini Morfologiya virionivVirioni mayut diametr 120 150 nm Vnutrishnij komponent predstavlenij yadrom rozmirom 75 nm sho mistit DNK namotanu navkolo cilindrichnoyi masi Yadro znahoditsya u bilkovomu kapsidi rozmirom 100 110 nm Kapsid skladayetsya z 162 odnakovih geometrichno pravilnih bilkovih struktur kapsomeriv Kapsomeri tochno pidibrani i pripasovani odne do odnogo formuyuchi ikosaedr Kapsomeri na granyah predstavlyayut shestikutni prizmi a na kozhnij z 12 ti vershin kapsomeri p yatigranni Kapsid otochenij amorfnim bilkovim tegumentom i vse ce zaklyucheno u glikoproteyinovu obolonku z shipikami na poverhni Mizh kapsidom ta lipoproteyinovoyu obolonkoyu roztashovanij shar rozmir yakogo znachno variyuye u riznih gerpesvirusiv Useredini zrilogo viriona mistitsya 35 45 riznih bilkovih molekul Fiziko himichni ta fizichni vlastivostiMolekulyarna masa virioniv 1 000 106 plavucha shilnist virioniv u hloridi ceziya 1 26 1 29 g ml plavucha shilnist kapsidiv 1 3 1 31 g ml Virusi termolabilni chutlivi do efiru detergentiv inaktivuyutsya pri pH lt 4 0 GenomGenom yavlyaye soboyu linijnu dvolancyugovu DNK z molekulyarnoyu masoyu 80 150 106 Genom skladayetsya z dvoh kovalentno zv yazanih fragmentiv dovgogo sho mistit 82 DNK ta korotkogo sho mistit 18 DNK Kozhen fragment maye specifichnij nukleotidnij sklad dlya yakogo harakterne bagatorazove povtorennya kincevih nukleotidiv Rozmir genomu 120 240 kb Replikaciya Citoplazmatichna yaderna Virus vzayemodiye z receptorami klitini hazyayina cherez velikij poverhnevij antigen ta vhodit do klitini za nevidomim mehanizmom Relaksovana cirkulyarna DNK ta kapsid transportuyutsya za dopomogoyu mikrotrubochok v yadro de DNK vivilnyuyetsya cherez yaderni pori i peretvoryuyetsya na kovalentno zamknenu cirkulyarnu DNK Transkripciya pregenomnih RNK i subgenomnih mRNK sho zdijsnyuyetsya RNK polimerazoyu II sprichinyuye sintez usih virusnih proteyiniv Pregenomni RNK razom z R proteyinom ta zvorotno transkribovanoyu DNK kovalentno zv yazanoyu z R proteyinom vkrivayutsya kapsidnoyu obolonkoyu DNK sintezuyetsya z DNK Utvoryuyutsya novi relaksovani cirkulyarni DNK Zbirka virioniv v citoplazmi za uchasti membran klitin sistemi mononuklearnih fagocitiv SMF ta vidbrunkovuvannya vid membrani klitini Biohimichna strukturaVirioni mistyat DNK 6 vid suhoyi massi bilki 70 lipidi 22 vuglevodi 1 5 2 Lipidi znahodyatsya u skladi lipoproteyinovoyi obolonki vuglevodi u skladi glikoproteyiniv sho formuyut shipiki na lipoproteyinovij obolonci V skladi gerpesvirusiv ye priblizno 35 45 polipeptidiv z molekulyarnoyu masoyu 12 103 140 103 v tomu chisli 5 glikoproteyiniv sho poznachayutsya gA gB gC gD gE Glikoproteyini znahodyatsya na zovnishnij poverhni lipoproteyinovoyi obolonki Krim strukturnih bilkiv v zarazhenij klitini sintezuyetsya do 20 ti nestrukturnih bilkiv Virusi mayut ryad antigeniv zv yazanih yak z vnutrishnimi bilkami tak i z gliyukoproteyinami Osnovnimi imunogenami ye glikoproteyini gB gC gD Ci bilki indukuyut nejtralizuyuchi virus antitila ta klitinnu imunnu vidpovid organizmu Biologichni vlastivostiDetalnishi vidomosti z ciyeyi temi vi mozhete znajti v statti Gerpesvirusni infekciyi U klitinah urazhenih tkanin utvoryuyutsya vnutrishnoyaderni vklyuchennya Ranni vklyuchennya tilcya Kaudri mistyat DNK i zapovnyuyut vse yadro vidtisnyayuchi hromatin do krayu yadra Pizni vklyuchennya ne mistyat DNK Dlya gerpesvirusiv harakterna dovichna persistenciya u viglyadi dvolancyugovoyi kilcevoyi DNK u nejronah chuttyevih gangliyiv Gerpesvirusi patogenni dlya bagatoh vidiv laboratornih tvarin mishej pacyukiv kroliv morskih svinok hom yakiv sobak mavp u yakih voni sprichinyayut garyachku i encefalit a u kroliv she j keratokon yuktivit DzherelaMedichna mikrobiologiya virusologiya ta imunologiya pidruchnik dlya studentiv vishih medichnih zakladiv za redakciyeyu V P Shirobokova Vinnicya Nova kniga 2010 Ryan KJ Ray CG editors 2004 Sherris Medical Microbiology vid 4th ed McGraw Hill ISBN 0 8385 8529 9