Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Шоломи ничі село в Україні в Львівському районі Львівської області Населення станом на 2001 рік становило 538 осіб Орган

Шоломиничі

Шоломиничі

Шоломи́ничі — село в Україні, в Львівському районі, Львівської області. Населення, станом на 2001 рік, становило 538 осіб. Орган місцевого самоврядування — Городоцька міська громада.

село Шоломиничі
image
Церква Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ села Шоломиничі
Церква Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ села Шоломиничі
Країна image Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Городоцька міська громада
Облікова картка с. Шоломиничі 
Основні дані
Засноване 1426 рік
Населення 538
Площа 9,51 км²
Густота населення 56,57 осіб/км²
Поштовий індекс 81532
Телефонний код +380 3231
Географічні дані
Географічні координати 49°43′42″ пн. ш. 23°31′52″ сх. д. / 49.72833° пн. ш. 23.53111° сх. д. / 49.72833; 23.53111Координати: 49°43′42″ пн. ш. 23°31′52″ сх. д. / 49.72833° пн. ш. 23.53111° сх. д. / 49.72833; 23.53111
Середня висота
над рівнем моря 		271 м
Відстань до
обласного центру 		48 км
Відстань до
районного центру 		25 км
Місцева влада
Адреса ради 81532, Львівська обл., Львівський р-н, с. Шоломиничі
Староста Гриб Богдан Григорович
Карта
image
image
Шоломиничі
image
image
Шоломиничі
Мапа

image Шоломиничі у Вікісховищі

Назва

За однією з версій назва села Шоломиничі походить від давньоукраїнського слова «шелом» або «шеломин», що означає «горб, гора». Підтвердженням цієї версії є те, що село знаходиться в горбистій місцевості.

Історія

Сліди заселення території села відносяться до І тисячоліття до н. е.

У VIII–VI до н. е. на території краю проживало кілька груп землеробсько-скотарського населення. Про це свідчать могильники, розкопані в колишньому Городоцькому районі. Також, поблизу села при видобутку торфу, знайшли на кількаметровій глибині човен-довбанку, на якому колись рибалили на ставках, які і до сьогодні є у селі.

У середині V ст. на території села і навколишніх сіл проживали племена білих хорватів.

Перша письмова згадка про село відноситься до XV ст. і датується 1426 роком.

В XV–XVIII ст. село Шоломиничі входило до складу Перемишльської землі Руського воєводства Речі Посполитої і знаходилось у власності різних феодалів, здебільшого поляків. Життя селян було важким, відомо, що вони за користування землею платили грошовий і натуральний податок. Крім того, сплачували податок державі.

Зі середини XVI ст. село належало до Городоцького староства. Селяни змушені були часто приймати на нічліг кінні королівські сотні і годувати їх. Страшним лихоліттям цих часів були татарські набіги на наші землі. Перший з них стався у 1450 році. Великий набіг стався також 1672 року. Біля села Градівка дотепер зберігся пам'ятний знак боїв з татарами у вигляді круглої цегляної колони, увінчаної залізним хрестом.

Австрійська імперія → Австро-Угорщина

В часи владарювання Австрії село належало до Самбірського округу, Рудківського повіту, Королівства Галичини та Володимирії.

Станом на 1849 рік село належало графу Генріху Фредро, управителем села був Куснеш Макар.

Наприкінці ХІХ ст. Шоломиничі знаходилось у власності Марії Яблуновської графині Фредро, а останнім власником села був Северин барон Бруніцький, що виїхав до Польщі в 1939 році після приходу радянських військ.

За переписом населення 1880–1881 рр. було 770 душ, замешкалих в 141 домі, 744 греко-католики, 26 жидів. В Шематизмі Перемишльської греко-католицької єпархії з 1856 року подано і дочірню церкву в селі Годвишня з числом населення 358 греко-католиків. В селі діяла читальня «Просвіти», товариства «Рідна Школа», «Сільський господар» і кооператива з власним домом.

За переписом 1900–1901 рр. в Шоломиничах нараховувалося 884 особи, з них 869 говорили українською мовою, а 15 осіб польською мовою.

Школа, за Австро-Угорщини, була зорганізована, як приватна і була українською. Офіційне утворення школи відноситься до часу, коли окружна рада шкільна в Рудках звернулася до Крайової ради шкільної, у Львові 12 січня 1909 року, про необхідність заснування однокласної школи в селі Шоломиничі. Зазначалося також, що місця для будівництва школи немає. У відповідь на це 22 січня 1909 року Крайова рада шкільна у Львові на основі уставу шкільного від 24 квітня 1894 року видала постанову про утворення однокласної школи в селі Шоломиничі. Виконання постанови покладалося на сільську раду Шоломинич (виділення землі і будівництво приміщення) до 1 вересня 1911 року.

З початком Першої світової війни склалася певна напруженість між польським і українським населенням краю. Зі вступом сюди мадярських поліційних військ польський провокатор вказав на селян, що прибули до міста Рудки за товарами першої необхідності, і звинуватив їх у москвофільстві. Селян затримали і 13-х розстріляли. За півтора місяця прийшли до краю війська Російської імператорської армії, які переслідували українців за прихильність до Австро-Угорщини. Товариства «Просвіта» і «Рідна школа» нещадно знищувались. Після Горлицького прориву в травні 1915 року німецько-австрійських військ на Східному фронті російські війська залишили Рудківщину. Під час цієї війни в рядах австро-угорської армії як громадяни Австро-Угорщини воювали і мешканці нашого села. Відомо, зокрема про Ходецького Івана Петровича (1895 р.н.).

ЗУНР

З постанням Української Держави, в результаті подій 1 листопада 1918 р. утворювалася нова українська влада. 13 листопада у Львові було проголошено ЗУНР, а 17 листопада в Рудках в присутності прибулого народу з навколишніх сіл у маєві національних прапорів відбулася урочиста присяга на вірність Українській Державі, яку проводив о. Ю. Кміть. Проте поляки, які вважали, що Польща має відродитися в кордонах 1772 року розпочали загарбницьку війну проти ЗУНР. Через деякий час поляки захопили залізницю, яка з'єднувала Перемишль зі Львовом і до 22 листопада оволоділи Львовом. Фронт наблизився до Рудок. Як згадував Осип Станімір, командувач групи «Городок» Української галицької армії у ніч на 19 березня 1919 року, його група згідно з наказом залишила Черляни і закріпилась на рубежі Поріччя–Грунтове–Мальованка–Угерці–Шоломиничі. На цих рубежах галицький фронт тримався до середини травня 1919 р. Сьогодні про ті бої свідчать залишки траншей поблизу Шоломинич, а також могили двох стрільців УГА бойової групи «Городок».

Польська республіка

У 1920-х рр. край остаточно підпав під владу Польщі. В той час українці зіткнулися з беззаконням і свавіллям польських властей. Серед українського населення краю, в тому числі і у Шоломиничах почалися протести проти приєднання до Польщі. 5 квітня 1923 року староста в Рудках суворо попереджав греко-католицьких священників під час богослужінь не забороняти протестувати проти приєднання до Польщі, бо це буде розцінюватися як збройна зрада.

Свавілля стосувалось і шкіл. Так, народну школу в Шоломиничах на основі проведеного плебісциту в 1925 році безпідставно визнано повітовим інспектором в Рудках, як утраквістичну (тобто польсько-українську), на якій основі не відомо, оскільки польських дітей у шкільному віці в громаді не було, а було тільки 15 жидівських дітей. Відомо, що тоді в селі була трьохкласна школа, а вчителем з педагогічною освітою був Слупський. В 1931 році за великим старанням вчителя Сайка було збудовано нову школу. Варто зазначити, що в будівництві школи великі перешкоди творило Рудківське староство і місцевий поміщик барон Бруніцький, що намагалися звести школу з польською мовою навчання. У 1932 році громада села звернулася до шкільного інспекторату в Рудках з домаганням української мови навчання в прилюдній школі Шоломинич. В результаті чого школа 1933 року стала школою з українською мовою навчання.

Економічний стан в селі був вкрай важкий. За земельною реформою 1920 року відновлювалось поміщицьке землеволодіння, проте великим землевласникам можна було мати до 400 га землі, решту — за відповідну плату держава розпродувала поміж колоністами і корінним населенням. Такі парцелянти були і у Шоломиничах. В селі у пореформенний період земля в тих, що займалися рільництвом, дробилася і вижити з пару гектарного господарства було важко. Переважна більшість селянських господарств нашого краю володіли трьома моргами землі (1 морг = 0,58 га). Більшість хат таких господарств була під стріхою, обробіток землі вівся примітивними знаряддями праці. Значна кількість господарств були однокінними або безкінними. Селянські хати були покриті соломою. До 1939 року збереглось кілька курних хат. Велика кількість молоді ішла в найми до місцевих багатіїв, а частина виїжджала за кордон. Так, в 1923 році виїхали до Франції: Федір Хамець, Іван Гурин, Василь Кізима, Андрій Галайко і Іван Августин.

