Azərbaycanca
Беларускі
Dansk
Deutsch
Española
Français
Indonesia
Italiana
日本語
Қазақ
Lietuvos
Nederlands
Português
Русский
සිංහල
แบบไทย
Türkçe
Українська
中國人
United State
Afrikaans
Перший Чехословацький армійський корпус — чехословацьке військове з'єднання, сформоване у роки Другої світової війни на території СРСР, що воювало на радянсько-німецькому фронті.
Передісторія
Після окупації Чехословаччини нацистською Німеччиною в березні 1939 року велика кількість колишніх військовослужбовців розформованої окупантами чехословацької армії покинула країну. З їх числа в березні 1939 року в Польщі почалося формування Чехословацького легіону. Його чисельність перевищувала 900 осіб, він розташовувався в Кракові, Львові та інших містах на сході Польщі. На озброєнні легіону було всього 12 кулеметів і 50 гвинтівок, боєздатною частиною він не був.
Після вторгнення німців у Польщу у вересні 1939 року легіон відійшов до східного кордону країни. Після вторгнення радянських військ частини легіону 18 вересня 1939 року опинилися на окупованій радянськими військами території і без опору склали зброю. Особовий склад легіону був оголошений інтернованими особами і перебував у окремих таборах для інтернованих осіб. Щодо їх подальшої долі радянський уряд не мав чіткої позиції, а тому, ймовірно, розраховував на те, що проблема чехословацьких військових вирішиться сама собою. З 1940 р. СРСР не перешкоджав виїзду колишніх легіонерів до Франції та інших країн для участі в боях проти Німеччини в союзницьких арміях. Основна маса колишніх легіонерів скористалася цією можливістю.
Однак зі зростанням загрози нападу Німеччини на СРСР ситуація почала змінюватися. На переговорах між СРСР та Чехословацьким урядом у вигнанні в травні 1941 було підписано союзницьку угоду, в одному з пунктів якої СРСР дозволяв формування чехословацьких частин на радянській території. 27 вересня 1941 року був підписаний радянсько-чехословацький військовий договір, згідно з яким почалося формування чехословацького піхотного батальйону.
Окремий Чехословацький піхотний батальйон
Формування батальйону почалося в січні 1942 року в Бузулуці. Його основою стали 93 колишні легіонери, що залишилися до того часу в СРСР. Надалі в батальйон включалися інтерновані чехи та словаки (у тому числі засуджені за «нелегальний перетин кордону», для яких була оголошена спеціальна амністія), радянські громадяни чехословацького походження (зокрема волинські чехи), русини, що тікали від угорців у СРСР, та євреї, що втікали з Чехословаччини. Формування батальйону здійснювалось зі значними проблемами і тяганиною, втім це дозволило командирові батальйону Людвіку Свободі провести інтенсивні бойові навчання, і рівень підготовки особового складу батальйону виявився дуже високий.
Особовий склад був обмундирований у чехословацьку військову форму, мав чехословацькі військові звання та проходив службу за військовим статутом чехословацької армії. З організаційних питань батальйон підпорядковувався чехословацькому уряду у вигнанні, за оперативними — вищому командуванню тих радянських військових частин, яким він надавався. Надалі такий порядок зберігався до кінця війни.
30 січня 1943 року чехословацький батальйон склав військову присягу. У його складі налічувалося 974 особи, в тому числі 26 офіцерів, 10 ротмістрів, 237 унтер-офіцерів, 663 рядових. З 1 лютого розпочато відправлення на фронт. До початку березня 1943 року батальйон увійшов до складу 3-ї танкової армії Воронезького фронту і 3 березня зайняв оборону в районі села Соколово Харківської області. 6 березня батальйон розсіяв німецьку розвідувальну частину і знищив один танк. 8-9 березня батальйон вів кровопролитний бій, спільно з радянськими частинами відбиваючи численні атаки ворога в ході Харківської оборонної операції. Втративши за два дні боїв 112 бійців убитими і зниклими безвісти (у тому числі 3 командири рот і 10 командирів взводів) та 106 пораненими, за наказом командування батальйон відійшов із займаних рубежів і 15 березня вийшов із-під загрози оточення в районі Харкова. Спочатку його знову було поставлено на оборонні позиції, але 25 березня у зв'язку з тим, що радянські війська зупинили німецький наступ — виведено в тил.
1-ша окрема Чехословацька піхотна бригада
Радянське командування високо оцінило бойові якості чехословацького батальйону, проявлені в першій битві. Вже 15 травня 1943 року було видано Постанову Державного Комітету Оборони про формування на основі батальйону 1-ї окремої Чехословацької піхотної бригади. Формування проводилося в Новохоперську.
До 30.09.1943 року бригада налічувала 3 517 осіб, у тому числі 114 офіцерів. У ній були танкова рота (20 танків), 30 мінометів, 28 гармат, 110 кулеметів, 43 протитанкових рушниць, 11 зенітних установок. Чисельність радянських військовослужбовців у бригаді була обмеженою порівняно з військовими формуваннями інших країн: так, у бригаді був тільки 21 офіцер Червоної Армії і 148 солдатів. Вони призначалися на посади військових фахівців, у яких у чехословаків був некомплект (медперсонал, радисти, частина артилеристів).
У жовтні 1943 р. бригада була перекинута на 1-й Український фронт. З 4 листопада вона брала участь у Київській наступальній операції, відзначилася при штурмі Києва і Білої Церкви, у Київській оборонній операції, в Житомирсько-Бердичівській і в Корсунь-Шевченківській операціях. За відзначення в зимовій кампанії 1943–1944 років бригада нагороджена двома радянськими і двома чехословацькими нагородами. У березні 1944 р. бригада виведена в тил.
1-й Чехословацький армійський корпус
10 квітня 1944 р. на базі бригади почалося формування 1-го Чехословацького армійського корпусу в складі 3 піхотних бригад, танкової бригади, артилерійського полку, саперного та автомобільного батальйонів, допоміжних підрозділів. Окрім того, командуванню корпусу підпорядковувалася сформована під Москвою повітряно-десантна чехословацька бригада. У прилеглих до Закарпаття районах, де проживало багато словаків і русинів, була проведена мобілізація бійців у корпус. Загальна чисельність корпусу становила 16 171 особу.
У серпні 1944 року корпус перекинутий на 1-й Український фронт, що наближався до чехословацького кордону в Карпатах. В Східно-Карпатської операції корпусу приділялася важлива роль в ході наступу на допомогу розпочатого Словацького повстання. Проте в перший же день участі в боях 9 вересня через незадовільну розвідку і недолуге управління, дві бригади корпусу потрапили під зосереджений удар артилерії противника і зазнали великих втрат (611 осіб). Командувач військами фронту маршал Конєв своїм наказом замінив командира корпусу, хоча не мав таких повноважень. Тим не менше, екзильний уряд був змушений підтвердити зміну командувача.
Частини корпусу у важких кровопролитних боях проривали один за іншим оборонні позиції в горах. 20 вересня було звільнене місто Дукля, а 6 жовтня штурмом узятий укріплений Дукельський перевал, розташований на старому кордоні з Чехословаччиною. Цього дня чехословацькі і радянські частини вступили на чехословацьку територію, поклавши початок звільненню країни від німецьких окупантів. До листопада корпус продовжував наступальні бої, потім перейшов до оборони. Більше в тил корпус не виводився, діючи на фронті до кінця війни. Підготовка особового складу і переформування підрозділів здійснювалися в навчальних і запасних частинах корпусу.
До кінця війни корпус воював у складі 38-ї армії 4-го Українського фронту. З січня 1945 року він наступав в ході Західно-Карпатської операції, з лютого — в обороні, з березня — знову в наступі в Моравська-Остравскій операції. 30 квітня 1945 року частини корпусу з боями вступили на територію чеських земель. Однак уперті бої з німецькою групою армій «Центр» тривали до кінця війни. Передовий загін корпусу на радянських танках 10 травня 1945 року провів свій останній бій проти німців і вступив у Прагу.
