Адміра́л граф Шпе́е (нім. Admiral Graf Spee) — німецький важкий крейсер у складі Крігсмаріне, брав участь у боях Другої світової війни. Був останнім у серії важких крейсерів класу «Дойчлянд», побудованих у мІжвоєнний період. З політичних міркувань задля дотримання умов Версальського договору на час розробки проекту й закладення у 1932 році його класифікували як панцирний корабель (нім. Panzerschiff). У Британії кораблі серії назвали «кишеньковим лінкором» (англ. pocket battleships).
Адмірал Граф Шпее | ||
---|---|---|
Admiral Graf Spee | ||
Admiral Graf Spee. 1936 | ||
Служба | ||
Тип/клас | Важкий крейсер класу «Дойчлянд» | |
Держава прапора | ||
Корабельня | [de], Вільгельмсгафен | |
Закладено | 1 жовтня 1932 | |
Спущено на воду | 30 червня 1934 | |
Введено в експлуатацію | 6 січня 1936 | |
Виведений зі складу флоту | 17 грудня 1939 | |
Статус | самозатоплений екіпажем | |
Ідентифікація | ||
Параметри | ||
Тоннаж | 12.340 т | |
Довжина | 186,0 м | |
Ширина | 21,65 м | |
Осадка | макс. 7,34 м | |
Бронювання | Борт 60-80 мм Палуба 18-40 мм | |
Технічні дані | ||
Рухова установка | 8×9-циліндрові дизелі MAN | |
Гвинти | 2 трилопатеві ⌀ 4,4 м | |
Потужність | 54.000 к.с. (39.717 кВт) | |
Швидкість | max. 28,5 вуз. (53 км/год.) | |
Автономність плавання | 16 300 миль (30 200 км) (при швидкості 18,6 вузлів (34, 61 км/год)) | |
Екіпаж | 951—1150 осіб | |
Озброєння | ||
Артилерія | 6 × 280 мм L/52 (720 снарядів) 8 × 150 мм L/55 (1200 снарядів) | |
Торпедно-мінне озброєння | 8×533 мм, 2×4-трубні ТА | |
Авіація | 2×Arado Ar 196 |
Був першим й останнім кораблем війни, який в час торгової війни у південній півкулі потопив чи захопив без людських жертв 9 англійських кораблів: «Клемент» (SS Clement, 30 вересня 1939), «Гьютон Біч» (SS Hewton Beach, 5 жовтня), «Ешлі» (Ashelea, 7 жовтня), «Гантсмен» (SS Huntsman, 10 жовтня), «Тревеньон» (Trevanion, 22 жовтня), «Африка Шелл» (Africa Shell, 14 листопада), «Дорнік Стар» (Dornic Star, 2 грудня), «Тайроа» (Tairoa, 3 грудня), «Стреоншал» (Streonshalh, 7 грудня).
У битві 13 грудня 1939 біля гирла річки Ла-Плата крейсер вступив в бій з британськими кораблями: важким крейсером «Ексетер» та двома легкими крейсерами класу «Ліндер» — «Аякс» й «Ахіллес». «Ексетер» втратив дві передні башти, передню бойову рубку, дістав інші пошкодження і вийшов з бою, хоча й залишився на плаву. Легкі крейсери також дістали ушкодження. Сам «Адмірал граф Шпее» втратив одну 150 мм гармату, системи очищення моторної оливи, а також інші пошкодження, які змусили капітана корабля Ганса Лянґсдорфа направити крейсер до найближчого нейтрального порту — Монтевідео, переслідуваного на безпечній дистанції британськими легкими крейсерами. Лянґсдорф розраховував здійснити ремонт корабля у порту і дочекатися прибуття німецьких підводних човнів, проте під тиском Британії уряд Уругваю не дозволив Лянґсдорфу залишатися там довго і зобов'язав покинути порт. Одночасно поширювалася дезінформація про швидке наближення британського лінійного крейсера «Рінаун» з 381-мм гарматами й авіаносця «Арк Роял».
17 грудня 1939 за наказом Лянґсдорфа на крейсері знищили усі важливі документи, устаткування, вийшли з порту і у 3 милях від нього крейсер став на якір. Команда підпалила корабель і зійшла на аргентинський буксир. Після вибуху боєприпасів крейсер почав тонути, сів на дно, його палуба й надбудови височіли над водою. Пожежа тривала три дні.
Капітан Лянґсдорф 19 грудня 1939 застрелився у готелі Буенос-Айреса.
