Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Відеоспостере́ження (англ. Video surveillance) — система передавання інформації з відеокамер, телевізійних камер на обмежену кількість моніторів та/або записувальних пристроїв.
Відмінність систем відеоспостереження від телевізійного мовлення полягає у тому, що сигнал не передається у відкритому режимі. Системи відеоспостереження часто використовуються для спостереження у місцях, які потребують постійного нагляду, таких як банки, банкомати, казино, вокзали, аеропорти, військові об'єкти та звичайні крамниці тощо.
На промислових об'єктах камери спостереження можуть використовуватись для централізованого стеження за виробничим процесом, або, у разі наявності середовища, небезпечного для людини . Системи відеоспостереження можуть знімати безперервно, або вмикатись лише за заданою подією. Досконаліші системи стеження, з використанням відеореєстраторів, дозволяють створювати записи, які зберігатимуться роками, з різною якістю та з додатковими можливостями (такими як виявлення рухів та оповіщення через електронну пошту).
Відеоспостереження за громадськими місцями, особливо поширене у Великій Британії, де оцінна кількість камер до населення, найбільша серед країн світу. Використання відеоспостереження підсилило дебати про баланс між захистом приватності та безпекою.
Водночас, системи відеоспостереження поділяються на дротові та бездротові.
Історія
Винахід відеосигналу
Відео, як таке та, взагалі, поєднання декількох сталих зображень на послідовність кадрів — винахід сучасний, початку XX століття. У 1907 році було подану першу у світі заявку на патент у сфері відео, а саме «Спосіб електричної передачі зображення». А 1911 року фізик Борис Розінг в своїй лабораторії прийняв зображення найпростіших фігур сконструйованою ним, електронно-променевою трубкою (кінескопом). Однак, найважливішим винаходом, який допоміг перейти від механічного телебачення до електронного, став іконоскоп, який було винайдено 1931 року інженером Володимиром Зворикіним, коли він керував лабораторією електроніки Radio Corporation of America в еміграції у Сполучені Штати Америки.
1932 року, за допомогою іконоскопа з передавача потужністю 2,5 кВт, встановленого на хмарочосі Empire State Building, почалися перші пробні передачі електронного телебачення. Іконоскоп Зворикіна складався з вакуумної скляної колби, усередині якої закріплені світлочутлива , на яку об'єктивом проектується зображення, і електронна гармата, розміщена збоку або знизу від об'єктива. Зображення в іконоскопі потрапляє на пластину з мозаїкою фотоелементів, ізольованих один від одного. В ті часи, цю мозаїку створювали зі слюди з фоточутливим шаром цезію. Володимир Кузьмович під час досліджень удосконалив метод. Тонку срібну плівку, під його керівництвом обпекли на слюді, щоб вона згорнулася в безліч дрібних крапель. В пластині іконоскопа (6х10 см) використовується 1 200 000 таких крапель. Кожна крапля є своєріднийм фотоелементом. При освітленні мішені, під дією фотоефекту краплі срібла набувають позитивний заряд, пропорційний освітленості.
Зворикін, окрім наукових досліджень для бізнесу, також намагався розвивати власний військовий проект, так звану «повітряну торпеду з електронним оком», тобто керовану зброю. Для демонстрації концепції, він у 1937 році поставив великий іконоскоп на літак і пустив його літати навколо статуї Свободи. Експеримент, загалом, видався вдалим і вдалося зняти відео статуї Свободи згори, але проект, у підсумку, був визнаний провальним — відеосигнал легко глушився противником, зате попутно Повітряні та Військово-морські сили США отримали кілька систем телевізійної розвідки.
Аналогове відеоспостереження
Винахід відеосигналу та передачі «живого відео» виявився дуже актуальним на початок XX століття і швидко розвивався. Перше використання технології, яку започаткував Володимир Зворикін у системах відеоспостереження, відбулося 1941 року. Загалом, системи відеоспостереження у XX столітті мали структуру із (англ. Closed Circuit Television — CCTV), тобто структуру, яка має чітко визначені межі приймання-передавання відеосигналу. Перший, хто встановив таку CCTV-систему був німецький електротехнік Вальтер Брух. Тоді у Третьому Рейху проводилися випробування ракети «Фау-2» на полігоні Пенемюнде.