Згідно з Шематизмом Перемишльської єпархії 1928-го року в с. Шоломиничі проживало 1127 греко-католиків і 30 жидів. Парафіяльним священником був о. Прокіп Тиса.

В 1921 році було засновано в селі пожежно-гімнастичне товариство «Луг», що посідало вагоме місце у національному і фізичному розвитку громади. Воно також приносило і практичну сторону діяльності — пожежогасіння.

image
Шевченківське свято в «Просвіті» села Шоломиничі. Нижній ряд друга зліва ― Щепітка Марина Степанівна (1921 р.н.), зв'язкова УПА. Приблизно 1935 р.

Цікавим фактом є політична орієнтація села. Так, станом на 1927 рік в Шоломинівську гміну (сільську раду) входили представники таких політичних партій: УНДО — 2 осіб, СельРоб — 21 особа, КПЗУ — 1 особа.

В часи «пацифікації» 1930 р. село входило в район карательних загонів кавалерійського ескадрону, який вступив на територію Рудківського повіту 9 жовтня 1930 року. Свідомих українців за прояв невдоволення політикою польського уряду стосовно «українського питання» жорстоко карали, аж до катувань і вбивств. Про антипольські настрої в селі Шоломиничі Рудківське староство повідомляло відділ безпеки Львівського воєводства від 21 січня 1928 року. Було арештовано мешканця села Голіяна Григорія, як людину комуністичних переконань. В 1936 році вибухнув страйк у північних районах Рудківського повіту. Страйкували робітники денні. Страйк поширився і на село Шоломиничі. Про це Рудківське староство повідомляло відділ безпеки.

Вагоме місце в національно-культурному житті села посідає о. Прокіп Тиса із села Ременів біля Львова, що брав активну участь в боротьбі за український університет у Львові, перебув польську тюрму в Перемишлі і Модліні (1919). Як парох Шоломинич гуртує навколо себе неграмотних селян і будує новий просвітянський дім. Загинув 28 червня 1941 року від рук більшовиків на 58 році життя. Завдяки культурно-просвітницькій роботі місцевих греко-католицьких священників о. Прокопа Тиса і о. Петра Гуля, село залишалося національно свідомим.

На 1938 рік населення становило 1042 особи.

Варто зазначити про активну діяльність товариств «Просвіта» і «Луг», що активно діяли в селі, і які були осередком українства та гуртували сільську молодь навколо української національної ідеї. Відомо, що в селі організовувалися різноманітні українські свята, ставилися вистави, проводилися вечорниці, читання творів видатних українських письменників, організовувалися також і спортивні змагання.

УРСР

З початком Другої світової війни 1 вересня 1939 року на територію Польщі ввійшла німецька армія. Того вранішнього дня небо гуділо літаками, які прямували на Львів. Керівництво Рудківського повіту 2 вересня спішно виїжджало в румунському і угорському напрямках. Польська армія відступала на схід. 10 вересня німецькі частини рухалися через Рудки на Львів і Комарно. Цікавою є історія Гриньківа Івана Васильовича мешканця Шоломинич, що в ті дні служив в польському війську на польсько-німецькому кордоні й повернувся до рідного дому у військовому обмундируванні цілим і здоровим. В Рудках був німецький контрольний пункт на якому був німець і наші люди, які пропустили його. Німці не боронили вертатися в такому спорядженні додому.

17 вересня перейшовши річку Збруч, на територію Галичини ввійшла Червона армія. Почалася радянізація краю.

За переписом населення з 1941 року в селі проживали 1177 греко-католиків та 23 жиди.

У 1940 році розпочинається будівництво Шоломиницького колгоспу. Активістами колгоспу були Іванчук І. В. і Гук Давид, який був першим головою колгоспу. Головою сільської ради став Семенович Григорій, а секретарем Іванчук І. Ф. (вбиті в 1941 році).

На весні 1941 року влада почала арештовувати неблагонадійних очільників українських організацій, товариств та партій. Частина українських активістів, переважно молодь, пішла в підпілля. Частина ув'язнених була знищена енкаведистами у самбірській тюрмі, а частина у кількості 20 чоловік замучена комуністом Золотарьовим та його спільниками в урочищі Бугайчик. Катуванням не було меж: зв'язували колючим дротом, відрізали вуха, язики.. На грудях о. Петра Гуля з Шоломинич було вирізано ножем п'ятикутну зірку.

22 червня 1941 року, в неділю, розпочалася радянсько-німецька війна. Радянський партійно-державний апарат спішно залишив Рудківський район. 29 червня, в суботу німецькі війська вступили в Рудки. В нашому краю встановилася нова військова і цивільна влада. Того ж дня похідна група ОУН на чолі з Ярославом Стецьком увійшла у Львів і на другий день по радіо проголосила утворення Незалежної України. Цього дня Івану Могоцькому було доручено поїхати в Рудки та навколишні села, щоб організувати населення до проголошення незалежності Української держави і створення Українського війська. Молоді хлопці з довколишніх сіл, в тому числі із Шоломинич, підходили в місто зі зброєю залишеною червоноармійцями одягали синьо-жовті повя'зки із написом «Українське військо». Та німці і не думали про проголошення незалежності України. В краю встановлювався жорстокий німецький окупаційний режим. Почалось переслідування єврейського населення і арешти українських незалежників.

Життя села в час окупації було складним. Селяни мали сплачувати земельний податок (натуральний з контингенту землі) від кожного господарства. Німці агітували селян до поїздки на роботу до Німеччини. У вересні 1941 року перші добровольці виїжджали до Німеччини, але бажаючих було мало, тоді окупаційна влада вдалася до насильства — примусового вивезення. З Шоломинич протягом 1941–1944 років на примусові роботи до Німеччини вивезли таких мешканців села: Гриньків Ксенію Федорівну, Гриньківа Михайла Федоровича, Гриба Василя Григоровича, Гриба Михайла Григоровича, Гарвит Михайла Івановича, Гарвит Володимира Івановича, Гарвит Миколу Андрійовича (пропав безвісти), Винницького Григорія Івановича, Винницьку Єву Іванівну, Винницьку Тетяну Семенівну, Ходецьку Ганну Іванівну, Голубник Катерину Семенівну, Голубника Степана Семеновича, Хамець Катерину Федорівну, Хамець Михайла Федоровича, Гриньків Ганну Яківну, Гриба Григорія Антоновича (пропав безвісти), Гурин Ганну Данилівну, Нацин Катерину Павлівну, Гурин Катерину Іванівну, Гриньків Марію Михайлівну, Уцінек Ганну Йосипівну, Лярнатович Марію. Після війни майже всі повернулись додому.

В кінці серпня на початку вересня 1944 року територія нашого краю була знову окупована Червоною армією, повсюдно відновлювалась радянська влада. Село підпорядковувалося сільській раді села Градівка, відносилося до Рудківського району Дрогобицької області. Одразу після окупації була проведена мобілізація молодих юнаків в лави Червоної армії, після трьох тижнів ухиляння від призову молодь Шоломинич все ж таки змушена була призватися. Вони брали участь у визволенні від німців Болгарії і Австрії. Багато не повернулося з цієї війни, багатьох, після закінчення війни і перемоги над гітлерівською Німеччиною, засудили за українські національні погляди та активну діяльність в місцевій боївці ОУН (б) та вивезено в сталінські ГУЛАГи на Колиму. Серед засуджених можемо назвати: Щепітку Миколу Степановича, Щепітку Марину Степанівну, Щепітку Михайла Пилиповича (загинув), Яценківа Михайла Степановича, Яценківа Миколу Степановича, Іванчука Григорія Яковича, Петричку Михайла Івановича (загинув), Крисько Івана Васильовича, Августина Івана Михайловича, Баранець Михайла Яковича (загинув), Кравця Івана Михайловича (загинув), Гриба Григорія Яковича. Після реабілітації цим мешканцям села заборонили повертатися додому.

Станом на 1960 рік в селі працював колгосп ім. Куйбишева (відновив свою діяльність в 1949 році), який об'єднали з колгоспом ім. Щорса села Дубаневичі і Градівка. За добросовісну роботу в колгоспі було нагороджено Гідей Л. М., Кравець Р. Г., Тимців М., Баран М та інших. В селі діяла вже восьмирічна школа в будинку № 1 і № 2, працював медпункт з родильним домом, бібліотека. Село було повністю електрифіковано протягом 1956–1957 рр.

Діяльність ОУН-УПА на території села

image
Бійці Шоломиничівської боївки ОУН(р). Зліва направо: Щепітка Микола Степанович (1925–2016), Глух Григорій Трофимович (1925–1944), Гурин Степан Григорович (1916–1944). Зима, 1943 р., Шоломиничі.

