Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
| Нерозень | ||||||||||||||||
|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
 Самець | ||||||||||||||||
| Біологічна класифікація | ||||||||||||||||
| ||||||||||||||||
| Anas strepera (Linnaeus, 1758) | ||||||||||||||||
 Ареал нерозня гніздування шляхи міграції осіле проживання гніздування | ||||||||||||||||
Посилання | ||||||||||||||||
|
Нерозень, качка сіра (Anas strepera) − водоплавний птах родини качкових. Один з видів політипного роду; один з 8-ми-видів у фауні України. В країні гніздовий, перелітний, зрідка зимуючий птах.
Морфологічні ознаки
Дещо менший за крижня. Виражений статевий диморфізм. У дорослого самця у шлюбному вбранні голова і шия бурі, з темними рисками, низ голови, а також шия спереду і по боках світліші; спина і плечі бурувато-сірі; воло темно-буре, з білою хвилястою строкатістю; боки тулуба сірі, з тонкою темною поперечною смугастістю; груди і черево білі; поперек, надхвістя і підхвістя чорні; «дзеркальце» сіре з одного краю, чорне посередині і біле ближче до тулуба; верхні покривні пера другорядних махових чорні, середні покривні пера другорядних махових іржасто-каштанові. Хвіст сірий, дзьоб темно-сірий, ноги жовті. У позашлюбному вбранні схожий на дорослу самку, але зберігає шлюбне забарвлення крил і чорний колір поперека та надхвістя. Доросла самка, крім білих грудей і черева, темно-бура, пера з вохристою або рудою облямівкою; на крилах чорний та іржасто-каштановий кольори замінені сірим; дзьоб жовтуватий по краях і бурий по центру; ноги жовтуваті. Молодий птах такий, як доросла самка, але верх темніший; на грудях і черві темні риски і плями. Довжина тіла: 481—558 мм, крила: 242—276 мм. Маса самців: до 650—1000 г, самок: 550—850 г.
Від решти качок відрізняється сіро-чорно-білим (дорослий самець) або сіро-білим (доросла самка) «дзеркальцем»; дорослий самець від дорослого самця крижня — до того ж, іржасто-каштановими і чорними верхніми покривними перами крил, а також білими грудьми і черевом; доросла самка від дорослої самки крижня — також білими грудьми і черевом.
Звуки. Самець подає носові звуки, подібні до крякання, та свист; у самки голос вищий за тональністю і різкіший, ніж у качки крижня.
Ареал виду та його поширення в Україні
Гніздовий ареал охоплює рівнинні райони Північної Америки; у Євразії від південної Скандинавії, Голландії, південної Великої Британії, на сході до центральних районів Північно-Східного Китаю.
В Україні гніздовий ареал мозаїчний: охоплює долини Дністра, Дніпра, Прип'яті, у дельті Дунаю, північного узбережжя Азовського та Чорного морів.
Чисельність і причини її зміни
Європейська популяція нараховує до 96 тис. пар, за останні 30 років чисельність суттєво скоротилась. Сучасна чисельність виду в Україні коливається в межах 650—1400 пар. Різке скорочення відбулось на о-вах Чорноморського заповідника, по берегах більшості лиманів Азово-Чорноморського узбережжя, а також на Поліссі. Зменшення розмірів гніздової популяції, навіть на територіях природних заповідників та національних парків (Чорноморський, Дунайський, Шацький національний природний парк), пов'язано зі значним погіршенням стану гніздових біотопів та впливом хижаків.
Особливості біології
Перелітний птах. Весняна міграція триває у березні–квітні. В Україні заселяє заплави рік, особливо вологі луки та пасовища біля берегів поліських озер, лиманів північного узбережжя Азовського і Чорного морів, о-ви Чорноморського біосферного заповідника, Сивашу.
Будівництво гнізд та відкладання яєць тривають з середини квітня до першої декади травня. Гніздо влаштовує на відкритих ділянках серед трави, уникає чагарників. Насиджує самка. Тривалість інкубації 24–26 діб. Кладка 8–12 яєць. Пташенята виводкового типу, з'являються протягом червня. Підйом на крила у віці 45–50 діб. Відлітають у кінці серпня — першій декаді жовтня. Живиться рослинною їжею — (фітофаг).