17 травня 1945 року відбувся парад всього особового складу корпусу в Празі. З червня 1945 р. на його базі почалося формування 1-ї армії Чехословацької народної армії. До кінця війни на фронті билося 18 087 бійців корпусу, а спільно з тиловими та навчальними частинами його чисельність становила 31725 осіб. Втрати корпусу (з урахуванням втрат окремого батальйону та окремої бригади в 1943–1944 роках) склали 4011 осіб загиблими, зниклими безвісти і померлими від ран. Захоплені в німецький полон бійці зазнавали страшних тортур.
Окрім корпусу, в СРСР були сформовані й інші військові частини. З січня 1944 формувалася 2-га Чехословацька повітряно-десантна бригада. У вересні-жовтні 1944 року вона була закинута в Словаччину і билася спільно з повстанцями в ході Словацького національного повстання. Після придушення повстання частини бригади з великими втратами пробилися через лінію фронту і були включені до складу Чехословацького армійського корпусу. Крім того, з травня 1944 року формувався чехословацький винищувальний авіаційний полк, а з січня 1945 року — чехословацька змішана авіаційна дивізія. Вони також брали участь у боях.
Командири корпусу
- З 10.04.1944 року — бригадний генерал
- З 11.09.1944 року — бригадний генерал Людвік Свобода
- З 3.04.1945 року — бригадний генерал
Нагороди
Чехословацька бригада була нагороджена орденами Суворова II ступеня і Богдана Хмельницького I ступеня, чехословацьким та .
Кілька тисяч бійців і командирів корпусу нагороджені радянськими і чехословацькими орденами і медалями. Шестеро бійців удостоєні звання Героя Радянського Союзу: надпоручник Отакар Ярош, капітан Антонін Сохор, капітан Ріхард Тесаржик, підпоручик Йозеф Буршик, поручик Степан Вайда, генерал армії Людвік Свобода. Шість бійців удостоєні звання Героя Чехословацької Соціалістичної Республіки: генерал армії Людвік Свобода, генерал армії Карел Клапалек, підполковник , капітан , капітан , надпоручник Рудольф Ясіок.
Джерела
- Мемуары Л. Свободы «От Бузулука до Праги» [ 22 грудня 2018 у Wayback Machine.]
- Мемуары офицера корпуса А. Рессела «По дорогам войны» [ 20 січня 2019 у Wayback Machine.]
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Ne plutati z Chehoslovackim korpusom nacionalnim dobrovolchim vijskovim z yednannyam sformovanim u Rosijskij respublici u skladi rosijskoyi armiyi voseni 1917 roku Pershij Chehoslovackij armijskij korpus chehoslovacke vijskove z yednannya sformovane u roki Drugoyi svitovoyi vijni na teritoriyi SRSR sho voyuvalo na radyansko nimeckomu fronti PeredistoriyaPislya okupaciyi Chehoslovachchini nacistskoyu Nimechchinoyu v berezni 1939 roku velika kilkist kolishnih vijskovosluzhbovciv rozformovanoyi okupantami chehoslovackoyi armiyi pokinula krayinu Z yih chisla v berezni 1939 roku v Polshi pochalosya formuvannya Chehoslovackogo legionu Jogo chiselnist perevishuvala 900 osib vin roztashovuvavsya v Krakovi Lvovi ta inshih mistah na shodi Polshi Na ozbroyenni legionu bulo vsogo 12 kulemetiv i 50 gvintivok boyezdatnoyu chastinoyu vin ne buv Pislya vtorgnennya nimciv u Polshu u veresni 1939 