Причиною побудови такої системи були часті аварії при пуску ракет, що завдавало значні збитки та всілякі незручності науковцям. Всього система відеоспостереження на полігоні, складала дві камери, що наглядали за пуском ракет на безпечній відстані у 2,5 км. Дані відеоспостереження про несправності допомагали ракетобудівникам, але не вистачало можливості записувати спостереження. Передавання зображення відбувалося у дійсному часі й оператор системи мав сидіти перед монітором увесь час.
Перший відеомагнітофон було створено у компанії Ampex, яку заснував інженер [ru]. У 1951 році з'явилися перші пристрої VideoTape Recorder (VTR), що записували зображення на магнітну стрічку. Розміром вони були з письмовий стіл, а коштували «як чавунний міст». Перший відеомагнітофон, створений 1956 року, був здатний повноцінно проводити запис звуку і зображення на магнітну стрічку за допомогою магнітних голівок, але його вартість досягала 50 тисяч доларів США. Вже за півроку, цей пристрій став використовуватися у всіх провідних телестудіях США.
З кінця 1950-х років, камери відеоспостереження стали встановлювати на дорогах, в людних місцях та на критично важливих об'єктах. 1960 року, поліція Лондону встановила дві камери на Трафальгар-сквер. Це було зумовлено офіційним візитом . Після візиту камери було знято через їх велику вартість. До кінця десятиліття було винайдено дистанційно керовані [en], що дозволило ставити одну камеру там, де раніше було потрібно кілька. Однак, основною проблемою систем відеоспостереження була потреба у використанні безлічі моніторів для передавання відеосигналу. На кожен монітор можна було вивести тільки одну камеру системи відеоспостереження. Операторам доводилося постійно пробігати очима по усій кількості моніторів, що призводило до розсіювання уваги оператора. Перший пристрій, що забезпечує можливістю телефонного відеозв'язку, було представлено лише 20 квітня 1964 року.
1969 було видано патент на домашню систему безпеки (нині — ), що дозволяв бачити на екрані телевізора, тих хто знаходиться за дверима, і дистанційно відмикати замок. Нова епоха відеоспостереження почалася з винаходом на початку 1970-х років, побутових відеомагнітофонів. Відеозапис став доступним, як приватним особам, так і малому й середньому бізнесу. Це призвело до потужного розвитку систем відеоспостереження — камери почали з'являтися майже всюди: у будинках, крамницях, банках, навчальних закладах, просто на вулицях і проїжджих частинах міст. Свідку не треба було в суді пред'являти доказову базу з очевидців, достатньо долучити до судової справи VHS- касету з записом неправомірної пригоди, для обвинувачення підсудного у справі, злочинця. Згодом з'явилися мультиплексори, що дозволяли показувати зображення з декількох камер на одному моніторі та записувати його на одну касету.
У 1980-х роках, відбулася значна зміна конструкції найголовнішого елементу будь-якої системі відеоспостереження — відеокамер. Застосування електронно-променевої трубки було змінено на прилади із зарядовим зв'язком (англ. Charge-coupled device, CCD). Роздільна здатність світлочутливих матриць перших CCD-камер була вкрай низькою, однак вони були меншими та в рази світлочутливішими за старі камери.
Цифрове відеоспостерження
Черговий якісний стрибок у відеоспостереженні, трапився у 1990-ті роки, коли з'явилися цифрові системи на заміну аналоговим. Відеореєстратори, оснащені твердими дисками, які мали змогу записувати зображення по колу (безперервно, тобто коли закінчується місце на диску — відеозображення записується спочатку). А також з'явилися перші детектори відеоаналітики — запис з відеокамер відбувався з початком руху у кадрі. Відеоспостереження у 1990-ті роки охопило банкомати, на ринок було випущено першу «відео-няню», а також з'явилася нова частина будь-якого сучасного комп'ютера — вебкамера.
