Таміка віялохвоста | ||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Віялохвоста таміка (підвид C. j. cursitans, Баттікалоа, Шрі-Ланка) | ||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
Cisticola juncidis (Rafinesque, 1810) | ||||||||||||||||
Ареал виду Гніздування Проживання впродовж року | ||||||||||||||||
Підвиди | ||||||||||||||||
(Див. текст) | ||||||||||||||||
Синоніми | ||||||||||||||||
Sylvia juncidis | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Та́міка віялохвоста (Cisticola juncidis) — вид горобцеподібних птахів родини родини тамікових (Cisticolidae). Мешкає на півдні Європи, в Африці, Азії та Австралії. Виділяють низку підвидів.
Опис
Віялохвоста таміка — дрібний птах, довжина якого становить від 10 до 12 см. Верхня частина тіла коричнева, поцяткована чорними смужками. Нижня частина тіла білувата, у самиць жовтувата. Хвіст широкий, на кінці білий, при польоті розкривається у формі віяла. Під час сезону розмноження у самців на тімені з'являються чорні смужки. Колір лап варіюється від темно-бежевого до оранжевого.
Підвиди
Виділяють сімнадцять підвидів:
- C. j. cisticola (Temminck, 1820) — західна Франція, Піренейський півострів, Балеарські острови, Північно-Західна Африка;
- C. j. juncidis (Rafinesque, 1810) — від південної Франції до Туреччини і Сирії, а також Єгипет і острови Середземного моря;
- C. j. uropygialis (Fraser, 1843) — від Сенегалу і Гамбії до Ефіопії, Руанди, Танзанії і Нігерії;
- C. j. terrestris (Smith, A, 1842) — від Габону і Республіки Конго до південної Танзанії і Південно-Африканської Республіки;
- C. j. neuroticus Meinertzhagen, R, 1920 — Кіпр, від Лівану і Ізраїлю до західного Ірану;
- C. j. cursitans (Franklin, 1831) — від східного Афганістану до північної М'янми, південного Китаю, південної і південно-східної Індії, посушливі рівнини Шрі-Ланки;
- C. j. salimalii Whistler, 1936 — південно-західна Індія;
- C. j. omalurus Blyth, 1851 — Шрі-Ланка (за винятком посушливих рівнин);
- C. j. brunniceps (Temminck & Schlegel, 1850) — південь Кореї, Японія і острів [en] (північ Філіппін);
- C. j. tinnabulans (Swinhoe, 1859) — від південно-східний Китай, Тайвань, Таїланд, Індокитай і Філіппіни (за винятком островів [en] і Палаван;
- C. j. nigrostriatus Parkes, 1971 — Палаван (Філіппіни);
- C. j. malaya Lynes, 1930 — Нікобарські острови, південно-східна М'янма, південно-західний Таїланд, Малайський півострів, Великі Зондські острови;
- C. j. fuscicapilla Wallace, 1864 — східна Ява, [en], Малі Зондські острови;
- C. j. constans Stresemann, 1938 — Сулавесі і сусідні острови;
- C. j. leanyeri Givens & Hitchcock, 1953 — північна Австралія;
- C. j. normani Mathews, 1914 — північний захід Квінсленду, північ і північний схід Австралії;
- C. j. laveryi Schodde & Mason, IJ, 1979 — північний схід Австралії і південь Нової Гвінеї.
Поширення
Віялохвості таміки віддають перевагу відкритим територіям, зокрема лукам і пасовиськам, а також очеретяним заростям біля водойм. Уникають солончаків. На більшій території це осілий вид птахів, однак популяції Маньчжурії і Північної Кореї взимку мігрують на південь. В Гімалаях віялохвості таміки гніздяться на висоті до 1900 м над рівнем моря, однак взимку мігрують в долини на висоту до 1300 м над рівнем моря. Поодинокі мігруючі особини були зафіксовані на півночі Європи, в Данії, Швеції, Великій Британії та Ірландії. Північна межа поширення птаха в Європі поступово зміщується на північ. В 2006 році птах був вперше зафіксований в Угорщині. В 2020 році в Лосгайм-ам-Зее (Німеччина) був зафіксований перший в країні факт гніздування птаха. В Україні птах не спостерігався.