Історія
1 жовтня 1932 року у державній корабельні (нім. Reichsmarinewerft) у Вільгельмсгафен біля міста Кіль заклали останній з нової серії панцирних кораблів, який мав замінити старий лінкор [de]. Його спустили на воду 30 червня 1934, давши ім'я «Адмірал граф Шпее» на честь віце-адмірала Першої світової Максиміліана фон Шпее. Зачислений до Крігсмаріне 6 січня 1936 р. У 1936-37 роках був флагманом ВМФ Німеччини. Під час Громадянської війни в Іспанії разом з кораблями Великої Британії, Італії, Франції під приводом здійснення ембарго на постачання зброї корабель здійснив декілька походів під командуванням контр-адмірала фон Фішера — командувача німецького флоту біля Іспанії — березень-травень, червень-серпень 1937 р., лютий 1938 р. Згодом йому припишуть обстріл Малаги 7 лютого, коли він ще перебував у Кілі.
15 травня 1937 представляв Третій Райх на параді військових кораблів у англійському Спідгеді біля Портсмуту на честь коронації Георга VI. Адмірал граф Шпее став першим кораблем Крігсмаріне, на якому був встановлений радар (модель FuMG 38G початок 1938). Він працював на 82-см хвилях і міг віднайти велику ціль на відстані до 25 км. 1 жовтня 1938 третім капітаном крейсера призначили капітана I рангу Ганса Лянґсдорфа. У січні 1939 пройшов ремонт у Вільгельмсгафені, у березні брав участь в захопленні Клайпедського краю.
Рейдерський похід
Цей розділ потребує доповнення. |
5 серпня 1939 в Атлантику вийшов корабель постачання «Адмірала Шпее» — «Альтмарк», який 21 серпня покинув базу. 26 вересня капітан Лянґсдорф отримав наказ розпочати бойові дії. З 30 вересня по 7 грудня було захоплено 9 британських кораблів загальним тоннажем 50 089 тонн. 303 полонених членів екіпажів було пересаджено 6 грудня на «Альтмарк» під час заправляння крейсера. Перед поверненням на базу капітан вирішив пройти вздовж узбережжя Південної Америки.
Битва біля Ла-Плати
Зранку 13 грудня 1939 біля гирла річки Ла-Плата з лінкора побачили верхівки щогл і сприйняли їх за торгові кораблі із супроводом. Незабаром виявилось, що це щогли англійських військових кораблів: важкого крейсера «Ексетер» та двох легких крейсерів класу «Ліндер» — «Аякс» й «Ахіллес», що йшли під командуванням командора [en]. Лянґсдорф помилково прийняв легкі крейсери за есмінці і дав наказ збільшити ходу до 28 вузлів/год, вирішивши прийняти бій на середній дистанції, хоча на максимальній швидкості він міг спробувати від них відірватись, чи триматись на максимальній відстані стрільби гармат головного калібру 24-27 км (203 мм Mk VIII «Ексетера» — до 24 км, 152-мм Mk XXIII легких крейсерів — до 21 км). Важкий крейсер і два легкі крейсери розділились, намагаючись охопити кишеньковий лінкор з двох сторін. Лянґсдорф зосередив вогонь допоміжної артилерії на «Аяксі», головного калібру — на «Ексетері», який впродовж 30 хвилин втратив дві передні башти, передню бойову рубку, через затоплення генераторів позбувся можливості наведення гармат задньої башти, керування стерном, зв'язок, 61 моряка вбитими і 23 пораненими). О 07:40 «Ексетер» вийшов з бою з 10° креном на лівий борт і швидкістю 18 вузлів/год. Тим часом легкі крейсери підійшли на близьку відстань і почали обстрілювати німецький лінкор, чий головний калібр вже набув необхідної пристрілки під час бою з «Ексетером». Лянґсдорф наказав одній з башт головного калібру перенести стрільбу по легких крейсерах, снаряди з яких вивели з ладу систему управління вогнем кишенькового лінкора, а самостійне наведення башт вело до значної витрати боєприпасів — це зрештою врятувало «Ексетер» від затоплення. «Адмірал Граф Шпее» втратив одну 150 мм гармату, 36 моряків вбитими, 60 було поранено і що найважливіше — були втрачені запаси провіанту і системи очищення моторної оливи, що загрожувало роботі дизелів, систему опріснення води.
Вогнем з «Адмірала Графа Шпее» на «Аяксі» були виведені з ладу кормові башти, пошкоджені надбудови, але він не втратив ходу і залишався на плаву, як і на «Ахіллесі» з дещо меншими пошкодженнями. Битва завершилась без явного переможця. Два англійські кораблі отримали серйозні пошкодження, але не затонули, а кишеньковий лінкор не міг уникнути переслідування і дійти до Німеччини. Лянґсдорф направив свій крейсер до найближчого нейтрального порту Монтевідео у гирлі Ла-Плати, а легкі крейсери на безпечній відстані йшли за ним, розділились, зайнявши позиції з двох сторін гирла річки.
