Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Янго н англ Yangon бірм ရန က န မ раніше Рангун найбільше місто та колишня столиця М янми Янгон Yangon ရန က န မ Рангун Па

Янгон

Янгон

Янго́н (англ. Yangon, бірм. ရန်ကုန်မြို့, раніше Рангун) — найбільше місто та колишня столиця М'янми.

Янгон
Yangon, ရန်ကုန်မြို့
Рангун
image
Панорама міста глядячи на південь на річку
Панорама міста глядячи на південь на річку
Девіз: Yangon Purum Manaw Ra Man
Координати: 16°48′ пн. ш. 96°09′ сх. д. / 16.800° пн. ш. 96.150° сх. д. / 16.800; 96.150
Країна М'янма
Адм. область Янгон
Заснування 6 століття
Уряд
 - Мер Генерал Аунґ Тейн Лінн
Площа
 - Місто 1036 км²
 - Усього 576 км²
Населення (2007) 
 - Місто 4,088,000
 - Релігії Буддизм, християнство, іслам
Телефонний код(и) 1
Вебсайт: http://www.yangoncity.com.mm
image
image
Янгон
Розташування міста на мапі М'янми

Населення міста — 4 млн або 6 млн в агломерації.

Хоча з березня 2006 року столицею країни є Найп'їдо, Янгон надалі залишається головним економічним центром країни. Інфраструктура Янгона розвинута погано в порівнянні з іншими великими містами Південно-Східної Азії. Центральні райони міста мають багато сучасних будівель, хоча і зберігають забудову колоніального періоду.

Етимологія

Янгон — це комбінація двох бірманських слів ян і коун, які в перекладі відповідно означають «вороги» і «закінчитися». Таким чином, назва міста можна перекласти як «Кінець ворожнечі». Колоніальна назва «Рангун», швидше за все, виникла в результаті англізації вимови назви міста на бірманської мови [rɔɴɡʊɴ].

Історія міста

Ранній період

Янгон має багату і давню історію. Як стверджую археологи ще в V ст. до н. е. тут, на березі річки Янгон, існувало поселення під назвою Оккала. Жителі Оккали займалися в основному рибним ловом. На початку XI століття (в 1028-1043 рр.) на місці Оккали виникло поселення народу мон, що стало відоме як Дагон. Дагон був невеликим рибальським селом, що виросло навколо пагоди Шведагон. В 1755 році, король Алаунпайя завоював Дагон, перейменувавши його «Янгон». Британці окупували Янгон під час Першої Англо-Бірманської війни (1824-1826), однак місто було повернуто бірманцям після закінчення війни. Місто було зруйноване пожежею 1841 року.

Колоніальний період

image
A view of the Cantonment Gardens (now Kandaw Minglar Garden) in 1868.
image
Руїни в Нижньому Рангуні — наслідок Другої світової війни
image
Будинок, зруйнований ураганом

Британці встановили контроль над Янгоном і всієї Нижньої Бірмою за підсумками Другої Англо-Бірманської війни в 1852 році. Британська адміністрація послідовно перетворила Янгон в комерційний і політичний центр Британської Бірми. Янгон був місцем заслання останнього імператора імперії Великих Моголів Бахадур Шаха II, після індійського повстання 1857 року. Ґрунтуючись на плані армійського інженера лейтенанта Олександра Фрейзера британці збудували нове місто з правильною сіткою кварталів в дельті, на ділянці, обмеженій зі сходу річкою Пазундонг Крик, а з півдня і заходу — річкою Янгон. Янгон став столицею всієї Британської Бірми після капітуляції Верхньої Бірми в результаті Третьої Англо-Бірманської війни в 1885 році При британцях був заснований центральний госпіталь Рангуна і Рангунський університет.

Колоніальний Янгон, з його парками і озерами і міксом західної та традиційної дерев'яної архітектури, здобув популярність як «місто-сад Сходу».

Перед початком Другої світової війни близько 55 % з півмільйонного населення Янгона складали вихідці з Індії та інших країн Південної Азії, і лише третина — бірманці. Частину населення становили карени, бірманські китайці, та інші.

Янгон був центром національно-визвольного руху на чолі зі студентами-комуністами з Рангунского університету. Три загальнонаціональні страйки проти британського панування в 1920, 1936 і 1938 роках починалися в Янгоні.

З 1942 по 1945 рік Янгон був окупований японськими військами. Звільнений союзниками в травні 1945 року. Місто сильно постраждало під час війни.

4 січня 1948 Янгон став столицею Бірманського союзу.

Сучасний Янгон

Незабаром після здобуття Бірмою в 1948 році незалежності багато колоніальних назв вулиць і парків були замінені на бірманські. У 1989 році місту повернено назву Янгон. У постколоніальний період Янгон активно забудовувався. У 1950-ті як міста-супутники були забудовані такі райони міста як , і , в 1980-ті — , і . Сьогодні площа Великого Янгона становить приблизно 600 км².

Фізико-географічна характеристика

image
Космічний знімок околиць Янгона

Янгон розташований в Нижній М'янмі у злиття річок Янгон і приблизно за 30 км від затоки Мартабан.

Клімат

Клімат Янгона згідно класифікації кліматів Кеппена — тропічний мусонний. З травня по жовтень триває сезон дощів, в який випадає велика частина річної норми опадів; в сухий сезон (з листопада по квітень) кількість опадів мінімальна. У сухий сезон погода спекотна: середній максимум досягає +37 °C в квітні, середній мінімум при цьому +24,3 °C.

Кліматограма м. Янгон
СЛБКТЧЛСВЖЛГ
 
 
5
 
 
32
18
 
 
2
 
 
35
19
 
 
7
 
 
36
22
 
 
51
 
 
37
24
 
 
303
 
 
33
25
 
 
547
 
 
30
25
 
 
559
 
 
30
24
 
 
602
 
 
30
24
 
 
368
 
 
30
24
 
 
206
 
 
32
24
 
 
60
 
 
32
22
 
 
7
 
 
32
19
Середня макс. і мін. температури повітря (°C)
Атмосферні опади (мм), за рік : 2717 мм.

Джерело: WMO


Клімат 1981–2010, 1881–1990
Показник Січ Лют Бер Кві Тра Чер Лип Сер Вер Жов Лис Гру Рік
Абсолютний максимум, °C 38,9 38,9 40,0 41,1 41,1 37,8 37,8 34,4 38,9 37,8 38,9 35,6 41,1
Середній максимум, °C 33,2 35,2 36,7 37,5 34,2 30,8 30,3 30,0 30,9 32,2 33,1 32,5 33,1
Середня температура, °C 24,8 26,5 28,6 31,0 29,2 27,4 26,8 26,9 27,5 27,6 27,3 25,0 27,4
Середній мінімум, °C 16,7 18,4 21,0 23,8 24,3 23,6 23,2 23,2 23,2 23,1 21,3 17,8 21,6
Абсолютний мінімум, °C 12,2 13,3 16,1 20,0 20,0 20,0 21,1 20,0 20,0 20,0 15,0 12,8 12,2
Кількість 300 272 290 292 181 80 77 92 97 203 280 288 2452
Кількість дощових днів 0,2 0,2 0,4 1,6 12,6 25,3 26,2 26,1 19,5 12,2 4,8 0,2 129,3
Вологість повітря, % 62 66 69 66 73 85 86 87 85 78 71 65 74
Джерело: , World Meteorological Organization, (extremes), , Tokyo Climate Center

Адміністративно-територіальний поділ

image
Міська рада

Янгон управляється Комітетом з розвитку Янгона (YCDC). Комітет також координує питання міського планування. Місто поділено на 4 округи. Округи об'єднують 33 райони. Кожен район управляється комітетом районних лідерів, які приймають рішення з питань благоустрою та розвитку інфраструктури. Їх юрисдикція не поширюється на міста-супутники.