В час німецької окупації на захист мирного українського населення Шоломинич створюється з молодих юнаків боївка ОУН (б). Очолював боївку Глух Григорій Трофимович (1925 р.н.), який пройшов старшинський курс ОУН. Його заступником був Гурин Степан Григорович (1918 р.н.). До складу боївки входили: Августин Іван Михайлович (1924 р.н.), Баранець Михайло Якович (1923 р.н.), Гриб Григорій Якович (1922 р.н.), Гриньків Іван Якович (1923 р.н.), Іванчук Григорій Якович (1923 р.н.), Кравець Іван Михайлович (1925 р.н.), Крисько Іван Васильович (1925 р.н.), Петричко Іван Михайлович (1923 р.н.), Таравський Степан Пилипович (1925 р.н.), Уциник Іван Павлович (1924 р.н.), Щепітка Микола Степанович (1925 р.н.), Щепітка Михайло Пилипович (1916 р.н.), Яценко Микола Степанович (1923 р.н.).

Глух Григорій Трофимович та Гурин Степан Григорович загинули під час облави військ НКВС села Шоломиничі в вересні 1944 року. Поховані на сільському кладовищі.

Також на теренах села Шоломиничі, Хишевичі, Купновичі, Михайлевичі діяла боївка, якою командував Теслюк Василь Іванович — «Макогон» та боївка Служби безпеки ОУН(р), в складі 9 чоловік, під командуванням «Тараса».

Станом на 14 вересня 1945 року на теренах сіл Шоломиничі, Дубаневичі, Коропуж, Хишевичі, Градівка діяла боївка, в складі 15-ти бійців, під проводом Гусака Михайла Григоровича ― «Гука». Станом на 25 вересня 1945 у її складі було ще 15 повстанців, а на 25 листопада і 29 грудня 1945 їх уже 11. На 9 грудня 1945 кущ «Гука» об'єднував дві боївки — «Макогона» і «Сахара» — 20 повстанців.

В 1949 р. боївка ОУН(р) зліквідувала голову сільської ради Шоломинич Голіяна Василя Михайловича (1915 р.н.), його вбили у хаті сестри дружини.

З теренових вістей ВО «БУГ» УПА–Захід за 1943–1952 рр.:

21 січня 1945 р. ― боївка ОУН, між Шоломиничами та Градівкою знищила райуповнаркомзаг, члена ВКП(б) Вішнякова;

22–23 травня 1945 р. ― загони НКВС, в числі приблизно 1000 чоловік, проводили облаву в Шоломиничах, Путятичах, Добрянах, Годвишні та Коропужі, охоплюючи села, ліса та поля. Успіхів не мали жодних;

22 червня 1947 р. ― на криївку, розміщену в домі Баран Параскевії, було здійснено облаву оперативно-військовою групою РО МДБ (до складу якої входили підрозділ 62 СД ВВ МДБ та стрибки), пораненим був захоплений Скобельський Григорій ― «Чорний». Повстанці Іван Дмитришин — «Максим», «Журавель», Андрушин Андрій — «Рудий» і Гасюк Антон — «Тополя» та господарка конспіративної хати Баран Парасковія ― загинули. Зі сторони ворогів був убитий рядовий 62 СД ВВ МДБ Тіхонов Олександр Миколайович;

Під час облави НКВС біля села в 1945 році загинули два повстанці родом із села Путятичі Мошот Юрій (1922 р.н.) і Єлечко Петро (1923 р.н.). Їх поховали на сільському кладовищі.

22 червня 1947 року знову під час облави і кількагодинного бою загинуло ще троє повстанців родом з села Добряни, а саме: Андрушин Андрій Іванович — «Бурий» (1921 р.н., стрілець ОУН–УПА, член районного проводу), Гасюк Антон Іванович (1921 р.н., стрілець ОУН–УПА, член районного проводу), Дмитришин Іван Степанович (1921 р.н., стрілець ОУН–УПА, входив до складу районного проводу). Їхні тіла забрали в район, що далі невідомо. 

Звичайним явищем тих часів були арешти, допити під тортурами і виселення в Сибір сімей, які мали хоч якесь відношення до УПА. В Рудках, де зараз є міська поліклініка, раніше знаходився районний відділ НКВС, який був справжньою катівнею.

Церква Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ (1884 р.)

Перша письмова згадка про місцевий храм датується 1515 роком.

image
Церква Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ (1884 р.) села Шоломиничі. Фото 2020 року.
image
Церква Різдва Пресвятої Богородиці УГКЦ (1884 р.) села Шоломиничі. Центральний вхід. Фото 2020 року.

Попередниця теперішньої церкви була збудована з дерева у 1743 році і освячена 1816 року Митрополитом Галицьким Михайлом Левицьким.

У 1879 році почалося будівництво існуючої дерев'яної церкви стараннями о. Комарницького, завершене стараннями о. Теодора Савули і війта Грицька Кравця. Образи для святині малював Теофіль Копистинський, позолотні роботи виконав П. Світенький з Городка. Церква була освячена 6 вересня 1884 року. Патроном церкви була Марія Яблуновська графиня Фредро.

Будівля тризрубна, оточена піддашшям, до гранчастого вівтаря прибудовані ризниці. Головний вхід організований у вигляді портика на дерев'яних стовпах, який накритий високим двосхилим дашком. Інший вхід розташований у південній стіні. Її восьмерик завершений шоломовою банею з ліхтарем і маківкою. На північ від церкви стоїть дерев'яна двоярусна стовпова дзвіниця накрита пірамідальним верхом.

За Перемишльським єпархіальним шематизмом з 1856 р. парафія Шоломиничі з дочірним селом Годвишня була в складі Комарнянського деканату. Адміністратором парафії був Михайло Насальський. В 1879 р. село Шоломиничі мало 761 греко-католицького населення, дочірнє село Годвишня з дерев'яною церквою Вознесіння Господа Нашого Ісуса Христа, збудованою в 1886 році, з населенням 358 греко-католиків, інших віросповідань не зареєстровано. За австрійських часів, на переломі ХІХ–ХХ стт., довгі роки парохом Шоломинич був о. Гервасій Царевич.

На 1906 рік парохом села був о. Петро Гуль, а патроном церкви барон Бруніцький.

Священники, які обслуговували парафію Шоломинич
Роки Ім'я
? – 10.09.1790 о. Іван Літинський

(1700 – † 10.09.1790

1790–1805 о. Петро Василькевич
1805 – ? о. Василь Лесіцький
о. Гервасій Царевич
о. Петро Гуль
1956–1977 о. Михайло Греділь

Освіта та культура

Діє Шоломинецький ЗЗСО І-ІІ ст., бібліотека (філія Городоцької ЦБС), Народний дім.

Економіка

В селі розміщена приватна агрофірма «Шоломиничі», ТзОВ «Земля Галичини», які займаються вирощуванням зернових культур та ТзОВ «Екогаличпродукт», спеціалізоване на вирощуванні ягід (здебільшого лохини), горіхів, інших плодових дерев і чагарників.

Відомі люди

В селі народилися:

Джерела

  1. Литвин М. Українсько-польська війна 1918—1919 рр. — Львів: Інститут українознавства НАНУ; Інститут Центрально-Східної Європи, 1998
  2. Грушевський М. Історія України-Руси. Т.8
  3. Журнал обліку і опис нерухомого майна мешканців села Шоломиничі. Крайова земельна податкова комісія. 1849 / ЦДІА Фонд № 186, Опис № 1, Справа № 5607
  4. Про підпорядкування села Дубаневичі/ДАЛО Фонд № Р-221, Опис № 2, Справа 5598
  5. Шематизм кліру Перемишльської єпархії.1885
  6. Шематизм Перемишльської єпархії. 1906
  7. Справа про заснування та діяльності початкової школи в селі Шоломиничі/ ЦДІА Фонд 178, Опис № 2. Справа № 4582
  8. Переписка староства з служителями релігійних культів українських сіл Рудківського повіту про протидію українського населення проти приєднання до Польщі/ ДАЛО Фонд № 1065, опис № 2, справа № 30
  9. Звернення Львівської окружної шкільної кураторії до міністерства внутрішніх справ про заборону вживати слів «український», «українець» від 23 червня 1923 року/ ДАЛО Фонд № 1, опис № 52, справа № 145
  10. Справа виборів 1927 року в с. Шоломиничі/ ДАЛО Фонд № 1, Опис № 3, справа 426
  11. Розпорядження воєводського управління про наведення порядку в Рудківському повіті/ДАЛО Фонд № 1, Опис № 51, справа № 188
  12. Переписка Рудківського староства з відділом безпеки Львівського воєводства/ ДАЛО Фонд № 1,Опис № 51, справа № 64
  13. Справа страйку робітників денних і селян в Рудківському повіті/ ДАЛО Фонд № 1, Опис № 10, справа № 7
  14. Справа про введення двомовного навчання в початковій школі/ЦДІА Фонд № 179. Опис№ 2, Справа № 3808
  15. Декларація жителів с. Шоломиничі про введення української мови навчання в місцевій школі/ ЦДІА Фонд № 179, Опис № 2. Справа № 3809]
  16. Українські Щоденні Вісті, Львів № 18 26 липня 1941р
  17. Заснування читальні «Просвіти» в с. Шоломиничах / ЦДІА Фонд № 3348, Опис№ 1, Справа № 6076
  18. Спогади мешканців с. Шоломиничі― Крисько Параскевії Федорівни, Щепітки Миколи Степановича, Голубник Катерини Семенівни, Вінницького Григорія Івановича, Попович Ганни Степанівни

