|
Яркендське ханство, також відоме як Могулія або Кашгарське ханство — феодальна держава на заході Східного Туркестану. Була заснована султаном Саїд-ханом у 1514 році як західне відгалуження від Могулістану. Згодом, у 1705 році була захоплена Джунгарським ханством.
Історія
Чагатайське ханство переважно було населене уйгурами та іншими тюрками. Найбільш населеними містами були Хотан, Яркенд, Кашгар, Янгіхісар, Аксу, Учтурпан, Куча, Карашар, Турпан і Кумул. У першій половині 14 століття Чагатайське ханство розпалося; на західній частині зруйнованого Чагатайського ханства в 1370 році виникла імперія Тимуридів, яка була домінуючою силою в регіоні до її завоювання в 1508 році Шейбанідами. Її східна частина стала Могулістаном, який був заснований Туглук-Тімур-ханом у 1347 році зі столицею в Алмалику, навколо долини річки Ілі. Він охоплював усі заселені землі Східної Кашгарії, а також регіони Турпан і Кумул, які в той час були відомі як Уйгурістан, згідно з балхськими та індійськими джерелами 16-17 століть. З цієї держави походить правляча династія Яркендського ханства, яка проіснувала більше століття. У 1509 році Дуглати, васальні правителі Таримського басейну, повстали проти Могулістанського ханства і відкололися. Через п'ять років султан Саїд-хан, брат хана Могулістану в Турфані, підкорив Дуглатів і заснував власне Яркендське ханство. Це поклало край пануванню в містах Кашгарії дуглатських емірів, які контролювали їх з 1220 року, коли більша частина Кашгарії була дарована дуглату самим ханом Чагатаєм. Завоювання Дуглатів дозволило Яркендському ханству стати провідною державою в регіоні.
Правління Саїд-хана
Правління султана Саїд-хана перебувало під сильним впливом ходжів. Саїд-хан також мав тісні стосунки з Бабуром, його двоюрідним братом та засновником імперії Великих Моголів. Під час правління Саїд-хана відбувся поход у Болор у 1527–1528 роках, набіг на Бадахшан у 1529 році та грабіжницькі експедиції у Ладакх та Кашмір у 1532 році. Султан Саїд-хан помер у 1533 році в Даулат-Бег-Ольді від висотної хвороби та набряку легень під час повернення до Яркента з експедиції в Ладакх і Кашмір.
Після Саїд-хана
Султана Саїд-хана змінив Абдурашид-хан (1533–1565), який розпочав своє правління з того, що стратив члена родини Дуглат. Абдурашид-хан також воював за контроль над західним Могулістаном проти киргизів і казахів, але західний Могулістан був остаточно втрачений; після цього Яркенд був в основному обмежений басейном Тарім. Яркендське ханство було завойоване буддистським Джунгарським ханством на чолі з Цеваном Рабданом у 1705 році.
Правителі
- Султан-Саїд-хан, син Султан-Ахмад-хана I (1514-1533)
- Абд ар-Рашид-хан I, син Султан-Саїд-хана (1533-1559)
- Абд ал-Карім-хан, другий син Абд ар-Рашид-хана I (1559-1591)
- Мухаммад-хан III, п'ятий син Абд ар-Рашид-хана I (1592-1610)
- Шуджа ад-Дін Ахмад-хан, син Мухаммад-хана III (1610-1618)
- Курайш-хан II, син Йунус-султана (1618)
- Абд ал-Латиф-хан I (Апак-хан), син Шуджа ад-Дін Ахмад-хана (1618-1630)
- Султан-Ахмад-хан II (Фулад-хан), син Зійа ад-Дін Ахмад-султана (Тімур-султана), старшого сина Шуджа ад-Дін Ахмад-хана (1630-1632), (1635-1638)
- Султан-Махмуд-хан II (Килич-хан), син Зійа ад-Дін Ахмад-султана (Тімур-султана), старшого сина Шуджа ад-Дін Ахмад-хана (1632-1635)
- Абдаллах-хан, син Абд ар-Рахім-хана (1638-1668)
- Йулбарс-хан, син Абдаллах-хана (1668-1669)
- Абд ал-Латиф-хан II, син Йулбарс-хана (1669-1670)
- Ісмаїл-хан, син правителя Турфана Абд ар-Рахім-хана (1670-1678)
- Абд ар-Рашид-хан II, син Султана Саїда Баба-хана (1680-1682)
- Мухаммад Амін-хан, син Султана Саїда Баба-хана (1682-1694)
- Мухаммад Мумін-хан (Акбаш-хан), син Султана Саїда Баба-хана (1694-1696)
- Хідатола Хізрат-і-Афак (?—1693/4)
- Даньял Ходжа, син Убайдулли Ходжі (1720-1754)
- Йусуф Ходжа, син Даньял Ходжі (1754-1757)
- Абдулла Бадшах Ходжа, син Даньял Ходжі (1757)
- Бурхандін Ходжа, син Ях'ї Ходжі (?-1759)
Галерея
-
- Мінарет у Яркенді. 2011
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
-
Примітки
- Buckley, Chris; Myers, Steven Lee; Sabrié, Gilles (18 січня 2020). Battered but Resilient After China’s Crackdown. The New York Times (амер.). ISSN 0362-4331. Процитовано 5 березня 2023.