Монтевідео
У нейтральному Уругваї «Адмірал Граф Шпее», згідно з міжнародними нормами, міг перебувати два тижні, що було достатнім терміном для ремонту. Поранених моряків розмістили по шпиталях, загиблих поховали з військовими почестями, 27 полонених з захоплених транспортів відпустили. Для блокади Ла-Плати до легких крейсерів приєднався важкий крейсер «Камберленд» — це були єдині кораблі, які впродовж довшого часу могла зібрати тут Велика Британія, але два тижні були достатніми для підходу німецьких підводних човнів, що могли кардинально змінити ситуацію з нерухомими крейсерами. Ситуація мала бути вирішена впродовж короткого часу. Під натиском Великої Британії прихильний уряд Уругваю зобов'язав Лянґсдорфа покинути порт через 72 години — замалий час для ремонту, достатній для потенційного підходу підмоги англійським кораблям. Тому паралельно поширювалась дезінформація через радіоперемовини про швидке наближення лінійного крейсера «Рінаун» з 381-мм гарматами й авіаносця «Арк Ройял», які реально знаходились на відстані близько 4500 км. Для унеможливлення дострокового виходу німецького лінкора використовувалась норма Морського права, що у випадку війни військовий корабель не може покинути порт впродовж 24 годин після виходу торговельного корабля країни-ворога. Тому щодня з порту забезпечували вихід одного англійського торгового корабля. Довше перебування загрожувало інтернуванням команди і доступу англійців до корабля. Англійцям був невідомий стан кишенькового лінкора, який через проблеми з оливою міг пливти лише впродовж одного дня. «Адмірал Граф Шпее» міг спробувати прорвати блокаду, затопивши «Камберленд», але вони підозрювали, що це був «Рінаун» — корабель дещо вищого класу. Лянґсдорф запропонував 16 грудня близько 1.00 командуванню спробувати пробитись до Буенос-Айреса, розташованого трохи далі у гирлі Ла-Плати. Аргентина була лояльніше налаштована до Німеччини і капітан мав надію на кращий вихід з ситуації там. Але майже відразу йому заборонили пересуватись по судноплавному каналу до Буеноса-Айреса, де корабель був позбавлений маневру і міг стати легкою мішенню. Лянґсдорфу наказали здійснити усі можливі дії, окрім інтернування крейсера в Уругваї.
Затоплення
17 грудня 1939 Лянґсдорф наказав знищити усі важливі документи, устаткування на кораблі, розкидати боєкомплект по кораблю і о 18:15 «Адмірал Граф Шпее» покинув порт Монтевідео з командою з 40 особами екіпажу (решта перейшла на німецький торговий корабель та скоро перебралась до Аргентини), на очах близько 20 000 спостерігачів, що стояли на березі. Через 3 милі крейсер став на якір на глибині 9 м. Команда підпалила корабель і зійшла на аргентинський буксир. О 19:52 почали детонувати боєприпаси. Крейсер сів на дно, його палуба й надбудови височіли над водою. Пожежа тривала три дні. Капітан Лянґсдорф застрілився 20 грудня у готелі Буенос-Айреса, лежачи у ліжку в парадній формі на прапорі Кріґсмаріне. Його поховано на німецькому цвинтарі міста. Грос-адмірал Еріх Редер 21 грудня видав наказ, що німецькі військові кораблі з повним екіпажем б'ються насмерть до перемоги або тонуть з піднятим прапором.
Доля решток крейсера
На межі 1939/40 років рештки крейсера вивчали англійці, демонтувавши рештки радара, деякі гармати, панцирні листи, зразки металу з різних конструктивних елементів, чому дещо завадив шторм. Наприкінці січня до Монтевідео прибув американський крейсер [en], екіпаж якого обстежив залишки «Адмірала Графа Шпее». Після 1942 надводні частини почали розбирати на металобрухт.
У лютому 2004 приватні інвестори і влада Монтевідео спробували підняти рештки лінкора за допомогою плавучого крана з глибини 8 м через загрозу проходу кораблів, проти чого протестував уряд Німеччини, як правовласник військового корабля. 25 лютого підняли панцирний далекомір вагою 27 тонн.
У лютому 2006 підняли бронзового орла з корми корабля висотою 2 м і вагою 400 кг. Фірма, що займалась підійманням, бажала його продати приватним особам за 3 млн. доларів проти волі уряду Уругваю. Це викликало тривалі дебати через побоювання купівлі орла неофашистами. Якір, гвинт, далекомір крейсера стоять на вулицях Монтевідео.
