Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

AIM 120 AMRAAM англ Advanced Medium Range Air to Air Missile американська всепогодна керована ракета класу повітря повіт

AIM-120 AMRAAM

AIM-120 AMRAAM

AIM-120 AMRAAM (англ. Advanced Medium-Range Air-to-Air Missile) — американська всепогодна керована ракета класу «повітря — повітря» середньої дальності. Ракети цього класу призначені для ураження повітряних цілей за межами прямої видимості цілі (англ. Beyond Visual Range (BVR)). У ВПС США отримала прізвисько Slammer (укр. Хлопавка).

AIM-120 AMRAAM
image
Ракета AIM-120
Тип ракета класу «повітря — повітря» середньої дальності
Походження Сполучені Штати
Історія використання
На озброєнні вересень 1991
Оператори image США
Історія виробництва
Розробник /Raytheon
Розроблено 1979—1991, лютий 1984
Виробник Raytheon
Вартість одиниці • $300 000-$400 000 варіант 120С
• $700 000 варіант 120D (приблизно)
Виготовлена
кількість		 ~20 000
Варіанти AIM-120A, AIM-120B, AIM-120C, AIM-120C-4/5/6/7, AIM-120D
Характеристики
Операційна
дальність
 • AIM-120A/B: 55–75 км
• AIM-120C-5: >105 км
• AIM-120D : >160 км
image AIM-120 AMRAAM у Вікісховищі

Розроблялася фірмою з 1981 року й була прийнята на озброєння ВПС США в 1991 році. Крім США, перебуває на озброєнні ВПС Великої Британії, Німеччини та низки інших країн-членів НАТО. Є основним озброєнням винищувачів F-15C, F-15E, F-16, (F/A-18C/D), (F/A-18E/F), F-22.

Виробництвом ракет займалися фірми Hughes Aircraft і Raytheon. Після поглинання фірми Hughes, єдиним виробником ракет є фірма Raytheon.

Історія розробки

image
AIM-120

Історія розробки AMRAAM почалася в середині 1970-х років, коли військові кола США дійшли висновку про необхідність розробки нової ракети середньої дальності з активною радіолокаційною ГСН на зміну ракетам AIM-7 Sparrow з напівактивною радіолокаційною ГСН. Основою цих висновків послужили як дослідження, так і практика бойового застосування ракет «повітря — повітря». У 1974—1978 роках були проведені спільні програми з дослідження тактики повітряного бою — ACEVAL (англ. Air Combat Evaluation) і вироблення вимог до ракет класу «повітря — повітря» — AIMVAL (англ. Air Intercept Missile Evaluation), які показали, що винищувач у процесі наведення на ціль ракет із напівактивним наведенням дуже вразливий. На авіабазі Нелліс були проведені повітряні бої між представниками «синіх» — винищувачами F-14 і F-15 озброєних AIM-7 та AIM-9, і представниками «червоних» — винищувачами (F-5E), озброєних лише AIM-9. Повітряні бої показали, що необхідність підсвічування бортовою РЛС цілі після пуску ракет AIM-7 винищувачами «синіх» дає можливість застосування «червоними» своїх ракет і призводить до взаємного знищення противників. Одним із висновків стало ухвалення рішення про необхідність розробки ракети з активною ГСН за типом AIM-54, але легшої — в розмірності AIM-7.

З іншого боку, аналіз бойових дій показав зміну тактики повітряних боїв і необхідність використання ракет, що діють за принципом «вистрілив і забув», оскільки ракети з напівактивним наведенням мають малу ефективність і не забезпечують вирішальної переваги в повітряному бою. Так, у ході Арабо-Ізраїльської війни 1973 року ракетами Спарроу ізраїльтяни збили тільки сім літаків, а ракетами з ІЧ ГСН — близько 200. У повітряних боях між ізраїльськими та сирійськими винищувачами над ракетами Спарроу збили тільки два літаки, а ще п'ятдесят ракетами з ІЧ ГСН.

У 1978 році спільно ВПС і ВМС США були сформульовані вимоги JSOR (англ. Joint Service Operational Requirement) до нових ракет. Вони включали в себе завдання створення ракети з активною ГСН, ведення бою одночасно з декількома літаками противника й сумісності з літаками як ВПС, так і ВМС. У 1980 році до програми приєдналися кілька країн НАТО. Був підписаний меморандум про розробку двох програм. Країни НАТО за участю США повинні були зайнятися програмою створення ракети малої дальності ASRAAM (англ. Advanced Short Range Air to Air Missile). США, за участю країн НАТО, займалися програмою створення ракети середньої дальності AMRAAM (англ. Advanced Medium-Range Air-to-Air Missile).

У грудні 1976 року до розробки концепції нової ракети приступили фірми , General Dynamics, Hughes, Raytheon і Motorola/Northrop. У лютому 1979 року після закінчення концептуальної фази (англ. conceptual phase) опрацювання серед п'яти претендентів для продовження робіт було відібрано дві фірми — Hughes Aircraft Co. і Raytheon Co. Протягом 33 місяців фірми займалися опрацюванням технічного боку ракет і створенням льотних тестових прототипів. У грудні 1981 року фірмами Hughes і Raytheon були продемонстровані прототипи. Фірма Hughes запропонувала ракету нормальної аеродинамічної схеми, що зовні нагадувала ракету Спарроу. Фірмою Raytheon була запропонована більш революційне компонування — зі зменшеними аеродинамічними поверхнями і несівним корпусом. Фірма Hughes Aircraft була оголошена переможцем конкурсу і з нею був укладений 50-місячний контракт вартістю 421 мільйон доларів на подальшу розробку ракети [8]. Розробка нової ракети йшла під індексом YAIM-120A.

Початковими планами передбачалося розгортання ракет в 1987 році, а габарити і вартість нової ракети мали бути менше, ніж у ракет Спарроу. У 1982 році другим виробником ракет була обрана фірма Raytheon, з часткою 40 % в загальній кількості вироблених ракет. Планувалося виробити близько 24 000 ракет, а вартість програми оцінювалася в 10 мільярдів доларів. Однак реалізація даних планів зіткнулася з труднощами. Якщо витримати вимогу за габаритами вдалося, то зі строками та вартістю розробки виникли проблеми. Станом на 1984 рік затримка в строках розробки склала вже два роки, а вартість ракети на 120 % перевищила спочатку заплановану — розрахункова ціна ракети зросла з 182 тисяч доларів до 438.

Програма розробки зіткнулася і з політичними труднощами. У зв'язку з невдачами і затримками при розробці компонентів ракет ASRAAM з програми її розробки вийшла Німеччина, а потім й інші країни. США вирішили продовжувати розвиток ракет сімейства Сайдвіндер. У кінцевому підсумку програма була продовжена Великою Британією практично самостійно. Зміна планів по створенню ракет малої дальності привела і до перегляду планів по участі європейських країн у розробці AMRAAM. Німеччина і Велика Британія вирішили зайнятися розробкою ракети MBDA Meteor, а Франція — самостійною розробкою ракети MICA.

У лютому 1984 року відбувся перший випробувальний пуск AIM-120A з борту винищувача F-16. Але запуск повноцінної ракети з перехопленням реальної цілі відбувся тільки через три роки у вересні 1987 року. Перші постачання початкової партії ракет (англ. Low-Rate Initial Production) були здійснені ВПС в жовтні 1988 року. У вересні 1991 року було оголошено про досягнення ракетами оперативної готовності (англ. Initial Operational Capability - IOC). Про досягнення оперативної готовності ракетами, поставленими ВМФ, було оголошено у вересні 1993 року.

Конструкція

image
Схема ракет AIM-120A

Ракета AIM-120 виконана за нормальною аеродинамічною схемою з «Х» подібним розташуванням консолей крила і керма. Корпус ракети поділений на три відсіки: головний, бойової частини і хвостовий. Корпус покритий спеціальною фарбою сірого кольору, що витримує значний кінетичний нагрів.

У головному відсіку розташований блок системи керування і наведення WGU (англ. Weapons Guidance Unit), що включає в себе обтічник, активну радіолокаційну голівку самонаведення (ГСН), блок керування, інерціальний блок, неконтактний детонатор TDD (англ. Target Detection Device). На AIM-120A використовується блок наведення модифікації WGU-16/B.

Всі пристрої, крім радіопідривача, розташовані всередині конструкції, що складається з обтічника, титанової оболонки і кормового алюмінієвого шпангоута. Радіопідривач, інерціальний блок, блок керування і ГСН приєднуються до кормового шпангоуту єдиним модулем. Радіопрозорий обтічник має довжину 530 мм, діаметр біля основи — 178 мм і виготовляється з кераміки армованої скловолокном. Активна радіолокаційна головка самонаведення працює в єдиному з РЛС носія частотному X діапазоні (довжина хвилі 3 см). У ГСН застосований генератор зондуючого сигналу з використанням лампи біжної хвилі з вихідною потужністю 500 Вт. Дальність захоплення цілі з ЕПР = 3 м² становить близько 16-18 км.

За ГСН розташований блок керування, що включає в себе автопілот з високопродуктивною мікро-ЕОМ на базі процесора з тактовою частотою 30 МГц і має пам'ять ємністю 56 000 16-розрядних слів. ЕОМ є спільною для командної та радіолокаційної систем — за допомогою неї відбувається керування сервоприводами антени ГСН, обробка сигналів радіолокаційної апаратури, забезпечуються всі функції управління і командного зв'язку. Використання ЕОМ дозволило здійснювати розрахунок параметрів взаємного руху цілі і ракети і виконувати розрахунок оптимальної траєкторії наведення і виведення ракети на ціль під ракурсом, необхідним для отримання найбільшого вражаючого ефекту бойової частини. Модифікація AIM-120A не може бути перепрограмована і для зміни програмного забезпечення вимагає зміни апаратури. Пізніші модифікації отримали програмне забезпечення на (англ. Electronic Erasable Programmable Read Only Memory), що дозволило перепрограмовувати ракету перед вильотом.

У задній частині блоку управління знаходиться інерціальна платформа, в якій застосовані мініатюрні швидкісні гіроскопи. Вага платформи становить менше 1.4 кг.

Відсік бойової частини (англ. Weapons Detonation Unit) інтегрований в корпус ракети. AIM-120A оснащується осколковою бойовою частиною (з готовими осколками) спрямованої дії WDU-33/B масою 23 кг, що складається власне з бойової частини, запобіжного виконавчого механізму FZU-49/B і контактного детонатора Mk 44 Mod 1. У передній частині відсіку знаходиться роз'єм для з'єднання з головною частиною.

Відсік двигуна WPU-6/B (англ. Weapons Propulsion Unit) складається з корпусу ракети, твердопаливного ракетного двигуна (РДТП), соплового блоку і пристроїв для підвісу під літак AFD (англ. Arm/Fire Device). Дворежимний РДТП розробки фірм Hercules/Aerojet оснащений малодимним полібутадіеновим паливом вагою 45 кг. Корпус РДТП суміщений з корпусом ракети. Разом з двигуном виготовляється вогнева труба, навколо якої розташовується відсік керування. Сопловий блок виконаний знімним, для забезпечення знімання/установки відсіку керування. На корпусі відсіку двигуна розташовані роз'єми для установки знімних консолей крила.

Носії

image
Пуск AIM-120 з винищувача F-15

Ракети AMRAAM є основною зброєю класу «повітря — повітря» всіх типів сучасних винищувачів американських збройних сил — «Harrier-II», F-15, F-16, (F/A-18), F-22. Нею буде оснащений і перспективний винищувач F-35. Ракети сімейства AIM-120 також стоять на озброєнні винищувачів країн НАТО та інших союзників США — F-4F, «Tornado», «Harrier», JAS-39 «Grippen», «Eurofighter Typhoon». Ними озброювалися і вже зняті з озброєння винищувачі F-14D і JAS-37 «Viggen».

Ракети можуть стартувати з рейкових пускових пристроїв LAU-127A (винищувачі F/A-18C/D), LAU-128A (F-15) і LAU-129A (F-16). З цих же напрямних можливий пуск ракет AIM-9 Sidewinder.