Населення

Янгон — найгустозаселеніше місто М'янми, проте оцінки чисельності населення міста дуже різні (останній перепис населення в М'янмі проводилася в 1983 році). За оцінкою ООН, в 2010 році населення міста становило 4,35 мільйона чоловік, проте згідно з оцінкою Державного департаменту США 2009 року населення міста становило 5,5 мільйона чоловік. Швидше за все, оцінка Державного департаменту США точніше, оскільки оцінка ООН не враховує розширення меж міста за останні два десятиліття. Після 1948 року населення міста значно зросло за рахунок міграції населення з інших регіонів країни (в основному, власне бірманців) в такі міста-супутники як і в 1950-ті і в Східний, Північний і Південний Дагоун в 1990-х. Рішення про перенесення столиці в Нейп'їдо стало причиною переїзду невідомої кількості цивільних службовців.

Янгон — найбільш багатонаціональне місто країни. Якщо до Другої світової війни відносна більшість населення Янгона становили індуси, то сьогодні більшість населення міста мають бірманське походження. Великі громади складають вихідці з Індії та інших країн Південної Азії і бірманські китайці, все ще переважно проживають в кварталах, прилеглих до даунтауна. Не є рідкістю змішані шлюби — особливо між бірманцями і китайцями. Також у місті проживає значна кількість араканців і каренів.

Основною мовою спілкування є бірманська. Популярними мовами для вивчення, крім англійської, є китайська, японська, французька і корейська.

Економіка

image
Вантажні судна на берегах річки Янгон
image
Вуличний ринок в Даунтауні

Янгон — головний торговельний і промисловий центр країни, центр індустрії розваг і туризму. У місті виробляється п'ята частина валового внутрішнього продукту М'янми. Згідно з даними офіційної статистики за 2010-2011 податковий рік, розмір економіки Янгона склав 8930 млрд к'ят, або 23 % національного ВВП

Місто — ключовий комерційний центр Нижньої М'янми для всіх видів товарів — від основних продуктів харчування до старих автомобілів, хоча розвитку торгівлі суттєво перешкоджає нерозвинений банківський сектор та стан інфраструктури. В Янгоні розташований ринок Баїннаунг — найбільший центр торгівлі рисом, квасолею, бобовими та іншими сільськогосподарськими товарами. Також в Янгоні розташований найбільший і найбільш завантажений порт країни — Тхілава. В Янгоні велика частка неофіційної торгівлі, основним місцем якої є вуличні ринки, розташовані вздовж вулиць Даунтауна. Однак 17 червня 2011 року, Міський комітет з розвитку оголосив про майбутню заборону торгівлі на вулицях (була дозволена з третьої години дня), та дозвіл вуличної торгівлі тільки в районах проживання. З 1 грудня 2009 року в Янгоні заборонено використання поліетилену високої щільності і пластикових пакетів.

Промисловість створює значне число робочих місць. Янгон оточує, як мінімум, 14 промислових зон, на 4300 підприємствах, розташованих в яких, станом на 2010 рік було зайнято близько 150 тисяч робочих. Місто — центр швейної промисловості, її продукція щорічно експортується з країни на суму 292 мільйонів доларів США. Для більше 80 % фабричних робітників зайнятість є постійною. Багато хто з них молоді жінки у віці від 15 до 27 років, які прибули в Янгон з інших районів країни в пошуках кращого життя. Промисловість страждає від структурних (наприклад, хронічна нестача потужностей) і політичних (економічні санкції) проблем. У 2008 році потреба 2500 фабрик Янгона в електроенергії становила 120 МВт, потреби всього міста оцінювалися від 250 МВт до 530 МВт. Хронічна нестача електроенергії є причиною обмеження роботи промислових підприємств з 6 до 8 вечора

Важливим джерелом зайнятості також є будівництво. На індустрії негативно позначився переїзд багатьох урядових установ і цивільних службовців в Нейп'їдо. Згідно новими будівельними нормативами, прийнятими в серпні 2009 року, забудовники зобов'язані передбачати створення не менше 12 паркувальних місць на кожен поверх будівлі, що зводиться. У 2009-2010 фіскальному році було видано тільки 334 дозволи на будівництво (582 в 2008-2009 році).

Важливим джерелом надходження іноземної валюти є туризм, хоча в порівнянні з іншими країнами Південно-Східної Азії потік туристів є незначним — близько 250 000 до шафранової революції у вересні 2007 року. Число туристів впало після шафранового революції і урагану Наргіз. Нещодавнє поліпшення політичного клімату в країні привертає все більше число іноземних туристів і підприємців. У 2011 році пасажиропотік міжнародного аеропорту Янгона склав від 300 000 до 400 000 чоловік. Однак, через недоінвестування тільки 3000 із загального числа 8000 готельних місць «придатні для розміщення туристів».

Освіта

image
1-й Медичний університет

В Янгоні розташовані найкращі освітні установи М'янми. Проте в місті яскраво виражена нерівність можливостей між бідними і багатими школами. Практично позбавлені державного фінансування — школи змушені покладатися на добровільні та примусові збори і пожертвування з боку батьків, що є причиною залишення навчання багатьма учнями з бідних сімей.

Вища освіта

В Янгоні розташовано близько 20 університетів і коледжів, в тому числі найстаріший і найбільш відомий університет М'янми — , однак сьогодні він готує в основному аспірантів і не реалізує програми бакалаврату. Після національного повстання 1988 року, військовий уряд закрив університет і перевів велику частину студентів університету в нові виші, такі як , і . Тим не менш, найкращі виші країни як і раніше знаходяться в Янгоні. Деякі спеціальності можна отримати тільки у вишах міста. Найпопулярнішими вишами є Перший і Другий медичні університети, , і .

Транспорт

Янгон — найбільший транспортний вузол країни.

Повітряний транспорт

[en], розташований за 19 км від центру міста, є головною повітряною гаванню країни. З нього здійснюються прямі рейси в найбільші міста Азії — Дакку, Ханой, Хошимін, Гонконг, Токіо, Пекін, Сеул, Гуанчжоу, Тайбей, Бангкок, Куала-Лумпур, Куньмін і Сінгапур, а також внутрішні рейси по 20 напрямам, основні з них — в Паган, Мандалай, , і Нейп'їдо.