Поведінка і екологія
Віялохвості таміки харчуються комахами та іншими безхребетними. Самці зазвичай полігамні. Самці починають будувати гніздо в густій траві і починають приваблювати самиць співом. Самиці завершують гніздо, яке створююється шляхом скріплення живого зеленого листя павутиння, травою і пухом. Воно має чашоподібну форму, додатково накривається маскувальним наметом з листя або трави і розміщується в густій траві. В кладці 3-6 яєць, які насиджує лише самиця. Інкубаційний період триває приблизно 10 днів. За сезон може вилупитися декілька виводків. Самиці часто міняють партнерів і не затримуються на певній території, тоді як самці більш осілі. Самиці можуть почати розмножуватись на першому році життя.
Галерея
-
-
-
Яйце віялохвостої таміки - яйце Cisticola juncidis juncidis - Тулузький музей
- яйце Cisticola juncidis cisticola - Тулузький музей
Примітки
- BirdLife International (2016). Cisticola juncidis.
- Rafinesque, Constantine Samuel (1810). Caratteri di alcuni nuovi generi e nuove specie di animali e piante della Sicilia (італ.). Palermo: Per le stampe di Sanfilippo. с. 6.
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Mayr, Ernst; Cottrell, G. William, ред. (1986). Check-list of Birds of the World. Volume 11. Т. 11. Cambridge, Massachusetts: Museum of Comparative Zoology. с. 114—117 — через Biodiversity Heritage Library. - via Internet Archive
- Ryan, P. (2017). del Hoyo, J.; Elliott, A.; Sargatal, J.; Christie, D.A.; de Juana, E. (ред.). Zitting Cisticola (Cisticola juncidis). Handbook of the Birds of the World Alive. Lynx Edicions. Процитовано 27 August 2017.
- Ali, S; Ripley, S D (1997). Handbook of the Birds of India and Pakistan. Volume 8 (вид. 2nd). New Delhi: Oxford University Press. с. 31—35.
- Rasmussen, Pamela C; Anderton, J C (2005). Birds of South Asia. The Ripley Guide. Volume 2. Smithsonian Institution and Lynx Edicions. с. 468.
- Gill, Frank; Donsker, David, ред. (2021). Grassbirds, Donacobius, Malagasy warblers, cisticolas & allies. World Bird List Version 7.3. International Ornithologists' Union. Процитовано 15 серпня 2021.
- Nemeth, A; Vadasz, C S (2008). First record of the Zitting Cisticola (Cisticola juncidis Rafinesque, 1810) in Hungary (PDF). Opusc. Zool. Budapest. 37: 89—90.
- Dachverband Deutscher Avifaunisten (DDA) (5 серпня 2020). DDA Aktuelles vom 05.08.2020: Erster Brutnachweis für Deutschland (нім.).
- Ueda, Keisuke (1984). Successive nest building and polygyny of Fan-tailed Warblers Cisticola juncidis. Ibis. 126 (2): 221—229. doi:10.1111/j.1474-919X.1984.tb08001.x.
- Avery, M L (1982). Nesting biology, seasonality, and mating system of Malaysian fantail warblers (PDF). Condor. 84 (1): 106—109. doi:10.2307/1367830. JSTOR 1367830.
- Yamagishi, S; Ueda, K (1986). Simultaneous territory mapping of male fan-tailed warblers (Cisticola juncidis) (PDF). Journal of Field Ornithology. 57 (3): 193—199.
- Ueda, K (1986). A Polygamous Social System of the Fan-tailed Warbler Cisticola juncidis. Ethology. 73 (1): 43—55. doi:10.1111/j.1439-0310.1986.tb00998.x.
- Ueda, K (2008). Juvenile female breeding of the Fan-tailed Warbler Cisticola juncidis: occurrence of two generations in the year. Ibis. 127 (1): 111—116. doi:10.1111/j.1474-919X.1985.tb05041.x.
Джерела
- Ian Sinclair, Phil Hockey and Warwick Tarboton, SASOL Birds of Southern Africa (Struik 2002)
Посилання
- Ageing and sexing by Javier Blasco-Zumeta & Gerd-Michael Heinze (PDF; 2.8 MB)
- Zitting cisticola/Fantailed Cisticola – Species text in The Atlas of Southern African Birds.
- Cisticola juncidis у базі Avibase.