roku legion vidijshov do shidnogo kordonu krayini Pislya vtorgnennya radyanskih vijsk chastini legionu 18 veresnya 1939 roku opinilisya na okupovanij radyanskimi vijskami teritoriyi i bez oporu sklali zbroyu Osobovij sklad legionu buv ogoloshenij internovanimi osobami i perebuvav u okremih taborah dlya internovanih osib Shodo yih podalshoyi doli radyanskij uryad ne mav chitkoyi poziciyi a tomu jmovirno rozrahovuvav na te sho problema chehoslovackih vijskovih virishitsya sama soboyu Z 1940 r SRSR ne pereshkodzhav viyizdu kolishnih legioneriv do Franciyi ta inshih krayin dlya uchasti v boyah proti Nimechchini v soyuznickih armiyah Osnovna masa kolishnih legioneriv skoristalasya ciyeyu mozhlivistyu Odnak zi zrostannyam zagrozi napadu Nimechchini na SRSR situaciya pochala zminyuvatisya Na peregovorah mizh SRSR ta Chehoslovackim uryadom u vignanni v travni 1941 bulo pidpisano soyuznicku ugodu v odnomu z punktiv yakoyi SRSR dozvolyav formuvannya chehoslovackih chastin na radyanskij teritoriyi 27 veresnya 1941 roku buv pidpisanij radyansko chehoslovackij vijskovij dogovir zgidno z yakim pochalosya formuvannya chehoslovackogo pihotnogo bataljonu Okremij Chehoslovackij pihotnij bataljonFormuvannya bataljonu pochalosya v sichni 1942 roku v Buzuluci Jogo osnovoyu stali 93 kolishni legioneri sho zalishilisya do togo chasu v SRSR Nadali v bataljon vklyuchalisya internovani chehi ta slovaki u tomu chisli zasudzheni za nelegalnij peretin kordonu dlya yakih bula ogoloshena specialna amnistiya radyanski gromadyani chehoslovackogo pohodzhennya zokrema volinski chehi rusini sho tikali vid ugorciv u SRSR ta yevreyi sho vtikali z Chehoslovachchini Formuvannya bataljonu zdijsnyuvalos zi znachnimi problemami i tyaganinoyu vtim ce dozvolilo komandirovi bataljonu Lyudviku Svobodi provesti intensivni bojovi navchannya i riven pidgotovki osobovogo skladu bataljonu viyavivsya duzhe visokij Osobovij sklad buv obmundirovanij u chehoslovacku vijskovu formu mav chehoslovacki vijskovi zvannya ta prohodiv sluzhbu za vijskovim statutom chehoslovackoyi armiyi Z organizacijnih pitan bataljon pidporyadkovuvavsya chehoslovackomu uryadu u vignanni za operativnimi vishomu komanduvannyu tih radyanskih vijskovih chastin yakim vin nadavavsya Nadali takij poryadok zberigavsya do kincya vijni 30 sichnya 1943 roku chehoslovackij bataljon sklav vijskovu prisyagu U jogo skladi nalichuvalosya 974 osobi v tomu chisli 26 oficeriv 10 rotmistriv 237 unter oficeriv 663 ryadovih Z 1 lyutogo rozpochato vidpravlennya na front Do pochatku bereznya 1943 roku bataljon uvijshov do skladu 3 yi tankovoyi armiyi Voronezkogo frontu i 3 bereznya zajnyav oboronu v rajoni sela Sokolovo Harkivskoyi oblasti 6 bereznya bataljon rozsiyav nimecku rozviduvalnu chastinu i znishiv odin tank 8 9 bereznya bataljon viv krovoprolitnij bij spilno z radyanskimi chastinami vidbivayuchi chislenni ataki voroga v hodi Harkivskoyi oboronnoyi operaciyi Vtrativshi za dva dni boyiv 112 bijciv ubitimi i zniklimi bezvisti u tomu chisli 3 komandiri rot i 10 komandiriv vzvodiv ta 106 poranenimi za nakazom komanduvannya bataljon vidijshov iz zajmanih rubezhiv i 15 bereznya vijshov iz pid zagrozi otochennya v rajoni Harkova Spochatku jogo znovu bulo postavleno na oboronni poziciyi ale 25 bereznya u zv yazku z tim sho radyanski vijska zupinili nimeckij nastup vivedeno v til 1 sha okrema Chehoslovacka pihotna brigadaDokladnishe 1 sha okrema Chehoslovacka pihotna brigada Radyanske komanduvannya visoko ocinilo bojovi yakosti chehoslovackogo bataljonu proyavleni v pershij bitvi Vzhe 15 travnya 1943 roku bulo vidano Postanovu Derzhavnogo Komitetu Oboroni pro formuvannya na osnovi bataljonu 1 yi okremoyi Chehoslovackoyi pihotnoyi brigadi Formuvannya provodilosya v Novohopersku Do 30 09 1943 roku brigada nalichuvala 3 517 osib u tomu chisli 114 oficeriv U nij buli tankova rota 20 tankiv 30 minometiv 28 garmat 110 kulemetiv 43 protitankovih rushnic 11 zenitnih ustanovok Chiselnist radyanskih vijskovosluzhbovciv u brigadi bula obmezhenoyu porivnyano z vijskovimi formuvannyami inshih krayin tak u brigadi buv tilki 21 oficer Chervonoyi Armiyi i 148 soldativ Voni priznachalisya na posadi vijskovih fahivciv u yakih u chehoslovakiv buv nekomplekt medpersonal radisti chastina artileristiv U zhovtni 1943 r brigada bula perekinuta na 1 j Ukrayinskij front Z 4 listopada vona brala uchast u Kiyivskij nastupalnij operaciyi vidznachilasya pri shturmi Kiyeva i Biloyi Cerkvi u Kiyivskij oboronnij operaciyi v Zhitomirsko Berdichivskij i v Korsun Shevchenkivskij operaciyah Za vidznachennya v zimovij kampaniyi 1943 1944 rokiv brigada nagorodzhena dvoma radyanskimi i dvoma chehoslovackimi nagorodami U berezni 1944 r brigada vivedena v til 1 j Chehoslovackij armijskij korpus10 kvitnya 1944 r na bazi brigadi pochalosya formuvannya 1 go Chehoslovackogo armijskogo korpusu v skladi 3 pihotnih brigad tankovoyi brigadi artilerijskogo polku sapernogo ta avtomobilnogo bataljoniv dopomizhnih pidrozdiliv Okrim togo komanduvannyu korpusu pidporyadkovuvalasya sformovana pid Moskvoyu povitryano desantna chehoslovacka brigada U prileglih do Zakarpattya rajonah de prozhivalo bagato slovakiv i rusiniv bula provedena mobilizaciya bijciv u korpus Zagalna chiselnist korpusu stanovila 16 171 osobu U serpni 1944 roku korpus perekinutij na 1 j Ukrayinskij front sho nablizhavsya do chehoslovackogo kordonu v Karpatah V Shidno Karpatskoyi operaciyi korpusu pridilyalasya vazhliva rol v hodi nastupu na dopomogu rozpochatogo Slovackogo povstannya Prote v pershij zhe den uchasti v boyah 9 veresnya cherez nezadovilnu rozvidku i nedoluge upravlinnya dvi brigadi korpusu potrapili pid zoseredzhenij udar artileriyi protivnika i zaznali velikih vtrat 611 osib Komanduvach vijskami frontu marshal Konyev svoyim nakazom zaminiv komandira korpusu hocha ne mav takih povnovazhen Tim ne menshe ekzilnij uryad buv zmushenij pidtverditi zminu komanduvacha Chastini korpusu u vazhkih krovoprolitnih boyah prorivali odin za inshim oboronni poziciyi v gorah 20 veresnya bulo zvilnene misto Duklya a 6 zhovtnya shturmom uzyatij ukriplenij Dukelskij pereval roztashovanij na