Залізничний транспорт

image
Центральний вокзал

Центральний вокзал Янгона — головний термінал залізниць М'янми — мережі із загальною протяжністю 5403 км.

Кільцева залізниця Янгона протяжністю 45,9 км, налічує 39 станцій, пов'язує передмістя Янгона. На поїзди, що курсують по лінії, щодня продається близько 150 тисяч квитків.

Автотранспорт

Загальна протяжність автодоріг Янгона становить 4456 км (станом на березень 2011 року). Більшість доріг знаходяться в жалюгідному стані і не справляються з потоком машин. Велика частина жителів міста не може дозволити собі мати особистий автомобіль і користується громадським транспортом. На приблизно 3000 маршрутах публічних і приватних перевізників діє близько 6300 автобусів, що перевозять близько 4 400 000 пасажирів на день. Всі автобуси і 80 % таксі в Янгоні працюють на стиснутому природному газі відповідно до урядового указу 2005 року. У місті діє два міжміських автовокзали

З 1970 року в Янгоні діє правосторонній рух. Тим не менш, на дорогах міста до цих пір можна зустріти досить багато праворульних автомобілів, зроблених для лівостороннього руху (в основному, ввезених з Японії).

Водний транспорт

4 головні пасажирські пристані Янгона, розташовані в центрі міста, обслуговують в основному місцеві пороми, наступні в , і . 35-км канал Тванте є найбільш коротким шляхом, що зв'язує з 1990-х Янгон і дельту Іраваді.

Пам'ятки

image
Ступа Шведагон в Рангуні
  • Величезна золота ступа Шведагон височить над містом. Навколо ступи — храмовий комплекс з декількох десятків павільйонів. Для іноземців обладнані спеціальні ліфти, щоб не підніматися на платформу по сотнях сходинок. По периметру платформа розділена на 8 частин, відповідних 8 світилам та 8 дням тижня (у традиційному бірманському астрологічному календар і середа ділиться на дві частини). У кожній з восьми секцій знаходяться павільйони, де розташовуються святилища духів — . За традицією, підношення натам і медитації в павільйоні, відповідному дню тижня, коли людина народилася, призводять до виконання бажань. В одному з павільйонів висить дзвін, який англійці, намагаючись відвезти, втопили в річці, а бірманські інженери витягли з мулу і поставили назад. Навпроти Шведагона — ще одна пагода меншого розміру — Маха Візая, яка, тим не менш, не має для віруючих особливого сакрального значення і відвідується значно гірше. Її звів в 1980 році генерал , який правив країною в 1962-1988 роках, щоб, за прикладом государів давнини, поліпшити власну карму.
  • Ступа Суле, розташована в самому центрі міста на перехресті головних вулиць, за переказами, зберігає волосся Будди. У ступи Суле приносять квіти буддам днів тижня і поливають їх водою.
image
Вид міста Рангуна зі ступою Суле на центральній площі
  • У комплексі навколо ступи побудований дзеркальний лабіринт із золотими реліквіями останнього короля Бірми Міндона.
  • Ступа Каба Ей була побудована за пропозицією першого прем'єр-міністра незалежної Бірми У Ну до 6-го Всесвітнього буддійському Синоду, що відбувся в 1954-1956 рр. Навколо ступи стоять зображення Будди, привезені з усіх буддійських країн світу.
  • Величезний лежачий Будда знаходиться в павільйоні . На ступнях — малюнок «сліду» Будди, за яким астрологи визначили його майбутнє.
  • , заснована ще під час англійського панування. Більшість єврейських сімей давно покинули Бірму, і синагога обслуговує переважно посольства та іноземців.

Міста-побратими

Галерея

  • image
    Shwedagon Pagoda
  • image
    Sule Pagoda
  • image
    Downtown Yangon, facing Sule Pagoda and Hlaing River
  • image
    Нижнє місто вночі
  • image
    Палац Каравеік
  • image
    Будда
  • image
    Центральний Янгон
  • image
    Ріка Янгону
  • image
    вид з парку Махатанбула
  • image
    Будинки в Нижньому Янгоні
  • image
    Bengali Sunni Jameh Mosque
  • image
    Квартири Нижнього міста
  • image
    A Jewellery Market in Bogyoke Aung San Market
  • image
    Базар Нижнього міста
  • image
    СЗШ № 6
  • image
    Thingyan, Burmese New Year
  • image
    Пам'ятник Незалежності
  • image
    Yangon High Court
  • image
    Електричні лінії на межі будинків
image
Ріка в Янгоні
image
Панорама