З початком 2000-х років, CCTV-системи перестали бути актуальними. Їх замкненість у межах об'єкта, стала обмеженням у функціональності, не зважаючи на важливість у сфері безпеки. На зміну CCTV, прийшло нове покоління систем відеоспостереження — мережеві системи (або ip-відеоспостерження). Ip-камери можуть передавати зображення, як через локальну мережу, так і через інтернет, а пристрій запису може бути розташований де завгодно. Одночасно з цим у 2000-ні, почалася активна розробка систем відеоаналітики, які здатні розпізнавати об'єкти та події у кадрі, на основі зміни послідовних кадрів, які система отримує з однієї або декількох відеокамер. Завдяки цьому, спостереження й аналіз відеозапису спростився та прискорився у багато разів.
Останній великий розвиток відеоспостереження, відбувся під час розробки так званого, «хмарного відеоспостереження» на базі SaaS — , тобто електронного виду комерції у галузі відоспостереження. Продукт дозволяє кінцевому клієнту відмовитися від пристроїв відеозапису та відеоаналітики, а розкодування сигналу, запис, зберігання та дослідження зображення, виконуються на серверах компанії-постачальника послуги.
Технологія
Система відеоспостереження може бути як з простою структурою, яка складається лише з однієї камери, зображення з якої, передається у прямому ефірі на один монітор, а також у вигляді складної системи з декількома камерами і різними системами для зберігання й вивчення зображення або відео — матеріалу. Система може контролюватися персоналом оператора або постачальника послуг, чи працювати після установки, у повністю автоматичному режимі. У цілком автоматизованих системах, в яких, наприклад, живе зображення не враховується, шляхом відбору проб, можуть проводитися функціональні перевірки та доступні зображення, лише за потреби.
Спочатку власне, аналогові системи передавання, було побудовано з використанням: коаксіального кабелю, дротом за технологією крученої пари або волоконно-оптичної системи.
Протягом декількох останніх років, початку XXI століття, відбувається перехід у напрямку цифрових систем відеоспостереження. Вони доступні у декількох варіантах. По-перше, аналогові камери приєднано до комп'ютера, який оцифровує сигнал відповідною картою, що уможливлює проходження мережею, аналогових сигналів. Такі гібридні системи є, в основному там, де аналогові камери вже наявні, і потрібні великі зусилля на заміну кабельної розводки. По-друге, є винятково цифрові версії. Вони використовують лише IP-камери, відеозображення з яких, передаються приватною або публічною мережею IP до центральної станції відеоспостереження задля перегляду і/або запису. Передавання відео, здійснюється винятково комерційними ІТ-системами (маршрутизатори, комутатори та інше). Головним завданням у цьому разі, є надійне та безпечне передавання інформації. Цифрові технології, мають як переваги (якість зображення), так і новий набір проблем (пам'ять і вимоги до пропускної здатності, а також різноманітність форматів та методів стиснення відео).
Цифрові системи відеоспостереження, дозволяють оператору дуже гнучко вибирати, за яких обставин і в якій формі (зображення низької або високої роздільної здатності, відео зі звуком) здійснюється запис. Камери, навіть, можна використати як давачі руху, тобто розпочати запис після відстеження події на певній ділянці. Це дозволяє зменшити вимоги до обсягу пам'яті та часу. Головне завдання на даному відрізку, уникнути помилкових спрацювань від руху комах, пташиного польоту або, навіть, змін умов освітлення. Інтеграція інших джерел сигналів, наприклад, систем охоронної сигналізації, також можлива.
Сонячне або штучне світло, що падає крізь вікно або двері, може значно погіршити зображення камери. Програмне забезпечення у камерах або системі запису, може протидіяти цій проблемі обмеженням балансу білого й індивідуального налаштування експозиції.
Завдяки різним можливостям збору, обробки та запису сигналу, станом на початок 2010 років, не існує технологічного стандарту для систем відеоспостереження. Залежно від застосування і розташування, треба лише враховувати правові норми конкретної країни та дотримуватися їх під час вибору й установки.
Див. також
Примітки
- Lewis, Paul. «Every step you take: UK underground centre that is spy capital of the world» [ 23 липня 2009 у Wayback Machine.], The Guardian, March 2, 2009.
- randall. . Хабрахабр (рос.). Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 25 жовтня 2016.
Посилання
- randall. . Хабрахабр (рос.). Архів оригіналу за 15 січня 2018. Процитовано 25 жовтня 2016.