- Bano, Majida (2002). MUGHAL RELATIONS WITH THE KASHGHAR KHANATE. Proceedings of the Indian History Congress. Т. 63. с. 1116—1119. ISSN 2249-1937. Процитовано 5 березня 2023.
- Grousset, René (1970). The Empire of the Steppes: A History of Central Asia (англ.). Rutgers University Press. ISBN .
- Holdich, Sir Thomas Hungerford (1906). Tibet, the Mysterious (англ.). F.A. Stokes Company. ISBN .
- Adle, Chahryar (2003), History of Civilizations of Central Asia 5 (PDF). с. 193.
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Yarkend kit 葉爾羌汗國 ujg يەركەن سەئىدىيە خانلىقى 1514 1705 Stolicya Yarkend Mova i Chagatajska mova Religiya sunizm Forma pravlinnya Monarhiya Yarkendske hanstvo takozh vidome yak Moguliya abo Kashgarske hanstvo feodalna derzhava na zahodi Shidnogo Turkestanu Bula zasnovana sultanom Sayid hanom u 1514 roci yak zahidne vidgaluzhennya vid Mogulistanu Zgodom u 1705 roci bula zahoplena Dzhungarskim hanstvom IstoriyaChagatajske hanstvo perevazhno bulo naselene ujgurami ta inshimi tyurkami Najbilsh naselenimi mistami buli Hotan Yarkend Kashgar Yangihisar Aksu Uchturpan Kucha Karashar Turpan i Kumul U pershij polovini 14 stolittya Chagatajske hanstvo rozpalosya na zahidnij chastini zrujnovanogo Chagatajskogo hanstva v 1370 roci vinikla imperiya Timuridiv yaka bula dominuyuchoyu siloyu v regioni do yiyi zavoyuvannya v 1508 roci Shejbanidami Yiyi shidna chastina stala Mogulistanom yakij buv zasnovanij Tugluk Timur hanom u 1347 roci zi stoliceyu v Almaliku navkolo dolini richki Ili Vin ohoplyuvav usi zaseleni zemli Shidnoyi Kashgariyi a takozh regioni Turpan i Kumul yaki v toj chas buli vidomi yak Ujguristan zgidno z balhskimi ta indijskimi dzherelami 16 17 stolit Z ciyeyi derzhavi pohodit pravlyacha dinastiya Yarkendskogo hanstva yaka proisnuvala bilshe stolittya U 1509 roci Duglati vasalni praviteli Tarimskogo basejnu povstali proti Mogulistanskogo hanstva i vidkololisya Cherez p yat rokiv sultan Sayid han brat hana Mogulistanu v Turfani pidkoriv Duglativ i zasnuvav vlasne Yarkendske hanstvo Ce poklalo kraj panuvannyu v mistah Kashgariyi duglatskih emiriv yaki kontrolyuvali yih z 1220 roku koli bilsha chastina Kashgariyi bula darovana duglatu samim hanom Chagatayem Zavoyuvannya Duglativ dozvolilo Yarkendskomu hanstvu stati providnoyu derzhavoyu v regioni Pravlinnya Sayid hana Pravlinnya sultana Sayid hana perebuvalo pid silnim vplivom hodzhiv Sayid han takozh mav tisni stosunki z Baburom jogo dvoyuridnim bratom ta zasnovnikom imperiyi Velikih Mogoliv Pid chas pravlinnya Sayid hana vidbuvsya pohod u Bolor u 1527 1528 rokah nabig na Badahshan u 1529 roci ta grabizhnicki ekspediciyi u Ladakh ta Kashmir u 1532 roci Sultan Sayid han pomer u 1533 roci v Daulat Beg Oldi vid visotnoyi hvorobi ta nabryaku legen pid chas povernennya do Yarkenta z ekspediciyi v Ladakh i Kashmir Pislya Sayid hana Sultana Sayid hana zminiv Abdurashid han 1533 1565 yakij rozpochav svoye pravlinnya z togo sho strativ chlena rodini Duglat Abdurashid han takozh voyuvav za kontrol nad zahidnim Mogulistanom proti kirgiziv i kazahiv ale zahidnij Mogulistan buv ostatochno vtrachenij pislya cogo Yarkend buv v osnovnomu obmezhenij basejnom Tarim Yarkendske hanstvo bulo zavojovane buddistskim Dzhungarskim hanstvom na choli z Cevanom Rabdanom u 1705 roci PraviteliSultan Sayid han sin Sultan Ahmad hana I 1514 1533 Abd ar Rashid han I sin Sultan Sayid hana 1533 1559 Abd al Karim han drugij sin Abd ar Rashid hana I 1559 1591 Muhammad han III p yatij sin Abd ar Rashid hana I 1592 1610 Shudzha ad Din Ahmad han sin Muhammad hana III 1610 1618 Kurajsh han II sin Junus sultana 1618 Abd al Latif han I Apak han sin Shudzha ad Din Ahmad hana 1618 1630 Sultan Ahmad han II Fulad han sin Zija ad Din Ahmad sultana Timur sultana starshogo sina Shudzha ad Din Ahmad hana 1630 1632 1635 1638 Sultan Mahmud han II Kilich han sin Zija ad Din Ahmad sultana Timur sultana starshogo sina Shudzha ad Din Ahmad hana 1632 1635 Abdallah han sin Abd ar Rahim hana 1638 1668 Julbars han sin Abdallah hana 1668 1669 Abd al Latif han II sin Julbars hana 1669 1670 Ismayil han sin pravitelya Turfana Abd ar Rahim hana 1670 1678 Abd ar Rashid han II sin Sultana Sayida Baba hana 1680 1682 Muhammad Amin han sin Sultana Sayida Baba hana 1682 1694 Muhammad Mumin han Akbash han sin Sultana Sayida Baba hana 1694 1696 Hidatola Hizrat i Afak 1693 4 Danyal Hodzha sin Ubajdulli Hodzhi 1720 1754 Jusuf Hodzha sin Danyal Hodzhi 1754 1757 Abdulla Badshah Hodzha sin Danyal Hodzhi 1757 Burhandin Hodzha sin Yah yi Hodzhi 1759 GalereyaMinaret u Yarkendi 2011PrimitkiBuckley Chris Myers Steven Lee Sabrie Gilles 18 sichnya 2020 Battered but Resilient After China s Crackdown The New York Times amer ISSN 0362 4331 Procitovano 5 bereznya 2023 Bano Majida 2002 MUGHAL RELATIONS WITH THE KASHGHAR KHANATE Proceedings of the Indian History Congress T 63 s 1116 1119 ISSN 2249 1937 Procitovano 5 bereznya 2023 Grousset Rene 1970 The Empire of the Steppes A History of Central Asia angl Rutgers University Press ISBN 978 0 8135 1304 1 Holdich Sir Thomas Hungerford 1906 Tibet the Mysterious angl F A Stokes Company ISBN 978 81 7769 730 8 Adle Chahryar 2003 History of Civilizations of Central Asia 5 PDF s 193