Ю́рківці — село в Україні, у Чемеровецькій селищній громаді Кам'янець-Подільського району Хмельницької області.
село Юрківці | |
---|---|
Церква Святого Духа | |
Країна | Україна |
Область | Хмельницька область |
Район | Кам'янець-Подільський район |
Громада | Чемеровецька селищна громада |
Основні дані | |
Засноване | 1578 |
Населення | 869 |
Площа | 2,288 км² |
Густота населення | 379,81 осіб/км² |
Поштовий індекс | 31609 |
Телефонний код | +380 3859 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 49°01′40″ пн. ш. 26°20′28″ сх. д. / 49.02778° пн. ш. 26.34111° сх. д.Координати: 49°01′40″ пн. ш. 26°20′28″ сх. д. / 49.02778° пн. ш. 26.34111° сх. д. |
Середня висота над рівнем моря | 271 м |
Місцева влада | |
Адреса ради | 31600, Хмельницька обл., Кам'янець-Подільський р-н, смт Чемерівці, вул. Центральна, 40 |
Карта | |
Юрківці | |
Юрківці | |
Мапа | |
Юрківці у Вікісховищі |
Назва
Легенда походження назви сіл Теремківці та Юрківці:
|
Географія
Подільське село Юрківці розташоване на подільській височині, в південно-західній частині України, на річці Жванчик — лівій притоці Дністра, за 45 кілометрів автошляхами від міста Кам'янець-Подільський та за 2 кілометра від Чемерівців. Біля поселення проходить автотраса Р48.
Клімат
Юрківці знаходяться в межах вологого континентального клімату із теплим літом.
Історія
13 січня 1440 року польський король Владислав III Варненчик записав Боршу з Коціни 150 гривень на селах Голосків та Юрівці у Кам’янецькому повіті Подільської землі.
1578 року перша згадка про поселення за Сіцінським Юхимом.
Церква Різдва Богородиці відома з 1738 року.
Внаслідок поразки Перших визвольних змагань на початку XX століття, село надовго окуповане російсько-більшовицькими загарбниками.
Радянська окупація принесла колективізацію та розкуркулення, мешканці села зазнали репресій. В багатьох частинах Поділля відбувались масові селянські повстання проти радянської влади.
В 1932–1933 селяни села пережили Голодомор.
В роки Великого терору 1936-1937 було вбито чимало осіб різних національностей і професій, багато людей було виселено як сім'ї «ворогів народу».
По закінченню Другої світової війни у 1946—1947 роках мешканці села вчергове пережили голод.
З 1991 року в складі незалежної України.
15 вересня 2016 року шляхом об'єднання сільських територіальних громад, село увійшло до складу Чемеровецької селищної громади. Об'єднання в громаду має створити умови для формування ефективної і відповідальної місцевої влади, яка зможе забезпечити комфортне та безпечне середовище для проживання людей.
До адміністративної реформи 19 липня 2020 року село належало до Чемеровецького району, після його ліквідації, увійшло до складу Кам'янець-Подільського району.
13 травня 2022 року релігійна громада храму Святого Духу села перейшла з Московського патріархату в Православну Церкву України. Вперше, в місцевій церкві пролунала молитва українською мовою.
Населення
Населення становить 869 осіб.
Мова
У селі поширені західноподільська говірка та південноподільська говірка, що відносяться до подільського говору, який належить до південно-західного наріччя.
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:
Мова | Відсоток |
---|---|
українська | 99,31% |
російська | 0,69% |
Релігія
- Церква Святого Духу (ПЦУ)
Охорона природи
Село лежить у межах національного природного парку «Подільські Товтри». Через село протікає річка Жванчик.
Галерея
- В'їзд у село
- Церква Святого Духа
- Троїцька церква
- Школа
- Будинок культури
- Краєзнавчий музей
- Старий млин на річці Жванчик
- Річка Жванчик біля села
Див. також
- Поділля — історико-географічна область.
- Подоляни — етнографічна група українців, населення Поділля.
- Подільський говір — різновид говорів української мови.
- Децентралізація — реформа місцевого самоврядування для формування ефективної і відповідальної місцевої влади.