- Установка камер видеонаблюдения [ 2 червня 2022 у Wayback Machine.] /журнал по системам видеонаблюдения/
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Videospostere zhennya angl Video surveillance sistema peredavannya informaciyi z videokamer televizijnih kamer na obmezhenu kilkist monitoriv ta abo zapisuvalnih pristroyiv Osnovni komponenti videosposterezhennya videokameri ta pristrij vivedennya videosignalu Vidminnist sistem videosposterezhennya vid televizijnogo movlennya polyagaye u tomu sho signal ne peredayetsya u vidkritomu rezhimi Sistemi videosposterezhennya chasto vikoristovuyutsya dlya sposterezhennya u miscyah yaki potrebuyut postijnogo naglyadu takih yak banki bankomati kazino vokzali aeroporti vijskovi ob yekti ta zvichajni kramnici tosho Na promislovih ob yektah kameri sposterezhennya mozhut vikoristovuvatis dlya centralizovanogo stezhennya za virobnichim procesom abo u razi nayavnosti seredovisha nebezpechnogo dlya lyudini Sistemi videosposterezhennya mozhut znimati bezperervno abo vmikatis lishe za zadanoyu podiyeyu Doskonalishi sistemi stezhennya z vikoristannyam videoreyestratoriv dozvolyayut stvoryuvati zapisi yaki zberigatimutsya rokami z riznoyu yakistyu ta z dodatkovimi mozhlivostyami takimi yak viyavlennya ruhiv ta opovishennya cherez elektronnu poshtu Videosposterezhennya za gromadskimi miscyami osoblivo poshirene u Velikij Britaniyi de ocinna kilkist kamer do naselennya najbilsha sered krayin svitu Vikoristannya videosposterezhennya pidsililo debati pro balans mizh zahistom privatnosti ta bezpekoyu Vodnochas sistemi videosposterezhennya podilyayutsya na drotovi ta bezdrotovi IstoriyaVinahid videosignalu Volodimir Zvorikin Video yak take ta vzagali poyednannya dekilkoh stalih zobrazhen na poslidovnist kadriv vinahid suchasnij pochatku XX stolittya U 1907 roci bulo podanu pershu u sviti zayavku na patent u sferi video a same Sposib elektrichnoyi peredachi zobrazhennya A 1911 roku fizik Boris Rozing v svoyij laboratoriyi prijnyav zobrazhennya najprostishih figur skonstrujovanoyu nim elektronno promenevoyu trubkoyu kineskopom Odnak najvazhlivishim vinahodom yakij dopomig perejti vid mehanichnogo telebachennya do elektronnogo stav ikonoskop yakij bulo vinajdeno 1931 roku inzhenerom Volodimirom Zvorikinim koli vin keruvav laboratoriyeyu elektroniki Radio Corporation of America v emigraciyi u Spolucheni Shtati Ameriki Ikonoskop Zvorikina 1932 roku za dopomogoyu ikonoskopa z peredavacha potuzhnistyu 2 5 kVt vstanovlenogo na hmarochosi Empire State Building pochalisya pershi probni peredachi elektronnogo telebachennya Ikonoskop Zvorikina skladavsya z vakuumnoyi sklyanoyi kolbi useredini yakoyi zakripleni svitlochutliva na yaku ob yektivom proektuyetsya zobrazhennya i elektronna garmata rozmishena zboku abo znizu vid ob yektiva Zobrazhennya v ikonoskopi potraplyaye na plastinu z mozayikoyu fotoelementiv izolovanih odin vid odnogo V ti chasi cyu mozayiku stvoryuvali zi slyudi z fotochutlivim sharom ceziyu Volodimir Kuzmovich pid chas doslidzhen udoskonaliv metod Tonku sribnu plivku pid jogo kerivnictvom obpekli na slyudi shob vona zgornulasya v bezlich dribnih krapel V plastini ikonoskopa 6h10 sm vikoristovuyetsya 1 200 000 takih krapel Kozhna kraplya ye svoyeridnijm fotoelementom Pri osvitlenni misheni pid diyeyu fotoefektu krapli sribla nabuvayut pozitivnij zaryad proporcijnij osvitlenosti Zvorikin okrim naukovih doslidzhen