Azərbaycanca AzərbaycancaБеларускі БеларускіDansk DanskDeutsch DeutschEspañola EspañolaFrançais FrançaisIndonesia IndonesiaItaliana Italiana日本語 日本語Қазақ ҚазақLietuvos LietuvosNederlands NederlandsPortuguês PortuguêsРусский Русскийසිංහල සිංහලแบบไทย แบบไทยTürkçe TürkçeУкраїнська Українська中國人 中國人United State United StateAfrikaans Afrikaans
Підтримка
www.wikidata.uk-ua.nina.az

Гра дівка колись Гошани село в Україні у Львівському районі Львівської області Населення становить 1433 особи Орган місц

Градівка (Львівський район)

Градівка (Львівський район)

Гра́дівка  (колись Гошани) — село в Україні, у Львівському районі Львівської області. Населення становить 1433 особи. Орган місцевого самоврядування — Градівська сільська рада. У селі, окрім новозбудованого мурованого храму, є дерев'яна церква Преображення Господнього, 1878 р.

село Градівка
image
Країна image Україна
Область Львівська область
Район Львівський район
Громада Городоцька міська громада
Облікова картка с. Градівка 
Основні дані
Засноване 1426
Населення 1433
Площа 13,77 км²
Густота населення 110,68 осіб/км²
Поштовий індекс 81532
Телефонний код +380 3231
Географічні дані
Географічні координати 49°41′32″ пн. ш. 23°32′36″ сх. д. / 49.69222° пн. ш. 23.54333° сх. д. / 49.69222; 23.54333Координати: 49°41′32″ пн. ш. 23°32′36″ сх. д. / 49.69222° пн. ш. 23.54333° сх. д. / 49.69222; 23.54333
Середня висота
над рівнем моря 		299 м
Місцева влада
Адреса ради 81532, Львівська обл., Городоцький р-н, с. Градівка
Карта
image
image
Градівка
image
image
Градівка
Мапа

image Градівка у Вікісховищі

Колишня назва — Гошани (з 1426 р.), сучасна назва — Градівка (з 1961 р.).

Населення

За даними Всеукраїнського перепису населення 2001 року, у селі мешкало 1524 осіб.

Історія

У другій половині XV ст. належало шляхтичу Томі Лопаченському. За його часів у 1462 р. згадано про оборонний двір у Гошанах — так називали Градівку до 1946 року.

Битва під Комарним

image
Пам'ятна колона полеглим у боротьбі з татарами 1672 р.

Битва сталася 9 жовтня 1672 року під час виправи воєводи руського Ян Собеського проти татарських чамбулів у ході польсько-турецької війни 1672—1676 рр.

Після перемоги над татарами під Немировим великий коронний гетьман Ян Собеський (2,5-3 тис. кінноти і драгунів) рушив 9 жовтня на Городок. Коли він минав Яворів, то зорієнтувався по загравах вогнищ, що головні сили татар йдуть у напрямку на Перемишль і Самбір. У цій ситуації Собеський вислав у напрямі Городка Ягеллонського 20 жовнірів, а сам з головними силами вирушив на південний захід через Гошани у напрямі Рудок з метою перерізати татарам шлях відступу на південь. Під Гошанами Собеський розбив один з чамбулів, а від бранців довідався, що в долині під Комарним на західному березі Ставу Клітецького знаходиться татарський кіш нуреддина-султана (10 тис. кримських татар, 400 липківських татар, а також 400 козаків Дорошенка).

Бажаючи застати ворога зненацька, Собеський, не зважаючи на дощ і непролазну грязюку на шляхах, пройшов без зупинки 57 кілометрів. Собеський вирішив частиною сил зв'язати татарську орду, тоді як його головні сили мали ударити по лівому крилу татар, щоб відрізати їх від переправи через Верешицю і греблі через ставки. На чолі групи, що мала завдати демонстраційного удару (1000 жовнірів) став Стефан Бідзінський. Сам Собеський став на чолі головної ударної групи, що налічувала 1,5 тис. жовнірів, до складу якої увійшов весь його контингент гусарії.