Примітки
- Михайловський В. Надання земельної власності у Подільському воєводстві за панування Владислава 3 (1434 – 1444 рр.). – Український археографічний щорічник, 2004 р., т. 8-9, с. 251
- ВВРУ, 2017, № 4, стор. 92
- Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Посилання
У Вікісловнику є сторінка Юрківці. |
- Погода в селі Юрківці
Це незавершена стаття з географії України. Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її. |
Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет
U Vikipediyi ye statti pro inshi znachennya cogo termina Yurkivci Yu rkivci selo v Ukrayini u Chemeroveckij selishnij gromadi Kam yanec Podilskogo rajonu Hmelnickoyi oblasti selo Yurkivci Cerkva Svyatogo DuhaCerkva Svyatogo Duha Krayina Ukrayina Oblast Hmelnicka oblast Rajon Kam yanec Podilskij rajon Gromada Chemerovecka selishna gromada Osnovni dani Zasnovane 1578 Naselennya 869 Plosha 2 288 km Gustota naselennya 379 81 osib km Poshtovij indeks 31609 Telefonnij kod 380 3859 Geografichni dani Geografichni koordinati 49 01 40 pn sh 26 20 28 sh d 49 02778 pn sh 26 34111 sh d 49 02778 26 34111 Koordinati 49 01 40 pn sh 26 20 28 sh d 49 02778 pn sh 26 34111 sh d 49 02778 26 34111 Serednya visota nad rivnem morya 271 m Misceva vlada Adresa radi 31600 Hmelnicka obl Kam yanec Podilskij r n smt Chemerivci vul Centralna 40 Karta Yurkivci Yurkivci Mapa Yurkivci u VikishovishiNazvaLegenda pohodzhennya nazvi sil Teremkivci ta Yurkivci Kolis davno zhiv zamozhnij pan Pogoreckij Vin mav dvoye sini yakih zvali Yurko ta Terem Cej pan mav bagato zemli ta pered tim yak pomerti vin dav odnu polovinu zemli Yurkovi a inshu Teremu Os tak i utvorilis dva sela Yurkivci ta Teremkivci a mizh nimi prostyaglosya pole Pogorecke GeografiyaPodilske selo Yurkivci roztashovane na podilskij visochini v pivdenno zahidnij chastini Ukrayini na richci Zhvanchik livij pritoci Dnistra za 45 kilometriv avtoshlyahami vid mista Kam yanec Podilskij ta za 2 kilometra vid Chemerivciv Bilya poselennya prohodit avtotrasa R48 Klimat Yurkivci znahodyatsya v mezhah vologogo kontinentalnogo klimatu iz teplim litom IstoriyaNacionalnij bank represovanih Spisok zhertv Golodomoru Hmelnicka oblast 13 sichnya 1440 roku polskij korol Vladislav III Varnenchik zapisav Borshu z Kocini 150 griven na selah Goloskiv ta Yurivci u Kam yaneckomu poviti Podilskoyi zemli 1578 roku persha zgadka pro poselennya za Sicinskim Yuhimom Cerkva Rizdva Bogorodici vidoma z 1738 roku Vnaslidok porazki Pershih vizvolnih zmagan na pochatku XX stolittya selo nadovgo okupovane rosijsko bilshovickimi zagarbnikami Radyanska okupaciya prinesla kolektivizaciyu ta rozkurkulennya meshkanci sela zaznali represij V bagatoh chastinah Podillya vidbuvalis masovi selyanski povstannya proti radyanskoyi vladi V 1932 1933 selyani sela perezhili Golodomor V roki Velikogo teroru 1936 1937 bulo vbito chimalo osib riznih nacionalnostej i profesij bagato lyudej bulo viseleno yak sim yi vorogiv narodu Po zakinchennyu Drugoyi svitovoyi vijni u 1946 1947 rokah meshkanci sela vchergove perezhili golod Z 1991 roku v skladi nezalezhnoyi Ukrayini 15 veresnya 2016 roku shlyahom ob yednannya silskih teritorialnih gromad selo uvijshlo do skladu Chemeroveckoyi selishnoyi gromadi Ob yednannya v gromadu maye stvoriti umovi dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi yaka zmozhe zabezpechiti komfortne ta bezpechne seredovishe dlya prozhivannya lyudej Do administrativnoyi reformi 19 lipnya 2020 roku selo nalezhalo do Chemeroveckogo rajonu pislya jogo likvidaciyi uvijshlo do skladu Kam yanec Podilskogo rajonu 13 travnya 2022 roku religijna gromada hramu Svyatogo Duhu sela perejshla z Moskovskogo patriarhatu v Pravoslavnu Cerkvu Ukrayini Vpershe v miscevij cerkvi prolunala molitva ukrayinskoyu movoyu NaselennyaNaselennya stanovit 869 osib Mova U seli poshireni zahidnopodilska govirka ta pivdennopodilska govirka sho vidnosyatsya do podilskogo govoru yakij nalezhit do pivdenno zahidnogo narichchya Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Vidsotok ukrayinska 99 31 rosijska 0 69 ReligiyaCerkva Svyatogo Duhu PCU Ohorona prirodiSelo lezhit u mezhah nacionalnogo prirodnogo parku Podilski Tovtri Cherez selo protikaye richka Zhvanchik GalereyaV yizd u selo Cerkva Svyatogo Duha Troyicka cerkva Shkola Budinok kulturi Krayeznavchij muzej Starij mlin na richci Zhvanchik Richka Zhvanchik bilya selaDiv takozhPodillya istoriko geografichna oblast Podolyani etnografichna grupa ukrayinciv naselennya Podillya Podilskij govir riznovid govoriv ukrayinskoyi movi Decentralizaciya reforma miscevogo samovryaduvannya dlya formuvannya efektivnoyi i vidpovidalnoyi miscevoyi vladi PrimitkiMihajlovskij V Nadannya zemelnoyi vlasnosti u Podilskomu voyevodstvi za panuvannya Vladislava 3 1434 1444 rr Ukrayinskij arheografichnij shorichnik 2004 r t 8 9 s 251 VVRU 2017 4 stor 92 Postanova Verhovnoyi Radi Ukrayini vid 17 lipnya 2020 roku 807 IX Pro utvorennya ta likvidaciyu rajoniv Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danihPosilannyaU Vikislovniku ye storinka Yurkivci Pogoda v seli Yurkivci Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi