Ця стаття не містить . (січень 2021) |
Карени (бірм. ကရင္လူမ္ယုိး), в Таїланді також мають назву каріанг (тай. กะเหรี่ยง) або янг — народ чи група споріднених народів, що мешкають на південному сході М'янми й на заході Таїланду. Чисельність — близько 7,4 млн осіб. Розмовляють , що входять до групи тибето-бірманських мов сино-тибетської мовної родини.
Карени | |
---|---|
Бірманські карени, до 1923 р. | |
Кількість | 7 400 000 |
Ареал | М'янма: 7 000 000 Таїланд: 400 000 |
Близькі до: | |
Мова | |
Релігія | буддизм, християнство, анімізм |
Склад
До північних каренів відносяться (таунду) - понад 700 тис. ос. на південному заході штату Шан.
Центральні карени (бве) поділяються на:
- Падаунг, які включають:
- Падаунг (Каяні) - понад 50 тис. ос. на північному заході штату Кая, на півночі штату Карен і на південному заході штату Шан і близькі до них
- - 10 тис. ос. на півдні штату Шан;
- () - 13 тис. ос. на півночі штату Карен, заході штату Кая і південному заході штату Шан;
- (самоназв. ка-нган) - 10 тис. ос. на сході штату Шан;
- (латха) - 10 тис. ос. на півдні штату Шан.
- Західні карени, які включають:
- (білі карени) - 10 тис. ос. в районі м і на півночі Пегу і штату Карен;
- (блімо) - понад 20 тис. ос. на заході штату Кая;
- (брек, пре, самоназв . кейо) - понад 20 тис. ос. на південному заході штату Кая і північному сході штату Карен.
- Східні карени, які включають:
- кая (червоні карени, каренні) - понад 530 тис. ос. в штаті Кая, на півночі штату Карен і понад 100 тис. ос. в Таїланді;
- - 10 тис. ос. на півдні штату Кая;
- (ману, самоназв. пини) - 10 тис. ос. на заході штату Кая.
Південні карени включають:
- сго (бірм. сако каїн, сахво каїн, бама каїн - «бірманські карени») - 1,8 млн ос. в дельті Іраваді, горах , на півночі штату Карен і бл. 360 тис. ос. в Таїланді; сго включають групи:
- (монепва, могва, паку, палаїчі) - 7,2 тис.чол на заході на. обл. Кая),
- (wewaw),
- та ін.;
- (ПХО; самоназва пхлоун, бірм. поу кайін, мун кайін - «монськие карени»):
- Західні - понад 220 тис. ос. в дельті Іраваді,
- Східні - 1,1 млн ос. в штатах Карен і Мон і на півдні області Танінтаї;
- До 100 тис. північних і східних пво живуть в Таїланді.
Історія
У кая існували князівства Кантаравадді, Чебоджі і Болакхе.
Займали прикордонне положення між рівнинними (бірманцями, тайцами і монами) і гірськими народами, обслуговували караванну торгівлю, займалися работоргівлею. Серед каренів поширені сепаратистські тенденції. З 1948 року діє і його військове крило - . Військові конфлікти з урядом М'янми викликали еміграцію каренів в Таїланд. У 1997 році утворена .
Традиційна культура типова для народів Південно-Східної Азії. Займаються землеробством (основна культура - рис), розводять биків і буйволів, в горах - кіз. До середини XX ст. зберігалося колективне полювання, в якому брало участь все місцеве чоловіче населення, вилов слонів. Розвинене плетіння з бамбука і ротанга, у кая - гірничорудна справа і бронзоливарне ремесло (в тому числі виготовлення священних барабанів пазі з багатопроменевою розеткою і фігурками жаб на верхній деці). Частина займається полюванням, працює на лісозаготівлях і рудниках, живе в містах.
Свайне житло на узбережжі близьке до бірманського, у передгір'ях - до Шанського, у кая - часто здвоєне. У горах поширені поселення кучового планування, до кінця XIX в. зберігалися довгі будинки.
Одяг - саронг у чоловіків (у кая - широкі штани) і пряма зшита спідниця у жінок, прямозастіжна куртка без рукавів; на півночі костюм близький до Шанського. Чоловіки носили пов'язку навколо голови, у кая - з вузлом над верхнім вухом. Жінки кая обертали тіло полотнищем і підперізувались довгим широким шарфом, кінець якого перекидався через плече; на плечах носили шарф. В одязі ряду груп переважав білий (т. зв. ) або чорний (т. зв. ) колір.
Поширені татуювання (в основному у чоловіків), ножні і ручні браслети і намиста-«коміри», що подовжують шию, у вигляді спіралей з латунного дроту (які служили еквівалентом цінності) у жінок, особливо у падаунг. Поселення частіше ендогамні; існував кільцевий .
Основне свято - Новий рік (у грудні). Основні свята кая - Свято барабана (наприкінці квітня), Свято зростання бамбука, свято врожаю Діку (у жовтні).