Близько 16 години татари помітили групу Бідзінського і кинули проти нього свої головні сили. Групу Собеського татари побачили лише тоді, коли та навалилася на їхній фланг. У цій ситуації татари кинулися тікати на захід, прагнучи прослизнути між групами Собеського і Бідзінського. Та частина татар, що спробувала пробитися через греблю, була витята дощенту. Решта, хоч і була атакована з обох сторін, змогла прорватися у напрямі Банкової Вишні і Рудок. Уночі коронним військам удалося наздогнати татар коло переправи через Вишню і завершити їхній розгром. Із сильної армії нуреддин-султана тільки 1,5 тис. татар змогло переправитися через Дністер і долучитися до одного з чамбулів армії ханського сина Хаджі Гірея.

У день битви під Комарним вояки пройшли близько 100 кілометрів і звільнили з ясиру 20 тис. людей.

На півдні села стоїть могила, у якій поховано польських воїнів, що загинули в битві з турками під проводом гетьмана Яна Собецького в 1672—1676 рр.

Вовчухівська офензива

Осип Станімір, сотник УГА, у своїй книзі «Моя участь у визвольних змаганнях 1917—1920» згадував про завершальну фазу Вовчухівської офензиви:

image В дні 6 березня, 1919 р. відбулась у селі Гошани, на приходстві, воєнна нарада, чи пак воєнна відправа, на якій подано нам до відома, у формі приказу, плян нашої дальшої офензиви на Вовчухи і Братківці.

Ціллю офензиви було проломання залізничої лінії поміж Городком Ягайлонським і Судовою Вишнею, а відтак окрилюючий наступ на Городок і дальше на схід. Удару на захід з метою заняття Судової Вишні не передбачувалось. Вступне завдання, а саме — проломання польського фронту в околиці Вовчух і Родатич, мав виконати окремий загін чет. Голинського, після чого центральна група отамана Букшованого мала йти на північ, щоб получитись із Янівцями і відтак з півночі, заходу і півдня вдарити на Городок і його здобути. Група «Городок» мала обороняти праве крило наступаючої центральної групи і зайняти городецьке передмістя та сильно укріпитись від сторони Черлян. Група «Судова Вишня» мала чисто дефензивний характер, тобто мала сильно вкопатись і здержувати ворога до слушного часу, це є — мала забезпечити зади обох наступаючих на Городок груп від сторони Перемишля. Всіми операціями мав керувати підп. Антін Кравс та його шеф штабу поручник Шльосер, з осідком в Рудках. Команда групи «Рудки», з сотником Гофманом й адьютантом поручником Йовиком, мала перенестись до Гошан, на приходство, а її допомогові установи залишились у Рудках для обслуги цілого фронту харчами і муніцією. Так в загальному виглядав плян, чи пак приказ, вовчухської офензиви у її другій фазі. Початок акції був назначений на 8 березня, 1919 р., 5-та година ранку.

image

— Осип Станімір, «Моя участь у визвольних змаганнях 1917–1920»

Населення

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:

Мова Кількість Відсоток
українська 1522 99.86%
російська 1 0.07%
румунська 1 0.07%
Усього 1524 100%

Релігія

З історії парохії Градівки

У Градівці похована рідна сестра владики Йосафата (Коциловського) — Марія.

Йосафат (Коциловський) народився 3 березня 1876 р., єпископ, мученик за католицьку віру у селі Пакошівка (Лемківщина)

Родина Коциловських мала двох синів і дві дочки. Йосип (Йосиф) — майбутній єпископ Йосафат Коциловський (3.03.1876 — 17.11.1947) — церковний і громадський діяч, єпископ Української греко-католицької церкви, доктор філософії (1903) і теології (1907), професор (1907).

