Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Підкоришник звичайний | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Підвид C. f. macrodactyla або C. f. familiaris | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Certhia familiaris L, 1758 | ||||||||||||||||
 Зелений - територія, заселена весь рік Блакитний - спостерігається взимку | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Підкори́шник звича́йний (Certhia familiaris) — невеликий птах з ряду горобцеподібних, розповсюджений практично на всій помірній кліматичній зоні Євразії. Для виду характерні тонкий загнутий донизу дзьоб, сторкато-коричневе забарвлення верхньої частини тіла та сірувато-біле — нижньої, довгі, прямі та жорсткі хвостові пера, що допомагають триматись вертикально на стовбурах дерев. Від найбільш подібного виду, короткопалого підкоришника (Certhia brachydactyla), підкоришника звичайного легше всього відрізнити за співом.
Вид підкоришник звичайний поділяють на приблизно дев'ять підвидів, котрі живуть та розмножуються в різних частинах його великого ареалу.
Підкоришники зустрічаються в лісових ландшафтах практично будь-якого типу, але на території, де ареал цього виду збігається з ареалом підкоришника короткопалого (Європа), підкоришник звичайний надає перевагу хвойним лісам та/або більшим висотам над рівнем моря. На всьому ареалу даний вид гніздиться в дуплах, тріщинах кори та під її відшарованими пластинами; тому в місцях, де росте інтродукована гігантська секвоя, птах найчастіше зустрічається на ній з огляду на велику чисельність придатних для гніздування місць. Яйця та пташенята, що не стали на крило, можуть поїдатись дятлами та дрібними ссавцями, включаючи вивірок.
Звичайний підкоришник є птахом-комахоїдом, свою здобич добуває з тріщин кори, при пересуванні стовбуром дерева здаля нагадує мишу. Взимку птах веде поодинокий спосіб життя, хоча в особливо холодні дні кілька птахів можуть відпочивати, стулившись разом на одній гілці.
Загальний опис
Всі підвиди звичайного підкоришника є доволі схожими зовнішньо: невеликі птахи в сторкато-плямистому оперенні верхньої частини тіла, рудуватим охвістям, та сірувато-білим забарвленням черева. Дзьоб відносно довгий, загнутий донизу; довгі та жорсткі хвостові пера допомагають утримуватись вертикально на стовбурах дерев. Пісня — мелодійне свистіння, з коротким «віт» на кінці, поклик — високотональне «цііт».
Ареал звичайного підкоришника накладається на ареали кількох інших видів роду, що може спричинювати проблеми з видовим визначенням на ряді територій. На території Європи звичайний підкоришник на більшій частині території співіснує з підкоришником короткопалим. У порівнянні з останнім видом, звичайний підкоришник має світлішу нижню частину тіла, яскравішу та строкатішу верхню частину, світліші брови (supercilium), та трохи коротший дзьоб. Візуальна ідентифікація, тим не менше, є досить складною навіть для впійманих у пастки птахів. Набагато легше розрізнити ці два види за їхнім співом; але за деякими спостереженнями, обидва види іноді можуть видавати спів, характерний для іншого з них.
Три гімалайські підвиди підкоришника звичайного останнім часом часто виділяються в окремий вид — підкоришник високогірний (Certhia hodgsoni); але, якщо відносити їх до підкоришника звичайного, то основними ознаками, що їх відрізняють від трьох інших південно-азійських видів роду, будуть такі: рівномірне забарвлення хвоста на відміну від підкоришника гімалайського (Certhia himalayana), білясте горло на відміну від підкоришника вохристого (Certhia discolor), та темніші боки на відміну від підкоришника непальського (Certhia nipalensis).
Американський підкоришник (Certhia americana), дуже схожий на звичайного зовні, в Європі ніколи не спостерігався, але на осінніх перельотах його дуже важко відрізнити від підкоришника звичайного, особливо з огляду на те, що в цей період він практично не співає.
Таксономія
Звичайний підкоришник був вперше описаний під своєю сучасною назвою Карлом Ліннеєм в книзі «Systema naturae» в 1758 році. Біноміальна назва виду походить від грецького слова kerthios, яким позначалась описана Аристотелем маленька пташка, що живе на стовбурах дерев, та латинського слова familiaris — «звичайний».
Цей вид є одним з приблизно дев'яти близько споріднених видів, що формують рід Підкоришник (Certhia). Дев'ять видів роду формують дві еволюційні групи: голарктичну та південно-азійську. Для голарктичної групи характерний мелодійніший спів, що завжди (окрім C. familiaris з китайського ареалу) починається або закінчується треллю «цріі». Види південно-азійської групи, навпаки, мають коротші фрази співу без трелі «цріі». Всі види мають досить видоспецифічний спів, і деякі підвиди були таксономічно підвищені до рангу видів, базуючись саме на особливостях співу.
Звичайний підкоришник належить до голарктичної групи, разом з американським коричневим підкоришником (C. americana), короткопалим підкоришником (C. brachydactyla) з західної частини Євразії, та, у випадку виділення його в окремий вид, високогірним підкоришником (C. hodgsoni) з південної та південно-західної межі Гімалаїв.
Звичайний підкоришник поділяється на 9-12 підвидів, залежно від таксономічної системи; всі підвиди дуже схожі, та часто схрещуються на територіях, де їхні ареали збігаються. У зовнішньому вигляді птахів спостерігається географічний градієнт із заходу на схід Євразії, згідно з яким у східних підвидів є сірішою верхня половина тіла та більш білястою — нижня, але ця тенденція стає оберненою на схід від ріки Амур. На сьогодні виділяють такі підвиди:
| Підвид | Ареал | Примітки |
|---|---|---|
| C. f. britannica | Велика Британія та Ірландія | Ірландські підкоришники, що трохи темніші за британських, іноді виділяються в окремий підвид |
| C. f. macrodactyla | Західна Європа | Тьмяніші зверху та світліші знизу, ніж C. f. britannica |
| C. f. corsa | Острів Корсика | Ділянки рудуватого кольору в нижній частині тіла та контрастніше забарвлення верхньої частини, ніж у C. f. macrodactyla |
| C. f. familiaris | Скандинавія та східна Європа на схід до західного Сибіру | Номінативний підвид. Тьмяніша верхня половина тіла, ніж у C. f. macrodactyla, сірувато-білий знизу |
| C. f. daurica | Східний Сибір, Монголія | Тьмяніший та сіріший, ніж номінативний підвид |
| C. f. orientalis | Басейн Амура, північно-східний Китай, Корея | Схожий на номінативний підвид, але з яскравішими смужками на верхній частині тіла |
| C. f. japonica | Японія | Темніший та рудуватіший за C. f. duarica |
| C. f. persica | Крим та Туреччина, на схід до північного Ірану | Менш яскравий та менш рудуватий за номінативний підвид |
| C. f. tianchanica | Північно-східний Китай та прилеглі частини колишнього СРСР | Тьмяніший та більш рудуватий за номінативний підвид |
| C. f. hodgsoni | Західні Гімалаї (Індія), Кашмір | Часто номінується як окремий вид, C. hodgsonii. |
| C. f. mandellii | Східні Гімалаї (Індія), Непал | Часто номінується як окремий вид, C. hodgsonii. |
| C. f. khamensis | Китай, Сичуань | Часто номінується як окремий вид, C. hodgsonii. |
Розповсюдження
Звичайний підкоришник є найширше розповсюдженим представником роду; гніздиться в лісах помірного кліматичного поясу практично на всій Євразії від Ірландії до Японії, його загальний ареал має площу близько 10 млн км². Цей птах віддає перевагу старим деревам і, в більшій частині Європи, де його ареал накладається на ареал короткопалого підкоришника, притаманніший хвойним лісам, особливо сформованим ялиною та ялицею; тим не менше, на територіях, де цей вид є єдиним підкоришником, наприклад в європейській частині Росії та на Британських островах, він віддає перевагу широколистяним та мішаним лісам порівняно з хвойними.
В Україні підкоришник звичайний мешкає в лісових і лісостепових смугах, північній степовій смузі, в пониззях Дніпра, Дністра і Дунаю (зокрема, зустрічається в Дунайському Біосферному заповіднику), а також в Кримських горах. Перевагу надає лісам, але можна його зустріти і в парках.
Звичайний підкоришник гніздиться аж до рівня моря в північній частині ареалу, але далі на південь його гніздування стає притаманним, в середньому, більшим висотам. В Піренеях нижньою межею гніздування є ізолінія 1370 метрів, в Китаї — 400—2100 метрів, в південній Японії — 1065—2135 метрів. Територія гніздування обмежена ізотермами липня 14-16 °C та 23-24 °C.
Звичайний підкоришник є осілим птахом у західній та південній частинах ареалу, але деякі північні птахи взимку відкочовують на південь, а особини, що гніздяться в горах, часто з настанням холодів спускаються до менших висот. Зимові міграції та розселення молодих птахів призводить до спостережень зальотів підкоришника за межами усталеного ареалу. Зимові мігранти азійських підвидів відмічені в Південній Кореї та південному Китаї, а номінативний підвид спостерігався на захід від свого постійного ареалу — аж до Оркнейських островів та Шотландії. Також звичайний підкоришник спостерігався на зальотах на Нормандських островах (де постійна популяція існує лише у підкоришника короткопалого), на Мальорці та Фарерських островах.
Охоронний статус
Цей вид має дуже великий ареал (площа близько 10 мільйонів квадратних кілометрів) та чисельну популяцію: тільки чисельність підкоришника звичайного в Європі оцінюється в 11-20 мільйонів особин. Тенденції зміни чисельності виду не описані, але, судячи зі всього, він не знаходиться під загрозою зникнення згідно з критеріями Червоного Списку МСОП (скорочення чисельності популяції на 30 % протягом 10 років або трьох поколінь).
Птах є досить звичайним практично на всій території розповсюдження, крім північної межі ареалу, де він відносно рідкісний з огляду на занадто холодні для нього зими, особливо якщо харчуванню заважає утворення криги на стовбурах дерев. Також цей птах є відносно рідкісним в Туреччині та на Кавказі. Західною межею ареалу є Зовнішні Гебриди (Шотландія), та Норвегія. Перший випадок розмноження в Нідерландах зареєстрований в 1993 році.
Спосіб життя
Розмноження
Звичайний підкоришник починає розмножуватись у віці один рік, роблячи гнізда в дуплах, тріщинах дерев або під корою старого дерева (береза, осика, липа). В місцях, де був акліматизований американський секвоядендрон, це дерево є улюбленим гніздовим об'єктом, тому що в його м'якій корі легко утворюються пустоти. Подеколи для гніздування використовуються тріщини в будівлях, стінах, та штучні гніздов'я. Намагається робити гніздо невисоко від землі — від 0,5 до 4 метрів. Нижня частина гнізда — пухка основа, що складається з тонких гілочок і шматочків кори. Стінки гнізда — з трави, волокна дерева, вузьких листочків змішаних із шматочками кори, деревини, моху. Підстилка зроблена з дрібного пір'я, павутиння, коконів, вовни, лишайників. За бідності підстилки може і не бути. Гніздо має приплюснуту форму розміром 6-8 см завширшки і 8-20 см заввишки. Іноді підкоришники роблять за літо дві кладки.
В Європі типова кладка налічує 5-6 яєць, що відкладаються від березня до червня, в Японії — з травня до липня.
В Україні підкоришник гніздиться доволі рано, в кінці квітня вже присутня кладка з 5-7 білих яєць з червоно-коричневими плямками і крапочками, кількість яких збільшується до тупого краю яйця. Яйця розмірами 1,4-1,6 на 1,1-1,2 см. Висиджуються близько двох тижнів тільки самкою, після чого пташенята ще два тижні лишаються у гнізді. Перед тим, як навчитися літати, пташенята починають повзати навколо гнізда і пищать при появі батьків. В кінці травня — початку червня пташенята вже літають, але ще кілька днів повертаються до гнізда на ночівлю.
природні вороги
Природними ворогами підкоришника, що особливо небезпечні для кладок та нелітаючих пташенят, є великий строкатий дятел (Dendrocopos major), вивірки обох видів, що зустрічаються в Європі (місцева руда та американська сіра), та дрібні куницеві. Втрати від хижаків приблизно в три рази більші неоднорідних лісах, розсічених вирубками та галявинами, аніж в щільних масивах (32.4 % та 12.0 % відповідно). Втрати від хижаків зростають у старих лісових масивів та поблизу сільськогосподарських об'єктів, імовірно завдяки підвищеній щільності популяцій дрібних куницевих в таких місцях. Відсоток виживання молодняка достеменно невідомий, але проміж дорослих птахів виживають 47.7 % кожного наступного року.
Типова тривалість життя в природі — два роки, максимальна зареєстрована тривалість життя — вісім років та 10 місяців.
Харчування
Харчується переважно комахами, але також і іншими безхребетними — птах стрибає по стовбурах дерев знизу догори по спіралі. Закінчивши огляд дерева, перелітає на низ іншого. На відміну від повзика, ніколи не спускається деревами вниз головою. Хоча в більшості випадків харчування спостерігається на деревах, також воно можливе і на стінах, а також на землі, особливо серед опалих голок хвойних дерев; в холодні зими підкоришник звичайний може додавати до свого харчування деяку кількість насіння хвойних порід.
Самки звичайного підкоришника харчуються переважно на верхній частині стовбура, в той час як самці — на нижній. Дослідження, проведене у Фінляндії, показало, що за відсутності самця самотня самка харчується на меншій висоті, витрачає менше часу на кожне дерево, і має коротші харчувальні періоди, аніж самка, що має пару.
Підкоришник взимку час від часу може приєднуватись до міжвидових кормових зграй, але при цьому не долучається до поїдання корму, знайденого синицями або корольками, а лише використовує переваги безпечнішого середовища в зграї (завдяки щільнішому спостереженню за оточенням). Фінські дослідники довели, що в місцях, де харчуються великі групи мурах, чисельність безхребетних, придатних для харчування підкоришників, істотно зменшується; отже, лісові мурахи є харчовим конкурентом цих птахів.
Поведінка
Підкоришник звичайний — невеликий лісовий птах з камуфлюючим оперенням та неголосним співом, завдяки чому легко лишається непоміченим. Характерним для нього рухом є мишоподібне пересування короткими ривками вертикально по стовбурах та товстих гілках дерев, з використанням довгого жорсткого хвоста та широко розведених ніг як трикутника опори. Тим не менше, цей птах не дуже обережний і часто не звертає уваги на присутність людини. В нього характерний нерівний пульсуючий політ, в якому чергуються метеликоподібні серії змахів крилами із (сковзанням на крило та падіннями). Мігруючі птахи можуть летіти вдень і вночі, але загальний обсяг міграції звичайно маскується завдяки наявності місцевих осілих популяцій. Цей птах взимку веде, звичайно, поодинокий спосіб життя, але в холодну погоду в доброму притулку можуть формуватись зграї, що налічують один-два десятки підкоришників.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Harrap, Simon; Quinn, David (1996). Tits, Nuthatches and Treecreepers. Christopher Helm. pp. 177—195. .
- Hodgson's Treecreeper Certhia hodgsoni. BirdLife Species Factsheet. BirdLife International. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 27 травня 2008.
- Linnaeus, C. Systema naturae per regna tria naturae, secundum classes, ordines, genera, species, cum characteribus, differentiis, synonymis, locis. Tomus I. Editio decima, reformata. Holmiae. (Laurentii Salvii), 1758, 118 р.
- Treecreeper Certhia familiaris (Linnaeus, 1758). BirdFacts. British Trust for Ornithology (BTO). Архів оригіналу за 28 березня 2012. Процитовано 20 травня 2008.
- Tietze, Dieter Thomas; Jochen Martens, Yue-Hua Sun, Martin Paeckert (2008). Evolutionary history of treecreeper vocalisations (Aves: Certhia). Organisms, Diversity & Evolution. 8: 305—324. doi:10.1016/j.ode.2008.05.001.
- Tietze, Dieter Thomas; Martens, Jochen & Sun, Yue-Hua (2006). Molecular phylogeny of treecreepers (Certhia) detects hidden diversity. Ibis. 148 (3): 477—488. doi:10.1111/j.1474-919X.2006.00547.x.
- Eurasian Treecreeper. BirdLife Species Factsheet. BirdLife International. Архів оригіналу за 18 серпня 2012. Процитовано 7 січня 2009.
- Snow, David; Perrins, Christopher M (editors) (1998). The Birds of the Western Palearctic concise edition (2 volumes). Oxford: Oxford University Press. ISBN . 1411—1416
- Cocker, Mark; Mabey, Richard (2005). Birds Britannica. London: Chatto & Windus. ISBN . 394.
- Г. В. Фесенко А. А. Бокотей. Птахи фауни України (польовий визначник) — Київ, 2002. — 328 с.
- Huhta, Esa; Aho, Teija; Jäntti, Ari; Suorsa, Petri; Kuitunen, Markku; Nikula, Ari; Hakkarainen Harri (February 2004). Forest Fragmentation Increases Nest Predation in the Eurasian Treecreeper. Conservation Biology. 18 (1): 148—155. doi:10.1111/j.1523-1739.2004.00270.x.
- Aho, Teija; Kuitunen, Markku; Suhonen, Jukka; Hakkari, Tomi; Jäntti, Ari (July 1997). Effects of male removal on female foraging behavior in the Eurasian treecreeper. Behavioral Ecology and Sociobiology. 41 (1): 49—53. doi:10.1007/s002650050362.
- Aho, Teija; Kuitunen, Markku; Suhonen, Jukka; Hakkari, Tomi; Jäntti, Ari (November 1997). Behavioural responses of Eurasian treecreepers, Certhia familiaris, to competition with ants. Animal Behaviour. 54 (5): 1283—1290. doi:10.1006/anbe.1997.0547.
Посилання
- (англ.) Відео підкоришника звичайного [ 27 грудня 2009 у Wayback Machine.] на сайті Internet Bird Collection
- (рос.) Підкоришник звичайний [ 11 травня 2013 у Wayback Machine.] на сайті ecosystema.ru
- (англ.) Eurasian Treecreeper [Архівовано 18 серпня 2012 у WebCite] на сайті BirdLife International (англ.) — інформація про збереження виду
| Ця стаття належить до української Вікіпедії. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Pidkorishnik zvichajnij Pidvid C f macrodactyla abo C f familiaris source source Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Yaderni Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gorobcepodibni Passeriformes Rodina Pidkorishnikovi Certhiidae Rid Pidkorishnik Certhia Vid Pidkorishnik zvichajnij Binomialna nazva Certhia familiaris L 1758 Zelenij teritoriya zaselena ves rik Blakitnij sposterigayetsya vzimku Buzkovij pidvidi sho za bagatma klasifikaciyami vidilyayutsya v okremij vid Pidkorishnik Hodzhsona C hodgsonii Posilannya Vikishovishe Certhia familiaris Vikividi Certhia familiaris EOL 45513691 ITIS 178795 MSOP 22735060 NCBI 73333 Pidkori shnik zvicha jnij Certhia familiaris nevelikij ptah z ryadu gorobcepodibnih rozpovsyudzhenij praktichno na vsij pomirnij klimatichnij zoni Yevraziyi Dlya vidu harakterni tonkij zagnutij donizu dzob storkato korichneve zabarvlennya verhnoyi chastini tila ta siruvato bile nizhnoyi dovgi pryami ta zhorstki hvostovi pera sho dopomagayut trimatis vertikalno na stovburah derev Vid najbilsh podibnogo vidu korotkopalogo pidkorishnika Certhia brachydactyla pidkorishnika zvichajnogo legshe vsogo vidrizniti za spivom Vid pidkorishnik zvichajnij podilyayut na priblizno dev yat pidvidiv kotri zhivut ta rozmnozhuyutsya v riznih chastinah jogo velikogo arealu Pidkorishniki zustrichayutsya v lisovih landshaftah praktichno bud yakogo tipu ale na teritoriyi de areal cogo vidu zbigayetsya z arealom pidkorishnika korotkopalogo Yevropa pidkorishnik zvichajnij nadaye perevagu hvojnim lisam ta abo bilshim visotam nad rivnem morya Na vsomu arealu danij vid gnizditsya v duplah trishinah kori ta pid yiyi vidsharovanimi plastinami tomu v miscyah de roste introdukovana gigantska sekvoya ptah najchastishe zustrichayetsya na nij z oglyadu na veliku chiselnist pridatnih dlya gnizduvannya misc Yajcya ta ptashenyata sho ne stali na krilo mozhut poyidatis dyatlami ta dribnimi ssavcyami vklyuchayuchi vivirok Zvichajnij pidkorishnik ye ptahom komahoyidom svoyu zdobich dobuvaye z trishin kori pri peresuvanni stovburom dereva zdalya nagaduye mishu Vzimku ptah vede poodinokij sposib zhittya hocha v osoblivo holodni dni kilka ptahiv mozhut vidpochivati stulivshis razom na odnij gilci Zagalnij opisVsi pidvidi zvichajnogo pidkorishnika ye dovoli shozhimi zovnishno neveliki ptahi v storkato plyamistomu operenni verhnoyi chastini tila ruduvatim ohvistyam ta siruvato bilim zabarvlennyam chereva Dzob vidnosno dovgij zagnutij donizu dovgi ta zhorstki hvostovi pera dopomagayut utrimuvatis vertikalno na stovburah derev Pisnya melodijne svistinnya z korotkim vit na kinci poklik visokotonalne ciit Areal zvichajnogo pidkorishnika nakladayetsya na areali kilkoh inshih vidiv rodu sho mozhe sprichinyuvati problemi z vidovim viznachennyam na ryadi teritorij Na teritoriyi Yevropi zvichajnij pidkorishnik na bilshij chastini teritoriyi spivisnuye z pidkorishnikom korotkopalim U porivnyanni z ostannim vidom zvichajnij pidkorishnik maye svitlishu nizhnyu chastinu tila yaskravishu ta strokatishu verhnyu chastinu svitlishi brovi supercilium ta trohi korotshij dzob Vizualna identifikaciya tim ne menshe ye dosit skladnoyu navit dlya vpijmanih u pastki ptahiv Nabagato legshe rozrizniti ci dva vidi za yihnim spivom ale za deyakimi sposterezhennyami obidva vidi inodi mozhut vidavati spiv harakternij dlya inshogo z nih Tri gimalajski pidvidi pidkorishnika zvichajnogo ostannim chasom chasto vidilyayutsya v okremij vid pidkorishnik visokogirnij Certhia hodgsoni ale yaksho vidnositi yih do pidkorishnika zvichajnogo to osnovnimi oznakami sho yih vidriznyayut vid troh inshih pivdenno azijskih vidiv rodu budut taki rivnomirne zabarvlennya hvosta na vidminu vid pidkorishnika gimalajskogo Certhia himalayana bilyaste gorlo na vidminu vid pidkorishnika vohristogo Certhia discolor ta temnishi boki na vidminu vid pidkorishnika nepalskogo Certhia nipalensis Amerikanskij pidkorishnik Certhia americana duzhe shozhij na zvichajnogo zovni v Yevropi nikoli ne sposterigavsya ale na osinnih perelotah jogo duzhe vazhko vidrizniti vid pidkorishnika zvichajnogo osoblivo z oglyadu na te sho v cej period vin praktichno ne spivaye TaksonomiyaZvichajnij pidkorishnik sho harchuyetsya na derevi Zvichajnij pidkorishnik buv vpershe opisanij pid svoyeyu suchasnoyu nazvoyu Karlom Linneyem v knizi Systema naturae v 1758 roci Binomialna nazva vidu pohodit vid greckogo slova kerthios yakim poznachalas opisana Aristotelem malenka ptashka sho zhive na stovburah derev ta latinskogo slova familiaris zvichajnij Cej vid ye odnim z priblizno dev yati blizko sporidnenih vidiv sho formuyut rid Pidkorishnik Certhia Dev yat vidiv rodu formuyut dvi evolyucijni grupi golarktichnu ta pivdenno azijsku Dlya golarktichnoyi grupi harakternij melodijnishij spiv sho zavzhdi okrim C familiaris z kitajskogo arealu pochinayetsya abo zakinchuyetsya trellyu crii Vidi pivdenno azijskoyi grupi navpaki mayut korotshi frazi spivu bez treli crii Vsi vidi mayut dosit vidospecifichnij spiv i deyaki pidvidi buli taksonomichno pidvisheni do rangu vidiv bazuyuchis same na osoblivostyah spivu Zvichajnij pidkorishnik nalezhit do golarktichnoyi grupi razom z amerikanskim korichnevim pidkorishnikom C americana korotkopalim pidkorishnikom C brachydactyla z zahidnoyi chastini Yevraziyi ta u vipadku vidilennya jogo v okremij vid visokogirnim pidkorishnikom C hodgsoni z pivdennoyi ta pivdenno zahidnoyi mezhi Gimalayiv Zvichajnij pidkorishnik podilyayetsya na 9 12 pidvidiv zalezhno vid taksonomichnoyi sistemi vsi pidvidi duzhe shozhi ta chasto shreshuyutsya na teritoriyah de yihni areali zbigayutsya U zovnishnomu viglyadi ptahiv sposterigayetsya geografichnij gradiyent iz zahodu na shid Yevraziyi zgidno z yakim u shidnih pidvidiv ye sirishoyu verhnya polovina tila ta bilsh bilyastoyu nizhnya ale cya tendenciya staye obernenoyu na shid vid riki Amur Na sogodni vidilyayut taki pidvidi Pidvid Areal Primitki C f britannica Velika Britaniya ta Irlandiya Irlandski pidkorishniki sho trohi temnishi za britanskih inodi vidilyayutsya v okremij pidvid C f macrodactyla Zahidna Yevropa Tmyanishi zverhu ta svitlishi znizu nizh C f britannica C f corsa Ostriv Korsika Dilyanki ruduvatogo koloru v nizhnij chastini tila ta kontrastnishe zabarvlennya verhnoyi chastini nizh u C f macrodactyla C f familiaris Skandinaviya ta shidna Yevropa na shid do zahidnogo Sibiru Nominativnij pidvid Tmyanisha verhnya polovina tila nizh u C f macrodactyla siruvato bilij znizu C f daurica Shidnij Sibir Mongoliya Tmyanishij ta sirishij nizh nominativnij pidvid C f orientalis Basejn Amura pivnichno shidnij Kitaj Koreya Shozhij na nominativnij pidvid ale z yaskravishimi smuzhkami na verhnij chastini tila C f japonica Yaponiya Temnishij ta ruduvatishij za C f duarica C f persica Krim ta Turechchina na shid do pivnichnogo Iranu Mensh yaskravij ta mensh ruduvatij za nominativnij pidvid C f tianchanica Pivnichno shidnij Kitaj ta prilegli chastini kolishnogo SRSR Tmyanishij ta bilsh ruduvatij za nominativnij pidvid C f hodgsoni Zahidni Gimalayi Indiya Kashmir Chasto nominuyetsya yak okremij vid C hodgsonii C f mandellii Shidni Gimalayi Indiya Nepal Chasto nominuyetsya yak okremij vid C hodgsonii C f khamensis Kitaj Sichuan Chasto nominuyetsya yak okremij vid C hodgsonii RozpovsyudzhennyaZvichajnij pidkorishnik ye najshirshe rozpovsyudzhenim predstavnikom rodu gnizditsya v lisah pomirnogo klimatichnogo poyasu praktichno na vsij Yevraziyi vid Irlandiyi do Yaponiyi jogo zagalnij areal maye ploshu blizko 10 mln km Cej ptah viddaye perevagu starim derevam i v bilshij chastini Yevropi de jogo areal nakladayetsya na areal korotkopalogo pidkorishnika pritamannishij hvojnim lisam osoblivo sformovanim yalinoyu ta yaliceyu tim ne menshe na teritoriyah de cej vid ye yedinim pidkorishnikom napriklad v yevropejskij chastini Rosiyi ta na Britanskih ostrovah vin viddaye perevagu shirokolistyanim ta mishanim lisam porivnyano z hvojnimi V Ukrayini pidkorishnik zvichajnij meshkaye v lisovih i lisostepovih smugah pivnichnij stepovij smuzi v ponizzyah Dnipra Dnistra i Dunayu zokrema zustrichayetsya v Dunajskomu Biosfernomu zapovidniku a takozh v Krimskih gorah Perevagu nadaye lisam ale mozhna jogo zustriti i v parkah Zvichajnij pidkorishnik gnizditsya azh do rivnya morya v pivnichnij chastini arealu ale dali na pivden jogo gnizduvannya staye pritamannim v serednomu bilshim visotam V Pireneyah nizhnoyu mezheyu gnizduvannya ye izoliniya 1370 metriv v Kitayi 400 2100 metriv v pivdennij Yaponiyi 1065 2135 metriv Teritoriya gnizduvannya obmezhena izotermami lipnya 14 16 C ta 23 24 C Zvichajnij pidkorishnik ye osilim ptahom u zahidnij ta pivdennij chastinah arealu ale deyaki pivnichni ptahi vzimku vidkochovuyut na pivden a osobini sho gnizdyatsya v gorah chasto z nastannyam holodiv spuskayutsya do menshih visot Zimovi migraciyi ta rozselennya molodih ptahiv prizvodit do sposterezhen zalotiv pidkorishnika za mezhami ustalenogo arealu Zimovi migranti azijskih pidvidiv vidmicheni v Pivdennij Koreyi ta pivdennomu Kitayi a nominativnij pidvid sposterigavsya na zahid vid svogo postijnogo arealu azh do Orknejskih ostroviv ta Shotlandiyi Takozh zvichajnij pidkorishnik sposterigavsya na zalotah na Normandskih ostrovah de postijna populyaciya isnuye lishe u pidkorishnika korotkopalogo na Malorci ta Farerskih ostrovah Ohoronnij statusCej vid maye duzhe velikij areal plosha blizko 10 miljoniv kvadratnih kilometriv ta chiselnu populyaciyu tilki chiselnist pidkorishnika zvichajnogo v Yevropi ocinyuyetsya v 11 20 miljoniv osobin Tendenciyi zmini chiselnosti vidu ne opisani ale sudyachi zi vsogo vin ne znahoditsya pid zagrozoyu zniknennya zgidno z kriteriyami Chervonogo Spisku MSOP skorochennya chiselnosti populyaciyi na 30 protyagom 10 rokiv abo troh pokolin Ptah ye dosit zvichajnim praktichno na vsij teritoriyi rozpovsyudzhennya krim pivnichnoyi mezhi arealu de vin vidnosno ridkisnij z oglyadu na zanadto holodni dlya nogo zimi osoblivo yaksho harchuvannyu zavazhaye utvorennya krigi na stovburah derev Takozh cej ptah ye vidnosno ridkisnim v Turechchini ta na Kavkazi Zahidnoyu mezheyu arealu ye Zovnishni Gebridi Shotlandiya ta Norvegiya Pershij vipadok rozmnozhennya v Niderlandah zareyestrovanij v 1993 roci Sposib zhittyaRozmnozhennya yajce Certhia familiaris macrodactyla Tuluzkij muzej Zvichajnij pidkorishnik pochinaye rozmnozhuvatis u vici odin rik roblyachi gnizda v duplah trishinah derev abo pid koroyu starogo dereva bereza osika lipa V miscyah de buv aklimatizovanij amerikanskij sekvoyadendron ce derevo ye ulyublenim gnizdovim ob yektom tomu sho v jogo m yakij kori legko utvoryuyutsya pustoti Podekoli dlya gnizduvannya vikoristovuyutsya trishini v budivlyah stinah ta shtuchni gnizdov ya Namagayetsya robiti gnizdo nevisoko vid zemli vid 0 5 do 4 metriv Nizhnya chastina gnizda puhka osnova sho skladayetsya z tonkih gilochok i shmatochkiv kori Stinki gnizda z travi volokna dereva vuzkih listochkiv zmishanih iz shmatochkami kori derevini mohu Pidstilka zroblena z dribnogo pir ya pavutinnya kokoniv vovni lishajnikiv Za bidnosti pidstilki mozhe i ne buti Gnizdo maye priplyusnutu formu rozmirom 6 8 sm zavshirshki i 8 20 sm zavvishki Inodi pidkorishniki roblyat za lito dvi kladki V Yevropi tipova kladka nalichuye 5 6 yayec sho vidkladayutsya vid bereznya do chervnya v Yaponiyi z travnya do lipnya V Ukrayini pidkorishnik gnizditsya dovoli rano v kinci kvitnya vzhe prisutnya kladka z 5 7 bilih yayec z chervono korichnevimi plyamkami i krapochkami kilkist yakih zbilshuyetsya do tupogo krayu yajcya Yajcya rozmirami 1 4 1 6 na 1 1 1 2 sm Visidzhuyutsya blizko dvoh tizhniv tilki samkoyu pislya chogo ptashenyata she dva tizhni lishayutsya u gnizdi Pered tim yak navchitisya litati ptashenyata pochinayut povzati navkolo gnizda i pishat pri poyavi batkiv V kinci travnya pochatku chervnya ptashenyata vzhe litayut ale she kilka dniv povertayutsya do gnizda na nochivlyu prirodni vorogi Prirodnimi vorogami pidkorishnika sho osoblivo nebezpechni dlya kladok ta nelitayuchih ptashenyat ye velikij strokatij dyatel Dendrocopos major vivirki oboh vidiv sho zustrichayutsya v Yevropi misceva ruda ta amerikanska sira ta dribni kunicevi Vtrati vid hizhakiv priblizno v tri razi bilshi neodnoridnih lisah rozsichenih virubkami ta galyavinami anizh v shilnih masivah 32 4 ta 12 0 vidpovidno Vtrati vid hizhakiv zrostayut u starih lisovih masiviv ta poblizu silskogospodarskih ob yektiv imovirno zavdyaki pidvishenij shilnosti populyacij dribnih kunicevih v takih miscyah Vidsotok vizhivannya molodnyaka dostemenno nevidomij ale promizh doroslih ptahiv vizhivayut 47 7 kozhnogo nastupnogo roku Tipova trivalist zhittya v prirodi dva roki maksimalna zareyestrovana trivalist zhittya visim rokiv ta 10 misyaciv Harchuvannya Harchuyetsya perevazhno komahami ale takozh i inshimi bezhrebetnimi ptah stribaye po stovburah derev znizu dogori po spirali Zakinchivshi oglyad dereva perelitaye na niz inshogo Na vidminu vid povzika nikoli ne spuskayetsya derevami vniz golovoyu Hocha v bilshosti vipadkiv harchuvannya sposterigayetsya na derevah takozh vono mozhlive i na stinah a takozh na zemli osoblivo sered opalih golok hvojnih derev v holodni zimi pidkorishnik zvichajnij mozhe dodavati do svogo harchuvannya deyaku kilkist nasinnya hvojnih porid Samki zvichajnogo pidkorishnika harchuyutsya perevazhno na verhnij chastini stovbura v toj chas yak samci na nizhnij Doslidzhennya provedene u Finlyandiyi pokazalo sho za vidsutnosti samcya samotnya samka harchuyetsya na menshij visoti vitrachaye menshe chasu na kozhne derevo i maye korotshi harchuvalni periodi anizh samka sho maye paru Pidkorishnik vzimku chas vid chasu mozhe priyednuvatis do mizhvidovih kormovih zgraj ale pri comu ne doluchayetsya do poyidannya kormu znajdenogo sinicyami abo korolkami a lishe vikoristovuye perevagi bezpechnishogo seredovisha v zgrayi zavdyaki shilnishomu sposterezhennyu za otochennyam Finski doslidniki doveli sho v miscyah de harchuyutsya veliki grupi murah chiselnist bezhrebetnih pridatnih dlya harchuvannya pidkorishnikiv istotno zmenshuyetsya otzhe lisovi murahi ye harchovim konkurentom cih ptahiv Povedinka Pidkorishnik zvichajnij nevelikij lisovij ptah z kamuflyuyuchim operennyam ta negolosnim spivom zavdyaki chomu legko lishayetsya nepomichenim Harakternim dlya nogo ruhom ye mishopodibne peresuvannya korotkimi rivkami vertikalno po stovburah ta tovstih gilkah derev z vikoristannyam dovgogo zhorstkogo hvosta ta shiroko rozvedenih nig yak trikutnika opori Tim ne menshe cej ptah ne duzhe oberezhnij i chasto ne zvertaye uvagi na prisutnist lyudini V nogo harakternij nerivnij pulsuyuchij polit v yakomu cherguyutsya metelikopodibni seriyi zmahiv krilami iz skovzannyam na krilo ta padinnyami Migruyuchi ptahi mozhut letiti vden i vnochi ale zagalnij obsyag migraciyi zvichajno maskuyetsya zavdyaki nayavnosti miscevih osilih populyacij Cej ptah vzimku vede zvichajno poodinokij sposib zhittya ale v holodnu pogodu v dobromu pritulku mozhut formuvatis zgrayi sho nalichuyut odin dva desyatki pidkorishnikiv PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Harrap Simon Quinn David 1996 Tits Nuthatches and Treecreepers Christopher Helm pp 177 195 ISBN 0 7136 3964 4 Hodgson s Treecreeper Certhia hodgsoni BirdLife Species Factsheet BirdLife International Arhiv originalu za 18 serpnya 2012 Procitovano 27 travnya 2008 Linnaeus C Systema naturae per regna tria naturae secundum classes ordines genera species cum characteribus differentiis synonymis locis Tomus I Editio decima reformata Holmiae Laurentii Salvii 1758 118 r Treecreeper Certhia familiaris Linnaeus 1758 BirdFacts British Trust for Ornithology BTO Arhiv originalu za 28 bereznya 2012 Procitovano 20 travnya 2008 Tietze Dieter Thomas Jochen Martens Yue Hua Sun Martin Paeckert 2008 Evolutionary history of treecreeper vocalisations Aves Certhia Organisms Diversity amp Evolution 8 305 324 doi 10 1016 j ode 2008 05 001 Tietze Dieter Thomas Martens Jochen amp Sun Yue Hua 2006 Molecular phylogeny of treecreepers Certhia detects hidden diversity Ibis 148 3 477 488 doi 10 1111 j 1474 919X 2006 00547 x Eurasian Treecreeper BirdLife Species Factsheet BirdLife International Arhiv originalu za 18 serpnya 2012 Procitovano 7 sichnya 2009 Snow David Perrins Christopher M editors 1998 The Birds of the Western Palearctic concise edition 2 volumes Oxford Oxford University Press ISBN 0 19 854099 X 1411 1416 Cocker Mark Mabey Richard 2005 Birds Britannica London Chatto amp Windus ISBN 0 7011 6907 9 394 G V Fesenko A A Bokotej Ptahi fauni Ukrayini polovij viznachnik Kiyiv 2002 328 s Huhta Esa Aho Teija Jantti Ari Suorsa Petri Kuitunen Markku Nikula Ari Hakkarainen Harri February 2004 Forest Fragmentation Increases Nest Predation in the Eurasian Treecreeper Conservation Biology 18 1 148 155 doi 10 1111 j 1523 1739 2004 00270 x Aho Teija Kuitunen Markku Suhonen Jukka Hakkari Tomi Jantti Ari July 1997 Effects of male removal on female foraging behavior in the Eurasian treecreeper Behavioral Ecology and Sociobiology 41 1 49 53 doi 10 1007 s002650050362 Aho Teija Kuitunen Markku Suhonen Jukka Hakkari Tomi Jantti Ari November 1997 Behavioural responses of Eurasian treecreepers Certhia familiaris to competition with ants Animal Behaviour 54 5 1283 1290 doi 10 1006 anbe 1997 0547 Posilannya angl Video pidkorishnika zvichajnogo 27 grudnya 2009 u Wayback Machine na sajti Internet Bird Collection ros Pidkorishnik zvichajnij 11 travnya 2013 u Wayback Machine na sajti ecosystema ru angl Eurasian Treecreeper Arhivovano 18 serpnya 2012 u WebCite na sajti BirdLife International angl informaciya pro zberezhennya vidu Cya stattya nalezhit do dobrih statej ukrayinskoyi Vikipediyi