Президент Уругваю Табаре Васкес у 2009 році підписав декрет про заборону на підняття решток крейсера.
Командири
- Капітан-цур-зее Конрад Патціг (6 січня 1936 — 1 жовтня 1937)
- Капітан-цур-зее Вальтер Варцеха (2 жовтня 1937 — жовтень 1938)
- Капітан-цур-зее Ганс Лангсдорф (жовтень 1938 — 17 грудня 1939)
Див. також
Примітки
- [ Antony Beevor: Der Spanische Bürgerkrieg, , 2. Auflage, Seite 256 (нім.)]
- [de]
- Bergung vor Montevideo: Neonazis greifen nach dem Hakenkreuz-Adler der «Graf Spee» (нім.). Архів оригіналу за 17 жовтня 2014. Процитовано 12 жовтня 2014.
Джерела
- Erich Gröner, Dieter Jung, Martin Maass: Die deutschen Kriegsschiffe 1815—1945. Band 1: Panzerschiffe, Linienschiffe, Schlachtschiffe, Flugzeugträger, Kreuzer, Kanonenboote., Bernard & Graefe Verlag, München 1982, (нім.)
- Hans H. Hildebrand, Albert Röhr, Hans-Otto Steinmetz: Die deutschen Kriegsschiffe. Biographien — ein Spiegel der Marinegeschichte von 1815 bis zur Gegenwart.. Band 1: Geschichtlicher Überblick. Schiffsbiographien von Adler bis Augusta., Mundus Verlag, Ratingen o. J., S. 183—185 (Genehmigte Lizenzausgabe Koehlers Verlagsgesellschaft, Hamburg ca. 1990) (нім.)
- Gerhard Koop, Klaus-Peter Schmolke: Die Panzerschiffe der Deutschland-Klasse. Bernard & Graefe Verlag, (нім.)
- F. W. Rasenack: Panzerschiff Admiral Graf Spee. Tatsachenbericht, Heyne Verlag, (нім.)
Посилання
- Admiral Graf Spee [Архівовано 12 березня 2007 у Wayback Machine.] (англ.)
- Der Untergang der «Admiral Graf Spee» [Архівовано 17 жовтня 2014 у Wayback Machine.] (нім.)
- Admiral Graf Spee [Архівовано 6 січня 2010 у Wayback Machine.] (англ.)
- Admiral Graf Spee [Архівовано 30 грудня 2006 у Wayback Machine.]
- Christopher Woody, 79 years ago, the British won a surprise victory over Nazi Germany in the first major naval battle of World War II [Архівовано 5 березня 2021 у Wayback Machine.] // businessinsider.com.au, 14 грудня 2017
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Admira l graf Shpe e nim Admiral Graf Spee nimeckij vazhkij krejser u skladi Krigsmarine brav uchast u boyah Drugoyi svitovoyi vijni Buv ostannim u seriyi vazhkih krejseriv klasu Dojchlyand pobudovanih u mIzhvoyennij period Z politichnih mirkuvan zadlya dotrimannya umov Versalskogo dogovoru na chas rozrobki proektu j zakladennya u 1932 roci jogo klasifikuvali yak pancirnij korabel nim Panzerschiff U Britaniyi korabli seriyi nazvali kishenkovim linkorom angl pocket battleships Admiral Graf Shpee Admiral Graf Spee Admiral Graf Spee 1936 Sluzhba Tip klas Vazhkij krejser klasu Dojchlyand Derzhava prapora Korabelnya Reichsmarinewerft de Vilgelmsgafen Zakladeno 1 zhovtnya 1932 Spusheno na vodu 30 chervnya 1934 Vvedeno v ekspluataciyu 6 sichnya 1936 Vivedenij zi skladu flotu 17 grudnya 1939 Status samozatoplenij ekipazhem Identifikaciya Parametri Tonnazh 12 340 t Dovzhina 186 0 m Shirina 21 65 m Osadka maks 7 34 m Bronyuvannya Bort 60 80 mm Paluba 18 40 mm Bashti 85 140 mm Barbeti 10 mm Protitorpedne 45 mm Perednya bojova rubka 50 150 mm Zadnya rubka 20 50 mm Tehnichni dani Ruhova ustanovka 8 9 cilindrovi dizeli MAN Gvinti 2 trilopatevi 4 4 m Potuzhnist 54 000 k s 39 717 kVt Shvidkist max 28 5 vuz 53 km god Avtonomnist plavannya 16 300 mil 30 200 km pri shvidkosti 18 6 vuzliv 34 61 km god Ekipazh 951 1150 osib Ozbroyennya Artileriya 6 280 mm L 52 720 snaryadiv 8 150 mm L 55 1200 snaryadiv 6 105 mm L 65 2400 snaryadiv 8 37 mm 8000 snaryadiv 10 20 mm L 65 20 000 snaryadiv 3 2 88 mm