Януарій (1 квітня 1879 р. — 1931), присвятив себе службі Господу Богу. У 1917 році виїхав до Бразилії, де був місіонером серед українських поселенців Бразилії та Аргентини.

Анна — дружина священика Петра Подляшецького, пароха на Дрогобиччині.

Марія (1873 р. н.) — дружина о. Казимира Гермака (1862, Перемишль — 1934, Градівка), пароха с. Гошани (тепер село Градівка Городоцького району).

Цікавою постаттю був священик Степан Онишкевич. Він народився 1861 року в знаменитому Угневі. На Рудківщині — з 1892 року (спочатку парох села Хишевичі, а потім — Купнович). В автобіографії, яку напише у 1932 році, зазначить, що «…кинувся у вир практичного життя». Отриманий досвід громадської роботи Онишкевич використовує і в межах повіту. Він розпочинає активну діяльність у Рудківській «Просвіті», що триватиме понад 40 років. З листування і просвітянської документації видно, що був працьовитий, дбав про результативність роботи, організовував бібліотеки, драматичні гуртки, у Хишевичах створив спортивне товариство «Сокіл», критикував рудківчан за негативні явища на просвітянській ниві. Прагнучи залучити селян до просвітянської роботи, ініціює створення осередків по селах повіту, подаючи власний приклад (свідченням цього є власноруч написана ним заява про вступ до читальні села Гошани).

Культові споруди

  • image
    Церква Пресвятої Євхаристії.
  • image
    Церква Преображення Господа нашого Ісуса Христа.

Краєзнавчий замок-музей

Місцевий землевпорядник Іван Яценко 1986 року посеред свого подвір'я почав споруджувати краєзнавчий музей, стилізований під середньовічну фортецю. Свій перший експонат — австрійський шолом, пан Яценко знайшов ще у дитинстві. А коли у хаті забракло місця для усіх речей, почав будівництво окремого приміщення.

Досі будівництво замку не завершене, але у музеї працює три виставкові зали, у яких є до 3 000 експонатів. На першому поверсі — зброя (від козацьких шабель до вогнепальної зброї часів Другої світової війни), а на другому рівні — раритетні побутові речі й музичні інструменти.

  • image
    Приватний музей Івана Яценка

Література

Посилання

  1. . Архів оригіналу за 1 жовтня 2016. Процитовано 25 січня 2016.
  2. https://archive.lvivoblrada.gov.ua/UserFiles/Image/docs/proekt/папка/Паспорти/Паспорт%20Городок%20(3).docx
  3. . Архів оригіналу за 26 серпня 2014. Процитовано 22 серпня 2014.
  4. . decerkva.org.ua. Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 15 травня 2014.
  5. . ВРУ. Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 15 травня 2014.
  6. . Архів оригіналу за 17 травня 2014. Процитовано 15 травня 2014.
  7. Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних

Вікіпедія, Українська, Україна, книга, книги, бібліотека, стаття, читати, завантажити, безкоштовно, безкоштовно завантажити, mp3, відео, mp4, 3gp, jpg, jpeg, gif, png, малюнок, музика, пісня, фільм, книга, гра, ігри, мобільний, телефон, android, ios, apple, мобільний телефон, samsung, iphone, xiomi, xiaomi, redmi, honor, oppo, nokia, sonya, mi, ПК, web, Інтернет

