Гіганотозавр Giganotosaurus гігантський південний ящір рід тероподових динозаврів що мешкали на території сучасної Арген

Гіганотозавр (Giganotosaurus, «гігантський південний ящір») — рід тероподових динозаврів, що мешкали на території сучасної Аргентини на початку сеноманського віку пізньої крейди, приблизно 99,6—95 мільйонів років тому. Гіганотозавр був одним з найбільших відомих наземних хижаків, але його точний розмір поки що важко визначити через неповноту знайдених решток. За оцінками, довжина найповнішого зразка коливається від 12 до 13 м, довжина черепа — від 1,53 до 1,80 м, а вага — 4,2—13,8 т. Деякі дослідники вважають, що тварина була більшою за тиранозавра, який історично вважався найбільшим тероподом, в той час як інші вважають, що вони були приблизно рівними за розмірами, а найбільші оцінки розмірів гіганотозавра перебільшеними.

Гіганотозавр Період існування: пізня крейда (сеноман), 99.6–95 млн р. т. PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N ▼

Реконструкція скелета Giganotosaurus в Австралійському музеї в Сіднеї
Біологічна класифікація
Царство:	Тварини (Animalia)
Тип:	Хордові (Chordata)
Клада:	Архозаври (Archosauria)
Клада:	Динозаври (Dinosauria)
Ряд:	Ящеротазові (Saurischia)
Підряд:	Тероподи (Theropoda)
Родина:	†Carcharodontosauridae
Рід:	†Гіганотозавр (Giganotosaurus) & , 1995
Вид:	†G. carolini
Біноміальна назва
†Giganotosaurus carolini Coria & Salgado, 1995

Голотипний зразок був знайдений у формації Канделерос в Патагонії в 1993 році та зберігся майже на 70 %. Тварина отримала назву Giganotosaurus carolinii у 1995 році. Назва роду перекладається як «гігантський південний ящір», а видова назва — на честь першовідкривача Рубена Кароліні. До цієї тварини пізніше віднесли зубну кістку, зуб і кілька слідів, знайдених у формації ще до голотипу. Рід викликав великий інтерес і став частиною наукової дискусії про максимальні розміри тероподних динозаврів.

Належить до родини Carcharodontosauridae, гіганотозавр є одним з найкраще вивчених представників групи, яка включає інших дуже великих тероподів, таких як близькоспоріднені мапузавр і кархародонтозавр. Вважається, що гіганотозавр був гомойотермним (тип «теплокровного»), з метаболізмом між метаболізмом ссавця і рептилії, що дозволило б йому швидко рости. Він був би здатний швидко змикати щелепи, захоплювати та звалювати здобич, завдаючи потужних укусів. Вважається, що гіганотозавр був найвищим хижаком своєї екосистеми й, можливо, харчувався маленькими завроподами.

Опис

Гіганотозавр в порівнянні з іншими крупними тероподами та людиною

Вважається, що гіганотозавр був одним з найбільших тероподів, але через неповноту скам'янілостей важко достовірно оцінити його реальні розміри. Тому неможливо з упевненістю визначити, чи був він більшим за тиранозавра, наприклад, який вважається найбільшим тероподом в історії. Кілька дослідників дійшли різних оцінок розмірів, ґрунтуючись на різних методах і залежно від того, як були реконструйовані відсутні частини скелета. Оцінки довжини голотипного зразка варіюють від 12 до 13 м, череп — від 1,53 до 1,80 м, стегнова кістка — від 1,365 до 1,43 м, а вага — від 4,2 до 13,8 т. Заростання швів у черепній коробці вказує на те, що голотипний зразок був дорослою особиною.

Другий зразок, що складався з зубної кістки імовірно більшої особини, був використаний для екстраполяції довжини 13,2 м, довжини черепа 1,95 м і ваги 8,2 т. Деякі автори вважають найбільші оцінки розмірів обох зразків перебільшеними. Гіганотозавра порівнюють зі збільшеною версією добре відомого роду алозаврів.

Екземпляри та історія відкриття

Реконструкція зовнішнього вигляду гіганотозавра

Вид Giganotosaurus carolinii був названий на честь «мисливця за викопними рештками» Рубена Кароліні, який знайшов рештки (екземпляр під індексом MUCPv-Ch1) в формації Ріо Ліма (Патагонія) в 1993 році. У 1995 році новий вид був описаний Rodolfo Coria і Leonardo Salgado в журналі Nature.

Голотип виду (MUCPv-Ch1). Збереглося близько 70 % скелета, включаючи череп, таз, стегно і більшість хребців. Оцінний розмір особини — близько 12,2—12,5 м в довжину. Екземпляр зберігається в музеї міста Неукен.