L 75 3 000 snaryadiv Torpedno minne ozbroyennya 8 533 mm 2 4 trubni TA Aviaciya 2 Arado Ar 196 Buv pershim j ostannim korablem vijni yakij v chas torgovoyi vijni u pivdennij pivkuli potopiv chi zahopiv bez lyudskih zhertv 9 anglijskih korabliv Klement SS Clement 30 veresnya 1939 Gyuton Bich SS Hewton Beach 5 zhovtnya Eshli Ashelea 7 zhovtnya Gantsmen SS Huntsman 10 zhovtnya Trevenon Trevanion 22 zhovtnya Afrika Shell Africa Shell 14 listopada Dornik Star Dornic Star 2 grudnya Tajroa Tairoa 3 grudnya Streonshal Streonshalh 7 grudnya U bitvi 13 grudnya 1939 bilya girla richki La Plata krejser vstupiv v bij z britanskimi korablyami vazhkim krejserom Ekseter ta dvoma legkimi krejserami klasu Linder Ayaks j Ahilles Ekseter vtrativ dvi peredni bashti perednyu bojovu rubku distav inshi poshkodzhennya i vijshov z boyu hocha j zalishivsya na plavu Legki krejseri takozh distali ushkodzhennya Sam Admiral graf Shpee vtrativ odnu 150 mm garmatu sistemi ochishennya motornoyi olivi a takozh inshi poshkodzhennya yaki zmusili kapitana korablya Gansa Lyangsdorfa napraviti krejser do najblizhchogo nejtralnogo portu Montevideo peresliduvanogo na bezpechnij distanciyi britanskimi legkimi krejserami Lyangsdorf rozrahovuvav zdijsniti remont korablya u portu i dochekatisya pributtya nimeckih pidvodnih chovniv prote pid tiskom Britaniyi uryad Urugvayu ne dozvoliv Lyangsdorfu zalishatisya tam dovgo i zobov yazav pokinuti port Odnochasno poshiryuvalasya dezinformaciya pro shvidke nablizhennya britanskogo linijnogo krejsera Rinaun z 381 mm garmatami j avianoscya Ark Royal 17 grudnya 1939 za nakazom Lyangsdorfa na krejseri znishili usi vazhlivi dokumenti ustatkuvannya vijshli z portu i u 3 milyah vid nogo krejser stav na yakir Komanda pidpalila korabel i zijshla na argentinskij buksir Pislya vibuhu boyepripasiv krejser pochav tonuti siv na dno jogo paluba j nadbudovi visochili nad vodoyu Pozhezha trivala tri dni Kapitan Lyangsdorf 19 grudnya 1939 zastrelivsya u goteli Buenos Ajresa Zmist 1 Istoriya 1 1 Rejderskij pohid 1 2 Bitva bilya La Plati 1 3 Montevideo 1 4 Zatoplennya 1 5 Dolya reshtok krejsera 2 Komandiri 3 Div takozh 4 Primitki 5 Dzherela 6 PosilannyaIstoriyared 1 zhovtnya 1932 roku u derzhavnij korabelni nim Reichsmarinewerft u Vilgelmsgafen bilya mista Kil zaklali ostannij z novoyi seriyi pancirnih korabliv yakij mav zaminiti starij linkor Braunshvajg de Jogo spustili na vodu 30 chervnya 1934 davshi im ya Admiral graf Shpee na chest vice admirala Pershoyi svitovoyi Maksimiliana fon Shpee Zachislenij do Krigsmarine 6 sichnya 1936 r U 1936 37 rokah buv flagmanom VMF Nimechchini Pid chas Gromadyanskoyi vijni v Ispaniyi razom z korablyami Velikoyi Britaniyi Italiyi Franciyi pid privodom zdijsnennya embargo na postachannya zbroyi korabel zdijsniv dekilka pohodiv pid komanduvannyam kontr admirala fon Fishera komanduvacha nimeckogo flotu bilya Ispaniyi berezen traven cherven serpen 1937 r lyutij 1938 r Zgodom jomu pripishut obstril Malagi 7 lyutogo 1 koli vin she perebuvav u Kili nbsp Spusk krejsera na vodu 1934 nbsp Admiral graf Shpee na perednomu plani u Spitgedi Britaniya Na zadnomu plani britanskij linkor Gud pered nim britanskij linkor Rezolyushn Traven 1937 nbsp Krejser u 1938 15 travnya 1937 predstavlyav Tretij Rajh na paradi vijskovih korabliv u anglijskomu Spidgedi bilya Portsmutu na chest koronaciyi Georga VI Admiral graf Shpee stav pershim korablem Krigsmarine na yakomu buv vstanovlenij radar model FuMG 38G