Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Gevuina avellana (лісовий чилійський горіх) — вічнозелене дерево заввишки до 20 метрів. Це єдиний вид, класифікований зараз в роду Gevuina. Він походить з півдня Чилі та прилеглих долин в Аргентині. Він зустрічається від 700 метрів над рівнем моря. Його поширення простягається від 35° до 44° південної широти. Композитне листя яскраво-зелене та зубчасте, а дерево цвіте з липня по листопад. Квітки дуже дрібні, від бежевого до білуватого, двостатеві та групуються по дві в довгі кисті. Плід темно-червоний горішок у молодому віці чорніє. Шкірка дерев'яниста. Він може рости прямо або розгалужуватися з ґрунту, утворюючи дерево або кущ.
| Ґевуіна лісова | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Біноміальна назва | ||||||||||||||||
| Gevuina avellana |
Опис
Ім'я Gevuina походить від слова guevin, з мови племені мапуче. Походження іспанської назви авеллано походить від того факту, що іспанські поселенці знайшли горіхи, схожі на лісові горіхи, які вони знали з Європи. Однак ці види не є близькими. Концентрація Gevuina avellana в лісі дуже нерегулярна і її важко передбачити. Може рости на рівнинній або горбистій місцевості, на глинистих або кам'янистих ґрунтах. Зазвичай Gevuina avellana росте разом з іншими широколистими деревами, такими як Nothofagus obliqua, Nothofagus dombeyi, Nothofagus alpina, Nothofagus glauca або Laureliopsis. Проте він також росте в асоціаціях, де домінують хвойні Austrocedrus, Fitzroya та Pilgerodendron. Як така Gevuina avellana не утворює чистих насаджень.
Таксономія
Gevuina — рід, що складається з 1 або 3 видів родини протейних. У деяких класифікаціях Gevuinia визнається з трьома видами: один ендемічний для Австралії (Gevuina bleasdalei), інший для Нової Гвінеї (Gevuina papuana) і один вид для Чилі (Gevuina avellana). Інші таксономічні звіти відносять австралійські та новогвінейські види до роду Bleasdalea або до фіджійського ендемічного роду Turrillia, а Gevuina залишають лише Gevuina avellana. Флора Австралії зберігає ці 2 види в Gevuinia , але в останній класифікації австралійські та новогвінейські види віднесені до Bleasdalea bleasdalei та B. papuana
Використання та вирощування
Насіння їдять сирими, варять в окропі або підсмажують. Горіхи містять близько 12 відсотків білка, 49 відсотків масла і 24 відсотки вуглеводів. Насіння має дуже високу концентрацію мононенасичених олій. Воно багате антиоксидантами, такими як вітамін Е (α-токотрієнол) і β-каротин. Його олія входить до складу деяких сонцезахисних засобів. Олія Gevuina використовується як косметичний інгредієнт через її зволожуючі якості та тому, що вона є джерелом омега-7 жирних кислот (пальмітолеїнової кислоти).
Дерево є хорошим медоносом для бджіл, а також культивується як декоративна рослина. Оболонки насіння містять танін, який використовують для дублення шкіри.
Рослина має хорошу морозостійкість (не менше −12°C). Деревина кремового кольору з темно-коричневими вкрапленнями використовується для виготовлення музичних інструментів. Вона була завезений до Великобританії в 1826 році. Добре росте в Ірландії, Новій Зеландії та Каліфорнії. Кілька екземплярів культивуються в Іспанії і на північному заході Тихого океану в США. Вона добре росте в помірному океанічному кліматі з прохолодними температурами, де взимку зазвичай бувають заморозки, і процвітає на півдні Нової Зеландії. Плодоносити рослина починає в віці 5 років. У Сіетлі, штат Вашингтон, білки та птахи їдять насіння з дерев. Нові сорти з більшою врожайністю ніж дикорослі, розробляються в Чилі та Новій Зеландії.
Галерея
-
![image]()
Рослина -
![image]()
Листя -
![image]()
Стовбур -
![image]()
Квіти -
![image]()
Плоди -
![image]()
Дозрілі плоди
Список літератури
- A.C.Smith & J.E.Haas, 1975. American Journal of Botany, 62: 142.
- A.C.Smith, 1985. Flora Vitiensis Nova 3: 754.