Тактика застосування

У загальному випадку траєкторія польоту ракети може складатися з трьох відрізків: командно-інерційного, автономного інерційного і активного радіолокаційного. Схема наведення принципово подібна для пусків із будь-якого виду носіїв. На винищувачі (F/A-18) ціль шукає бортова РЛС AN/APG-65. Вона здатна виділяти і одночасно супроводжувати до десяти найважливіших цілей. На бортовому індикаторі зображено вісім з них. Пілот вибирає ціль та запускає ракету. Режим активного самонаведення використовується в ближньому повітряному бою при візуальній видимості цілі.

У разі пуску за межі візуальної видимості цілі, бортовою апаратурою носія здійснюється розрахунок траєкторії цілі та обчислення точки зустрічі ракети з цілі. Перед пуском інерційно-навігаційній системі ракети з борту носія передаються координати цілі. Після пуску ракети в бортовій апаратурі літака-носія фіксуються дані траєкторії цілі. Якщо ціль не маневрує, то передача з носія команд корекції не відбувається. Наведення AIM-120 на початковій ділянці здійснюється тільки за допомогою власної ІНС, а потім починає працювати активна ГСН. Як уже зазначалося, виявлення цілі з ЕПР = 3 м² відбувається на дальностях порядку 16-18 км.

Якщо ціль маневрує, бортовою апаратурою проводиться розрахунок її траєкторії і на ракету передаються скориговані координати цілі. Коригувальні команди передаються через бічні пелюстки діаграми напрямленості антени РЛС літака-носія з періодичністю її сканування. Ці команди ракета приймає за допомогою бортового приймача лінії зв'язку. За допомогою бортової апаратури носія можливо наведення одночасно до восьми ракет, запущених по різних цілях. Бортова апаратура відстежує для кожної ракети час, що залишився до захоплення цілі активною ГСН. Це дозволяє своєчасно вимикати передавання команд корекції. З ракети на носій може надходити телеметрична інформація про режими роботи систем ракети, включно з сигналом про захоплення цілі головкою самонаведення.

У разі постановки ціллю звад, апаратура ракети на середньому і кінцевому відрізках може перемикатися в режим наведення на джерело завад. Відповідний режим наведення вибирається за концепцією «пустив і забув», згідно з якою льотчик повинен якомога раніше вийти з-під можливої ​​атаки противника, перевівши ракету в режим інерційно-активного наведення.

Модифікації

AIM-120A

Базова модифікація ракети. Постачання цієї модифікації почалися в 1988 році, а у вересні 1991 року ракети досягли оперативної готовності (англ. Initial Operational Capability-IOC).

AIM-120B

AIM-120B, перші постачання якої почалися в 1994 році, отримала новий блок наведення (англ. guidance section) WGU-41/B. Він мав перепрограмовувані модулі EPROM, новий цифровий процесор і ряд інших нових елементів. Ракета отримала можливість перепрограмування безпосередньо в транспортному контейнері. Навчальні модифікації отримали позначення CATM-120B (англ. captive-carry missiles) і JAIM-120B (англ. test and evaluation missiles).

AIM-120C

В результаті виконання першого етапу програми комплексної модернізації (англ. P3I Phase 1 - Pre-Planned Product Improvement, Phase 1) була створена модифікація AIM-120С. Основною відмінністю від попередніх модифікацій стало зменшення розмаху крила і оперення до 447 мм. Це було зроблено для забезпечення можливості розміщення ракет AIM-120 на внутрішній підвісці винищувача F-22 Raptor. Було знижено аеродинамічний опір, але дещо погіршилися маневрові характеристики. Ракета отримала вдосконалену систему інерціального наведення WGU-44/B. За аналогією з AIM-120A/B навчальні варіанти ракет отримали позначення CATM-120C і JAIM-120C.

AIM-120C-4

Першою модифікацією створеної в рамках другого етапу модернізації P3I Phase 2 стала AIM-120C-4. Розміщення її у військах розпочато в 1999 році. Ракета отримала нову бойову частину WDU-41/B меншої маси (18 кг замість 23.5 кг на ранніх модифікаціях).

AIM-120C-5

Наступною модифікацією по другому етапу стала AIM-120C-5. Вона являє собою AIM-120C-4 з коротшою модифікованої секцією керування WCU-28/B з електронікою менших габаритів. Також були використані компактніші приводи рульових поверхонь. Це дозволило збільшити довжину паливного заряду на 127 мм і підвищити дальність до 105 км. Нова секція двигуна отримала позначення WPU-16/B. Також на ракетах було застосовано нове програмне забезпечення, що підвищує роздільну здатність РЛ ГСН і була підвищена перешкодозахищеність. Модифікація AIM-120C-5 була призначена на експорт, її постачання почалися в липні 2000 року.

AIM-120C-6

Для внутрішнього виробництва випускалася модифікація AIM-120C-6, що є аналогом AIM-120C-5. Відмінністю було застосування радіопідривача нової конструкції (англ. TDD-Target Detection Device).

AIM-120C-7

Результатом третього етапу модернізації (P3I Phase 3) стала ракета AIM-120C-7. Розробки почалися в 1998 році і проводилися з метою збільшення захисту від перешкод і виявлення їхнього джерела, удосконалення ГСН. Застосування компактнішої електроніки дозволило зменшити довжину приладового відсіку, а звільнений простір використати для додаткового палива. Це дозволило збільшити дальність стрільби. Замовником ракети були також ВМФ США, що розглядають їх як заміну знятих 2004 році з озброєння ракет великої дальності AIM-54 Phoenix. Льотні випробування з пусками по реальних цілях проводилися в серпні-вересні 2003 року. Розробка була закінчена в 2004 році, а постачання розпочато в 2006 році. У 2011 Австралією були замовлені 110 ракет за ціною $ 202 млн.

AIM-120D

У рамках четвертого етапу модернізації (P3I Phase 4) триває розробка ракети AIM-120D (раніше мала позначення AIM-120C-8). Ракета оснащується двосторонньою системою зв'язку і вдосконаленою ІНС з корекцією GPS. Це спільний проєкт ВВС і ВМФ США. Ракета повинна мати на 50 % більшу дальність в порівнянні з AIM-120C-7 — до 180 км. Перший запуск з борту F-22A був здійснений в квітні 2006 року. Прийняття на озброєння планувалося в 2008 році, але станом на березень 2010 року про закінчення випробувань не повідомлялося. Навчальна версія ракети (англ. inert captive-carry training version) матиме позначення CATM-120D.

NCADE

NCADE (англ. Network Centric Airborne Defense Element) — програма розробки протиракети повітряного базування з використанням компонентів ракети AMRAAM. Призначена для перехоплення балістичних ракет малої і середньої дальності на активному і висхідній ділянці траєкторії як в межах, так і поза атмосферою за рахунок прямого кінетичного попадання (технологія «hit to kill»). Ракета буде двоступеневою і матиме габарити AMRAAM (довжина 3.66 метра і діаметр 178 міліметрів). Перший ступінь ракети являє собою блок двигуна ракети AMRAAM. Замість головної частини ракети AMRAAM встановлена ​​спеціально розроблений другий ступінь. Другий ступінь створюється фірмою Aerojet і складається з РДТТ, блоку управління, тепловізійної ДБН від ракети і головного обтічника, що скидається. Двигун має час роботи 25 секунд і здатний створити тягу 550 ньютонів. Комбінована установка двигуна має чотири хвостових сопла і чотири сопла поперечного управління, що дозволяє створювати тягу як у поздовжньому, так і поперечному напрямках.

Планується, що за рахунок двигуна першого ступеня ракета буде запущена вгору під досить крутим кутом в розрахункову точку. Після відділення другого ступеня буде здійснено скидання головного обтічника, захоплення цілі ГСН і кінетичне перехоплення балістичної ракети на старті. Використання двигуна поперечного управління дозволить здійснювати перехоплення в розріджених шарах атмосфери і забезпечити пряме попадання бойової ступені в ціль.

Оскільки нова ракета використовує систему керування та пускові установки ракет AMRAAM, вона буде сумісна з усіма її носіями, використовувати існуючі засоби зберігання і транспортування. Відносно мала маса ракети дозволить застосовувати її з борту безпілотних літальних апаратів. За рахунок використання в конструкції великої кількості вже створених компонентів і відпрацьованих технологій, очікуються зниження технічних ризиків та фінансових витрат.

Ракета розроблялася в ініціативному порядку фірмою Рейтеон. 3 грудня 2007 з борту F-16 був здійснений тестовий запуск двох модифікованих ракет AIM-9X Sidewinder. Випробування повинні були показати здатність модифікованої ГСН відстежувати і супроводжувати балістичну ціль. Було здійснене успішне перехоплення балістичної цілі, хоча до завдання випробувань воно не входило. У 2008 році фірма Рейтеон уклала дворічний контракт вартістю 10 мільйонів доларів на подальшу розробку ракети. Незважаючи на істотні скорочення військових витрат на 2010 фінансовий рік, на програму NCADE запитане 3,5 мільйона доларів. За заявами фірми Рейтеон чотирирічна програма розробки, виробництва та розгортання першої партії з 20 ракет обійдуться американському платнику податків у 400 мільйонів доларів.

ЗРК на базі AMRAAM

NASAMS

Докладніше: NASAMS

Ракета AIM-120 використовується в норвезько-американському зенітно-ракетному комплексі NASAMS (англ. Norwegian Advanced Surface-to-Air Missile System). Він розроблявся спільно Raytheon і норвезькою Norsk Forsvarteknologia (зараз Kongsberg Defence Systems) з 1989 по 1993 роки. У батареї комплексу використовується машина управління, РЛС і три пускові установки з шістьма напрямними. Загальна вартість розробки та розгортання до 1999 року шести батарей оцінювалася в 250 мільйонів доларів.

Комплекс розроблявся для використання ракет AIM-120A, тому іноді для його ракет можна зустріти позначення MIM-120A, хоча офіційно такого позначення не існує. Постачання комплексу почалися в 1994 році, а в 1995 році перший комплекс заступив на бойове чергування. Повідомлялося про постачання одного комплексу в США і чотирьох до Іспанії в 2003 році.

В серпні 2005 року фірма Kongsberg уклала з норвезьким ВПС контракт на розробку модифікованого комплексу — NASAMS II, що надійшов у війська в липні 2007 року. Комплекс отримав нову систему тактичного зв'язку, інтегровану з системою зв'язку НАТО. У грудні 2006 року армія Данії уклала контракт на постачання шести батарей ЗРК NASAMS II з початком постачань в 2009 році.

CLAWS

У 1995 році Армія США розглядала можливість використання ракет AMRAAM з модифікованих стаціонарних пускових установок ЗРК Hawk і мобільних пускових установок з шасі HMMWV (Project 559 — програма HUMRAAM — «Hummer-AMRAAM»). Розробки за програмою HUMRAAM лягли в основу комплексу CLAWS (англ. Complimentary Low-Altitude Weapon System) замовленого Корпусом морської піхоти США. У квітні 2001 року фірма Raytheon уклала контракт на розробку комплексу. Незважаючи на проведення у 2003—2005 роках успішних випробувань ЗРК стрільбою по різних цілях, у серпні 2006 року програма була зупинена замовником у зв'язку з необхідністю економії коштів.

SL-AMRAAM/SL-AMRAAM-ER

Армія США планує створити ЗРК середньої дальності під назвою SL-AMRAAM (Surface-Launched AMRAAM). Як і комплекс CLAWS, є розвитком програми HUMRAAM і використовує самохідну пускову установку на базі всюдихода HMMWV. Цим ЗРК планується замінити частину комплексів з ракетою FIM-92 Stinger. Перші постачання комплексу плануються в 2012 році.

У червні 2007 року фірма Рейтеон анонсувала дві програми з удосконалення комплексу SL-AMRAAM. Планується створити універсальну пускову установку для ракет AMRAAM і ракет AIM-9X Sidewinder з дальністю 10 км. Ракети запускаються з однієї і тієї самої рейкової напрямної. На виставці в Ле-Бурже в 2007 році демонструвалася пускова установка з шістьма напрямними і встановленими на ній чотирма ракетами AIM-120 і двома ракетами AIM-9X.

