Etat de droit — французька правова доктрина, континентально-європейська концепція правової держави, створена під час революції у Франції, Просвітництва, утвердження ринкових відносин, яка проголошує держави, що декларує і забезпечує права і свободи людини та громадянина, правову рівність громадян перед законом, свободу у всіх її вимірах (свободу слова, свободу волі, свободу віросповідання, свободу совісті), -«liberte, egalite, fraternite», справедливий розподіл ресурсів, правовий і соціальний захист населення, повалення абсолютизму, аристократії, монархії і запровадження республіки, демократії, ринкових відносин та демократії у політико-правову сферу.
Основні підходи до розуміння:
- власне французька доктрина Etat de Droit (в основі якої лежали дві головні ідеї — «влада закону» і ;
- запозичена від «німецької школи публічного права» доктрина Etat de Droit;
- доктрина, в рамках якої відбувався пошук змістового наповнення теорії, яка включала б головні ідеї французької політичної думки епохи Просвітництва і яка мала б найбільше відповідати доктрині в її «матеріальному» значенні;
Більшість вчених схиляються до думки, що Etat de droit виникла як революційна альтернатива монархічному режиму, і основним своїм завданням визначає обмеження державно-владних інституцій та участь широких мас населення у державних процесах.
Етимологія терміну
Найвідоміші представники
- " Філософські листи ";
- " Перські листи ";
- « Про дух законів (1748 р.)»;
- «Роздуми про причини величі та падіння римлян»;
- "Роздуми про науки та мистецтва ";
- « Про суспільний договір, або Принципи політичного права (1762 р.)»;
- «Роздуми про виникнення та підстави нерівності між людьми»;
- « Кодекс природи, або істинний дух її законів» (1755 р.);
- «Про права та обов'язки громадянина»(1758 р.);
- «Про законодавство або принципи законів» (1776 р.);
- :
- «Заповіт»;
- «Істина, або Істинна система»;
- «Подорож в Ікарію»;
Юридичне закріплення
- Декларація прав людини і громадянина: Ухвалена 26 серпня 1789 р. Декларація прав людини і громадянина стала , який втілив ідеї політичного лібералізму (Лока, Монтеск'є і Руссо), в якому закріплено політико-юридичні принципи, покладені в основу відносин між людиною і державою, насамперед ст. 2 Декларації, де зафіксовано теоретичну спадщину епохи Просвітництва, «суспільного стану людини», визначено необхідність «політичного об'єднання», власне держави, з метою збереження природних, невідчужуваних і священних прав, які належать людині від народження: прав на свободу, на власність, на безпеку, на опір гнітові. У ст. 1 Декларації було проголошено принцип свободи людини та рівності людей від народження, свобода і рівність у правах. Декларація проголосила пріоритет прав і свобод людини і громадянина, принципи верховенства права, загальної рівності, ідеї суспільного та політичного об'єднання з метою захисту інтересів особи, у формі держави, задекларувала необхідність законодавчого закріплення гарантій забезпечення і реалізації прав і свобод населення (ст. 16 Декларації).
- Конституція III Республіки (Конституційні закони 1875 року (Lois constitutionnelles de 1875), проголошення Третьої республіки (24 лютого, 25 лютого, 16 липня 1875)
- Конституція V Республіки (Конституція 1958 року (Constitution de 1958), проголошення П'ятої республіки (4 жовтня 1958).
Основні положення
1.Політико-правова сфера:
- парламентська республіка
- парламентаризм
- конституційне закріплення механізму розподілу влади на законодавчу, виконавчу та судову
- народний суверенітет
- законність
- ліберальні методи здійснення влади
- громадянські права
2. Економічна:
- панування ринкових відносин
- абсолютний захист приватної власності
3. Соціальна:
- природна рівність населення
- нівелювання соціальної та
4. Культурна:
- раціоналізм
- плюралізм у всіх його проявах
- індивідуалізм
Література
- Головатий С. П. «Верховенство права. Ідея. Принцип. Доктрина.»
- De l'Esprit des lois, Montesquieu, 1748.
- Blandine Kriegel, 2002, État de droit ou Empire, Bayard
- Friedrich Hayek, Droit, législation et liberté, PUF,
- Pierre Manent, Histoire intellectuelle du libéralisme, Hachette,
Посилання
Примітки
- Головатий С. П. «Верховенство права. Ідея. Принцип. Доктрина.»
- Blandine Kriegel, 2002, État de droit ou Empire, Bayard
- Головатий С. П. «Верховенство права. Ідея. Принцип. Доктрина.»
- Friedrich Hayek, Droit, législation et liberté, PUF,
- Pierre Manent, Histoire intellectuelle du libéralisme, Hachette,
- Головатий С. П. «Верховенство права. Ідея. Принцип. Доктрина.»
- De l'Esprit des lois, Montesquieu, 1748.
- De l'Esprit des lois, Montesquieu, 1748.
