Йозеф Гертнер (нім. Joseph Gärtner, 12 березня 1732, Кальв — 14 липня 1791, Тюбінген) — німецький ботанік та лікар.
Йозеф Гертнер | |
---|---|
нім. Joseph Gärtner | |
Народився | 12 березня 1732 Кальв, Баден-Вюртемберг, Священна Римська імперія |
Помер | 14 липня 1791 (59 років) Тюбінген, Священна Римська імперія |
Країна | Священна Римська імперія |
Діяльність | ботанік, викладач університету, міколог, лікар, зоолог, науковий ілюстратор |
Alma mater | Тюбінгенський університет, Геттінгенський університет |
Галузь | ботаніка, медицина |
Заклад | Тюбінгенський університет |
Посада | професор |
Членство | Лондонське королівське товариство Петербурзька академія наук Російська академія наук |
Відомий завдяки: | основоположник карпології |
Діти | Карл Фрідріх фон Гертнер |
Нагороди | |
Йозеф Гертнер у Вікісховищі |
Біографія
Йозеф Гертнер вивчав медицину у Тюбінгені та Геттінгені. Після закінчення навчання з 1753 до 1756 року подорожував по Голландії, Франції, Італії та Англії.
У 1760 році став професором медицини у Тюбінгені, у 1768 році — професором ботаніки та директором природно-історичного кабінету Петербурзької Академії наук.
У 1770 році брав участь в експедиції Академії наук на Дон та Волгу. У тому ж році через несприятливий для нього клімат був змушений повернутися у Кальв.
У 1772 році у нього народився син Карл Фрідріх, який згодом став лікарем та ботаніком.
Його найважливішою публікацією є тритомна праця «De Fructibus et Seminibus Plantarum» (1788—1792), в якій Гертнер дав докладний опис плодів та насіння 1259 рослин. Цією працею він заклав основи морфології плодів та насіння. Крім того, він склав словник рослин на шести мовах.
Член Лондонського королівського товариства з 1762 року, почесний член Петербурзької Академії наук з 1771 року.
Йозефа Гертнера не слід плутати з іншим німецьким ботаніком, його сучасником, Готфрідом Гертнером (Gottfried Gärtner, 1754—1825), одним з авторів роботи Oekonomisch-technische Flora der Wetterau (1700—1802). Авторство Готфріда Гертнера в назвах таксонів позначається як G.Gaertn., В той час як авторство Йозефа Гертнер — як Gaertn.
Почесті
На честь Йозефа Гертнера названо рід Lam. родини Маренові (Rubiaceae).
Публікації
- «De Fructibus et Seminibus Plantarum» v.1, 1788; v.2, 1791
- «Supplementum Carpologicae», 1805—1807
Примітки
- IPNI, Gaertn.
Посилання
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Йозеф Гертнер
- Joseph Gaertner [ 11 січня 2013 у Wayback Machine.] (англ.)
- Большая биографическая энциклопедия: Гертнер, Иосиф [ 30 жовтня 2021 у Wayback Machine.]
- Гертнер, Иосиф // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона : в 86 т. (82 т. и 4 доп. т.). — СПб., 1890—1907. (рос. дореф.)
Це незавершена стаття про біолога. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshih lyudej iz prizvishem Gertner Gaertn ye mizhnarodnim naukovim skorochennyam imeni botanichnogo avtora Jozef Gertner Pereglyante taksoni pripisuvani comu avtoru v International Plant Names Index IPNI Jozef Gertner nim Joseph Gartner 12 bereznya 1732 Kalv 14 lipnya 1791 Tyubingen nimeckij botanik ta likar Jozef Gertnernim Joseph GartnerNarodivsya12 bereznya 1732 1732 03 12 Kalv Baden Vyurtemberg Svyashenna Rimska imperiyaPomer14 lipnya 1791 1791 07 14 59 rokiv Tyubingen Svyashenna Rimska imperiyaKrayina Svyashenna Rimska imperiyaDiyalnistbotanik vikladach universitetu mikolog likar zoolog naukovij ilyustratorAlma materTyubingenskij universitet Gettingenskij universitetGaluzbotanika medicinaZakladTyubingenskij universitetPosadaprofesorChlenstvoLondonske korolivske tovaristvo Peterburzka akademiya nauk Rosijska akademiya naukVidomij zavdyaki osnovopolozhnik karpologiyiDitiKarl Fridrih fon GertnerNagorodichlen Londonskogo korolivskogo tovaristva Jozef Gertner u VikishovishiBiografiyaJozef Gertner vivchav medicinu u Tyubingeni ta Gettingeni Pislya zakinchennya navchannya z 1753 do 1756 roku podorozhuvav po Gollandiyi Franciyi Italiyi ta Angliyi U 1760 roci stav profesorom medicini u Tyubingeni u 1768 roci profesorom botaniki ta direktorom prirodno istorichnogo kabinetu Peterburzkoyi Akademiyi nauk U 1770 roci brav uchast v ekspediciyi Akademiyi nauk na Don ta Volgu U tomu zh roci cherez nespriyatlivij dlya nogo klimat buv zmushenij povernutisya u Kalv U 1772 roci u nogo narodivsya sin Karl Fridrih yakij zgodom stav likarem ta botanikom Jogo najvazhlivishoyu publikaciyeyu ye tritomna pracya De Fructibus et Seminibus Plantarum 1788 1792 v yakij Gertner dav dokladnij opis plodiv ta nasinnya 1259 roslin Ciyeyu praceyu vin zaklav osnovi morfologiyi plodiv ta nasinnya Krim togo vin sklav slovnik roslin na shesti movah Chlen Londonskogo korolivskogo tovaristva z 1762 roku pochesnij chlen Peterburzkoyi Akademiyi nauk z 1771 roku Jozefa Gertnera ne slid plutati z inshim nimeckim botanikom jogo suchasnikom Gotfridom Gertnerom Gottfried Gartner 1754 1825 odnim z avtoriv roboti Oekonomisch technische Flora der Wetterau 1700 1802 Avtorstvo Gotfrida Gertnera v nazvah taksoniv poznachayetsya yak G Gaertn V toj chas yak avtorstvo Jozefa Gertner yak Gaertn PochestiNa chest Jozefa Gertnera nazvano rid Lam rodini Marenovi Rubiaceae Publikaciyi De Fructibus et Seminibus Plantarum v 1 1788 v 2 1791 Supplementum Carpologicae 1805 1807PrimitkiIPNI Gaertn PosilannyaVikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Jozef Gertner Joseph Gaertner 11 sichnya 2013 u Wayback Machine angl Bolshaya biograficheskaya enciklopediya Gertner Iosif 30 zhovtnya 2021 u Wayback Machine Gertner Iosif Enciklopedicheskij slovar Brokgauza i Efrona v 86 t 82 t i 4 dop t SPb 1890 1907 ros doref Ce nezavershena stattya pro biologa Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi