Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Archaeornithomimus що означає імітатор стародавнього птаха рід тероподових динозаврів орнітомімозаврів які мешкали в Азі

Archaeornithomimus

Archaeornithomimus

Archaeornithomimus (що означає «імітатор стародавнього птаха») — рід тероподових динозаврів-орнітомімозаврів, які мешкали в Азії під час пізнього крейдяного періоду, приблизно 96 мільйонів років тому, у формації Ірен Дабасу.

Archaeornithomimus
Період існування: пізня крейда,
~96 млн р. т.
▼
image
Скелет Archaeornithomimus asiaticus, що зберігається в Палеозоологічному музеї Китаю
Біологічна класифікація
Царство: Тварини (Animalia)
Тип: Хордові (Chordata)
Клада: Архозаври (Archosauria)
Клада: Динозаври (Dinosauria)
Ряд: Ящеротазові (Saurischia)
Підряд: Тероподи (Theropoda)
Клада: †Ornithomimosauria
Родина: †Орнітомімові (Ornithomimidae)
Рід: †Archaeornithomimus
Russell, 1972
Види
image Вікісховище: Archaeornithomimus

Відкриття та найменування

1923 року під час експедиції Американського музею природної історії Роя Чепмена Ендрюса до Внутрішньої Монголії Пітер Кайзен виявив численні останки тероподів у трьох каменоломнях. Вони складаються із значною мірою розрізнених останків кількох особин, а матеріал черепа та нижньої щелепи відсутній. Вони були названі та коротко описані Чарльзом Вітні Гілмором у 1933 році як новий вид Ornithomimus: Ornithomimus asiaticus. Видова назва стосується азійського походження. 1972 року Дейл Рассел включив цей вид до нового роду Archaeornithomimus, зробивши Archaeornithomimus asiaticus типовим видом роду. Родова назва Ornithomimus поєднується з грецьким ἀρχαῖος (archaios), «стародавній», оскільки Рассел вважав, що шари, в яких був знайдений Archaeornithomimus, датуються сеномансько-туронським віком, приблизно 95 мільйонів років тому, що робить його одним із найдавніших. орнітоміміди, відомі на той час. Гілмор не призначив голотипний зразок; у 1990 році Девід Сміт і Пітер Ґалтон у першому всебічному описі скам’янілостей обирають зразок AMNH 6565, стопа, як лектотип. Скам'янілості були знайдені у формації Ірен Дабасу, яку датують сеноманським періодом, приблизно 95,8 ± 6,2 мільйона років тому.

1995 року Лев А. Несов назвав передбачуваний вид Archaeornithomimus bissektensis, заснований на голотипі N 479/12457, стегновій кістці та плеснових кістках молоді, знайдених у формації Біссекти в Узбекистані, що датується турон-коньякським періодом. Одначе, спорідненість A. bissektensis зазвичай сумнівається або не згадується.

Опис

Archaeornithomimus був орнітомімозавром середнього розміру, сягав 3,4 м в довжину і важив понад 71,5 кг. Переконливі докази, отримані від інших родичів орнітомімозаврів, свідчать про те, що Archaeornithomimus був пернатою твариною з пір’ям, дуже схожим на безкілевих і оснащений ороговілим дзьобом.

Задні кінцівки були міцної будови. Шийні хребці сильно пневматизовані з дуже складними внутрішніми камерами вздовж нервових дуг і центру (тіла хребця), що вказує на наявність шийних повітряних мішків. Передні дорсальні та деякі хвостові хребці відрізняються певним ступенем пневматичності, однак крижові хребці не пневматичні. У дослідженні 2001 року, проведеному Брюсом Ротшильдом та іншими палеонтологами, 229 кісток стопи, віднесених до Archaeornithomimus, досліджували на наявність ознак перелому від стресу, але жодного не було знайдено.

Палеоекологія

Останки Archaeornithomimus були знайдені у формації Ірен Дабасу, яка датується сеноманським періодом приблизно 96 мільйонів років тому під час пізнього крейдяного періоду. Середовища, присутні в формації, були в основному великими заплавними територіями з плетеними річками та меандрами, які були з’єднані з океаном, підтримуючи велику рослинність, як видно з розвитку палеоґрунтів та численних останків травоїдних динозаврів, таких як гадрозавроіди.