- De l'Esprit des lois, Montesquieu, 1748.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Etat de droit francuzka pravova doktrina kontinentalno yevropejska koncepciya pravovoyi derzhavi stvorena pid chas revolyuciyi u Franciyi Prosvitnictva utverdzhennya rinkovih vidnosin yaka progoloshuye derzhavi sho deklaruye i zabezpechuye prava i svobodi lyudini ta gromadyanina pravovu rivnist gromadyan pered zakonom svobodu u vsih yiyi vimirah svobodu slova svobodu voli svobodu virospovidannya svobodu sovisti liberte egalite fraternite spravedlivij rozpodil resursiv pravovij i socialnij zahist naselennya povalennya absolyutizmu aristokratiyi monarhiyi i zaprovadzhennya respubliki demokratiyi rinkovih vidnosin ta demokratiyi u politiko pravovu sferu Statuya Svobodi u Parizhi Osnovni pidhodi do rozuminnya vlasne francuzka doktrina Etat de Droit v osnovi yakoyi lezhali dvi golovni ideyi vlada zakonu i zapozichena vid nimeckoyi shkoli publichnogo prava doktrina Etat de Droit doktrina v ramkah yakoyi vidbuvavsya poshuk zmistovogo napovnennya teoriyi yaka vklyuchala b golovni ideyi francuzkoyi politichnoyi dumki epohi Prosvitnictva i yaka mala b najbilshe vidpovidati doktrini v yiyi materialnomu znachenni Bilshist vchenih shilyayutsya do dumki sho Etat de droit vinikla yak revolyucijna alternativa monarhichnomu rezhimu i osnovnim svoyim zavdannyam viznachaye obmezhennya derzhavno vladnih institucij ta uchast shirokih mas naselennya u derzhavnih procesah Etimologiya terminuNajvidomishi predstavnikiFransua Mari ArueSharl Luyi de Montesk yeVolter Filosofski listi Montesk ye Perski listi Pro duh zakoniv 1748 r Rozdumi pro prichini velichi ta padinnya rimlyan Russo Rozdumi pro nauki ta mistectva Pro suspilnij dogovir abo Principi politichnogo prava 1762 r Rozdumi pro viniknennya ta pidstavi nerivnosti mizh lyudmi Morelli Kodeks prirodi abo istinnij duh yiyi zakoniv 1755 r Mabli Pro prava ta obov yazki gromadyanina 1758 r Pro zakonodavstvo abo principi zakoniv 1776 r Zapovit Deshan Istina abo Istinna sistema Mirabo Barnav Podorozh v Ikariyu Yuridichne zakriplennyaDeklaraciya prav lyudini i gromadyaninaDeklaraciya prav lyudini i gromadyanina Uhvalena 26 serpnya 1789 r Deklaraciya prav lyudini i gromadyanina stala yakij vtiliv ideyi politichnogo liberalizmu Loka Montesk ye i Russo v yakomu zakripleno politiko yuridichni principi pokladeni v osnovu vidnosin mizh lyudinoyu i derzhavoyu nasampered st 2 Deklaraciyi de zafiksovano teoretichnu spadshinu epohi Prosvitnictva suspilnogo stanu lyudini viznacheno neobhidnist politichnogo ob yednannya vlasne derzhavi z metoyu zberezhennya prirodnih nevidchuzhuvanih i svyashennih prav yaki nalezhat lyudini vid narodzhennya prav na svobodu na vlasnist na bezpeku na opir gnitovi U st 1 Deklaraciyi bulo progolosheno princip svobodi lyudini ta rivnosti lyudej vid narodzhennya svoboda i rivnist u pravah Deklaraciya progolosila prioritet prav i svobod lyudini i gromadyanina principi verhovenstva prava zagalnoyi rivnosti ideyi suspilnogo ta politichnogo ob yednannya z metoyu zahistu interesiv osobi u formi derzhavi zadeklaruvala neobhidnist zakonodavchogo zakriplennya garantij zabezpechennya i realizaciyi prav i svobod naselennya st 16 Deklaraciyi Konstituciya III Respubliki Konstitucijni zakoni 1875 roku Lois constitutionnelles de 1875 progoloshennya Tretoyi respubliki 24 lyutogo 25 lyutogo 16 lipnya 1875 Konstituciya V Respubliki Konstituciya 1958 roku Constitution de 1958 progoloshennya P yatoyi respubliki 4 zhovtnya 1958 Osnovni polozhennya1 Politiko pravova sfera parlamentska respublika parlamentarizm konstitucijne zakriplennya mehanizmu rozpodilu vladi na zakonodavchu vikonavchu ta sudovu narodnij suverenitet zakonnist liberalni metodi zdijsnennya vladi gromadyanski prava 2 Ekonomichna panuvannya rinkovih vidnosin absolyutnij zahist privatnoyi vlasnosti 3 Socialna prirodna rivnist naselennya nivelyuvannya socialnoyi ta 4 Kulturna racionalizm plyuralizm u vsih jogo proyavah individualizmLiteraturaGolovatij S P Verhovenstvo prava Ideya Princip Doktrina De l Esprit des lois Montesquieu 1748 Blandine Kriegel 2002 Etat de droit ou Empire Bayard Friedrich Hayek Droit legislation et liberte PUF ISBN 978 2 13 056496 6 Pierre Manent Histoire intellectuelle du liberalisme Hachette ISBN 978 2 01 278865 7Posilannyahttp bihun in ua jushits jurhit article 482 PrimitkiGolovatij S P Verhovenstvo prava Ideya Princip Doktrina Blandine Kriegel 2002 Etat de droit ou Empire Bayard Golovatij S P Verhovenstvo prava Ideya Princip Doktrina Friedrich Hayek Droit legislation et liberte PUF ISBN 978 2 13 056496 6 Pierre Manent Histoire intellectuelle du liberalisme Hachette ISBN 978 2 01 278865 7 Golovatij S P Verhovenstvo prava Ideya Princip Doktrina De l Esprit des lois Montesquieu 1748 De l Esprit des lois Montesquieu 1748 De l Esprit des lois Montesquieu 1748