Також для заміни комплексу ЗРК Hawk планується розробити в рамках програми SL-AMRAAM-ER ракету великої дальності. Ракета повинна мати дальність 40 км. Макет нової ракети також був показаний на авіасалоні Ле-Бурже в 2007 році. За заявою Дж. Гарретта, віцепрезидента фірми Рейтеон, нова ракета створюється на базі ракети ESSM з використанням її блоку двигуна і бойової частини, а ГСН і система управління взяті від ракети AMRAAM. Перші випробування нової ракети SL-AMRAAM-ER були проведені в Норвегії в 2008 році.

  • image
    AIM-120 AMRAAM в ЗРК NASAMS
  • image
    Пускова установка SL-AMRAAM в Ле-Бурже 2007 з ракетами AIM-120 і AIM-9X.
  • image
    Макет ракети SL-AMRAAM-ER на Ле-Бурже 2007.

Тактико-технічні характеристики

Модифікація AIM-120A AIM-120B AIM-120C AIM-120C-4 AIM-120C-5 AIM-120C-6 AIM-120C-7 AIM-120D
P3I Phase 1 P3I Phase 2 P3I Phase 3 P3I Phase 4
Рік початку поставок 1991 1994 1996 1999 2005 2005 2009 2007?
Максимальна дальність пуску, км 50-70 105 120 180
Мінімальна дальність пуску 2 км ?
Довжина ракети 3,66 м (12 футів)
Діаметр корпусу ракети 178 мм (7 дюймів)
Розмах крила 533 мм
(21 дюйм) 		447 мм
(17,6 дюйма) 		445 мм
(17,5 дюйма)
Розмах рулів 635 мм
(25 дюймів) 		447 мм
(17,6 дюйма) 		447 мм
(17,6 дюйма)
Стартова вага, кг 157 161,5
Максимальна швидкість польоту 4М
БЧ ОФ 23 кг (50 фунтів) ОФ 18 кг (40 фунтів) ОФ 20,5 кг (45 фунтів)
Система наведення ІНС + радіоканал + АРЛ ГСН ІНС + GPS + двосторонній канал + АРЛ ГСН
Відсік БЧ (Weapons Detonation Unit) WDU-33/B WDU-41/B ??
Навігаційний відсік (Guidance Unit) WGU-16/B WGU-41/B WGU-44/B ?? ??
Відсік рушія (Propulsion Section) WPU-6/B WPU-16/B ?? ??
Блок управління (Control Section) WCU-11/B WCU-28/B ?? ??

Виробництво

Програма закупівель США

Фінансовий рік (контракт) кількість, штук сума, млн. $ коментар
AirForce Navy AirForce Navy
1987 (Lot 1) 180 0 593 0
1988 (Lot 2) 400 0 712 0
1989 (Lot 3) 874 26 795 35
1990 (Lot 4) 815 85 686 102
1991 (Lot 5) 510 300 535 286
1992 (Lot 6) 630 191 532 192
1993 (Lot 7) 1000 165 606 102
1994 (Lot 8) 1007 75 487 58 План
1995 (Lot 9) 413 106 310 8 План
1996 (Lot 10) ? ? згідно з Component Breakout of the Advanced Medium Range Air-To-Air Missiles [ 17 липня 2011 у Wayback Machine.] по 1996 фінансовий рік включно МО США отримало 7342 ракети, витративши 6,6 мільярда доларів (вартість розробки і виробництва).
1997 (Lot 11) 133 100 110,6 50,3 Ціна однієї ракети згідно з Lot 11 — 340 тисяч доларів.
1998 (Lot 12) 173 120 101,9 54,1 Lot 12 включає в себе виробництво 813 ракет (з них 520 на експорт) на суму 243 мільйони доларів (ціна однієї ракети 299 000 доларів).
1999 (Lot 13) 180 100 89,7 50,5
2000 (Lot 14) 187 100 89,7 46,1 План
2001 (Lot 15) 170 63 95,7 37,6
2002 (Lot 16) 190 55 100,2 36,5
2003 (Lot 17) 158 76 84,9 50,5
2004 (Lot 18) 159 42 98,4 36,9
2005 (Lot 19) 159 37 106,9 28,9
2006 (Lot 20) 8 48 103,1 73,8
2007 (Lot 21) 87 128 115,4 88,3 План
2008 (Lot 22) 133 52 190,8 8
2009 (Lot 23) 133 57 203,8 93 План
2010 (Lot 24) 196 79 291,8 145,5 План

Станом на 31 грудня 2009 року планується виробництво 17 840 ракет, а загальна вартість програми (розробки та виробництва) оцінюється в $ 21 283 300 000.

Експлуатація та бойове застосування

Середній час напрацювання на відмову для ракет AIM-120 становить 1500 годин.

Зафіксовані такі випадки бойового застосування ракет AIM-120:

  • 27 грудня 1992. Ірак. AIM-120A, запущеною з F-16, збитий іракський МіГ-25.
  • 17 січня 1993. Ірак. AIM-120A, запущеною з F-16, збитий іракський МіГ-23.
  • 18 січня 1993. Ірак. AIM-120A, запущеною з F-15, збитий іракський МіГ-25.
  • 28 лютого 1994. AIM-120A, запущеною з F-16, збитий G-4 Super Galeb боснійських сербів.
  • 24 березня 1999. Косово. AIM-120B, запущеною з голландського (RNeAF) F-16, збитий сербський МіГ-29
  • 24 березня 1999. Косово. AIM-120C, запущеною з американського F-15, збитий МіГ-29
  • 24 березня 1999. Косово. AIM-120C, запущеною з американського F-15, збитий МіГ-29
  • 26 березня 1999. Косово. AIM-120C, запущеною з американського F-15, збитий МіГ-29
  • 26 березня 1999. Косово. AIM-120C, запущеною з американського F-15, збитий МіГ-29
  • 4 травня 1999. Косово. AIM-120A, запущеною з американського F-16, збитий МіГ-29

У Північному Іраку 14 квітня 1994 ракетою AMRAAM, запущеної з американського F-15C 53-винищувальної ескадрильї (англ. 53-rd Fighter Squadron), помилково був збитий один з двох американських вертольотів UH-60 «Блек Хок».

Під час військових навчань в Естонії 7 серпня 2018 року іспанський літак Eurofighter EF2000 випадково здійснив запуск ракети AIM-120 AMRAAM. Станом на кінець серпня рештки ракети так і не були знайдені.

Оператори

За даними компанії-виробника Rayteon, ракети AMRAAM знаходяться на озброєнні 33 країн світу. Поставки ракет здійснюються тільки союзникам США і, в основному, призначені для озброєння літаків американської розробки — F-4, F-15 і F-16.

Оцінка проєкту

Ракета AMRAAM прийшла на зміну ракетам AIM-7 і AIM-54. У порівнянні з ракетою AIM-7 оснащеною напів-активною голівкою самонаведення (ГСН), ракета AIM-120 з активною радіолокаційною ГСН є ракетою, що діє за принципом «вистрілив і забув» і дозволяє здійснювати одним винищувачем стрільбу ракетами одночасно по декількох цілях. У порівнянні з ракетою AIM-54, AMRAAM помітно легша, що дозволило озброїти нею не тільки важкі винищувачі типу F-14, але і легші літаки. Менша вага в порівнянні з попередниками дозволиа збільшити кількість ракет на одному винищувачі і оснастити AIM-120 всі американські винищувачі.

Фахівці по різному оцінюють можливості ракет AMRAAM. Деякі фахівці відзначають, що повітряний бій на малих дістаніціях не втратив своєї значимості. Існують складності виявлення супротивника, що використовує літаки побудовані з використанням технологій малопомітності і застосовують спеціальну тактику зближення. За результатами проведеного американськими фахівцями аналізу, 50 відсотків повітряних боїв що починаються з великих і середніх дистанцій закінчуються ближніми маневреними боями. Під питанням залишається і ефективність застосування ракет в умовах радіоелектронної протидії. Необхідність використання бортової РЛС демаскує винищувач і більш бажаним є використання ракет з інфрачервоними ГСН, що використовують пасивні методи наведення. Разом з тим дослідження проведені фахівцями СРСР показали, що відсутність ракет, подібних AIM-120 AMRAAM, призводить до 5-7-кратного програшу по ефективності авіаційного комплексу. До того ж, доктрина США припускає домінування в повітрі і широке використання літаків дальнього радіолокаційного виявлення та управління (ДРЛВ). У цих умовах виявлення противника відбувається на дальніх дистанціях, а винищувач може не демаскувати себе включенням РЛС, отримуючи цілевказівка ​​від літака ДРЛВ.

Ракета AMRAAM першою в класі ракет «повітря — повітря» середньої дальності була оснащена активної радіолокаційною ГСН. Ракети середньої дальності з подібними тактико-технічними характеристиками та оснащені активною радіолокаційною ГСН і інерційним наведенням на початковому етапі польоту створені в ряді країн. У 1994 році на озброєння ВПС Росії прийнята ракета Р-77. У Китаї на основі Р-77 розроблена ракета . Трохи осторонь в цьому ряду стоїть французька ракета MICA. При дещо меншій дальності, вона має набагато меншу масу і є ракетою, що поєднує в собі характеристики ракет середньої та малої дальності. До того ж, ця ракета може оснащуватися ІЧ ГСН, що забезпечує більш гнучке її застосування. Багато країн[] приділяють багато сил створенню ракет великої дальності (понад 100 км). Країни Євросоюзу[] розробляють ракету Метеор, відмінною особливістю якої є використання прямоточного повітряно-реактивного двигуна.

В цілому ракети AMRAAM показали себе досить надійним та ефективним видом зброї. Ракета може застосовуватися по широкій номенклатурі цілей включаючи безпілотні літальні апарати і крилаті ракети, що підтверджено великою кількістю випробувань.


Ракета Зображення Рік Дальність, км Швидкість, число М Довжина, м Діаметр, м Розмах крила, м Розмах рулів, м Маса, кг Маса БЧ, кг Тип БЧ Тип рушія Тип наведення
image США 1975 70 4М 3,66 0,203 1,02 0,81 231 39 ОФ РДТП ПАР ГСН
image США 1986 184 5М 4,01 0,38 0,925 0,925 462 60 ОФ РДТП ІНС+РК+АРЛ ГСН
image США AIM-120A image 1991 50-70 4М 3,66 0,178 0,533 0,635 157 23 ОФ РДТП ІНС+РК+АРЛ ГСН
image США AIM-120C-7 2006 120 4М 3,66 0,178 0,445 0,447 161,5 20,5 ОФ РДТП ІНС+РК+АРЛ ГСН
image Франція 1998 50 4М 3,1 0,16 0,56 110 12 ОФ РДТП ІНС+РК+ТП ГСН
image Франція 1999 50 4М 3,1 0,16 0,56 110 12 ОФ РДТП ІНС+РК+АРЛ ГСН
image РосіяР-77 image 1994 100 4М 3,5 0,2 0,4 0,7 175 22 стриженева РДТП ІНС+РК+АРЛ ГСН
image КНР 2007 100 4М 3,93 0,2 0,67 0,752 199 ОФ РДТП ІНС+РК+АРЛ ГСН
image Європейський Союз MBDA Meteor 2013 >100 4М 3,65 0,178 185 ОФ ПВРД ІНС+РК+АРЛ ГСН

Примітки

  1. В цінах 1987 фінансового року. Розрахункова ціна обчислюється як вартість розробки і виробництва запланованої кількості ракет.
  2. Дані в цій таблиці за деякі роки містять планові цифри, тому підсумкова цифра по даній таблиці не збігається з кількістю реально закуплених ракет.
  3. У цінах поточного фінансового року. Увага! Сума виділена на закупівлі включає в себе як ціну самих ракет, так і вартість закупівлі матеріалів на подальші поставки, запчастини та комплектуючі до ракет тощо

