Aralia elata

Аралія висока, також аралія маньчжурська, шип-дерево, чортове дерево (Aralia elata або A. mandshurica) — багаторічна рослина родини аралієвих (Araliaceae).

Аралія висока
Біологічна класифікація
Царство:	Рослини (Plantae)
Клада:	Судинні рослини (Tracheophyta)
Клада:	Покритонасінні (Angiosperms)
Клада:	Евдикоти (Eudicots)
Клада:	Айстериди (Asterids)
Порядок:	Аралієцвіті (Apiales)
Родина:	Аралієві (Araliaceae)
Рід:	Аралія (Aralia)
Вид:	A. elata
Біноміальна назва
Aralia elata (Miq.) , 1868

В 2023 році, згідно наказу Міністра захисту довкілля та природних ресурсів України № 695/39751 від 05.05.2023 року включена до "Переліку чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів", з відповідною забороною використовувати її для створення та відновлення лісів та полезахисних смуг в Україні.

Опис

Листопадних колючий кущ чи невисоке дерево з прямим стовбуром із великими шипами. Висота становить 1,5 — 5 м (у культурі досягає 12-15 м). Листки великі (довжина до 1 м), чергові, перистоскладні чи двічіперистоскладні. Квітки дрібні, білі або кремові, у зонтиках, зібраних у верхівкові волоті. Довжина суцвіть сягає 45 см. Плід — соковита синьо-чорна кістянка. Цвіте аралія у липні-серпні, дозріває у вересні-жовтні. Плодоносить щороку.

• Квіти
• Плоди

Поширення

Росте у Примор'ї та південній частині Приамур'я поодиноко або групами на старих згарищах, вирубках та інших освітлений місцях, а також у хвойних та мішаних лісах. В Україні вирощується у ботанічних садах та дендропарках.

Використання

З лікувальною метою використовуючи коріння аралії, зібране пізно восени чи рано навесні. З нього готують спиртову настойку і препарат сапарал. Настойка аралії виявляє загальнозміцнювальну дію: поліпшує стан хворих після тяжких захворювань, стимулює роботу серцево-судинної і центральної нервової систем.

Аралія — добрий медонос: медова продуктивність рослини на Далекому Сході досягає 25-30 кг з 1 га.

У харчуванні

У Японії пагони називають тара-но-ме і їдять навесні. Їх збирають з кінця гілок і обсмажують у клярі темпури. В Кореї молоді пагони називаються дуреап (두릅), а рослина називається dureupnamu (두릅 나무, «дерево дуреап»). Молоді пагони збирають протягом місяця, з початку квітня до початку травня, коли вони м'які і запашні. У корейській кухні пагони зазвичай їдять бланшировані як (намул), мариновані як джангаджи, паніровані як , або смажені як бугак.

• Тара-но-ме на тарілці
• Сукхе з дуреапа (бланшировані пагони)
• Бугак з дуреапа (пагони в фритюрі) та бучімгае з клейкого рису
• Джеонг з дуреапа та баклажанів
• Джеонг з дуреапа та баклажанів
• салат з риби Лобань, дуреапу, твенджану, майонезу, та намуль

Джерела

• Сафонов М. М. Повний атлас лікарських рослин. — Тернопіль: Навчальна книга — Богдан, 2008. — 384 с.

Посилання

• Аралія висока // Лікарські рослини : енциклопедичний довідник / за ред. А. М. Гродзінського. — Київ : Видавництво «Українська Енциклопедія» ім. М. П. Бажана, Український виробничо-комерційний центр «Олімп», 1992. — С. 43. — .

1. Міндовкілля затвердило перелік чужорідних видів дерев, заборонених у відтворенні лісів. 05.05.2023, 15:10
2. У лісах України заборонили садити 13 видів дерев-чужинців. 06.05.2023, 10:15