Gra divka kolis Goshani selo v Ukrayini u Lvivskomu rajoni Lvivskoyi oblasti Naselennya stanovit 1433 osobi Organ miscevogo samovryaduvannya Gradivska silska rada U seli okrim novozbudovanogo murovanogo hramu ye derev yana cerkva Preobrazhennya Gospodnogo 1878 r selo GradivkaKrayina UkrayinaOblast Lvivska oblastRajon Lvivskij rajonGromada Gorodocka miska gromadaOblikova kartka s Gradivka Osnovni daniZasnovane 1426Naselennya 1433Plosha 13 77 km Gustota naselennya 110 68 osib km Poshtovij indeks 81532Telefonnij kod 380 3231Geografichni daniGeografichni koordinati 49 41 32 pn sh 23 32 36 sh d 49 69222 pn sh 23 54333 sh d 49 69222 23 54333 Koordinati 49 41 32 pn sh 23 32 36 sh d 49 69222 pn sh 23 54333 sh d 49 69222 23 54333Serednya visota nad rivnem morya 299 mMisceva vladaAdresa radi 81532 Lvivska obl Gorodockij r n s GradivkaKartaGradivkaGradivkaMapa Gradivka u Vikishovishi Kolishnya nazva Goshani z 1426 r suchasna nazva Gradivka z 1961 r NaselennyaZa danimi Vseukrayinskogo perepisu naselennya 2001 roku u seli meshkalo 1524 osib IstoriyaU drugij polovini XV st nalezhalo shlyahtichu Tomi Lopachenskomu Za jogo chasiv u 1462 r zgadano pro oboronnij dvir u Goshanah tak nazivali Gradivku do 1946 roku Bitva pid Komarnim Pam yatna kolona poleglim u borotbi z tatarami 1672 r Bitva stalasya 9 zhovtnya 1672 roku pid chas vipravi voyevodi ruskogo Yan Sobeskogo proti tatarskih chambuliv u hodi polsko tureckoyi vijni 1672 1676 rr Pislya peremogi nad tatarami pid Nemirovim velikij koronnij getman Yan Sobeskij 2 5 3 tis kinnoti i draguniv rushiv 9 zhovtnya na Gorodok Koli vin minav Yavoriv to zoriyentuvavsya po zagravah vognish sho golovni sili tatar jdut u napryamku na Peremishl i Sambir U cij situaciyi Sobeskij vislav u napryami Gorodka Yagellonskogo 20 zhovniriv a sam z golovnimi silami virushiv na pivdennij zahid cherez Goshani u napryami Rudok z metoyu pererizati tataram shlyah vidstupu na pivden Pid Goshanami Sobeskij rozbiv odin z chambuliv a vid branciv dovidavsya sho v dolini pid Komarnim na zahidnomu berezi Stavu Kliteckogo znahoditsya tatarskij kish nureddina sultana 10 tis krimskih tatar 400 lipkivskih tatar a takozh 400 kozakiv Doroshenka Bazhayuchi zastati voroga znenacka Sobeskij ne zvazhayuchi na dosh i neprolaznu gryazyuku na shlyahah projshov bez zupinki 57 kilometriv Sobeskij virishiv chastinoyu sil zv yazati tatarsku ordu todi yak jogo golovni sili mali udariti po livomu krilu tatar shob vidrizati yih vid perepravi cherez Vereshicyu i grebli cherez stavki Na choli grupi sho mala zavdati demonstracijnogo udaru 1000 zhovniriv stav Stefan Bidzinskij Sam Sobeskij stav na choli golovnoyi udarnoyi grupi sho nalichuvala 1 5 tis zhovniriv do skladu yakoyi uvijshov ves jogo kontingent gusariyi Blizko 16 godini tatari pomitili grupu Bidzinskogo i kinuli proti nogo svoyi golovni sili Grupu Sobeskogo tatari pobachili lishe todi koli ta navalilasya na yihnij flang U cij situaciyi tatari kinulisya tikati na zahid pragnuchi prosliznuti mizh grupami Sobeskogo i Bidzinskogo Ta chastina tatar sho sprobuvala probitisya cherez greblyu bula