Примітки

  1. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  2. Л. Л. Гумецька; Д. Г. Гринчишин; І. М. Керницький, ред. (1978). . Т. 2. "Наукова думка”. Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
  3. Голинський Володимир (2010). Рудки. Дрогобич: Коло.
  4. Журнал обліку і опис нерухомого майна мешканців села Шоломиничі. Крайова земельна податкова комісія.1849. ЦДІА Фонд № 186, Опис № 1, Справа № 5607
  5. В. Лев, ред. (1987). Комарно і Рудки та околиця. Збірник історично-мемуарних, географічних і побутових матеріалів. Т. XLIII. Ньй-Йорк -Париж - Сідней - Торонто: Наук. т-во ім. Т. Г. Шевченка. с. 841. ISBN .
  6. Справа про заснування та діяльності початкової школи в селі Шоломиничі. ЦДІА Фонд 178, Опис № 2. Справа № 4582,С-1-8
  7. Голинський В. Рудки — Дрогобич: Коло, 2010 р. С. 75.
  8. Литвин М. Українсько-польська війна 1918—1919 рр. — Львів: Інститут українознавства НАНУ; Інститут Центрально-Східної Європи, 1998
  9. Переписка староства з служителями релігійних культів українських сіл Рудківського повіту про протидію українського населення проти приєднання до Польщі. [ДАЛО Ф 1065, опис 2, справа 30
  10. Справа про введення двомовного навчання в початковій школі. Фонд 179. Опис№ 2, Справа № 3808
  11. Нарис з історії села Шоломиничі. ДАЛО, Ф. Р — 1617 , Опис 1, справа 158
  12. Декларація жителів с. Шоломиничі про введення української мови навчання в місцевій школі. ЦДІА ф.179, Опис № 2. Справа № 3809
  13. Нарис з історії села Шоломиничі/ДАЛО, Ф. Р — 1617 , Опис 1, справа 158
  14. Книга Комарно-Рудки та околиця Український архів Том XLIII -. Нью-Йорк, Сідней, Торонто,-1987, С-840-841
  15. Реєстрація пожежно-гімнастичного товариства «Луг» в с. Шоломиничі. ДАЛО. Фонд№ 1, Опис№ 53. Справа№ 9675
  16. Справа виборів 1927 року в с. Шоломиничі. ДАЛО Ф. 1, Опис 3, справа 426, С-54
  17. Розпорядження воєводського управління про наведення порядку в Рудківському повіті. ДАЛО Ф. 1, Опис 51, справа 188
  18. Переписка Рудківського староства з відділом безпеки Львівського воєводства. ДАЛО Ф. 1,Опис 51, справа 64
  19. Справа страйку робітників денних і селян в Рудківському повіті. ДАЛО Ф. 1, Опис 10, справа 7,С-107-111
  20. Українські Щоденні Вісті, Львів № 18 26 липня 1941р, С-76
  21. Нарис з історії села Шоломиничі ДАЛО, Ф. Р — 1617 , Опис 1, справа 158
  22. Голинський В. Рудки — Дрогобич: Коло, 2010 р. С- 79
  23. Голинський В. Рудки — Дрогобич: Коло, 2010 р
  24. Спогади мешканців с. Шоломиничі― Голубник Катерини Семенівни, Вінницького Григорія Івановича
  25. Спогади мешканців с. Шоломиничі― Крисько Параскевії Федорівни, Щепітка Миколи Степановича.
  26. ДАЛО: Ф. 5001, оп. 6, спр. 53, арк. 127; спр. 59, арк. 76
  27. ДАЛО: ф. 5001, оп. 7, спр. 219, арк. 116; спр. 220, арк. 46, 92–93
  28. ДАЛО: Ф. 5001, оп. 6, спр. 53, арк. 94, 127, 232; спр. 57, арк. 90–99, 169; спр. 58, арк. 67; спр. 59, арк. 8–11, 76; спр. 60, арк. 73–76; оп. 7, спр. 219, арк. 116; спр. 220, арк. 46, 92–93; оп. 8, спр. 264, арк. 89.
  29. . newzz.in.ua. Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 15 серпня 2021.
  30. ДАЛО: Ф. 5001, оп. 2, спр. 32, арк. 169—171; оп. 6, спр. 47, арк. 75; спр. 54, арк. 30–31
  31. П. Й. Потічний (ред.). Воєнна округа УПА "Буг". Документи і матеріали 1943-1952. Нова серія. Т. 13. Торонто; Львів: Літопис УПА. с. 190.
  32. ДАЛО: ф. 5001, оп. 8, спр. 264, арк. 319
  33. Спогади мешканців с. Шоломиничі― Крисько Параскевії Федорівни, Щепітки Миколи Степановича, Попович Ганни Степанівни
  34. Шематизм кліру Перемишльської єпархії.1885
  35. . decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 6 листопада 2014. Процитовано 11 червня 2014.
  36. Книга Комарно-Рудки та околиця Український архів ТомXLIII -. Нью-Йорк, Сідней, Торонто,-1987, С-840-841
  37. hundred, white collar. . Відкритий реєстр юридичних осіб (англ.). Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
  38. . inspections.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 19 листопада 2021. Процитовано 31 липня 2021.
  39. hundred, white collar. . Відкритий реєстр юридичних осіб (англ.). Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.
  40. hundred, white collar. . Відкритий реєстр юридичних осіб (англ.). Архів оригіналу за 31 липня 2021. Процитовано 31 липня 2021.


image Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете проєкту, виправивши або дописавши її.