Джерела

  1. Andreas Parsch. Raytheon (Hughes) AIM-120 AMRAAM. www.designation-systems.ne (англійською) . Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 30 квітня 2010.
  2. . Архів оригіналу за 6 лютого 2012. Процитовано 19 листопада 2012.
  3. Advanced Medium Range Air-to-Air Missile (AMRAAM). Curren plans and alternatives. — The congress of the United States. Congressional Budjet Office, 1986. — С. 7. з джерела 10 квітня 2010
  4. Barry D. Watts. Doctrine, Technology, and War. Part 3. Technology and War. Air & Space Doctrinal Symposium Maxwell AFB, Montgomery, Alabama 30 April-1 May 1996 (англійською) . Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 12 квітня 2010.
  5. Advanced Medium Range Air-to-Air Missile (AMRAAM). Curren plans and alternatives. — The congress of the United States. Congressional Budget Office, 1986. — С. 8. з джерела 10 квітня 2010
  6. Carlo Kopp. Quo Vadis - AMRAAM? (англійською) . Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 12 квітня 2010.
  7. . www.globalsecurity.org (англійською) . Архів оригіналу за 7 жовтня 2006. Процитовано 11 квітня 2010.
  8. Advanced Medium Range Air-to-Air Missile (AMRAAM). Curren plans and alternatives. — The cogress of the Uited States. Congressional Budjet Office, 1986. — С. 9. з джерела 10 квітня 2010
  9. "AMRAAM" AIM-120. ИС Ракетная техника. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 15 квітня 2010.
  10. AIM-120 AMRAAM. airwar. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 30 квітня 2010.
  11. Владимир Ильин. ЗАРУБЕЖНЫЕ РАКЕТЫ «ВОЗДУХ-ВОЗДУХ». Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 30 квітня 2010.
  12. (англійською) . 07/06/2009. Архів оригіналу за 7 серпня 2009. Процитовано 30 квітня 2010.
  13. NCADE: An ABM AMRAAM - Or Something More? (англійською) . 20 ноября 2008. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 11 квітня 2010.
  14. Raytheon NCADE Network Centric Airborne Defense Element (PDF) (англійською) . Процитовано 30 квітня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()[недоступне посилання]
  15. Raytheon Successfully Tests New Air-Launched Missile Defense System (англійською) . 4 декабря 2007 года. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 11 квітня 2010.
  16. (англійською) . 07.06.2009. Архів оригіналу за 07.08.2009. Процитовано 11 квітня 2010.
  17. Stephen Trimble (04/06/09). Raytheon's NCADE survives FY10 budget cuts (англійською) . Flightglobal.com. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 11 квітня 2010.
  18. Зенитно-ракетный комплекс NASAMS (російською) . ИС Ракетная техника. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 25 апреля 2010.
  19. Surface-Launched AMRAAM (SL-AMRAAM / CLAWS) Medium-Range Air Defence System, USA (англійською) . Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 30 квітня 2010.
  20. Зенитный ракетный комплекс средней дальности SLAMRAAM. Информационная система "Ракетная техника". Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 30 квітня 2010.
  21. ГосНИИ АС. ЭКСПРЕСС-ИНФОРМАЦИЯ. США. Расширение возможностей ЗУР SL-AMRAAM. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 30 квітня 2010.
  22. Raytheon goes for grand slam. www.flightglobal.com (англійською) . Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 30 квітня 2010.
  23. Kris Osborn (19 июня 2008). Raytheon Tests Extended SL-AMRAAM (англійською) . Процитовано 5 травня 2010.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з параметром url-status, але без параметра archive-url ()[недоступне посилання]
  24. (PDF) (англійською) . Архів оригіналу (PDF) за 14 травня 2011. Процитовано 5 травня 2010.
  25. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 жовтня 2011. Процитовано 23 листопада 2012.
  26. (PDF). Архів оригіналу (PDF) за 12 жовтня 2011. Процитовано 23 листопада 2012.
  27. Department of Defense Budget for Fiscal Year 1999 (pdf). defenselink.mil (англійською) . US Department of Defence. с. стр. 36. Архів (PDF) оригіналу за 20 серпня 2011.
  28. Department of Defense Budget for Fiscal Year 2000 (pdf). defenselink.mil (англійською) . US Department of Defence. с. стр. 33. Архів (PDF) оригіналу за 20 серпня 2011.
  29. Department of Defense Budget for Fiscal Year 2001 (pdf). defenselink.mil (англійською) . US Department of Defence. с. стр. 35. Архів (PDF) оригіналу за 20 серпня 2011.
  30. Department of Defense Budget for Fiscal Year 2003 (pdf). defenselink.mil (англійською) . US Department of Defence. с. стр. 34. Архів (PDF) оригіналу за 20 серпня 2011.
  31. Department of Defense Budget for Fiscal Year 2004 (pdf). defenselink.mil (англійською) . US Department of Defence. с. стр. 34. Архів (PDF) оригіналу за 20 серпня 2011.
  32. Department of Defense Budget for Fiscal Year 2005 (pdf). defenselink.mil (англійською) . US Department of Defence. с. стр. 35. Архів (PDF) оригіналу за 20 серпня 2011.
  33. Department of Defense Budget for Fiscal Year 2006 (pdf). defenselink.mil (англійською) . US Department of Defence. с. стр. 32. Архів (PDF) оригіналу за 20 серпня 2011.
  34. Department of Defense Budget for Fiscal Year 2007 (pdf). defenselink.mil (англійською) . US Department of Defence. с. стр. 36. Архів (PDF) оригіналу за 20 серпня 2011.
  35. Department of Defense Budget for Fiscal Year 2008 (pdf). defenselink.mil (англійською) . US Department of Defence. с. стр. 42. Архів (PDF) оригіналу за 20 серпня 2011.
  36. Department of Defense Budget for Fiscal Year 2010 (pdf). defenselink.mil (англійською) . US Department of Defence. с. стр. 3-38. Архів (PDF) оригіналу за 20 серпня 2011.
  37. SAR Program Acquisition Cost Summary As of Date: December 31, 2009 (PDF) (англійською) . Архів оригіналу (PDF) за 30 січня 2012. Процитовано 5 травня 2010.
  38. AMRAAM's Performance and Reliability is Combat-Proven! (англійською) . Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 1 травня 2010.
  39. AMRAAM (англійською) . Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 1 травня 2010.
  40. Carlo Kopp (25.04.2008). The Russian Philosophy of Beyond Visual Range Air Combat (англійською) . Архів оригіналу за 30.01.2012. Процитовано 1 травня 2010.
  41. MICHAEL R. GORDON (15.04.1994). U.S. Jets over Iraq attack own helicopters in error ; all 26 on board are killed (англійською) . Архів оригіналу за 30.01.2012. Процитовано 1 травня 2010.
  42. . DFRLab. 27 серпня 2018. Архів оригіналу за 28 серпня 2018. Процитовано 27 серпня 2018.
  43. Advanced Medium-Range Air-to-Air Missile (AMRAAM) (англійською) . Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 25 квітня 2009.
  44. Three Arab Nations Purchase Raytheon AMRAAM (англійською) . Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 26 квітня 2010.
  45. Air defence contract with the Netherlands (англійською) . Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 1 травня 2010.
  46. Czech Air force has bought 24 AMRAAMs (англійською) . Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 1 травня 2010.
  47. Ст. лейтенант К. Егоров. Перспективы развития зарубежных управляемых ракет класса «воздух - воздух». «Зарубежное военное обозрение», №8 2001 г. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 1 травня 2010.
  48. Полковник В. КИРИЛЛОВ. Современный воздушный бой. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 30 квітня 2010.
  49. Очерк истории создания отечественного управляемого оружия класса "Воздух-воздух". Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 30 квітня 2010.
  50. Полковник А. Краснов. Завоевание превосходства в воздухе. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 30 квітня 2010.

Посилання

  • "AMRAAM" AIM-120. ИС Ракетная техника. Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 15 квітня 2010.
  • Andreas Parsch. Raytheon (Hughes) AIM-120 AMRAAM. www.designation-systems.ne (англійською) . Архів оригіналу за 30 січня 2012. Процитовано 30 квітня 2010.
  • . www.globalsecurity.org (англійською) . Архів оригіналу за 7 жовтня 2006. Процитовано 11 квітня 2010.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