- ABRS Flora of Australia Online Search Results. www.anbg.gov.au. Архів оригіналу за 22 грудня 2019. Процитовано 23 червня 2018. [Архівовано 2019-12-22 у Wayback Machine.]
- Weston; Barker, Nigel P. (2008). A new suprageneric classification of the Proteaceae, with an annotated checklist of genera. Telopea. 11 (3): 339.
- Plantas de la flora de Chile cultivadas en España [Chilean plants cultivated in Spain] (PDF). José Manuel Sánchez de Lorenzo-Cáceres. Архів оригіналу (PDF) за 20 березня 2009. Процитовано 27 червня 2009.
- Gevuina avellana in Washington Park Arboretum (PDF). Seattle Government. Архів оригіналу (PDF) за 24 березня 2009. Процитовано 27 червня 2009. [Архівовано 2009-03-24 у Wayback Machine.]
Джерела
- Родрігес, Роберто; Матей, Оскар і Кезада, Макс. 1983 рік. Flora arbórea de Chile. Університет Консепсьйон. 408с.
- Доносо, К. 2005. Árboles nativos de Chile. Guía de reconocimiento. Видання 4. Marisa Cuneo Ediciones, Вальдівія, Чилі. 136с.
- Гофман, А. 1982. Flora silvestre de Chile zona araucana. Видання 4. Ediciones Fundación Claudio Gay, Сантьяго, Чилі. 258с.
- Муньос, М. 1980. Flora del Parque Nacional Puyehue. Editorial Universitaria, Сантьяго, Чилі. 557с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nemaye perevirenih versij ciyeyi storinki jmovirno yiyi she ne pereviryali na vidpovidnist pravilam proektu Gevuina avellana lisovij chilijskij gorih vichnozelene derevo zavvishki do 20 metriv Ce yedinij vid klasifikovanij zaraz v rodu Gevuina Vin pohodit z pivdnya Chili ta prileglih dolin v Argentini Vin zustrichayetsya vid 700 metriv nad rivnem morya Jogo poshirennya prostyagayetsya vid 35 do 44 pivdennoyi shiroti Kompozitne listya yaskravo zelene ta zubchaste a derevo cvite z lipnya po listopad Kvitki duzhe dribni vid bezhevogo do biluvatogo dvostatevi ta grupuyutsya po dvi v dovgi kisti Plid temno chervonij gorishok u molodomu vici chorniye Shkirka derev yanista Vin mozhe rosti pryamo abo rozgaluzhuvatisya z gruntu utvoryuyuchi derevo abo kush Gevuina lisova Biologichna klasifikaciya Carstvo Roslini Plantae Klada Sudinni roslini Tracheophyta Klada Pokritonasinni Angiosperms Klada Evdikoti Eudicots Poryadok Proteyecviti Proteales Rodina Proteaceae Juss Rid Gevuina Vid G avellana Binomialna nazva Gevuina avellana Molina Gaertn Zmist 1 Opis 2 Taksonomiya 3 Vikoristannya ta viroshuvannya 4 Galereya 5 Spisok literaturi 6 DzherelaOpisred Im ya Gevuina pohodit vid slova guevin z movi plemeni mapuche Pohodzhennya ispanskoyi nazvi avellano pohodit vid togo faktu sho ispanski poselenci znajshli gorihi shozhi na lisovi gorihi yaki voni znali z Yevropi Odnak ci vidi ne ye blizkimi Koncentraciya Gevuina avellana v lisi duzhe neregulyarna i yiyi vazhko peredbachiti Mozhe rosti na rivninnij abo gorbistij miscevosti na glinistih abo kam yanistih gruntah Zazvichaj Gevuina avellana roste razom z inshimi shirokolistimi derevami takimi yak Nothofagus obliqua Nothofagus dombeyi Nothofagus alpina Nothofagus glauca abo Laureliopsis Prote vin takozh roste v asociaciyah de dominuyut hvojni Austrocedrus Fitzroya ta Pilgerodendron Yak taka Gevuina avellana ne utvoryuye chistih nasadzhen Taksonomiyared Gevuina rid sho skladayetsya z 1 abo 3 vidiv rodini protejnih U deyakih klasifikaciyah Gevuinia viznayetsya z troma vidami odin endemichnij