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 18 червня 2009. Процитовано 20 грудня 2008.
  2. . Архів оригіналу за 29 червня 2014. Процитовано 10 лютого 2015.
  3. Founded during the reign of King Pontarika, per Charles James Forbes Smith-Forbes (1882). Legendary History of Burma and Arakan. The Government Press. с. 20.; the king's reign was 1028 to 1043 per Harvey, GE (1925). History of Burma: From the Earliest Times to 10 March 1824. London: Frank Cass & Co. Ltd. с. 368.
  4. Kyaw Kyaw (2006). Frauke Krass, Hartmut Gaese, Mi Mi Kyi (ред.). Megacity yangon: transformation processes and modern developments. Berlin: Lit Verlag. с. 333—334. ISBN .
  5. . Bookrags.com. 17 жовтня 2005. Архів оригіналу за 28 листопада 2006. Процитовано 17 квітня 2010.
  6. Tin Maung Maung Than (1993). Indian Communities in Southeast Asia - Some Aspects of Indians in Rangoon. Institute of Southeast Asian Studies. с. 585—587. ISBN .
  7. (PDF). Singapore: Ministry of Transport, Myanmar. 17–19 March 2008. Архів оригіналу (PDF) за 26 лютого 2009. Процитовано 21 жовтня 2015.
  8. Peel, MC and Finlayson, BL and McMahon, TA (2007). -1633-2007.pdf Updated world map of the Köppen-Geiger climate classification (PDF). Hydrol. Earth Syst. Sci. 11: 1633—1644. doi:10.5194 / hess-11-1633-2007. ISSN 1027-5606. {{}}: Перевірте значення |doi= ()[недоступне посилання з серпня 2019]
  9. (PDF). Norwegian Meteorological Institute. с. 26—36. Архів оригіналу (PDF) за 8 жовтня 2018. Процитовано 8 жовтня 2018.
  10. . World Meteorological Organization. Архів оригіналу за 19 грудня 2016. Процитовано 8 травня 2012.
  11. (PDF). Baseline climate means (1961–1990) from stations all over the world (German) . Deutscher Wetterdienst. Архів оригіналу (PDF) за 10 березня 2021. Процитовано 26 квітня 2018.
  12. Cappelen, John; Jensen, Jens. (PDF). Climate Data for Selected Stations (1931–1960) (Danish) . Danish Meteorological Institute. с. 189. Архів оригіналу (PDF) за 27 квітня 2013. Процитовано 23 лютого 2013.
  13. . Japan Meteorological Agency. Архів оригіналу за 13 січня 2019. Процитовано 13 січня 2019.
  14. [http: //www.chijihon.metro.tokyo.jp/asianet/participating_cities/yangon.htm Yangon]. Asian Network of Major Cities 21. оригіналу за 20 червня 2006. Процитовано 13 серпня 2006.
  15. . United Nations. Архів оригіналу за 23 грудня 2009. Процитовано 27 квітня 2010.
  16. . US Department of State. Архів [http: //www.state.gov/r/pa/ei/bgn/35910.htm оригіналу] за 19 вересня 2017. Процитовано 6 березня 2010.
  17. Kyaw Soe Linn and Phyo Wai Kyaw (14 травня 2007). . The Myanmar Times. Архів [http: //www.mmtimes.com/feature/edu/edu002.htm оригіналу] за 9 грудня 2013. Процитовано 2 серпня 2019.
  18. Kyaw Hsu Mon and Yadana Htun (7 листопада 2011). . The Myanmar Times. Архів оригіналу за 17 червня 2013. Процитовано 12 лютого 2015.
  19. Zaw Htet and May Thanda Win (4 вересня 2006). . The Myanmar Times. Архів оригіналу за 29 січня 2009. Процитовано 10 лютого 2015.
  20. Nay Nwe Moe Aung; Moh Moh Thaw (20 червня 2011). . Myanmar Times. Архів оригіналу за 2 жовтня 2011. Процитовано 18 серпня 2011.
  21. Myo Myo (9 листопада 2009). . Myanmar Times. Архів [http: //www.mmtimes.com/no496/n010.htm оригіналу] за 12 червня 2012. Процитовано 18 серпня 2011.
  22. . Ministry of Industry 2, Myanmar. Архів [http: //www.industry2.gov.mm/zone.htm оригіналу] за 8 вересня 2008. Процитовано 25 грудня 2008.
  23. Wai-Yan Phyo Oo (19 лютого 2010). . Bi-Weekly Eleven (Burmese) . 2 (48). Архів оригіналу за 11 вересня 2014. Процитовано 10 лютого 2015.
  24. Ba Kaung (10 лютого 2010). . The Irrawaddy. Архів [http: //www.irrawaddy.org/article.php? Art_id = 17781 оригіналу] за 9 грудня 2015. Процитовано 15 квітня 2022.
  25. Ye Lwin (26 травня 2008). . The Myanmar Times. Архів [http: //www.mmtimes.com/no420/b005.htm оригіналу] за 17 червня 2013. Процитовано 2 серпня 2019.
  26. [http: //english.eviewweek.com/Myanmar-needs-more-gas-to-generate-electricity-for-Yangon.shtml Myanmar needs more gas to generate electricity for Yangon]. 3 липня 2008. [недоступне посилання з 01.02.2014]
  27. Ye Lwin (26 березня 2007). Industrial zones to run at night. The Myanmar Times.
  28. Zaw Htet (3 вересня 2007). [http: //www.mmtimes.com/feature/Construction/ con01.htm Property market continues to recover]. The Myanmar Times.[недоступне посилання з серпня 2019]
  29. Htar Htar Khin (February 2010). High-rise building slowing down. The Myanmar Times. 26 (9).
  30. Weekly Eleven Journal (27 листопада 2008). . Burma Digest. Архів оригіналу за 9 травня 2010. Процитовано 10 лютого 2015.
  31. Colin Hinshelwood (9 лютого 2012). . The Irrawaddy. Архів [http: //www.irrawaddy.org/article.php? art_id = 23002 оригіналу] за 9 грудня 2015. Процитовано 15 квітня 2022.
  32. . Human Rights Documentation Unit. Архів [http: //burmalibrary.org/docs4/HRDU2006-CD/education.html оригіналу] за 22 вересня 2008. Процитовано 14 вересня 2008.
  33. Yee May Aung (10 вересня 2008). [http: // english. dvb.no/news.php? id = 1732 Educationalists concerned by Burmese literacy rate]. DVB. [недоступне посилання з 01.02.2014]
  34. Minh Zaw (28 березня 2008). [http: //www.mmtimes .com / feature / edu08 / e001.htm HR key to development]. The Myanmar Times.[недоступне посилання з серпня 2019]
  35. MR to link Mandalay and Bhamo. New Light of Myanmar. 22 лютого 2010.
  36. Yeni (30 січня 2008). . The Irrawaddy. Архів [http: //www.irrawaddy.org/multimedia.php? Art_id = 10074 оригіналу] за 26 лютого 2014. Процитовано 15 квітня 2022.
  37. . Weekly Eleven (Burmese) . Eleven Media Group. 18 грудня 2011. Архів оригіналу за 6 квітня 2012. Процитовано 21 жовтня 2015.
  38. Yan Naing Hein. . The Myanmar Times. Архів оригіналу за 6 січня 2007. Процитовано 10 лютого 2015.
  39. Wai Moe (14 жовтня 2008). . The Irrawaddy. Архів [http: //www.irrawaddy.org/highlight.php? Art_id = 14444 оригіналу] за 5 березня 2013. Процитовано 15 квітня 2022.
  40. . Myanmar's Net. Архів [http: //www.myanmars.net/myanmar-travel/myanmar-yangon/yangon.htm#Getting_Around оригіналу] за 21 вересня 2008. Процитовано 14 жовтня 2008.
  41. . The New York Times. 7 грудня 1970. Архів [http: //select.nytimes.com/gst/abstract.html? Res = F10913F93F5F1B7493C5A91789D95F448785F9 оригіналу] за 5 березня 2010. Процитовано 22 травня 2010.
  42. . Lonely Planet. Архів [http: //www.lonelyplanet.com/myanmar-burma/yangon-rangoon/transport/getting-there-away оригіналу] за 20 січня 2010. Процитовано 26 липня 2009.
  43. . Архів оригіналу за 23 липня 2012. Процитовано 10 лютого 2015.{{}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title ()