AIM 120 AMRAAM angl Advanced Medium Range Air to Air Missile amerikanska vsepogodna kerovana raketa klasu povitrya povitrya serednoyi dalnosti Raketi cogo klasu priznacheni dlya urazhennya povitryanih cilej za mezhami pryamoyi vidimosti cili angl Beyond Visual Range BVR U VPS SShA otrimala prizvisko Slammer ukr Hlopavka AIM 120 AMRAAMRaketa AIM 120Tip raketa klasu povitrya povitrya serednoyi dalnostiPohodzhennya Spolucheni ShtatiIstoriya vikoristannyaNa ozbroyenni veresen 1991Operatori SShAIstoriya virobnictvaRozrobnik RaytheonRozrobleno 1979 1991 lyutij 1984Virobnik RaytheonVartist odinici 300 000 400 000 variant 120S 700 000 variant 120D priblizno Vigotovlena kilkist 20 000Varianti AIM 120A AIM 120B AIM 120C AIM 120C 4 5 6 7 AIM 120DHarakteristikiOperacijna dalnist AIM 120A B 55 75 km AIM 120C 5 gt 105 km AIM 120D gt 160 kmAIM 120 AMRAAM u Vikishovishi Rozroblyalasya firmoyu z 1981 roku j bula prijnyata na ozbroyennya VPS SShA v 1991 roci Krim SShA perebuvaye na ozbroyenni VPS Velikoyi Britaniyi Nimechchini ta nizki inshih krayin chleniv NATO Ye osnovnim ozbroyennyam vinishuvachiv F 15C F 15E F 16 F A 18C D F A 18E F F 22 Virobnictvom raket zajmalisya firmi Hughes Aircraft i Raytheon Pislya poglinannya firmi Hughes yedinim virobnikom raket ye firma Raytheon Istoriya rozrobkiAIM 120 Istoriya rozrobki AMRAAM pochalasya v seredini 1970 h rokiv koli vijskovi kola SShA dijshli visnovku pro neobhidnist rozrobki novoyi raketi serednoyi dalnosti z aktivnoyu radiolokacijnoyu GSN na zminu raketam AIM 7 Sparrow z napivaktivnoyu radiolokacijnoyu GSN Osnovoyu cih visnovkiv posluzhili yak doslidzhennya tak i praktika bojovogo zastosuvannya raket povitrya povitrya U 1974 1978 rokah buli provedeni spilni programi z doslidzhennya taktiki povitryanogo boyu ACEVAL angl Air Combat Evaluation i viroblennya vimog do raket klasu povitrya povitrya AIMVAL angl Air Intercept Missile Evaluation yaki pokazali sho vinishuvach u procesi navedennya na cil raket iz napivaktivnim navedennyam duzhe vrazlivij Na aviabazi Nellis buli provedeni povitryani boyi mizh predstavnikami sinih vinishuvachami F 14 i F 15 ozbroyenih AIM 7 ta AIM 9 i predstavnikami chervonih vinishuvachami F 5E ozbroyenih lishe AIM 9 Povitryani boyi pokazali sho neobhidnist pidsvichuvannya bortovoyu RLS cili pislya pusku raket AIM 7 vinishuvachami sinih daye mozhlivist zastosuvannya chervonimi svoyih raket i prizvodit do vzayemnogo znishennya protivnikiv Odnim iz visnovkiv stalo uhvalennya rishennya pro neobhidnist rozrobki raketi z aktivnoyu GSN za tipom AIM 54 ale legshoyi v rozmirnosti AIM 7 Z inshogo boku analiz bojovih dij pokazav zminu taktiki povitryanih boyiv i neobhidnist vikoristannya raket sho diyut za principom vistriliv i zabuv oskilki raketi z napivaktivnim navedennyam mayut malu efektivnist i ne zabezpechuyut virishalnoyi perevagi v povitryanomu boyu Tak u hodi Arabo Izrayilskoyi vijni 1973 roku raketami Sparrou izrayiltyani zbili tilki sim litakiv a raketami z ICh GSN blizko 200 U povitryanih boyah mizh izrayilskimi ta sirijskimi vinishuvachami nad raketami Sparrou zbili tilki dva litaki a she p yatdesyat raketami z ICh GSN U 1978 roci spilno VPS i VMS SShA buli sformulovani vimogi JSOR angl Joint Service Operational Requirement do novih raket Voni vklyuchali v sebe zavdannya stvorennya raketi z aktivnoyu GSN vedennya boyu odnochasno z dekilkoma litakami protivnika j sumisnosti z litakami yak VPS tak i VMS U 1980 roci do programi priyednalisya kilka krayin NATO Buv pidpisanij memorandum pro rozrobku dvoh program Krayini NATO za uchastyu SShA povinni buli zajnyatisya programoyu stvorennya raketi maloyi dalnosti ASRAAM angl Advanced Short Range Air to Air Missile SShA za uchastyu krayin NATO zajmalisya programoyu stvorennya raketi serednoyi dalnosti AMRAAM angl Advanced Medium Range Air to Air Missile U grudni 1976 roku do rozrobki koncepciyi novoyi raketi pristupili firmi General Dynamics Hughes Raytheon i Motorola Northrop U lyutomu 1979 roku pislya zakinchennya konceptualnoyi fazi angl conceptual phase opracyuvannya sered p yati pretendentiv dlya prodovzhennya robit bulo vidibrano dvi firmi Hughes Aircraft Co i Raytheon Co Protyagom 33 misyaciv firmi zajmalisya opracyuvannyam tehnichnogo boku raket i stvorennyam lotnih testovih prototipiv U grudni 1981 roku firmami Hughes i Raytheon buli prodemonstrovani prototipi Firma Hughes zaproponuvala raketu normalnoyi aerodinamichnoyi shemi sho zovni nagaduvala raketu Sparrou Firmoyu Raytheon bula zaproponovana bilsh revolyucijne komponuvannya zi zmenshenimi aerodinamichnimi poverhnyami i nesivnim korpusom Firma Hughes Aircraft bula ogoloshena peremozhcem konkursu i z neyu buv ukladenij 50 misyachnij kontrakt vartistyu 421 miljon dolariv na podalshu rozrobku raketi 8 Rozrobka novoyi raketi jshla pid indeksom YAIM 120A Pochatkovimi planami peredbachalosya rozgortannya raket v 1987 roci a gabariti i vartist novoyi raketi mali buti menshe nizh u raket Sparrou U 1982 roci drugim virobnikom raket bula obrana firma Raytheon z chastkoyu 40 v zagalnij kilkosti viroblenih raket Planuvalosya virobiti blizko 24 000 raket a vartist programi ocinyuvalasya v 10 milyardiv dolariv Odnak realizaciya danih planiv zitknulasya z trudnoshami Yaksho vitrimati vimogu za gabaritami vdalosya to zi strokami ta vartistyu rozrobki vinikli problemi Stanom na 1984 rik zatrimka v strokah rozrobki sklala vzhe dva roki a vartist raketi na 120 perevishila spochatku zaplanovanu rozrahunkova cina raketi zrosla z 182 tisyach dolariv do 438 Programa rozrobki zitknulasya i z politichnimi trudnoshami U zv yazku z nevdachami i zatrimkami pri rozrobci komponentiv raket ASRAAM z programi yiyi rozrobki vijshla Nimechchina a potim j inshi krayini SShA virishili prodovzhuvati rozvitok raket simejstva Sajdvinder U kincevomu pidsumku programa bula prodovzhena Velikoyu Britaniyeyu praktichno samostijno Zmina planiv po stvorennyu raket maloyi dalnosti privela i do pereglyadu planiv po uchasti yevropejskih krayin u rozrobci AMRAAM Nimechchina i Velika Britaniya virishili zajnyatisya rozrobkoyu raketi MBDA Meteor a Franciya samostijnoyu rozrobkoyu raketi MICA U lyutomu 1984 roku vidbuvsya pershij viprobuvalnij pusk AIM 120A z bortu vinishuvacha F 16 Ale zapusk povnocinnoyi raketi z perehoplennyam realnoyi cili vidbuvsya tilki cherez tri roki u veresni 1987 roku Pershi postachannya pochatkovoyi partiyi raket angl Low Rate Initial Production buli zdijsneni VPS v zhovtni 1988 roku U veresni 1991 roku bulo ogolosheno pro dosyagnennya raketami operativnoyi gotovnosti angl Initial Operational Capability IOC Pro dosyagnennya operativnoyi gotovnosti raketami postavlenimi VMF bulo ogolosheno u veresni 1993 roku KonstrukciyaShema raket AIM 120A Raketa AIM 120 vikonana za normalnoyu aerodinamichnoyu shemoyu z H podibnim roztashuvannyam konsolej krila i kerma Korpus raketi podilenij na tri vidsiki golovnij bojovoyi chastini i hvostovij Korpus pokritij specialnoyu farboyu sirogo koloru sho vitrimuye znachnij kinetichnij nagriv U golovnomu vidsiku roztashovanij blok sistemi keruvannya i navedennya WGU angl Weapons Guidance Unit sho vklyuchaye v sebe obtichnik aktivnu radiolokacijnu golivku samonavedennya GSN blok keruvannya inercialnij blok nekontaktnij detonator TDD angl Target Detection Device Na AIM 120A vikoristovuyetsya blok navedennya modifikaciyi WGU 16 B Vsi pristroyi krim radiopidrivacha roztashovani vseredini konstrukciyi sho skladayetsya z obtichnika titanovoyi obolonki i kormovogo alyuminiyevogo shpangouta Radiopidrivach inercialnij blok blok keruvannya i GSN priyednuyutsya do kormovogo shpangoutu yedinim modulem Radioprozorij obtichnik maye dovzhinu 530 mm diametr bilya osnovi 178 mm i vigotovlyayetsya z keramiki armovanoyi sklovoloknom Aktivna radiolokacijna golovka samonavedennya pracyuye v yedinomu z RLS nosiya chastotnomu X diapazoni dovzhina hvili 3 sm U GSN zastosovanij generator zonduyuchogo signalu z vikoristannyam lampi bizhnoyi hvili z vihidnoyu potuzhnistyu 500 Vt Dalnist zahoplennya cili z EPR 3 m stanovit blizko 16 18 km Za GSN roztashovanij blok keruvannya sho vklyuchaye v sebe avtopilot z visokoproduktivnoyu mikro EOM na bazi procesora z taktovoyu chastotoyu 30 MGc i maye pam yat yemnistyu 56 000 16 rozryadnih sliv EOM ye spilnoyu dlya komandnoyi ta radiolokacijnoyi sistem za dopomogoyu neyi vidbuvayetsya keruvannya servoprivodami anteni GSN obrobka signaliv radiolokacijnoyi aparaturi zabezpechuyutsya vsi funkciyi upravlinnya i komandnogo zv yazku Vikoristannya EOM dozvolilo zdijsnyuvati rozrahunok parametriv vzayemnogo ruhu cili i raketi i vikonuvati rozrahunok optimalnoyi trayektoriyi navedennya i vivedennya raketi na cil pid rakursom neobhidnim dlya otrimannya najbilshogo vrazhayuchogo efektu bojovoyi chastini Modifikaciya AIM 120A ne mozhe buti pereprogramovana i dlya zmini programnogo zabezpechennya vimagaye zmini aparaturi Piznishi modifikaciyi otrimali programne zabezpechennya na angl Electronic Erasable Programmable Read Only Memory sho dozvolilo pereprogramovuvati raketu pered vilotom U zadnij chastini bloku upravlinnya znahoditsya inercialna platforma v yakij zastosovani miniatyurni shvidkisni giroskopi Vaga platformi stanovit menshe 1 4 kg Vidsik bojovoyi chastini angl Weapons Detonation Unit integrovanij v korpus raketi AIM 120A osnashuyetsya oskolkovoyu bojovoyu chastinoyu z gotovimi oskolkami spryamovanoyi diyi WDU 33 B masoyu 23 kg sho skladayetsya vlasne z bojovoyi chastini zapobizhnogo vikonavchogo mehanizmu FZU 49 B i kontaktnogo detonatora Mk 44 Mod 1 U perednij chastini vidsiku znahoditsya roz yem dlya z yednannya z golovnoyu chastinoyu Vidsik dviguna WPU 6 B angl Weapons Propulsion Unit skladayetsya z korpusu raketi tverdopalivnogo raketnogo dviguna RDTP soplovogo bloku i pristroyiv dlya pidvisu pid litak AFD angl Arm Fire Device Dvorezhimnij RDTP rozrobki firm Hercules Aerojet osnashenij malodimnim polibutadienovim palivom vagoyu 45 kg Korpus RDTP sumishenij z korpusom raketi Razom z dvigunom vigotovlyayetsya vogneva truba navkolo yakoyi roztashovuyetsya vidsik keruvannya Soplovij blok vikonanij znimnim dlya zabezpechennya znimannya ustanovki vidsiku keruvannya Na korpusi vidsiku dviguna roztashovani roz yemi dlya ustanovki znimnih konsolej krila NosiyiPusk AIM 120 z vinishuvacha F 15 Raketi AMRAAM ye osnovnoyu zbroyeyu klasu povitrya povitrya vsih tipiv suchasnih vinishuvachiv amerikanskih zbrojnih sil Harrier II F 15 F 16 