vityata doshentu Reshta hoch i bula atakovana z oboh storin zmogla prorvatisya u napryami Bankovoyi Vishni i Rudok Unochi koronnim vijskam udalosya nazdognati tatar kolo perepravi cherez Vishnyu i zavershiti yihnij rozgrom Iz silnoyi armiyi nureddin sultana tilki 1 5 tis tatar zmoglo perepravitisya cherez Dnister i doluchitisya do odnogo z chambuliv armiyi hanskogo sina Hadzhi Gireya U den bitvi pid Komarnim voyaki projshli blizko 100 kilometriv i zvilnili z yasiru 20 tis lyudej Na pivdni sela stoyit mogila u yakij pohovano polskih voyiniv sho zaginuli v bitvi z turkami pid provodom getmana Yana Sobeckogo v 1672 1676 rr Vovchuhivska ofenziva Osip Stanimir sotnik UGA u svoyij knizi Moya uchast u vizvolnih zmagannyah 1917 1920 zgaduvav pro zavershalnu fazu Vovchuhivskoyi ofenzivi V dni 6 bereznya 1919 r vidbulas u seli Goshani na prihodstvi voyenna narada chi pak voyenna vidprava na yakij podano nam do vidoma u formi prikazu plyan nashoyi dalshoyi ofenzivi na Vovchuhi i Bratkivci Cillyu ofenzivi bulo prolomannya zaliznichoyi liniyi pomizh Gorodkom Yagajlonskim i Sudovoyu Vishneyu a vidtak okrilyuyuchij nastup na Gorodok i dalshe na shid Udaru na zahid z metoyu zanyattya Sudovoyi Vishni ne peredbachuvalos Vstupne zavdannya a same prolomannya polskogo frontu v okolici Vovchuh i Rodatich mav vikonati okremij zagin chet Golinskogo pislya chogo centralna grupa otamana Bukshovanogo mala jti na pivnich shob poluchitis iz Yanivcyami i vidtak z pivnochi zahodu i pivdnya vdariti na Gorodok i jogo zdobuti Grupa Gorodok mala oboronyati prave krilo nastupayuchoyi centralnoyi grupi i zajnyati gorodecke peredmistya ta silno ukripitis vid storoni Cherlyan Grupa Sudova Vishnya mala chisto defenzivnij harakter tobto mala silno vkopatis i zderzhuvati voroga do slushnogo chasu ce ye mala zabezpechiti zadi oboh nastupayuchih na Gorodok grup vid storoni Peremishlya Vsimi operaciyami mav keruvati pidp Antin Kravs ta jogo shef shtabu poruchnik Shloser z osidkom v Rudkah Komanda grupi Rudki z sotnikom Gofmanom j adyutantom poruchnikom Jovikom mala perenestis do Goshan na prihodstvo a yiyi dopomogovi ustanovi zalishilis u Rudkah dlya obslugi cilogo frontu harchami i municiyeyu Tak v zagalnomu viglyadav plyan chi pak prikaz vovchuhskoyi ofenzivi u yiyi drugij fazi Pochatok akciyi buv naznachenij na 8 bereznya 1919 r 5 ta godina ranku Osip Stanimir Moya uchast u vizvolnih zmagannyah 1917 1920 NaselennyaMova Rozpodil naselennya za ridnoyu movoyu za danimi perepisu 2001 roku Mova Kilkist Vidsotokukrayinska 1522 99 86 rosijska 1 0 07 rumunska 1 0 07 Usogo 1524 100 ReligiyaZ istoriyi parohiyi Gradivki U Gradivci pohovana ridna sestra vladiki Josafata Kocilovskogo Mariya Josafat Kocilovskij narodivsya 3 bereznya 1876 r yepiskop muchenik za katolicku viru u seli Pakoshivka Lemkivshina Rodina Kocilovskih mala dvoh siniv i dvi dochki Josip Josif majbutnij yepiskop Josafat Kocilovskij 3 03 1876 17 11 1947 cerkovnij i gromadskij diyach yepiskop Ukrayinskoyi greko katolickoyi cerkvi doktor filosofiyi 1903 i teologiyi 1907 profesor 1907 Yanuarij 1 kvitnya 1879 r 1931 