Охорона
Включено до Червоної книги України (1994, 2009) (статус — рідкісний), Боннської (Додаток ІІ) та Бернської (Додаток ІІІ) конвенцій. В Україні охороняється на природно-заповідних територіях (Чорноморський, Дунайський біосферні заповідники, Шацький національний природний парк, Нобельський національний природний парк).
Необхідні спеціальні плани для підтримки природних рослинних формацій на територіях природно-заповідного фонду та вологих луках у долинах річок.
Примітки
- Фесенко Г. В. Вітчизняна номенклатура птахів світу. — Кривий Ріг : ДІОНАТ, 2018. — 580 с. — .
- Наукові назви птахів України, затверджені Комісією із зоологічної термінології Інституту зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України (протокол № 5 від 03.05.2007 р.)
Джерела
- Фесенко Г. В., Бокотей А. А. Птахи фауни України. — Київ, 2002. — 416 с. — .
- Ардамацька Т. Б., Горбань І. М. Нерозень // Червона книга України. Тваринний світ / За ред. І. А. Акімова. — К. : Глобалконсалтинг, 2009. — С. 410. — -0-7.
Посилання
- Червона книга України
- BirdLife International (2010) Species factsheet: Anas strepera. Downloaded from http://www.birdlife.org on 28/11/2010(англ.)
- Нерозень в Червоній книзі України
Література
- Фауна Украины. Т. 5. Птицы. Вып. 3. Гусеобразные / Лысенко В. И. — К.: Наукова думка, 1991. — 208 с.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Nerozen Samec Ohoronnij status Najmenshij rizik MSOP 3 1 Biologichna klasifikaciya Domen Eukarioti Eukaryota Carstvo Tvarini Animalia Tip Hordovi Chordata Klas Ptahi Aves Ryad Gusepodibni Anseriformes Rodina Kachkovi Anatidae Rid Kachka Anas Vid Nerozen Binomialna nazva Anas strepera Linnaeus 1758 Areal neroznya gnizduvannya shlyahi migraciyi osile prozhivannya gnizduvannya Posilannya Vikishovishe Anas strepera Vikividi Anas strepera EOL 52231958 MSOP 22680149 Fossilworks 368503 Nerozen kachka sira Anas strepera vodoplavnij ptah rodini kachkovih Odin z vidiv politipnogo rodu odin z 8 mi vidiv u fauni Ukrayini V krayini gnizdovij perelitnij zridka zimuyuchij ptah Morfologichni oznakiU poloti pomitni bili dzerkalcya Desho menshij za krizhnya Virazhenij statevij dimorfizm U doroslogo samcya u shlyubnomu vbranni golova i shiya buri z temnimi riskami niz golovi a takozh shiya speredu i po bokah svitlishi spina i plechi buruvato siri volo temno bure z biloyu hvilyastoyu strokatistyu boki tuluba siri z tonkoyu temnoyu poperechnoyu smugastistyu grudi i cherevo bili poperek nadhvistya i pidhvistya chorni dzerkalce sire z odnogo krayu chorne poseredini i bile blizhche do tuluba verhni pokrivni pera drugoryadnih mahovih chorni seredni pokrivni pera drugoryadnih mahovih irzhasto kashtanovi Hvist sirij dzob temno sirij nogi zhovti U pozashlyubnomu vbranni shozhij na doroslu samku ale zberigaye shlyubne zabarvlennya kril i chornij kolir popereka ta nadhvistya Dorosla samka krim bilih grudej i chereva temno bura pera z vohristoyu abo rudoyu oblyamivkoyu na krilah chornij ta irzhasto kashtanovij kolori zamineni sirim dzob zhovtuvatij po krayah i burij po centru nogi zhovtuvati Molodij ptah takij yak dorosla samka ale verh temnishij na grudyah i chervi temni riski i plyami Dovzhina tila 481 558 mm krila 242 276 mm Masa samciv do 650 1000 g samok 550 850 g Vid reshti kachok vidriznyayetsya siro chorno bilim doroslij samec abo siro bilim dorosla samka dzerkalcem doroslij samec