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Sholomi nichi selo v Ukrayini v Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanom na 2001 rik stanovilo 538 osib Organ miscevogo samovryaduvannya Gorodocka miska gromada selo SholominichiCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici UGKC sela SholominichiCerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici UGKC sela SholominichiKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Lvivskij rajonGromada Gorodocka miska gromadaOblikova kartka s Sholominichi Osnovni daniZasnovane 1426 rikNaselennya 538Plosha 9 51 km Gustota naselennya 56 57 osib km Poshtovij indeks 81532Telefonnij kod 380 3231Geografichni daniGeografichni koordinati 49 43 42 pn sh 23 31 52 sh d 49 72833 pn sh 23 53111 sh d 49 72833 23 53111 Koordinati 49 43 42 pn sh 23 31 52 sh d 49 72833 pn sh 23 53111 sh d 49 72833 23 53111Serednya visota nad rivnem morya 271 mVidstan do oblasnogo centru 48 kmVidstan do rajonnogo centru 25 kmMisceva vladaAdresa radi 81532 Lvivska obl Lvivskij r n s SholominichiStarosta Grib Bogdan GrigorovichKartaSholominichiSholominichiMapa Sholominichi u VikishovishiNazvaZa odniyeyu z versij nazva sela Sholominichi pohodit vid davnoukrayinskogo slova shelom abo shelomin sho oznachaye gorb gora Pidtverdzhennyam ciyeyi versiyi ye te sho selo znahoditsya v gorbistij miscevosti IstoriyaSlidi zaselennya teritoriyi sela vidnosyatsya do I tisyacholittya do n e U VIII VI do n e na teritoriyi krayu prozhivalo kilka grup zemlerobsko skotarskogo naselennya Pro ce svidchat mogilniki rozkopani v kolishnomu Gorodockomu rajoni Takozh poblizu sela pri vidobutku torfu znajshli na kilkametrovij glibini choven dovbanku na yakomu kolis ribalili na stavkah yaki i do sogodni ye u seli U seredini V st na teritoriyi sela i navkolishnih sil prozhivali plemena bilih horvativ Persha pismova zgadka pro selo vidnositsya do XV st i datuyetsya 1426 rokom V XV XVIII st selo Sholominichi vhodilo do skladu Peremishlskoyi zemli Ruskogo voyevodstva Rechi Pospolitoyi i znahodilos u vlasnosti riznih feodaliv zdebilshogo polyakiv Zhittya selyan bulo vazhkim vidomo sho voni za koristuvannya zemleyu platili groshovij i naturalnij podatok Krim togo splachuvali podatok derzhavi Zi seredini XVI st selo nalezhalo do Gorodockogo starostva Selyani zmusheni buli chasto prijmati na nichlig kinni korolivski sotni i goduvati yih Strashnim liholittyam cih chasiv buli tatarski nabigi na nashi zemli Pershij z nih stavsya u 1450 roci Velikij nabig stavsya takozh 1672 roku Bilya sela Gradivka doteper zberigsya pam yatnij znak boyiv z tatarami u viglyadi krugloyi ceglyanoyi koloni uvinchanoyi zaliznim hrestom Avstrijska imperiya Avstro Ugorshina V chasi vladaryuvannya Avstriyi selo nalezhalo do Sambirskogo okrugu Rudkivskogo povitu Korolivstva Galichini ta Volodimiriyi Stanom na 1849 rik selo nalezhalo grafu Genrihu Fredro upravitelem sela buv Kusnesh Makar Naprikinci HIH st Sholominichi znahodilos u vlasnosti Mariyi Yablunovskoyi grafini Fredro a ostannim vlasnikom sela buv Severin baron Brunickij sho viyihav do Polshi v 1939 roci pislya prihodu radyanskih vijsk Za perepisom naselennya 1880 1881 rr bulo 770 dush zameshkalih v 141 domi 744 greko katoliki 26 zhidiv V Shematizmi Peremishlskoyi greko katolickoyi yeparhiyi z 1856 roku podano i dochirnyu cerkvu v seli Godvishnya z chislom naselennya 358 greko katolikiv V seli diyala chitalnya Prosviti tovaristva Ridna Shkola Silskij gospodar i kooperativa z vlasnim domom Za perepisom 1900 1901 rr v Sholominichah narahovuvalosya 884 osobi z nih 869 govorili ukrayinskoyu movoyu a 15 osib polskoyu movoyu Shkola za Avstro Ugorshini bula zorganizovana yak privatna i bula ukrayinskoyu Oficijne utvorennya shkoli vidnositsya do chasu koli okruzhna rada shkilna v Rudkah zvernulasya do Krajovoyi radi shkilnoyi u Lvovi 12 sichnya 1909 roku pro neobhidnist zasnuvannya odnoklasnoyi shkoli v seli Sholominichi Zaznachalosya takozh sho miscya dlya budivnictva shkoli nemaye U vidpovid na ce 22 sichnya 1909 roku Krajova rada shkilna u Lvovi na osnovi ustavu shkilnogo vid 24 kvitnya 1894 roku vidala postanovu pro utvorennya odnoklasnoyi shkoli v seli Sholominichi Vikonannya postanovi pokladalosya na silsku radu Sholominich vidilennya zemli i budivnictvo primishennya do 1 veresnya 1911 roku Z pochatkom Pershoyi svitovoyi vijni sklalasya pevna napruzhenist mizh polskim i ukrayinskim naselennyam krayu Zi vstupom syudi madyarskih policijnih vijsk polskij provokator vkazav na selyan sho pribuli do mista Rudki za tovarami pershoyi neobhidnosti i zvinuvativ yih u moskvofilstvi Selyan zatrimali i 13 h rozstrilyali Za pivtora misyacya prijshli do krayu vijska Rosijskoyi imperatorskoyi armiyi yaki peresliduvali ukrayinciv za prihilnist do Avstro Ugorshini Tovaristva Prosvita i Ridna shkola neshadno znishuvalis Pislya Gorlickogo prorivu v travni 1915 roku nimecko avstrijskih vijsk na Shidnomu fronti rosijski vijska zalishili Rudkivshinu Pid chas ciyeyi vijni v ryadah avstro ugorskoyi armiyi yak gromadyani Avstro Ugorshini voyuvali i meshkanci nashogo sela Vidomo zokrema pro Hodeckogo Ivana Petrovicha 1895 r n ZUNR Z postannyam Ukrayinskoyi Derzhavi v rezultati podij 1 listopada 1918 r utvoryuvalasya nova ukrayinska vlada 13 listopada u Lvovi bulo progolosheno ZUNR a 17 listopada v Rudkah v prisutnosti pribulogo narodu z navkolishnih sil u mayevi nacionalnih praporiv vidbulasya urochista prisyaga na virnist Ukrayinskij Derzhavi yaku provodiv o Yu Kmit Prote polyaki yaki vvazhali sho Polsha maye vidroditisya v kordonah 1772 roku rozpochali zagarbnicku vijnu proti ZUNR Cherez deyakij chas polyaki zahopili zaliznicyu yaka z yednuvala Peremishl zi Lvovom i do 22 listopada ovolodili Lvovom Front nablizivsya do Rudok Yak zgaduvav Osip Stanimir komanduvach grupi Gorodok Ukrayinskoyi galickoyi armiyi u nich na 19 bereznya 1919 roku jogo grupa zgidno z nakazom zalishila Cherlyani i zakripilas na rubezhi Porichchya Gruntove Malovanka Ugerci Sholominichi Na cih rubezhah galickij front trimavsya do seredini travnya 1919 r Sogodni pro ti boyi svidchat zalishki transhej poblizu Sholominich a takozh mogili dvoh strilciv UGA bojovoyi grupi Gorodok Polska respublika U 1920 h rr kraj ostatochno pidpav pid vladu Polshi V toj chas ukrayinci zitknulisya z bezzakonnyam i svavillyam polskih vlastej Sered ukrayinskogo naselennya krayu v tomu chisli i u Sholominichah pochalisya protesti proti priyednannya do Polshi 5 kvitnya 1923 roku starosta v Rudkah suvoro poperedzhav greko katolickih svyashennikiv pid chas bogosluzhin ne zaboronyati protestuvati proti priyednannya do Polshi bo ce bude rozcinyuvatisya yak zbrojna zrada Svavillya stosuvalos i shkil Tak narodnu shkolu v Sholominichah na osnovi provedenogo plebiscitu v 1925 roci bezpidstavno viznano povitovim inspektorom v Rudkah yak utrakvistichnu tobto polsko ukrayinsku na yakij osnovi ne vidomo oskilki polskih ditej u shkilnomu vici v gromadi ne bulo a bulo tilki 15 zhidivskih ditej Vidomo sho todi v seli bula trohklasna shkola a vchitelem z pedagogichnoyu osvitoyu buv Slupskij V 1931 roci za velikim starannyam vchitelya Sajka bulo zbudovano novu shkolu Varto zaznachiti sho v budivnictvi shkoli veliki pereshkodi tvorilo Rudkivske starostvo i miscevij pomishik baron Brunickij sho