Посилання

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Yango n angl Yangon birm ရန က န မ ranishe Rangun najbilshe misto ta kolishnya stolicya M yanmi Yangon Yangon ရန က န မ Rangun Panorama mista glyadyachi na pivden na richkuPanorama mista glyadyachi na pivden na richku Deviz Yangon Purum Manaw Ra Man Koordinati 16 48 pn sh 96 09 sh d 16 800 pn sh 96 150 sh d 16 800 96 150 KrayinaM yanmaAdm oblastYangon Zasnuvannya 6 stolittya Uryad MerGeneral Aung Tejn Linn Plosha Misto 1036 km Usogo 576 km Naselennya 2007 Misto 4 088 000 Religiyi Buddizm hristiyanstvo islam Telefonnij kod i 1 Vebsajt http www yangoncity com mm YangonRoztashuvannya mista na mapi M yanmi Naselennya mista 4 mln abo 6 mln v aglomeraciyi Hocha z bereznya 2006 roku stoliceyu krayini ye Najp yido Yangon nadali zalishayetsya golovnim ekonomichnim centrom krayini Infrastruktura Yangona rozvinuta pogano v porivnyanni z inshimi velikimi mistami Pivdenno Shidnoyi Aziyi Centralni rajoni mista mayut bagato suchasnih budivel hocha i zberigayut zabudovu kolonialnogo periodu EtimologiyaYangon ce kombinaciya dvoh birmanskih sliv yan i koun yaki v perekladi vidpovidno oznachayut vorogi i zakinchitisya Takim chinom nazva mista mozhna pereklasti yak Kinec vorozhnechi Kolonialna nazva Rangun shvidshe za vse vinikla v rezultati anglizaciyi vimovi nazvi mista na birmanskoyi movi rɔɴɡʊɴ Istoriya mistaRannij period Yangon maye bagatu i davnyu istoriyu Yak stverdzhuyu arheologi she v V st do n e tut na berezi richki Yangon isnuvalo poselennya pid nazvoyu Okkala Zhiteli Okkali zajmalisya v osnovnomu ribnim lovom Na pochatku XI stolittya v 1028 1043 rr na misci Okkali viniklo poselennya narodu mon sho stalo vidome yak Dagon Dagon buv nevelikim ribalskim selom sho viroslo navkolo pagodi Shvedagon V 1755 roci korol Alaunpajya zavoyuvav Dagon perejmenuvavshi jogo Yangon Britanci okupuvali Yangon pid chas Pershoyi Anglo Birmanskoyi vijni 1824 1826 odnak misto bulo povernuto birmancyam pislya zakinchennya vijni Misto bulo zrujnovane pozhezheyu 1841 roku Kolonialnij period A view of the Cantonment Gardens now Kandaw Minglar Garden in 1868 Ruyini v Nizhnomu Ranguni naslidok Drugoyi svitovoyi vijni Budinok zrujnovanij uraganom Britanci vstanovili kontrol nad Yangonom i vsiyeyi Nizhnoyi Birmoyu za pidsumkami Drugoyi Anglo Birmanskoyi vijni v 1852 roci Britanska administraciya poslidovno peretvorila Yangon v komercijnij i politichnij centr Britanskoyi Birmi Yangon buv miscem zaslannya ostannogo imperatora imperiyi Velikih Mogoliv Bahadur Shaha II pislya indijskogo povstannya 1857 roku Gruntuyuchis na plani armijskogo inzhenera lejtenanta Oleksandra Frejzera britanci zbuduvali nove misto z pravilnoyu sitkoyu kvartaliv v delti na dilyanci obmezhenij zi shodu richkoyu Pazundong Krik a z pivdnya i zahodu richkoyu Yangon Yangon stav stoliceyu vsiyeyi Britanskoyi Birmi pislya kapitulyaciyi Verhnoyi Birmi v rezultati Tretoyi Anglo Birmanskoyi vijni v 1885 roci Pri britancyah buv zasnovanij centralnij gospital Ranguna i Rangunskij universitet Kolonialnij Yangon z jogo parkami i ozerami i miksom zahidnoyi ta tradicijnoyi derev yanoyi arhitekturi zdobuv populyarnist yak misto sad Shodu Pered pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni blizko 55 z pivmiljonnogo naselennya Yangona skladali vihidci z Indiyi ta inshih krayin Pivdennoyi Aziyi i lishe tretina birmanci Chastinu naselennya stanovili kareni birmanski kitajci ta inshi Yangon buv centrom nacionalno vizvolnogo ruhu na choli zi studentami komunistami z Rangunskogo universitetu Tri zagalnonacionalni strajki proti britanskogo panuvannya v 1920 1936 i 1938 rokah pochinalisya v Yangoni Z 1942 po 1945 rik Yangon buv okupovanij yaponskimi vijskami Zvilnenij soyuznikami v travni 1945 roku Misto silno postrazhdalo pid chas vijni 4 sichnya 1948 Yangon stav stoliceyu Birmanskogo soyuzu Suchasnij Yangon Nezabarom pislya zdobuttya Birmoyu v 1948 roci nezalezhnosti bagato kolonialnih nazv vulic i parkiv buli zamineni na birmanski U 1989 roci mistu poverneno nazvu Yangon U postkolonialnij period Yangon aktivno zabudovuvavsya U 1950 ti yak mista suputniki buli zabudovani taki rajoni mista yak i v 1980 ti i Sogodni plosha Velikogo Yangona stanovit priblizno 600 km Fiziko geografichna harakteristikaKosmichnij znimok okolic Yangona Yangon roztashovanij v Nizhnij M yanmi u zlittya richok Yangon i priblizno za 30 km vid zatoki Martaban Klimat Klimat Yangona zgidno klasifikaciyi klimativ Keppena tropichnij musonnij Z travnya po zhovten trivaye sezon doshiv v yakij vipadaye velika chastina richnoyi normi opadiv v suhij sezon z listopada po kviten kilkist opadiv minimalna U suhij sezon pogoda spekotna serednij maksimum dosyagaye 37 C v kvitni serednij minimum pri comu 24 3 C Klimatograma m Yangon SLBKTChLSVZhLG 5 32 18 2 35 19 7 36 22 51 37 24 303 33 25 547 30 25 559 30 24 602 30 24 368 30 24 206 32 24 60 32 22 7 32 19 Serednya maks i min temperaturi povitrya C Atmosferni opadi mm za rik 2717 mm Dzherelo WMO Klimat 1981 2010 1881 1990 Pokaznik Sich Lyut Ber Kvi Tra Cher Lip Ser Ver Zhov Lis Gru Rik Absolyutnij maksimum C 38 9 38 9 40 0 41 1 41 1 37 8 37 8 34 4 38 9 37 8 38 9 35 6 41 1 Serednij maksimum C 33 2 35 2 36 7 37 5 34 2 30 8 30 3 30 0 30 9 32 2 33 1 32 5 33 1 Serednya temperatura C 24 8 26 5 28 6 31 0 29 2 27 4 26 8 26 9 27 5 27 6 27 3 25 0 27 4 Serednij minimum C 16 7 18 4 21 0 23 8 24 3 23 6 23 2 23 2 23 2 23 1 21 3 17 8 21 6 Absolyutnij minimum C 12 2 13 3 16 1 20 0 20 0 20 0 21 1 20 0 20 0 20 0 15 0 12 8 12 2 Kilkist 300 272 290 292 181 80 77 92 97 203 280 288 2452 Kilkist doshovih dniv 0 2 0 2 0 4 1 6 12 6 25 3 26 2 26 1 19 5 12 2 4 8 0 2 129 3 Vologist povitrya 62 66 69 66 73 85 86 87 85 78 71 65 74 Dzherelo World Meteorological Organization extremes Tokyo Climate CenterAdministrativno teritorialnij podilMiska rada Yangon upravlyayetsya Komitetom z rozvitku Yangona YCDC Komitet takozh koordinuye pitannya miskogo planuvannya Misto podileno na 4 okrugi Okrugi ob yednuyut 33 rajoni Kozhen rajon upravlyayetsya komitetom rajonnih lideriv yaki prijmayut rishennya z pitan blagoustroyu ta rozvitku infrastrukturi Yih yurisdikciya ne poshiryuyetsya na mista suputniki NaselennyaYangon najgustozaselenishe misto M yanmi prote ocinki chiselnosti naselennya mista duzhe rizni ostannij perepis naselennya v M yanmi provodilasya v 1983 roci Za ocinkoyu OON v 2010 roci naselennya mista stanovilo 4 35 miljona cholovik prote zgidno z ocinkoyu Derzhavnogo departamentu SShA 2009 roku naselennya mista stanovilo 5 5 miljona cholovik Shvidshe za vse ocinka Derzhavnogo departamentu SShA tochnishe oskilki ocinka OON ne vrahovuye rozshirennya mezh mista za ostanni dva desyatilittya Pislya 1948 roku naselennya mista znachno zroslo za rahunok migraciyi naselennya z inshih regioniv krayini v osnovnomu vlasne birmanciv v taki mista suputniki yak i v 1950 ti i v Shidnij Pivnichnij i Pivdennij Dagoun v 1990 h Rishennya pro perenesennya stolici v Nejp yido stalo prichinoyu pereyizdu nevidomoyi kilkosti civilnih sluzhbovciv Yangon najbilsh bagatonacionalne misto krayini Yaksho do Drugoyi svitovoyi vijni vidnosna bilshist naselennya Yangona stanovili indusi to sogodni bilshist naselennya mista mayut birmanske pohodzhennya Veliki gromadi skladayut vihidci z Indiyi ta inshih krayin Pivdennoyi Aziyi i birmanski kitajci vse she perevazhno prozhivayut v kvartalah prileglih do dauntauna Ne ye ridkistyu zmishani shlyubi osoblivo mizh birmancyami i kitajcyami Takozh u misti prozhivaye znachna kilkist arakanciv i kareniv Osnovnoyu movoyu spilkuvannya ye birmanska Populyarnimi movami dlya vivchennya krim anglijskoyi ye kitajska yaponska francuzka i korejska EkonomikaVantazhni sudna na beregah richki Yangon Vulichnij rinok v Dauntauni Yangon golovnij torgovelnij i promislovij centr krayini centr industriyi rozvag i turizmu U misti viroblyayetsya p yata chastina valovogo vnutrishnogo produktu M yanmi Zgidno z danimi oficijnoyi statistiki za 2010 2011 podatkovij rik rozmir ekonomiki Yangona sklav 8930 mlrd k yat abo 23 nacionalnogo VVP Misto klyuchovij komercijnij centr Nizhnoyi M yanmi dlya vsih vidiv tovariv vid osnovnih produktiv harchuvannya do starih avtomobiliv hocha rozvitku torgivli suttyevo pereshkodzhaye nerozvinenij bankivskij sektor ta stan infrastrukturi V Yangoni roztashovanij rinok Bayinnaung najbilshij centr torgivli risom kvasoleyu bobovimi ta inshimi silskogospodarskimi tovarami Takozh v Yangoni roztashovanij najbilshij i najbilsh zavantazhenij port krayini Thilava V Yangoni velika chastka neoficijnoyi torgivli osnovnim miscem yakoyi ye vulichni rinki roztashovani vzdovzh vulic Dauntauna Odnak 17 chervnya 2011 roku Miskij komitet z rozvitku ogolosiv pro majbutnyu zaboronu torgivli na vulicyah bula dozvolena z tretoyi godini dnya ta dozvil vulichnoyi torgivli tilki v rajonah prozhivannya Z 1 grudnya 2009 roku v Yangoni zaboroneno vikoristannya polietilenu visokoyi shilnosti i plastikovih paketiv Promislovist stvoryuye znachne chislo robochih misc Yangon otochuye yak minimum 14 promislovih zon na 4300 pidpriyemstvah roztashovanih v yakih stanom na 2010 rik bulo zajnyato blizko 150 tisyach robochih Misto centr shvejnoyi promislovosti yiyi produkciya shorichno eksportuyetsya z krayini na sumu 292 miljoniv dolariv SShA Dlya bilshe 80 fabrichnih robitnikiv zajnyatist ye postijnoyu Bagato hto z nih molodi zhinki u vici vid 15 do 27 rokiv yaki pribuli v Yangon z inshih rajoniv krayini v poshukah krashogo zhittya Promislovist strazhdaye vid strukturnih napriklad hronichna nestacha potuzhnostej i politichnih ekonomichni sankciyi problem U 2008 roci potreba 2500 fabrik Yangona v elektroenergiyi stanovila 120 MVt potrebi vsogo mista ocinyuvalisya vid 250 MVt do 530 MVt Hronichna nestacha elektroenergiyi ye prichinoyu obmezhennya roboti promislovih pidpriyemstv z 6 do 8 vechora Vazhlivim dzherelom zajnyatosti takozh ye budivnictvo Na industriyi negativno poznachivsya pereyizd bagatoh uryadovih ustanov i civilnih sluzhbovciv v Nejp yido Zgidno novimi budivelnimi normativami prijnyatimi v serpni 2009 roku zabudovniki zobov yazani peredbachati stvorennya ne menshe 12 parkuvalnih misc na kozhen poverh budivli sho zvoditsya U 2009 2010 fiskalnomu roci bulo vidano tilki 334 dozvoli na budivnictvo 582 v 2008 2009 roci Vazhlivim dzherelom nadhodzhennya inozemnoyi valyuti ye turizm hocha v porivnyanni z inshimi krayinami Pivdenno Shidnoyi Aziyi potik turistiv ye neznachnim blizko 250 000 do shafranovoyi revolyuciyi u veresni 2007 roku Chislo turistiv vpalo pislya shafranovogo revolyuciyi i uraganu Nargiz Neshodavnye polipshennya politichnogo klimatu v krayini privertaye vse bilshe chislo inozemnih turistiv i pidpriyemciv U 2011 roci pasazhiropotik mizhnarodnogo aeroportu Yangona sklav vid 300 000 do 400 000 cholovik Odnak cherez nedoinvestuvannya tilki 3000 iz zagalnogo chisla 8000 gotelnih misc pridatni dlya rozmishennya turistiv Osvita1 j Medichnij universitet V Yangoni roztashovani najkrashi osvitni ustanovi M yanmi Prote v misti yaskravo virazhena nerivnist mozhlivostej mizh bidnimi i bagatimi shkolami Praktichno pozbavleni derzhavnogo finansuvannya shkoli zmusheni pokladatisya na dobrovilni ta primusovi zbori i pozhertvuvannya z boku batkiv sho ye prichinoyu zalishennya navchannya bagatma uchnyami z bidnih simej Visha osvita V Yangoni roztashovano blizko 