Heinkel HD 25

Гейнкель HD 25 (нім. Heinkel HD 25) — двомісний розвідувальний гідролітак для запуску з борту кораблів Імперського флоту Японії розроблений компанією Heinkel, але здебільшого виготовлявся в Японії компанією Aichi.

Heinkel HD 25
Призначення:	поплавковий гідролітак
Перший політ:	1926
Прийнятий на озброєння:	березень 1928
На озброєнні у:	Імперський флот Японії
Розробник:	Heinkel і Aichi
Всього збудовано:	18
Конструктор:	Heinkel
Екіпаж:	2 особи
Максимальна швидкість (МШ):	205 км/год
Дальність польоту:	916 км
Довжина:	9,7 м
Висота:	4,27 м
Розмах крила:	14,88 м
Двигуни:	1 ×
Тяга (потужність):	450
Підвісне озброєння:	300 кг бомб.
Кулеметне озброєння:	1 x 7,7-мм кулемети
Heinkel HD 25 у Вікісховищі

Історія

В середині 1920-их років Німеччина ще не могла конструювати військові літаки, але більшість виробників створювали дизайни «гібридних» машин, створених для цивільного використання але з можливістю пристосування до військових потреб. Heinkel був відомий своїми гідропланами, тому коли Японський флот почав шукати літаки, вони вирішили звернутись саме до них. Heinkel розробив три різні дизайни гідроплана — HD 25, HD 26 і HD 28 і палубний літак HD 23. HD 25 мав злітати з короткої рампи встановленої на борті великого військово корабля, оскільки катапульти ще були прийняті на флоті, і пізніше приземлятись на воду для підбирання за допомогою крану.

Два прототипи були побудовані в Німеччині, де і відбувся перший політ в 1926 році в Варнемюнде з пілотом лейтенантом Бюкером за кермом. Для спостереження до Німеччини також прибули інженери японського флоту. Літак показав задовільні характеристики, зокрема ідеальний зліт з короткої рампи, яка мала імітувати реальну рампу встановлену на гарматній башті японського корабля. Коли прототипи дістались Японії, нові випробування провелись з борту лінкора Наґато. Літак показав кращі характеристики за японські розвідники Yokosuka E1Y і Nakajima E2N.

Хоча виробництво японського гідроплану E1Y вже було запущене, флот все одно вирішив профінансувати виробництво HD 25. Неофіційно літак називався Корабельний розвідник Heinkel, а після офіційного прийняття на озброєння отримав позначення Двомісний розвідувальний гідроплан Тип 2 (яп. 二式複座水上偵察機, Ні-шікі Фукуза Суіджьо: Тейсацукі). Серійні літаки також отримали коротший корпус для більшого кліренсу при запуску, також були збільшені крила для зменшення мінімальної злітної швидкості. «Тип 2» мав дерев'яну структуру з фанерною обшивкою фюзеляжу і поплавків, і тканинною обшивкою крил і хвоста. Крила могли складатися для зберігання, а також мали пристосування для підйому літака краном. Відкрита кабіна пілота і спостерігача розміщалось за крилами.

Виробництво літака було передано Aichi, випробування японського продукту проводились в порту Наґої. Після успішних випробувань «Тип 2» був переданий на борт важких крейсерів, але через появу палубних катапульт, потреба в таких літаках відпала і виробництво зупинилось після 16 літаків. Після списання з флоту, деякі «Типи 2» було продано цивільним операторам, чи використано для випробувань.

Тактико-технічні характеристики

Дані з Japanese Aircraft 1910—1941

Технічні характеристики

• Екіпаж: 2 особи
• Довжина: 9,695 м
• Висота: 4,269 м
• Розмах крила: 14,878 м
• Маса пустого: 1700 кг
• Злітна маса:
  • з борту корабля — 2350 кг
  • з поверхні моря — 2565 кг
• Двигун: 12-ти циліндровийW-подібний двигун водяного охолодження
• Потужність: 450 к. с.
• Гвинт: дволопатевий дерев'яний гвинт

Льотні характеристики

• Максимальна швидкість: 205 км/год (на рівні моря)
• Швидкість приземлення: 90 км/год
• Час набору висоти 3000 м: 15 хвилин 14 секунд
• Дальність польоту: 916 км

Озброєння

• Стрілецьке:
  • 1 × 7,7-мм кулемет в турелі спостерігача
• Бомбове:
  • 300 кг бомб.

Джерела

• Robert C. Mikesh, Shorzoe Abe. Japanese Aircraft 1910-1941. — Maryland : Naval Institute Press, 1990. — 293 с. — . (англ.)

Примітки

1. Mikesh, 1967, с. 62.
2. Mikesh, 1967, с. 63.

Посилання

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Heinkel HD 25