dlya biznesu takozh namagavsya rozvivati vlasnij vijskovij proekt tak zvanu povitryanu torpedu z elektronnim okom tobto kerovanu zbroyu Dlya demonstraciyi koncepciyi vin u 1937 roci postaviv velikij ikonoskop na litak i pustiv jogo litati navkolo statuyi Svobodi Eksperiment zagalom vidavsya vdalim i vdalosya znyati video statuyi Svobodi zgori ale proekt u pidsumku buv viznanij provalnim videosignal legko glushivsya protivnikom zate poputno Povitryani ta Vijskovo morski sili SShA otrimali kilka sistem televizijnoyi rozvidki Analogove videosposterezhennya Pershij pristrij dlya zapisu videosignalu magnitafon Vinahid videosignalu ta peredachi zhivogo video viyavivsya duzhe aktualnim na pochatok XX stolittya i shvidko rozvivavsya Pershe vikoristannya tehnologiyi yaku zapochatkuvav Volodimir Zvorikin u sistemah videosposterezhennya vidbulosya 1941 roku Zagalom sistemi videosposterezhennya u XX stolitti mali strukturu iz angl Closed Circuit Television CCTV tobto strukturu yaka maye chitko viznacheni mezhi prijmannya peredavannya videosignalu Pershij hto vstanoviv taku CCTV sistemu buv nimeckij elektrotehnik Valter Bruh Todi u Tretomu Rejhu provodilisya viprobuvannya raketi Fau 2 na poligoni Penemyunde Prichinoyu pobudovi takoyi sistemi buli chasti avariyi pri pusku raket sho zavdavalo znachni zbitki ta vsilyaki nezruchnosti naukovcyam Vsogo sistema videosposterezhennya na poligoni skladala dvi kameri sho naglyadali za puskom raket na bezpechnij vidstani u 2 5 km Dani videosposterezhennya pro nespravnosti dopomagali raketobudivnikam ale ne vistachalo mozhlivosti zapisuvati sposterezhennya Peredavannya zobrazhennya vidbuvalosya u dijsnomu chasi j operator sistemi mav siditi pered monitorom uves chas Pusk raketi Fau 2 na poligoni Penemyunde vlitku 1943 roku Pershij videomagnitofon bulo stvoreno u kompaniyi Ampex yaku zasnuvav inzhener ru U 1951 roci z yavilisya pershi pristroyi VideoTape Recorder VTR sho zapisuvali zobrazhennya na magnitnu strichku Rozmirom voni buli z pismovij stil a koshtuvali yak chavunnij mist Pershij videomagnitofon stvorenij 1956 roku buv zdatnij povnocinno provoditi zapis zvuku i zobrazhennya na magnitnu strichku za dopomogoyu magnitnih golivok ale jogo vartist dosyagala 50 tisyach dolariv SShA Vzhe za pivroku cej pristrij stav vikoristovuvatisya u vsih providnih telestudiyah SShA Z kincya 1950 h rokiv kameri videosposterezhennya stali vstanovlyuvati na dorogah v lyudnih miscyah ta na kritichno vazhlivih ob yektah 1960 roku policiya Londonu vstanovila dvi kameri na Trafalgar skver Ce bulo zumovleno oficijnim vizitom Pislya vizitu kameri bulo znyato cherez yih veliku vartist Do kincya desyatilittya bulo vinajdeno distancijno kerovani en sho dozvolilo staviti odnu kameru tam de ranishe bulo potribno kilka Odnak osnovnoyu problemoyu sistem videosposterezhennya bula potreba u vikoristanni bezlichi monitoriv dlya peredavannya videosignalu Na kozhen monitor mozhna bulo vivesti tilki odnu kameru sistemi videosposterezhennya Operatoram dovodilosya postijno probigati ochima po usij kilkosti monitoriv sho prizvodilo do rozsiyuvannya uvagi operatora Pershij pristrij sho zabezpechuye mozhlivistyu telefonnogo videozv yazku bulo predstavleno lishe 20 kvitnya 1964 roku Monitoringovij centr CCTV sistemi policiyi Myunhenu 1973 rik 1969 bulo vidano patent na domashnyu sistemu bezpeki nini sho dozvolyav bachiti na ekrani televizora tih hto