namagalisya zvesti shkolu z polskoyu movoyu navchannya U 1932 roci gromada sela zvernulasya do shkilnogo inspektoratu v Rudkah z domagannyam ukrayinskoyi movi navchannya v prilyudnij shkoli Sholominich V rezultati chogo shkola 1933 roku stala shkoloyu z ukrayinskoyu movoyu navchannya Ekonomichnij stan v seli buv vkraj vazhkij Za zemelnoyu reformoyu 1920 roku vidnovlyuvalos pomishicke zemlevolodinnya prote velikim zemlevlasnikam mozhna bulo mati do 400 ga zemli reshtu za vidpovidnu platu derzhava rozproduvala pomizh kolonistami i korinnim naselennyam Taki parcelyanti buli i u Sholominichah V seli u poreformennij period zemlya v tih sho zajmalisya rilnictvom drobilasya i vizhiti z paru gektarnogo gospodarstva bulo vazhko Perevazhna bilshist selyanskih gospodarstv nashogo krayu volodili troma morgami zemli 1 morg 0 58 ga Bilshist hat takih gospodarstv bula pid strihoyu obrobitok zemli vivsya primitivnimi znaryaddyami praci Znachna kilkist gospodarstv buli odnokinnimi abo bezkinnimi Selyanski hati buli pokriti solomoyu Do 1939 roku zbereglos kilka kurnih hat Velika kilkist molodi ishla v najmi do miscevih bagatiyiv a chastina viyizhdzhala za kordon Tak v 1923 roci viyihali do Franciyi Fedir Hamec Ivan Gurin Vasil Kizima Andrij Galajko i Ivan Avgustin Zgidno z Shematizmom Peremishlskoyi yeparhiyi 1928 go roku v s Sholominichi prozhivalo 1127 greko katolikiv i 30 zhidiv Parafiyalnim svyashennikom buv o Prokip Tisa V 1921 roci bulo zasnovano v seli pozhezhno gimnastichne tovaristvo Lug sho posidalo vagome misce u nacionalnomu i fizichnomu rozvitku gromadi Vono takozh prinosilo i praktichnu storonu diyalnosti pozhezhogasinnya Shevchenkivske svyato v Prosviti sela Sholominichi Nizhnij ryad druga zliva Shepitka Marina Stepanivna 1921 r n zv yazkova UPA Priblizno 1935 r Cikavim faktom ye politichna oriyentaciya sela Tak stanom na 1927 rik v Sholominivsku gminu silsku radu vhodili predstavniki takih politichnih partij UNDO 2 osib SelRob 21 osoba KPZU 1 osoba V chasi pacifikaciyi 1930 r selo vhodilo v rajon karatelnih zagoniv kavalerijskogo eskadronu yakij vstupiv na teritoriyu Rudkivskogo povitu 9 zhovtnya 1930 roku Svidomih ukrayinciv za proyav nevdovolennya politikoyu polskogo uryadu stosovno ukrayinskogo pitannya zhorstoko karali azh do katuvan i vbivstv Pro antipolski nastroyi v seli Sholominichi Rudkivske starostvo povidomlyalo viddil bezpeki Lvivskogo voyevodstva vid 21 sichnya 1928 roku Bulo areshtovano meshkancya sela Goliyana Grigoriya yak lyudinu komunistichnih perekonan V 1936 roci vibuhnuv strajk u pivnichnih rajonah Rudkivskogo povitu Strajkuvali robitniki denni Strajk poshirivsya i na selo Sholominichi Pro ce Rudkivske starostvo povidomlyalo viddil bezpeki Vagome misce v nacionalno kulturnomu zhitti sela posidaye o Prokip Tisa iz sela Remeniv bilya Lvova sho brav aktivnu uchast v borotbi za ukrayinskij universitet u Lvovi perebuv polsku tyurmu v Peremishli i Modlini 1919 Yak paroh Sholominich gurtuye navkolo sebe negramotnih selyan i buduye novij prosvityanskij dim Zaginuv 28 chervnya 1941 roku vid ruk bilshovikiv na 58 roci zhittya Zavdyaki kulturno prosvitnickij roboti miscevih greko katolickih svyashennikiv o Prokopa Tisa i o Petra Gulya selo zalishalosya nacionalno svidomim Na 1938 rik naselennya stanovilo 1042 osobi Varto zaznachiti pro aktivnu diyalnist tovaristv Prosvita i Lug sho aktivno diyali v seli i yaki buli oseredkom ukrayinstva ta gurtuvali silsku molod navkolo ukrayinskoyi nacionalnoyi ideyi Vidomo sho v seli organizovuvalisya riznomanitni ukrayinski svyata stavilisya vistavi provodilisya vechornici chitannya tvoriv vidatnih ukrayinskih pismennikiv organizovuvalisya takozh i sportivni zmagannya URSR Z pochatkom Drugoyi svitovoyi vijni 1 veresnya 1939 roku na teritoriyu Polshi vvijshla nimecka armiya Togo vranishnogo dnya nebo gudilo litakami yaki pryamuvali na Lviv Kerivnictvo Rudkivskogo povitu 2 veresnya spishno viyizhdzhalo v rumunskomu i ugorskomu napryamkah Polska armiya vidstupala na shid 10 veresnya nimecki chastini ruhalisya cherez Rudki na Lviv i Komarno Cikavoyu ye istoriya Grinkiva Ivana Vasilovicha meshkancya Sholominich sho v ti dni sluzhiv v polskomu vijsku na polsko nimeckomu kordoni j povernuvsya do ridnogo domu u vijskovomu obmundiruvanni cilim i zdorovim V Rudkah buv nimeckij kontrolnij punkt na yakomu buv nimec i nashi lyudi yaki propustili jogo Nimci ne boronili vertatisya v takomu sporyadzhenni dodomu 17 veresnya perejshovshi richku Zbruch na teritoriyu Galichini vvijshla Chervona armiya Pochalasya radyanizaciya krayu Za perepisom naselennya z 1941 roku v seli prozhivali 1177 greko katolikiv ta 23 zhidi U 1940 roci rozpochinayetsya budivnictvo Sholominickogo kolgospu Aktivistami kolgospu buli Ivanchuk I V i Guk David yakij buv pershim golovoyu kolgospu Golovoyu silskoyi radi stav Semenovich Grigorij a sekretarem Ivanchuk I F vbiti v 1941 roci Na vesni 1941 roku vlada pochala areshtovuvati neblagonadijnih ochilnikiv ukrayinskih organizacij tovaristv ta partij Chastina ukrayinskih aktivistiv perevazhno molod pishla v pidpillya Chastina uv yaznenih bula znishena enkavedistami u sambirskij tyurmi a chastina u kilkosti 20 cholovik zamuchena komunistom Zolotarovim ta jogo spilnikami v urochishi Bugajchik Katuvannyam ne bulo mezh zv yazuvali kolyuchim drotom vidrizali vuha yaziki Na grudyah o Petra Gulya z Sholominich bulo virizano nozhem p yatikutnu zirku 22 chervnya 1941 roku v nedilyu rozpochalasya radyansko nimecka vijna Radyanskij partijno derzhavnij aparat spishno zalishiv Rudkivskij rajon 29 chervnya v subotu nimecki vijska vstupili v Rudki V nashomu krayu vstanovilasya nova vijskova i civilna vlada Togo zh dnya pohidna grupa OUN na choli z Yaroslavom Steckom uvijshla u Lviv i na drugij den po radio progolosila utvorennya Nezalezhnoyi Ukrayini Cogo dnya Ivanu Mogockomu bulo dorucheno poyihati v Rudki ta navkolishni sela shob organizuvati naselennya do progoloshennya nezalezhnosti Ukrayinskoyi derzhavi i stvorennya Ukrayinskogo vijska Molodi hlopci z dovkolishnih sil v tomu chisli iz Sholominich pidhodili v misto zi zbroyeyu zalishenoyu chervonoarmijcyami odyagali sino zhovti povya zki iz napisom Ukrayinske vijsko Ta nimci i ne dumali pro progoloshennya nezalezhnosti Ukrayini V krayu vstanovlyuvavsya zhorstokij nimeckij okupacijnij rezhim Pochalos peresliduvannya yevrejskogo naselennya i areshti ukrayinskih nezalezhnikiv Zhittya sela v chas okupaciyi bulo skladnim Selyani mali splachuvati zemelnij podatok naturalnij z kontingentu zemli vid kozhnogo gospodarstva Nimci agituvali selyan do poyizdki na robotu do Nimechchini U veresni 1941 roku pershi dobrovolci viyizhdzhali do Nimechchini ale bazhayuchih bulo malo todi okupacijna vlada vdalasya do nasilstva primusovogo vivezennya Z Sholominich protyagom 1941 1944 rokiv na primusovi roboti do Nimechchini vivezli takih meshkanciv sela Grinkiv Kseniyu Fedorivnu Grinkiva Mihajla Fedorovicha Griba Vasilya Grigorovicha Griba Mihajla Grigorovicha Garvit Mihajla Ivanovicha Garvit Volodimira Ivanovicha Garvit Mikolu Andrijovicha propav bezvisti Vinnickogo Grigoriya Ivanovicha Vinnicku Yevu Ivanivnu Vinnicku Tetyanu Semenivnu Hodecku Gannu Ivanivnu Golubnik Katerinu Semenivnu Golubnika Stepana Semenovicha Hamec Katerinu Fedorivnu Hamec Mihajla Fedorovicha Grinkiv