prisvyativ sebe sluzhbi Gospodu Bogu U 1917 roci viyihav do Braziliyi de buv misionerom sered ukrayinskih poselenciv Braziliyi ta Argentini Anna druzhina svyashenika Petra Podlyasheckogo paroha na Drogobichchini Mariya 1873 r n druzhina o Kazimira Germaka 1862 Peremishl 1934 Gradivka paroha s Goshani teper selo Gradivka Gorodockogo rajonu Cikavoyu postattyu buv svyashenik Stepan Onishkevich Vin narodivsya 1861 roku v znamenitomu Ugnevi Na Rudkivshini z 1892 roku spochatku paroh sela Hishevichi a potim Kupnovich V avtobiografiyi yaku napishe u 1932 roci zaznachit sho kinuvsya u vir praktichnogo zhittya Otrimanij dosvid gromadskoyi roboti Onishkevich vikoristovuye i v mezhah povitu Vin rozpochinaye aktivnu diyalnist u Rudkivskij Prosviti sho trivatime ponad 40 rokiv Z listuvannya i prosvityanskoyi dokumentaciyi vidno sho buv pracovitij dbav pro rezultativnist roboti organizovuvav biblioteki dramatichni gurtki u Hishevichah stvoriv sportivne tovaristvo Sokil kritikuvav rudkivchan za negativni yavisha na prosvityanskij nivi Pragnuchi zaluchiti selyan do prosvityanskoyi roboti iniciyuye stvorennya oseredkiv po selah povitu podayuchi vlasnij priklad svidchennyam cogo ye vlasnoruch napisana nim zayava pro vstup do chitalni sela Goshani Kultovi sporudi Cerkva Presvyatoyi Yevharistiyi Cerkva Preobrazhennya Gospoda nashogo Isusa Hrista Krayeznavchij zamok muzejMiscevij zemlevporyadnik Ivan Yacenko 1986 roku posered svogo podvir ya pochav sporudzhuvati krayeznavchij muzej stilizovanij pid serednovichnu fortecyu Svij pershij eksponat avstrijskij sholom pan Yacenko znajshov she u ditinstvi A koli u hati zabraklo miscya dlya usih rechej pochav budivnictvo okremogo primishennya Dosi budivnictvo zamku ne zavershene ale u muzeyi pracyuye tri vistavkovi zali u yakih ye do 3 000 eksponativ Na pershomu poversi zbroya vid kozackih shabel do vognepalnoyi zbroyi chasiv Drugoyi svitovoyi vijni a na drugomu rivni raritetni pobutovi rechi j muzichni instrumenti Privatnij muzej Ivana YacenkaLiteraturaPshik V Ukripleni mista zamki oboronni dvori ta inkastelovani sakralni sporudi Lvivshini XIII XVIII st Katalog informator Lviv 2008 Stor 42 43 Macyuk O Zamki i forteci Zahidnoyi Ukrayini istorichni mandrivki Stor 74 Na obijsti fortecya Babij Oleg Ekspres 31 bereznya 7 kvitnya 2011 roku Badyak Volodimir Nash vladika Zhittya ta posmertni mitarstva peremishlskogo yepiskopa Josafata Kocilovskogo Suspilno kulturne tovaristvo Nadsyannya L Vid vo Otciv Vasiliyan Misioner 2000 110 s il ISBN 966 02 1757 9 Posilannya Arhiv originalu za 1 zhovtnya 2016 Procitovano 25 sichnya 2016 https archive lvivoblrada gov ua UserFiles Image docs proekt papka Pasporti Pasport 20Gorodok 20 3 docx Arhiv originalu za 26 serpnya 2014 Procitovano 22 serpnya 2014 decerkva org ua Arhiv originalu za 9 sichnya 2014 Procitovano 15 travnya 2014 VRU Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 15 travnya 2014 Arhiv originalu za 17 travnya 2014 Procitovano 15 travnya 2014 Ridni movi v ob yednanih teritorialnih gromadah Ukrayini Ukrayinskij centr suspilnih danih

Дата публікації:
Топ