Це незавершена стаття з орнітології. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Tamika viyalohvosta Viyalohvosta tamika pidvid C j cursitans Battikaloa Shri Lanka source source Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Tamikovi Cisticolidae Rid Tamika Cisticola Vid Tamika viyalohvosta Binomialna nazva Cisticola juncidis Rafinesque 1810 2 Areal vidu Gnizduvannya Prozhivannya vprodovzh roku Pidvidi Div tekst Sinonimi Sylvia juncidis Posilannya Vikishovishe Cisticola juncidis Vikividi Cisticola juncidis EOL 17207801 ITIS 559335 MSOP 22713491 NCBI 52622 Ta mika viyalohvosta 3 Cisticola juncidis vid gorobcepodibnih ptahiv rodini rodini tamikovih Cisticolidae 4 Meshkaye na pivdni Yevropi v Africi Aziyi ta Avstraliyi Vidilyayut nizku pidvidiv Zmist 1 Opis 2 Pidvidi 3 Poshirennya 4 Povedinka i ekologiya 5 Galereya 6 Primitki 7 Dzherela 8 PosilannyaOpisred Viyalohvosta tamika dribnij ptah dovzhina yakogo stanovit vid 10 do 12 sm Verhnya chastina tila korichneva pocyatkovana chornimi smuzhkami Nizhnya chastina tila biluvata u samic zhovtuvata Hvist shirokij na kinci bilij pri poloti rozkrivayetsya u formi viyala Pid chas sezonu rozmnozhennya u samciv na timeni z yavlyayutsya chorni smuzhki Kolir lap variyuyetsya vid temno bezhevogo do oranzhevogo 5 6 7 Pidvidired Vidilyayut simnadcyat pidvidiv 8 C j cisticola Temminck 1820 zahidna Franciya Pirenejskij pivostriv Balearski ostrovi Pivnichno Zahidna Afrika C j juncidis Rafinesque 1810 vid pivdennoyi Franciyi do Turechchini i Siriyi a takozh Yegipet i ostrovi Seredzemnogo morya C j uropygialis Fraser 1843 vid Senegalu i Gambiyi do Efiopiyi Ruandi Tanzaniyi i Nigeriyi C j terrestris Smith A 1842 vid Gabonu i Respubliki Kongo do pivdennoyi Tanzaniyi i Pivdenno Afrikanskoyi Respubliki C j neuroticus Meinertzhagen R 1920 Kipr vid Livanu i Izrayilyu do zahidnogo Iranu C j cursitans Franklin 1831 vid shidnogo Afganistanu do pivnichnoyi M yanmi pivdennogo Kitayu pivdennoyi i pivdenno shidnoyi Indiyi posushlivi rivnini Shri Lanki C j salimalii Whistler 1936 pivdenno zahidna Indiya C j omalurus Blyth 1851 Shri Lanka za vinyatkom posushlivih rivnin C j brunniceps Temminck amp Schlegel 1850 pivden Koreyi Yaponiya i ostriv Batan en pivnich Filippin C j tinnabulans Swinhoe 1859 vid pivdenno shidnij Kitaj Tajvan Tayiland Indokitaj i Filippini za vinyatkom ostroviv Batan en i Palavan C j nigrostriatus Parkes 1971 Palavan Filippini C j malaya Lynes 1930 Nikobarski ostrovi pivdenno shidna M yanma pivdenno zahidnij Tayiland Malajskij pivostriv Veliki Zondski ostrovi C j fuscicapilla Wallace 1864 shidna Yava Kangeanski ostrovi en Mali Zondski ostrovi C j constans Stresemann 1938 Sulavesi i susidni ostrovi C j leanyeri Givens amp Hitchcock 1953 pivnichna Avstraliya C j normani Mathews 1914 pivnichnij zahid Kvinslendu pivnich i pivnichnij shid Avstraliyi C j laveryi Schodde amp Mason IJ 1979 pivnichnij shid Avstraliyi i pivden Novoyi Gvineyi Poshirennyared Viyalohvosti tamiki viddayut perevagu vidkritim teritoriyam zokrema lukam i pasoviskam a takozh ocheretyanim zarostyam bilya vodojm Unikayut solonchakiv Na bilshij teritoriyi ce osilij vid ptahiv odnak populyaciyi Manchzhuriyi i Pivnichnoyi Koreyi vzimku migruyut na pivden V Gimalayah viyalohvosti tamiki gnizdyatsya na visoti do 1900 m nad rivnem morya odnak vzimku migruyut v dolini na visotu do 1300 m nad rivnem morya Poodinoki migruyuchi osobini buli zafiksovani na pivnochi Yevropi v Daniyi Shveciyi Velikij Britaniyi ta Irlandiyi Pivnichna mezha poshirennya ptaha v Yevropi postupovo zmishuyetsya na pivnich V 2006 roci ptah buv vpershe zafiksovanij v Ugorshini 9 V 2020 roci v Losgajm am Zee Nimechchina buv zafiksovanij pershij v krayini fakt gnizduvannya ptaha 10 V Ukrayini ptah ne sposterigavsya Povedinka i ekologiyared Viyalohvosti tamiki harchuyutsya komahami ta inshimi bezhrebetnimi Samci zazvichaj poligamni 11 Samci pochinayut buduvati gnizdo v gustij travi i pochinayut privablyuvati samic spivom Samici zavershuyut gnizdo yake stvoryuyuyetsya shlyahom skriplennya zhivogo zelenogo listya pavutinnya travoyu i puhom Vono maye chashopodibnu formu dodatkovo nakrivayetsya maskuvalnim nametom z listya abo travi i rozmishuyetsya v gustij travi V kladci 3 6 yayec yaki nasidzhuye lishe samicya Inkubacijnij period trivaye priblizno 10 dniv Za sezon mozhe vilupitisya dekilka vivodkiv 12 Samici chasto minyayut partneriv i ne zatrimuyutsya na pevnij teritoriyi todi yak samci bilsh osili 13 14 Samici mozhut pochati rozmnozhuvatis na pershomu roci zhittya 15 Galereyared nbsp Viyalohvosta tamika Kolkata Indiya nbsp Viyalohvosta tamika Dakar Senegal nbsp Yajce viyalohvostoyi tamiki nbsp yajce Cisticola juncidis juncidis Tuluzkij muzej nbsp yajce Cisticola juncidis cisticola Tuluzkij muzejPrimitkired BirdLife International 2016 Cisticola juncidis Rafinesque Constantine Samuel 1810 Caratteri di alcuni nuovi generi e nuove specie di animali e piante della Sicilia ital Palermo Per le stampe di Sanfilippo s 6 Fesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Mayr Ernst Cottrell G William red 1986 Check list of Birds of the World Volume 11 T 11 Cambridge Massachusetts Museum of Comparative Zoology s 114 117 cherez Biodiversity Heritage Library via Internet Archive Ryan P 2017 del Hoyo J Elliott A Sargatal J Christie D A de Juana E red Zitting Cisticola Cisticola juncidis Handbook of the Birds of the World Alive Lynx Edicions Procitovano 27 August 2017 Ali S Ripley S D 1997 Handbook of the Birds of India and Pakistan Volume 8 vid 2nd New Delhi Oxford University Press s 31 35 Rasmussen Pamela C Anderton J C 2005 Birds of South Asia The Ripley Guide Volume 2 Smithsonian Institution and Lynx Edicions s 468 Gill Frank Donsker David red 2021 Grassbirds Donacobius Malagasy warblers cisticolas amp allies World Bird List Version 7 3 International Ornithologists Union Procitovano 15 serpnya 2021 Nemeth A Vadasz C S 2008 First record of the Zitting Cisticola Cisticola juncidis Rafinesque 1810 in Hungary PDF Opusc Zool Budapest 37 89 90 Dachverband Deutscher Avifaunisten DDA 5 serpnya 2020 DDA Aktuelles vom 05 08 2020 Erster Brutnachweis fur Deutschland nim Ueda Keisuke 1984 Successive nest building and polygyny of Fan tailed Warblers Cisticola juncidis Ibis 126 2 221 229 doi 10 1111 j 1474 919X 1984 tb08001 x Avery M L 1982 Nesting biology seasonality and mating system of Malaysian fantail warblers PDF Condor 84 1 106 109 doi 10 2307 1367830 JSTOR 1367830 Yamagishi S Ueda K 1986 Simultaneous territory mapping of male fan tailed warblers Cisticola juncidis PDF Journal of Field Ornithology 57 3 193 199 Ueda K 1986 A Polygamous Social System of the Fan tailed Warbler Cisticola juncidis Ethology 73 1 43 55 doi 10 1111 j 1439 0310 1986 tb00998 x Ueda K 2008 Juvenile female breeding of the Fan tailed Warbler Cisticola juncidis occurrence of two generations in the year Ibis 127 1 111 116 doi 10 1111 j 1474 919X 1985 tb05041 x Dzherelared Ian Sinclair Phil Hockey and Warwick Tarboton SASOL Birds of Southern Africa Struik 2002 ISBN 1 86872 721 1Posilannyared Ageing and sexing by Javier Blasco Zumeta amp Gerd Michael Heinze PDF 2 8 MB Zitting cisticola Fantailed Cisticola Species text in The Atlas of Southern African Birds Cisticola juncidis u bazi Avibase nbsp Ce nezavershena stattya z ornitologiyi Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Tamika viyalohvosta amp oldid 41814290