Другий екземпляр (MUCPv-95) був виявлений у 2000 році. Він на 8 % більший від першого, оцінка довжини примірника дає 13,2 м при масі 6,2 т.

Мапузавр

У 2006 році з пізнього сеномана формації Huincul в Ріо Лиман був описаний ще один кархародонтозавр — (Mapusaurus roseae). Було виявлено скупчення скелетів кількох різновікових особин, довжиною від 5 до 12 метрів. Ця тварина дуже схожа з гіганотозавром, відрізняючись більш високим і вузьким черепом. З давніших відкладень провінції Чубут в Аргентині у 2005 році Ф. Новас і його колеги описали (Tyrannotitan chubutensis) — примітивного кархародонтозаврида, який досягав 11 метрів в довжину. Від своїх родичів він відрізняється масивнішою статурою і деталями будови черепа.

Примітки

Reolid, Matías; Cardenal, Francisco J.; Reolid, Jesús (2021-12). Digital 3D models of theropods for approaching body-mass distribution and volume. Journal of Iberian Geology (англ.). Т. 47, № 4. с. 599—624. doi:10.1007/s41513-021-00172-1. ISSN 1698-6180. Процитовано 2 квітня 2024.
Calvo, J. O.; Coria, R. A. (1998). New specimen of Giganotosaurus carolinii (Coria & Salgado, 1995), supports it as the largest theropod ever found. Gaia. 15: 117—122.
Therrien, F.; and Henderson, D.M. (2007). My theropod is bigger than yours...or not: estimating body size from skull length in theropods. Journal of Vertebrate Paleontology. 27 (1): 108—115. doi:10.1671/0272-4634(2007)27[108:MTIBTY]2.0.CO;2.
Monastersky, R. (23 вересня 1995). New Beast Usurps T. Rex as King Carnivore. Science News. Т. 148, № 13. с. 199. doi:10.2307/3979427. Процитовано 2 квітня 2024.
Coria, Rodolfo A.; Salgado, Leonardo (1995-09). A new giant carnivorous dinosaur from the Cretaceous of Patagonia. Nature (англ.). Т. 377, № 6546. с. 224—226. doi:10.1038/377224a0. ISSN 0028-0836. Процитовано 2 квітня 2024.
Apesteguía, Sebastián; Smith, Nathan D.; Juárez Valieri, Rubén; Makovicky, Peter J. (13 липня 2016). Farke, Andrew A. (ред.). An Unusual New Theropod with a Didactyl Manus from the Upper Cretaceous of Patagonia, Argentina. PLOS ONE (англ.). Т. 11, № 7. с. e0157793. doi:10.1371/journal.pone.0157793. ISSN 1932-6203. PMC 4943716. PMID 27410683. Процитовано 2 квітня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
Barrick, R.; Showers, W. (1999). Thermophysiology and Biology of Giganotosaurus: Comparison with Tyrannosaurus (англ.). Т. 2, № 2. Palaeontologia Electronica.
Therrien, François (2005). Bite me: Biomechanical models of theropod mandibles and implications for feeding behavior. У Carpenter, Kenneth (ред.). The Carnivorous Dinosaurs (PDF) (англ.). Indiana University Press. с. 179—237.
Coria, Rodolfo A.; Currie, Philip J. (14 січня 2003). The braincase of Giganotosaurus carolinii (Dinosauria: Theropoda) from the Upper Cretaceous of Argentina. Journal of Vertebrate Paleontology (англ.). Т. 22, № 4. с. 802—811. doi:10.1671/0272-4634(2002)022[0802:TBOGCD]2.0.CO;2. ISSN 0272-4634. Процитовано 1 травня 2024.
Holtz, T. R. (2011). Dinosaurs: The Most Complete, Up-to-Date Encyclopedia for Dinosaur Lovers of All Ages, Winter 2011 Appendix (PDF). Процитовано 13 січня 2012.
Carrano, Matthew T.; Benson, Roger B. J.; Sampson, Scott D. (2012-06). The phylogeny of Tetanurae (Dinosauria: Theropoda). Journal of Systematic Palaeontology (англ.). Т. 10, № 2. с. 211—300. doi:10.1080/14772019.2011.630927. ISSN 1477-2019. Процитовано 1 травня 2024.
Coria, R.A. and Currie, P.J. (2006). «A new carcharodontosaurid (Dinosauria, Theropoda) from the Upper Cretaceous of Argentina.» Geodiversitas, 28(1): 71-118. pdf link [ 26 березня 2009 у Wayback Machine.]
Seebacher, F. 2001. A new method to calculate allometric length-mass relationships of dinosaurs. Journal of Vertebrate Paleontology 21(1): 51-60.
Mortimer, M. (2004), ~ eoraptor / Carnosauria.htm # Giganotosauruscarolinii «Carnosauria» [ 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.], The Theropod Database, viewed August 14, 2008.

Це незавершена стаття про динозаврів.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

[1] Reolid, Matías; Cardenal, Francisco J.; Reolid, Jesús (2021-12). Digital 3D models of theropods for approaching body-mass distribution and volume. Journal of Iberian Geology (англ.). Т. 47, № 4. с. 599—624. doi:10.1007/s41513-021-00172-1. ISSN 1698-6180. Процитовано 2 квітня 2024.

[calvo&coria1998-2] Calvo, J. O.; Coria, R. A. (1998). New specimen of Giganotosaurus carolinii (Coria & Salgado, 1995), supports it as the largest theropod ever found. Gaia. 15: 117—122.

[TH07-3] Therrien, F.; and Henderson, D.M. (2007). My theropod is bigger than yours...or not: estimating body size from skull length in theropods. Journal of Vertebrate Paleontology. 27 (1): 108—115. doi:10.1671/0272-4634(2007)27[108:MTIBTY]2.0.CO;2.

[:2-4] Monastersky, R. (23 вересня 1995). New Beast Usurps T. Rex as King Carnivore. Science News. Т. 148, № 13. с. 199. doi:10.2307/3979427. Процитовано 2 квітня 2024.

[:0-5] Coria, Rodolfo A.; Salgado, Leonardo (1995-09). A new giant carnivorous dinosaur from the Cretaceous of Patagonia. Nature (англ.). Т. 377, № 6546. с. 224—226. doi:10.1038/377224a0. ISSN 0028-0836. Процитовано 2 квітня 2024.

[6] Apesteguía, Sebastián; Smith, Nathan D.; Juárez Valieri, Rubén; Makovicky, Peter J. (13 липня 2016). Farke, Andrew A. (ред.). An Unusual New Theropod with a Didactyl Manus from the Upper Cretaceous of Patagonia, Argentina. PLOS ONE (англ.). Т. 11, № 7. с. e0157793. doi:10.1371/journal.pone.0157793. ISSN 1932-6203. PMC 4943716. PMID 27410683. Процитовано 2 квітня 2024.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом () Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()

[7] Barrick, R.; Showers, W. (1999). Thermophysiology and Biology of Giganotosaurus: Comparison with Tyrannosaurus (англ.). Т. 2, № 2. Palaeontologia Electronica.

[8] Therrien, François (2005). Bite me: Biomechanical models of theropod mandibles and implications for feeding behavior. У Carpenter, Kenneth (ред.). The Carnivorous Dinosaurs (PDF) (англ.). Indiana University Press. с. 179—237.

[:1-9] Coria, Rodolfo A.; Currie, Philip J. (14 січня 2003). The braincase of Giganotosaurus carolinii (Dinosauria: Theropoda) from the Upper Cretaceous of Argentina. Journal of Vertebrate Paleontology (англ.). Т. 22, № 4. с. 802—811. doi:10.1671/0272-4634(2002)022[0802:TBOGCD]2.0.CO;2. ISSN 0272-4634. Процитовано 1 травня 2024.

[Holtz2008-10] Holtz, T. R. (2011). Dinosaurs: The Most Complete, Up-to-Date Encyclopedia for Dinosaur Lovers of All Ages, Winter 2011 Appendix (PDF). Процитовано 13 січня 2012.

[11] Carrano, Matthew T.; Benson, Roger B. J.; Sampson, Scott D. (2012-06). The phylogeny of Tetanurae (Dinosauria: Theropoda). Journal of Systematic Palaeontology (англ.). Т. 10, № 2. с. 211—300. doi:10.1080/14772019.2011.630927. ISSN 1477-2019. Процитовано 1 травня 2024.

[coria2006-12] Coria, R.A. and Currie, P.J. (2006). «A new carcharodontosaurid (Dinosauria, Theropoda) from the Upper Cretaceous of Argentina.» Geodiversitas, 28(1): 71-118. pdf link [ 26 березня 2009 у Wayback Machine.]

[seebacher2001-13] Seebacher, F. 2001. A new method to calculate allometric length-mass relationships of dinosaurs. Journal of Vertebrate Paleontology 21(1): 51-60.

[theropoddatabase-14] Mortimer, M. (2004), ~ eoraptor / Carnosauria.htm # Giganotosauruscarolinii «Carnosauria» [ 6 жовтня 2015 у Wayback Machine.], The Theropod Database, viewed August 14, 2008.