staromu kordoni z Chehoslovachchinoyu Cogo dnya chehoslovacki i radyanski chastini vstupili na chehoslovacku teritoriyu poklavshi pochatok zvilnennyu krayini vid nimeckih okupantiv Do listopada korpus prodovzhuvav nastupalni boyi potim perejshov do oboroni Bilshe v til korpus ne vivodivsya diyuchi na fronti do kincya vijni Pidgotovka osobovogo skladu i pereformuvannya pidrozdiliv zdijsnyuvalisya v navchalnih i zapasnih chastinah korpusu Do kincya vijni korpus voyuvav u skladi 38 yi armiyi 4 go Ukrayinskogo frontu Z sichnya 1945 roku vin nastupav v hodi Zahidno Karpatskoyi operaciyi z lyutogo v oboroni z bereznya znovu v nastupi v Moravska Ostravskij operaciyi 30 kvitnya 1945 roku chastini korpusu z boyami vstupili na teritoriyu cheskih zemel Odnak uperti boyi z nimeckoyu grupoyu armij Centr trivali do kincya vijni Peredovij zagin korpusu na radyanskih tankah 10 travnya 1945 roku proviv svij ostannij bij proti nimciv i vstupiv u Pragu 17 travnya 1945 roku vidbuvsya parad vsogo osobovogo skladu korpusu v Prazi Z chervnya 1945 r na jogo bazi pochalosya formuvannya 1 yi armiyi Chehoslovackoyi narodnoyi armiyi Do kincya vijni na fronti bilosya 18 087 bijciv korpusu a spilno z tilovimi ta navchalnimi chastinami jogo chiselnist stanovila 31725 osib Vtrati korpusu z urahuvannyam vtrat okremogo bataljonu ta okremoyi brigadi v 1943 1944 rokah sklali 4011 osib zagiblimi zniklimi bezvisti i pomerlimi vid ran Zahopleni v nimeckij polon bijci zaznavali strashnih tortur Okrim korpusu v SRSR buli sformovani j inshi vijskovi chastini Z sichnya 1944 formuvalasya 2 ga Chehoslovacka povitryano desantna brigada U veresni zhovtni 1944 roku vona bula zakinuta v Slovachchinu i bilasya spilno z povstancyami v hodi Slovackogo nacionalnogo povstannya Pislya pridushennya povstannya chastini brigadi z velikimi vtratami probilisya cherez liniyu frontu i buli vklyucheni do skladu Chehoslovackogo armijskogo korpusu Krim togo z travnya 1944 roku formuvavsya chehoslovackij vinishuvalnij aviacijnij polk a z sichnya 1945 roku chehoslovacka zmishana aviacijna diviziya Voni takozh brali uchast u boyah Komandiri korpusu Z 10 04 1944 roku brigadnij general Z 11 09 1944 roku brigadnij general Lyudvik Svoboda Z 3 04 1945 roku brigadnij generalNagorodiChehoslovacka brigada bula nagorodzhena ordenami Suvorova II stupenya i Bogdana Hmelnickogo I stupenya chehoslovackim ta Kilka tisyach bijciv i komandiriv korpusu nagorodzheni radyanskimi i chehoslovackimi ordenami i medalyami Shestero bijciv udostoyeni zvannya Geroya Radyanskogo Soyuzu nadporuchnik Otakar Yarosh kapitan Antonin Sohor kapitan Rihard Tesarzhik pidporuchik Jozef Burshik poruchik Stepan Vajda general armiyi Lyudvik Svoboda Shist bijciv udostoyeni zvannya Geroya Chehoslovackoyi Socialistichnoyi Respubliki general armiyi Lyudvik Svoboda general armiyi Karel Klapalek pidpolkovnik kapitan kapitan nadporuchnik Rudolf Yasiok DzherelaMemuary L Svobody Ot Buzuluka do Pragi 22 grudnya 2018 u Wayback Machine Memuary oficera korpusa A Ressela Po dorogam vojny 20 sichnya 2019 u Wayback Machine