Посилання
- «Переклад нового світу» видано мовою карен (сго)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Карени |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
Cya stattya ne mistit posilan na dzherela Vi mozhete dopomogti polipshiti cyu stattyu dodavshi posilannya na nadijni avtoritetni dzherela Material bez dzherel mozhe buti piddano sumnivu ta vilucheno sichen 2021 Kareni birm ကရင လ မ ယ v Tayilandi takozh mayut nazvu kariang taj kaehriyng abo yang narod chi grupa sporidnenih narodiv sho meshkayut na pivdennomu shodi M yanmi j na zahodi Tayilandu Chiselnist blizko 7 4 mln osib Rozmovlyayut sho vhodyat do grupi tibeto birmanskih mov sino tibetskoyi movnoyi rodini KareniBirmanski kareni do 1923 r Kilkist 7 400 000Areal M yanma 7 000 000 Tayiland 400 000Blizki do MovaReligiya buddizm hristiyanstvo animizmSkladDo pivnichnih kareniv vidnosyatsya taundu ponad 700 tis os na pivdennomu zahodi shtatu Shan Centralni kareni bve podilyayutsya na Padaung yaki vklyuchayut Padaung Kayani ponad 50 tis os na pivnichnomu zahodi shtatu Kaya na pivnochi shtatu Karen i na pivdennomu zahodi shtatu Shan i blizki do nih 10 tis os na pivdni shtatu Shan 13 tis os na pivnochi shtatu Karen zahodi shtatu Kaya i pivdennomu zahodi shtatu Shan samonazv ka ngan 10 tis os na shodi shtatu Shan latha 10 tis os na pivdni shtatu Shan Zahidni kareni yaki vklyuchayut bili kareni 10 tis os v rajoni m i na pivnochi Pegu i shtatu Karen blimo ponad 20 tis os na zahodi shtatu Kaya brek pre samonazv kejo ponad 20 tis os na pivdennomu zahodi shtatu Kaya i pivnichnomu shodi shtatu Karen Shidni kareni yaki vklyuchayut kaya chervoni kareni karenni ponad 530 tis os v shtati Kaya na pivnochi shtatu Karen i ponad 100 tis os v Tayilandi 10 tis os na pivdni shtatu Kaya manu samonazv pini 10 tis os na zahodi shtatu Kaya Pivdenni kareni vklyuchayut sgo birm sako kayin sahvo kayin bama kayin birmanski kareni 1 8 mln os v delti Iravadi gorah na pivnochi shtatu Karen i bl 360 tis os v Tayilandi sgo vklyuchayut grupi monepva mogva paku palayichi 7 2 tis chol na zahodi na obl Kaya wewaw ta in PHO samonazva phloun birm pou kajin mun kajin monskie kareni Zahidni ponad 220 tis os v delti Iravadi Shidni 1 1 mln os v shtatah Karen i Mon i na pivdni oblasti Tanintayi Do 100 tis pivnichnih i shidnih pvo zhivut v Tayilandi IstoriyaDivchinka karenka z kilcyami na shiyi v seli nedaleko vid mista Ayutaya v Tayilandi U kaya isnuvali knyazivstva Kantaravaddi Chebodzhi i Bolakhe Zajmali prikordonne polozhennya mizh rivninnimi birmancyami tajcami i monami i girskimi narodami obslugovuvali karavannu torgivlyu zajmalisya rabotorgivleyu Sered kareniv poshireni separatistski tendenciyi Z 1948 roku diye i jogo vijskove krilo Vijskovi konflikti z uryadom M yanmi viklikali emigraciyu kareniv v Tayiland U 1997 roci utvorena Tradicijna kultura tipova dlya narodiv Pivdenno Shidnoyi Aziyi Zajmayutsya zemlerobstvom osnovna kultura ris rozvodyat bikiv i bujvoliv v gorah kiz Do seredini XX st zberigalosya kolektivne polyuvannya v yakomu bralo uchast vse misceve choloviche naselennya vilov sloniv Rozvinene pletinnya z bambuka i rotanga u kaya girnichorudna sprava i bronzolivarne remeslo v tomu chisli vigotovlennya svyashennih barabaniv pazi z bagatopromenevoyu rozetkoyu i figurkami zhab na verhnij deci Chastina zajmayetsya polyuvannyam pracyuye na lisozagotivlyah i rudnikah zhive v mistah Svajne zhitlo na uzberezhzhi blizke do birmanskogo u peredgir yah do Shanskogo u kaya chasto zdvoyene U gorah poshireni poselennya kuchovogo planuvannya do kincya XIX v zberigalisya dovgi budinki Odyag sarong u cholovikiv u kaya shiroki shtani i pryama zshita spidnicya u zhinok pryamozastizhna kurtka bez rukaviv na pivnochi kostyum blizkij do Shanskogo Choloviki nosili pov yazku navkolo golovi u kaya z vuzlom nad verhnim vuhom Zhinki kaya obertali tilo polotnishem i pidperizuvalis dovgim shirokim sharfom kinec yakogo perekidavsya cherez pleche na plechah nosili sharf V odyazi ryadu grup perevazhav bilij t zv abo chornij t zv kolir Poshireni tatuyuvannya v osnovnomu u cholovikiv nozhni i ruchni brasleti i namista komiri sho podovzhuyut shiyu u viglyadi spiralej z latunnogo drotu yaki sluzhili ekvivalentom cinnosti u zhinok osoblivo u padaung Poselennya chastishe endogamni isnuvav kilcevij Osnovne svyato Novij rik u grudni Osnovni svyata kaya Svyato barabana naprikinci kvitnya Svyato zrostannya bambuka svyato vrozhayu Diku u zhovtni Posilannya Pereklad novogo svitu vidano movoyu karen sgo Vikishovishe maye multimedijni dani za temoyu Kareni