F A 18 F 22 Neyu bude osnashenij i perspektivnij vinishuvach F 35 Raketi simejstva AIM 120 takozh stoyat na ozbroyenni vinishuvachiv krayin NATO ta inshih soyuznikiv SShA F 4F Tornado Harrier JAS 39 Grippen Eurofighter Typhoon Nimi ozbroyuvalisya i vzhe znyati z ozbroyennya vinishuvachi F 14D i JAS 37 Viggen Raketi mozhut startuvati z rejkovih puskovih pristroyiv LAU 127A vinishuvachi F A 18C D LAU 128A F 15 i LAU 129A F 16 Z cih zhe napryamnih mozhlivij pusk raket AIM 9 Sidewinder Taktika zastosuvannyaU zagalnomu vipadku trayektoriya polotu raketi mozhe skladatisya z troh vidrizkiv komandno inercijnogo avtonomnogo inercijnogo i aktivnogo radiolokacijnogo Shema navedennya principovo podibna dlya puskiv iz bud yakogo vidu nosiyiv Na vinishuvachi F A 18 cil shukaye bortova RLS AN APG 65 Vona zdatna vidilyati i odnochasno suprovodzhuvati do desyati najvazhlivishih cilej Na bortovomu indikatori zobrazheno visim z nih Pilot vibiraye cil ta zapuskaye raketu Rezhim aktivnogo samonavedennya vikoristovuyetsya v blizhnomu povitryanomu boyu pri vizualnij vidimosti cili U razi pusku za mezhi vizualnoyi vidimosti cili bortovoyu aparaturoyu nosiya zdijsnyuyetsya rozrahunok trayektoriyi cili ta obchislennya tochki zustrichi raketi z cili Pered puskom inercijno navigacijnij sistemi raketi z bortu nosiya peredayutsya koordinati cili Pislya pusku raketi v bortovij aparaturi litaka nosiya fiksuyutsya dani trayektoriyi cili Yaksho cil ne manevruye to peredacha z nosiya komand korekciyi ne vidbuvayetsya Navedennya AIM 120 na pochatkovij dilyanci zdijsnyuyetsya tilki za dopomogoyu vlasnoyi INS a potim pochinaye pracyuvati aktivna GSN Yak uzhe zaznachalosya viyavlennya cili z EPR 3 m vidbuvayetsya na dalnostyah poryadku 16 18 km Yaksho cil manevruye bortovoyu aparaturoyu provoditsya rozrahunok yiyi trayektoriyi i na raketu peredayutsya skorigovani koordinati cili Koriguvalni komandi peredayutsya cherez bichni pelyustki diagrami napryamlenosti anteni RLS litaka nosiya z periodichnistyu yiyi skanuvannya Ci komandi raketa prijmaye za dopomogoyu bortovogo prijmacha liniyi zv yazku Za dopomogoyu bortovoyi aparaturi nosiya mozhlivo navedennya odnochasno do vosmi raket zapushenih po riznih cilyah Bortova aparatura vidstezhuye dlya kozhnoyi raketi chas sho zalishivsya do zahoplennya cili aktivnoyu GSN Ce dozvolyaye svoyechasno vimikati peredavannya komand korekciyi Z raketi na nosij mozhe nadhoditi telemetrichna informaciya pro rezhimi roboti sistem raketi vklyuchno z signalom pro zahoplennya cili golovkoyu samonavedennya U razi postanovki cillyu zvad aparatura raketi na serednomu i kincevomu vidrizkah mozhe peremikatisya v rezhim navedennya na dzherelo zavad Vidpovidnij rezhim navedennya vibirayetsya za koncepciyeyu pustiv i zabuv zgidno z yakoyu lotchik povinen yakomoga ranishe vijti z pid mozhlivoyi ataki protivnika perevivshi raketu v rezhim inercijno aktivnogo navedennya ModifikaciyiAIM 120A Bazova modifikaciya raketi Postachannya ciyeyi modifikaciyi pochalisya v 1988 roci a u veresni 1991 roku raketi dosyagli operativnoyi gotovnosti angl Initial Operational Capability IOC AIM 120B AIM 120B pershi postachannya yakoyi pochalisya v 1994 roci otrimala novij blok navedennya angl guidance section WGU 41 B Vin mav pereprogramovuvani moduli EPROM novij cifrovij procesor i ryad inshih novih elementiv Raketa otrimala mozhlivist pereprogramuvannya bezposeredno v transportnomu kontejneri Navchalni modifikaciyi otrimali poznachennya CATM 120B angl captive carry missiles i JAIM 120B angl test and evaluation missiles AIM 120C V rezultati vikonannya pershogo etapu programi kompleksnoyi modernizaciyi angl P3I Phase 1 Pre Planned Product Improvement Phase 1 bula stvorena modifikaciya AIM 120S Osnovnoyu vidminnistyu vid poperednih modifikacij stalo zmenshennya rozmahu krila i operennya do 447 mm Ce bulo zrobleno dlya zabezpechennya mozhlivosti rozmishennya raket AIM 120 na vnutrishnij pidvisci vinishuvacha F 22 Raptor Bulo znizheno aerodinamichnij opir ale desho pogirshilisya manevrovi harakteristiki Raketa otrimala vdoskonalenu sistemu inercialnogo navedennya WGU 44 B Za analogiyeyu z AIM 120A B navchalni varianti raket otrimali poznachennya CATM 120C i JAIM 120C AIM 120C 4 Pershoyu modifikaciyeyu stvorenoyi v ramkah drugogo etapu modernizaciyi P3I Phase 2 stala AIM 120C 4 Rozmishennya yiyi u vijskah rozpochato v 1999 roci Raketa otrimala novu bojovu chastinu WDU 41 B menshoyi masi 18 kg zamist 23 5 kg na rannih modifikaciyah AIM 120C 5 Nastupnoyu modifikaciyeyu po drugomu etapu stala AIM 120C 5 Vona yavlyaye soboyu AIM 120C 4 z korotshoyu modifikovanoyi sekciyeyu keruvannya WCU 28 B z elektronikoyu menshih gabaritiv Takozh buli vikoristani kompaktnishi privodi rulovih poverhon Ce dozvolilo zbilshiti dovzhinu palivnogo zaryadu na 127 mm i pidvishiti dalnist do 105 km Nova sekciya dviguna otrimala poznachennya WPU 16 B Takozh na raketah bulo zastosovano nove programne zabezpechennya sho pidvishuye rozdilnu zdatnist RL GSN i bula pidvishena pereshkodozahishenist Modifikaciya AIM 120C 5 bula priznachena na eksport yiyi postachannya pochalisya v lipni 2000 roku AIM 120C 6 Dlya vnutrishnogo virobnictva vipuskalasya modifikaciya AIM 120C 6 sho ye analogom AIM 120C 5 Vidminnistyu bulo zastosuvannya radiopidrivacha novoyi konstrukciyi angl TDD Target Detection Device AIM 120C 7 Rezultatom tretogo etapu modernizaciyi P3I Phase 3 stala raketa AIM 120C 7 Rozrobki pochalisya v 1998 roci i provodilisya z metoyu zbilshennya zahistu vid pereshkod i viyavlennya yihnogo dzherela udoskonalennya GSN Zastosuvannya kompaktnishoyi elektroniki dozvolilo zmenshiti dovzhinu priladovogo vidsiku a zvilnenij prostir vikoristati dlya dodatkovogo paliva Ce dozvolilo zbilshiti dalnist strilbi Zamovnikom raketi buli takozh VMF SShA sho rozglyadayut yih yak zaminu znyatih 2004 roci z ozbroyennya raket velikoyi dalnosti AIM 54 Phoenix Lotni viprobuvannya z puskami po realnih cilyah provodilisya v serpni veresni 2003 roku Rozrobka bula zakinchena v 2004 roci a postachannya rozpochato v 2006 roci U 2011 Avstraliyeyu buli zamovleni 110 raket za cinoyu 202 mln AIM 120D U ramkah chetvertogo etapu modernizaciyi P3I Phase 4 trivaye rozrobka raketi AIM 120D ranishe mala poznachennya AIM 120C 8 Raketa osnashuyetsya dvostoronnoyu sistemoyu zv yazku i vdoskonalenoyu INS z korekciyeyu GPS Ce spilnij proyekt VVS i VMF SShA Raketa povinna mati na 50 bilshu dalnist v porivnyanni z AIM 120C 7 do 180 km Pershij zapusk z bortu F 22A buv zdijsnenij v kvitni 2006 roku Prijnyattya na ozbroyennya planuvalosya v 2008 roci ale stanom na berezen 2010 roku pro zakinchennya viprobuvan ne povidomlyalosya Navchalna versiya raketi angl inert captive carry training version matime poznachennya CATM 120D NCADE NCADE angl Network Centric Airborne Defense Element programa rozrobki protiraketi povitryanogo bazuvannya z vikoristannyam komponentiv raketi AMRAAM Priznachena dlya perehoplennya balistichnih raket maloyi i serednoyi dalnosti na aktivnomu i vishidnij dilyanci trayektoriyi yak v mezhah tak i poza atmosferoyu za rahunok pryamogo kinetichnogo popadannya tehnologiya hit to kill Raketa bude dvostupenevoyu i matime gabariti AMRAAM dovzhina 3 66 metra i diametr 178 milimetriv Pershij stupin raketi yavlyaye soboyu blok dviguna raketi AMRAAM Zamist golovnoyi chastini raketi AMRAAM vstanovlena specialno rozroblenij drugij stupin Drugij stupin stvoryuyetsya firmoyu Aerojet i skladayetsya z RDTT bloku upravlinnya teplovizijnoyi DBN vid raketi i golovnogo obtichnika sho skidayetsya Dvigun maye chas roboti 25 sekund i zdatnij stvoriti tyagu 550 nyutoniv Kombinovana ustanovka dviguna maye chotiri hvostovih sopla i chotiri sopla poperechnogo upravlinnya sho dozvolyaye stvoryuvati tyagu yak u pozdovzhnomu tak i poperechnomu napryamkah Planuyetsya sho za rahunok dviguna pershogo stupenya raketa bude zapushena vgoru pid dosit krutim kutom v rozrahunkovu tochku Pislya viddilennya drugogo stupenya bude zdijsneno skidannya golovnogo obtichnika zahoplennya cili GSN i kinetichne perehoplennya balistichnoyi raketi na starti Vikoristannya dviguna poperechnogo upravlinnya dozvolit zdijsnyuvati perehoplennya v rozridzhenih sharah atmosferi i zabezpechiti pryame popadannya bojovoyi stupeni v cil Oskilki nova raketa vikoristovuye sistemu keruvannya ta puskovi ustanovki raket AMRAAM vona bude sumisna z usima yiyi nosiyami vikoristovuvati isnuyuchi zasobi zberigannya i transportuvannya Vidnosno mala masa raketi dozvolit zastosovuvati yiyi z bortu bezpilotnih litalnih aparativ Za rahunok vikoristannya v konstrukciyi velikoyi kilkosti vzhe stvorenih komponentiv i vidpracovanih tehnologij ochikuyutsya znizhennya tehnichnih rizikiv ta finansovih vitrat Raketa rozroblyalasya v iniciativnomu poryadku firmoyu Rejteon 3 grudnya 2007 z bortu F 16 buv zdijsnenij testovij zapusk dvoh modifikovanih raket AIM 9X Sidewinder Viprobuvannya povinni buli pokazati zdatnist modifikovanoyi GSN vidstezhuvati i suprovodzhuvati balistichnu cil Bulo zdijsnene uspishne perehoplennya balistichnoyi cili hocha do zavdannya viprobuvan vono ne vhodilo U 2008 roci firma Rejteon uklala dvorichnij kontrakt vartistyu 10 miljoniv dolariv na podalshu rozrobku raketi Nezvazhayuchi na istotni skorochennya vijskovih vitrat na 2010 finansovij rik na programu NCADE zapitane 3 5 miljona dolariv Za zayavami firmi Rejteon chotiririchna programa rozrobki virobnictva ta rozgortannya pershoyi partiyi z 20 raket obijdutsya amerikanskomu platniku podatkiv u 400 miljoniv dolariv ZRK na bazi AMRAAMNASAMS Dokladnishe NASAMS Raketa AIM 120 vikoristovuyetsya v norvezko amerikanskomu zenitno raketnomu kompleksi NASAMS angl Norwegian Advanced Surface to Air Missile System Vin rozroblyavsya spilno Raytheon i norvezkoyu Norsk Forsvarteknologia zaraz Kongsberg Defence Systems z 1989 po 1993 roki U batareyi kompleksu vikoristovuyetsya mashina upravlinnya RLS i tri puskovi ustanovki z shistma napryamnimi Zagalna vartist rozrobki ta rozgortannya do 1999 roku shesti batarej ocinyuvalasya v 250 miljoniv dolariv Kompleks rozroblyavsya dlya vikoristannya raket AIM 120A tomu inodi dlya jogo raket mozhna zustriti poznachennya MIM 120A hocha oficijno takogo poznachennya ne isnuye Postachannya kompleksu pochalisya v 1994 roci a v 1995 roci pershij kompleks zastupiv na bojove cherguvannya Povidomlyalosya pro postachannya odnogo kompleksu v SShA i chotiroh do Ispaniyi v 2003 roci V serpni 2005 roku firma