Як і інші представники Ornithomimosauria, Archaeornithomimus, ймовірно, був усеїдною твариною з роговим дзьобом, яка їла все: від дрібних ссавців до рослин і фруктів, до яєць і навіть дитинчат інших азійських динозаврів.

Галерея

  • image
    Художнє представлення
  • image
    Розмір

Примітки

  1. Gilmore, C. W. (1933). On the dinosaurian fauna of the Iren Dabasu Formation. Bulletin of the American Museum of Natural History. 67 (2): 23—78.
  2. Russell, D. A. (1972). Ostrich dinosaurs from the Late Cretaceous of Western Canada. Canadian Journal of Earth Sciences. 9 (4): 375—402. Bibcode:1972CaJES...9..375R. doi:10.1139/e72-031.
  3. Smith, D.; Galton, P. (1990). Osteology of Archaeornithomimus asiaticus (Upper Cretaceous, Iren Dabasu Formation, People's Republic of China). Journal of Vertebrate Paleontology. 10 (2): 255—265. doi:10.1080/02724634.1990.10011811.
  4. Guo, Z. X.; Shi, Y. P.; Yang, Y. T.; Jiang, S. Q.; Li, L. B.; Zhao, Z. G. (2018). (PDF). Journal of Asian Earth Sciences. 154: 49—66. Bibcode:2018JAESc.154...49G. doi:10.1016/j.jseaes.2017.12.007. Архів оригіналу (PDF) за 19 вересня 2020. Процитовано 1 травня 2020.
  5. Nesov, L. A. (1995). Dinozavri severnoi Yevrazii: Novye dannye o sostave kompleksov, ekologii i paleobiogeografii. Institute for Scientific Research on the Earth's Crust. St Petersburg State University: 1—156.
  6. Lee, Y.-N.; Barsbold, R.; Currie, P. J.; Kobayashi, Y.; Lee, H.-J.; Godefroit, P.; Escuillié, F.; Chinzorig, T. (2014). Resolving the long-standing enigmas of a giant ornithomimosaur Deinocheirus mirificus. Nature. 515 (7526): 257—260. Bibcode:2014Natur.515..257L. doi:10.1038/nature13874. PMID 25337880. S2CID 2986017.
  7. Watanabe, A.; Gold, M. E. L. G.; Brusatte, S. L.; Benson, R. B. J.; Choiniere, J.; Davidson, A.; Norell, M. A. (2015). Vertebral Pneumaticity in the Ornithomimosaur Archaeornithomimus (Dinosauria: Theropoda) Revealed by Computed Tomography Imaging and Reappraisal of Axial Pneumaticity in Ornithomimosauria. PLOS ONE. 10 (12): e0145168. Bibcode:2015PLoSO..1045168W. doi:10.1371/journal.pone.0145168. PMC 4684312. PMID 26682888.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  8. Hartman, S.; Mortimer, M.; Wahl, W. R.; Lomax, D. R.; Lippincott, J.; Lovelace, D. M. (2019). A new paravian dinosaur from the Late Jurassic of North America supports a late acquisition of avian flight. PeerJ. 7: e7247. doi:10.7717/peerj.7247. PMC 6626525. PMID 31333906.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  9. Holtz, T. R.; Rey, L.V. (2007). Dinosaurs: The Most Complete, Up-to-Date Encyclopedia for Dinosaur Lovers of All Ages. Random House. ISBN . Genus List for Holtz 2012 Weight Information
  10. Chinzorig, Tsogtbaatar; Cullen, Thomas; Phillips, George; Rolke, Richard; Zanno, Lindsay E. (19 жовтня 2022). Large-bodied ornithomimosaurs inhabited Appalachia during the Late Cretaceous of North America. PLOS ONE. 17 (10). e0266648. doi:10.1371/journal.pone.0266648.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом ()
  11. Zelenitsky, D. K.; Therrien, F.; Erickson, G. M.; DeBuhr, C. L.; Kobayashi, Y.; Eberth, D. A.; Hadfield, F. (2012). Feathered Non-Avian Dinosaurs from North America Provide Insight into Wing Origins. Science. 338 (6106): 510—514. Bibcode:2012Sci...338..510Z. doi:10.1126/science.1225376. PMID 23112330. S2CID 2057698.