pochatok 1938 2 Vin pracyuvav na 82 sm hvilyah i mig vidnajti veliku cil na vidstani do 25 km 1 zhovtnya 1938 tretim kapitanom krejsera priznachili kapitana I rangu Gansa Lyangsdorfa U sichni 1939 projshov remont u Vilgelmsgafeni u berezni brav uchast v zahoplenni Klajpedskogo krayu Rejderskij pohidred Cej rozdil potrebuye dopovnennya nbsp Shema rejderskogo pohodu voseni 1939 5 serpnya 1939 v Atlantiku vijshov korabel postachannya Admirala Shpee Altmark yakij 21 serpnya pokinuv bazu 26 veresnya kapitan Lyangsdorf otrimav nakaz rozpochati bojovi diyi Z 30 veresnya po 7 grudnya bulo zahopleno 9 britanskih korabliv zagalnim tonnazhem 50 089 tonn 303 polonenih chleniv ekipazhiv bulo peresadzheno 6 grudnya na Altmark pid chas zapravlyannya krejsera Pered povernennyam na bazu kapitan virishiv projti vzdovzh uzberezhzhya Pivdennoyi Ameriki Bitva bilya La Platired Dokladnishe Bitva bilya La Plati nbsp Shema bitvi pri La Plati 13 grudnya 1939 nbsp Akvarel sho zobrazhaye bitvu Ekseter HMS Exeter na perednomu plani Ahilles HMNZS Achilles u centri na zadnomu plani Admiral graf Shpee sprava na zadnomu plani Zranku 13 grudnya 1939 bilya girla richki La Plata z linkora pobachili verhivki shogl i sprijnyali yih za torgovi korabli iz suprovodom Nezabarom viyavilos sho ce shogli anglijskih vijskovih korabliv vazhkogo krejsera Ekseter ta dvoh legkih krejseriv klasu Linder Ayaks j Ahilles sho jshli pid komanduvannyam komandora Genri Garvuda en Lyangsdorf pomilkovo prijnyav legki krejseri za esminci i dav nakaz zbilshiti hodu do 28 vuzliv god virishivshi prijnyati bij na serednij distanciyi hocha na maksimalnij shvidkosti vin mig sprobuvati vid nih vidirvatis chi trimatis na maksimalnij vidstani strilbi garmat golovnogo kalibru 24 27 km 203 mm Mk VIII Eksetera do 24 km 152 mm Mk XXIII legkih krejseriv do 21 km Vazhkij krejser i dva legki krejseri rozdililis namagayuchis ohopiti kishenkovij linkor z dvoh storin Lyangsdorf zoserediv vogon dopomizhnoyi artileriyi na Ayaksi golovnogo kalibru na Ekseteri yakij vprodovzh 30 hvilin vtrativ dvi peredni bashti perednyu bojovu rubku cherez zatoplennya generatoriv pozbuvsya mozhlivosti navedennya garmat zadnoyi bashti keruvannya sternom zv yazok 61 moryaka vbitimi i 23 poranenimi O 07 40 Ekseter vijshov z boyu z 10 krenom na livij bort i shvidkistyu 18 vuzliv god Tim chasom legki krejseri pidijshli na blizku vidstan i pochali obstrilyuvati nimeckij linkor chij golovnij kalibr vzhe nabuv neobhidnoyi pristrilki pid chas boyu z Ekseterom Lyangsdorf nakazav odnij z basht golovnogo kalibru perenesti strilbu po legkih krejserah snaryadi z yakih viveli z ladu sistemu upravlinnya vognem kishenkovogo linkora a samostijne navedennya basht velo do znachnoyi vitrati boyepripasiv ce zreshtoyu vryatuvalo Ekseter vid zatoplennya Admiral Graf Shpee vtrativ odnu 150 mm garmatu 36 moryakiv vbitimi 60 bulo poraneno i sho najvazhlivishe buli vtracheni zapasi proviantu i sistemi ochishennya motornoyi olivi sho zagrozhuvalo roboti dizeliv sistemu oprisnennya vodi Vognem z Admirala Grafa Shpee na Ayaksi buli vivedeni z ladu kormovi bashti poshkodzheni nadbudovi ale vin ne vtrativ hodu i zalishavsya na plavu yak i na Ahillesi z desho menshimi poshkodzhennyami Bitva zavershilas bez yavnogo peremozhcya Dva anglijski korabli otrimali serjozni poshkodzhennya ale ne zatonuli a kishenkovij linkor ne mig uniknuti peresliduvannya i dijti do Nimechchini Lyangsdorf napraviv svij krejser do najblizhchogo