dlya Avstraliyi Gevuina bleasdalei inshij dlya Novoyi Gvineyi Gevuina papuana i odin vid dlya Chili Gevuina avellana Inshi taksonomichni zviti vidnosyat avstralijski ta novogvinejski vidi do rodu Bleasdalea 1 abo do fidzhijskogo endemichnogo rodu Turrillia a Gevuina zalishayut lishe Gevuina avellana 2 Flora Avstraliyi zberigaye ci 2 vidi v Gevuinia 3 ale v ostannij klasifikaciyi avstralijski ta novogvinejski vidi vidneseni do Bleasdalea bleasdalei ta B papuana 4 Vikoristannya ta viroshuvannyared Nasinnya yidyat sirimi varyat v okropi abo pidsmazhuyut Gorihi mistyat blizko 12 vidsotkiv bilka 49 vidsotkiv masla i 24 vidsotki vuglevodiv Nasinnya maye duzhe visoku koncentraciyu mononenasichenih olij Vono bagate antioksidantami takimi yak vitamin E a tokotriyenol i b karotin Jogo oliya vhodit do skladu deyakih soncezahisnih zasobiv Oliya Gevuina vikoristovuyetsya yak kosmetichnij ingrediyent cherez yiyi zvolozhuyuchi yakosti ta tomu sho vona ye dzherelom omega 7 zhirnih kislot palmitoleyinovoyi kisloti Derevo ye horoshim medonosom dlya bdzhil a takozh kultivuyetsya yak dekorativna roslina Obolonki nasinnya mistyat tanin yakij vikoristovuyut dlya dublennya shkiri Roslina maye horoshu morozostijkist ne menshe 12 C Derevina kremovogo koloru z temno korichnevimi vkraplennyami vikoristovuyetsya dlya vigotovlennya muzichnih instrumentiv Vona bula zavezenij do Velikobritaniyi v 1826 roci Dobre roste v Irlandiyi Novij Zelandiyi ta Kaliforniyi Kilka ekzemplyariv kultivuyutsya v Ispaniyi 5 i na pivnichnomu zahodi Tihogo okeanu v SShA 6 Vona dobre roste v pomirnomu okeanichnomu klimati z proholodnimi temperaturami de vzimku zazvichaj buvayut zamorozki i procvitaye na pivdni Novoyi Zelandiyi Plodonositi roslina pochinaye v vici 5 rokiv U Sietli shtat Vashington bilki ta ptahi yidyat nasinnya z derev Novi sorti z bilshoyu vrozhajnistyu nizh dikorosli rozroblyayutsya v Chili ta Novij Zelandiyi Galereyared nbsp Roslina nbsp Listya nbsp Stovbur nbsp Kviti nbsp Plodi nbsp Dozrili plodiSpisok literaturired A C Smith amp J E Haas 1975 American Journal of Botany 62 142 A C Smith 1985 Flora Vitiensis Nova 3 754 ABRS Flora of Australia Online Search Results www anbg gov au Arhiv originalu za 22 grudnya 2019 Procitovano 23 chervnya 2018 Arhivovano 2019 12 22 u Wayback Machine Weston Barker Nigel P 2008 A new suprageneric classification of the Proteaceae with an annotated checklist of genera Telopea 11 3 339 Plantas de la flora de Chile cultivadas en Espana Chilean plants cultivated in Spain PDF Jose Manuel Sanchez de Lorenzo Caceres Arhiv originalu PDF za 20 bereznya 2009 Procitovano 27 chervnya 2009 Gevuina avellana in Washington Park Arboretum PDF Seattle Government Arhiv originalu PDF za 24 bereznya 2009 Procitovano 27 chervnya 2009 Arhivovano 2009 03 24 u Wayback Machine Dzherelared Rodriges Roberto Matej Oskar i Kezada Maks 1983 rik Flora arborea de Chile Universitet Konsepsjon 408s Donoso K 2005 Arboles nativos de Chile Guia de reconocimiento Vidannya 4 Marisa Cuneo Ediciones Valdiviya Chili 136s Gofman A 1982 Flora silvestre de Chile zona araucana Vidannya 4 Ediciones Fundacion Claudio Gay Santyago Chili 258s Munos M 1980 Flora del Parque Nacional Puyehue Editorial Universitaria Santyago Chili 557s Otrimano z https uk wikipedia org wiki Gevuina avellana