znahoditsya za dverima i distancijno vidmikati zamok Nova epoha videosposterezhennya pochalasya z vinahodom na pochatku 1970 h rokiv pobutovih videomagnitofoniv Videozapis stav dostupnim yak privatnim osobam tak i malomu j serednomu biznesu Ce prizvelo do potuzhnogo rozvitku sistem videosposterezhennya kameri pochali z yavlyatisya majzhe vsyudi u budinkah kramnicyah bankah navchalnih zakladah prosto na vulicyah i proyizhdzhih chastinah mist Svidku ne treba bulo v sudi pred yavlyati dokazovu bazu z ochevidciv dostatno doluchiti do sudovoyi spravi VHS kasetu z zapisom nepravomirnoyi prigodi dlya obvinuvachennya pidsudnogo u spravi zlochincya Zgodom z yavilisya multipleksori sho dozvolyali pokazuvati zobrazhennya z dekilkoh kamer na odnomu monitori ta zapisuvati jogo na odnu kasetu U 1980 h rokah vidbulasya znachna zmina konstrukciyi najgolovnishogo elementu bud yakoyi sistemi videosposterezhennya videokamer Zastosuvannya elektronno promenevoyi trubki bulo zmineno na priladi iz zaryadovim zv yazkom angl Charge coupled device CCD Rozdilna zdatnist svitlochutlivih matric pershih CCD kamer bula vkraj nizkoyu odnak voni buli menshimi ta v razi svitlochutlivishimi za stari kameri Cifrove videosposterzhennya Chergovij yakisnij stribok u videosposterezhenni trapivsya u 1990 ti roki koli z yavilisya cifrovi sistemi na zaminu analogovim Videoreyestratori osnasheni tverdimi diskami yaki mali zmogu zapisuvati zobrazhennya po kolu bezperervno tobto koli zakinchuyetsya misce na disku videozobrazhennya zapisuyetsya spochatku A takozh z yavilisya pershi detektori videoanalitiki zapis z videokamer vidbuvavsya z pochatkom ruhu u kadri Videosposterezhennya u 1990 ti roki ohopilo bankomati na rinok bulo vipusheno pershu video nyanyu a takozh z yavilasya nova chastina bud yakogo suchasnogo komp yutera vebkamera Z pochatkom 2000 h rokiv CCTV sistemi perestali buti aktualnimi Yih zamknenist u mezhah ob yekta stala obmezhennyam u funkcionalnosti ne zvazhayuchi na vazhlivist u sferi bezpeki Na zminu CCTV prijshlo nove pokolinnya sistem videosposterezhennya merezhevi sistemi abo ip videosposterzhennya Ip kameri mozhut peredavati zobrazhennya yak cherez lokalnu merezhu tak i cherez internet a pristrij zapisu mozhe buti roztashovanij de zavgodno Odnochasno z cim u 2000 ni pochalasya aktivna rozrobka sistem videoanalitiki yaki zdatni rozpiznavati ob yekti ta podiyi u kadri na osnovi zmini poslidovnih kadriv yaki sistema otrimuye z odniyeyi abo dekilkoh videokamer Zavdyaki comu sposterezhennya j analiz videozapisu sprostivsya ta priskorivsya u bagato raziv Ostannij velikij rozvitok videosposterezhennya vidbuvsya pid chas rozrobki tak zvanogo hmarnogo videosposterezhennya na bazi SaaS tobto elektronnogo vidu komerciyi u galuzi vidosposterezhennya Produkt dozvolyaye kincevomu kliyentu vidmovitisya vid pristroyiv videozapisu ta videoanalitiki a rozkoduvannya signalu zapis zberigannya ta doslidzhennya zobrazhennya vikonuyutsya na serverah kompaniyi postachalnika poslugi TehnologiyaAnalogova videokamera kupolnogo tipu Sistema videosposterezhennya mozhe buti yak z prostoyu strukturoyu yaka skladayetsya lishe z odniyeyi kameri zobrazhennya z yakoyi peredayetsya u pryamomu efiri na odin monitor a takozh u viglyadi skladnoyi sistemi z dekilkoma kamerami i riznimi sistemami dlya zberigannya j vivchennya zobrazhennya abo video materialu Sistema mozhe kontrolyuvatisya personalom operatora abo