nejtralnogo portu Montevideo u girli La Plati a legki krejseri na bezpechnij vidstani jshli za nim rozdililis zajnyavshi poziciyi z dvoh storin girla richki Montevideored nbsp Admiral Graf Shpee u Montevideo pislya bitvi Ugori vidno radar nbsp Gans Langsdorf nimecki ministri i komanda korablya na pohovanni zagiblih u bitvi moryakiv U nejtralnomu Urugvayi Admiral Graf Shpee zgidno z mizhnarodnimi normami mig perebuvati dva tizhni sho bulo dostatnim terminom dlya remontu Poranenih moryakiv rozmistili po shpitalyah zagiblih pohovali z vijskovimi pochestyami 27 polonenih z zahoplenih transportiv vidpustili Dlya blokadi La Plati do legkih krejseriv priyednavsya vazhkij krejser Kamberlend ce buli yedini korabli yaki vprodovzh dovshogo chasu mogla zibrati tut Velika Britaniya ale dva tizhni buli dostatnimi dlya pidhodu nimeckih pidvodnih chovniv sho mogli kardinalno zminiti situaciyu z neruhomimi krejserami Situaciya mala buti virishena vprodovzh korotkogo chasu Pid natiskom Velikoyi Britaniyi prihilnij uryad Urugvayu zobov yazav Lyangsdorfa pokinuti port cherez 72 godini zamalij chas dlya remontu dostatnij dlya potencijnogo pidhodu pidmogi anglijskim korablyam Tomu paralelno poshiryuvalas dezinformaciya cherez radioperemovini pro shvidke nablizhennya linijnogo krejsera Rinaun z 381 mm garmatami j avianoscya Ark Rojyal yaki realno znahodilis na vidstani blizko 4500 km Dlya unemozhlivlennya dostrokovogo vihodu nimeckogo linkora vikoristovuvalas norma Morskogo prava sho u vipadku vijni vijskovij korabel ne mozhe pokinuti port vprodovzh 24 godin pislya vihodu torgovelnogo korablya krayini voroga Tomu shodnya z portu zabezpechuvali vihid odnogo anglijskogo torgovogo korablya Dovshe perebuvannya zagrozhuvalo internuvannyam komandi i dostupu anglijciv do korablya Anglijcyam buv nevidomij stan kishenkovogo linkora yakij cherez problemi z olivoyu mig plivti lishe vprodovzh odnogo dnya Admiral Graf Shpee mig sprobuvati prorvati blokadu zatopivshi Kamberlend ale voni pidozryuvali sho ce buv Rinaun korabel desho vishogo klasu Lyangsdorf zaproponuvav 16 grudnya blizko 1 00 komanduvannyu sprobuvati probitis do Buenos Ajresa roztashovanogo trohi dali u girli La Plati Argentina bula loyalnishe nalashtovana do Nimechchini i kapitan mav nadiyu na krashij vihid z situaciyi tam Ale majzhe vidrazu jomu zaboronili peresuvatis po sudnoplavnomu kanalu do Buenosa Ajresa de korabel buv pozbavlenij manevru i mig stati legkoyu mishennyu Lyangsdorfu nakazali zdijsniti usi mozhlivi diyi okrim internuvannya krejsera v Urugvayi Zatoplennyared nbsp Pozhezha i zatoplennya krejsera nbsp Pozhezha i zatoplennya krejsera nbsp Pozhezha i zatoplennya krejsera nbsp Pohoron kapitana Gansa Lyangsdorfa 17 grudnya 1939 Lyangsdorf nakazav znishiti usi vazhlivi dokumenti ustatkuvannya na korabli rozkidati boyekomplekt po korablyu i o 18 15 Admiral Graf Shpee pokinuv port Montevideo z komandoyu z 40 osobami ekipazhu reshta perejshla na nimeckij torgovij korabel ta skoro perebralas do Argentini na ochah blizko 20 000 sposterigachiv sho stoyali na berezi Cherez 3 mili krejser stav na yakir na glibini 9 m Komanda pidpalila korabel i zijshla na argentinskij buksir O 19 52 pochali detonuvati boyepripasi Krejser siv na dno jogo paluba j nadbudovi visochili nad vodoyu Pozhezha trivala tri dni Kapitan Lyangsdorf zastrilivsya 20 grudnya u goteli Buenos Ajresa lezhachi u lizhku v paradnij formi na prapori Krigsmarine Jogo pohovano na nimeckomu cvintari mista Gros admiral Erih Reder 21 grudnya vidav nakaz sho nimecki vijskovi korabli z povnim ekipazhem b yutsya nasmert do peremogi abo tonut z pidnyatim praporom Dolya reshtok krejserared Na mezhi 1939 40 rokiv reshtki krejsera vivchali anglijci demontuvavshi reshtki radara deyaki garmati pancirni listi zrazki metalu z riznih konstruktivnih elementiv chomu desho zavadiv shtorm Naprikinci sichnya do Montevideo pribuv amerikanskij krejser Gelena en ekipazh yakogo obstezhiv zalishki Admirala Grafa Shpee Pislya 1942 nadvodni chastini pochali rozbirati na metalobruht nbsp Reshtki krejsera 1940 nbsp 150 mm garmata 2 lyutogo 1940 U lyutomu 2004 privatni investori i vlada Montevideo sprobuvali pidnyati reshtki linkora za dopomogoyu plavuchogo krana z glibini 8 m cherez zagrozu prohodu korabliv proti chogo protestuvav uryad Nimechchini yak pravovlasnik vijskovogo korablya 25 lyutogo pidnyali pancirnij dalekomir vagoyu 27 tonn U lyutomu 2006 pidnyali bronzovogo orla z kormi korablya visotoyu 2 m i vagoyu 400 kg Firma sho zajmalas pidijmannyam bazhala jogo prodati privatnim osobam za 3 mln dolariv proti voli uryadu Urugvayu Ce viklikalo trivali debati cherez poboyuvannya kupivli orla neofashistami 3 Yakir gvint dalekomir krejsera stoyat na vulicyah Montevideo nbsp Yakir i dalekomir krejsera nbsp Pidnyatij kormovij orel Prezident Urugvayu Tabare Vaskes u 2009 roci pidpisav dekret pro zaboronu na pidnyattya reshtok krejsera Komandirired nbsp Kapitan cur zee Konrad Patcig 6 sichnya 1936 1 zhovtnya 1937 nbsp Kapitan cur zee Valter Varceha 2 zhovtnya 1937 zhovten 1938 Kapitan cur zee Gans Langsdorf zhovten 1938 17 grudnya 1939 Div takozhred Deutschland Vazhkij krejser Admiral Scheer vazhkij krejser Primitkired Antony Beevor Der Spanische Burgerkrieg ISBN 978 3 442 15492 0 2 Auflage Seite 256 nim FuMG 38G Seetakt de Bergung vor Montevideo Neonazis greifen nach dem Hakenkreuz Adler der Graf Spee nim Arhiv originalu za 17 zhovtnya 2014 Procitovano 12 zhovtnya 2014 Dzherelared Erich Groner Dieter Jung Martin Maass Die deutschen Kriegsschiffe 1815 1945 Band 1 Panzerschiffe Linienschiffe Schlachtschiffe Flugzeugtrager Kreuzer Kanonenboote Bernard amp Graefe Verlag Munchen 1982 ISBN 3 7637 4800 8 nim Hans H Hildebrand Albert Rohr Hans Otto Steinmetz Die deutschen Kriegsschiffe Biographien ein Spiegel der Marinegeschichte von 1815 bis zur Gegenwart Band 1 Geschichtlicher Uberblick Schiffsbiographien von Adler bis Augusta Mundus Verlag Ratingen o J S 183 185 Genehmigte Lizenzausgabe Koehlers Verlagsgesellschaft Hamburg ca 1990 nim Gerhard Koop Klaus Peter Schmolke Die Panzerschiffe der Deutschland Klasse Bernard amp Graefe Verlag ISBN 3 7637 5919 0 nim F W Rasenack Panzerschiff Admiral Graf Spee Tatsachenbericht Heyne Verlag ISBN 3 453 01268 2 nim Posilannyared nbsp Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Admiral Graf Spee ship 1934 Admiral Graf Spee Arhivovano 12 bereznya 2007 u Wayback Machine angl Der Untergang der Admiral Graf Spee Arhivovano 17 zhovtnya 2014 u Wayback Machine nim Admiral Graf Spee Arhivovano 6 sichnya 2010 u Wayback Machine angl Admiral Graf Spee Arhivovano 30 grudnya 2006 u Wayback Machine Christopher Woody 79 years ago the British won a surprise victory over Nazi Germany in the first major naval battle of World War II Arhivovano 5 bereznya 2021 u Wayback Machine businessinsider com au 14 grudnya 2017 Otrimano z https uk wikipedia org w index php title Admiral Graf Spee 1934 amp oldid 41767451