Kongsberg uklala z norvezkim VPS kontrakt na rozrobku modifikovanogo kompleksu NASAMS II sho nadijshov u vijska v lipni 2007 roku Kompleks otrimav novu sistemu taktichnogo zv yazku integrovanu z sistemoyu zv yazku NATO U grudni 2006 roku armiya Daniyi uklala kontrakt na postachannya shesti batarej ZRK NASAMS II z pochatkom postachan v 2009 roci CLAWS U 1995 roci Armiya SShA rozglyadala mozhlivist vikoristannya raket AMRAAM z modifikovanih stacionarnih puskovih ustanovok ZRK Hawk i mobilnih puskovih ustanovok z shasi HMMWV Project 559 programa HUMRAAM Hummer AMRAAM Rozrobki za programoyu HUMRAAM lyagli v osnovu kompleksu CLAWS angl Complimentary Low Altitude Weapon System zamovlenogo Korpusom morskoyi pihoti SShA U kvitni 2001 roku firma Raytheon uklala kontrakt na rozrobku kompleksu Nezvazhayuchi na provedennya u 2003 2005 rokah uspishnih viprobuvan ZRK strilboyu po riznih cilyah u serpni 2006 roku programa bula zupinena zamovnikom u zv yazku z neobhidnistyu ekonomiyi koshtiv SL AMRAAM SL AMRAAM ER Armiya SShA planuye stvoriti ZRK serednoyi dalnosti pid nazvoyu SL AMRAAM Surface Launched AMRAAM Yak i kompleks CLAWS ye rozvitkom programi HUMRAAM i vikoristovuye samohidnu puskovu ustanovku na bazi vsyudihoda HMMWV Cim ZRK planuyetsya zaminiti chastinu kompleksiv z raketoyu FIM 92 Stinger Pershi postachannya kompleksu planuyutsya v 2012 roci U chervni 2007 roku firma Rejteon anonsuvala dvi programi z udoskonalennya kompleksu SL AMRAAM Planuyetsya stvoriti universalnu puskovu ustanovku dlya raket AMRAAM i raket AIM 9X Sidewinder z dalnistyu 10 km Raketi zapuskayutsya z odniyeyi i tiyeyi samoyi rejkovoyi napryamnoyi Na vistavci v Le Burzhe v 2007 roci demonstruvalasya puskova ustanovka z shistma napryamnimi i vstanovlenimi na nij chotirma raketami AIM 120 i dvoma raketami AIM 9X Takozh dlya zamini kompleksu ZRK Hawk planuyetsya rozrobiti v ramkah programi SL AMRAAM ER raketu velikoyi dalnosti Raketa povinna mati dalnist 40 km Maket novoyi raketi takozh buv pokazanij na aviasaloni Le Burzhe v 2007 roci Za zayavoyu Dzh Garretta viceprezidenta firmi Rejteon nova raketa stvoryuyetsya na bazi raketi ESSM z vikoristannyam yiyi bloku dviguna i bojovoyi chastini a GSN i sistema upravlinnya vzyati vid raketi AMRAAM Pershi viprobuvannya novoyi raketi SL AMRAAM ER buli provedeni v Norvegiyi v 2008 roci AIM 120 AMRAAM v ZRK NASAMS Puskova ustanovka SL AMRAAM v Le Burzhe 2007 z raketami AIM 120 i AIM 9X Maket raketi SL AMRAAM ER na Le Burzhe 2007 Taktiko tehnichni harakteristikiModifikaciya AIM 120A AIM 120B AIM 120C AIM 120C 4 AIM 120C 5 AIM 120C 6 AIM 120C 7 AIM 120D P3I Phase 1 P3I Phase 2 P3I Phase 3 P3I Phase 4 Rik pochatku postavok 1991 1994 1996 1999 2005 2005 2009 2007 Maksimalna dalnist pusku km 50 70 105 120 180 Minimalna dalnist pusku 2 km Dovzhina raketi 3 66 m 12 futiv Diametr korpusu raketi 178 mm 7 dyujmiv Rozmah krila 533 mm 21 dyujm 447 mm 17 6 dyujma 445 mm 17 5 dyujma Rozmah ruliv 635 mm 25 dyujmiv 447 mm 17 6 dyujma 447 mm 17 6 dyujma Startova vaga kg 157 161 5 Maksimalna shvidkist polotu 4M BCh OF 23 kg 50 funtiv OF 18 kg 40 funtiv OF 20 5 kg 45 funtiv Sistema navedennya INS radiokanal ARL GSN INS GPS dvostoronnij kanal ARL GSN Vidsik BCh Weapons Detonation Unit WDU 33 B WDU 41 B Navigacijnij vidsik Guidance Unit WGU 16 B WGU 41 B WGU 44 B Vidsik rushiya Propulsion Section WPU 6 B WPU 16 B Blok upravlinnya Control Section WCU 11 B WCU 28 B VirobnictvoPrograma zakupivel SShA Finansovij rik kontrakt kilkist shtuk suma mln komentar AirForce Navy AirForce Navy 1987 Lot 1 180 0 593 0 1988 Lot 2 400 0 712 0 1989 Lot 3 874 26 795 35 1990 Lot 4 815 85 686 102 1991 Lot 5 510 300 535 286 1992 Lot 6 630 191 532 192 1993 Lot 7 1000 165 606 102 1994 Lot 8 1007 75 487 58 Plan 1995 Lot 9 413 106 310 8 Plan 1996 Lot 10 zgidno z Component Breakout of the Advanced Medium Range Air To Air Missiles 17 lipnya 2011 u Wayback Machine po 1996 finansovij rik vklyuchno MO SShA otrimalo 7342 raketi vitrativshi 6 6 milyarda dolariv vartist rozrobki i virobnictva 1997 Lot 11 133 100 110 6 50 3 Cina odniyeyi raketi zgidno z Lot 11 340 tisyach dolariv 1998 Lot 12 173 120 101 9 54 1 Lot 12 vklyuchaye v sebe virobnictvo 813 raket z nih 520 na eksport na sumu 243 miljoni dolariv cina odniyeyi raketi 299 000 dolariv 1999 Lot 13 180 100 89 7 50 5 2000 Lot 14 187 100 89 7 46 1 Plan 2001 Lot 15 170 63 95 7 37 6 2002 Lot 16 190 55 100 2 36 5 2003 Lot 17 158 76 84 9 50 5 2004 Lot 18 159 42 98 4 36 9 2005 Lot 19 159 37 106 9 28 9 2006 Lot 20 8 48 103 1 73 8 2007 Lot 21 87 128 115 4 88 3 Plan 2008 Lot 22 133 52 190 8 8 2009 Lot 23 133 57 203 8 93 Plan 2010 Lot 24 196 79 291 8 145 5 Plan Stanom na 31 grudnya 2009 roku planuyetsya virobnictvo 17 840 raket a zagalna vartist programi rozrobki ta virobnictva ocinyuyetsya v 21 283 300 000 Ekspluataciya ta bojove zastosuvannyaSerednij chas napracyuvannya na vidmovu dlya raket AIM 120 stanovit 1500 godin Zafiksovani taki vipadki bojovogo zastosuvannya raket AIM 120 27 grudnya 1992 Irak AIM 120A zapushenoyu z F 16 zbitij irakskij MiG 25 17 sichnya 1993 Irak AIM 120A zapushenoyu z F 16 zbitij irakskij MiG 23 18 sichnya 1993 Irak AIM 120A zapushenoyu z F 15 zbitij irakskij MiG 25 28 lyutogo 1994 AIM 120A zapushenoyu z F 16 zbitij G 4 Super Galeb bosnijskih serbiv 24 bereznya 1999 Kosovo AIM 120B zapushenoyu z gollandskogo RNeAF F 16 zbitij serbskij MiG 29 24 bereznya 1999 Kosovo AIM 120C zapushenoyu z amerikanskogo F 15 zbitij MiG 29 24 bereznya 1999 Kosovo AIM 120C zapushenoyu z amerikanskogo F 15 zbitij MiG 29 26 bereznya 1999 Kosovo AIM 120C zapushenoyu z amerikanskogo F 15 zbitij MiG 29 26 bereznya 1999 Kosovo AIM 120C zapushenoyu z amerikanskogo F 15 zbitij MiG 29 4 travnya 1999 Kosovo AIM 120A zapushenoyu z amerikanskogo F 16 zbitij MiG 29 U Pivnichnomu Iraku 14 kvitnya 1994 raketoyu AMRAAM zapushenoyi z amerikanskogo F 15C 53 vinishuvalnoyi eskadrilyi angl 53 rd Fighter Squadron pomilkovo buv zbitij odin z dvoh amerikanskih vertolotiv UH 60 Blek Hok Pid chas vijskovih navchan v Estoniyi 7 serpnya 2018 roku ispanskij litak Eurofighter EF2000 vipadkovo zdijsniv zapusk raketi AIM 120 AMRAAM Stanom na kinec serpnya reshtki raketi tak i ne buli znajdeni OperatoriZa danimi kompaniyi virobnika Rayteon raketi AMRAAM znahodyatsya na ozbroyenni 33 krayin svitu Postavki raket zdijsnyuyutsya tilki soyuznikam SShA i v osnovnomu priznacheni dlya ozbroyennya litakiv amerikanskoyi rozrobki F 4 F 15 i F 16 Avstraliya Korolivski vijskovo povitryani sili Avstraliyi F A 18 Hornet F A 18E F Super Hornet Bahrejn F 16 Fighting Falcon Belgiya F 16 Fighting Falcon Velika Britaniya Korolivski vijskovo povitryani sili Velikoyi Britaniyi Eurofighter Typhoon Greciya Vijskovo povitryani sili Greciyi F 4 Phantom II F 16 Fighting Falcon Daniya Korolivski vijskovo povitryani sili Daniyi F 16 Fighting Falcon Izrayil Vijskovo povitryani sili Izrayilyu F 15C D Eagle F 15I F 16I Fighting Falcon Sufa Ispaniya Vijskovo povitryani sili Ispaniyi F A 18 Hornet Eurofighter Typhoon Suhoputni vijska Ispaniyi NASAMS Vijskovo morski sili Ispaniyi AV 8 Harrier II Italiya Vijskovo povitryani sili Italiyi Eurofighter Typhoon F 16 Fighting Falcon Vijskovo morski sili Italiyi AV 8 Harrier II Jordaniya F 16 Fighting Falcon Kanada Korolivski vijskovo povitryani sili Kanadi CF 18 Hornet Kuvejt F A 18C D Hornet Malajziya F A 18D Hornet Marokko F 16 Fighting Falcon Niderlandi Korolivski vijskovo povitryani sili Niderlandiv F 16 Fighting Falcon NASAMS Nimechchina Vijskovo povitryani sili Nimechchini F 4 Phantom II Eurofighter Typhoon Norvegiya Korolivski vijskovo povitryani sili Norvegiyi F 16 Fighting Falcon NASAMS OAE F 16E F Block 60 Oman F 16 Fighting Falcon Pakistan Vijskovo povitryani sili Pakistanu F 16 Fighting Falcon Pivdenna Koreya Vijskovo povitryani sili Respubliki Koreya F 15K Slam Eagle F 16 Fighting Falcon Polsha Vijskovo povitryani sili Polshi F 16C D Block 52 Fighting Falcon Portugaliya Vijskovo povitryani sili Portugaliyi F 16 Fighting Falcon Respublika Kitaj Tajvan F 16 Fighting Falcon Saudivska Araviya Vijskovo povitryani sili Saudivskoyi Araviyi Tornado ADV F 15S D Eagle F 15S Strike Eagle Singapur F 15SG Strike Eagle F 16 Fighting Falcon SShA Vijskovo povitryani sili SShA F 15 Eagle F 16 Fighting Falcon F 22 Raptor F 35A Lightning II Vijskovo morski sili SShA F A 18 Hornet F A 18E F Super Hornet EA 18G Growler F 35C Lightning II Korpus morskoyi pihoti SShA AV 8 Harrier II F A 18C D Hornet F 35B Lightning II Tayiland Korolivski vijskovo povitryani sili Tayilandu JAS 39 Gripen F 16 Block 15 ADF MLU Fighting Falcon Turechchina Povitryani sili Turechchini F 4 Phantom II F 16 Fighting Falcon Ugorshina Vijskovo povitryani sili Ugorshini JAS 39 Gripen Finlyandiya Vijskovo povitryani sili Finlyandiyi F A 18C D Hornet Chehiya Vijskovo povitryani sili Chehiyi JAS 39 Gripen Chili F 16 Fighting Falcon zamovlennya Shvejcariya F A 18C D Hornet Shveciya Vijskovo povitryani sili Shveciyi JAS 39 Gripen Yaponiya Povitryani Sili Samooboroni Yaponiyi Mitsubishi F 15J DJ Ukrayina Povitryani sili Zbrojnih Sil Ukrayini ZRK NASAMSOcinka proyektuRaketa AMRAAM prijshla na zminu raketam AIM 7 i AIM 54 U porivnyanni z raketoyu AIM 7 osnashenoyu napiv aktivnoyu golivkoyu samonavedennya GSN raketa AIM 120 z aktivnoyu radiolokacijnoyu GSN ye raketoyu sho diye za principom vistriliv i zabuv i dozvolyaye zdijsnyuvati odnim vinishuvachem strilbu raketami odnochasno po dekilkoh cilyah U porivnyanni z raketoyu AIM 54 AMRAAM pomitno legsha sho dozvolilo ozbroyiti neyu ne tilki vazhki vinishuvachi tipu F 14 ale i legshi litaki Mensha vaga v porivnyanni z poperednikami dozvolia zbilshiti kilkist raket na odnomu vinishuvachi i osnastiti AIM 120 vsi amerikanski vinishuvachi Fahivci po riznomu ocinyuyut mozhlivosti raket AMRAAM Deyaki fahivci vidznachayut sho povitryanij bij na malih distaniciyah ne vtrativ svoyeyi znachimosti Isnuyut skladnosti viyavlennya suprotivnika sho vikoristovuye litaki pobudovani z vikoristannyam tehnologij malopomitnosti i zastosovuyut specialnu taktiku zblizhennya Za rezultatami provedenogo amerikanskimi fahivcyami analizu 50 vidsotkiv povitryanih boyiv sho pochinayutsya z velikih i serednih distancij zakinchuyutsya blizhnimi manevrenimi boyami Pid pitannyam zalishayetsya i efektivnist zastosuvannya raket v umovah radioelektronnoyi protidiyi Neobhidnist vikoristannya bortovoyi RLS demaskuye vinishuvach i bilsh bazhanim ye vikoristannya raket z