postachalnika poslug chi pracyuvati pislya ustanovki u povnistyu avtomatichnomu rezhimi U cilkom avtomatizovanih sistemah v yakih napriklad zhive zobrazhennya ne vrahovuyetsya shlyahom vidboru prob mozhut provoditisya funkcionalni perevirki ta dostupni zobrazhennya lishe za potrebi Spochatku vlasne analogovi sistemi peredavannya bulo pobudovano z vikoristannyam koaksialnogo kabelyu drotom za tehnologiyeyu kruchenoyi pari abo volokonno optichnoyi sistemi Protyagom dekilkoh ostannih rokiv pochatku XXI stolittya vidbuvayetsya perehid u napryamku cifrovih sistem videosposterezhennya Voni dostupni u dekilkoh variantah Po pershe analogovi kameri priyednano do komp yutera yakij ocifrovuye signal vidpovidnoyu kartoyu sho umozhlivlyuye prohodzhennya merezheyu analogovih signaliv Taki gibridni sistemi ye v osnovnomu tam de analogovi kameri vzhe nayavni i potribni veliki zusillya na zaminu kabelnoyi rozvodki Po druge ye vinyatkovo cifrovi versiyi Voni vikoristovuyut lishe IP kameri videozobrazhennya z yakih peredayutsya privatnoyu abo publichnoyu merezheyu IP do centralnoyi stanciyi videosposterezhennya zadlya pereglyadu i abo zapisu Peredavannya video zdijsnyuyetsya vinyatkovo komercijnimi IT sistemami marshrutizatori komutatori ta inshe Golovnim zavdannyam u comu razi ye nadijne ta bezpechne peredavannya informaciyi Cifrovi tehnologiyi mayut yak perevagi yakist zobrazhennya tak i novij nabir problem pam yat i vimogi do propusknoyi zdatnosti a takozh riznomanitnist formativ ta metodiv stisnennya video Cifrovi sistemi videosposterezhennya dozvolyayut operatoru duzhe gnuchko vibirati za yakih obstavin i v yakij formi zobrazhennya nizkoyi abo visokoyi rozdilnoyi zdatnosti video zi zvukom zdijsnyuyetsya zapis Kameri navit mozhna vikoristati yak davachi ruhu tobto rozpochati zapis pislya vidstezhennya podiyi na pevnij dilyanci Ce dozvolyaye zmenshiti vimogi do obsyagu pam yati ta chasu Golovne zavdannya na danomu vidrizku uniknuti pomilkovih spracyuvan vid ruhu komah ptashinogo polotu abo navit zmin umov osvitlennya Integraciya inshih dzherel signaliv napriklad sistem ohoronnoyi signalizaciyi takozh mozhliva Sonyachne abo shtuchne svitlo sho padaye kriz vikno abo dveri mozhe znachno pogirshiti zobrazhennya kameri Programne zabezpechennya u kamerah abo sistemi zapisu mozhe protidiyati cij problemi obmezhennyam balansu bilogo j individualnogo nalashtuvannya ekspoziciyi Zavdyaki riznim mozhlivostyam zboru obrobki ta zapisu signalu stanom na pochatok 2010 rokiv ne isnuye tehnologichnogo standartu dlya sistem videosposterezhennya Zalezhno vid zastosuvannya i roztashuvannya treba lishe vrahovuvati pravovi normi konkretnoyi krayini ta dotrimuvatisya yih pid chas viboru j ustanovki Div takozhSistemi videonaglyadu Videoreyestrator IP kamera Videokamera Videoserver Videoredaktor Network attached storagePrimitkiVideosposterezhennya u sestrinskih Vikiproyektah Portal Nauka Portal Tehnika Informaciya u Vikidanih Videosposterezhennya u Vikishovishi Lewis Paul Every step you take UK underground centre that is spy capital of the world 23 lipnya 2009 u Wayback Machine The Guardian March 2 2009 randall Habrahabr ros Arhiv originalu za 15 sichnya 2018 Procitovano 25 zhovtnya 2016 Posilannyarandall Habrahabr ros Arhiv originalu za 15 sichnya 2018 Procitovano 25 zhovtnya 2016 Ustanovka kamer videonablyudeniya 2 chervnya 2022 u Wayback Machine zhurnal po sistemam videonablyudeniya