  12. Van der Reest, A. J.; Wolfe, A. P.; Currie, P. J. (2016). A densely feathered ornithomimid (Dinosauria: Theropoda) from the Upper Cretaceous Dinosaur Park Formation, Alberta, Canada. Cretaceous Research. 58: 108—117. doi:10.1016/j.cretres.2015.10.004.
  13. Norell, M. A.; Makovicky, P. J.; Currie, P. J. (2001). The beak of ostrich dinosaurs. Nature. 412 (6850): 873—874. doi:10.1038/35091139. PMID 11528466. S2CID 4313779.
  14. Barrett, P. M. (2005). The diet of ostrich dinosaurs (Theropoda: Ornithomimosauria). Palaeontology. 48 (2): 347—358. doi:10.1111/j.1475-4983.2005.00448.x.
  15. Rothschild, B.; Tanke, D. H.; Ford, T. L. (2001). Theropod stress fractures and tendon avulsions as a clue to activity. У Tanke, D. H.; Carpenter, K.; Skrepnick, M. W. (ред.). Mesozoic Vertebrate Life. Indiana University Press. с. 331–336. ISBN .
  16. Van Itterbeeck, J.; Horne, D. J.; Bultynck, P.; Vandenberghe, N. (2005). Stratigraphy and palaeoenvironment of the dinosaur-bearing Upper Cretaceous Iren Dabasu Formation, Inner Mongolia, People's Republic of China. Cretaceous Research. 26 (4): 699—725. doi:10.1016/j.cretres.2005.03.004.
  17. Averianov, A.; Sues, H. (2012). (PDF). Journal of Stratigraphy. 36 (2): 462—485. S2CID 54210424. Архів оригіналу (PDF) за 7 березня 2019.
  18. Funston, G. F.; Currie, P. J.; Ryan, M. J.; Dong, Z.-M. (2019). Birdlike growth and mixed-age flocks in avimimids (Theropoda, Oviraptorosauria). Scientific Reports. 9 (18816): 18816. Bibcode:2019NatSR...918816F. doi:10.1038/s41598-019-55038-5. PMC 6906459. PMID 31827127.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Archaeornithomimus sho oznachaye imitator starodavnogo ptaha rid teropodovih dinozavriv ornitomimozavriv yaki meshkali v Aziyi pid chas piznogo krejdyanogo periodu priblizno 96 miljoniv rokiv tomu u formaciyi Iren Dabasu Archaeornithomimus Period isnuvannya piznya krejda 96 mln r t PreꞒ Ꞓ O S D C P T J K Ꝑ N Skelet Archaeornithomimus asiaticus sho zberigayetsya v Paleozoologichnomu muzeyi KitayuBiologichna klasifikaciyaCarstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klada Arhozavri Archosauria Klada Dinozavri Dinosauria Ryad Yasherotazovi Saurischia Pidryad Teropodi Theropoda Klada OrnithomimosauriaRodina Ornitomimovi Ornithomimidae Rid Archaeornithomimus Russell 1972VidiA asiaticus Gilmore 1933 pervinno Ornithomimus asiaticus tipovij A bissektensis Nesov 1995Vikishovishe ArchaeornithomimusVidkrittya ta najmenuvannya1923 roku pid chas ekspediciyi Amerikanskogo muzeyu prirodnoyi istoriyi Roya Chepmena Endryusa do Vnutrishnoyi Mongoliyi Piter Kajzen viyaviv chislenni ostanki teropodiv u troh kamenolomnyah Voni skladayutsya iz znachnoyu miroyu rozriznenih ostankiv kilkoh osobin a material cherepa ta nizhnoyi shelepi vidsutnij Voni buli nazvani ta korotko opisani Charlzom Vitni Gilmorom u 1933 roci yak novij vid Ornithomimus Ornithomimus asiaticus Vidova nazva stosuyetsya azijskogo pohodzhennya 1972 roku Dejl Rassel vklyuchiv cej vid do novogo rodu Archaeornithomimus zrobivshi Archaeornithomimus asiaticus tipovim vidom rodu Rodova nazva Ornithomimus poyednuyetsya z greckim ἀrxaῖos archaios starodavnij oskilki Rassel vvazhav sho shari v yakih buv znajdenij Archaeornithomimus datuyutsya senomansko turonskim vikom priblizno 95 miljoniv rokiv tomu sho robit jogo odnim iz najdavnishih ornitomimidi vidomi na toj chas Gilmor ne priznachiv golotipnij zrazok u 1990 roci Devid Smit i Piter Galton u pershomu vsebichnomu opisi skam yanilostej obirayut zrazok AMNH 6565 stopa yak lektotip Skam yanilosti buli znajdeni u formaciyi Iren Dabasu yaku datuyut senomanskim periodom priblizno 95 8 6 2 miljona rokiv tomu 1995 roku Lev A Nesov nazvav peredbachuvanij vid Archaeornithomimus bissektensis zasnovanij na golotipi N 479 12457 stegnovij kistci ta plesnovih kistkah molodi znajdenih u formaciyi Bissekti v Uzbekistani sho datuyetsya turon konyakskim periodom Odnache sporidnenist A bissektensis zazvichaj sumnivayetsya abo ne zgaduyetsya OpisArchaeornithomimus buv ornitomimozavrom serednogo rozmiru syagav 3 4 m v dovzhinu i vazhiv ponad 71 5 kg Perekonlivi dokazi otrimani vid inshih rodichiv ornitomimozavriv svidchat pro te sho Archaeornithomimus buv pernatoyu tvarinoyu z pir yam duzhe shozhim na bezkilevih i osnashenij orogovilim dzobom Zadni kincivki buli micnoyi budovi Shijni hrebci silno pnevmatizovani z duzhe skladnimi vnutrishnimi kamerami vzdovzh nervovih dug i centru tila hrebcya sho vkazuye na nayavnist shijnih povitryanih mishkiv Peredni dorsalni ta deyaki hvostovi hrebci vidriznyayutsya pevnim stupenem pnevmatichnosti odnak krizhovi hrebci ne pnevmatichni U doslidzhenni 2001 roku provedenomu Bryusom Rotshildom ta inshimi paleontologami 229 kistok stopi vidnesenih do Archaeornithomimus doslidzhuvali na nayavnist oznak perelomu vid stresu ale zhodnogo ne bulo znajdeno PaleoekologiyaOstanki Archaeornithomimus buli znajdeni u formaciyi Iren Dabasu yaka datuyetsya senomanskim periodom priblizno 96 miljoniv rokiv tomu pid chas piznogo krejdyanogo periodu Seredovisha prisutni v formaciyi buli v osnovnomu velikimi zaplavnimi teritoriyami z pletenimi richkami ta meandrami yaki buli z yednani z okeanom pidtrimuyuchi veliku roslinnist yak vidno z rozvitku paleogruntiv ta chislennih ostankiv travoyidnih dinozavriv takih yak gadrozavroidi Yak i inshi predstavniki Ornithomimosauria Archaeornithomimus jmovirno buv useyidnoyu tvarinoyu z rogovim dzobom yaka yila vse vid dribnih ssavciv do roslin i fruktiv do yayec i navit ditinchat inshih azijskih dinozavriv GalereyaHudozhnye predstavlennya RozmirPrimitkiGilmore C W 1933 On the dinosaurian fauna of the Iren Dabasu Formation Bulletin of the American Museum of Natural History 67 2 23 78 Russell D A 1972 Ostrich dinosaurs from the Late Cretaceous of Western Canada Canadian Journal of Earth Sciences 9 4 375 402 Bibcode 1972CaJES 9 375R doi 10 1139 e72 031 Smith D Galton P 1990 Osteology of Archaeornithomimus asiaticus Upper Cretaceous Iren Dabasu Formation People s Republic of China Journal of Vertebrate Paleontology 10 2 255 265 doi 10 1080 02724634 1990 10011811 Guo Z X Shi Y P Yang Y T Jiang S Q Li L B Zhao Z G 2018 PDF Journal of Asian Earth Sciences 154 49 66 Bibcode 2018JAESc 154 49G doi 10 1016 j jseaes 2017 12 007 Arhiv originalu PDF za 19 veresnya 2020 Procitovano 1 travnya 2020 Nesov L A 1995 Dinozavri severnoi Yevrazii Novye dannye o sostave kompleksov ekologii i paleobiogeografii Institute for Scientific Research on the Earth s Crust St Petersburg State University 1 156 Lee Y N Barsbold R Currie P J Kobayashi Y Lee H J Godefroit P Escuillie F Chinzorig T 2014 Resolving the long standing enigmas of a giant ornithomimosaur Deinocheirus mirificus Nature 515 7526 257 260 Bibcode 2014Natur 515 257L doi 10 1038 nature13874 PMID 25337880 S2CID 2986017 Watanabe A Gold M E L G Brusatte S L Benson R B J Choiniere J Davidson A Norell M A 2015 Vertebral Pneumaticity in the Ornithomimosaur Archaeornithomimus Dinosauria Theropoda Revealed by Computed Tomography Imaging and Reappraisal of Axial Pneumaticity in Ornithomimosauria PLOS ONE 10 12 e0145168 Bibcode 2015PLoSO 1045168W doi 10 1371 journal pone 0145168 PMC 4684312 PMID 26682888 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Hartman S Mortimer M Wahl W R Lomax D R Lippincott J Lovelace D M 2019 A new paravian dinosaur from the Late Jurassic of North America supports a late acquisition of avian flight PeerJ 7 e7247 doi 10 7717 peerj 7247 PMC 6626525 PMID 31333906 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Holtz T R Rey L V 2007 Dinosaurs The Most Complete Up to Date Encyclopedia for Dinosaur Lovers of All Ages Random House ISBN 9780375824197 Genus List for Holtz 2012 Weight Information Chinzorig Tsogtbaatar Cullen Thomas Phillips George Rolke Richard Zanno Lindsay E 19 zhovtnya 2022 Large bodied ornithomimosaurs inhabited Appalachia during the Late Cretaceous of North America PLOS ONE 17 10 e0266648 doi 10 1371 journal pone 0266648 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Obslugovuvannya CS1 Storinki iz nepoznachenim DOI z bezkoshtovnim dostupom posilannya Zelenitsky D K Therrien F Erickson G M DeBuhr C L Kobayashi Y Eberth D A Hadfield F 2012 Feathered Non Avian Dinosaurs from North America Provide Insight into Wing Origins Science 338 6106 510 514 Bibcode 2012Sci 338 510Z doi 10 1126 science 1225376 PMID 23112330 S2CID 2057698 Van der Reest A J Wolfe A P Currie P J 2016 A densely feathered ornithomimid Dinosauria Theropoda from the Upper Cretaceous Dinosaur Park Formation Alberta Canada Cretaceous Research 58 108 117 doi 10 1016 j cretres 2015 10 004 Norell M A Makovicky P J Currie P J 2001 The beak of ostrich dinosaurs Nature 412 6850 873 874 doi 10 1038 35091139 PMID 11528466 S2CID 4313779 Barrett P M 2005 The diet of ostrich dinosaurs Theropoda Ornithomimosauria Palaeontology 48 2 347 358 doi 10 1111 j 1475 4983 2005 00448 x Rothschild B Tanke D H Ford T L 2001 Theropod stress fractures and tendon avulsions as a clue to activity U Tanke D H Carpenter K Skrepnick M W red Mesozoic Vertebrate Life Indiana University Press s 331 336 ISBN 9780253339072 Van Itterbeeck J Horne D J Bultynck P Vandenberghe N 2005 Stratigraphy and palaeoenvironment of the dinosaur bearing Upper Cretaceous Iren Dabasu Formation Inner Mongolia People s Republic of China Cretaceous Research 26 4 699 725 doi 10 1016 j cretres 2005 03 004 Averianov A Sues H 2012 PDF Journal of Stratigraphy 36 2 462 485 S2CID 54210424 Arhiv originalu PDF za 7 bereznya 2019 Funston G F Currie P J Ryan M J Dong Z M 2019 Birdlike growth and mixed age flocks in avimimids Theropoda Oviraptorosauria Scientific Reports 9 18816 18816 Bibcode 2019NatSR 918816F doi 10 1038 s41598 019 55038 5 PMC 6906459 PMID 31827127

Дата публікації:
Топ