vid doroslogo samcya krizhnya do togo zh irzhasto kashtanovimi i chornimi verhnimi pokrivnimi perami kril a takozh bilimi grudmi i cherevom dorosla samka vid dorosloyi samki krizhnya takozh bilimi grudmi i cherevom Zvuki Samec podaye nosovi zvuki podibni do kryakannya ta svist u samki golos vishij za tonalnistyu i rizkishij nizh u kachki krizhnya Areal vidu ta jogo poshirennya v UkrayiniGnizdovij areal ohoplyuye rivninni rajoni Pivnichnoyi Ameriki u Yevraziyi vid pivdennoyi Skandinaviyi Gollandiyi pivdennoyi Velikoyi Britaniyi na shodi do centralnih rajoniv Pivnichno Shidnogo Kitayu V Ukrayini gnizdovij areal mozayichnij ohoplyuye dolini Dnistra Dnipra Prip yati u delti Dunayu pivnichnogo uzberezhzhya Azovskogo ta Chornogo moriv Chiselnist i prichini yiyi zminiYevropejska populyaciya narahovuye do 96 tis par za ostanni 30 rokiv chiselnist suttyevo skorotilas Suchasna chiselnist vidu v Ukrayini kolivayetsya v mezhah 650 1400 par Rizke skorochennya vidbulos na o vah Chornomorskogo zapovidnika po beregah bilshosti limaniv Azovo Chornomorskogo uzberezhzhya a takozh na Polissi Zmenshennya rozmiriv gnizdovoyi populyaciyi navit na teritoriyah prirodnih zapovidnikiv ta nacionalnih parkiv Chornomorskij Dunajskij Shackij nacionalnij prirodnij park pov yazano zi znachnim pogirshennyam stanu gnizdovih biotopiv ta vplivom hizhakiv Osoblivosti biologiyiSelezen i kachka neroznya na ozeri Ontario Perelitnij ptah Vesnyana migraciya trivaye u berezni kvitni V Ukrayini zaselyaye zaplavi rik osoblivo vologi luki ta pasovisha bilya beregiv poliskih ozer limaniv pivnichnogo uzberezhzhya Azovskogo i Chornogo moriv o vi Chornomorskogo biosfernogo zapovidnika Sivashu Yajce neroznya Tuluzkij muzej Budivnictvo gnizd ta vidkladannya yayec trivayut z seredini kvitnya do pershoyi dekadi travnya Gnizdo vlashtovuye na vidkritih dilyankah sered travi unikaye chagarnikiv Nasidzhuye samka Trivalist inkubaciyi 24 26 dib Kladka 8 12 yayec Ptashenyata vivodkovogo tipu z yavlyayutsya protyagom chervnya Pidjom na krila u vici 45 50 dib Vidlitayut u kinci serpnya pershij dekadi zhovtnya Zhivitsya roslinnoyu yizheyu fitofag OhoronaVklyucheno do Chervonoyi knigi Ukrayini 1994 2009 status ridkisnij Bonnskoyi Dodatok II ta Bernskoyi Dodatok III konvencij V Ukrayini ohoronyayetsya na prirodno zapovidnih teritoriyah Chornomorskij Dunajskij biosferni zapovidniki Shackij nacionalnij prirodnij park Nobelskij nacionalnij prirodnij park Neobhidni specialni plani dlya pidtrimki prirodnih roslinnih formacij na teritoriyah prirodno zapovidnogo fondu ta vologih lukah u dolinah richok PrimitkiFesenko G V Vitchiznyana nomenklatura ptahiv svitu Krivij Rig DIONAT 2018 580 s ISBN 978 617 7553 34 1 Naukovi nazvi ptahiv Ukrayini zatverdzheni Komisiyeyu iz zoologichnoyi terminologiyiInstitutu zoologiyi im I I Shmalgauzena NAN Ukrayini protokol 5 vid 03 05 2007 r DzherelaFesenko G V Bokotej A A Ptahi fauni Ukrayini Kiyiv 2002 416 s ISBN 966 7710 22 X Ardamacka T B Gorban I M Nerozen Chervona kniga Ukrayini Tvarinnij svit Za red I A Akimova K Globalkonsalting 2009 S 410 ISBN 978 966 7059 0 7 PosilannyaChervona kniga Ukrayini BirdLife International 2010 Species factsheet Anas strepera Downloaded from http www birdlife org on 28 11 2010 angl Nerozen v Chervonij knizi UkrayiniLiteraturaFauna Ukrainy T 5 Pticy Vyp 3 Guseobraznye Lysenko V I K Naukova dumka 1991 208 s