20 universitetiv i koledzhiv v tomu chisli najstarishij i najbilsh vidomij universitet M yanmi odnak sogodni vin gotuye v osnovnomu aspirantiv i ne realizuye programi bakalavratu Pislya nacionalnogo povstannya 1988 roku vijskovij uryad zakriv universitet i pereviv veliku chastinu studentiv universitetu v novi vishi taki yak i Tim ne mensh najkrashi vishi krayini yak i ranishe znahodyatsya v Yangoni Deyaki specialnosti mozhna otrimati tilki u vishah mista Najpopulyarnishimi vishami ye Pershij i Drugij medichni universiteti i TransportYangon najbilshij transportnij vuzol krayini Povitryanij transport en roztashovanij za 19 km vid centru mista ye golovnoyu povitryanoyu gavannyu krayini Z nogo zdijsnyuyutsya pryami rejsi v najbilshi mista Aziyi Dakku Hanoj Hoshimin Gonkong Tokio Pekin Seul Guanchzhou Tajbej Bangkok Kuala Lumpur Kunmin i Singapur a takozh vnutrishni rejsi po 20 napryamam osnovni z nih v Pagan Mandalaj i Nejp yido Zaliznichnij transport Centralnij vokzal Centralnij vokzal Yangona golovnij terminal zaliznic M yanmi merezhi iz zagalnoyu protyazhnistyu 5403 km Kilceva zaliznicya Yangona protyazhnistyu 45 9 km nalichuye 39 stancij pov yazuye peredmistya Yangona Na poyizdi sho kursuyut po liniyi shodnya prodayetsya blizko 150 tisyach kvitkiv Avtotransport Zagalna protyazhnist avtodorig Yangona stanovit 4456 km stanom na berezen 2011 roku Bilshist dorig znahodyatsya v zhalyugidnomu stani i ne spravlyayutsya z potokom mashin Velika chastina zhiteliv mista ne mozhe dozvoliti sobi mati osobistij avtomobil i koristuyetsya gromadskim transportom Na priblizno 3000 marshrutah publichnih i privatnih pereviznikiv diye blizko 6300 avtobusiv sho perevozyat blizko 4 400 000 pasazhiriv na den Vsi avtobusi i 80 taksi v Yangoni pracyuyut na stisnutomu prirodnomu gazi vidpovidno do uryadovogo ukazu 2005 roku U misti diye dva mizhmiskih avtovokzali Z 1970 roku v Yangoni diye pravostoronnij ruh Tim ne mensh na dorogah mista do cih pir mozhna zustriti dosit bagato pravorulnih avtomobiliv zroblenih dlya livostoronnogo ruhu v osnovnomu vvezenih z Yaponiyi Vodnij transport 4 golovni pasazhirski pristani Yangona roztashovani v centri mista obslugovuyut v osnovnomu miscevi poromi nastupni v i 35 km kanal Tvante ye najbilsh korotkim shlyahom sho zv yazuye z 1990 h Yangon i deltu Iravadi Pam yatkiStupa Shvedagon v Ranguni Velichezna zolota stupa Shvedagon visochit nad mistom Navkolo stupi hramovij kompleks z dekilkoh desyatkiv paviljoniv Dlya inozemciv obladnani specialni lifti shob ne pidnimatisya na platformu po sotnyah shodinok Po perimetru platforma rozdilena na 8 chastin vidpovidnih 8 svitilam ta 8 dnyam tizhnya u tradicijnomu birmanskomu astrologichnomu kalendar i sereda dilitsya na dvi chastini U kozhnij z vosmi sekcij znahodyatsya paviljoni de roztashovuyutsya svyatilisha duhiv Za tradiciyeyu pidnoshennya natam i meditaciyi v paviljoni vidpovidnomu dnyu tizhnya koli lyudina narodilasya prizvodyat do vikonannya bazhan V odnomu z paviljoniv visit dzvin yakij anglijci namagayuchis vidvezti vtopili v richci a birmanski inzheneri vityagli z mulu i postavili nazad Navproti Shvedagona she odna pagoda menshogo rozmiru Maha Vizaya yaka tim ne mensh ne maye dlya viruyuchih osoblivogo sakralnogo znachennya i vidviduyetsya znachno girshe Yiyi zviv v 1980 roci general yakij praviv krayinoyu v 1962 1988 rokah shob za prikladom gosudariv davnini polipshiti vlasnu karmu Stupa Sule roztashovana v samomu centri mista na perehresti golovnih vulic za perekazami zberigaye volossya Buddi U stupi Sule prinosyat kviti buddam dniv tizhnya i polivayut yih vodoyu Vid mista Ranguna zi stupoyu Sule na centralnij ploshi U kompleksi navkolo stupi pobudovanij dzerkalnij labirint iz zolotimi relikviyami ostannogo korolya Birmi Mindona Stupa Kaba Ej bula pobudovana za propoziciyeyu pershogo prem yer ministra nezalezhnoyi Birmi U Nu do 6 go Vsesvitnogo buddijskomu Sinodu sho vidbuvsya v 1954 1956 rr Navkolo stupi stoyat zobrazhennya Buddi privezeni z usih buddijskih krayin svitu Velicheznij lezhachij Budda znahoditsya v paviljoni Na stupnyah malyunok slidu Buddi za yakim astrologi viznachili jogo majbutnye zasnovana she pid chas anglijskogo panuvannya Bilshist yevrejskih simej davno pokinuli Birmu i sinagoga obslugovuye perevazhno posolstva ta inozemciv Mista pobratimiHoshimin V yetnam 2012 Palangkaraya provinciya Centralnij Kalimantan Indoneziya Kunmin provinciya Yunnan Kitaj Nannin Guansi Chzhuanskij avtonomnij rajon Kitaj Yanchzhou provinciya Czyansu Kitaj Futyu Yaponiya Katmandu NepalGalereyaShwedagon Pagoda Sule Pagoda Downtown Yangon facing Sule Pagoda and Hlaing River Nizhnye misto vnochi Palac Karaveik Budda Centralnij Yangon Rika Yangonu vid z parku Mahatanbula Budinki v Nizhnomu Yangoni Bengali Sunni Jameh Mosque Kvartiri Nizhnogo mista A Jewellery Market in Bogyoke Aung San Market Bazar Nizhnogo mista SZSh 6 Thingyan Burmese New Year Pam yatnik Nezalezhnosti Yangon High Court Elektrichni liniyi na mezhi budinkiv Rika v Yangoni PanoramaPrimitki Arhiv originalu za 18 chervnya 2009 Procitovano 20 grudnya 2008 Arhiv originalu za 29 chervnya 2014 Procitovano 10 lyutogo 2015 Founded during the reign of King Pontarika per Charles James Forbes Smith Forbes 1882 Legendary History of Burma and Arakan The Government Press s 20 the king s reign was 1028 to 1043 per Harvey GE 1925 History of Burma From the Earliest Times to 10 March 1824 London Frank Cass amp Co Ltd s 368 Kyaw Kyaw 2006 Frauke Krass Hartmut Gaese Mi Mi Kyi red Megacity yangon transformation processes and modern developments Berlin Lit Verlag s 333 334 ISBN 3 8258 0042 3 Bookrags com 17 zhovtnya 2005 Arhiv originalu za 28 listopada 