Gannu Yakivnu Griba Grigoriya Antonovicha propav bezvisti Gurin Gannu Danilivnu Nacin Katerinu Pavlivnu Gurin Katerinu Ivanivnu Grinkiv Mariyu Mihajlivnu Ucinek Gannu Josipivnu Lyarnatovich Mariyu Pislya vijni majzhe vsi povernulis dodomu V kinci serpnya na pochatku veresnya 1944 roku teritoriya nashogo krayu bula znovu okupovana Chervonoyu armiyeyu povsyudno vidnovlyuvalas radyanska vlada Selo pidporyadkovuvalosya silskij radi sela Gradivka vidnosilosya do Rudkivskogo rajonu Drogobickoyi oblasti Odrazu pislya okupaciyi bula provedena mobilizaciya molodih yunakiv v lavi Chervonoyi armiyi pislya troh tizhniv uhilyannya vid prizovu molod Sholominich vse zh taki zmushena bula prizvatisya Voni brali uchast u vizvolenni vid nimciv Bolgariyi i Avstriyi Bagato ne povernulosya z ciyeyi vijni bagatoh pislya zakinchennya vijni i peremogi nad gitlerivskoyu Nimechchinoyu zasudili za ukrayinski nacionalni poglyadi ta aktivnu diyalnist v miscevij boyivci OUN b ta vivezeno v stalinski GULAGi na Kolimu Sered zasudzhenih mozhemo nazvati Shepitku Mikolu Stepanovicha Shepitku Marinu Stepanivnu Shepitku Mihajla Pilipovicha zaginuv Yacenkiva Mihajla Stepanovicha Yacenkiva Mikolu Stepanovicha Ivanchuka Grigoriya Yakovicha Petrichku Mihajla Ivanovicha zaginuv Krisko Ivana Vasilovicha Avgustina Ivana Mihajlovicha Baranec Mihajla Yakovicha zaginuv Kravcya Ivana Mihajlovicha zaginuv Griba Grigoriya Yakovicha Pislya reabilitaciyi cim meshkancyam sela zaboronili povertatisya dodomu Stanom na 1960 rik v seli pracyuvav kolgosp im Kujbisheva vidnoviv svoyu diyalnist v 1949 roci yakij ob yednali z kolgospom im Shorsa sela Dubanevichi i Gradivka Za dobrosovisnu robotu v kolgospi bulo nagorodzheno Gidej L M Kravec R G Timciv M Baran M ta inshih V seli diyala vzhe vosmirichna shkola v budinku 1 i 2 pracyuvav medpunkt z rodilnim domom biblioteka Selo bulo povnistyu elektrifikovano protyagom 1956 1957 rr Diyalnist OUN UPA na teritoriyi selaBijci Sholominichivskoyi boyivki OUN r Zliva napravo Shepitka Mikola Stepanovich 1925 2016 Gluh Grigorij Trofimovich 1925 1944 Gurin Stepan Grigorovich 1916 1944 Zima 1943 r Sholominichi V chas nimeckoyi okupaciyi na zahist mirnogo ukrayinskogo naselennya Sholominich stvoryuyetsya z molodih yunakiv boyivka OUN b Ocholyuvav boyivku Gluh Grigorij Trofimovich 1925 r n yakij projshov starshinskij kurs OUN Jogo zastupnikom buv Gurin Stepan Grigorovich 1918 r n Do skladu boyivki vhodili Avgustin Ivan Mihajlovich 1924 r n Baranec Mihajlo Yakovich 1923 r n Grib Grigorij Yakovich 1922 r n Grinkiv Ivan Yakovich 1923 r n Ivanchuk Grigorij Yakovich 1923 r n Kravec Ivan Mihajlovich 1925 r n Krisko Ivan Vasilovich 1925 r n Petrichko Ivan Mihajlovich 1923 r n Taravskij Stepan Pilipovich 1925 r n Ucinik Ivan Pavlovich 1924 r n Shepitka Mikola Stepanovich 1925 r n Shepitka Mihajlo Pilipovich 1916 r n Yacenko Mikola Stepanovich 1923 r n Gluh Grigorij Trofimovich ta Gurin Stepan Grigorovich zaginuli pid chas oblavi vijsk NKVS sela Sholominichi v veresni 1944 roku Pohovani na silskomu kladovishi Takozh na terenah sela Sholominichi Hishevichi Kupnovichi Mihajlevichi diyala boyivka yakoyu komanduvav Teslyuk Vasil Ivanovich Makogon ta boyivka Sluzhbi bezpeki OUN r v skladi 9 cholovik pid komanduvannyam Tarasa Stanom na 14 veresnya 1945 roku na terenah sil Sholominichi Dubanevichi Koropuzh Hishevichi Gradivka diyala boyivka v skladi 15 ti bijciv pid provodom Gusaka Mihajla Grigorovicha Guka Stanom na 25 veresnya 1945 u yiyi skladi bulo she 15 povstanciv a na 25 listopada i 29 grudnya 1945 yih uzhe 11 Na 9 grudnya 1945 kush Guka ob yednuvav dvi boyivki Makogona i Sahara 20 povstanciv V 1949 r boyivka OUN r zlikviduvala golovu silskoyi radi Sholominich Goliyana Vasilya Mihajlovicha 1915 r n jogo vbili u hati sestri druzhini Z terenovih vistej VO BUG UPA Zahid za 1943 1952 rr 21 sichnya 1945 r boyivka OUN mizh Sholominichami ta Gradivkoyu znishila rajupovnarkomzag chlena VKP b Vishnyakova 22 23 travnya 1945 r zagoni NKVS v chisli priblizno 1000 cholovik provodili oblavu v Sholominichah Putyatichah Dobryanah Godvishni ta Koropuzhi ohoplyuyuchi sela lisa ta polya Uspihiv ne mali zhodnih 22 chervnya 1947 r na kriyivku rozmishenu v domi Baran Paraskeviyi bulo zdijsneno oblavu operativno vijskovoyu grupoyu RO MDB do skladu yakoyi vhodili pidrozdil 62 SD VV MDB ta stribki poranenim buv zahoplenij Skobelskij Grigorij Chornij Povstanci Ivan Dmitrishin Maksim Zhuravel Andrushin Andrij Rudij i Gasyuk Anton Topolya ta gospodarka konspirativnoyi hati Baran Paraskoviya zaginuli Zi storoni vorogiv buv ubitij ryadovij 62 SD VV MDB Tihonov Oleksandr Mikolajovich Pid chas oblavi NKVS bilya sela v 1945 roci zaginuli dva povstanci rodom iz sela Putyatichi Moshot Yurij 1922 r n i Yelechko Petro 1923 r n Yih pohovali na silskomu kladovishi 22 chervnya 1947 roku znovu pid chas oblavi i kilkagodinnogo boyu zaginulo she troye povstanciv rodom z sela Dobryani a same Andrushin Andrij Ivanovich Burij 1921 r n strilec OUN UPA chlen rajonnogo provodu Gasyuk Anton Ivanovich 1921 r n strilec OUN UPA chlen rajonnogo provodu Dmitrishin Ivan Stepanovich 1921 r n strilec OUN UPA vhodiv do skladu rajonnogo provodu Yihni tila zabrali v rajon sho dali nevidomo Zvichajnim yavishem tih chasiv buli areshti dopiti pid torturami i viselennya v Sibir simej yaki mali hoch yakes vidnoshennya do UPA V Rudkah de zaraz ye miska poliklinika ranishe znahodivsya rajonnij viddil NKVS yakij buv spravzhnoyu kativneyu Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici UGKC 1884 r Persha pismova zgadka pro miscevij hram datuyetsya 1515 rokom Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici UGKC 1884 r sela Sholominichi Foto 2020 roku Cerkva Rizdva Presvyatoyi Bogorodici UGKC 1884 r sela Sholominichi Centralnij vhid Foto 2020 roku Poperednicya teperishnoyi cerkvi bula zbudovana z dereva u 1743 roci i osvyachena 1816 roku Mitropolitom Galickim Mihajlom Levickim U 1879 roci pochalosya budivnictvo isnuyuchoyi derev yanoyi cerkvi starannyami o Komarnickogo zavershene starannyami o Teodora Savuli i vijta Gricka Kravcya Obrazi dlya svyatini malyuvav Teofil Kopistinskij pozolotni roboti vikonav P Svitenkij z Gorodka Cerkva bula osvyachena 6 veresnya 1884 roku Patronom cerkvi bula Mariya Yablunovska grafinya Fredro Budivlya trizrubna otochena piddashshyam do granchastogo vivtarya pribudovani riznici Golovnij vhid organizovanij u viglyadi portika na derev yanih stovpah yakij nakritij visokim dvoshilim dashkom Inshij vhid roztashovanij u pivdennij stini Yiyi vosmerik zavershenij sholomovoyu baneyu z lihtarem i makivkoyu Na pivnich vid cerkvi stoyit derev yana dvoyarusna stovpova dzvinicya nakrita piramidalnim verhom Za Peremishlskim yeparhialnim shematizmom z 1856 r parafiya Sholominichi z dochirnim selom Godvishnya bula v skladi Komarnyanskogo dekanatu Administratorom parafiyi buv Mihajlo Nasalskij V 1879 r selo Sholominichi malo 761 greko katolickogo naselennya dochirnye selo Godvishnya z derev yanoyu cerkvoyu Voznesinnya Gospoda Nashogo Isusa Hrista zbudovanoyu v 1886 roci z naselennyam 358 greko katolikiv inshih virospovidan ne zareyestrovano Za avstrijskih chasiv na perelomi HIH HH stt dovgi roki parohom Sholominich buv o Gervasij Carevich Na 1906 rik parohom sela buv o Petro Gul a patronom cerkvi baron Brunickij