infrachervonimi GSN sho vikoristovuyut pasivni metodi navedennya Razom z tim doslidzhennya provedeni fahivcyami SRSR pokazali sho vidsutnist raket podibnih AIM 120 AMRAAM prizvodit do 5 7 kratnogo prograshu po efektivnosti aviacijnogo kompleksu Do togo zh doktrina SShA pripuskaye dominuvannya v povitri i shiroke vikoristannya litakiv dalnogo radiolokacijnogo viyavlennya ta upravlinnya DRLV U cih umovah viyavlennya protivnika vidbuvayetsya na dalnih distanciyah a vinishuvach mozhe ne demaskuvati sebe vklyuchennyam RLS otrimuyuchi cilevkazivka vid litaka DRLV Raketa AMRAAM pershoyu v klasi raket povitrya povitrya serednoyi dalnosti bula osnashena aktivnoyi radiolokacijnoyu GSN Raketi serednoyi dalnosti z podibnimi taktiko tehnichnimi harakteristikami ta osnasheni aktivnoyu radiolokacijnoyu GSN i inercijnim navedennyam na pochatkovomu etapi polotu stvoreni v ryadi krayin U 1994 roci na ozbroyennya VPS Rosiyi prijnyata raketa R 77 U Kitayi na osnovi R 77 rozroblena raketa Trohi ostoron v comu ryadu stoyit francuzka raketa MICA Pri desho menshij dalnosti vona maye nabagato menshu masu i ye raketoyu sho poyednuye v sobi harakteristiki raket serednoyi ta maloyi dalnosti Do togo zh cya raketa mozhe osnashuvatisya ICh GSN sho zabezpechuye bilsh gnuchke yiyi zastosuvannya Bagato krayin yaki pridilyayut bagato sil stvorennyu raket velikoyi dalnosti ponad 100 km Krayini Yevrosoyuzu yaki rozroblyayut raketu Meteor vidminnoyu osoblivistyu yakoyi ye vikoristannya pryamotochnogo povitryano reaktivnogo dviguna V cilomu raketi AMRAAM pokazali sebe dosit nadijnim ta efektivnim vidom zbroyi Raketa mozhe zastosovuvatisya po shirokij nomenklaturi cilej vklyuchayuchi bezpilotni litalni aparati i krilati raketi sho pidtverdzheno velikoyu kilkistyu viprobuvan Raketa Zobrazhennya Rik Dalnist km Shvidkist chislo M Dovzhina m Diametr m Rozmah krila m Rozmah ruliv m Masa kg Masa BCh kg Tip BCh Tip rushiya Tip navedennya SShA 1975 70 4M 3 66 0 203 1 02 0 81 231 39 OF RDTP PAR GSN SShA 1986 184 5M 4 01 0 38 0 925 0 925 462 60 OF RDTP INS RK ARL GSN SShA AIM 120A 1991 50 70 4M 3 66 0 178 0 533 0 635 157 23 OF RDTP INS RK ARL GSN SShA AIM 120C 7 2006 120 4M 3 66 0 178 0 445 0 447 161 5 20 5 OF RDTP INS RK ARL GSN Franciya 1998 50 4M 3 1 0 16 0 56 110 12 OF RDTP INS RK TP GSN Franciya 1999 50 4M 3 1 0 16 0 56 110 12 OF RDTP INS RK ARL GSN Rosiya R 77 1994 100 4M 3 5 0 2 0 4 0 7 175 22 strizheneva RDTP INS RK ARL GSN KNR 2007 100 4M 3 93 0 2 0 67 0 752 199 OF RDTP INS RK ARL GSN Yevropejskij Soyuz MBDA Meteor 2013 gt 100 4M 3 65 0 178 185 OF PVRD INS RK ARL GSNPrimitkiV cinah 1987 finansovogo roku Rozrahunkova cina obchislyuyetsya yak vartist rozrobki i virobnictva zaplanovanoyi kilkosti raket Dani v cij tablici za deyaki roki mistyat planovi cifri tomu pidsumkova cifra po danij tablici ne zbigayetsya z kilkistyu realno zakuplenih raket U cinah potochnogo finansovogo roku Uvaga Suma vidilena na zakupivli vklyuchaye v sebe yak cinu samih raket tak i vartist zakupivli materialiv na podalshi postavki zapchastini ta komplektuyuchi do raket toshoDzherelaAndreas Parsch Raytheon Hughes AIM 120 AMRAAM www designation systems ne anglijskoyu Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 30 kvitnya 2010 Arhiv originalu za 6 lyutogo 2012 Procitovano 19 listopada 2012 Advanced Medium Range Air to Air Missile AMRAAM Curren plans and alternatives The congress of the United States Congressional Budjet Office 1986 S 7 z dzherela 10 kvitnya 2010 Barry D Watts Doctrine Technology and War Part 3 Technology and War Air amp Space Doctrinal Symposium Maxwell AFB Montgomery Alabama 30 April 1 May 1996 anglijskoyu Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 12 kvitnya 2010 Advanced Medium Range Air to Air Missile AMRAAM Curren plans and alternatives The congress of the United States Congressional Budget Office 1986 S 8 z dzherela 10 kvitnya 2010 Carlo Kopp Quo Vadis AMRAAM anglijskoyu Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 12 kvitnya 2010 www globalsecurity org anglijskoyu Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2006 Procitovano 11 kvitnya 2010 Advanced Medium Range Air to Air Missile AMRAAM Curren plans and alternatives The cogress of the Uited States Congressional Budjet Office 1986 S 9 z dzherela 10 kvitnya 2010 AMRAAM AIM 120 IS Raketnaya tehnika Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 15 kvitnya 2010 AIM 120 AMRAAM airwar Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 30 kvitnya 2010 Vladimir Ilin ZARUBEZhNYE RAKETY VOZDUH VOZDUH Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 30 kvitnya 2010 anglijskoyu 07 06 2009 Arhiv originalu za 7 serpnya 2009 Procitovano 30 kvitnya 2010 NCADE An ABM AMRAAM Or Something More anglijskoyu 20 noyabrya 2008 Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 11 kvitnya 2010 Raytheon NCADE Network Centric Airborne Defense Element PDF anglijskoyu Procitovano 30 kvitnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya nedostupne posilannya Raytheon Successfully Tests New Air Launched Missile Defense System anglijskoyu 4 dekabrya 2007 goda Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 11 kvitnya 2010 anglijskoyu 07 06 2009 Arhiv originalu za 07 08 2009 Procitovano 11 kvitnya 2010 Stephen Trimble 04 06 09 Raytheon s NCADE survives FY10 budget cuts anglijskoyu Flightglobal com Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 11 kvitnya 2010 Zenitno raketnyj kompleks NASAMS rosijskoyu IS Raketnaya tehnika Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 25 aprelya 2010 Surface Launched AMRAAM SL AMRAAM CLAWS Medium Range Air Defence System USA anglijskoyu Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 30 kvitnya 2010 Zenitnyj raketnyj kompleks srednej dalnosti SLAMRAAM Informacionnaya sistema Raketnaya tehnika Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 30 kvitnya 2010 GosNII AS EKSPRESS INFORMACIYa SShA Rasshirenie vozmozhnostej ZUR SL AMRAAM Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 30 kvitnya 2010 Raytheon goes for grand slam www flightglobal com anglijskoyu Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 30 kvitnya 2010 Kris Osborn 19 iyunya 2008 Raytheon Tests Extended SL AMRAAM anglijskoyu Procitovano 5 travnya 2010 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z parametrom url status ale bez parametra archive url posilannya nedostupne posilannya PDF anglijskoyu Arhiv originalu PDF za 14 travnya 2011 Procitovano 5 travnya 2010 PDF Arhiv originalu PDF za 12 zhovtnya 2011 Procitovano 23 listopada 2012 PDF Arhiv originalu PDF za 12 zhovtnya 2011 Procitovano 23 listopada 2012 Department of Defense Budget for Fiscal Year 1999 pdf defenselink mil anglijskoyu US Department of Defence s str 36 Arhiv PDF originalu za 20 serpnya 2011 Department of Defense Budget for Fiscal Year 2000 pdf defenselink mil anglijskoyu US Department of Defence s str 33 Arhiv PDF originalu za 20 serpnya 2011 Department of Defense Budget for Fiscal Year 2001 pdf defenselink mil anglijskoyu US Department of Defence s str 35 Arhiv PDF originalu za 20 serpnya 2011 Department of Defense Budget for Fiscal Year 2003 pdf defenselink mil anglijskoyu US Department of Defence s str 34 Arhiv PDF originalu za 20 serpnya 2011 Department of Defense Budget for Fiscal Year 2004 pdf defenselink mil anglijskoyu US Department of Defence s str 34 Arhiv PDF originalu za 20 serpnya 2011 Department of Defense Budget for Fiscal Year 2005 pdf defenselink mil anglijskoyu US Department of Defence s str 35 Arhiv PDF originalu za 20 serpnya 2011 Department of Defense Budget for Fiscal Year 2006 pdf defenselink mil anglijskoyu US Department of Defence s str 32 Arhiv PDF originalu za 20 serpnya 2011 Department of Defense Budget for Fiscal Year 2007 pdf defenselink mil anglijskoyu US Department of Defence s str 36 Arhiv PDF originalu za 20 serpnya 2011 Department of Defense Budget for Fiscal Year 2008 pdf defenselink mil anglijskoyu US Department of Defence s str 42 Arhiv PDF originalu za 20 serpnya 2011 Department of Defense Budget for Fiscal Year 2010 pdf defenselink mil anglijskoyu US Department of Defence s str 3 38 Arhiv PDF originalu za 20 serpnya 2011 SAR Program Acquisition Cost Summary As of Date December 31 2009 PDF anglijskoyu Arhiv originalu PDF za 30 sichnya 2012 Procitovano 5 travnya 2010 AMRAAM s Performance and Reliability is Combat Proven anglijskoyu Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 1 travnya 2010 AMRAAM anglijskoyu Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 1 travnya 2010 Carlo Kopp 25 04 2008 The Russian Philosophy of Beyond Visual Range Air Combat anglijskoyu Arhiv originalu za 30 01 2012 Procitovano 1 travnya 2010 MICHAEL R GORDON 15 04 1994 U S Jets over Iraq attack own helicopters in error all 26 on board are killed anglijskoyu Arhiv originalu za 30 01 2012 Procitovano 1 travnya 2010 DFRLab 27 serpnya 2018 Arhiv originalu za 28 serpnya 2018 Procitovano 27 serpnya 2018 Advanced Medium Range Air to Air Missile AMRAAM anglijskoyu Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 25 kvitnya 2009 Three Arab Nations Purchase Raytheon AMRAAM anglijskoyu Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 26 kvitnya 2010 Air defence contract with the Netherlands anglijskoyu Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 1 travnya 2010 Czech Air force has bought 24 AMRAAMs anglijskoyu Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 1 travnya 2010 St lejtenant K Egorov Perspektivy razvitiya zarubezhnyh upravlyaemyh raket klassa vozduh vozduh Zarubezhnoe voennoe obozrenie 8 2001 g Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 1 travnya 2010 Polkovnik V KIRILLOV Sovremennyj vozdushnyj boj Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 30 kvitnya 2010 Ocherk istorii sozdaniya otechestvennogo upravlyaemogo oruzhiya klassa Vozduh vozduh Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 30 kvitnya 2010 Polkovnik A Krasnov Zavoevanie prevoshodstva v vozduhe Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 30 kvitnya 2010 Posilannya AMRAAM AIM 120 IS Raketnaya tehnika Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 15 kvitnya 2010 Andreas Parsch Raytheon Hughes AIM 120 AMRAAM www designation systems ne anglijskoyu Arhiv originalu za 30 sichnya 2012 Procitovano 30 kvitnya 2010 www globalsecurity org anglijskoyu Arhiv originalu za 7 zhovtnya 2006 Procitovano 11 kvitnya 2010

Дата публікації:
Топ