2006 Procitovano 17 kvitnya 2010 Tin Maung Maung Than 1993 Indian Communities in Southeast Asia Some Aspects of Indians in Rangoon Institute of Southeast Asian Studies s 585 587 ISBN 9789812304186 PDF Singapore Ministry of Transport Myanmar 17 19 March 2008 Arhiv originalu PDF za 26 lyutogo 2009 Procitovano 21 zhovtnya 2015 Peel MC and Finlayson BL and McMahon TA 2007 1633 2007 pdf Updated world map of the Koppen Geiger climate classification PDF Hydrol Earth Syst Sci 11 1633 1644 doi 10 5194 hess 11 1633 2007 ISSN 1027 5606 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite journal title Shablon Cite journal cite journal a Perevirte znachennya doi dovidka nedostupne posilannya z serpnya 2019 PDF Norwegian Meteorological Institute s 26 36 Arhiv originalu PDF za 8 zhovtnya 2018 Procitovano 8 zhovtnya 2018 World Meteorological Organization Arhiv originalu za 19 grudnya 2016 Procitovano 8 travnya 2012 PDF Baseline climate means 1961 1990 from stations all over the world German Deutscher Wetterdienst Arhiv originalu PDF za 10 bereznya 2021 Procitovano 26 kvitnya 2018 Cappelen John Jensen Jens PDF Climate Data for Selected Stations 1931 1960 Danish Danish Meteorological Institute s 189 Arhiv originalu PDF za 27 kvitnya 2013 Procitovano 23 lyutogo 2013 Japan Meteorological Agency Arhiv originalu za 13 sichnya 2019 Procitovano 13 sichnya 2019 http www chijihon metro tokyo jp asianet participating cities yangon htm Yangon Asian Network of Major Cities 21 originalu za 20 chervnya 2006 Procitovano 13 serpnya 2006 United Nations Arhiv originalu za 23 grudnya 2009 Procitovano 27 kvitnya 2010 US Department of State Arhiv http www state gov r pa ei bgn 35910 htm originalu za 19 veresnya 2017 Procitovano 6 bereznya 2010 Kyaw Soe Linn and Phyo Wai Kyaw 14 travnya 2007 The Myanmar Times Arhiv http www mmtimes com feature edu edu002 htm originalu za 9 grudnya 2013 Procitovano 2 serpnya 2019 Kyaw Hsu Mon and Yadana Htun 7 listopada 2011 The Myanmar Times Arhiv originalu za 17 chervnya 2013 Procitovano 12 lyutogo 2015 Zaw Htet and May Thanda Win 4 veresnya 2006 The Myanmar Times Arhiv originalu za 29 sichnya 2009 Procitovano 10 lyutogo 2015 Nay Nwe Moe Aung Moh Moh Thaw 20 chervnya 2011 Myanmar Times Arhiv originalu za 2 zhovtnya 2011 Procitovano 18 serpnya 2011 Myo Myo 9 listopada 2009 Myanmar Times Arhiv http www mmtimes com no496 n010 htm originalu za 12 chervnya 2012 Procitovano 18 serpnya 2011 Ministry of Industry 2 Myanmar Arhiv http www industry2 gov mm zone htm originalu za 8 veresnya 2008 Procitovano 25 grudnya 2008 Wai Yan Phyo Oo 19 lyutogo 2010 Bi Weekly Eleven Burmese 2 48 Arhiv originalu za 11 veresnya 2014 Procitovano 10 lyutogo 2015 Ba Kaung 10 lyutogo 2010 The Irrawaddy Arhiv http www irrawaddy org article php Art id 17781 originalu za 9 grudnya 2015 Procitovano 15 kvitnya 2022 Ye Lwin 26 travnya 2008 The Myanmar Times Arhiv http www mmtimes com no420 b005 htm originalu za 17 chervnya 2013 Procitovano 2 serpnya 2019 http english eviewweek com Myanmar needs more gas to generate electricity for Yangon shtml Myanmar needs more gas to generate electricity for Yangon 3 lipnya 2008 nedostupne posilannya z 01 02 2014 Ye Lwin 26 bereznya 2007 Industrial zones to run at night The Myanmar Times Zaw Htet 3 veresnya 2007 http www mmtimes com feature Construction con01 htm Property market continues to recover The Myanmar Times nedostupne posilannya z serpnya 2019 Htar Htar Khin February 2010 High rise building slowing down The Myanmar Times 26 9 Weekly Eleven Journal 27 listopada 2008 Burma Digest Arhiv originalu za 9 travnya 2010 Procitovano 10 lyutogo 2015 Colin Hinshelwood 9 lyutogo 2012 The Irrawaddy Arhiv http www irrawaddy org article php art id 23002 originalu za 9 grudnya 2015 Procitovano 15 kvitnya 2022 Human Rights Documentation Unit Arhiv http burmalibrary org docs4 HRDU2006 CD education html originalu za 22 veresnya 2008 Procitovano 14 veresnya 2008 Yee May Aung 10 veresnya 2008 http english dvb no news php id 1732 Educationalists concerned by Burmese literacy rate DVB nedostupne posilannya z 01 02 2014 Minh Zaw 28 bereznya 2008 http www mmtimes com feature edu08 e001 htm HR key to development The Myanmar Times nedostupne posilannya z serpnya 2019 MR to link Mandalay and Bhamo New Light of Myanmar 22 lyutogo 2010 Yeni 30 sichnya 2008 The Irrawaddy Arhiv http www irrawaddy org multimedia php Art id 10074 originalu za 26 lyutogo 2014 Procitovano 15 kvitnya 2022 Weekly Eleven Burmese Eleven Media Group 18 grudnya 2011 Arhiv originalu za 6 kvitnya 2012 Procitovano 21 zhovtnya 2015 Yan Naing Hein The Myanmar Times Arhiv originalu za 6 sichnya 2007 Procitovano 10 lyutogo 2015 Wai Moe 14 zhovtnya 2008 The Irrawaddy Arhiv http www irrawaddy org highlight php Art id 14444 originalu za 5 bereznya 2013 Procitovano 15 kvitnya 2022 Myanmar s Net Arhiv http www myanmars net myanmar travel myanmar yangon yangon htm Getting Around originalu za 21 veresnya 2008 Procitovano 14 zhovtnya 2008 The New York Times 7 grudnya 1970 Arhiv http select nytimes com gst abstract html Res F10913F93F5F1B7493C5A91789D95F448785F9 originalu za 5 bereznya 2010 Procitovano 22 travnya 2010 Lonely Planet Arhiv http www lonelyplanet com myanmar burma yangon rangoon transport getting there away originalu za 20 sichnya 2010 Procitovano 26 lipnya 2009 Arhiv originalu za 23 lipnya 2012 Procitovano 10 lyutogo 2015 a href wiki D0 A8 D0 B0 D0 B1 D0 BB D0 BE D0 BD Cite web title Shablon Cite web cite web a Obslugovuvannya CS1 Storinki z tekstom archived copy yak znachennya parametru title posilannya PosilannyaYangon Universalnij slovnik enciklopediya 4 te vid K Teka 2006

Дата публікації:
Топ