Svyashenniki yaki obslugovuvali parafiyu Sholominich Roki Im ya 10 09 1790 o Ivan Litinskij 1700 10 09 17901790 1805 o Petro Vasilkevich1805 o Vasil Lesickijo Gervasij Carevicho Petro Gul1956 1977 o Mihajlo GredilOsvita ta kulturaDiye Sholomineckij ZZSO I II st biblioteka filiya Gorodockoyi CBS Narodnij dim EkonomikaV seli rozmishena privatna agrofirma Sholominichi TzOV Zemlya Galichini yaki zajmayutsya viroshuvannyam zernovih kultur ta TzOV Ekogalichprodukt specializovane na viroshuvanni yagid zdebilshogo lohini gorihiv inshih plodovih derev i chagarnikiv Vidomi lyudiV seli narodilisya Gurin Stepan Grigorovich 1916 veresen 1944 Sholominichi zastupnik komandira Sholominichivskoyi boyivki OUN r chlen OUN r zaginuv v boyu vid ruk NKVS Gluh Grigorij Trofimovich 1925 veresen 1944 Sholominichi kerivnik Sholominichivskoyi boyivki OUN r vipusknik starshinskogo kursu OUN r zaginuv v boyu vid ruk NKVS Shepitka Mikola Stepanovich 1 serpnya 1925 1 sichnya 2016 Zhvirka chlen Sholominichivskoyi boyivki OUN b uchasnik dekilkoh zbrojnih napadiv na spivrobitnikiv NKVS v Rudkivskomu rajoni politichnij v yazen kavaler ordena Za muzhnist III st Tiravskij Ivan Ivanovich nar 20 listopada 1948 spivak bariton zasluzhenij artist Ukrayini uchasnik kapeli banduristiv Karpati Bilas Ivan Grigorovich nar 9 travnya 1953 ukrayinskij politik doktor yuridichnih nauk doktor istorichnih nauk majster sportu z vishogo pilotazhu lotchik sportsmen 1 klasu kavaler ordena Za muzhnist I st DzherelaLitvin M Ukrayinsko polska vijna 1918 1919 rr Lviv Institut ukrayinoznavstva NANU Institut Centralno Shidnoyi Yevropi 1998 Grushevskij M Istoriya Ukrayini Rusi T 8 Zhurnal obliku i opis neruhomogo majna meshkanciv sela Sholominichi Krajova zemelna podatkova komisiya 1849 CDIA Fond 186 Opis 1 Sprava 5607 Pro pidporyadkuvannya sela Dubanevichi DALO Fond R 221 Opis 2 Sprava 5598 Shematizm kliru Peremishlskoyi yeparhiyi 1885 Shematizm Peremishlskoyi yeparhiyi 1906 Sprava pro zasnuvannya ta diyalnosti pochatkovoyi shkoli v seli Sholominichi CDIA Fond 178 Opis 2 Sprava 4582 Perepiska starostva z sluzhitelyami religijnih kultiv ukrayinskih sil Rudkivskogo povitu pro protidiyu ukrayinskogo naselennya proti priyednannya do Polshi DALO Fond 1065 opis 2 sprava 30 Zvernennya Lvivskoyi okruzhnoyi shkilnoyi kuratoriyi do ministerstva vnutrishnih sprav pro zaboronu vzhivati sliv ukrayinskij ukrayinec vid 23 chervnya 1923 roku DALO Fond 1 opis 52 sprava 145 Sprava viboriv 1927 roku v s Sholominichi DALO Fond 1 Opis 3 sprava 426 Rozporyadzhennya voyevodskogo upravlinnya pro navedennya poryadku v Rudkivskomu poviti DALO Fond 1 Opis 51 sprava 188 Perepiska Rudkivskogo starostva z viddilom bezpeki Lvivskogo voyevodstva DALO Fond 1 Opis 51 sprava 64 Sprava strajku robitnikiv dennih i selyan v Rudkivskomu poviti DALO Fond 1 Opis 10 sprava 7 Sprava pro vvedennya dvomovnogo navchannya v pochatkovij shkoli CDIA Fond 179 Opis 2 Sprava 3808 Deklaraciya zhiteliv s Sholominichi pro vvedennya ukrayinskoyi movi navchannya v miscevij shkoli CDIA Fond 179 Opis 2 Sprava 3809 Ukrayinski Shodenni Visti Lviv 18 26 lipnya 1941r Zasnuvannya chitalni Prosviti v s Sholominichah CDIA Fond 3348 Opis 1 Sprava 6076 Spogadi meshkanciv s Sholominichi Krisko Paraskeviyi Fedorivni Shepitki Mikoli Stepanovicha Golubnik Katerini Semenivni Vinnickogo Grigoriya Ivanovicha Popovich Ganni StepanivniPrimitki Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2016 Procitovano 25 sichnya 2016 L L Gumecka D G Grinchishin I M Kernickij red 1978 T 2 Naukova dumka Arhiv originalu za 31 lipnya 2021 Procitovano 31 lipnya 2021 Golinskij Volodimir 2010 Rudki Drogobich Kolo Zhurnal obliku i opis neruhomogo majna meshkanciv sela Sholominichi Krajova zemelna podatkova komisiya 1849 CDIA Fond 186 Opis 1 Sprava 5607 V Lev red 1987 Komarno i Rudki ta okolicya Zbirnik istorichno memuarnih geografichnih i pobutovih materialiv T XLIII Nj Jork Parizh Sidnej Toronto Nauk t vo im T G Shevchenka s 841 ISBN 0 88054 151 2 Sprava pro zasnuvannya ta diyalnosti pochatkovoyi shkoli v seli Sholominichi CDIA Fond 178 Opis 2 Sprava 4582 S 1 8 Golinskij V Rudki Drogobich Kolo 2010 r S 75 Litvin M Ukrayinsko polska vijna 1918 1919 rr Lviv Institut ukrayinoznavstva NANU Institut Centralno Shidnoyi Yevropi 1998 Perepiska starostva z sluzhitelyami religijnih kultiv ukrayinskih sil Rudkivskogo povitu pro protidiyu ukrayinskogo naselennya proti priyednannya do Polshi DALO F 1065 opis 2 sprava 30 Sprava pro vvedennya dvomovnogo navchannya v pochatkovij shkoli Fond 179 Opis 2 Sprava 3808 Naris z istoriyi sela Sholominichi DALO F R 1617 Opis 1 sprava 158 Deklaraciya zhiteliv s Sholominichi pro vvedennya ukrayinskoyi movi navchannya v miscevij shkoli CDIA f 179 Opis 2 Sprava 3809 Naris z istoriyi sela Sholominichi DALO F R 1617 Opis 1 sprava 158 Kniga Komarno Rudki ta okolicya Ukrayinskij arhiv Tom XLIII Nyu Jork Sidnej Toronto 1987 S 840 841 Reyestraciya pozhezhno gimnastichnogo tovaristva Lug v s Sholominichi DALO Fond 1 Opis 53 Sprava 9675 Sprava viboriv 1927 roku v s Sholominichi DALO F 1 Opis 3 sprava 426 S 54 Rozporyadzhennya voyevodskogo upravlinnya pro navedennya poryadku v Rudkivskomu poviti DALO F 1 Opis 51 sprava 188 Perepiska Rudkivskogo starostva z viddilom bezpeki Lvivskogo voyevodstva DALO F 1 Opis 51 sprava 64 Sprava strajku robitnikiv dennih i selyan v Rudkivskomu poviti DALO F 1 Opis 10 sprava 7 S 107 111 Ukrayinski Shodenni Visti Lviv 18 26 lipnya 1941r S 76 Naris z istoriyi sela Sholominichi DALO F R 1617 Opis 1 sprava 158 Golinskij V Rudki Drogobich Kolo 2010 r S 79 Golinskij V Rudki Drogobich Kolo 2010 r Spogadi meshkanciv s Sholominichi Golubnik Katerini Semenivni Vinnickogo Grigoriya Ivanovicha Spogadi meshkanciv s Sholominichi Krisko Paraskeviyi Fedorivni Shepitka Mikoli Stepanovicha DALO F 5001 op 6 spr 53 ark 127 spr 59 ark 76 DALO f 5001 op 7 spr 219 ark 116 spr 220 ark 46 92 93 DALO F 5001 op 6 spr 53 ark 94 127 232 spr 57 ark 90 99 169 spr 58 ark 67 spr 59 ark 8 11 76 spr 60 ark 73 76 op 7 spr 219 ark 116 spr 220 ark 46 92 93 op 8 spr 264 ark 89 newzz in ua Arhiv originalu za 15 serpnya 2021 Procitovano 15 serpnya 2021 DALO F 5001 op 2 spr 32 ark 169 171 op 6 spr 47 ark 75 spr 54 ark 30 31 P J Potichnij red Voyenna okruga UPA Bug Dokumenti i materiali 1943 1952 Nova seriya T 13 Toronto Lviv Litopis UPA s 190 DALO f 5001 op 8 spr 264 ark 319 Spogadi meshkanciv s Sholominichi Krisko Paraskeviyi Fedorivni Shepitki Mikoli Stepanovicha Popovich Ganni Stepanivni Shematizm kliru Peremishlskoyi yeparhiyi 1885 decerkva org ua Arhiv originalu za 6 listopada 2014 Procitovano 11 chervnya 2014 Kniga Komarno Rudki ta okolicya Ukrayinskij arhiv TomXLIII Nyu Jork Sidnej Toronto 1987 S 840 841 hundred white collar Vidkritij reyestr yuridichnih osib angl Arhiv originalu za 31 lipnya 2021 Procitovano 31 lipnya 2021 inspections gov ua ukr Arhiv originalu za 19 listopada 2021 Procitovano 31 lipnya 2021 hundred white collar Vidkritij reyestr yuridichnih osib angl Arhiv originalu za 31 lipnya 2021 Procitovano 31 lipnya 2021 hundred white collar Vidkritij reyestr yuridichnih osib angl Arhiv originalu za 31 lipnya 2021 Procitovano 31 lipnya 2021 Ce nezavershena stattya z geografiyi Ukrayini Vi mozhete dopomogti proyektu vipravivshi abo dopisavshi yiyi

Дата публікації:
Топ